Постанова

від 19.09.2017 по справі п/811/1186/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 вересня 2017 рокусправа № П/811/1186/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Кзимової Д.В.

за участю представників:

позивача: - ОСОБА_1 дов від 23.07.2015

відповідача: - ОСОБА_2 дов від 15.09.2017

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційні скарги приватного підприємства Світлохім та Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 травня 2017 року

у справі № П/811/1186/16

за позовом приватного підприємства Світлохім

до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Світлохім звернулося до суду з позовом до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Олександрійської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області:

№ НОМЕР_1 від 04.08.2016 щодо зменшення суми грошового зобов'язання для цілей розділу V Податкового Кодексу України у розмірі 725280 грн. та податкового кредиту у розмірі 695596 грн.

№0000541400 від 04.08.2016 щодо донарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 195971 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 97986 грн.

№0000551400 від 04.08.2016 щодо донарахування податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 226858 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 113429 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю та необґрунтованістю висновків податкового органу, оскільки реальний характер здійснення господарської діяльності та правомірність відображення її результатів в податковому обліку підтверджено належно оформленою первинною документацією.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.05.2017 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000531400 від 04.08.2016, яким зменшено суму податкового зобов'язання для цілей розділу V Податкового кодексу в розмірі 725290,00 грн. та податкового кредиту на суму 695596 грн. з податку на додану вартість.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000541400 від 04.08.2016, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 293957 грн., в тому числі 195971 грн. основного платежу та 97968 штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), в частині 40492,40 грн. основного платежу та 20245,20 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000551400 від 04.08.2016, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 340287 грн., в тому числі 226858 грн. основного платежу та 113429 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), в частині 44990 грн. основного платежу та 22495 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Постанову суду в частині задоволених позовних вимог мотивовано тим, що господарські операції ПП Світлохім з придбання товарів у ТОВ Лоял ОСОБА_3 , ТОВ Агро Спектр , ТОВ Марс-Річі , ФОП ОСОБА_4, ТОВ Альтерком , ТОВ Пріст Ком та ТОВ Сонкей підтверджені належним чином складеними первинними документами. Відповідачем не доведено порушення позивачем національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за вказаними господарськими операціями, а також не надано доказів того, що податкові зобов'язання та податковий кредит сформовано не на підставі податкових накладних зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судом встановлено, що фактичною підставою для зменшення позивачу задекларованих витрат, податкових зобов'язань та податкового кредиту за господарськими операціями щодо придбання товарів у вказаних контрагентів став висновок Олександрійської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області про відсутність реальної можливості поставок товару з огляду на відсутність у контрагентів позивача майна, трудових ресурсів та інших необхідних умов для здійснення господарської діяльності. Така позиція визнана судом першої інстанції безпідставною з тих підстав, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік платника податку від ведення такого обліку іншими особами, зокрема, від фактичної сплати його контрагентами податків до бюджету, від знаходження постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей.

Постанову в частині відмови в задоволенні позовних вимог мотивовано правомірністю висновку контролюючого органу про порушення ПП Світлохім вимог податкового законодавства, що призвело до безпідставного формуванння витрат та податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ Діомед Трейд , ТОВ Комп'ютерс Арт , ТОВ Істерн ОСОБА_5 , ТОВ Біз-Інформа , ТОВ Альтерком , ТОВ Пріст Ком та ТОВ Сонкей щодо надання послуг. Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції врахував, що надані позивачем первинні документи на підтвердження господарських операцій з вказаними підприємствами не містять калькуляції вартості послуг, що виключає можливість визначити, яким чином формувалася така вартість виконавцями. Матеріалами справи не підтверджено економічну обґрунтованість вартості послуг за господарськими операціями з надання послуг. Також суд зазначив, що надані позивачем документи не обумовлюють господарський характер відповідних послуг, оскільки не підтверджують наявність у ПП Світлохім економічних та організаційно-адміністративних причин для замовлення правових (юридичних) та інформаційних (консультаційних) послуг за ціною обумовленою сторонами договору.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить

скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Позивач зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що договорами про надання послуг з ТОВ Діомед Трейд , ТОВ Компютерс Арт , ТОВ Істерн ОСОБА_5 , ТОВ Біз-Інформа , ТОВ Альтерком , ТОВ Пріст Ком не передбачалась посередницька участь цих підприємств в укладанні договорів з можливими контрагентами ПП Світлохім ; вказані підприємства повинні були лише встановити та надати ПП Світлохім відомості про осіб, які зацікавлені у купівлі продукції, яку реалізує позивач, і перемовини щодо укладання договорів з потенційними покупцями повинен вести сам позивач після отримання інформації від цих підприємств. Крім того, позивачем належними доказами доведено факт надання ТОВ Біз-Інформа послуг з розроблення проекту документів правового характеру для подання до Міністерства економіки України, згідно яких є можливість зняття індивідуального ліцензування ЗЕД. Стосовно укладеного з ТОВ Біз-Інформа договору оренди приладів, устаткування та інших технічних засобів позивач також не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо нереальності господарських операцій з огляду на відсутність доказів оплати послуг з оренди. Позивач зазначає, що оплата за цим договором фактично проведена, про що надані відповідні додаткові докази суду апеляційної інстанції. Щодо операцій з надання послуг - консультацій з питань оподаткування ТОВ Сонкей позивач посилається, що надані консультації є необхідними у господарській діяльності підприємства, а тому витрати на їх оплату є економічно доцільними і обґрунтованими.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відповідач вважає постанову суду необґрунтованою та такою, що прийнята з порушенням норм чинного законодавства. В якості доводів на обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідачем наведені обставини, викладені в акті перевірки, що став підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, про відсутність факту реального здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання товарно-матеріальних цінностей та послуг. Відповідач зазначає, що перевіркою встановлено, що товар, який було придбано, не реалізується, а відбувається лише документальне оформлення операцій з реалізації інших товарів, робіт, послуг на адресу покупців, тобто фактично відбувається розрив ланцюга постачання, що свідчить лише про документальне оформлення операцій з придбання та поставки товарів. Перевіркою не підтверджено ланцюг постачання хімічної продукції від контрагентів-постачальників, які в свою чергу не підтвердили виробника/посередника хімічної продукції, які безпосередньо мали фінансово-господарські відносини з постачання. Крім того, укладені позивачем правочини не спричинили реального настання юридичних наслідків, виходячи з відсутності у відповідача інформації про зберігання товарів (наявності власних або орендованих складських приміщень, угод зберігання); про транспортування товару; про власні або орендовані фонди, необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем - Олександрійською ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області проведено позапланову документальну перевірку Приватного підприємства Світлохім з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ТОВ Лоял ОСОБА_3 за лютий, червень, липень 2015 року, ТОВ Істерн ОСОБА_5 за червень 2015 року, ТОВ Комп'ютерс Арт за травень 2015 року, ТОВ Діомед Трейд за травень 2015 року, ТОВ Біз-Інформа за грудень 2015 року, ТОВ Марс-Річі за червень 2015 року, ТОВ Сонкей за квітень 2016 року, ТОВ Пріст Ком за березень, квітень 2016 року, ФОП ОСОБА_4 за червень, серпень, вересень, жовтень 2015 року, ТОВ Агро Спектр за травень 2015 року, ТОВ Альтерком за лютий, березень 2016 року, за результатами якої складено акт №9/11-26-14-00/33860841 від 08.07.2016.

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

- пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, П(С)БО 16 Витрати , затверджених наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, у зв'язку з чим занижено податок на прибуток в загальному розмірі 195971,00 грн., в тому числі за 2015 рік в сумі 179262,00 грн., за І квартал 2016 року в сумі 16709,00 грн.;

- п.44.1, 44.6 ст.44, п.198.1, 198.2, 198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 226858,00 грн., у тому числі у травні 2015 року - 71885,00 грн.; у червні 2015 року - 54227,00 грн.; у вересні 2015 року - 10084,00 грн.; у жовтні 2015 року - 10200,00 грн.; у грудні 2015 року - 52784,00 грн.; у лютому 2016 року - 7924,00 грн.; у березні 2016 року - 10641,00 грн.; у квітні 2016 року - 9113,00 грн.

- п.44.1, 44.6 ст.44, п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198, п.201.8, 201.10, 201.15 ст.201, п.202.1 ст.202 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 695596,00 грн., у тому числі за лютий 2015 року - 8900,00 грн., за травень 2015 року - 118823,00 грн., за червень 2015 року - 78549,00 грн., за липень 2015 року - 7000,00 грн., за серпень 2015 року - 203065,00 грн., за вересень 2015 року - 117224,00 грн., за жовтень 2015 року - 97133,00 грн., за березень 2016 року - 32857,00 грн., за квітень 2016 року - 32045,00 грн.;

- п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 ПК України, в результаті чого завищено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 725290,00 грн., у тому числі за лютий 2015 року - 12000,00 грн., за червень 2015 року - 48024,00 грн., за липень 2015 року - 78200,00 грн., за серпень 2015 року - 69301,00 грн., за вересень 2015 року - 102781,00 грн., за жовтень 2015 року - 113964,00 грн., за листопад 2015 року - 61426,00 грн., за грудень 2015 року - 48557,00 грн., за січень 2016 року - 27413,00 грн., за лютий 2016 року - 13768,00 грн., за березень 2016 року - 43252,00 грн., за квітень 2016 року - 56090,00 грн., за травень 2016 року - 42943,00 грн., за червень 2016 року - 7571,00 грн.

