Постанова

від 04.10.2017 по справі 906/1279/16

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2017 року Справа № 906/1279/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Василишин А.Р.

при секретарі судового засідання Максютинська Д.В

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 посвідчення № 000717 від 26.06.2014 року;

від відповідача : ОСОБА_2, довіреність від 21.03.2017 року

від третьої особи: ОСОБА_1 посвідчення № 000717 від 26.06.2014 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Ринат Трейд" на рішення господарського суду Житомирської області від 11.04.17р. у справі № 906/1279/16 (суддя Тимошенко О. М.)

за позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Ринат Трейд"

до відповідача Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод"

за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича фірма "Брек"

про зобов'язання повернення шість одиниць гусеничних тягачів

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Ринат Трейд" (надалі - позивач) звернулось до господарського суду Житомирської області з позовною заявою (т. 1, а.с. 3-5) до Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод"(надалі - відповідач), третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича фірма "Брек" (надалі - третя особа), про спонукання ДП "Житомирський бронетанковий завод" повернути позивачу шість одиниць гусеничних тягачів, одержаних підприємством від ТОВ "Брек" на виконання договору підряду з фарбування техніки.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 11.04.2017 (т.2, а.с. 28-30) у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відносно спірного майна, яке майно було власністю третьої особи, третьою особою з відповідачем укладено договір підряду (на фарбування майна). В подальшому третя особа продала майно позивачу та передала його за актом без зауважень. Разом з тим, первинні документи, які б свідчили, що майно передавалось відповідачу, відсутні.

Відтак, господарський суд Житомирської області дійшов до висновку, що вимоги позивача грунтуються на порушеннях кримінального характеру, які доводяться в кримінальному провадженні. Докази протиправних дій, на які вказує позивач здобуваються в ході досудового розслідування оперативно-розшуковими та іншими передбаченими кримінальним процесуальним законодавством методами. За таких обставин, належним доказом обґрунтованості вимог позивача може бути лише вирок суду у кримінальному проваджені, який в силу ст.35 ч.4 ГПК України буде обов'язковими для господарського суду в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, тобто чи дійсно працівники відповідача вчинили дії, про які зазначає позивача обґрунтовуючи свій позов.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою (т.2, а.с.36-38) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить поновити строки апеляційного оскарження, рішення господарського суду Житомирської області від 11.04.2017 року у даній справі скасувати та прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги.

Апеляційну скаргу позивач обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не вжив заходів щодо одержання витребуваних документів, в наданні яких позивач позбавлений можливості та прийняв рішення без їх дослідження. Вказує, що порядок ведення судового засідання та процесуальні рішення суду фактично унеможливили встановлення істини у справі.

Крім того, апелянт вказує, що застосування судом першої інстанції висновків у справі №906/1398/15 є помилковим, так як дана справа стосувалась зобов'язання повернути техніку, а не фактичне її привласнення відповідачем. Разом з тим, вказує, що не заперечує встановлених у даному рішенні обставин.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 05 травня 2017 року скаржнику поновлено строк апеляційного оскарження, апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 07 червня 2017 р. на 10.40 год. (т. 2, а.с.35).

07.06.2017 на адресу суду надійшло клопотання позивача про надіслання матеріалів господарської справи №906/1279/16 до Житомирського районного відділення поліції Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області, яким здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015060170001272 та зупинення розгляду справи до закінчення розслідування та прийняття вказаним правоохоронним органом відповідного рішення.

У судовому засіданні, яке відбулось 07 червня 2017 року оголошено перерву до 27.06.2017.

27.06.2017 на адресу суду надійшло доповнення до клопотання позивача про зупинення розгляду справи з обгрунтуванням необхідності такого зупинення. При цьому позивач зазначає, що з'ясування обставин, чи мало місце діяння щодо привласнення посадовими органами підприємства відповідача (а відтак, і самим підприємством) транспортних засобів, а також, щодо підробки облікових документів, визначатиме наявність чи відсутність спірного зобов'язання відповідача перед позивачем з повернення безпідставно збереженого майна. Вказує, що господарський суд не має можливості самостійно встановити обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, оскільки вони можуть бути встановлені лише в рамках досудового розслідування і судового розгляду в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України.

Крім того, 27.06.2017 на адресу суду надійшло клопотання позивача про виклик посадових осіб Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод", а саме начальника першого цеху ОСОБА_4 та начальника ланки озброєння та техніки ОСОБА_5, оскільки дані посадові особи є безпосередніми учасниками та свідками обставин щодо привласнення транспортних засобів.

