Рішення

від 04.10.2017 по справі 910/13619/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2017Справа №910/13619/17 За позовом Комунального підприємства Київжитлоспецексплуатація

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіносвіт Діджитал"

про стягнення 31809,07 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Осадчук Т.А. (представник за довіреністю);

від відповідача - Цюра П.С. (представник за довіреністю);

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано вимоги указаного позову про стягнення з Відповідача 17908,82 грн. заборгованості за спожиті на підставі укладеного між сторонами Договору від 01.10.2012 № 1984 послуги з теплопостачання та технічного обслуговування систем центрального опалення, а також нарахованих на цю суму компенсаційних та штрафних санкцій.

Відповідач позов не визнав,пославшись на відсутність у нього обов'язку з оплати цих послуг внаслідок укладення між сторонами додаткової угоди про розірвання Договору, що припинило відповідне зобов'язання Відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач є власником 45/100 частин нежилих приміщень площею 368,60 кв.м.: група приміщень № 24 цокольного поверху, площею 166 кв.м., група приміщень № 25 першого поверху, площею 202,60 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Воровського, 15, згідно з нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 11.01.2012.

На підставі укладеного між Позивачем, як підприємством, та Відповідачем, як споживачем, Договору від 01.10.2012 № 1984 (разом із додатками до нього - Договір), Позивач зобов'язався надавати Відповідачу послуги з теплопостачання та обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем центрального опалення та їх абонентських уводів.

Термін дії Договору встановлено з 01.10.2012 до 01.10.2013, з пролонгацією (п. 6.4) на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Неодноразова пролонгація вказаного Договору обома сторонами не заперечується, у зв'язку з чим не потребує повторного доведення в силу ст. 35 ГПК України та обставина, що він діяв у період після чергової пролонгації з 01.10.2013 по 01.08.2016.

Із доданої до матеріалів справи Відповідачем копії додаткової угоди від 01.08.2016 про припинення (розірвання) Договору вбачається, що сторони дійшли згоди при його припинення з 01.08.2016 та з моменту набрання чинності даної угоди сторони не вважають себе пов'язаними будь-якими правами та обов'язками.

Предметом спору є стягнення Позивачем з Відповідача заборгованості за надані послуги з теплопостачання та з технічного обслуговування систем центрального опалення за період з липня 2016 року по червень 2017 року на загальну суму 17908,82 грн.

Матеріалами справи підтверджується та Відповідачем не заперечувалось фактичне споживання останнім у спірний період послуг з теплопостачання та з технічного обслуговування систем центрального опалення, у зв'язку з чим останній зобов'язаний сплатити за спожиті послуги.

Пунктом 5 ч. 3 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги закріплено обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Одночасно, за загальним правилом зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (ст. 598 ЦК України, ст. 202 ГК України). Ці підстави наведено у ст. ст. 599 - 601, 604- 609 ЦК України. Зокрема, відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відтак, посилання Відповідача на відсутність у нього обов'язку з оплати внаслідок розірвання Договору не можуть бути підставою для звільнення останнього від відповідальності за невиконання обов'язку з оплати спожитих послуг з теплопостачання та з технічного обслуговування систем центрального опалення.

Отже, виходячи з положень ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, ч. 2 ст. 193 ГК України, Відповідач за період з липня 2016 року по червень 2017 року включно є порушником грошового зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення втрат від інфляції та 3 % річних за ст. 625 ЦК України.

Розрахунки втрат від інфляції та 3 % річних, доданий до позову, судом перевірено та визнано обґрунтованим і арифметично правильним (зокрема, оскільки розраховані Позивачем санкції не перевищують дозволені до стягнення згідно з законом), а їх розмір є доведеним залученими Позивачем до справи вищеописаними доказами, а також відсутністю їх спростування з боку Відповідача.

Статтею 1 Закону України Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій установлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Відповідно до п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Здійснивши арифметичний перерахунок вимоги Позивача про стягнення 0,5 % пені, нарахованої на суми заборгованості, з урахуванням наведених норм чинного законодавства, а також ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232 ГК України, суд вважає розрахунок цієї штрафної санкції вірним у розмірі 11543,07 грн., що не перевищує 100 % загальної суми заборгованості, у зв'язку з чим дана вимога підлягає задоволенню частково.

З огляду на наведене позовні вимоги про стягнення 17908,82 грн. основного боргу, 11543,07 грн. пені, 1007,94 грн. втрат від інфляції та 208,46 грн. 3 % річних визнаються судом обґрунтованими і підлягають задоволенню. У задоволенні іншої частини позовної вимоги про стягнення пені в розмірі 1140,78 грн. суд дійшов висновку відмовити, оскільки її нарахування здійснено поза межами встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України 6-місячного строку.

Судовий збір за ст. 49 ГПК України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кіносвіт Діджитал (м. Київ, вул Бульварно-Кудрявська, буд. 15; ідентифікаційний код 37553041) на користь Комунального підприємства Київжитлоспецексплуатація (м. Київ, вул. Володимирська, буд. 51-А; ідентифікаційний код 03366500) 17908 (сімнадцять тисяч дев'ятсот вісім) грн. 82 коп. основного боргу, 11543 (одинадцять тисяч п'ятсот сорок три) грн. 07 коп. пені, 1007 (тисячу сім) грн. 94 коп. втрат від інфляції, 208 (двісті вісім) грн. 46 коп. 3 % річних, а також 1542 (одну тисячу п'ятсот сорок дві) грн. 62 коп. судового збору.

Видати наказ.

У іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.10.2017

Суддя Сташків Р.Б.