Такі висновки відповідача обґрунтовані неможливістю підтвердити реальність здійснення господарської операції з поставки позивачу товарів та надання послуг контрагентами позивача - ТОВ Лоял ОСОБА_3 , ТОВ Істерн ОСОБА_5 , ТОВ Компютерс Арт , ТОВ Діомед Трейд , ТОВ Біз-Інформа , ТОВ Марс-Річі , ТОВ Сонкей , ТОВ Пріст Ком , ФОП ОСОБА_4, ТОВ Агро Спектр , ТОВ Альтерком.

Як зазначено в акті перевірки, перевіркою не підтверджено ланцюг постачання хімічної продукції від контрагентів постачальників, які в свою чергу не підтвердили виробника/посередника хімічної продукції, які безпосередньо мали фінансово-господарські відносини по ланцюгу постачання. Встановлено, що операції з оприбуткування, приймання-передачі товарів не проводились, в ході перевірки не виявлено факту передачі товарів від продавця до покупця по ланцюгу постачання ТМЦ, у зв'язку з не підтвердженням проведеним аналізом фінансово-господарської діяльності контрагентів постачальників, а саме: - ТОВ Лоял ОСОБА_3 , ТОВ Марс-Річі , ТОВ Сонкей , ТОВ Пріст Ком , ФОП ОСОБА_4, та проведеним аналізом товарних позицій встановлено пересортування ТМЦ, а саме: ТОВ Агро Спектр , ТОВ Альтерком.

Крім того, укладені позивачем правочини не спричинили реального настання юридичних наслідків, виходячи з відсутності у відповідача інформації про зберігання товарів (наявності власних або орендованих складських приміщень, угод зберігання); про транспортування товару; про власні або орендовані фонди, необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Виходячи з вказаних обставин, відповідач встановив, що документи фінансово-господарської діяльності, виписані позивачем для контрагентів-покупців, не мають юридичної сили первинних документів та не можуть бути підставою для відображення відповідних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліках.

Також, відповідачем в акті перевірки зазначено, що для надання послуг з консультування з питань комерційної діяльності і керування, послуги з консультування з питань права, тощо потрібно володіти певними навичками та необхідною кількістю кваліфікованого персоналу, втім перевіркою встановлено, що первинні документи видані, ТОВ Альтерком, ТОВ Біз-Інформа , ТОВ Діомед Трейд , ТОВ Пріст Ком , ТОВ Компютерс Арт , ТОВ Істерн ОСОБА_5 , мають ознаки дефектності в частині нереальності здійснення даних послуг, які включено позивачем до податкового кредиту.

На підставі акту перевірки №9/11-26-14-00/33860841 від 08.07.2016 відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0000531400 від 04.08.2016, яким позивачу зменшено суму податкового зобов'язання для цілей розділу V Податкового кодексу України в розмірі 725290,00 грн. та податкового кредиту на суму 695596,00 грн. з податку на додану вартість (а.с.18, т.1);

- №0000541400 від 04.08.2016, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 293957,00 грн., у тому числі 195971,00 грн. основного платежу та 97968,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с.19, т.1);

- №0000551400 від 04.08.2016, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 340287,00 грн., у тому числі 226858,00 грн. основного платежу та 113429,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с.20, т.1).

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За визначенням, наведеним пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції, що діяла на момент здійснення позивачем спірних господарських операцій) господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Господарською операцією, згідно ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.99 № 996-XIV, є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість підлягає з'ясуванню, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За положеннями пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

У відповідності до пп. а п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

За положеннями п.198.2 ст.198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За положеннями п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.7 ст.207 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

За правилами п.201.8 ст.201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до положень статей 183 та 184 ПК України особа як платник ПДВ підлягає реєстрації шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників; реєстрація особи як платника ПДВ діє до дати її анулювання.

Як вбачається з матеріалів справи, не заперечується відповідачем, зазначені вище контрагенти позивача на час здійснення господарських операцій з позивачем мали статус юридичної особи, платника податку на додану вартість, що свідчить про наявність спеціальної податкової правосуб'єктності у контрагентів позивача в ході виконання укладених з позивачем господарських договорів.

У ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вид діяльності ПП Світлохім оптова торгівля хімічними продуктами (т.1, а. с.53-56).

У періодах, які перевірялись, ПП Світлохім мало господарські відносини з контрагентами-постачальниками товарів і послуг, а саме:

- з ТОВ Лоял ОСОБА_3 за договором поставки № 12 від 10.02.2015, предметом якого є поставка катіоніту КУ 2-8 (т.1, а. с.93);

- з ТОВ Агро Спектр за договором поставки № 28/05-2 від 28.05.2015, предметом якого є поставка хлорного вапна (т.1, а. с.78);

- з ТОВ Марс-Річі за договором поставки № 30/06-15 від 30.06.2015, предметом якого є поставка хлорного вапна, соди каустичної та вімолу (т.1, а. с.86);

- з ФОП ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу № 1 від 02.01.2015, предметом якого є поставка хлорного вапна, соди кальцинованої та каустичної, формаліну (т.1, а.с.168);

- з ТОВ Альтерком за договором поставки № 01/03-16 від 01.03.2016, предметом якого є поставка соди каустичної та кальцинованої (т.1, а. с.58, 59);

- з ТОВ Пріст Ком за договором поставки № 11/04-16-2 від 11.04.2016, предметом якого є поставка соди каустичної (т.1, а. с.136-137);

- з ТОВ Сонкей за договором поставки № 01/04-2/16 від 01.04.2016, предметом якого є поставка бязі відбіленої, тканини рушникової та тканини Серпянка (т.1, а. с.154).

Крім того, позивачем укладені договори:

- з ТОВ Діомед Трейд - договір про надання послуг № 29/05 від 29.05.2015, предметом якого є надання замовнику (позивачу) консультаційних послуг з питань права: консультації з юридичних питань підприємства: допомога в складанні та поданні юридичних документів, контрактів та договорів (т.1, а. с.133);

- з ТОВ Компютерс Арт - договір про надання послуг № 29/05-02 від 29.04.2015, предметом якого є надання замовнику (позивачу) послуг з питань комерційної діяльності підприємства: консультації з питань комерційної діяльності; надання консультацій та порад, як в письмовій, так і в усній формі (за бажанням замовника) з питань тактики та стратегії розвитку підприємства замовника та розвитку мережі оптового збуту продукції; надання консультацій в галузі планування, організації, забезпечення ефективності та контролю, інформації для управління в ході діяльності замовника (т.1, а. с.149);

- ТОВ Істерн ОСОБА_5 - договір про надання консультаційних послуг № 30/06 від 03.06.2015, предметом якого є надання замовнику (позивачу) послуг з питань комерційної діяльності, надання консультацій та порад, як в письмовій, так і в усній формі (за бажанням замовника) з питань тактики та стратегії розвитку підприємства замовника та розвитку мережі оптового збуту продукції (т.1, а. с.162);

- з ТОВ Біз-Інформа - договір про надання послуг № 16/12 від 14.06.2015, предметом якого є надання замовнику (позивачу) юридичних послуг: надання усних та/або письмових (юридичних) консультацій (висновків) з питань правової та господарської повсякденної діяльності підприємства; розроблення проектів документів правового характеру (скарг, претензій, листів, позовів та інших документів правового характеру); виготовлення та подачу документів правового характеру; підготовка і складання листів, договорів, контрактів, угод і інших документів, необхідність в яких виникає в процесі повсякденної діяльності замовника; розроблення проектів господарських договорів; виготовлення документів господарського характеру; надання допомоги в веденні документообігу Замовника, зберіганню та архівуванню документів, пов'язаних з діяльністю замовника; представлення інтересів замовника в центральних і місцевих органах державної влади та самоуправління, органах Державної фіскальної служби України, судових органах України, а також у взаємовідносинах з установами, організаціями, підприємствами будь-якої форми власності за дорученням замовника; захист інтересів замовника в центральних і місцевих органах державної влади та самоуправління, органах Державної фіскальної служби України, а також у взаємовідносинах з установами, організаціями, підприємствами будь-якої форми власності, представництво інтересів замовника в судових органах; надання інших інформаційно-правових послуг погоджених сторонами. а саме:допомога і консультування в галузі планування, організації, забезпечення, ефективності та контролю, інформації для управління в ході діяльності замовника при заключенні нових контрактів та договорів на 2016 р. (т.1, а. с.108);

- з ТОВ Біз-Інформа - договір про надання послуг № 14/12 від 14.12.2015, предметом якого є надання замовнику (позивачу) таких послуг: усні та/або письмові правові (юридичні) консультації (висновки) з питань правової та господарської діяльності підприємства; виготовлення документів правового характеру; консультації з юридичних питань підприємства; допомогу і консультування при заключенні нових контрактів та договорів; надання інших інформаційно-правових послуг, погоджених сторонами (т.1, а. с.123);