В судовому засіданні від 27.06.2017р представник апелянта ОСОБА_1 підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав, наведених у ній, надав пояснення по суті та підтримав клопотання щодо надіслання матеріалів господарської справи №906/1279/16 до Житомирського районного відділення поліції Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області, та клопотання щодо виклику посадових осіб Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод", яке було задоволено судом.

Представник апелянта заявив клопотання про витребування додаткових доказів, а саме витребування у Головного управління Держпродспоживслужби у м.Києві належним чином завірених копій документів щодо відомчої реєстрації належних позивачу транспортних засобів, яке задоволено судом.

Представник відповідача - ОСОБА_2 заперечив вимоги апеляційної скарги та надав пояснення по суті спору. Зазначив, що транспортні засоби до відповідача не передавались, акт-прийому передачі відсутній. Заявлене апелянтом клопотання про зупинення справи представник відповідача заперечив з огляду на його необгрунтованість.

Представник третьої особи ОСОБА_1 підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав, наведених у ній, надав пояснення по суті. Крім того, не заперечив щодо задоволення заявлених апелянтом клопотань.

Колегія суддів, розглянувши клопотання про надіслання матеріалів господарської справи № 906/1279/16 до Житомирського районного відділення поліції Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області, яким здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015060170001272 та зупинення розгляду справи до закінчення розслідування та прийняття вказаним правоохоронним органом відповідного рішення, відхилила його з підстав, зазначених в ухвалі від 27.06.2017. Клопотання позивача щодо виклику посадових осіб Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод", а саме начальника першого цеху ОСОБА_4 та начальника ланки озброєння та техніки ОСОБА_5,задоволено.

Ухвалою від 27.06.2017 розгляд справи відкладено на 23 серпня 2017 р. на 10:30 год. (т.2, а.с. 78-82).

07.08.2017 на адресу суду на виконання ухвали суду від 27.06.2017 надійшов лист № 11.0/10016 від 02.08.17 з додатком (поштою) від Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві, в якому управління стверджує, що первинні документи щодо відомчої реєстрації, перереєстрації, зняття з обліку транспортних засобів в місті Києві, що реєструвалися , перереєстровувалися, знімалися з обліку спеціалістами (працівниками )Державної інспекції сільського господарства в м. Києві до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві не передавалися, у зв"язку з чим управління не має можливості надати копії первинних документів щодо відомчої реєстрації техніки , тому пропонує звернутися до Ліквідаційної комісії Державної інспекції сільського господарства в м. Києві.

23.08.2017 на адресу суду надійшло клопотання позивача про призначення судово-економічної експертизи бухгалтерського обліку. При цьому позивач зазначає, що з'ясування обставин, чи мало місце діяння щодо привласнення посадовими органами підприємства відповідача (а відтак, і самим підприємством) транспортних засобів, а також, щодо підробки облікових документів, визначатиме наявність чи відсутність спірного зобов'язання відповідача перед позивачем з повернення безпідставно збереженого майна. Вказує, що господарський суд не має можливості самостійно встановити обставини, що мають значення для правильного вирішення спору щодо законності складення наданих відповідачем документів стосовно спірного майна та реальності здійснення операцій за ними.

В судовому засіданні від 23.08.2017р представник апелянта ОСОБА_1 підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав, наведених у ній, надав пояснення по суті та підтримав клопотання щодо призначення судово-економічної експертизи бухгалтерського обліку.

Представник відповідача - ОСОБА_2 заперечив вимоги апеляційної скарги та надав пояснення по суті спору. Зазначив, що транспортні засоби до відповідача не передавались, акт-прийому передачі відсутній. Заявлене апелянтом клопотання про призначення судово-економічної експертизи бухгалтерського обліку заперечив.

В судовому засіданні від 23.08.2017р. викликані в засідання суду у порядку ст. 30 ГПК України посадові особи ДП "Житомирський бронетанковий завод", начальник ланки зберігання озброєння і техніки - ОСОБА_5 та начальник першого цеху ОСОБА_4 надали усні пояснення про знані їм відомості та обставини у справі, згідно яких підтвердити чи спростувати факт перебування техніки, яка належить позивачу (попередній власник - третя особа) у Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" не можуть.

Зокрема, начальник першого цеху ОСОБА_4 підтвердив факт перебування техніки у першому цеху та виконання послуг пофарбування, вказав, що техніка перефарбована з жовтого кольору з надписом "Полісся" у зелений колір, техніка перефарбовувалася у цеху та пізніше передана на площадку зберігання. Вказав, що йому не відомо, чи здійснювалася передача техніки на площадку зберігання по акту прийому передачі.

Начальник ланки зберігання озброєння і техніки ОСОБА_5 вказав, що про спірну техніку йому нічого не відомо та після перефарбування до сховищ техніка не надходила.

Розглянувши клопотання позивача про призначення судово-економічної експертизи бухгалтерського обліку, суд дійшов до висновку про те, що докази, про які йдеться в клопотанні, не можуть бути належними доказами у даній справі та підтвердити перебування техніки позивача у відповідача, а лише можливо фіксуватимуть порушення бухгалтерського обліку, у зв"язку з чим відхилив клопотання представника позивача про призначення у справі судово-економічної експертизи бухгалтерського обліку.

Ухвалою суду від 23.08.2017 розгляд апеляційної скарги відкладено на 04.10.2017 (т.2, а.с. 102-104).

04.10.2017р. на адресу суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (електронною поштою).

У судовому засіданні 4 жовтня 2017 року представник апелянта ОСОБА_1 просив суд задоволити клопотання про відкладення та заявив усне клопотання про призначення технічної експертизи щодо встановлення факту перефарбування техніки з жовтого кольору з надписом "Полісся" у зелений колір.

Колегія суддів відхилила клопотання представника апелянта - ОСОБА_1, у зв'язку з безпідставністю та необгрунтованістю.

Представник апелянта ОСОБА_1, заявив клопотання про відвід головуючого судді, обгрунтовуючи його тим, що позивач позбавлений в можливості одержання доказів в обгрунтування позову та можливості доведення факту господарського правопорушення з боку відповідача.

Представник відповідача - ОСОБА_2 заперечив щодо відводу головуючого судді у повному обсязі, вважає дане клопотання необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Ухвалою суду від 04.10.2017 відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про відвід у зв язку із необґрунтованістю.

Представник позивача, який є одночасно представником третьої особи, апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив суд апеляційну скаргу задоволити, рішення господарського суду Житомирської області від 11.04.17 р. у справі № 906/1279/16 скасувати та прийняти нове.

Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечив в повному обсязі, вважає її безпідставною, необгрунтованою, просить суд рішення господарського суду Житомирської області від 11.04.17 р. у справі № 906/1279/16 залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Ринат Трейд"- без задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, додаткові пояснення та документи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, 01.09.2014р. товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича фірма "Брек" надіслало державному підприємству "Житомирський бронетанковий завод" лист №31, в якому просило надати роботи з передпродажної підготовки техніки - тягачів в кількості 6 штук.

ДП "Житомирський бронетанковий завод" на даний лист від 01.09.2014р. №31 повідомило листом №1342 від 02.09.2014р., що підприємство може надати послуги з передпродажної підготовки техніки (а саме - зовнішнє фарбування) - тягачів в кількості 6 одиниць, вартість послуг становить - 4025,00 грн. за одиницю техніки. Оплата робіт повинна бути проведена на умовах 100% передоплати на умовах поставки EXW/ смт.Новогуйвинське, Житомирської обл. та р-ну/.

30.09.2014р. сторонами підписано угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно якої позивач виконав своє грошове зобов'язання з попередньої оплати робіт.

30.09.2014р. між ТОВ "Торгівельно-виробнича фірма "Брек" та ДП "Житомирський бронетанковий завод" складено акт надання послуг №406 про те, що відповідачем були виконані обумовлені роботи з надання послуг по відновленню машини "Полісся" (фарбування), а позивачем дані роботи прийняті без зауважень, акт підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

19.09.2014р. між TOB "Ринат Трейд" та TOB "Торгівельно-виробнича фірма "БРЕК" (позивач) укладено договір купівлі-продажу транспортних засобів шести самостійно складених машин 2013 року складення: тягач заводський №06-07691, двигун №06-07692; тягач заводський №06-07698, двигун №06-07697; тягач заводський №06-07690, двигун №06-07689; тягач заводський №06-07688, двигун №06-07700; тягач заводський №06-07695, двигун №06-07696; тягач заводський №06-08343, двигун №06-08342.

