Постанова

від 03.10.2017 по справі 826/5350/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 жовтня 2017 року 12:15 № 826/5350/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Шевченко М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Новотел

до Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Новотел (далі також - ТОВ Торговий дім Новотел , позивач) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві (далі також - ГУ ДФС у м. Києві, відповідач), в якому позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 05 січня 2017 року № 0000161404.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки, на підставі яких було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає спірні рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просили задовольнити їх в повному обсязі.

В наданих суду запереченнях представник відповідача вказав, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та запереченнях проти адміністративного позову.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -встановив :

У період з 28 листопада 2016 року по 06 грудня 2016 року співробітниками ГУ ДФС у м. Києві було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при реалізації підакцизних товарів (нафтопродуктів) в адресу покупців за період з 01 березня 2016 року по 01 червня 2016 року.

Результати вказаної перевірки були оформлені актом № 307/26-15-14-04-03/33105547 від 13 грудня 2016 року.

Висновками зазначеного акту перевірки встановлені порушення позивачем вимог законодавства, а саме п.п. 212.1.15 п. 212.1 статті 212, п.п. 213.3.4 п. 213.3 статті 213 та пп. 14.1.212 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

На підставі наведених висновків, 05 січня 2017 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000161404, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 14 097 612, 00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача виходячи з наступного.

Актом перевірки, зокрема, було встановлено, що позивачем в період з 01 березня 2016 року по 01 червня 2016 року було здійснено придбання підакцизного палива.

Зокрема, позивачем (Покупець) та ТОВ Торговий дім Авіас (Постачальник) було укладено договір № 185 від 04 січня 2016 року, згідно умов якого Постачальник приймає на себе зобов'язання передати Покупцю у власність Товари, а Покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний товар.

Договором було передбачено, що найменування і кількість Товару визначається накладними, одиницями його вимірювання є літри.

Відпуск Товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скетч-картами) на отримання товару.

Встановлено, що Товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання Товару згідно умов Договору.

Відповідно до умов Договору, передача Товару покупцю здійснюється на АЗС Постачальника шляхом заправки автомобілів Покупця при пред'явленні довіреними особами Покупця скетч-картки.

Виконання умов вказаного Договору підтверджується, зокрема, складеними на його підставі податковими та видатковими накладними, в яких в якості найменування товару було вказану відповідну марку бензину, яка відпускалась Покупцю в розмірі, що обраховувався літрами.

Згідно встановлених податковим органом в ході перевірки обставин, придбане позивачем пальне обраховувалось на субрахунку 281 Товари на складі . При цьому, бухгалтерський облік карток на пальне або бланків дозволів, або скетч-карток на пальне не здійснювався.

Також, позивачем (Клієнт) та ТОВ ТРТ Компані (Підприємство) було укладено договір № 04/01/16-16 від 04 січня 2016 року, згідно умов якого Підприємство приймає на себе зобов'язання поставити Клієнту нафтопродукти в асортименті партіями, а Клієнт зобов'язується прийняти такий Товар та оплатити його вартість на умовах даного Договору.

Договором було передбачено, що Підприємство зобов'язується зберігати придбаний Клієнтом Товар протягом строку та на умовах, що визначені Договором.

Встановлено, що факт передачі Товару у власність Клієнта підтверджується підписанням уповноваженими представниками обох сторін видаткової накладної.

Після погодження сторонами асортименту, кількості та ціни Товару, Підприємство видає Клієнту за видатковою накладною бланки дозволи або штрих-картки на пальне встановленої форми.

Товар повертається (видається) Клієнту на відповідній АЗС в обмін на бланки дозволи або штрих-картки на пальне.

Виконання умов вказаного Договору підтверджується, зокрема, складеними на його підставі податковими та видатковими накладними, в яких в якості найменування товару було вказану відповідну марку бензину, яка відпускалась Покупцю в розмірі, що обраховувався літрами.

