Постанова

від 03.10.2017 по справі 808/3859/16

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2017 року о 12 год 15 хв. Справа № 808/3859/16 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТрансАгро ЛТД до Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТрансАгро ЛТД (далі - позивач, ТОВ ТрансАгро ЛТД ) звернулось із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.09.2016 №0001941401, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 1 177 810,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 942 238,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 235 562,00 грн.; - скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.09.2016 №0001951401, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 139166,00 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 4115,00 грн.

В обґрунтування позову підприємство посилається на те, що враховуючи відсутність визнання у судовому порядку нікчемними договорів, укладених між позивачем та ТОВ АВЕРІК , ТОВ ВостокАгроРерурс , ТОВ КОМЕРЦ МАРКЕТ , ТОВ УкрТрансАвтоматика , ТОВ ТГ АЛЬЯНС , а також враховуючи наявність податкових накладних, позивачем відповідні суми податку на додану вартість у складі вартості придбаних товарів (сировини) були правомірно включені до податкового кредиту. Вказані податкові накладні не визнані недійсними, будь-яких посилань щодо невідповідності порядку оформлення цих податкових накладних вимогам Податкового кодексу України акт перевірки не містить. Позивач посилається на те, що всі господарські операції мали реальний характер, підтверджені належним чином оформленими документами, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню. Також, представник позивача зазначив про безпідставність висновків контролюючого органу про реалізацію товару нижче собівартості, оскільки позивачем отримується прибуток від здійснення господарської діяльності. Крім того, позивач вказує на безпідставність нарахування контролюючим органом грошового зобов'язання на молочну продукцію строк придатності якої сплив, оскільки обов'язок на нарахування ПДВ виникне виключно після списання простроченої продукції, чого в доному випадку зроблено не було.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач адміністративний позов не визнав, у письмових запереченнях від 06.03.2017 №238/08-01-10-03 вказав на те, що фахівцями контролюючого органу за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ТрансАгро ЛТД було встановлено завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 768 562,00 грн. по операціях з придбання молочної сировини від підприємств ТОВ АВЕРІК , ТОВ ВостокАгроРерурс , ТОВ КОМЕРЦ МАРКЕТ , ТОВ УкрТрансАвтоматика , ТОВ ТГ АЛЬЯНС , реальність постачання якої не підтверджено в ході перевірки. Перевіркою встановлено також заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість товарів, по яких сплинув термін придатності, оскільки такі товари зіпсовані та не можуть бути використані у господарській діяльності. Податковий орган також посилається на те, що ТОВ ТрансАгро ЛТД при реалізації товарів та послуг за ціною нижчою ніж собівартість (або вартість придбання) занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 230646,00 грн. Вважає, що прийнявши оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства та у межах наданих повноважень, просить у задоволені адміністративного позову відмовити повністю.

У судове засідання прибула представник відповідача ОСОБА_1 та підтримала заперечення з підстав викладених вище. Просила у позові відмовити.

За таких обставин та керуючись приписами ч.4 ст.122, ч.2,4 ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представників сторін в порядку письмового провадження та на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказах. На підставі приписів ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України у зв'язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю ТрансАгро ЛТД , код ЄДРПОУ 39291298 зареєстровано 07.07.2014 Виконавчим комітетом Запорізької міської ради, за адресою: 69063, Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Чекістів, будинок 27, офіс 1.

На підставі направлень від 10.08.2016 №376 та від 09.08.2016 №364, ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_2, головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок у сфері матеріального виробництва управління аудиту ГУ ДФС у Запорізькій області та Супрун Наталією Геннадіївною, головним державним ревізором - інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи управління податків і зборів з фізичних осіб Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, згідно із пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.77.1 ст.78, на підставі наказу Головного Управління ДФС у Запорізькій області від 01.08.2016 №800 та від 18.08.2016 №878, проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю ТрансАгро ЛТД з питання дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 08.07.2014 по 30.06.2016 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску за період з 08.07.2014 по 30.06.2016.

За наслідками перевірки податковим органом складено Акт перевірки № 086/08-01-14-01/39291298 від 08.09.2016.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог, зокрема:

- пп.138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139, пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 44.1, 44.2 статті 44 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ із змінами та доповненнями, ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України ; п. 2.1, 2.2, п. 2.4, 2.13, п. 2.16, ст. 1, 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затвердженого Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704); п. 6, п.п. 9.4 статті 9, п. 11, п. 14, п.п. 15.6, п. 15, п. 22 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати (затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 31.12.1999 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248 підприємством ТОВ ТрансАгро ЛТД занижено податок на прибуток на загальну суму 603 373,00 грн.;

- абз. г п. 198.5, п. 198.1, 198.6 ст. 198, п. 188.1 ст. 188, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями, внаслідок чого занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 942 247 грн.

22 вересня 2016 року, на підставі Акту перевірки № 086/08-01-14-01/39291298 від 23.12.2014, контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 22.09.2016 № 0001951401 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю ТрансАгро ЛТД розміру від'ємного значення податку на додану вартість на суму 139 166 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 4 115,00 грн., № 0001941401 від 22.09.2016, яким Товариству з обмеженою відповідальністю ТрансАгро ЛТД збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму податкового зобов'язання у розмірі 942 248,00 грн. та штрафних фінансових санкцій у розмірі 235 562,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю ТрансАгро ЛТД звернулось зі скаргою на вищезазначені податкові повідомлення-рішення до ДФС України. Рішенням від 25.11.2016 № 25496/6/99-99-11-01-01-25 ДФС України податкові повідомлення-рішення від 22.09.2016 № 0001941402, № 0001951401 залишила без змін.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями від 22.09.2016 № 0001941402, № 0001951401 Товариство з обмеженою відповідальністю ТрансАгро ЛТД звернулось до суду із даним позовом.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України (тут і в подальшому в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 1 розділу І ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

Згідно п. 188.1 ст. 188 ПК України (в редакції чинній протягом 2015-2016 років), база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають фактично відбутись, вони повинні підтверджуватись належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, а також такі операції мають спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно з п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.2 ст.200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно п.200.4 ст.200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Судом встановлено, що в акті перевірки контролюючий орган посилається на наявну податкову інформацію щодо нереальності проведених з ТОВ ТрансАгро ЛТД з ТОВ АВЕРІК , ТОВ ВостокАгроРесурс , ТОВ КОМЕРЦ МАРКЕТ , ОВ УкрТрансАвтоматика , ТОВ ТГ АЛЬЯНС господарських операцій.

Зокрема, у перевіряємий період ТОВ ТрансАгро ЛТД мало господарські відносини з ТОВ АВЕРІК (код за ЄДПРОУ 37606281).

Так, між ТОВ ТрансАгро ЛТД (покупець) та ТОВ АВЕРІК (постачальник) укладено договір поставки молока № 01/12-5 від 01.12.2014 (а.с. 20-27 т.1), відповідно до якого постачальник зобов'язується у порядку і на умовах, які передбачені договором поставки молока передати покупцю молоко знежирене і молоко цільне коров'яче у перерахунку по базисному вмісту жиру, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість.