29.09.2014р. між TOB "Торгівельно-виробнича фірма "БРЕК" та TOB "Ринат Трейд" укладено додаткову угоду №1, відповідно до якої з огляду на фактичне місцезнаходження шести транспортних засобів - тягачів, що виступають предметом договору купівлі-продажу від 19.09.2014, на території державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод", з яким у ТОВ "ТВФ "Брек" існують взаємні зобов'язання за договором підряду з фарбування цієї техніки, та об'єктивною неможливістю, у зв'язку із цим, переходу права власності на транспортні засоби від продавця до покупця до моменту припинення таких договірних відносин, враховуючи відсутність попиту на дану техніку у ТОВ "Ринат-Трейд", сторони погодили змінити та доповнити умови договору купівлі-продажу від 19.09.2014:

пункт 6. договору викладено в такій редакції:

"6. Право власності на транспортні засоби переходить до покупця з моменту повернення транспортних засобів з ДП "ЖБТЗ" до TOB "ТВФ "БРЕК" на виконання договору підряду з фарбування техніки, за умови перерахування покупцем коштів на розрахунковий рахунок продавця в повному обсязі та підписання акта приймання-передачі, який є невід'ємною частиною договору."

а також договір доповнено наступними пунктами слідуючого змісту:

"6.1. Місцем передачі техніки є ДП "Житомирський бронетанковий завод", що знаходиться за адресою: смт. Новогуйвинське Житомирського р-ну та області, вул. Дружби Народів, 1."

30.09.2014р. ТОВ "ТВФ "Брек" та ТОВ "Ринат-Трейд" підписано акт приймання-передачі, згідно якого третя особа передала, а позивач прийняв транспортні засоби: тягач, реєстраційний номер - 09411АМ, 2013 р. випуску, двигун № 06-07697, свідоцтво про реєстрацію машини серії ЕА № 029897, транзит АМ 01763; тягач, реєстраційний номер - 09410АМ, 2013 р. випуску, двигун № 06-07696, свідоцтво про реєстрацію машини серії ЕА № 029896, транзит АМ 01765; тягач, реєстраційний номер - 09412АМ, 2013 р. випуску, двигун № 06-07700, свідоцтво про реєстрацію машини серії ЕА № 029898, транзит АМ 01761; тягач, реєстраційний номер - 09408АМ, 2013 р. випуску, двигун № 06-07689, свідоцтво про реєстрацію машини серії ЕА № 029894, транзит АМ 01764; тягач, реєстраційний номер - 09409АМ, 2013 р. випуску, двигун № 06-07692, свідоцтво про реєстрацію машини серії ЕА № 029895, транзит АМ 01762; тягач, реєстраційний номер - 09974АМ, 2013 р. випуску, двигун № 06-08342, свідоцтво про реєстрацію машини серії ЕА № 039555, транзит АМ 01766.

Відповідно до пункту 3 акту транспортні засоби передано без пошкоджень в технічно справному стані.

Державною інспекцією сільського господарства в Житомирській області знята самохідна гусенична техніка з реєстрації, на підставі заяви власника техніки ТОВ "Торгівельно-виробнича фірма "Брек" в особі в.о. директора ОСОБА_6 від 22.09.2014р., що підтверджується витягом (т.1 а.с. 155-160) .

Державною інспекцією сільського господарства в м. Києві зареєстровано дані тягачі за ТОВ "Ринат-Трейд", на підтвердження чого в матеріалах справи містяться копії свідоцтв про реєстрацію машин (т.1 а.с. 164-165).

Правовідносини, що виникли між ТОВ "Торгівельно-виробнича фірма "Брек" та ДП "Житомирський бронетанковий завод", за своєю правовою природою є договором підряду, укладеним у спрощений спосіб. Відсутність підписаного між сторонами договору у вигляді окремого документу не спростовує наявність договірних відносин щодо підряду у спрощеній формі, передбачений ч.ч. 1, 3 статті 181 ГК України.

Позивач зазначає, що відповідач після проведення фарбування техніки відмовився її повертати позивачу, останній звернувся із позовною заявою до суду.

Позивач також посилається на те, що в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження №12015060170001272, слідством було достеменно встановлено факт привласнення посадовими особами ДП "Житомирський бронетанковий завод", шляхом зловживання службовим становищем за попередньою змовою групою осіб, семи одиниць гусеничних тягачів, що виступають предметом даного позову. Такі дії керівництва заводу містять ознаки складу злочину передбаченого ст.191 КК України, в подальшому додаткову кваліфікацію слідством проведено за статтями 364, 384, 386, 396 КК України.

Розглядаючи позовні вимоги, колегією суддів беруться до уваги наступні обставини справи та положення законодавства.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо преюдиційності обставин, встановлених постановою Вищого господарського суду України від 01.03.16 у справі №906/1398/15 за позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича фірма "Брек" до Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" (відповідач у даній справі) за участю третьої особи - ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Рінат-Трейд".

Частиною першою статті 35 ГПК передбачено можливість звільнення від доказування перед судом обставин, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Положеннями п.2.5, від 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 25.12.2011 року Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України , передбачено, що обставини, визнані учасниками судового процесу і відображені в судових рішеннях, є преюдиціальними в розумінні частини третьої статті 35 ГПК (див. підпункт 2.6 цього пункту). Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Відтак, колегією суддів до уваги беруться саме обставини, що встановлені судами під час розгляду справи № 906/1398/15, а не правовідносини, що досліджувались у вказаній справі.

Щодо посилання позивача на необхідність застосування вимог статті 1212 Цивільного кодексу як правової підстави щодо повернення спірного майна, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з частинами першою та другою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Виходячи зі змісту зазначеної норми можна виокремити особливості змісту та елементів кондиційного зобов'язання.

Характерною особливістю кондиційних зобов'язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов'язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов'язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так неправомірних. Крім того, у кондиційному зобов'язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.

Кондикційне зобов'язання виникає за наявності таких умов:

1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого);

2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Конструкція статті 1212 ЦК, як і загалом норм глави 83 ЦК, свідчить про необхідність установлення так званої абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Таким чином, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця, з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 ЦК України у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна.

Такий спосіб захисту можливий шляхом застосування кондиційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 1212 ЦК України, які дають право витребувати в набувача це майно.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що звернення до суду з даним позовом є передчасним з огляду на наступне.

При розгляді спорів про витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння необхідно враховувати, що позивачем за таким позовом може бути власник майна, який на момент подання позову не володіє цим майном.

Відповідачем у справах цієї категорії є особа, яка на момент подання позову фактично володіє майном без підстав, передбачених законом, адміністративним актом чи договором. Позов про витребування майна від особи, у незаконному володінні якої це майно перебувало, але в якої його на момент розгляду справи в суді немає, не підлягає задоволенню, що не виключає можливості стягнення з цієї особи відшкодування завданих збитків, якщо про це заявлено вимогу.

Враховуючи те, що у матеріалах справи відсутні належні у розумінні статті 32 ГПК України докази щодо передачі третьою особою ТОВ Торгівельна фірма Брек відповідачу спірних транспортних засобів, та того, що вказані транспортні засоби знаходяться у володінні ДП Житомирський бронетанковий завод , колегія суддів приходить до висновку про необгрунтованість позовних вимог до відповідача.

Зокрема, у відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. N 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.1 Положення визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно п. 2.5 вищевказаного Положення документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачі особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинно бути обмежено (п. 2.13 Положення).

Разом з тим, позивачем не надано належних первинних документів щодо передачі транспортних засобів від третьої особи до відповідача.

Щодо посилання позивача як на підставу задоволення позовних вимог на встановлений у ході досудового розслідування кримінального провадження №12015060170001272 факт привласнення посадовими особами ДП "Житомирський бронетанковий завод", шляхом зловживання службовим становищем за попередньою змовою групою осіб, семи одиниць гусеничних тягачів, що виступають предметом даного позову, колегія суддів зазначає наступне.

При цьому встановленість факту позивач доводить поясненнями посадових осіб відповідача, відбраними в ході досудового розслідування. Водночас такі пояснення не є належними і допустимими доказами в розумінні норм ГПК України, а тому не вважатимуться доказами володіння майном, що належить позивачу, відповідачем.

Також суд зазначає, що таким доказом у відповідності до абзацу 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України може бути лише вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, і є обов'язковим для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалено вирок, в питаннях чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача грунтуються на порушеннях кримінального характеру, які доводяться в кримінальному провадженні, а докази протиправності дій, на які вказує позивач, здобуваються в ході досудового розслідування оперативно-розшуковими та іншими передбаченими кримінальним процесуальним законодавством методами.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та положення законодавства, колегія судді приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов"язок доказування у відповідності до норм ГПК України покладено на сторони у справі.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (стаття 43 ГПК України).

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, документально не підтвердженими, такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак, скаржник, в порушення вимог ст.33 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, й ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для його скасування чи зміни та задоволення апеляційної скарги.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Ринат Трейд" від 26.04.17р. залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Житомирської області від 11 квітня 2017 року у справі №906/1279/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №906/1279/16 повернути господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.