Постанова

від 05.10.2017 по справі 16/7

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

05.10.2017 р. справа №16/7

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя судді секретар судового засідання: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: від ДВС: ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5, за довіреністю не з'явився ОСОБА_6, за довіреністю розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ на ухвалу господарського суду Луганської області від за скаргою на дії 14.08.2017 р. Державного підприємства Регіональні електричні мережі в особі Луганської філії, м. Лисичанськ Луганської області Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі№ 16/7 (суддя Шеліхіна Р.М.) за позовом доДержавного підприємства Регіональні електричні мережі в особі Луганської філії, м. Лисичанськ Луганської області Державного підприємства «Луганськвугілля» , м. Київ простягнення 21978424,38 грн. В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Луганської області від 14.04.2008 позов Відкритого акціонерного товариства Укренерговугілля до Державного підприємства Луганськвугілля , м.Луганськ задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства "Луганськвугілля", м. Луганськ на користь Відкритого акціонерного товариства "Укренерговугілля", м. Вишгород Київської області в особі Луганської філії, м. Луганськ, борг за активну електроенергію в сумі 16 996 692,32 грн., на р. 2603430110060, МФО 304665, Ощадбанк України, Луганська філія.

Стягнуто з Державного підприємства "Луганськвугілля", м. Луганськ, на користь Державного підприємства "Укренерговугілля", м. Вишгород Київської області особі Луганської філії, м. Луганськ, борг за реактивну електроенергію в сумі 4 134 717,33 грн. на р/р № 2600812100571 в Луганській філії АБ Укркомунбанк , МФО 304988, витрати по держмиту в сумі 25500,00 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На примусове виконання вказаного рішення видані відповідні накази від 29.04.2008р.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 11.11.2009 здійснено заміну позивача - Відкритого акціонерного товариства "Укренерговугілля", м. Вишгород Київської області в особі Луганської філії, м.Луганськ його правонаступником - Державним підприємством "Регіональні електричні мережі", м. Вишгород Київської області в особі Луганської філії, м.Луганськ. Стягувачем у виконавчому провадженні стало - Державне підприємство "Регіональні електричні мережі", м. Вишгород Київської області в особі Луганської філії, м.Луганськ.

Із наданих Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України копій матеріалів виконавчого провадження № 7770028 вбачається, що постановою державного виконавця від 04.06.2008 р. відкрито виконавче провадження № 7770028 з виконання наказу №16/7, виданого 29.04.2008 р. господарським судом Луганської області про стягнення з ДП Луганськвугілля боргу за активну електроенергію в сумі 16 996 692,32 грн.

Постановою від 01.12.2008 р. виконавче провадження №7770028 зупинено на підставі п. 15 ч.1 ст.34 Закону України Про виконавче провадження .

Постановою від 23.05.2013р. виконавче провадження №7770028 поновлено.

Постановою від 23.05.2013р. про заміну назви сторони виконавчого провадження ВП №7770028 здійснено зміну назви сторони виконавчого провадження з ВАТ Укренерговугілля в особі Луганської філії на правонаступника Державне підприємство Регіональні електричні мережі в особі Луганської філії.

Постановою від 23.05.2013 виконавче провадження №7770028 зупинено на підставі п. 8 ч. 1 ст. 37, ст.39 Закону України "Про виконавче провадження" , у зв'язку з порушенням господарським судом Луганської області справи № 913/206/13-г про банкрутство боржника ДП "Луганськвугілля".

Постановою від 11.09.2013 виконавче провадження №7770028 поновлено на підставі ч. 5 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" , у зв'язку з припиненням провадження у справі про банкрутство.

17.09.2013 державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження на підставі п. 17 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" , оскільки боржника ДП "Луганськвугілля" включено до переліку об'єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2012-2014 роках.

Постановою від 11.10.2013 виконавче провадження №7770028 поновлено, оскільки в ході здійснення виконавчого провадження встановлено, що ДП "Луганськвугілля" не включено до переліку об'єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2012-2014 роках.

Постановою від 14.10.2013 виконавче провадження №7770028 зупинено на підставі п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки ДП "Луганськвугілля" включено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості на строк дії процедури погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Відповідно до п. 3.4 ст. 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 01.01.2014, тому постановою державного виконавця від 15.01.2014 виконавче провадження №7770028 поновлено.

19.09.2014 державним виконавцем винесена постанова про зупинення виконавчого провадження №7770028, на підставі п. 17 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" , оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2012 № 987 "Про затвердження переліку об'єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2012-2014 роках, та критеріїв визначення способу їх приватизації" затверджено перелік об'єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2012-2014 роках. Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 13.12.2012 № 1004 до переліку об'єктів включено Державне підприємство "Луганськвугілля".

Постановою від 16.06.2017 виконавче провадження №7770028 з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області від 29.04.2008р. №16/7 поновлено на підставі ч.5 ст.35 Закону України Про виконавче провадження .

Постановою ВП № №7770028 головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_7 від 16.06.2017 про повернення виконавчого документу стягувачу, наказ №16/7, виданий 29.04.2008р. господарським судом Луганської області повернуто стягувачу на підставі пунктів 2, 9 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" .

Не погоджуючись з постановою державного виконавця ВП №7770028 від 16.06.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу, Державне підприємство "Регіональні електричні мережі" в особі Луганської філії звернулось до господарського суду Луганської області зі скаргою № 01/730 від 07.07.2017 р. на дії державного виконавця, в якій просило:

- визнати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_7 від 16.06.2017 про повернення виконавчого документа за виконавчим провадженням № 7770028 недійсною;

- зобов'язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_7 згідно із ч. 1 ст. 41 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" винести постанову про відновлення виконавчого провадження №7770028;

- зобов'язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_7 виконати вимоги ст. 1 Закону України від 13.04.2017 № 2021-VIII "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств" в частині зупинення виконавчого провадження №7770028.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 14.08.2017 р. у справі №16/7 скаргу Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" в особі Луганської філії на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задоволено частково.

Визнано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 16.06.2017 про повернення виконавчого документа за виконавчим провадженням № 7770028 недійсною.

В решті вимог скарги відмовлено.

В частині задоволення вимог скарги ухвала суду мотивована доведеністю та обґрунтованістю вимог.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Луганської області від 14.08.2017 р. скасувати в частині визнання недійсною постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 16.06.2017р. про повернення виконавчого документу стягувачу за виконавчим провадженням № 7770028, та прийняти постанову, якою у задоволенні скарги відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що ухвалу суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Зазначає про відсутність підстав для зупинення виконавчого провадження, оскільки в Закон України Про виконавче провадження відповідні зміни не внесені.

Донецьким апеляційним господарським судом прийнято апеляційну скаргу до провадження, справу призначено до розгляду на 28.09.2017р.

Розгляд апеляційної скарги відкладався, строк розгляду скарги продовжено.

У зв'язку з перебуванням судді Будко Н.В. у відпустці, протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів сформовано колегію у складі: головуючий суддя Дучал Н.М., судді Сгара Е.В., Склярук О.І.

В судових засіданнях представник заявника апеляційної скарги підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі. Просив ухвалу по справі скасувати в частині задоволення скарги, та у задоволенні скарги на дії державного виконавця відмовити у повному обсязі.

Представник позивача заперечував проти доводів та вимог апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Згідно з положеннями ст.ст. 101, 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень та ухвал місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 1, 3 частини 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.ст. 4 2 , 4 3 Господарського процесуального кодексу України).

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судових засіданнях пояснення повноважних представників, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до положень Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Однією з засад судочинства є обов'язковість рішень суду.

Конституційним Судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012р. № 18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (ст. ст.115, 116 Господарського процесуального кодексу України).

