Постанова

від 27.09.2017 по справі 11/б-1042(377/7-10)

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2017 р. Справа № 11/Б-1042(377/7-10)

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Гриців В.М., суддів Желік М.Б., Кордюк Г.Т.

при секретарі судового засідання Петрик К.О.

за участі представника скаржника ОСОБА_1 та ліквідатора ОСОБА_2

у відкритому судовому засіданні розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_3 відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 20 червня 2017 року у справі №11/Б-1042 (337/7-10)

за заявою відкритого акціонерного товариства "Бучацький цукровий завод" до Бучацької міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, про визнання права власності на нежитлову будівлю хлораторної у межах справи № 11/Б-1042 (337/7-10) про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Бучацький цукровий завод"

ВСТАНОВИВ:

20 березня 2001 року Арбітражний суд Тернопільської області постановою у справі №11/Б-1042 (337/7-10) визнав банкрутом відкрите акціонерне товариство "Бучацький цукровий завод" та відкрив ліквідаційну процедуру.

02 листопада 2010 року Господарський суд Тернопільської області ухвалою призначив ОСОБА_2 ліквідатором банкрута відкритого акціонерного товариства «Бучацький цукровий завод".

25 квітня 2017 року відкрите акціонерне товариство "Бучацький цукровий завод" звернулось до Господарського суду Тернопільської області в межах провадження у справі № 11/Б-1042 (337/7-10) про банкрутство із заявою до Бучацької міської ради, просило суд визнати за відкритим акціонерним товариством "Бучацький цукровий завод" право власності на нежитлову будівлю хлораторної (біля очисних споруд) за адресою м.Бучач Тернопільської області, вул..П.Тичини, 3 х.; зобов'язати орган державної реєстрації прав здійснити державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю хлораторної (біля очисних споруд) за адресою м.Бучач Тернопільської області, вул..П.Тичини, 3 х.

Заява подана у провадженні справи про банкрутство відкритого акціонерного товариства «Бучацький цукровий завод".

Господарський суд Тернопільської області ( суддя Сидорук А.М.) ухвалою від 20 червня 2017 року задовольнив заяву відкритого акціонерного товариства «Бучацький цукровий завод"; визнав за відкритим акціонерним товариством «Бучацький цукровий завод" право власності на нежитлову будівлю хлораторної (біля очисних споруд) за адресою м.Бучач Тернопільської області, вул..П.Тичини, 3 х.; зобов'язав орган державної реєстрації прав здійснити державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю хлораторної (біля очисних споруд) за адресою м.Бучач Тернопільської області, вул..П.Тичини, 3 х.; стягнув з відкритого акціонерного товариства «Бучацький цукровий завод" в доход державного бюджету України 1600,00 грн за подання заяви в межах справи про банкрутство; видав наказ.

Суд першої інстанції керувався ст. 41 Конституції України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікованою Законом від 17 липня 1997, зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.), ст.ст. 4-1, 12, 16, 33, 43 ГПК України, ст.ст. 181, 182, 316, 317, 392 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 10, 23, 25,30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 5 закону України Про приватизацію державного майна , ст.ст. 1, 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ,

В апеляційній скарзі Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області стверджує, що суд першої інстанції не дослідив всебічно, повно та об'єктивно всі обставини справи і надані докази; надав перевагу одним доказам над іншими, чим порушив принцип змагальності. Оскаржувана ухвала порушує майнові права держави в особі скаржника, оскільки саме державі належить право власності на зазначений об'єкт нерухомості. Звертає увагу на дату побудови об'єкта - 1958 рік, його знаходження на території заводу, відтак, стверджує, що будівництво здійснювалось за державні кошти із будівництвом державного підприємства Бучацького цукрового заводу, тому є державним майном. Зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що у відповідності до наказу ОСОБА_3 відділення №00230 від 17 травня 2017 року, нежитлова будівля хлораторної знаходиться в Єдиному реєстрі об'єктів державної власності.

Також суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_3 відділенням надано ВАТ «Бучацький цукровий завод" перелік нерухомого майна, яке під час приватизації передано до статутного фонду товариства відповідно до Положення про впорядкування передачі об'єктів нерухомого майна, приватизованих у складі цілісного майнового комплексу або переданих до статутного фонду господарського товариства, затвердженого наказом ФДМУ №2097 від 25 листопада 2003 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2003 року за №1201/8522, який вважає правовстановлюючим документом, що не містить об'єкту нежитлової будівлі хлораторної.

Згідно Статуту відкритого акціонерного товариства «Бучацький цукровий завод", Регіональне відділення, як засновник товариства, не передавав йому у власність об'єкту нежитлової будівлі хлораторної, тому під час приватизації цей об'єкт не увійшов у статутний капітал товариства.

Апелянт не погоджується з висновками суду про те, що не пред'являв вимог на зазначене майно, пояснюючи тим, що ліквідатор не направляв йому матеріали проведеної інвентаризації. Саме після того, як ліквідатор звернувся надати інформацію стосовно перебування нежитлової будівлі хлораторної на балансі регіонального відділення, була створена комісія (ще за участі Бучацької районної державної адміністрації) для обстеження майна товариства. 26 квітня 2017 року комісія склала акт, яким встановила, що об'єкт на момент приватизації не обліковувався на балансі товариства та не увійшов до його статутного капіталу.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області просить скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 20 червня 2017 року у справі №11/Б-1042 (337/7-10) повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви відкритого акціонерного товариства «Бучацький цукровий завод" в особі арбітражного керуючого ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі, стягнути з відкритого акціонерного товариства «Бучацький цукровий завод" на користь ОСОБА_3 відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області судовий збір в сумі 1600,00 грн за подання апеляційної скарги.

Про розгляд справи сторонам повідомлено належним чином.

У судовому засіданні представник ОСОБА_3 відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області апеляційну скаргу підтримав. Серед іншого зазначив, що відповідно до матеріалів інвентаризації, проведеної станом на 01 липня 1997 року, в процесі приватизації цілісного майнового комплексу Бучацького цукрового заводу об'єкт нерухомого майна хлораторна на балансі підприємства не перебувала. Вважає, що спірне майно належить державі в особі ОСОБА_3 відділення ФДМУ по Тернопільській області. Крім того, згідно Плану приватизації цілісного майнового комплексу, затвердженого заступником начальника ОСОБА_3 відділення Фонду державного майна України в Тернопільській області від 09 лютого 1998 року в п. 3.8. Перелік вартості об'єктів незавершеного будівництва: Будівлі та споруди нежитлова будівля хлораторної (біля очисних споруд), якій присвоєно юридичну адресу: вул. П. Тичини, 3, х , м. Бучач, Бучацького району, Тернопільської області не увійшла в статутний капітал ВАТ "Бучацький цукровий завод .

Ліквідатор банкрута арбітражний керуючий ОСОБА_2 апеляційну скаргу заперечив, просить відмовити у задоволенні. Оскаржену ухвалу Господарського суду Тернопільської області вважає законною і обґрунтованою.

Суд апеляційної інстанції оглянув надані ОСОБА_3 відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області документи щодо приватизації Бучацького цукрового заводу, у тому числі План приватизації цілісного майнового комплексу Бучацького цукрового заводу, інвентаризаційні відомості, акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу Бучацького цукрового заводу, накази ОСОБА_3 відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області.

Згідно з ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

За змістом ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Львівський апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_3 відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, матеріали справи, заслухав пояснення представників і вважає, що ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 20 червня 2017 року у справі №11/Б-1042 (337/7-10) слід скасувати з таких підстав.

Згідно з матеріалами справи ВАТ "Бучацький цукровий завод" вимогу про визнання його права власності на нежитлову будівлю хлораторної (біля очисних споруд) за адресою м.Бучач Тернопільської області, вул..П.Тичини, 3 х та про зобов'язання органу державної реєстрації прав здійснити державну реєстрацію права власності на цю нежитлову будівлю обґрунтовує тим, що спірне нерухоме майно входило у цілісний майновий комплекс Бучацького цукрового заводу. Проте, згідно Плану приватизації Бучацького цукрового заводу спірна будівля не увійшла в перелік об'єктів, що передані в статутний фонд ВАТ "Бучацький цукровий завод".

Однак, у судовій ліквідаційній процедурі банкрутства ВАТ «Бучацький цукровий завод" ліквідаційна комісія 04 листопада 2011 року склала інвентаризаційний опис майна банкрута, в який включено й нежитлову будівлю хлораторної. За зверненням ліквідатора банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_2 виконавчий комітет Бучацької міської ради рішенням від 22 грудня 2015 року за №246 присвоїв об'єктові містобудування нежитловій будівлі хлораторної (біля очисних споруд) адресу - вул..П.Тичини, 3 х, м.Бучач Бучацького району Тернопільської області. Також ліквідатором виготовлено технічний паспорт на спірну будівлю, яким зареєстровано за №110/17 та отримано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування названого об'єкта нерухомості.

Також зазначає, що з метою встановлення факту належності названого нерухомого майна ВАТ «Бучацький цукровий завод", ліквідатор банкрута листом від 31 березня 2017 року звернувся до ОСОБА_3 відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області про надання інформації щодо перебування нежитлової будівлі хлораторної (біля очисних споруд) рік початку будівництва 1958, площею 259,07 м кв у державній власності. А листом від 10 квітня 2017 року ліквідатор банкрута просив Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області надати інформацію стосовно майна ВАТ «Бучацький цукровий завод", яке було передане в якості внеску до ЗАТ Тернопільський агропромисловий комплекс .

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області повідомило, що згідно з матеріалами інвентаризації, проведеної станом на 01 липня 1997 року в процесі приватизації цілісного майнового комплексу Бучацького цукрового заводу, об'єкт нерухомого майна хлораторна на балансі підприємства не перебував і в якості внеску в статутний фонд з ВАТ «Бучацький цукровий завод" не передавався. Тому з метою визначення правового статусу нежитлової будівлі хлораторної Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області створює комісію для обстеження майна, що не увійшло до статутного капіталу ВАТ «Бучацький цукровий завод".

Водночас ліквідатор ВАТ Бучацький цукровий завод не обґрунтував чому саме Бучацька міська рада повинна була визнавати право власності товариства на спірне майно і чим доводить відмову Бучацької міської ради у визнанні за ВАТ Бучацький цукровий завод права власності на нежитлову будівлі хлораторної (біля очисних споруд).

Задовольняючи заяву Господарський суд Тернопільської області констатував, що відкрите акціонерне товариство «Бучацький цукровий завод" засноване відповідно до наказу ОСОБА_3 відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області № 167 від 24 лютого 1998 року шляхом перетворення державного підприємства Бучацького цукрового заводу у відкрите акціонерне товариство, яке є правонаступником державного підприємства Бучацький цукровий завод та власником майна, переданого йому засновником, виробленої продукції, іншого майна, набутого на підставах, не заборонених чинним законодавством. Державна реєстрація проведена Бучацькою районною державною адміністрацією 25 лютого 1998 року .

У законі України Про приватизацію державного майна у вичерпному переліку об'єктів (груп об'єктів), які не підлягають приватизації, відсутня нежитлова будівля хлораторної (біля очисних споруд), якій присвоєно юридичну адресу: вул. П. Тичини, 3, х , м. Бучач, Бучацького району, Тернопільської області. Однак згідно з ст.5 названого Закону, до об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, зокрема, належать: підприємства (цехи, виробництва, дільниці, інші підрозділи, якщо в разі їх виділення у самостійні підприємства не порушується технологічна єдність виробництва з основної спеціалізації підприємства, із структури якого вони виділяються) як єдині майнові комплекси, до складу яких входять усі види майна, призначені для їх діяльності, що визначені Цивільним кодексом України, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких вони розташовані.

Приміщення нежитлової будівлі хлораторної є частиною технологічного процесу цукровопереробної діяльності, а відтак, являє собою невід'ємну складову цілісного майнового комплексу цукрового заводу, оскільки таке було задіяне у виробничому процесі і його вилучення із цілісного майнового комплексу могло спричинити погіршення показників роботи заводу. Ураховуючи правову природу цілісного майнового комплексу суд першої інстанції дійшов висновку, що нежитлова будівля хлораторної (біля очисних споруд), якій присвоєно юридичну адресу: вул. П. Тичини, 3, х , м. Бучач, Бучацького району, Тернопільської області входила до складу цілісного майнового комплексу Бучацького цукрового заводу, як невід'ємна його частина задіяна у технологічному процесі виробничого циклу підприємства та набута ВАТ Бучацький цукровий завод як правонаступником, за результатами приватизації.

Також суд зазначив, що у матеріалах інвентаризації, яка проводилась 20 червня 1997 року ОСОБА_3 відділенням Фонду державного майна по Тернопільській області, відсутні будь-які відомості щодо будівлі хлораторної, зокрема, не зафіксовано фактичної наявності такої у власності чи на зберіганні як майна інших юридичних осіб, стану, вартості та інших показників, не розмежовано майно. А тому, приймаючи до уваги, що на дату проведення інвентаризації спірна будівля існувала (рік побудови об'єкта 1958р.) та знаходилась на території заводу, слід констатувати порушення порядку проведення інвентаризації майна заводу та, як наслідок, неповноту первинних документів бухгалтерського обліку, а відтак, недостовірність результатів інвентаризації.

Суд наголосив, що з моменту проведення інвентаризації майна ВАТ Бучацький цукровий завод і включення ліквідатором до ліквідаційної маси, в т.ч. і нежитлового приміщення хлораторної, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області з 2011 року не пред'являло будь-яких вимог на зазначене майно до ліквідатора ВАТ Бучацький цукровий завод , докази направлення таких вимог в матеріалах справи відсутні.

Ліквідатор банкрута сам звернувся до ОСОБА_3 відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області про надання інформації стосовно майна ВАТ Бучацький цукровий завод , яке було передане в якості внеску до статутного фонду ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс , у тому числі нежитлової будівлі хлораторної. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області листом № 18-06-01438 від 14 квітня 2017 року повідомило, що згідно з матеріалами інвентаризації, проведеної станом на 01 липня 1997 року, в процесі приватизації ЦМК ВАТ Бучацький цукровий завод , об'єкт нерухомого майна хлораторна на балансі підприємства не перебувало, у власність як вклад до статутного капіталу товариства вказаний об'єкт не передавався.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що ліквідатором банкрута виготовлено технічний паспорт на спірну будівлю, який зареєстровано за № 110/17, а також отримано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0460 га для обслуговування приміщення хлораторної в межах населеного пункту м. Бучач, що підтверджується Рішенням Бучацької міської ради Тернопільської області № 197 від 16 березня 2016 року. А матеріалами справи не підтверджено та Бучацькою міською радою не доведено, що нежитлова будівля хлораторної (біля очисних споруд), якій присвоєно юридичну адресу: вул. П. Тичини, 3, х , м. Бучач, Бучацького району, Тернопільської області, зареєстроване за іншими особами.

Господарський суд Тернопільської області вказав, що право власності не може бути обмежене відсутністю правовстановлюючих документів, а відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно.

Суд апеляційної інстанції вважає, що висновки Господарського суду Тернопільської області є помилковими, не грунтуються на достовірних доказах і суперечать приписам закону.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.), стаття 41 Конституції України захищають право власника.

Відповідно до вимог статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з статтею 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість може бути оскаржена до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості регулює Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 1 липня 2004 року N 1952-IV, із змінами і доповненнями.

За змістом статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право власності.

Пунктом 5 розділу V "Прикінцеві положення" цього Закону встановлено, що до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

За приписами статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Тобто, вимога про визнання права власності може бути пред'явлена лише власником спірного майна.

ВАТ «Бучацький цукровий завод" не назвало і не надало належних і допустимих доказів того, що у нього виникло право власності на нежитлову будівлю хлораторної (біля очисних споруд) у місті Бучач Тернопільської області і це право зареєстровано у встановленому порядку, тобто, що він є власником спірного нерухомого майна та у чому полягає оспорювання чи невизнання його права Бучацькою міською радою.

Згідно з Планом приватизації цілісного майнового комплексу Бучацького цукрового заводу, затвердженого заступником начальника ОСОБА_3 відділення Фонду державного майна України в Тернопільській області від 09 лютого 1998 року, інвентаризація майна Бучацького цукрового заводу проведена станом на 1 липня 1997 року, результати інвентаризації розглянуті 27 липня 1997 року. Здійснена оцінка вартості державного майна цілісного майнового комплексу Бучацького цукрового заводу - оціночна вартість цілісного майнового комплексу станом на 1 липня 1997 року становить 13980405 грн, в тому числі вартість майна, що підлягає приватизації становить 5303656 грн, вартість державного житлового фонду - 247211 грн, вартість об'єктів, що не підлягають приватизації - 80257 грн, дооцінка залишкової вартості 8337281 грн.

У Плані приватизації цілісного майнового комплексу Бучацького цукрового заводу в переліку державного майна, що підлягає приватизації і вартість якого увійшла у статутний фонд ВАТ «Бучацький цукровий завод", у тому числі в переліку об'єктів незавершеного будівництва, будівель та споруд, що підлягали приватизації не названа будівля хлораторної.

Акт оцінки цілісного майнового комплексу Бучацького цукрового заводу затверджено ОСОБА_3 відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області 22 серпня 1997 року.

У матеріалах інвентаризації майна державного підприємства Бучацького цукрового заводу, проведеної станом на 1 липня 1997 року теж немає відомостей про будівлю хлораторної чи про незавершене будівництво хлораторної. Відсутні й будь-які відомості про те, що будівля хлораторної була збудована у 1958 році і належала державному підприємству Бучацький цукровий завод та обліковувалась ним, як про це зазначав ліквідатор банкрута у поданій суду заяві та в Технічному паспорті.

У суді апеляційної інстанції ні арбітражний керуючий ОСОБА_2, ні представник ОСОБА_3 відділення ФДМУ по Тернопільській області не назвали і не надали доказів на підтвердження цієї обставини.

Більш того у поданій суду заяві ВАТ «Бучацький цукровий завод" зазначає, що нежитлова будівля хлораторної не увійшла у статутний капітал ВАТ «Бучацький цукровий завод".

Також, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області листами №18-10-04371 від 30 жовтня 2015 року та № 18-06-01438 від 14 квітня 2017 року повідомляло ліквідатора банкрута, що матеріали інвентаризації, проведеної станом на 01 липня 1997 року в процесі приватизації цілісного майнового комплексу Бучацького цукрового заводу, не підтверджують перебування на балансі підприємства будівлі хлораторної (біля очисних споруд). Отже, станом на 01 липня 1997 року цей об'єкт нерухомого майна на балансі Бучацького цукрового заводу не обліковувався, не передавався і не увійшов до статутного фонду ВАТ «Бучацький цукровий завод". З метою визначення правового статусу об'єкта нежитлової будівлі хлораторної, ОСОБА_3 відділенням створена комісія щодо обстеження майна, яке не увійшло до статутного капіталу банкрута.

Отже, висновок суду першої інстанції, що на дату проведення інвентаризації 1 липня 1997 року спірна будівля існувала (рік побудови об'єкта 1958р.) та знаходилась на території заводу, тому слід констатувати порушення порядку проведення інвентаризації майна заводу та, як наслідок, неповноту первинних документів бухгалтерського обліку, а відтак, недостовірність результатів інвентаризації - не відповідає обставинам справи, не підтверджений належними і допустимими доказами.

З урахуванням законодавчо урегульованого порядку приватизації, документів приватизації державного підприємства Бучацького цукрового заводу Господарський суд Тернопільської області не мав підстав вважати, що нежитлова будівля хлораторної (біля очисних споруд), якій присвоєно юридичну адресу: вул. П. Тичини, 3, х , м. Бучач, Бучацького району, Тернопільської області входила до складу цілісного майнового комплексу Бучацького цукрового заводу, як невід'ємна його частина задіяна у технологічному процесі виробничого циклу підприємства та набута ВАТ Бучацький цукровий завод як правонаступником, за результатами приватизації.

Та обставина, що у законі України Про приватизацію державного майна у переліку об'єктів (груп об'єктів), які не підлягають приватизації, відсутня нежитлова будівля хлораторної (біля очисних споруд) у місті Бучач Тернопільської області не підтверджує наявність такого майна на час приватизації державного підприємства Бучацький цукровий завод і приналежність його державному підприємству та не доводить передачу цього ж державного майна у статутний фонд ВАТ Бучацький цукровий завод .

У матеріалах справи немає акту приймання-передачі майна державного підприємства відкритому акціонерному товариству "Бучацький цукровий завод". Такий відсутній і в матеріалах приватизаційної справи. Однак, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області листом від 06 лютого 2004 року надіслало товариству перелік нерухомого майна, що передане у власність ВАТ Бучацький цукровий завод , який доповнено листом від 11 грудня 2012 року. Перелік складено відповідно до Положення про впорядкування передачі об'єктів нерухомого майна, приватизованих у складі цілісного майнового комплексу або переданих до статутного фонду господарського товариства, затвердженого наказом ФДМУ №2097 від 25 листопада 2003 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2003 року за №1201/8522. У Переліку відсутнє нерухоме майно - нежитлова будівля хлораторної (біля очисних споруд).

Також ліквідатор банкрута ВАТ «Бучацький цукровий завод" у заяві не обґрунтував і не пояснив суду, яке відношення до предмету спору мають Свідоцтво про право власності на будівлі цукрового заводу від 15 березня 2002 року, яке посвідчує приналежність 43 (сорока трьох) будівель цукрового заводу, які розташовані в м. Бучач по вул. П.Тичини за № 3 закритому акціонерному товариству Тернопільський агропромисловий комплекс Філія Бучач на праві колективної власності та відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про те, що 10 лютого 2015 року внесено запис про припинення юридичної особи дочірнього підприємства Бучач Закритого Акціонерного товариства Тернопільський агропромисловий комплекс , ідентифікаційний код 30135715, м.Бучач, вул. П.Тичини, 3 за спрощеною процедурою шляхом її ліквідації.

Включення ліквідатором банкрута нежитлового приміщення хлораторної до ліквідаційної маси ВАТ Бучацький цукровий завод і відсутність скарг на такі дії ліквідатора банкрута, затвердження ліквідаційної маси комітетом кредиторів, відсутність з 2011 року вимог ОСОБА_3 відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області на цю будівлю,присвоєння нежитловій будівлі хлораторної (біля очисних споруд) юридичної адреси: вул. П. Тичини, 3, х , м. Бучач, Бучацького району, Тернопільської області, виготовлення технічного паспорта на спірну будівлю, отримання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0460 га для обслуговування приміщення хлораторної в межах населеного пункту м. Бучач не доводять набуття ВАТ Бучацький цукровий завод права власності на нежитлову будівлі хлораторної (біля очисних споруд).

Отже, ВАТ «Бучацький цукровий завод" достовірними доказами не довело набуття ним на підставах, не заборонених законом, права власності на нежитлову будівлю хлораторної (біля очисних споруд) у місті Бучач Тернопільської області.

Відповідно до вимог статті 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно з статтею 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених приписів закону та фактичних обставин справи Львівський апеляційний господарський суд вважає, що відкрите акціонерне товариство «Бучацький цукровий завод" не назвало і не надало належних і допустимих доказів того, що у нього виникло право власності на нежитлову будівлю хлораторної (біля очисних споруд) у місті Бучач Тернопільської області і це право зареєстровано у встановленому порядку, тобто, що він є власником спірного нерухомого майна. Відтак, немає законних підстав визнавати за відкритим акціонерним товариством «Бучацький цукровий завод" право власності на нежитлову будівлю хлораторної (біля очисних споруд) за адресою: вул. П. Тичини, 3, х , м. Бучач, Бучацького району, Тернопільської області. Тому ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 20 червня 2017 року у справі №11/Б-1042 (337/7-10) слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105, 106 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області задовольнити. Скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 20 червня 2017 року у справі №11/Б-1042 (337/7-10) і прийняти нове судове рішення:

Відмовити у задоволенні заяви відкритого акціонерного товариства "Бучацький цукровий завод" до Бучацької міської ради про визнання за відкритим акціонерним товариством "Бучацький цукровий завод" права власності на нежитлову будівлю хлораторної (біля очисних споруд) за адресою м.Бучач Тернопільської області, вул..П.Тичини, 3 х., зобов'язання органу державної реєстрації прав здійснити державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю хлораторної (біля очисних споруд) за адресою м.Бучач Тернопільської області, вул..П.Тичини, 3 х.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Бучацький цукровий завод" (вул. Павла Тичини, 3, м.Бучач, Тернопільська області; код ЄДРПОУ 00373095) на користь ОСОБА_3 відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області (м.Тернопіль, вул. Танцорова,11; код ЄДРПОУ 14037372) 1600,00 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Головуючий суддя В.М. Гриців

суддя М.Б. Желік

суддя Г.Т. Кордюк

Повний текст постанови виготовлено 6 жовтня 2017 року.