Ухвала

від 13.03.2018 по справі 16/7

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 16/7

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Білоуса В.В.

учасники справи:

позивач - державне підприємство "Регіональні електричні мережі" в особі Луганської філії,

відповідач - державне підприємство "Луганськвугілля",

розглянувши матеріали касаційної скарги Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

на постанову Донецького апеляційного господарського суду

від 05.10.2017

у складі колегії суддів: Дучал Н.М. (головуючого), Склярук О.І., Сгари Е.В.

та на ухвалу Господарського суду Луганської області

від 14.08.2017

у складі судді: Шелехіної Р.М.

за скаргою державного підприємства "Регіональні електричні мережі" в особі Луганської філії

на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

у справі № 16/7

за позовом державного підприємства "Регіональні електричні мережі" в особі Луганської філії

до державного підприємства "Луганськвугілля"

про стягнення 21 978 424,38 грн,-

ВСТАНОВИВ:

23.10.2017 Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд з касаційною скаргою на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.10.2017 та на ухвалу Господарського суду Луганської області від 14.08.2017 у справі № 16/7, підтвердженням чого є відбиток штампу відділення поштового зв'язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

04.01.2018, на підставі частини 5 статті 31 та підпункту 6 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, справа № 16/7 Господарського суду Луганської області разом з вказаною касаційною скаргою Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України передана до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 16/7 було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Пєскова В.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, заяви) між суддями від 12.02.2018.

15.12.2017 набрав чинності Закон України № 2147-VIII від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".

Підпунктом 11 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, який набув чинності з 15.12.2017, передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Проте, подана Департаментом Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України касаційна скарга на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.10.2017 та на ухвалу Господарського суду Луганської області від 14.08.2017 у справі № 16/7 в даному випадку не відповідає вимогам розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України в редакції, яка діяла до 15.12.2017, з наступних підстав.

Частиною 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017) визначено, що до скарги додаються докази сплати судового збору.

Пунктом 4 частини 1 статті 111-3 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017) передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Розмір та порядок сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір".

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подачі касаційної скарги) закріплено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні касаційної скарги на ухвалу господарського суду становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір"( в редакції чинній на момент подачі касаційної скарги)

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року встановлено у розмірі 1 600,00 грн.

У зв'язку із тим, що касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду Луганської області від 14.08.2017 та на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.10.2017 у справі № 16/7 Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подав 23.10.2017 та з урахуванням приписів частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній до 15.12.2017), при подачі цієї касаційної скарги скаржник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1 600,00 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Проте, до касаційної скарги Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, натомість скаржником було заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтоване тим, що Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України є бюджетною установою, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, розрахунково-касове обслуговування якої відповідно до Бюджетного кодексу України здійснюється Державною казначейською службою України, а законодавством передбачені стислі строки подачі касаційних скарг на судові рішення.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити його від сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Разом з тим, в силу вимог ст. 8 Закону України "Про судовий збір", особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору або звільнення від сплати судового збору повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому законом порядку і розмірі. Проте, цією статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочення сплати судового збору.

При цьому, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади.

Оскільки вказане клопотання Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не обґрунтовано та не підтверджено належними та допустимими доказами, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду дійшов висновку, що у задоволенні вказаного клопотання слід відмовити.

Згідно з ч. 3 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній з 15.12.2017, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017) встановлено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Частиною другою статті 174 вказаного Кодексу передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Оскільки суд касаційної інстанції має застосовувати вказані вимоги до касаційних скарг, то у зв'язку з несплатою судового збору, Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у встановленому на час подання касаційної скарги розмірі - 1 600,00 грн.

Крім того, Верховний Суд звертає увагу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що Листом Державної казначейської служби України № 16-08/1082-20145 від 01.12.2017 повідомлено реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:

- Рахунок отримувача: 31213207700007;

- Отримувач коштів: УК у Печерському районі,

- Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;

- Код банку отримувача: 820019;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 .

Враховуючи викладене та виходячи із приписів підпункту 11 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, чинній з 15.12.2017, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду дійшов висновку, що касаційна скарга Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.10.2017 та на ухвалу Господарського суду Луганської області від 14.08.2017 у справі № 16/7 подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, які діяли до набрання чинності цієї редакцією Кодексу, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017.

Крім того, Департаментом Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заявлено клопотання про зупинення виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 05.10.2017 у справі № 16/7 до прийняття рішення судом касаційної інстанції за касаційною скаргою.

Оскільки касаційна скарга Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.10.2017 та на ухвалу Господарського суду Луганської області від 14.08.2017 у справі № 16/7 підлягає залишенню без руху, то розгляд клопотання про зупинення виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 05.10.2017 у справі № 16/7 буде здійснено касаційним судом при розгляді питання про можливість відкриття касаційного провадження, у разі усунення недоліків, які допущені при поданні касаційної скарги, у встановлені судом строки.

Керуючись підпунктом 11 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення, статтями 3, 174, 234, 235, 292 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відстрочення сплати судового збору.

2. Касаційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.10.2017 та на ухвалу Господарського суду Луганської області від 14.08.2017 у справі № 16/7 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків до 28 березня 2018 року.

3. Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України має право усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі у такий спосіб:

- надавши суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1 600,00 грн за подання касаційної скарги на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.10.2017 та на ухвалу Господарського суду Луганської області від 14.08.2017 у справі № 16/7.

4. Докази усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6.

5. У разі неусунення недоліків у строк, встановлений судом, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Касаційного господарського суду

у складі Верховного Суду В.В. Білоус