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.06.2004р. у справі Півень проти України зазначив, що право на судовий розгляд, гарантоване ст.6 Конвенції, також захищає виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди однієї із сторін.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 1 Закону України від 13.04.2017 № 2021-VIII "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств" (далі - Закон № 2021) встановлено, що тимчасово, до 1 січня 2019 року, підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо державних вугледобувних підприємств, які підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", знімаються арешти та заборони відчуження майна у таких виконавчих провадженнях, крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Пунктом 2 ст. 2 наведеного Закону, Кабінету Міністрів України доручено забезпечити у місячний строк із дня набрання чинності цим Законом приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Слід зазначити, що Закон України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств" набрав чинності з 24.05.2017р. № 2021-VIII.

Оскаржувана постанова про повернення виконавчого документа стягувачу за виконавчим провадженням № 7770028 винесена державним виконавцем 16.06.2017 р., тобто до закінчення місячного терміну, встановленого Законом № 2021-VIII для приведення нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Зі змісту оскаржуваної постанови органу ДВС вбачається, що державний виконавець при винесені постанови від 16.06.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу керувався п.п. 2, 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» .

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження , виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

За положеннями п.9 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Про наявність обставин, зазначених у пунктах 2 - 6 частини першої цієї статті, виконавець складає акт (ч.2 ст.37 Закону України Про виконавче провадження ).

Статтею 1 Закону України від 29.11.2001 № 2864-ІІІ "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" (далі - Закон № 2864) встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

Згідно зі ст. 2 Закону № 2864-ІІІ для цілей цього Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних капіталів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом: звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами, та рішень щодо зобов'язань боржника з перерахування фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Аналіз змісту постанови ВП № 7770028 від 16.06.2017 р. свідчить про те, що державний виконавець дійшов висновку про відсутність у боржника по справі майна, на яке можливо звернути стягнення, оскільки боржник по справі є державним підприємством і все його майно забезпечує ведення виробничої діяльності, зазначаючи про здійснені ним заходи щодо розшуку такого майна, які виявилися безрезультатними.

При цьому, державний виконавець не послався на будь-які документи, що підтверджують відсутність у боржника майна, яке не забезпечує ведення виробничої діяльності, складені ним під час вчинення виконавчих дій за місцезнаходженням боржника та документи складені під час розшуку майна боржника.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що жодного доказу (з матеріалів виконавчого провадження), на підтвердження наведеного в описовій частині Постанови, відділом примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ до судової справи надано не було.

В пункті 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.01.2016 № 01-06/131/16 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням господарськими судами Закону України "Про виконавче провадження" роз'яснено щодо необхідності у разі прийняття рішення про повернення виконавчого документа обстеження державним виконавцем майна боржника за місцем його знаходження на предмет використання майна у виробничій діяльності та складення за результатами такого обстеження акту.

Згідно з приписами ч.2 ст.37 Закону України Про виконавче провадження про наявність обставин, зазначених у пунктах 2 - 6 частини першої цієї статті, виконавець складає акт.

Відомостей щодо здійснення державним виконавцем вказаного обстеження майна боржника та відповідного акту матеріали справи не містять.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (далі - Суд) право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).

Відповідно до п.9.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця, щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Отже, суд першої інстанцій дійшов правомірного висновку про визнання постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 16.06.2017 про повернення виконавчого документа за виконавчим провадженням ВП № 7770028 недійсною.

Як вбачається з тексту ухвали господарського суду Луганської області, відмовляючи у задоволенні другої та третьої вимоги скарги на дії ВДВС, судом зазначено, що Законом України "Про виконавче провадження" встановлено порядок, права та обов'язки стягувача по пред'явленню виконавчого документу до виконання і зобов'язувати учасників виконавчого провадження виконувати імперативні приписи Закону суд повноважень не має.

Проте, скаржник у своїй скарзі просив зобов'язати державного виконавця поновити виконавче провадження, та зобов'язати виконати вимоги ст.1 Закону України Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств від 13.04.2017 р. № 2021-VШ в частині зупинення виконавчого провадження № 7770028.

