Ухвала

від 05.10.2017 по справі 748/1650/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 748/1650/16-ц Провадження № 22-ц/795/1857/2017 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Кухта В. О. Доповідач - Вінгаль В. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2017 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіВІНГАЛЬ В.М. суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2 при секретарі:ОСОБА_3 за участю:представника позивача - Прокоф єва Б.І., представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 08 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову - Петрушинська сільська рада,

в с т а н о в и в:

Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 08 серпня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено в повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 витрати на правову допомогу в сумі 2800 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення матеріальних та процесуальних норм та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

За доводами заявника, у 2016 році відповідач на підставі технічної документації змінив межі земельної ділянки за рахунок частини земельної ділянки, якою користується позивач. Такими діями відповідач фактично узаконив будівництво сараю і забрав частину земельної ділянки позивача.

Заявник наполягає, що висновком судової земельно-технічної експертизи №23-17 від 25.05.2017 року вбачається невідповідність розміру та меж земельної ділянки відповідача, яка зазначена в технічній документації 2016 року, розмірам та межам земельної ділянки зазначеної в Державному акті на землю, виданому в 2009 році.

На думку заявника, той факт, що земельна ділянка позивача не приватизована не може означати, що позивач вправі змінювати на власний розсуд розміри та межі власної земельної ділянки шляхом захоплення земельної ділянки, якою користується позивач.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам відповідає рішення суду першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що межі земельної ділянки позивача на даний час не визначені, її приватизація не проведена, дійсні межі земельної ділянки ОСОБА_6 встановленні відповідно до чинного законодавства та були сформовані до набуття ОСОБА_5 прав на суміжну земельну ділянку, а відновлення меж повинно відбуватися саме відповідно до земельно-кадастрової документації, на підставі якої ця земельна ділянка була сформована та зареєстрована в Державному земельному кадастрі, тому відсутні підстави для задоволення позову.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується апеляційний суд.

Судом по справі встановлено, що ОСОБА_6 належить земельна ділянка розміром 0,2386 га в с.Петрушин, Чернігівського району та області, по вул.Лісна, 29, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку від 19.11.2009 року (а.с.29,30).

Згідно технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості в с.Петрушин по вул.Лісна, 29, (а.с.18-45) були визначені межі цієї земельної ділянки, які були погоджені, зокрема з ОСОБА_7, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 7425586900:01:000:0116 та вона була зареєстрована у Державному земельному кадастрі 28.04.2016 року. Тобто, з цього часу земельна ділянка відповідача була сформована і її межі були визначені так як зазначено в цій документації.

За договорами купівлі-продажу 9/10 часток у праві власності на житловий будинок від 17.05.2016 року, ОСОБА_7 передала за плату у власність ОСОБА_5 придатні для використання за призначенням 9/10 часток у праві власності на житловий будинок з надвірними будівлями по вул. Лісова, 27 в с. Петрушин Чернігівського району Чернігівської області, який розташований на неприватизованій земельній ділянці (а.с.6-7).

За договорами купівлі-продажу 1/10 частки у праві власності на житловий будинок від 19 травня 2016 року, ОСОБА_7 передала за плату у власність ОСОБА_5 придатні для використання за призначенням 1/10 частку у праві власності на житловий будинок з надвірними будівлями по вул. Лісова, 27 в с. Петрушин Чернігівського району Чернігівської області, який розташований на неприватизованій земельній ділянці (а.с.4-5).

Відповідно до повідомлення виконкому Петрушинської сільської ради №03-16/2016 від 24.11.2016 року (а.с.80), землевпорядником сільської ради був проведений обмір земельної ділянки якою користується ОСОБА_5 за адресою с.Петрушин, вул.Лісова, 27, та встановлено, що фактичний розмір земельної ділянки за цією адресою становить 0,315 га. Згідно з рішенням виконавчого комітету Петрушинської сільської ради №50 від 17.11.1993 за цією адресою виділялася земельна ділянка розміром 0,29 га ОСОБА_8 (а.с.83-86).

У серпні 2016 року ОСОБА_5 звернулася до суду з даним позовом, у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просила зобов'язати ОСОБА_6 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_5 земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Петрушин, вул. Лісова,27 шляхом зобов'язання ОСОБА_6 здійснити відновлення меж між земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Петрушин, вул. Лісова, 29, яка знаходиться у власності ОСОБА_6, шляхом виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з урахуванням висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №23-17 від 25 травня 2017 року.

Як вбачається з висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №23-17 від 25.05.2017 року (а.с.108-129) розмір меж та межі земельної ділянки №29 по вул.Лісова в с.Петрушин зазначені в державному акті та в технічній документації із землеустрою щодо встановлення відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) не співпадають між собою та не відповідають розмірам меж та межам фактичного користування. Межа ГА (межа земельної ділянки №29 в бік будинку позивача) фактичного користування не співпадає з межею ГА Державного акту та не співпадає з межею ГА кадастрового плану технічної документації: межа ГА фактичного користування менше межі ГА Державного акту на 107,72 м - 104,25 м + 3,47 м, та більше межі ГА кадастрового плану технічної документації на 104,25 м - 95,25 м = 9 м.

Згідно до ст.107 ЗК України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

Частиною 1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з вимогами ч.ч. 1,4 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З матеріалів справи встановлено, що межі земельної ділянки ОСОБА_5 на даний час не визначені та приватизація не проведена, тоді як межі земельної ділянки ОСОБА_6 були сформовані та внесені до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості в с. Петрушин по вул. Лісна,29.

Як вірно зазначив суд першої інстанції на час складення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості в с. Петрушин по вул. Лісна,29 ОСОБА_5 не набула прав на земельну ділянку під будинком №27, то відсутні підстави вважати права останньої порушеними.

Твердження ОСОБА_5 в позовній заяві на те, що неправомірними діями відповідача їй завдано значної шкоди, що виражається у позбавленні можливості користування її земельною ділянкою не можуть бути прийняті апеляційним судом до уваги, оскільки межі земельної ділянки ОСОБА_5 не визначені.

Посилання ОСОБА_5 на висновок судової земельно-технічної експертизи №23-17, складений 25 травня 2017 року судовим експертом ОСОБА_9, як на підставу порушення її права на земельну ділянку також не можуть бути взяті до уваги апеляційним судом, оскільки на вирішення експертизи були поставлені питання щодо площі, розміру та меж земельної ділянки, яка належить ОСОБА_6 Жодних висновків щодо порушення прав позивача експертом не встановлено.

За таких обставин, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов вірного та ґрунтовного висновку, що підстави для зобов'язання відповідача здійснити відновлення меж його ділянки шляхом виготовлення нової технічної документації із землеустрою відсутні, оскільки дійсні межі його земельної ділянки встановленні відповідно до чинного законодавства та були сформовані до набуття позивачем прав на суміжну земельну ділянку, а відновлення меж повинно відбуватися саме відповідно до земельно-кадастрової документації, на підставі якої ця земельна ділянка була сформована та зареєстрована в Державному земельному кадастрі.

Зважаючи на наведене, рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки, викладені у судовому рішенні, доводами апеляційної скарги не спростовуються, підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 08 серпня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:Судді: