Ухвала

від 06.10.2017 по справі 910/7506/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"06" жовтня 2017 р. Справа №910/7506/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Мальченко А.О.

Зеленіна В.О.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київпейсервіс" про забезпечення позову

За апеляційною скаргою

комунального підприємства "Київський метрополітен"

на рішення господарського суду міста Києва від 21.06.2017

у справі №910/7506/17 (суддя Босий В.П.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Київпейсервіс"

до комунального підприємства "Київський метрополітен"

про тлумачення змісту правочину та визнання права, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 ТОВ "Київпейсервіс" (далі - позивач) подало до господарського суду міста Києва позов до КП "Київський метрополітен" про тлумачення змісту договору №13-УНД-09 від 27.08.2009 шляхом встановлення, що даний договір не містить ознак договору оренди і на нього не розповсюджуються Порядок проведення конкурсу на право оренди майна територіальної громади міста Києва, затверджений рішенням Київської міської ради №415/1280 від 21.04.2015, та Закон України "Про оренду державного та комунального майна"; визнання права ТОВ "Київпейсервіс" на розміщення і експлуатацію та приєднання до мереж обладнання терміналів самообслуговування на умовах, визначених договором №13-УНД-09 від 27.08.2009, та на строк, визначений пунктом 9.6 договору №13-УНД-09 від 27.08.2009, з правом автоматичної пролонгації.

29.05.2017 відповідачем було подано суду першої інстанції клопотання про залучення до участі у справі №910/7506/17 третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідача - Київської міської ради та Департаменту комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). В задоволенні вказаного клопотання судом першої інстанції було відмовлено з мотивів його необґрунтованості.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.06.2017 у справі №910/7506/17 позов задоволено частково. Визнано право ТОВ "Київпейсервіс" на встановлення обладнання терміналів самообслуговування та підключення обладнання до електромережі на умовах, визначених договором №13-УНЛ-09 від 27.08.2009, та на строк, визначений п. 9.6 договору №13-УНД-09 від 27.08.2009, з правом автоматичної пролонгації. Присуджено до стягнення з КП "Київський метрополітен" на користь ТОВ "Київпейсервіс" 1600,00 грн. судового збору. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, КП "Київський метрополітен" подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2017 у справі №910/7506/17 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2017 справі №910/7506/17 апеляційну скаргу КП "Київський метрополітен" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2017 у справі №910/7506/17 прийнято до провадження, розгляд справи призначений на 05.09.2017.

05.09.2017 розгляд справи №910/7506/17 не відбувся у зв'язку з перебуванням головуючої судді Агрикової О.В. на лікарняному.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 розгляд справи №910/7506/17 призначений на 28.09.2017.

На підставі розпорядження начальника управління Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2017 №09-53/2477/17 та згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 27.09.2017 склад колегії суддів у справі №910/7506/17 змінено на наступний: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Зеленін В.О., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.217 справу №910/7506/17 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Зеленін В.О., Мальченко А.О.

28.09.2017 від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі №910/7506/17 третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідача - Київської міської ради та Департаменту комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

В судовому засіданні 28.09.2017 представник відповідача підтримала вказане клопотання, просила його задовольнити. Представник позивача в судовому засіданні 28.09.2017 заперечив проти поданого відповідачем клопотання, просив суд його відхилити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2017 року відкладено розгляд справи на 14.11.2017 року, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Київську міську раду та Департамент комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

18.07.2017 року до Київського апеляційного господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Київпейсервіс" про забезпечення позову, у якій позивач просить забезпечити позов шляхом заборони КП Київський Метрополітен або будь-яким третім особам здійсняти заходи щодо блокування або вчинення перешкод у роботі, припинення електропостачання, та звільнення від майна ТОВ Київпейсервіс , що було розміщене на території КП Київський Метрополітен у відповідності до договору №13-УНД-09 від 27.08.2009 року. Також позивач у даному клопотанні просив розглянути вказану заяву без виклику сторін.

Відповідно до ч. 2, п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №16 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийняла заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київпейсервіс" про забезпечення позову до розгляду без виклику сторін.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач посилається на те, що у відповідності до ч. 1, п. 15.2 Протоколу №61 Постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 05.09.2017 року було вирішено доручити КП Київський Метрополітен із пропозицією виконати рішення Постійної комісії від 06.12.2016 року у добровільному порядку протягом 10 календарних днів з моменту звернення, а також здійснити заходи, щодо припинення електропостачання та звільнення майна територіальної громади міста Києва від об`єктів, встановлених ТОВ Київпейсервіс на території КП Київський Метрополітен за договором оренди 13-УНД-09 від 27.08.2009 року, дія якого припинена з 01.09.2017 року у разі невиконання рішення постійної комісії у добровільному порядку протягом 10 календарних днів.

Таким, чином, як зазначає позивач у разі повторного встановлення терміналів, їх підключення до електропостачання та телекомунікаційних мереж потребуватиме розробки та погодження значного обсягу технічної та дозвільної документації, що вже оформлювалась позивачем при укладенні договору №13-УНД-09 від 27.08.2009 року. В умовах конфлікту зі структурними підрозділами Київради практичне вчинення таких дій не вбачається імовірним.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи та вислухавши думку представника позивача, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для її задоволення з огляду на таке.

На підставі ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згаданою нормою закону також передбачено, що види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами; не допускається забезпечення позову заходами, не передбаченими цим Кодексом.

Перелік встановлених статтею 67 ГПК України заходів до забезпечення позову є вичерпним. Не допускається застосування заходів забезпечення позову, які не пов`язані із заявленими вимогами.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, в даній справі не заявлялись позовні вимоги щодо зобов`язання третім особам заборонити вчиняти перешкоди під час виконання позивачем умов договору №13-УМД-09 від 27.08.2009 року, про що останній фактично просить у клопотання про забезпечення позову.

Тобто, позивач в клопотанні про забезпечення позову просить вирішити питання, не пов`язані з предметом розгляду справи і можливим виконанням рішення за результатами її розгляду.

За приписами п.п. 2 та 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №16 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову (далі - постанова Пленуму №16) питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки. При цьому умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК України).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Таким чином, адекватність заходу до забезпечення позову, який застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії або забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Згідно п. 1 постанови Пленуму №16 особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника по забезпеченню позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Колегія суддів, дослідивши подане позивачем клопотання, враховуючи те, що забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, дійшла висновку, що у відомостях, які подані позивачем відсутні достатні підстави вважати, що невжиття заходів до забезпечення позову у даній справі шляхом заборонити КП Київський Метрополітен або будь-яким третім особам здійсняти заходи щодо блокування або вчинення перешкод у роботі, припинення електропостачання, та звільнення від майна ТОВ Київпейсервіс , що було розміщене на території КП Київський Метрополітен у відповідності до договору №13-УНД-09 від 27.08.2009 року може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду по даній справі з урахуванням заявлених позовних вимог, а отже підстави для його застосування у суду також відсутні.

Колегія суддів звертає також увагу на те, що в поданому позивачем листи №646-713 від 02.10.2017 року КП Київський Метрополітен пропонує позивачу, (а не вимагає чи зобов`язує) протягом 10 календарних днів з моменту звернення, звільнити у добровільному порядку майно територіальної громади м Києва від об`єктів (терміналів), встановлених ТОВ Київпейсервіс на території КП Київський Метрополітен .

Також, слід звернути увагу, що КП Київський Метрополітен не вчиняє будь-яких заборонених дій щодо майна позивача, а виконує свої обов`язки, які останньому було доручено відповідно до протоколу №61 Постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 05.09.2017 року.

Колегія суддів зазначає, що саме лише посилання позивача в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для її задоволення, а тому заява позивача про забезпечення позову є необґрунтованою та базується лише на його власних міркуваннях та припущеннях.

Серед іншого, суд апеляційної інстанції звертає увагу позивача, що відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання.

Згідно ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Київпейсервіс" про вжиття заходів до забезпечення позову не є обґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Заявником не наведено та не надано достатньо обґрунтованих даних про існування обставин, що призведуть до неможливості чи утруднення виконання рішення суду.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Київпейсервіс" у задоволенні заяви про забезпечення позову.

2. Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді А.О. Мальченко

В.О. Зеленін