Відповідно до ст.41 Закону України Про виконавче провадження у разі, якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Обґрунтовуючи своє рішення про повернення виконавчого документа, державний виконавець в постанові від 16.06.2017 дійшов висновку, що зупиняти виконавче провадження № 7770028, згідно вимог ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств" у нього немає підстав, адже ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" не передбачено підстав для зупинення виконавчих проваджень та заходів примусового виконання рішень щодо державних вугледобувних підприємств.

Згідно пояснень представника заявника апеляційної скарги, які було надано в судовому засіданні, виконати вимоги ст.1 Закону України Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств від 13.04.2017р. № 2021-УШ в частині зупинення виконавчого провадження № 7770028 не є можливим, оскільки відповідні зміни до ст.34 Закону України Про виконавче провадження не внесені.

Пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» передбачено, що у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

Відповідно до п.9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Виходячи з приписів ст.1 Закону України Про виконавче провадження , державний виконавець повинен у своїй діяльності керуватися не тільки Законом України Про виконавче провадження , а й іншими законами, в даному випадку, Законом України Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств від 13.04.2017р. №2021-УШ, ст. 1 якого містить однозначні вказівки щодо зупинення виконавчих проваджень та заходів примусового виконання рішень щодо державних вугледобувних підприємств, які підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", які державним виконавцем було проігноровано.

Судова колегія вважає, що відмова у задоволенні другої та третьої вимог скаржника не призведе до поновлення прав позивача, як стягувача у виконавчому провадженні №7770028 з виконання наказу господарського суду Луганської області у справі № 16/7.

Тому, посилання місцевого господарського суду, що Законом України "Про виконавче провадження" встановлено порядок, права та обов'язки стягувача по пред'явленню виконавчого документу до виконання, і зобов'язувати учасників виконавчого провадження виконувати імперативні приписи Закону суд повноважень не має, як на підставу для відмови у задоволенні вимог скаржника щодо зобов'язання головного державного виконавця згідно із ч.1 ст.41 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016р. № 1404-УШ винести постанову про відновлення виконавчого провадження №7770028 та зобов'язання головного державного виконавця виконати вимоги ст.1 Закону України Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств від 13.04.2017р. № 2021-УШ в частині зупинення виконавчого провадження № 7770028, в даному випадку, не є переконливими.

За результатами апеляційного провадження, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, що відповідно до ст. 104 ГПК України є підставою для скасування ухвали господарського суду Луганської області від 14.08.2017р. у справі №16/7 в частині відмови у задоволенні вимог скарги щодо зобов'язання державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України згідно із ч.1 ст.41 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 р. № 1404-УШ винести постанову про відновлення виконавчого провадження № 7770028 та зобов'язання державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконати вимоги ст.1 Закону України Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств від 13.04.2017 р. № 2021-УШ в частині зупинення виконавчого провадження № 7770028, з прийняттям в цій частині нового рішення про задоволення вимог скарги.

В іншій частині ухвала господарського суду Луганської області від 14.08.2017р. у справі № 16/7 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Результати апеляційного провадження у справі №16/7 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106, 121-2 Господарського процесуального Кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу господарського суду Луганської області від 14.08.2017р. у справі № 16/7 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Луганської області від 14.08.2017 у справі №16/7 скасувати в частині відмови у задоволенні вимог скарги про зобов'язання державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України згідно із ч. 1 ст.41 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VIII винести постанову про відновлення виконавчого провадження №7770028; зобов'язання державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконати вимоги ст. 1 Закону України Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств від 13.04.2017 №2021-VIII в частині зупинення виконавчого провадження №7770028.

Прийняти нове рішення в цій частині.

Зобов'язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України згідно із ч. 1 ст.41 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VIII винести постанову про відновлення виконавчого провадження №7770028.

Зобов'язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконати вимоги ст. 1 Закону України Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств від 13.04.3017 №2021-VIII в частині зупинення виконавчого провадження №7770028.

В іншій частині ухвалу господарського суду Луганської області від 14.08.2017 у справі №16/7 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Н.М. Дучал

Судді: О.І. Склярук

ОСОБА_3

Надруковано: 5 екз.

1 - позивачу

1 - відповідачу

1 - ДВС

1 - у справу

1 - ГСЛО