- з ТОВ Альтерком - договір про надання інформаційних (консультаційних) послуг № 01/02-16 від 01.02.2016, предметом якого було надання замовнику (позивачу) таких послуг: своєчасне і кваліфіковане консультування замовника по юридичних питаннях його повсякденної діяльності, шляхом надання усних консультацій або письмових пояснень по поставлених питаннях; надання усних роз'яснень і письмових довідок за чинним законодавством; підготовка і складання листів, договорів, контрактів, угод і інших документів, необхідність в яких виникає в повсякденній діяльності замовника; здійснення представництва і захист інтересів замовника в органах державно-виконавчої влади, контролюючих органах, правоохоронних органах, організаціях та підприємствах всіх форм власності; юридичний супровід досудового врегулювання спорів між замовником та третіми особами; представництво інтересів замовника у судових органах; надання допомоги в веденні документообігу замовника, зберіганню та архівуванню документів, пов'язаних із діяльністю замовника; підготовка, організація, інформаційне забезпечення та правовий супровід Загальних зборів членів замовника та засідань Правління замовника; послуги з питань консультування комерційної діяльності та управління включають в себе: надання замовнику консультацій в галузі планування, організації, забезпечення ефективності та контролю, інформації для управління в ході діяльності замовника (т.1, а. с.66, 67);

- з ТОВ Пріст Ком - договір про надання інформаційних (консультаційних) №02/03-16-2 від 02.03.2016, предметом якого є надання замовнику (позивачу) консультацій в галузі планування, організації, забезпечення ефективності та контролю, інформації для управління в ході діяльності замовника (т.1, а. с.141, 142);

- з ТОВ Сонкей - договір про надання консультаційних послуг № 01/04-3 від 01.04.2016, предметом якого є надання замовнику (позивачу) послуг з питань оподаткування підприємства: консультації зі складання звітності за І квартал 2016 року; допомога і консультування з приводу останніх змін в оподаткуванні (т.1, а. с.158);

Також позивачем укладений договір з ТОВ Біз-Інформа (орендодавець) № 15/12 від 14.12.2015 оренди приладів, устаткування й інших технічних засобів (т.1, а. с.125).

На підтвердження виконання означених договорів позивачем подано до суду податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення, акти здачі-приймання робіт, акти виконаних робіт, звіти про надані послуги та інші документи, які були також предметом дослідження контролюючим органом в ході проведеної перевірки.

Виходячи із змісту вказаних вище документів в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що ці документи є первинними в розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України і достатніми доказами для підтвердження реальності господарських операцій з поставки товарів, надання послуг за вказаними договорами з контрагентами, руху активів у процесі здійснення господарських операцій та зміни у власному капіталі позивача.

Виписані вказаними контрагентами позивача податкові накладні, які за приписами Податкового кодексу України є підставою для формування податкового кредиту платника податків, відповідають положенням Наказу Міністерства фінансів України Про затвердження Форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної 22.09.2014 № 957, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.10.2014 за № 1235/26012, та Наказу Міністерства фінансів України Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість від 28.01.2016 № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289.

Доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку товариства матеріали справи не містять.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, також встановлено в ході перевірки відповідачем, що придбані позивачем у вказаних контрагентів товари в подальшому реалізовані ТОВ Андрушівський маслосирзавод ; ТОВ Радивилівмолоко ; ТОВ Уманьпиво ; ТОВ Три ведмеді ; ТОВ Шкіряне підприємство Світанок ; ПП КФ Прометей Філія Менський сир ; ДП Укрспирт Довжоцьке МПД, Новосілківське МПД, Марилівське МПД, Стадницький МПД, Луцьке МПД, Бершадське МПД, Козлівське МПД, Сторонібабське МПД, Підгайчиківське МПД, Караванське МПД та Червонослобідське МПД; ДП Житомирський лікеро-горільчаний комбінат ; ТОВ Сиророб ; ТОВ Узинський цукровий комбінат ; ТОВ Хокос ; Тульчанська, Крижопільська, Рожищенська філії ТОВ Терра Фуд ; ПАТ Житомирський маслозавод ; ПАТ Баштанський сирзавод ; ПАТ Кагма ; ПАТ Старобільський молокозавод ; СУББ ТОВ НАК ; ПП Ренет ; ТОВ Світловодський маслозавод ; ТОВ Молочна компанія Галичина ; ТОВ Оржицький молокозавод ; ПАТ Ічнянський молочно-консервний комбінат ; ПАТ ЖЛК-Україна ; ТОВ Радивилівмолоко ; ПАТ Гнідавський цукровий завод ; ТОВ Гайсинський молокозавод ; ТДВ Шамраївський цукровий завод ; ПП Промінь-К ; ТОВ Радехівський цукор ; ТОВ Іллінецький цукровий завод ; Залучанський дитячий будинок-інтернат; ТОВ Ямпільський маслосирзавод ; ДП Бджільнянський спиртовий завод ; ПрАТ Пирятинський сирзавод ; ТОВ Білогіря молокопродукт , в зв'язку з чим сформовано відповідні податкові зобов'язання з податку на додану вартість у періоді, що перевірявся (т.1, а.с.24-43; т.2, 191-250; т.3, а. с.1-250).

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, в повному обсязі з'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вірно встановив, що господарські операції позивача з придбання товарів у ТОВ Лоял ОСОБА_3 , ТОВ Агро Спектр , ТОВ Марс-Річі , ФОП ОСОБА_4, ТОВ Альтерком , ТОВ Пріст Ком та ТОВ Сонкей мають реальний характер, є безпідставними висновки контролюючого органу, які ґрунтуються на інформації від оперативного та слідчого управління Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області щодо відсутності основних засобів та найманих працівники в необхідній кількості, що забезпечувало б реальну фінансово-господарську діяльність, а податковий кредит фактично формується від вигодоформуючих суб'єктів господарювання, ймовірних податкових ям .

Вказана податкова інформація стосовно контрагентів позивача не може слугувати підставою для висновку про нереальність господарських операцій, і як, наслідок, порушення позивачем норм податкового законодавства, оскільки жодною нормою законодавства України не передбачається обов'язок платників податків - покупців товарів (робіт, послуг) вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти та правильності ведення ними податкового обліку, сплати податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників в ланцюгу) тощо.

Також Податковий кодекс України не ставить право позивача на формування витрат та податкового кредиту в залежність від декларування постачальниками, в тому числі і по ланцюгу постачання, своїх податкових зобов'язань та/або від сплати ними сум податку до бюджету.

Позивач, як сторона за відповідним господарським договором, рівноцінний учасник договірних правовідносин, не може впливати та контролювати діяльність свого контрагента (постачальника), відповідати за дотриманням таким контрагентом вимог законодавства, сплату податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-якого з постачальників у ланцюгу постачання, зокрема, шляхом позбавлення права на відображення відповідних сум в податковому обліку.

До того ж, ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер відповідальності юридичної особи.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі Інтерсплав проти України ).

Відповідно до п.86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

За визначенням, наведеним в п.2 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015, акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно п.3 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.4 розділу ІІІ Порядку № 727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно, зокрема:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів.

Отже, податковий орган може встановити наявність або відсутність порушень платником податків вимог податкового, валютного та іншого законодавства виключно за наслідками дослідження первинних документів такого платника податків, а відтак посилання податкового органу на податкову інформацію щодо контрагентів позивача не має правових наслідків, тобто не може вважатись доказом у розумінні ст.69 КАС України.

Посилання податкового органу на відсутність у контрагентів позивача основних засобів, трудових ресурсів, у кількості, необхідній для здійснення господарських операцій з поставки товару, само по собі не свідчить про нереальність таких операцій, адже підприємство-постачальник може здійснювати реальні господарські операції та не обов'язково має бути безпосереднім виробником товару.

В ході перевірки контролюючим органом встановлений факт переміщення товарів від продавця до покупця, що підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними, договорами про надання послуг з перевезення вантажів між позивачем та ФОП ОСОБА_4 (виконавець). Відповідачем досліджений та встановлений рух товарів - продавець - покупець (склад зберігання) - наступний продавець, тому висновки контролюючого органу про відсутність реальної можливості поставок товару, відсутність факту передачі товарів від продавця до покупця є безпідставним, таким, що не відповідає фактичним обставинам, в тому числі, встановленим відповідачем.

Також є недоведеним в установленому порядку і висновок відповідача про фіктивну діяльність суб'єктів господарювання - контрагентів позивача (постачальників).

Апеляційний суд звертає увагу, що з аналізу норм ч.5 ст.203, ст.204, 234 ЦК України, ст.207 ГК України випливає, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочини ухвалюється судове рішення.

При цьому фіктивні правочини не віднесені законом до нікчемних, їх недійсність також визнається тільки судом.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок доказування правомірності свого рішення згідно приписів ст.71 КАС України, не надано відповідних, допустимих, доказів, які б встановлювали факти недійсності вказаних вище господарських договорів, фіктивного підприємництва з боку контрагентів-постачальників.

Також податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти по ланцюгу постачання, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність формування ПП Світлохім витрат та податкового кредиту за рахунок сум з придбання позивачем товарів у ТОВ Лоял ОСОБА_3 , ТОВ Агро Спектр , ТОВ Марс-Річі , ФОП ОСОБА_4, ТОВ Альтерком , ТОВ Пріст Ком та ТОВ Сонкей за договорами поставки та купівлі-продажу.

Втім, колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції про відсутність підтвердження реальності господарських операцій з придбання позивачем послуг (консультаційних, юридичних, оренди) у ТОВ Діомед Трейд , ТОВ Компютерс Арт , ТОВ Істерн ОСОБА_5 , ТОВ Біз-Інформа , ТОВ Альтерком , ТОВ Пріст Ком та ТОВ Сонкей .

За результатами повного та всебічного дослідження доказів, поданих позивачем на підтвердження факту виконання відповідних договорів про надання послуг, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведену позивачем економічну обґрунтованість вартості послуг за господарськими операціями з вказаними вище підприємствами та фактичне виконання інформаційних (консультаційних) послуг особами, які зазначені в актах виконаних робіт. Суд встановив, що надані позивачем документи не обумовлюють господарський характер відповідних послуг, оскільки не підтверджують наявність у позивача економічних та організаційно-адміністративних причин для замовлення правових (юридичних) та інформаційних (консультаційних) послуг за ціною, обумовленою сторонами договору.

Апеляційний суд вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими.

Як вбачається з акту перевірки від 08.07.2016, контролюючим органом факти щодо доцільності укладення позивачем договорів про надання інформаційних (консультаційних) послуг, зв'язку наданих послуг з господарською діяльністю позивача під сумнів не ставились, тим, більш, що враховуючи принцип свободи укладення договору, виходячи з правил ведення господарської діяльності, платник податків має право самостійно визначати обсяг робіт та послуг, який йому необхідний для забезпечення власної господарської діяльності; визначення необхідності та доцільності укладення суб'єктом господарювання певних договорів не належить до компетенції податкових органів.

Відповідачем в ході проведення перевірки не наведені та не встановлені обставини, які б свідчили про невідповідність господарських операцій з надання послуг меті та задачам діяльності позивача, або реалізація вказаних операцій не обумовлена розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

Позиція контролюючого органу в цій частині базується на тому, що для надання послуг з консультування з питань комерційної діяльності і керування, послуг з консультування з питань права, тощо потрібно володіти певними навичками та необхідною кількістю кваліфікованого персоналу, втім перевіркою встановлено, що первинні документи видані, ТОВ Альтерком, ТОВ Біз-Інформа , ТОВ Діомед Трейд , ТОВ Пріст Ком , ТОВ Компютерс Арт , ТОВ Істерн ОСОБА_5 , мають ознаки дефектності в частині нереальності здійснення даних послуг, які включено позивачем до податкового кредиту.

Така позиція контролюючого органу є помилковою, оскільки на законодавчому рівні не визначено необхідної кількості персоналу та його професійних здібностей, яка б надавала можливість підприємству надавати певні послуги.

Як встановлено судом вище, укладені позивачем з зазначеними вище підприємствами договори про надання послуг відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину, факт надання обумовлених договорами послуг підтверджується належним чином складеними первинними документами, зокрема, актами приймання-передачі послуг, а також звітами про надання послуг та листами від контрагентів позивача - виконавців послуг з підтвердженням факту здійснення послуг на адресу позивача.

При цьому, як вбачається з актів приймання-передачі послуг, ці акти відповідають вимогам ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , містять назву документа, дату складання, назву підприємства від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, посади та особистий підпис осіб, відповідальних за здійснення даних господарських операцій. Питання щодо повноти та правильності наданих послуг позивачем перед його контрагентами не порушувались.

В результаті дослідження вказаних актів приймання-передачі послуг в сукупності із звітами та відповідними листами контрагентів позивача, а також враховуючи визначені основні види діяльності позивача та суті укладених ним договорів, апеляційний суд вважає, що поданих позивачем документів достатньо для підтвердження факту отримання ним інформаційних (консультаційних) послуг та їх зв'язку з господарською діяльністю позивача.

Правові норми глави 63 Цивільного кодексу України, якою врегульований такий вид зобов'язань як послуги, не встановлюють ніяких правил і вимог до форми та змісту документів, що складаються на виконання договору про надання послуг.

Отже, приймаючи до уваги, що факти надання інформаційних (консультаційних) послуг підтверджений позивачем поданими суду первинними документами, відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем норм податкового законодавства і безпідставне відображення цих операцій в податковому обліку.

Апеляційний суд вважає помилковим посилання суду першої інстанції на недоведеність позивачем економічної обґрунтованості вартості послуг, оскільки, по-перше, з огляду на зміст та умови укладених позивачем договорів про надання послуг вбачається, що вартість послуг визначена сторонами договору безпосередньо в договорі або затверджується сторонами на підставі узгодженого плану заходів, тобто, в будь-якому випадку, є договірною. Крім того, як встановлено вище, в даному випадку питання ціноутворення не є спірним.

З приводу встановленого судом факту не підтвердження посередництва ТОВ Діомед Трейд , ТОВ Компютерс Арт , ТОВ Істерн ОСОБА_5 , ТОВ Біз-Інформа , ТОВ Альтерком , ТОВ Пріст Ком та ТОВ Сонкей в укладенні договорів з реалізації товару позивачем з контрагентами-покупцями, слід зазначити, що умови договорів про надання послуг не містять такого обов'язку виконавців як посередництво в укладанні договорів, роль виконавців полягає фактично у пошуку потенційних покупців товару, який реалізується підприємством, наданні відомостей про осіб, що зацікавлені у купівлі товару позивача, тому перемовини щодо укладення договорів та саме укладення договорів здійснювались виключно позивачем, внаслідок чого отримана судом на його запит інформація від контрагентів позивача (покупців) не може бути використана в якості доказів нереальності відповідних господарських операцій.

Крім того, судом першої інстанції не прийнято до уваги, що за вищевказаними договорами з надання послуг позивачу надавались не тільки консультативні, а й юридичні послуги, зокрема за договорами від 14.06.2015 № 16/12, від 14.12.2015 № 14/12, укладеними між позивачем та ТВ Біз-Інформа , виконання яких підтверджено належними доказами, тому посилання суду першої інстанції на відсутність доказів посередництва при укладанні договорів з потенційними покупцями товарів позивача у даному випадку є помилковим, не відповідає характеру та предмету договірних правовідносин.

Стосовно виконання договору від 01.04.2016 № 01/04-3, укладеного позивачем з ТОВ Сонкей , про надання консультаційних послуг з питань оподаткування підприємства, суд першої інстанції встановив, що надані консультації в межах цього договору не стосуються питання складення звітності за І квартал 2016 року (як передбачено в договорі), тобто не охоплюються предметом договору, тому є безпідставним відображення вказаних господарських операцій в податковому обліку. Апеляційний суд не погоджується з судом першої інстанції і, приймаючи до уваги фактичні дії сторін за вказаним договором та документи, складені на його виконання, вважає, що позивачем доведено надання ТОВ Сонкей консультаційних послуг з питань оподаткування та бухгалтерської звітності, тому витрати на їх оплату в межах вказаного вище договору є економічно доцільними та обґрунтованими.

Також апеляційний суд не підтримує висновок суду першої інстанції, що за відсутності доказів оплати оренди обладнання за договором оренди приладів, устаткування й інших технічних засобів № 15/12 14.12.2015, укладеним між ПП Світлохім (орендар) та ТОВ Біз-Інформа (орендодавець), первинні документи не можуть розцінюватися як докази реальності господарської операції.

Відсутність сплати обумовлених договором платежів у визначені строки може лише свідчити про порушення стороною договору його умов та відповідне право іншої сторони вчинити певні дії в зв'язку з такою несплатою, проте не є свідченням відсутності (нереальності) господарських правовідносин між суб'єктами господарювання за таким договором.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає неправомірним висновок відповідача, підтриманий судом першої інстанції, про безпідставність формування ПП Світлохім витрат та податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ Діомед Трейд , ТОВ Компютерс Арт , ТОВ Істерн ОСОБА_5 , ТОВ Біз-Інформа , ТОВ Альтерком , ТОВ Пріст Ком та ТОВ Сонкей за договорами про надання послуг та договором оренди.

Наведене вище є підставою для визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень в повному обсязі.

Суд першої інстанції невірно та не у достатньому обсязі встановив обставини справи, ухваливши судове рішення з порушенням норм права, що призвело до неправильного вирішення справи і відповідно до ст.202 КАС України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст.198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу приватного підприємства Світлохім задовольнити.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 травня 2017 року у справі № П/811/1186/17 скасувати, прийняти нову постанову.

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Олександрійської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області № НОМЕР_1 від 04.08.2016; №0000541400 від 04.08.2016; №0000551400 від 04.08.2016.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко