Постанова

від 06.10.2017 по справі 820/2278/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

06 жовтня 2017 р. № 820/2278/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Тереховій О.Ю.,

за участю представника позивача Беспалої Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех-Арт-Буд" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування рішення,- В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тех-Арт-Буд" (далі по тексту - позивач, ТОВ Тех-Арт-Буд , товариство) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ в Оболонському районі, контролюючий орган), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд скасувати рішення ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві від 27.01.2017 р. №28/26-54-12-01-18 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех-Арт-Буд".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що йому стало відомо про те, що ДПІ у Оболонському району ГУ ДФС у м. Києві 27.01.2017 р. було анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість на підставі підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України у зв'язку з тим, що протягом останніх 12 послідовних місяців позивач не подавав податкові декларації та подавав декларації з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту. Дане рішення відповідача, вважає необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі з підстав та мотивів викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Заперечення до суду були направлені засобами поштового зв'язку.

В обґрунтування заперечень зазначив наступне.

Порядок проведення процедур реєстрації особи як платника ПДВ та анулювання такої реєстрації врегульовано Податковим кодексом України (далі -Кодекс). Реєстрація суб'єктів господарювання як платників податку на додану вартість та анулювання реєстрації платників податку на додану вартість регламентуються статтями 180 -184 розділу V Кодексу.

Так, відповідно до п. 182.1 ст. 182 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями, якщо особа, яка провадить оподатковувані операції і відповідно до п. 181.1 ст. 181 цього кодексу не є платником податку у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від встановленої зазначеною статтею суми та обсяги постачання товарів/послуг іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становлять не менше 50 відсотків загального обсягу постачання, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо, зокрема:

г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових "місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту;

Разом з тим, пунктом 5.5 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим Наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.01.2014 № 26, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.02.2014 № 232/25009 (далі - Положення) встановлено, що рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей).

Про анулювання реєстрації платника податку податковий орган письмово повідомляє особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації, відповідно до пункту 5.7 розділу V Положення.

Так, ДПІ було прийнято рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ (від 27.01.2017 № 28/26-54-12-01-18) відповідно до вимог п.п. „Г" п. 184.1 ст. 184 Кодексу, а саме: особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту та розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість.

Відповідно до отриманої інформації від оперативного управління ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві від 26.10.2016 року №4838/26-54-21-04 місцезнаходження ТОВ "Тех - Арт - Буд" попередня назва "Артсервіс - Буд" (код ЄДРПОУ 39794832) до жовтня 2016 року не встановлено. З моменту реєстрації підприємства директор ОСОБА_2 (НОМЕР_1) з 30.09.2016 року змінено на ОСОБА_3 (НОМЕР_2), з 07.10.2016 року змінено на ОСОБА_4 (НОМЕР_3).

Згідно повідомлення відділу реєстрації актів цивільного стану дата закриття коду НОМЕР_2 ОСОБА_3 - 17.11.2013 року у зв'язку зі смертю.

Співробітниками ОУ ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві відібрано письмове пояснення у ОСОБА_4 (НОМЕР_3), який повідомив, що до діяльності та реєстрації ТОВ "Фул Трейд" (ТОВ "Альмак Інвест") жодного відношення не має.

Як далі зазначив відповідач, статтею 626 Цивільного кодексу України (ЦК України) визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з п.48.2 та п.48.3 статті 48 ПКУ обов'язкові реквізити - це інформація, за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням у передбачених законом юридичних наслідків.

Відповідно до ст.1 Закону України від 22.05.2003 року № 851-ІУ "Про електронні документи та електронний документообіг" обов'язковий реквізит електронного обов'язкові дані в електронному документі, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили.

Одним із обов'язкових реквізитів податкових документів, в т.ч. договору про визнання електронних документів є місцезнаходження підприємства, тобто його відсутність або його невідповідність фактичним даним є підставою для невизнання документу чинним.

У відповідності до частини 4 статті 11 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ вважається відправленим та одержаним адресатом за його місцезнаходженням (для фізичних осіб - місцем проживання).

Для платників податків - юридичних осіб, пунктом 45.2 статті 45 Податкового кодекс України, передбачена в обов'язковому порядку, наявність податкової адреси, якою є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Одним із обов'язків платників податків згідно пп.16.1.1 п.16.1 ст.16 ПКУ є обов'язок повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця.

Пунктом 4 розділу 6 Договору "Про визнання електронних документів" визначено, що ДФС України має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації. У зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, дійшов висновку виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві 27.01.17 року прийнято рішення №28/26-54-12-01-18 про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ "Тех-Арт-Буд"" на підставі підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України у зв'язку з тим, що протягом останніх 12 послідовних податкових місяців позивач не подавав податковому органу податкові декларації з податку на додану вартість (а.с. 86-87).

Суд зазначає, що Податковим кодексом України визначено виключний перелік анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Згідно з пунктом 184.2 статті 184 Податкового кодексу України анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б" - "з" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу. При цьому анулювання реєстрації здійснюється на дату подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації.

Відповідно до п.п. "г" п. 5.1 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1130 від 14.11.2014, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233 із змінами та доповненнями, (далі по тексту Положення), реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, якщо: особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Відповідно до пп. 5.5 Положення анулювання реєстрації за ініціативою відповідного контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах "б" - "з" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти "б" - "з" пункту 5.1 цього розділу).

Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за ініціативою контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами, згідно підпункту 2 пункту 5.5 розділу V Положення, є довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу).

Згідно пункту 5.6 Положення визначено, що за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов'язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.

Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу оформляється за формою № 6-РПДВ (додаток 5). Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження контролюючого органу, та підписується керівником контролюючого органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов'язково вказуються підстави (одна або декілька) для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу.

Дата підписання рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ уважається днем прийняття такого рішення. Рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у день підписання реєструються у журналі обліку рішень про анулювання реєстрації платників ПДВ за формою № 6-РЖ (додаток 6). Номер рішення відповідає порядковому номеру запису в цьому журналі.

Один примірник рішення зберігається в обліковій справі (реєстраційній частині) платника податків. Документи чи копії документів, на підставі яких контролюючий орган прийняв рішення про анулювання реєстрації, мають бути додані до цього примірника рішення.

Суд зазначає, що 13.09.2017 ухвалою суду було задоволено клопотання представника позивача про витребування у відповідача доказів, а саме: рішення ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех-Арт-Буд" (податковий номер 39794832) та всіх матеріалів, що були або мали бути взяті до уваги при прийнятті оскаржуваного рішення для долучення до матеріалів адміністративної справи.

На виконання ухвали суду, 13.09.2017 р. відповідачем було надано копію рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ № 28/26-54-12-01-18 від 27.01.2017 року, копію запиту на встановлення місцезнаходження платника податку № 694/26-54-12-01-22 від 04.04.2016 року, копію запиту на встановлення місцезнаходження платника податку № 417/26-54-12-01-22 від 22.03.2016 року, копію запиту на встановлення місцезнаходження платника податку № 24/26-54-11-01-22 від 16.12.2015 року, копію повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням від 06.04.2016 року №1448/9/26-54-08-01-46/353, копію повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням від 20.01.2016 року №323/9/26-54-08-01-50/59, копію повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням від 06.05.2016 року №1868/9/26-54-08-01-54/493.

Довідку про неподання ТОВ "Тех-Арт-Буд" контролюючому органу декларацій з ПДВ протягом 12 послідовних податкових місяців передбачену пп. 2 п. 5.5 Розділу V Положення, на підставі якої контролюючий орган має право самостійно прийняти рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, відповідачем до суду не надано.

Таким чином, суд відзначає, про помилковість прийнятого відповідачем рішення у зв'язку із відсутністю юридичної особи за місцезнаходженням, оскільки ці обставини не є підставою для прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість та про відсутність доказів, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Крім того, пунктом 5.7 Положення визначено, що протягом трьох робочих днів після дня анулювання один примірник рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ надсилається контролюючим органом особі, реєстрацію якої анульовано, за місцезнаходженням або місцем проживання такої особи або за наявності відомостей про комісію з припинення (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію) або ліквідатора такої особи - за місцезнаходженням комісії. Примірник рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ уважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його надіслано листом з повідомленням про вручення або передано під розписку самому платнику податків - фізичній особі або відповідальній особі платника податків - юридичної особи чи будь-якій особі за наявності належним чином оформленої довіреності від платника податків.

Якщо контролюючий орган або пошта не може вручити платнику податків примірник рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, відмовою прийняти таке рішення, незнаходженням за місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків, то працівник того структурного підрозділу, яким надсилалось таке рішення, на підставі інформації від структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або на підставі іншої інформації оформляє відповідну довідку, у якій вказує причину, що призвела до неможливості вручення примірника рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Зазначена довідка разом з примірником рішення про анулювання реєстрації, що не був вручений, долучається до облікової справи (реєстраційної частини) цього платника. Примірник рішення, що не був вручений, може бути переданий під розписку самому платнику податків чи Представнику платника в разі письмового або усного звернення до контролюючого органу, де зберігається облікова справа платника податків (п. 5.8. Положення).

Всупереч вимог п. 5.7 Положення відповідачем не надано доказів отримання рішення про анулювання реєстрації платником ПДВ ТОВ Тех-Арт-Буд .

Проаналізувавши наведені норми законодавства, можна зробити висновок, що анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу підставі підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України можливе лише за таких обставин: неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання такої декларації з податку на додану вартість з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

При цьому, такі обставини мають підтверджуватися як самими деклараціями з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать/про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях.

В оскаржуваному рішенні комісією встановлено, що платник, зареєстрований як платник податку, протягом 12 послідовних місяців не подає податковому органу декларації з податку на додану вартість. Водночас, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до матеріалів справи копію останньої поданої декларації позивача та не зазначив дату її подання задля доведення факту початку перебігу встановленого дванадцятимісячного строку.

Водночас, суд звертає увагу, на те, що податковим органом розірвано з ТОВ "Тех-Арт-Буд" договір про визнання електронних документів в односторонньому порядку не зазначивши причин та дати такого розірвання, через що суду достеменно неможливо встановити факт можливості чи неможливості подання податкової звітності позивачем.

Пунктом 46.1. ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

У той же час, згідно п. 49.1 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно із п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (п. 46.5 ст. 46 цього Кодексу).

Пунктами 48.1 і 48.3 ст. 48 ПК України встановлено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. А саме форма звіту про контрольовані операції затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 11.11.2013 № 669, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.12.2013 за №2190/24722.

Правовідносини щодо укладення договорів про визнання електронних документів врегульовано Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", Законом України "Про електронний цифровий підпис", Указом Президента України від 28.12.2006 р. № 1154 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України" від 15.12.2006 року "Про заходи щодо попередження і нейтралізації загроз національній безпеці, пов'язаних із нестабільністю правового регулювання відносин у сфері адміністрування податку на додану вартість".

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Статтею 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов'язані з використанням електронних цифрових підписів, регулюються законом. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Згідно вимог ст. 14 Закону електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу. Використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно із загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначає Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку затверджена Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року № 233 "Про надання електронної податкової звітності" (далі -Інструкція № 233).

Пунктом 1 розділу II Інструкції № 233 закріплено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Порядок укладення таких договорів встановлений "Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку", затвердженою Наказом Державної податкової адміністрації України № 233 від 10.04.2008 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 р. № 320/15011.

Саме на підставі цього договору і повинно здійснюватись подання податкових документів в електронному вигляді.

У пункті 4 Розділу 6 договору зазначено, що орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифікату відкритого ключа замість скасованих або у разі зміни платником місця реєстрації.

Тобто, визначено лише дві підстави одностороннього розірвання договору. При цьому чинним законодавством не передбачено інших, ніж визначено у затвердженому Інструкцією з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку договорі підстав для розірвання договору в односторонньому порядку з боку контролюючих органів.

Згідно з п. 1-4 розділу III Інструкції податкові документи в електронному вигляді можуть бути надіслані до органів ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку за звітні періоди у терміни, визначені законодавством для відповідних податкових документів у паперовій формі.

Згідно з п. 7 розділу II Інструкції підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є:

- відповідність затвердженому формату (стандарту);

- підтвердження електронних цифрових підписів (далі ЕЦП) платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів у паперовій формі, за умов встановлених ст. З Закону України Про електронний цифровий підпис;

- чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладення ЕЦП.

Відповідно до пп. 7.4 розділу III Інструкції перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

На момент подання податкової звітності в електронному вигляді у ТОВ "Тех-Арт-Буд" посилений сертифікат відкритого ключа був чинним. Доказів зворотнього матеріали справи не містять, як і доказів зміни позивачем місця реєстрації. А відтак, суд приходить до висновку про безпідставність розірвання в односторонньому порядку договору відповідачем, що призвело до неможливості подання податкових декларацій до контролюючого органу.

Обставини розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів не заперечуються сторонами і підтверджується відповідачем у письмових запереченнях.

Згідно ч. 3 ст. 72 КАСУ обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Крім цього, з метою дотримання вимог податкового законодавства, недопущення порушення прав платників податків та уникнення неправомірного тиску на платників податків міністром фінансів України підписано окреме доручення № 26010-04/216, яким зобов'язано забезпечити недопущення безпідставного розірвання в односторонньому порядку договорів про визнання електронних документів, необхідних для подання платника податків податкових документів до органів ДФС в електронному вигляді із використанням електронного цифрового підпису.

Відповідно до умов договору про визнання електронних документів, а саме розділу З пункту 3 підпункту 3.1., ДПІ як сторона договору зобов'язана забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді Платника податків у терміни, визначені законодавством для податкових документів в паперовому вигляді, та їх комп'ютерну обробку.

Позивачем до матеріалів справи надано копію договору № 280220172 від 28.02.2017 року про визнання електронних документів (а.с. 14-16) проте квитанцією №2 документ не прийнято (а.с. 17). Тобто позивач у зв'язку у одностороннім розірванням діючого договору про визнання електронних документів, неприйняттям нового договору про визнання електронних документів був позбавлений можливості подати електронні декларації з ПДВ.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, в ході розгляду зазначеної справи, відповідачем не надано доказів правомірності прийняття Рішення від 27.01.2017 року №28/26-54-12-01-18 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Тех-Арт-Буд".

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку що рішення ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві від 27.01.2017 року №28/26-54-12-01-18 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Тех-Арт-Буд" - підлягає скасуванню.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех-Арт-Буд".

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех-Арт-Буд" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 27.01.2017 року № 28/26-54-12-01-18 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Тех-Арт-Буд" (податковий номер 39794832).

Стягнути з Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві (пр-т Героїв Сталінграда, 58, м. Київ, 04213, код ЄДРПОУ 39468697) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех-Арт-Буд" (61033, м. Харків, вул. Шевченка, 235 А, офіс 23 податковий номер 39794832) у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бадюков Ю.В.