Постанова

від 15.08.2017 по справі 810/1034/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2017 року м.Київ № 810/1034/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду Київської області до Публічного акціонерного товариства "Укргазбуд" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,

Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернулось Бориспільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області (далі-позивач) з позовом до Публічного акціонерного товариства Укргазбуд (далі-відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у сумі 35735,59 грн.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 25.04.2017 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підлягають відшкодуванню витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, що призначені на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Враховуючи, що відповідачем відповідні витрати за 2007 рік, з травня по грудень 2009 року, з січня по червень 2010 року, відшкодовані не були, позивач просить стягнути їх в примусовому порядку.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, стверджує про те, що ПАТ Укргазбуд не зобов'язано сплачувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.

Так, зокрема, відповідач зазначив про те, що ПАТ Укргазбуд утворилося у 1993 році в результаті викупу державної частки майнового комплексу (приватизації) за договором купівлі-продажу від 07.12.1993 №КП-231, укладеного між Фондом державного майна України та організацією орендарів Украгазбуд , а тому, на думку відповідача, підприємство не повинно відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам, які працювали на державних підприємствах до 1993 року.

Крім того, відповідач зауважив на тому, що позивачем не були додані до позовної заяви відповідні докази, на підставі яких була сформована заборгованість за 2007 рік, за період з травня по грудень 2009 року та за період з січня по червень 2010 року, зокрема, довідок з інформацією про періоди роботи, посаду та стаж роботи, а також докази на підтвердження правомірності призначення відповідним особам пенсії на пільгових умовах, зокрема, відомості про проведення атестації робочих місць.

Також відповідач наголосив на тому, що на період праці до 01.08.1992 року розповсюджується дія Постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, а тому пенсія відповідним особам має бути призначена відповідно до ст.100 ЗУ Про пенсійне забезпечення , положеннями якої не передбачено відшкодування підприємством, на якому працювали особи, які отримали пенсію, витрат Пенсійного фонду на виплату таких пенсій.

Крім того, відповідач зазначив про те, що дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Позивач у судове засідання 15.08.2017 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням з відміткою про вручення.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, проте 17.05.2017 на адресу суду від представника відповідача разом із запереченнями на позовну заяву надійшло клопотання, в якому відповідач просить суд розглядати справу без його участі.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що учасники судового процесу були належним чином проінформовані про дату, час і місце судового розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно з п.10 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Укргазбуд (ідентифікаційний код 14277604, місцезнаходження: 07415, Київська область, Броварський район, село Зазим'є, вулиця Деснянська, будинок 141) зареєстроване в якості юридичної особи 29.04.1994, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У свою чергу, відокремлений підрозділ Управління механізації будівництва №17 Публічного акціонерного товариства "Укргазбуд" (місцезнаходження: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Гетьмана, будинок 16) зареєстроване у Бориспільському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були складені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п."б"-"з" ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення, згідно з якими відповідачеві визначено суму витрат пільгових пенсій, яка підлягає до сплати за списком № 2, з 2007 року, з травня по грудень 2009 року та з січня по червень 2010 року (т.1, а.с.42, 44, 46, 49-50, 52-54, 56), а також перерахунок суми фактичних витрат за 2015 рік по пенсіонеру ОСОБА_2 та перерахунок суми фактичних витрат за 2016 рік по пенсіонеру ОСОБА_3 по виплаті та доставці пільгових пенсій.

Сума фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з 2007 року, з травня по грудень 2009 року, з січня по червень 2010 року, які призначені відповідно до п."б"-"з" ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення, становить 35735,59 грн. та відповідачем не сплачена.

Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з 2007 року, з травня по грудень 2009 року, з січня по червень 2010 року були направлені на адресу Управління механізації будівництва №17 Публічного акціонерного товариства "Укргазбуд", та вручені особисто уповноваженому представнику відповідача, що підтверджується рекомендованими поштовими повідомленнями, які наявні в матеріалах справи.

Відповідач вимог позивача не виконав, оплату заборгованості на вищезазначену суму не здійснив, що і стало підставою для звернення останнього з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає наступне.

Відповідно п.2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого законом України Про пенсійне забезпечення .

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з абз.4 пп.1 п.2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених згідно з пунктами "а", "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме грошова сума, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам за списками №№1, 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлений Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, якою затверджена Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (надалі - Інструкція).