Згідно встановлених податковим органом в ході перевірки обставин, придбане позивачем пальне обраховувалось на субрахунку 281 Товари на складі . При цьому, бухгалтерський облік карток на пальне або бланків дозволів, або скетч-карток на пальне не здійснювався.

Крім того, позивачем (Покупець) та ТОВ Нафтотрейд Ресурс (Постачальник) було укладено договір № 74/08 від 01 лютого 2016 року, згідно умов якого Постачальник приймає на себе зобов'язання поставити Покупцю нафтопродукти партіями, а Покупець зобов'язується прийняти такий Товар та оплатити його вартість на умовах даного Договору.

Договором було передбачено, що Постачальник зобов'язується зберігати придбаний Покупцем Товар протягом строку та на умовах, що визначені Договором.

Товар постачається Покупцю для подальшого перепродажу третім особам, а також для виробничого споживання Покупцем.

Після погодження сторонами асортименту, кількості та ціни Товару, Постачальник видає Покупцю за видатковою накладною картку на пальне WOG .

Товар повертається (видається) Покупцю на відповідній АЗС в обмін на картку на пальне.

Виконання умов вказаного Договору підтверджується, зокрема, складеними на його підставі податковими та видатковими накладними, в яких в якості найменування товару було вказану відповідну марку бензину, яка відпускалась Покупцю в розмірі, що обраховувався літрами.

Згідно встановлених податковим органом в ході перевірки обставин, придбане позивачем пальне обраховувалось на субрахунку 281 Товари на складі . При цьому, бухгалтерський облік карток на пальне або бланків дозволів, або скетч-карток на пальне не здійснювався.

Придбане за вказаними договорами пальне в подальшому реалізовувалось позивачем третім особам на підставі окремо укладених договорів, за умовами яких позивач (Постачальник) зобов'язувався поставити Покупцю Товар (нафтопродукти), а Покупець зобов'язувався прийняти Товар та оплатити його вартість. Нафтопродукти постачаються Постачальником шляхом заправки автомобілів Покупця на АЗС після пред'явлення відпускної облікової картки (бланка-дозволу). Підставою для здійснення передоплати за продукцію, що поставляється у відповідності до даних договорів були рахунок-фактура та видаткова накладна Постачальника на Товар.

Зокрема, постачання товару здійснювалось ДП ДК Укрспецекспорт ДП Укроборонсервіс , ДП ДГЗП Спецтехноекспорт , ТОВ Анд-Груп , ТОВ Олга-Торг , ТОВ Олга-Логістик , ТОВ Прод-Транс , ТОВ Ростава , ТОВ Ленкер , ТОВ БМА-Транс , ТОВ Мінеральні води , ТОВ Престиж ресурс .

З таких операцій постачання, як зазначено в акті перевірки, TOB ТД Новотел на адресу покупців було складено видаткові накладні на загальну суму 14 097 612, 45 грн., у тому числі ПДВ 2 349 602, 07 грн.

При цьому, що не заперечується позивачем, позивач платником акцизного податку не зареєстрований.

Відповідно до вимог 14.1.212 п. 14.1 статті 14 ПК України, реалізація пального - будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання та передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками.

При цьому, відповідно до п. 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до вимог статті 1, ч.ч. 1, 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, зокрема, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

Як встановлено судом на підставі долучених до матеріалів справи документів, предметом договорів поставки TOB ТД Новотел з вказаними вище постачальниками було отримання пального у власність та подальша передача пального на відповідальне зберігання постачальнику. Такі поставки здійснювались з наданням позивачу видаткових накладних на пальне та оприбуткуванням пального на його рахунках бухгалтерського обліку.

Предметом договорів поставки TOB ТД Новотел з вказаними вище покупцями товару було поставка та передача пального у власність останнім. Така передача здійснювалась з випискою позивачем рахунків-фактур, видаткових накладних на пальне та списанням пального з рахунків бухгалтерського обліку.

В подальшому пальне постачалось конкретному покупцю шляхом заправки автомобілів покупця на АЗС після пред'явлення скетч-картки (бланка-дозволу).

З наведеного судом вбачається, що, TOB ТД Новотел здійснювало господарські операції, які змінювали активи товариства шляхом оприбуткування (списання) на/з рахунках (ів) бухгалтерського обліку пального, передбачали передачу права власності на пальне. Отже, такі операції підпадають під визначення реалізація пального , наведеного у абзаці 2 пп. 14.1.212 п.14.1 статті 14 ПК України.

Наведені докази спростовують пояснення позивача про те, що він здійснював посередницькі операції зведені до купівлі-продажу скетч-карток (бланків-дозволів) без фактичного відчуження пального.

Відповідно до вимог пп. 212.1.15 п. 212.1 статті 212 ПК України, платниками акцизного податку є особи, яка реалізують пальне.

Згідно з пп. 212.3.4 п. 212.3 статті 212 ПК України, особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.

Відповідно до п. 117.3 статті 117 ПК України, здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального.

Таким чином, оскільки, як було встановлено вище, позивачем реалізовувалось пальне без реєстрації платником акцизного податку, правомірною є викладена в акті податкової перевірки позивача позиція ГУ ДФС у м. Києві щодо порушення TOB ТД Новотел наведених вимог податкового законодавства.

При цьому, суд враховує, що позивачем здійснювались спроби реєстрації таким платником, проте його заяву TOB ТД Новотел не було прийнято з причин її некоректного заповнення. Наведене, на думку суду, свідчить про усвідомлення позивачем необхідності виконання вимог ПК України, що стосуються обов'язкової реєстрації платником акцизного податку в разі здійснення операцій з постачання пального. Між тим, повторної спроби подання такої заяви або оскарження відмови у прийнятті первісної заяви позивачем не вчинялось.

Щодо доводів позивача про безпідставність проведення його податкової перевірки з огляду на виконання ним в повному обсязі вимог направленого на його адресу запиту податкового органу про надання інформації, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог п. 78.1.4 п. 78.1 статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Як вбачається з матеріалів справи, 16 червня 2016 року відповідачем було направлено позивачу запит про надання інформації та її документальне підтвердження №1308/10/26-15-40-01-24, відповідно до якого, у позивача було витребувано, зокрема, укладена договори щодо реалізації підакцизного товару, податкові накладні, рахунки-фактури, видаткові (прибуткові) накладні, сертифікати відповідності товарів, паспорта заводів виробників, дозволи та свідоцтва, щодо підтвердження якості товару, платіжні доручення, оборотно-сальдові відомості, товарно-транспортні накладні, тощо.

Водночас, у відповідь на вказаний запит, листом № 37 від 15 липня 2016 року позивачем було надано контролюючому органу лише копії договорів з постачальниками, копії прибуткових накладних (вибірково), видаткові накладні (вибірково). Також позивачем було пояснено, що товарно-транспортні накладні у запитуваних операціях не складались.

Отже вбачається, що позивачем на запит контролюючого органу не було надано всіх запитуваних документів, зокрема договорів, укладених з покупцями раніше придбаного позивачем пального, сертифікатів відповідності товарів, дозволів та свідоцтв, щодо підтвердження якості товару, платіжних доручень, оборотно-сальдових відомостей, тощо.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність у контролюючого органу передбачених статтею 78 ПК України підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при реалізації підакцизних товарів (нафтопродуктів), а тому необґрунтованими вбачаються протилежні доводи позивача.

Беручи до уваги все наведене вище, оскаржуване податкове повідомлення-рішення вбачається обґрунтованим, а отже таким, що не підлягає скасуванню в судовому порядку.

Відповідно до статті 161 КАС України, під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч. 1 статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-12, 71, 122, 158-163 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Новотел - відмовити.

Постанова, відповідно до ч. 1 статті 254 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій