Рішення

від 02.10.2017 по справі 400/2005/16-ц

ПЕТРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 400/2005/16-ц

Провадження № 2/400/45/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2017 року

Петрівський районний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого судді - Колесник С. І.

при секретарі - Проценко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Петрове цивільну справу за позовом ОСОБА_1, як законного представника малолітньої ОСОБА_2, від імені якої діє ОСОБА_3, до ОСОБА_4, з участю третіх осіб - ОСОБА_5 та ОСОБА_6, про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернувся до суду з позовом, мотивуючи тим, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 виданого Петрівською районною державною адміністрацією 03 серпня 2005 року, ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, за життя був власником земельної ділянки площею 7,4967 га, кадастровий номер: НОМЕР_2, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Петрівської селищної ради Петрівського району Кіровоградської області.

Після його смерті право власності на належну за життя спадкодавцю ОСОБА_7 земельну ділянку, кадастровий номер: НОМЕР_2, набули: - його малолітня донька ОСОБА_2, інтереси якої представляє, як законний представник, її мати ОСОБА_1; - його син ОСОБА_6; його мати ОСОБА_5.

Відповідно до договору оренди землі від 3 квітня 2011 року, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Петрівському районі 28 листопада 2011 року за № 352490004000585, земельну ділянку, кадастровий номер: НОМЕР_2, ОСОБА_7 було передано в оренду відповідачу за даним позовом - ОСОБА_4.

Договір оренди землі було укладено на 5 років, враховуючи, що він був зареєстрований 28 листопада 2011 року, його дія закінчується 27 листопада 2016 року. Однак під час оформлення спадщини після смерті ОСОБА_7 позивачці із отриманого витягу з Державного реєстру стало відомо, що за життя, а саме, 03 грудня 2015 року, ОСОБА_7, за декілька днів до його смерті, було підписано додаткову угоду №1 до договору оренди землі від 03 квітня 2011 року, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Петрівському районі 28 листопада 2011 року за № 352490004000585, про продовження його дії ще на 15 років.

При ознайомленні з додатковою угодою №1 до договору оренди землі від 3 грудня 2015 року позивачка встановила, що підпис у додатковій угоді від імені померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року батька її дітей - ОСОБА_7, йому не належить.

Оскільки додаткову угоду до договору оренди землі за життя ОСОБА_7 не підписував, позивачка, діючи в інтересах своєї малолітньої доньки ОСОБА_2, яка успадкувала 1/3 частину земельної ділянки, враховуючи, що дана додаткова угода суперечить інтересам доньки позивачки, для захисту порушених прав її доньки вимушена звернутися до суду з позовом про визнання зазначеної додаткової угоди недійсною.

Позивачка та її представник в судовому засіданні позов підтримали, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, мотивуючи це тим, що спірну додаткову угоду було особисто підписано ОСОБА_7, а тому вона не може бути визнана недійсною.

Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, надавши заяву про розгляд справи без її участі, проти задоволення позову заперечила з тих підстав, що спірну додаткову угоду було особисто підписано її сином ОСОБА_7

Третя особа ОСОБА_6 також в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позову не заперечив.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши документи справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з копії Державного акту на право приватної власності на землю серії КР № НОМЕР_3, виданого Петрівською районною державною адміністрацією 03 серпня 2005 року, ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, за життя був власником земельної ділянки площею 7,4967 га, кадастровий номер: НОМЕР_2, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Петрівської селищної ради Петрівського району Кіровоградської області (а.с.12 ).

Після його смерті право власності на вказану земельну ділянку відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 70920377 від 20.10.2016 року набули: ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (а.с.14-15).

Відповідно до договору оренди землі від 3 квітня 2011 року, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Петрівському районі 28 листопада 2011 року за № 352490004000585, земельну ділянку, кадастровий номер: НОМЕР_2, ОСОБА_7 передав в оренду відповідачу за даним позовом - ОСОБА_4 (а.с. 17-19).

Додатковою угодою від 03 грудня 2015 року про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 03 квітня 2011 року строк дії договору, укладеного між орендодавцем ОСОБА_7 та ОСОБА_4, продовжено на 15 років (а.с. 16).

Позивачка та її представник зазначили, що ОСОБА_7 не підписував спірну додаткову угоду до договору оренди землі. Підпис на зазначеній вище додатковій угоді не належить померлому ОСОБА_7 та за клопотанням представника позивачки ухвалою Петрівського районного суду Кіровоградської області від 28.03.2017 року було призначено судово-почеркознавчу експертизу. Представник відповідача не заперечував проти задоволення клопотання.

22.05.2017 року до суду надійшов висновок експерта №73 від 15.05.2017 року, в якому зазначено, що підпис, розташований у розділі Орендодавець у графі (ОСОБА_7) у додатковій угоді №1 до договору оренди землі від 03 квітня 2011 року , укладеній 03.12.2015 року між власником земельної ділянки, кадастровий номер : НОМЕР_2, площею 7,4967 га, ОСОБА_7 та орендарем ОСОБА_4 про внесення змін до договору оренди землі від 03 квітня 2011 року, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Петрівському районі 28 листопада 2011 року за № 352490004000585, право оренди земельної ділянки зареєстровано Петрівською районною державною адміністрацією прав та обтяжень , індексний номер : 31408664 від 15.09.2016 р., у графі Орендодавець від імені ОСОБА_7 виконані не ОСОБА_7, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_7 (а.с.99-105 ).

Вирішуючи спір суд враховує, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним Кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України Про оренду землі .

Перед усім статтею 41 Конституції України проголошено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, право власності набувається в порядку визначеному законом, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право власності є непорушним.

Дане конституційне право конкретизовано та розширено в положеннях Цивільного та Земельного кодексів України.

Так ч. 1 ст. 319 ЦК України встановлює, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Ч. 1 ст. 321 ЦК України зазначає, що ніхто не може бути протиправно обмежений у здійсненні права власності.

У відповідності до приписів статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно ст. 13 вказаного закону України договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За ст.16 - укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Ст. 17 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Згідно ст. 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Ст. 30 Закону України Про оренду землі зазначає , що зміна умов договору оренди здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

При цьому підписи сторін є одним із обов'язкових реквізитів договору, які повинні засвідчувати вільне волевиявлення сторін на укладання договору на певних узгоджених між ними умовах.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити зазначеному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно положень ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом ст.ст. 10 та 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.ст. 58, 59 ЦПК України надані суду докази мають бути належними та допустимими. Згідно з вимогами ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Підсумовуючи вищевикладене та виходячи із норм законів, які регулюють дані правовідносини та наданих суду доказів, які досліджені в судовому засіданні, право власності

малолітньої доньки позивачки ОСОБА_2 на земельну ділянку підлягає захисту, оскільки додаткову угоду до договору оренди землі не можливо вважати вчиненою, так як ОСОБА_7 не проявив своєї волі та не підписував зазначену додаткову угоду до договору оренди землі, тобто була відсутня його воля та бажання на вчинення вказаного правочину.

Беручи до уваги вище викладене, суд прийшов до висновку, що вимоги позивачки базуються на законі, є обґрунтованими, тому їх слід задовольнити.

З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне визнати недійсною додаткову угоду до договору оренди землі з підстав, які були зазначені позивачкою та знайшли своє підтвердження в суді, і зобов'язати ОСОБА_4 повернути земельну ділянку.

Крім цього, за правилами ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Тому підлягають задоволенню документально підтверджені вимоги позивачки про стягнення судових витрат з відповідача а саме:судового збору в розмірі 551 гривні 20 копійок, витрат пов'язаних з проведенням судово-почеркознавчої експертизи у розмірі 2250 гривень 24 копійки та витрат на правову допомогу у розмірі 5000 гривень. Вказані правовідносини регулюються ст.41 Конституції України, ст.ст. 203, 207, 215, 319, 321, 328, ЦК України, ст.ст. 1, 6, 13, 16, 17, 18, 30 Закону України Про оренду землі .

Керуючись ст.ст.213,214,215,218 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсною додаткову угоду № 1 до договору оренди землі від 03 квітня 2011 року, укладену 03 грудня 2015 року між власником земельної ділянки кадастровий номер: НОМЕР_2, площею 7,4967 га, ОСОБА_7 та орендарем ОСОБА_4 про внесення змін до договору оренди землі від 03 квітня 2011 року, зареєстрованого у Відділі Держкомзему у Петрівському районі 28 листопада 2011 року за №352490004000585, право оренди земельної ділянки зареєстровано Петрівською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, номер запису про інше речове право: 16409207, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31408664 від 15 вересня 2016 року, та зобов'язати ОСОБА_4 повернути власникам земельну ділянку.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати: судовий збір в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) гривню 20 копійок, витрати пов'язані з проведенням судово-почеркознавчої експертизи у розмірі 2250 (дві тисячі двісті пятдесят) гривень 24 копійки та витрати на правову допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Кіровоградської області через Петрівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя(підпис)

З оригіналом згідно

Суддя Петрівського районного суду С. Колесник