Відповідно до абз.3 п.6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році; 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році; 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році; 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році; 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році; 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році; 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році; 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році; 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Згідно з пп.2.1.1 п.2.1 Інструкції страхувальниками є роботодавці, зокрема: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Пунктом 6.4 Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п.6.7 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Отже, відповідач зобов'язаний щомісячно до 25-го числа здійснювати покриття фактичних витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах.

Матеріали справи свідчать, що в порушення п.6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України відповідач не перерахував в належні строки кошти за 2007 рік, з травня по грудень 2009 року, з січня по червень 2010 року, а також перерахунок суми фактичних витрат за 2015 рік по пенсіонеру ОСОБА_2 та перерахунок суми фактичних витрат за 2016 рік по пенсіонеру ОСОБА_3 по виплаті та доставці пільгових пенсій, що призвело до утворення заборгованості в сумі 35735,59 грн.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив про те, що ПАТ Укргазбуд утворилось у 1993 році в результаті викупу державної частки майнового комплексу (приватизації) за договором купівлі-продажу від 07.12.1993 №КП-231, укладеним між Фондом державного майна України та організацією орендарів Украгазбуд , а тому, на думку відповідача, підприємство не повинно відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам (ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4), які працювали на державних підприємствах до 1993 року.

Крім того, відповідач зауважив на тому, що позивачем не були додані до позовної заяви відповідні докази, на підставі яких була сформована заборгованість за 2007 рік, за період з травня по грудень 2009 року та за період з січня по червень 2010 року, зокрема, довідок з інформацією про періоди роботи, посаду та стаж роботи, а також докази на підтвердження правомірності призначення відповідним особам пенсії на пільгових умовах, зокрема, відомості про проведення атестації робочих місць, з приводу чого суд зазначає наступне.

Відповідно до інформації є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, Публічне акціонерне товариство Укргазбуд було взято на облік як платник страхових внесків ще 20.03.1991.

Крім того, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 27.01.2015 №19971999, Управління механізації будівництва №17 Публічного акціонерного товариства Укргазбуд (ідентифікаційний код 01294009) є відокремленим підрозділом Публічного акціонерного товариства Укргазбуд (т.1, а.с.172-174).

Як зазначено вище, Бориспільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області були нараховані відповідачу фактичні витрати на виплату та доставку пільгової пенсії, призначені громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за п. б ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Так, відповідно до п. б ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 № 1788-XII (далі-Закон №1788) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 (яка була чинна на момент призначення працівникам пільгової пенсії) затверджено Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до розділу XXXIII.Загальні професії (У всіх галузях господарства) до Списку №2 належать, зокрема, такі посади як:

електрогазозварники, зайняті різанням та ручним зварюванням, на напівавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки;

електрозварники ручного зварювання.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_2 працював на посаді електрозварювача ручного зварювання у періоди: з 01.08.1983 по 30.11.1989 та з 08.04.1991 по 09.10.2000, що підтверджується трудовою книжкою АЕ №294237 від 08.08.1974 (т.1, а.с.133-142), довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній №70 від 07.09.2011, виданої Управлінням механізації будівництва №17 АТ фірма Укргазбуд (т.1, а.с.180) та розрахунком стажу (т.1, а.с.144).

Таким чином, стаж ОСОБА_2 на посаді електрозварювача ручного зварювання становить 15 років 10 місяців та 2 дні , про що також зазначено в протоколі №4339 від 12.10.2011. Відповідно до вказаного документу загальний стаж роботи працівника становить 35 років 6 місяців та 24 дні (т.1, а.с.143).

Судом встановлено, що ОСОБА_3 працював на посаді електрогазозварника у такі періоди: з 07.05.1976 по 23.08.1982 (в Управлінні механізації будівництва 17 АТП Укргазбуд ) та з 03.03.1983 по 31.05.1993 (на Дослідній станції лікарських рослин Інституту агроекології та економіки природокористування Національної академії аграрних наук України), про що свідчать трудова книжка НОМЕР_1 від 10.05.1976 (т.1, а.с.150-151), розрахунок стажу (т.1, а.с.148) та довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній № 48 від 25.02.2011 (т.1, а.с.152) та б/н від 14.03.2011 (т.1, а.с.153).

Відповідно до розпорядження №159651 від 03.08.2015 загальний стаж роботи ОСОБА_3 становить 38 років 6 місяців та 28 днів , з яких стаж роботи на посаді електрогазозварника - 13 років 7 місяців та 14 днів (т.1, а.с.148).

Як вбачається з довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній №55 від 07.05.2011, виданої Управлінням механізації будівництва №17 ПАТ Ургазбуд ОСОБА_4 працював на посаді майстра виконроба у період 04.08.1978 по 06.12.1984 та з 21.01.1985 по 15.02.1995 (т.1, а.с.179).

Відповідно до протоколу №55 від 02.06.2011 стаж працівника за Списком №2 становить 13 років 11 місяців та 4 дні (т.1, а.с.154).

Отже, матеріали справи підтверджують, що ОСОБА_3 працював в Управлінні механізації будівництва №17 Публічного акціонерного товариства Укргазбуд , яке є відокремленим підрозділом Публічного акціонерного товариства Укргазбуд , а ОСОБА_2 та ОСОБА_4 працювали безпосередньо на ПАТ Укргазбуд на посадах, які належать до Списку №2.

При цьому, вищевказані документи підтверджують правомірність призначення зазначеним особам пільгових пенсій на підставі п. б ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Щодо посилань відповідача на відсутність документів, на підставі яких сформована заборгованість за 2007 рік, за період з травня по грудень 2009 року та за період з січня по червень 2010 року, то суд звертає увагу відповідача на те, що такими документами в силу положень Інструкції №21-1 є розрахунки, встановленої форми, що складені територіальними органами Пенсійного фонду України та, які були надіслані відповідачу для сплати фактичних витрат, копії яких містяться в матеріалах справи.

Крім того, відповідач у запереченнях проти адміністративного позову зазначив про те, що на період праці ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до 01.08.1992 року розповсюджується дія Постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, а тому пенсія вказаним особам мала бути призначена відповідно до ст.100 ЗУ Про пенсійне забезпечення , положеннями якої не передбачено відшкодування підприємством, на якому працювали особи, які отримали пенсію, витрат Пенсійного фонду України на виплату таких пенсій.

Проте, такі твердження відповідача є помилковими, у зв'язку із наступним.

Як зазначено вище, в силу положень пункту б частини 1 статті 13 Закону №1788 на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

- чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

- жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Відповідно до ч.4 ст.13 Закону №1788 порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

Згідно зі статтею 100 Закону №1788 особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Отже, з аналізу Закону №1788 вбачається, що пенсії на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку можуть призначатись особі як за статтею 13, так і за статтею 100 цього Закону. При цьому в обох випадках підставою для їх призначення є виконання робіт, що передбачені Списками № 1 та № 2, а також іншими нормативними актами.

Різниця між підставами призначення пенсій за цими статтями полягає в моменті виникнення у особи права на пільгову пенсію. За статтею 100 Закону №1788 пенсія призначається, якщо таке право виникло до набуття чинності Законом №1788 у відповідності до законодавства, що діяло раніше; а за статтею 13 Закону №1788 якщо право на пільгову пенсію виникло після набрання чинності цим Законом.

Крім того, різняться і наслідки призначення пенсій за статтями 13 та 100 Закону № 1788. Так, законодавством передбачене відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду, пов'язаних з виплатою та доставкою пільгових пенсій, призначених за окремими пунктами статті 13 Закону №1788, а для пенсій, призначених за статтею 100 цього Закону відшкодування не передбачено.

Як було зазначено вище, відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту першого статті 1 Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (далі Закон №400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників;

Згідно з абзацом четвертим пункту першого статті 2 Закону №400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до абзацу третього пункту першого статті 4 Закону №400/97-ВР на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах: 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Таким чином, обов'язок підприємства відшкодовувати органам Пенсійного фонду України 100% фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, передбачених пунктом б статті 13 Закону № 1788, встановлений Законами № 400/97-ВР та № 1058-IV, в той час як обов'язок відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до статті 100 Закону № 1788, законодавством не передбачено.

Згідно з постановою Верховної Ради України від 06.12.1991 р. №1931-ХІІ вирішено ввести в дію Закон України "Про пенсійне забезпечення":

- з 1 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону;

- з 1 квітня 1992 року - в повному обсязі.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. N 383 (далі - Порядок), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

При цьому, згідно з пунктом 8 Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються "Список №1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах і Список №2 виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах , затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.56 N 1173.

До набрання чинності Законом України Про пенсійне забезпечення пенсійне забезпечення осіб здійснювалось відповідно до Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року.

Пунктом 16 наведеного вище Положення, зокрема, було визначено, за наявності якого стажу роботи та віку особи мають право на пенсію на пільгових умовах. При цьому вимоги щодо атестації робочих місць за умовами праці згідно раніше діючого законодавства були відсутні.

