Рішення

від 05.10.2017 по справі 910/13814/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2017Справа №910/13814/17

За позовом Публічного акціонерного товариства Укртрансгаз

до Товариства з обмеженою відповідальністю НВП Горизонт

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія

Нафтогаз України

про стягнення 784.170,12 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Дороніна О.М., довіреність № 6-58 від 10.01.2017

від відповідача Пономаренко О.В., довіреність № 1/19 від 19.09.2017

від третьої особи Демчук О.В., довіреність № 14-68 від 14.04.2017

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Публічного акціонерного товариства Укртрансгаз до Товариства з обмеженою відповідальністю НВП Горизонт про стягнення 784.170,12 грн. безпідставно набутих коштів в прядку ст. 1212 Цивільного кодексу України. Також позивачем нараховані проценти за час користування коштами в розмірі 8.237,64 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 11.07.2012 між сторонами був укладений договір про закупівлю послуг за державні кошти № 1207000324 зі строком дії до 30.06.2017. Під час дії договору позивач перерахував відповідачу авансом платежі в загальному розмірі 775.932,48 грн. Відповідач у визначений договором строк до 30.06.2017 послуги позивачу не надав. Оскільки договір припинив свою дію та послуги на суму 775.932,48 грн. не надано підстава для володіння відповідачем зазначених коштів відпала та є безпідставно набутими.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2017 порушено провадження у справі № 910/13814/17 та призначено справу до розгляду на 21.09.2017.

Відповідач у поданому 19.09.2017 до відділу діловодства суду відзиві на позовну заяву проти позову заперечує посилаючись на те, що згідно з умовами договору оплата наперед авансу не передбачена, а навпаки оплата здійснюється протягом 30 робочих днів після підписання сторонами актів здачі-приймання наданих послуг. Зазначені в позовній заяві кошти були сплачені згідно платіжних доручень №№ 15732, 17381, 17380, 171, 173, 174, 3394, 4411, 4412, 4958 за виконані належним чином та строк роботи згідно актів здачі-приймання наданих послуг №№ 1,2 від 21.11.2014, №№ 3-7 від 17.12.2014, №№ 8, 9 від 24.12.2014, № 10 від 30.12.2014, №№ 11, 12 від 16.03.2015, № 13-15 від 10.04.2015, №№ 16-18 від 20.04.2015, Вважає, що правовідносини між сторонами регулюються нормами зобов'язального права, а тому посилання позивача на ст. 1212 Цивільного кодексу України є безпідставними.

Позивачем 21.09.3017 до відділу діловодства суду подано власне письмове підтвердження про відсутність аналогічного спору.

Позивачем 21.09.2017 до відділу діловодства суду подано клопотання про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України .

Відповідач в судовому засіданні 21.09.2017 заперечував проти задоволення клопотання позивача про залучення третьої особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/13814/17 від 21.09.2017 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України ; розгляд справи відкладено на 28.09.2017.

Позивачем 28.09.2017 до відділу діловодства суду подано пояснення щодо викладених відповідачем у відзиві на позовну заяву обставин. Позивач вважає, що доводи відповідача в частині наявності підстав для набуття коштів на загальну суму 775.932,48 грн. не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки такі кошти хоча дійсно і були набуті на підставі договору та зобов'язань за таким договором, однак такі підстави для набуття коштів згодом відпали з 01.07.2017, адже договір припинив свою дію 30.06.2017, з чим припинились також і зобов'язання за таким договором, які відповідачем так і не були виконані. Так, з 01.07.2017 спірні правовідносини між сторонами втратили зобов'язальний характер і на такі правовідносини поширили свою дію положення щодо безпідставно набутого майна (ст.ст.1212-1215 Цивільного кодексу України).

Позивачем 28.09.2017 до відділу діловодства суду подано клопотання про здійснення фіксації судового процесу у справі № 910/13814/17 з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Третьою особою 28.09.2017 до відділу діловодства суду подано клопотання про відкладення розгляду справи для надання часу ознайомитись з матеріалами справи та підготувати письмові пояснення.

В судовому засіданні 28.09.2017 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 05.10.2017.

Третьою особою 28.09.2017 до відділу діловодства суду подано клопотання про надання матеріалів справи на ознайомлення. Представник третьої особи 02.10.2017 ознайомився з матеріалами справи № 910/13814/17 що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою представника третьої особи.

Третя особа у поданих 05.10.2017 до відділу діловодства суду поясненнях позовні вимоги позивача підтримує повністю.

Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України у справі № 910/13814/17 здійснювалась фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В судовому засіданні 05.10.2017, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

11.07.2012 між Дочірньою компанією Укртрансгаз Національної акціонерної компанії Нафтогаз України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю НВП Горизонт (виконавець) було укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти № 1207000324 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов'язується у 2012-2013 роках за завданням замовника надати послуги з розробки землевпорядної документації та оформлення документів, що посвідчуютьсь право постійного користування земельними ділянками ДК Укртрансгаз НАК Нафтогаз країни , які знаходяться на території Івано-Франківської та Рівненської областей, надалі - послуги, а замовник - прийняти і оплатити зазначені послуги.

В п. 1.2. договору зазначено найменування послуг: Послуги в галузі архітектури (Розробка землевпорядної документації та оформлення документів, які посвідчують право постійного користування земельними ділянками).

Спір виник внаслідок того, що позивач вважає, що оскільки договір є припиненим з 01.01.2017 та відповідачем у встановлений строк не виконано послуг, відповідачем безпідставно утримуються грошові кошти позивача в розмірі 775.932,48 грн., що є підставою для їх повернення у відповідності до ст. 1212 Цивільного кодексу України, а також нарахованих за користування коштами процентів в сумі 8.237,64 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Згідно з п. 5.1 договору строк надання послуг за цим договором становить 15 місяців з дати підписання сторонами цього договору.

Відповідно до п. 10.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє в частин надання послуг - протягом 15-ти місяців з дати підписання цього договору, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Додатковими угодами № 2 від 29.07.2013, № 3 від 24.12.2014, № 5 від 29.09.2015, № 6 від 06.07.2016 строк надання послуг за договором та строк дії договору продовжено до 30.06.2017.

Згідно з п. 3.1 договору загальна сума цього договору становить з ПДВ - 3.072.775,70 грн.

Відповідно до п. 4.1 договору замовник приймає послуги за відповідними актами здачі-приймання наданих послуг, які складаються за результатами виконання кожного окремого етапу, згідно узгодженого сторонами графіку надання послуг (календарного плану).

Відповідно до п.п. 5.4, 5.5, 5.6 договору виконавець зобов'язаний в п'ятиденний строк з моменту готовності послуг (етапів послуг) до здачі повідомляти замовника про готовність послуг (етапів послуг) до їх здачі. По завершенню кожного з етапів послуг, виконавець передає замовнику акт здачі-приймання наданих послугу двох примірниках з доданням до нього супроводжувального листа, документів, податкової накладної, звіту про виконання цього договору. Приймання та оцінка послуг здійснюється замовником відповідно з вимогами технічного завдання, календарного плану та чинного законодавства.

Відповідно до п. 5.7 договору замовник потягом 30-ти робочих днів, з дня отримання акту здачі-приймання наданих послуг, зобов'язаний підписати та направити виконавцеві відповідний акт здачі-приймання наданих послуг або мотивовану відмову від приймання послуг (підписання акту здачі-приймання наданих послуг).

В матеріалах справи наявні акти здачі-приймання послуг на загальну суму 775.932,48 грн., які підписані та скріплені печатками обох сторін: № 1 від 21.11.2014 на суму 57.476,48 грн., № 2 від 21.11.2014 на суму 43.107,36 грн., № 3 від 17.12.2014 на суму 57.476,48 грн., № 4 від 17.12.2014 на суму 57.476,48 грн., № 5 від 17.12.2014 на суму 57.476,48 грн., № 6 від 17.12.2014 на суму 7.184,56 грн., № 7 від 17.12.2014 на суму 21.553,68 грн., № 8 від 24.12.2014 на суму 7.184,56 грн., № 9 від 24.12.2014 на суму 28.738,24 грн., № 10 від 30.12.2014 на суму 43.107,36 грн., № 11 від 16.03.2015 на суму 64.661,04 грн., № 12 від 16.03.2015 на суму 57.476,48 грн., № 13 від 10.04.2015 на суму 64.661,04 грн., № 14 від 10.04.2015 на суму 35.922,80 грн., № 15 від 10.04.2015 на суму 43.107,36 грн., № 16 від 20.04.2015 на суму 64.661,04 грн., № 17 від 20.04.2015 на суму 43.107,36 грн., № 18 від 20.04.2015 на суму 21.553,68 грн.

