Рішення

від 04.10.2017 по справі 716/1474/16-ц

ЗАСТАВНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 716/1474/16-ц

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.10.2017 Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Пухарєвої О.В.,

секретаря Якимик К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Заставна заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом Заставнівського житлово-експлуатаційного управління тепловодозабезпечення до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за заподіяну шкоду підприємству,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач Заставнівське житлово-експлуатаційне управління тепловодо-забезпечення звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за заподіяну шкоду підприємству. Рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 23.08.2017 р. у задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про відшкодування йому витрат на правову допомогу адвоката в суді в сумі 3840 грн., у зв'язку із тим, що рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 23.08.2017 не вирішено питання про стягнення судових витрат.

В судове засідання сторони не з'явилися, хоча про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, однак ч.3 ст. 220 ЦПК України передбачає, що неявка сторін не перешкоджає ухваленню додаткового рішення, тому справа розглянута у їх відсутності.

У відповідності до п.4 ч.1 ст.220 ЦПК України, суд що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Дослідивши надані відповідачем документи, суд приходить до висновку, що необхідно ухвалити додаткове рішення, яким частково задовольнити вимогу відповідача про відшкодування йому витрат на правову допомогу.

Встановлено, що рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 23.08.2017 не вирішено питання про стягнення витрат на правову допомогу.

У відповідності до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати. Судові витрати присуджуються відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Зі змісту ст.79 ЦПК України вбачається, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на правову допомогу.

Як роз'яснено в п. 47,48 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №10 від 17.10.2014 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах , право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013).

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність ) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 42, 56 ЦПК).

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України від 20 грудня 2011 року № 4191-VI Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах .

Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

З додатку до договору про надання правової допомоги від 11.01.2017 року вбачається, що надання правової допомоги відповідачу здійснював адвокат ОСОБА_3, що діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №257, виданого Чернівецькою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури від 21.04.2009 р. В свою чергу ОСОБА_1 зобов'язався сплатити гонорар, розмір якого зазначається в додатку до договору та акті прийняття виконаних робіт (а.с. 125). Згідно акту прийняття виконаних робіт адвокатом ОСОБА_4 витрачено 6 годин робочого часу для надання послуг, передбачених договором, а саме витрачено 1 годину на ознайомлення з матеріалами справи та визначення позиції по справі та 5 годин участі в судових засіданнях при розгляді позову в суді першої інстанції. За вказані надані послуги позивач ОСОБА_1 сплатив адвокату ОСОБА_4 гонорар в розмірі 3840 гривень з розрахунку 640 грн. за годину, оплата здійснювалася готівкою, що підтверджується квитанцією №1 від 23.08.2017 року, згідно якої адвокат отримав від ОСОБА_1 3840 грн.

Згідно ст. 1 ЗУ Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних, адміністративних справах розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Відповідно до ст. 7 ЗУ Про Державний бюджет України на 2017 рік , прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2017 року для працездатних осіб становив 1600 гривень, відповідно граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу становить 640 гривень.

Таким чином, визначений адвокатом розмір гонорару за годину роботи в розмірі 640 гривень не перевищує граничного розміру компенсації витрат на правову допомогу у цивільній справі.

Разом з тим, судом встановлено, що згідно журналів судових засідань (а.с. 83-84, 95,108,113-144) представник позивача ОСОБА_4 приймав участь у чотирьох судових засіданнях протягом 3 годин 20 хвилин. З урахуванням вказаного суд вважає, що представник позивача ОСОБА_4 надав позивачу правову допомогу, на яку витратив 4 години 20 хвилин робочого часу (1 годину на ознайомлення з матеріалами справи і визначення позиції по справі та 3 години 20 хвилин - участь у судових засіданнях), за що відповідач повинен був сплатити йому гонорар в розмірі 2773,4 грн., з розрахунку 640 грн. за годину робочого часу (4 год. 20 хв. * 640 грн.).

З врахуванням повної відмови у задоволенні основного позову, суд вважає, що у відповідності до ч. 1 ст. 88 ЦПК України з Заставнівського житлово-експлуатаційного управління тепловодозабезпечення на користь відповідача ОСОБА_1 слід стягнути витрати за правову допомогу у розмірі 2773,4 грн., про що ухвалити додаткове рішення.

Керуючись ст.ст.10, 11, 15, 79, 88, 220 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Заставнівського житлово-експлуатаційного управління тепловодозабезпечення (Чернівецька область, м.Заставна, вул. Незалежності,45, ідентифікаційний код 33089761, р/р 26007301164301, МФО 356334 АТ Ощадбанк ) на користь ОСОБА_1 2773 (дві тисячі сімсот сімдесят три) гривні 04 коп. в рахунок понесених ним судових витрат на правову допомогу адвоката.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення додаткового судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Пухарєва О.В.