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору до матеріалів справи надано видаткові накладні № 12065, №12066, №12067, №12068 від 08.12.2014, №12081 від 10.12.2014, №12092, №12093 від 11.12.2014, №12103, №12104, №12105 від 12.12.2014, №12113 від 13.12.2014, №12125, №12126, №12127, №12128 від 15.12.2014, №12131, №12132 від 16.12.2014, 12142, 12143 від 17.12.2014, 12165, 21266, 12167, 12168, 12169 від 19.12.2014, №12177 від 20.12.2014, №12184 від 21.12.2014, №12203 від 21.12.2014, №5015 від 02.05.2015, №5030 від 03.05.2015, №5076 від 06.05.2015, №5125 від 08.05.2015, №5125 від 08.05.2015, №5151 від 09.05.2015, № 5170 від 10.05.2015, №5185 від 11.05.2015, №5227 від 13.05.2015, №5250 від 14.05.2015, №5277 від 15.05.2015, №5276 від 15.05.2015, №5300 від 16.05.2015, №5301 від 16.05.2015, №5315 від 17.05.2015, №5325 від 18.05.2015,№ 5326 від 18.05.2015, №5327 від 18.05.2015,№ 5379 від 20.05.2015,№ 5378 від 20.05.2015,№5425 від 22.05.2015, №5451 від 23.05.2015, №5477 від 25.05.2015, №5478 від 25.05.2015, № 5651 від 30.05.2015, №5675 від 31.05.2015, №42 від 03.02.2015, №166 від 07.02.2015, №2215 від 09.02.2015, №2270 від 10.02.2015, №2371 від 17.02.2015, №2389 від 18.02.2015, №2416 від 20.02.2015, №2445 від 24.02.2015, №2475 від 26.02.2015 товарно-транспортні накладні № 12065, №12066, №12067, №12068 від 08.12.2014, №12081 від 10.12.2014, №12092, №12093 від 11.12.2014, №12103, №12104, №12105 від 12.12.2014, №12113 від 13.12.2014, №12125, №12126, №12127, №12128 від 15.12.2014, №12131, №12132 від 16.12.2014, 12142, 12143 від 17.12.2014, 12165, 21266, 12167, 12168, 12169 від 19.12.2014, №12177 від 20.12.2014, №12184 від 21.12.2014, №12203 від 21.12.2014, №5015 від 02.05.2015, №5030 від 03.05.2015, №5076 від 06.05.2015, №5125 від 08.05.2015, №5125 від 08.05.2015, №5151 від 09.05.2015, № 5170 від 10.05.2015, №5185 від 11.05.2015, №5227 від 13.05.2015, №5250 від 14.05.2015, №5277 від 15.05.2015, №5276 від 15.05.2015, №5300 від 16.05.2015, №5301 від 16.05.2015, №5315 від 17.05.2015, №5325 від 18.05.2015,№ 5326 від 18.05.2015, №5327 від 18.05.2015,№ 5379 від 20.05.2015,№ 5378 від 20.05.2015,№5425 від 22.05.2015, №5451 від 23.05.2015, №5477 від 25.05.2015, №5478 від 25.05.2015, № 5651 від 30.05.2015, №5675 від 31.05.2015, №42 від 03.02.2015, №166 від 07.02.2015, №2215 від 09.02.2015, №2270 від 10.02.2015, №2371 від 17.02.2015, №2389 від 18.02.2015, №2416 від 20.02.2015, №2445 від 24.02.2015, №2475 від 26.02.2015 та податкові накладні, виписані ТОВ АВЕРІК (а.с.20-195, т. 1).

Розрахунки між сторонами проводились у безготівковій формі, як визначено договором.

Крім того, у перевіряємий період ТОВ ТрансАгро ЛТД мало господарські відносини з ТОВ ВостокАгроРесурс (код за ЄДПРОУ 33340564).

Так, між ТОВ ТрансАгро ЛТД (покупець) та ТОВ ВостокАгроРесурс (постачальник) укладено договір поставки молока № 01/12 від 10.12.2014 (а.с. 198-202, т.1), відповідно до якого постачальник зобов'язується у порядку і на умовах, які передбачені договором поставки молока передати покупцю молоко знежирене і молоко цільне коров'яче у перерахунку по базисному вмісту жиру, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість. А також, між ТОВ ТрансАгро ЛТД (покупець) та ТОВ ВостокАгроРесурс (постачальник) укладено договір поставки № 01-50 від 26.12.2014 (а.с. 196-197, т.1), відповідно до якого постачальник зобов'язується у порядку і на умовах, які передбачені договором поставки передати покупцю сироватку суху, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість.

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору до матеріалів справи надано видаткові накладні №№ 1131, 1132 від 10.12.2014, №1134 від 31.12.2014, товарно-транспортні накладні №№ 1131, 1132 від 10.12.2014, №1134 від 31.12.2014, та податкові накладні, складені ТОВ ВостокАгроРесурс (а.с.203-217, т. 1).

Розрахунки між сторонами проводились у безготівковій формі, як визначено договором.

Крім того, перевіряємий період ТОВ ТрансАгро ЛТД мало господарські відносини з ТОВ КОМЕРЦ МАРКЕТ (код за ЄДПРОУ 39754355).

Так, між ТОВ ТрансАгро ЛТД (покупець) та ТОВ КОМЕРЦ МАРКЕТ (постачальник) укладено договір поставки молока № 0106 від 01.06.2015 (а.с. 217-221, т.1), відповідно до якого постачальник зобов'язується у порядку і на умовах, які передбачені договором поставки молока передати покупцю молоко знежирене і молоко цільне коров'яче у перерахунку по базисному вмісту жиру, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість.

