Рішення

від 04.10.2017 по справі 761/25533/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 22-7956 Головуючий у 1-й інстанції - Юзькова О.Л.

Єдиний унікальний №761/25533/15-ц Доповідач - Пікуль А.А.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

4 жовтня 2017 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Пікуль А.А.

суддів Гаращенка Д.Р.

НевідомоїТ.О.

секретар Пузикова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 вересня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Професійного Фінансування" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и л а:

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 20 вересня 2016 року задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк Професійного Фінансування" (далі - ПАТ "ПРОФІН БАНК") до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Суд стягнув з ОСОБА_4 на користь ПАТ "ПРОФІН БАНК" заборгованість за кредитним договором у розмірі 9 638 748 грн. 92 коп., та 144 581 грн.23 коп. судового збору у дохід держави.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_4 через свого представника, ОСОБА_3, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невірну оцінку наданих позивачем доказів, порушення норм процесуального права унаслідок розгляду справи у відсутність відповідачки, яка не була належним чином повідомлена про час судового засідання, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення, а також на неправильне вирішення районним судом питання розподілу судових витрат, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с.213-221).

Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., пояснення представника відповідача, ОСОБА_6, яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити, пояснення представника позивача, Павленко Н.В., яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

При ухваленні рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що унаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов'язань ОСОБА_4 має перед ПАТ "ПРОФІН БАНК" заборгованість за кредитним договором №97/кл/2014 від 13.11.2014, яка станом на 18 серпня 2015 року становить 9 638 748 грн. 92 коп., з яких: 8181570 грн. - сума поточного боргу; 94816 грн. 62 коп. - сума поточних процентів; 1192125 грн. 53 коп. - прострочені проценти з урахуванням індексу інфляції; 162070 грн. 49 коп. - пеня за несвоєчасне погашення процентів; 8166 грн. 28 коп. - три проценти річних від суми прострочених процентів.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи, доведені.

Висновки районного суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ПАТ "ПРОФІН БАНК" відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.

Всі висновки суду першої інстанції, мотиви, з яких суд вважав встановленою наявність правових підстав для задоволення заявленого позову, нормативно-правові акти, якими керувався суд при ухваленні рішення, повно та послідовно викладені у мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Обставин, які б дали суду апеляційної інстанції підстави для спростування указаних висновків суду по суті позову, апеляційна скарга не містить, в ході апеляційного розгляду представник відповідача, ОСОБА_6, також не навела таких обставин .

Доводи апеляційної скарги про те, що судом з порушенням процесуальних норм був проведений заочний розгляд справи без належного повідомлення відповідача про місце та час судового розгляду, не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення враховуючи наступне.

По-перше, указані доводи є необґрунтованими, оскільки спростовуються матеріалами цивільної справи, які містять: докази належного направлення відповідачу із зворотним повідомленням про вручення: копії ухвали про відкриття провадження у справі, копії позовної заяви з додатками, судової повістки (а.с.84, 87); копію довіреності ОСОБА_3 та ОСОБА_8, яких відповідач уповноважила представляти її інтереси в суді (а.с.95); апеляційну скаргу відповідача на ухвалу суду про відкриття провадження у справі, подану через ОСОБА_8 (а.с.93-94). Таким чином, сторона, діючи на власний розсуд, після отримання матеріалів позову не подала своїх заперечень проти нього, а обрала тактику затягування судового розгляду і оскаржила у апеляційному порядку ухвалу про відкриття провадження у справі. При цьому, відповідач в порушення вимог процесуального закону не сплатила судовий збір за подання апеляційної скарги, що стало підставою для її повернення апеляційним судом (а.с.98-126).

По-друге, за правилом ч.3 ст. 309 ЦПК порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Обставин, які б вказували на це, апеляційна скарга представника відповідача не містить. Водночас, відповідно до положень ч.2 ст. 308 ЦПК не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

При цьому, посилання апеляційної скарги на необґрунтованість висновків районного суду про наявність правових підстав для задоволення заявленого позову, оскільки заборгованість у встановленому кредитним договором порядку могла бути отримана банком шляхом договірного списання переданих у заставу майнових прав на отримання грошових коштів сумі 9345000 грн. відповідно до п. 3.3.4. договору застави майнових прав, яким передбачено звернення стягнення на грошові кошти шляхом договірного списання, не можуть бути прийняті апеляційним судом у якості підстав для скасування оскаржуваного рішення з огляду на таке.

Відповідно до змісту доданих до позовної заяви письмових доказів постановою Правління НБУ №258від 15.04.2015 постановлено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ "ПРОФІН БАНК", що стало підставою для прийняття виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення від 20.04.2015 № 78 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "ПРОФІН БАНК" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "ПРОФІН БАНК".

Частину другу статті 46 доповнено пунктом 8, на положення якого посилається відповідач, згідно із Законом України від 16.07.2015 р. N 629-VIII, тобто після початку процедури ліквідації.

Заява ОСОБА_4 про зарахування зустрічних однорідних вимог подана уповноваженій особі Фонду на ліквідацію банку у жовтні 2015 року, тобто після початку процедури ліквідації та звернення позивача до суду із даним позовом.

Вимоги про зарахування зустрічних однорідних вимог в рамках даної справи ОСОБА_4 заявлені не були. Як вже зазначено вище, відповідач обрала іншу стратегію участі у розгляді справи.

Водночас, за правилами ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції. Тому апеляційний суд позбавлений процесуальної можливості розглядати ті вимоги, доводи та заперечення, які не були предметом розгляду суду першої інстанції.

Посилання апеляційної скарги на неправильне визначення позивачем розміру пені також не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення з огляду на наступне.

За правилом ч.2 ст.10 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень цивільного процесуального законодавства, якщо при дослідженні письмових доказів особою, яка бере участь у справі, буде подана заява про те, що доданий до справи або поданий іншою особою для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є фальшивим, особа, яка подала цей документ, може відповідно до частини другої статті 185 ЦПК просити суд виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів. При відсутності з її боку таких процесуальних дій, особа, яка подала заяву, має згідно із загальними правилами доказування (стаття 60 ЦПК) подати відповідні докази, що спростовують значення відомостей оспорюваного документа і могли бути підставою неприйняття його до уваги під час оцінки доказів.

У даному випадку розрахунок, наданий позивачем, у встановленому законом порядку - шляхом надання письмового доказу, який спростовує значення відомостей цього розрахунку, відповідачем під час розгляду справи у районному суді - при поданні заяви про перегляд заочного рішення, не спростований. Апеляційна скарга відповідача також не містить розрахунку на його спростування.

Інших доводів щодо неправильності оскаржуваного рішення по суті спору апеляційна скарга відповідача не містить.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що судом першої інстанції дана належна оцінка доводам сторін у сукупності з наданими сторонами доказами, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують їх, тому підставдля скасування оскаржуваного рішення немає.

Однак, при цьому заслуговують на увагу та можуть бути прийняті апеляційним судом у якості підстав для зміни оскаржуваного рішення в частині вирішення питання розпряду судових витрат доводи апеляційної скарги щодо неправильного визначення районним судом розміру судового збору.

Так відповідач обґрунтовано зазначає, що, оскільки позов був поданий до суду (надісланий поштою) 29 серпня 2015 року (а.с.80), розмір судового збору у даному майновому спорі за максимальною ставкою складає 3 654 грн.

Указана обставина дає суду підстави для , зменшення розміру судового збору, який підлягає стягненню з ОСОБА_4 у дохід держави, з 144 581 грн.23 коп. до 3 654 грн.

Керуючись ст.303, 307-309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І ШИ Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 задовольнити частково.

Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 вересня 2016 року змінити в частині вирішення питання розподілу судових витрат.

Зменшити розмір судового збору, який підлягає стягненню з ОСОБА_4 у дохід держави, з 144 581 грн. 23 коп. до 3 654 грн. (Три тисячі шістсот п'ятдесят чотири грн.).

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: А.А. Пікуль

Судді: Д.Р. Гаращенко

Т.О. Невідома