На підставі вищенаведеного, слідує, що відповідно до статті 100 Закону України Про пенсійне забезпечення , особа, яка до 01 січня 1992 року (тобто до набрання чинності Законом України Про пенсійне забезпечення ) набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно із Списками № 1, № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженими постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 і після цієї дати не працювала на роботах із важкими і шкідливими умовами праці, пенсія призначається відповідно до Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно із статтею 100 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Особі, яка до і після 01 січня 1992 року працювала на роботах, передбачених Списками № 1 та № 2, пенсія призначається відповідно до статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення з урахуванням результатів атестації робочих місць.

Відтак, право органу Пенсійного фонду України складати та направляти розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій виникає за умови призначення та виплати пенсій їх працівникам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Радою Міністрів СРСР та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах і кореспондує з обов'язком суб'єктів підприємницької діяльності відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених їх працівникам відповідно до п. б - з ст. 13 Закону Про пенсійне забезпечення .

Аналогічна позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 15.06.2015 (справа №0870/1479/12) та від 27.02.2017 (справа №819/234/16).

Як вже встановлено судом, ОСОБА_2 працював повний робочий день на посаді електрозварювача ручного зварювання у періоди: з 01.08.1983 по 30.11.1989 та з 08.04.1991 по 09.10.2000, що підтверджується трудовою книжкою АЕ №294237 від 08.08.1974, довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній №70 від 07.09.2011.

В свою чергу, відповідно до відомостей з трудової книжки НОМЕР_1 від 10.05.1976 (т.1, а.с.150-151), розрахунку стажу та довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній № 48 від 25.02.2011 та б/н від 14.03.2011 ОСОБА_3 працював на посаді електрогазозварника у такі періоди: з 07.05.1976 по 23.08.1982 (в Управлінні механізації будівництва 17 АТП Укргазбуд ) та з 03.03.1983 по 31.05.1993 (на Дослідній станції лікарських рослин Інституту агроекології та економіки природокористування Національної академії аграрних наук України).

Відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній №55 від 07.05.2011 ОСОБА_4 працював в Управлінні механізації будівництва №17 ПАТ Ургазбуд на посаді майстра виконроба у період 04.08.1978 по 06.12.1984 та з 21.01.1985 по 15.02.1995. При цьому, вищевказані довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній містять записи про призначення атестації робочих місць.

У зв'язку з цим, суд вважає, що призначення ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пільгової пенсії на підставі п. б ч.1 ст.13 Закону №1788 є правомірним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, що у свою чергу, спростовує твердження відповідача про відсутність у нього обов'язку відносно відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій вказаним особам.

Щодо підвідомчості розгляду справ про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, то суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень;

Пунктом 7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 №280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. Згідно із п.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління є територіальними органами Пенсійного фонду України.

Управління Фонду підпорядковуються Фонду та безпосередньо відповідним головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

Пунктом 4 вказаного Положення встановлено, що Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує надходження від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших коштів, ведення обліку їх надходжень та платників відповідно до законодавства; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством; здійснює стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

Таким чином, Бориспільське об'єднане управління Пенсійного фонду Київської області, реалізуючи свої завдання та функції в правовідносинах з фізичними та юридичними особами виступає як суб'єкт владних повноважень, який здійснює владну компетенцію.

Юрисдикцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначено статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з пунктом 5 частини 2 якої юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Із зазначених підстав спір, що виникає між фізичними, юридичними особами та органами Пенсійного фонду України, у тому числі стосовно відшкодування витрат на виплату пільгових пенсій є публічно-правовим та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оскільки відповідач не надав суду докази, які б спростовували вимоги позивача та підтверджували відшкодування відповідачем заборгованості з фактичних витрат по виплаті та доставці пільгових пенсій в добровільному порядку в розмірі 35735,59 грн., суд дійшов висновку щодо правомірності вимог позивача.

У зв'язку з цим, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства Укргазбуд (ідентифікаційний код 14277604, місцезнаходження: 07415, Київська область, Броварський район, село Зазим'є, вулиця Деснянська, будинок 141) на користь Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (ідентифікаційний код 37838060, місцезнаходження: 08302, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Головатого, будинок 4) суму заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в розмірі 35735,59 грн. (тридцять п'ять тисяч сімсот тридцять п'ять грн. 59 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.