Позивачем доказів в підтвердження не надання відповідачем послуг за вказаними актами не подано.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що оплата наданих послуг здійснюється протягом 30-ти робочих днів з дати підписання сторонами відповідного(-их) акту(-ів) здачі-приймання наданих послуг, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця.

Матеріали справи свідчать що позивачем на виконання умов договору було перераховано відповідачу кошти в загальному розмірі 775.932,48 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 15732 від 24.11.2014 на суму 100.583,84 грн., № 17381 від 22.12.2014 на суму 86.214,72 грн., № 17380 від 22.12.2014 на суму 114.952,96 грн., № 171 від 14.01.2015 на суму 7.184,56 грн., № 173 від 14.01.2015 на суму 28.738,24 грн., № 174 від 14.01.2015 на суму 43.107,36 грн., № 3394 від 18.03.2015 на суму 122.137,52 грн., № 4411 від 16.04.2015 на суму 64.661,04 грн., № 4412 від 16.04.2015 на суму 79.030,16 грн., № 4958 від 23.04.2015 на суму 129.322,08 грн.

В усіх перелічених вище платіжних дорученнях в призначенні платежу зазначено оплата за розробку документації із землеустрою згідно договору 1207000324 від 11.07.2012 та актів №№ 1,2 від 21.11.2014, №№ 3, 4, 5, 6, 7 від 17.12.2014, №№ 8, 9 від 24.12.2014, № 10 від 30.12.2014, №№ 11, 12 від 16.03.2015, №№ 13, 14, 15 від 10.04.2015, №№ 16, 17, 18 від 20.04.2015 .

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пункт 1 статті 902 Цивільного кодексу України встановлює, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Тобто, обов'язковою підставою для здійснення замовником свого обов'язку щодо оплати послуг є надання цих послуг.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Позивач просить стягнути грошові кошти як безпідставно набуті.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Позивачем належними та допустимими доказами не доведено, що сплачені ним кошти в розмірі 775.932,48 грн. є безпідставно набутими відповідачем, оскільки сплачені на підставі укладеного договору, який не визнаний в установленому законодавством порядку недійсним. Більше того, судом встановлено виконання договору на сплачену позивачем суму коштів.

Згідно з п. 6.3.4 договору виконавець зобов'язаний згідно з графіком надання послуг (календарним планом) оформити правовстановлюючі документи на земельні ділянки (державні акти останнього зразку на право постійного користування земельними ділянками) ДК Укртрансгаз НАК Нафтогаз України на території Івано-Франківської та Рівненської областей з переліком наведеним у додатку № 3 та передати документи замовнику в терміни встановлені цим договором.

Календарний план (додаток № 2 до договору) складається з двох етапів кожен з яких містить перелік робіт. Так, І етап включає перелік робіт вартість яких складає 2.000.000,00 грн. та ІІ етап включає роботи вартість яких становить 1.072.775,70 грн. При цьому лише за результатами виконання ІІ етапу позивачу передаються належним чином оформлені правовстановлюючі документи на право користування земельними ділянками.

Посилання позивача на те, що відповідачем у визначений строк не оформлено та не передано позивачу правовстановлюючі документи на земельні ділянки (акти на право постійного користування земельними ділянками) як на підставу повернення коштів не приймаються судом до уваги, оскільки кошти сплачені за послуги, що надані згідно зазначених вище актів.

Належних доказів того, що позивач звертався до відповідача з претензіями щодо наданих послуг або доказів надання відповідачу обґрунтованих відмов від підписання актів здачі-приймання послуг за інші періоди позивачем також не подано.

Суд вважає позовні вимоги недоведеними, тому у задоволенні позову про повернення 775.932,48 грн. безпідставно отриманих коштів слід відмовити.

Пунктом 2 ст. 1214 Цивільного кодексу України визначено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Оскільки договором не визначено розмір процентів за користування чужими грошовими коштами позивачем нараховані проценти в розмірі 8.237,64 грн. із застосуванням аналогії закону - ст. 1048 Цивільного кодексу України відповідно до якої, якщо не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Судом не встановлено безпідставність набуття відповідачем коштів в розмірі 775.932,48 грн., а отже позовні вимоги про стягнення з відповідача нарахованих на них процентів в сумі 8.237,64 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Частина 1 ст. 15 Цивільного кодексу України визначає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

З огляду на вищевикладене, позові вимоги Публічного акціонерного товариства Укртрансгаз не обґрунтовані та задоволенню не підлягають повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 10.10.2017.

СуддяВ.В.Сівакова