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору до матеріалів справи надано видаткові накладні №№ 26 від 01.06.2015, № 29 від 02.06.2015, № 32 від 04.06.2015, № 41 від 08.06.2015, № 53 від 10.06.2015, товарно-транспортні накладні №№ 26 від 01.06.2015, № 29 від 02.06.2015, № 32 від 04.06.2015, № 41 від 08.06.2015, № 53 від 10.06.2015 та податкові накладні, виписані ТОВ КОМЕРЦ МАРКЕТ (а.с.217-240, т. 1).

Розрахунки між сторонами проводились у безготівковій формі, як визначено договором.

Також, між ТОВ ТрансАгро ЛТД (покупець) та ТОВ УкрТрансАвтоматика укладено договір поставки молока № 01-52 від 09.11.2015 (а.с. 241-243, т.1), відповідно до якого постачальник зобов'язується у порядку і на умовах, які передбачені договором поставки молока передати покупцю молоко знежирене і молоко цільне коров'яче у перерахунку по базисному вмісту жиру, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість.

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору до матеріалів справи надано видаткові накладні № 72 від 05.12.2015, № 121 від 09.12.2015, № 196 від 15.12.2015, № 17 від 26.11.2015, № 7 від 13.11.2015, товарно-транспортні накладні № 72 від 05.12.2015, № 121 від 09.12.2015, № 196 від 15.12.2015, № 17 від 26.11.2015, № 7 від 13.11.2015 та податкові накладні, виписані ТОВ УкрТрансАвтоматика (а.с.244-273, т. 1).

Розрахунки між сторонами проводились у безготівковій формі, як визначено договором.

Також, між ТОВ ТрансАгро ЛТД (покупець) та ТОВ ТГ АЛЬЯНС укладено договір поставки молока № 03/25 від 25.03.2016 (а.с. 112-114, т.1), відповідно до якого постачальник зобов'язується у порядку і на умовах, які передбачені договором поставки молока передати покупцю молоко знежирене і молоко цільне коров'яче у перерахунку по базисному вмісту жиру, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість.

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору до матеріалів справи надано видаткові накладні № 44 від 31.03.2016, № 38 від 29.03.2016, № 35 від 28.03.2016, № 132 від 30.04.2016, №112 від 29.04.2016, № 130 від 29.04.2016, № 109 від 25.04.2016, № 106 від 23.04.2016, № 101 від 20.04.2016, № 99 від 18.04.2015, № 73 від 03.04.2016, № 68 від 01.04.2016, товарно-транспортні накладні № 44 від 31.03.2016, № 38 від 29.03.2016, № 35 від 28.03.2016, № 132 від 30.04.2016, №112 від 29.04.2016, № 130 від 29.04.2016, № 109 від 25.04.2016, № 106 від 23.04.2016, № 101 від 20.04.2016, № 99 від 18.04.2015, № 73 від 03.04.2016, № 68 від 01.04.2016 та податкові накладні, складені ТОВ ТГ АЛЬЯНС .

Розрахунки між сторонами проводились у безготівковій формі, як визначено договором.

Згідно матеріалів справи судом з'ясовано, що у подальшому частина придбаного товару була реалізована позивачем ДП Агролайт , ПрАТ Новомиколаївський молокозавод , ТОВ Интер-Мол , ПАТ Криворізький міськмолокозавод № 1 , ТОВ Комсомольський молокозавод , ТОВ Тера Фуд , ТОВ Еколільчпродукт , ТОВ Вільнянський молокозавод , УБ БЕСП ТОВ НАК , ТОВ Торговий дім Малинівські молочні продукти , що підтверджується також наданими до матеріалів справи відповідними видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та спеціалізованими товарними накладними.

Зазначені обставини вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Таким чином, дослідивши надані до матеріалів справи первинні документи, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, суд дійшов висновку, що в результаті господарських операцій з вищевказаними контрагентами у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов'язань та у власному капіталі, що спростовує висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Щодо встановленого порушення про заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість товарів по яких сплинув термін придатності, суд зазначає наступне.

Як встановлено в ході проведеної перевірки за даними бухгалтерського обліку (журнал-ордер по рахунку 281 Товари на складі ), станом на 30.06.2016 на балансі позивача рахуються залишки придбаних товарів, зокрема: сир мармуровий (брус); продукт молоко вмісний; молоко І ґатунку, 3,4%.

У відповідності до первинних документів (видаткові накладні, податкові накладні), що надано до перевірки, сир мармуровий (брус) у кількості 400 кг., на загальну суму 22000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 3666,67 грн.) та продукт молоковмісний у кількості 1708,28 тн. на загальну суму 83706,00 грн. (в т.ч. ПДВ 13951,00 грн.) було придбано у травні 2015 року у ТОВ ПродГрупСервіс .

Молоко І гатунку 3,4% у кількості 54,069 тн. на загальну суму 309191,00 грн. (в т.ч. ПДВ 51532,00 грн.) придбано у ТОВ Аверік у квітні 2016 року.

Контролюючим органом встановлено, що в податковому обліку, податок на додану вартість, сплачений у складі придбаного товару та враховано до складу податкового кредиту у відповідних звітних періодах у повному обсязі.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи строк придатності вищевказаної продукції сплив, що не заперечувалось позивачем.

Відповідно до підпункту г пункту 198.5 статті 195 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Пунктом 189.1 ст.189 ПК України визначено, що у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Разом з тим, як встановлено під час судового розгляду справи товар щодо якого сплив термін придатності продовжує обліковуватись на балансі ТОВ ТрансАгро ЛТД , тобто на даний час вказані товари не розпочали використовуватись у діяльності підприємства, у зв'язку з чим висновок контролюючого органу про наявність підстав для нарахування ПДВ є передчасним, оскільки таке нарахування здійснюється в момент використання такого товару операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Податковий кодекс України не ставить право платника на нарахування податкового кредиту в залежність від того чи почав використовуватись придбаний товар у господарській діяльності в межах перевіряємого періоду. Такий висновок податкового органу не ґрунтується на нормах законодавства та є лише припущенням щодо виникнення у ТОВ ТрансАгро ЛТД у майбутньому зобов'язання на коригування податкового кредиту.

Щодо висновків контролюючого органу про заниження бази оподаткування податком на додану вартість при реалізації товарів (робіт, послуг) за ціною нижчою ніж собівартість (або вартість придбання), суд зазначає наступне.

Як встановлено контролюючим органом, протягом перевіряє мого періоду ТОВ ТрансАгро ЛТД здійснювало діяльність, зокрема пов'язануз реалізацією молочної сировини (молоко коров'яче, молоко знежирене).

Так, контролюючим органом встановлено, що доходи від таких операцій у бухгалтерському обліку відображено на рахунку 702 Дохід від реалізації товарів у сумі 20 815 731,00 грн.

Собівартість придбаної та реалізованої молочної сировини (та інших харчових продуктів), у бухгалтерському обліку ТОВ ТрансАгро ЛТД відображено по Дт рахунку 902 Собівартість реалізованих товарів в момент її реалізації у загальній сумі 18 477 720,00 грн.

Також, контролюючим органом встановлено, що витрати пов'язані з перевезенням молочної сировини покупцям та собівартість реалізованих транспортних послуг у бухгалтерському обліку ТОВ ТрансАгро ЛТД сформовані на рахунку 231 Основне виробництво та відображені по Дт рахунку 903 Собівартість реалізованих робіт, послуг у сумі 3 301 583,00 грн.

З урахуванням викладеного контролюючий орган дійшов висновку про те, що сума доходів отриманих від реалізації товарів (робіт, послуг) за 2015 рік складає 22 144 366,00 грн., а собівартість реалізованих товарів (робіт, послуг) за відповідний період 21 779 303,00 грн.

Відповідно до п.188.1 ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни)

Разом з тим, судом встановлено, що відповідачем було здійснено загальний обрахунок по рахункам бухгалтерського обліку з порушенням методики обрахування собівартості продукції та не враховано, що товари, продукція та послуги обліковуються на кількох субрахунках, а у бухгалтерських регістрах товари обліковуються окремо на рахунках, без податкових зобов'язань.

Так, контролюючим органом не було взято до уваги показники щодо вищевказаних операціях по рахункам 642 - Розрахунки за обов'язковими платежами; 643 - Податкові зобов'язання; 644 - Податковий кредит, що і зумовило висновки контролюючого органу про реалізацію позивачем проукції за цінами нижчими від собівартості.

Крім того, на спростування твердження контролюючого органу про реалізацію продукції за цінами нижче собівартості до матеріалів справи надано первинні документи по реалізації молочної сировини (молоко коров'яче, молоко знежирене), якими також спростовується твердження контролюючого органу про реалізацію продукції за цінами нижче собівартості (а.с.59-245, т.3, т.4, а.с.1-148, т.5).

Як вбачається з матеріалів справи, надані до перевірки первинні документи складені у повній відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні та не суперечать вимогам ПК України. Достовірних, належних і переконливих доказів, що первинні документи і податкова звітність ТОВ ТрансАгро ЛТД є дефектними або підробними та містять неправдиву, недостовірну інформацію перевіряючими в акті перевірки не наведено.

Натомість, податковий орган в обґрунтування своєї позиції в акті перевірки робить висновок, що товарно-транспортні накладні складені з порушенням вимог, оскільки в них не зазначена повна адреса пункту навантаження товару.

При цьому, як зазначено в інформаційному листи Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 №1936/11/13-11, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміну у власному капіталі чи зобов'язання платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Певні недоліки оформлення товарно-транспортних накладних, за якими до позивача надходив товар, не є доказом відсутності поставок товару, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від наявності чи відсутності товарно-транспортної накладної, а наявність товарно-транспортних накладних, складених з порушенням вимог чинного законодавства чи їх відсутність взагалі є лише дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом безпосередньо самим перевізником, а тому вантажоотримувач не може нести відповідальність чи будь-які негативні наслідки за неправильне оформлення таких документів.

Крім того, вказане не може бути безумовною підставою для того, щоб стверджувати про відсутність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, про що неодноразово вказував в своїх рішеннях Вищий адміністративний суд України (від 04.04.2013 №К/991/44754/11 (номер в реєстрі - 30737841, від 15.04.2013 №К/9991/56697/12 (номер в реєстрі - 30885349), від 16.04.2013р. №К/9991/62008/12 (номер в реєстрі - 30862897), 22.05.2013 №К/800/1488/13 (номер в реєстрі - 31453213), від 30.05.2013 №К/9991/54924/11 (номер в реєстрі - 31781922), 30.05.2013р. №К/9991/91509/11 (номер в реєстрі - 31558374), від 22.07.2013 № К 24753/10 (номер в реєстрі - 32688777).

Судом встановлено, що на дату здійснення та відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій безпосередні контрагенти позивача були зареєстрованими уповноваженими органами як суб'єкти господарювання, взяті податковим органом на облік як платники податків, а також в ЄДР відсутні записи про відсутність підприємств за місцем реєстрації.

В акті перевірки контролюючим органом також зазначено, що проведеним аналізом діяльності контрагентів позивача, зокрема з аналізу звітності, неможливо встановити походження товару, який в подальшому був реалізований позивачу.

Суд зауважує, що позивач не зобов'язаний та не має об'єктивної можливості під час придбання товару у контрагента встановлювати його походження, а тому не може нести відповідальність з урахуванням таких обставин діяльності контрагента. Так, саме позивач позбавлений можливості впливати на його контрагентів в частині здійснення ними господарської діяльності в рамках чинного законодавства України, зокрема і в частині своєчасної подачі до контролюючих органів податкової звітності.

Також, суд зазначає, що чинним законодавством України на одну із сторін цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками по ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання або через відсутність висновків зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит з податку на додану вартість, яке виникло в результаті сплати податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг).

Податковий кодекс України виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставить у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Несплата продавцем податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

На переконання суду, порушення юридичною особою-контрагентом вимог законодавства про оподаткування не може призводити до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої юридичної особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.

Зокрема, стаття 61 Конституції України закріплює принцип індивідуального характеру юридичної відповідальності особи.

Постановою Верховного Суду України від 11.01.2011 по справі ЗАТ Мукачівський лісокомбінат до Мукачівської ОДПІ зазначено, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених

статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду справи по суті не знайшли свого підтвердження доводи податкового органу про порушення позивачем вимог пп.138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139, пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 44.1, 44.2 статті 44 абз. г п. 198.5, п. 198.1, 198.6 ст. 198, п. 188.1 ст. 188, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, а тому податкове повідомлення-рішення від 22.09.2016 №0001941401, яким Товариству з обмеженою відповідальністю ТрансАгро ЛТД визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 1 177 810,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 942 238,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 235 562,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 22.09.2016 року №0001951401, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 139166,00 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 4115,00 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.

У зв'язку із цим, адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТрансАгро ЛТД до Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 22.09.2016 №0001941401 та №0001951401.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТрансАгро ЛТД" (код ЄДРПОУ 39291298) 19816,37 грн. (дев'ятнадцять тисяч вісімсот шістнадцять гривень тридцять сім копійок) судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 39396146).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.С. Лазаренко