Постанова

від 06.03.2018 по справі 910/13814/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2018 року

м. Київ

справа № 910/13814/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняк В.Я. - головуючий, Білоус В.В., Пєсков В.Г.

за участі секретаря судового засідання Резніченко Н.О.

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз",

представники позивача - Некрасов Д.А., адвокат (довіреність №6-593 від 24.01.2018),

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вакула Плюс",

представник відповідача - не з'явився,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",

представники третьої особи - Лисенко В.О., адвокат (довіреність №14-197 від 11.12.2017),

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на рішення господарського суду міста Києва від 05.10.2017

суддя Сівакова В.В.

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2017

у складі колегії суддів: Станік С.Р. (головуючий), Куксов В.В., Гончаров С.А.

у справі № 910/13814/17 господарського суду міста Києва

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вакула Плюс"

за участю третьої особи Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

про стягнення 784 170, 12 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - ПАТ "Укртрансгаз", позивач) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вакула Плюс" (далі - ТОВ "Вакула плюс", відповідач) про стягнення 775 932,48 грн. безпідставно отриманих коштів та 8 237,64 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами. Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст.ст. 536, 631, 1048 ч. 1, 1212, 1213, 1214 Цивільного кодексу України.

Позивач вважає, що оскільки договір є припиненим з 01.01.2017 та відповідачем, у встановлений строк, не виконано послуг передбачених договором у повному обсязі, відповідачем безпідставно утримуються грошові кошти позивача в розмірі 775 932,48 грн., що є підставою для їх повернення у відповідності до ст. 1212 ЦК України, а також стягнення нарахованих за користування коштами процентів в сумі 8 237,64 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2. Рішенням господарського суду міста Києва 05.10.2017 у справі №910/13814/17 (з урахуванням ухвали Господарського суду міста Києва від 17.10.2017) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення мотивоване тим, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено, що сплачені ним кошти в розмірі 775 932, 48 грн. є безпідставно набутими відповідачем, оскільки вони були сплачені на підставі укладеного договору, який не визнаний в установленому законодавством порядку недійсним. Більше того, судом встановлено виконання відповідачем договору на сплачену позивачем суму коштів. Належних доказів того, що позивач звертався до відповідача з претензіями щодо наданих послуг або доказів надання відповідачу обґрунтованих відмов від підписання актів здачі-приймання послуг за інші періоди, позивачем також не надано.

Оскільки судом не встановлено безпідставність набуття відповідачем коштів в розмірі 775.932,48 грн., позовні вимоги про стягнення з відповідача нарахованих на них процентів в сумі 8.237,64 грн. визнані необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

3. Під час розгляду справи, місцевим господарським судом було встановлено:

3.1. 11.07.2012 між Дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП "Горизонт" (Виконавець) було укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти № 1207000324.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1003028970 від 18.09.2017, до установчих документів юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Горизонт" (ідентифікаційний код 35426428) 11.09.2017 було внесено інформацію щодо зміни повного найменування Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Горизонт" (ідентифікаційний код 35426428) на Товариство з обмеженою відповідальністю "Вакула плюс" (ідентифікаційний код 35426428), тощо.

За умовами п. 1.1 Договору, Виконавець зобов'язався у 2012-2013 роках, за завданням Замовника, надати послуги з розробки землевпорядної документації та оформлення документів, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України", які знаходяться на території Івано-Франківської та Рівненської областей, а Замовник - прийняти і оплатити зазначені послуги ( "Послуги в галузі архітектури", п.1.2 Договору).

Відповідно до п. 3.1, загальна сума цього Договору становить - 3 072 775,70 грн. з ПДВ.

Згідно п. 4.1 Договору, Замовник приймає послуги за відповідними актами здачі-приймання наданих послуг, які складаються за результатами виконання кожного окремого етапу, згідно узгодженого сторонами графіку надання послуг (календарного плану).

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що оплата наданих послуг здійснюється протягом 30-ти робочих днів з дати підписання сторонами відповідного(-их) акту(-ів) здачі-приймання наданих послуг, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця.

Умовами п. 5.1 Договору встановлений строк надання послуг - 15 місяців з дати підписання сторонами цього договору.

Відповідно до п.п. 5.4, 5.5, 5.6 Договору, Виконавець зобов'язався, в п'ятиденний строк з моменту готовності послуг (етапів послуг) до здачі, повідомляти Замовника про готовність послуг (етапів послуг) до їх здачі. По завершенню кожного з етапів послуг, Виконавець передає замовнику акт здачі-приймання наданих послугу двох примірниках, з доданням до нього супроводжувального листа, документів, податкової накладної, звіту про виконання цього договору. Приймання та оцінка послуг здійснюється Замовником відповідно з вимогами технічного завдання, календарного плану та чинного законодавства.

Пунктом 5.7 Договору визначено, що Замовник потягом 30-ти робочих днів, з дня отримання акту здачі-приймання наданих послуг, зобов'язаний підписати та направити виконавцеві відповідний акт здачі-приймання наданих послуг або мотивовану відмову від приймання послуг (підписання акту здачі-приймання наданих послуг).

Згідно з п. 6.3.4 Договору, Виконавець зобов'язався, відповідно графіку надання послуг (календарним планом), оформити правовстановлюючі документи на земельні ділянки (державні акти останнього зразку на право постійного користування земельними ділянками) ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" на території Івано-Франківської та Рівненської областей з переліком наведеним у додатку № 3 та передати документи замовнику в терміни встановлені цим договором.

Згідно п. 10.1, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє в частин надання послуг - протягом 15-ти місяців з дати підписання цього договору, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

3.2. Календарний план (додаток № 2 до договору) складається з двох етапів, кожен з яких містить перелік робіт:

І етап включає перелік робіт вартість яких складає 2 000 000,00 грн.;

ІІ етап включає роботи вартість яких становить 1 072 775,70 грн.

За результатами виконання ІІ етапу Замовнику передаються належним чином оформлені правовстановлюючі документи на право користування земельними ділянками.

3.3. Додатковими угодами № 2 від 29.07.2013, № 3 від 24.12.2014, № 5 від 29.09.2015, № 6 від 06.07.2016 строк надання послуг за спірним Договором та строк його дії продовжено до 30.06.2017.

3.4. У виконання умов Договору, сторонами були підписані та скріплені печатками обох сторін акти здачі-приймання послуг на загальну суму 775 932,48 грн.:

№ 1 від 21.11.2014 на суму 57 476,48 грн., № 2 від 21.11.2014 на суму 43 107,36 грн., № 3 від 17.12.2014 на суму 57 476,48 грн., № 4 від 17.12.2014 на суму 57 476,48 грн., № 5 від 17.12.2014 на суму 57 476,48 грн., № 6 від 17.12.2014 на суму 7 184,56 грн., № 7 від 17.12.2014 на суму 21 553,68 грн., № 8 від 24.12.2014 на суму 7 184,56 грн., № 9 від 24.12.2014 на суму 28 738,24 грн., № 10 від 30.12.2014 на суму 43 107,36 грн., № 11 від 16.03.2015 на суму 64 661,04 грн., № 12 від 16.03.2015 на суму 57 476,48 грн., № 13 від 10.04.2015 на суму 64 661,04 грн., № 14 від 10.04.2015 на суму 35 922,80 грн., № 15 від 10.04.2015 на суму 43 107,36 грн., № 16 від 20.04.2015 на суму 64 661,04 грн., № 17 від 20.04.2015 на суму 43 107,36 грн., № 18 від 20.04.2015 на суму 21 553,68 грн.

3.5. Позивач, на виконання умов Договору, перерахував відповідачу кошти в загальному розмірі 775 932,48 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, з призначенням платежу "оплата за розробку документації із землеустрою згідно договору 1207000324 від 11.07.2012 та актів №№ 1,2 від 21.11.2014, №№ 3, 4, 5, 6, 7 від 17.12.2014, №№ 8, 9 від 24.12.2014, № 10 від 30.12.2014, №№ 11, 12 від 16.03.2015, №№ 13, 14, 15 від 10.04.2015, №№ 16, 17, 18 від 20.04.2015":

№ 15732 від 24.11.2014 на суму 100 583,84 грн., № 17381 від 22.12.2014 на суму 86 214,72 грн., № 17380 від 22.12.2014 на суму 114 952,96 грн., № 171 від 14.01.2015 на суму 7 184,56 грн., № 173 від 14.01.2015 на суму 28 738,24 грн., № 174 від 14.01.2015 на суму 43 107,36 грн., № 3394 від 18.03.2015 на суму 122 137,52 грн., № 4411 від 16.04.2015 на суму 64 661,04 грн., № 4412 від 16.04.2015 на суму 79 030,16 грн., № 4958 від 23.04.2015 на суму 129 322,08 грн.

4. Місцевим господарським судом встановлено надання відповідачем послуг за вказаними актами здачі-приймання послуг на загальну суму 775 932,48 грн., а позивачем сплату означених коштів за послуги надані згідно цих актів.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

5. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2017 у справі № 910/13814/17 апеляційну скаргу ПАТ "Укртрансгаз" залишено без задоволення; рішення господарського суду міста Києва 05.10.2017 у справі №910/13814/17 залишено без змін.

При цьому, апеляційний господарський суд вказав на те, що встановлені, під час вирішення даного спору, обставини надання відповідачем послуг за спірним договором та, відповідно, отримання вказаних послуг позивачем на загальну суму 775 932,48 грн., в сукупності свідчать про виконання сторонами умов укладеного договору, дія якого хоча і закінчилась, проте, зобов'язання сторін за яким є виконаними, тобто, за висновками суду, грошові кошти в сумі 775 932,48 грн. набуті відповідачем за достатньої (належної) правової підстави.

Водночас, суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач не позбавлений права вимагати від відповідача сплати штрафних санкцій за порушення строків виконання робіт за договором, довівши належними та допустимими доказами свої вимоги.

Поряд з цим, апеляційний суд вказав на те, що правовідносини сторін у цьому спорі регулюються нормами зобов'язального права, а договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва 05.10.2017 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2017 у справі №910/13814/17, ПАТ "Укртрансгаз" звернулось з касаційною скаргою.

7. У касаційній скарзі скаржник просить суд касаційної інстанції:

7.1. скасувати рішення господарського суду міста Києва 05.10.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2017 у справі №910/13814/17;

7.2. прийняти нове рішення у справі, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі .

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

8. Ухвалою від 17.01.2018 Верховний Суд, у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. (головуючий), Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г. (визначеній за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, Протокол від 10.01.2018), прийняв справу №910/13814/17 господарського суду міста Києва до провадження; відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ "Укртрансгаз" на рішення господарського суду міста Києва 05.10.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2017 у справі №910/13814/17; призначив розгляд справи на 13.02.2018.

9. 13.02.2018 судове засідання з розгляду касаційної скарги ПАТ "Укртрансгаз" не відбулось, з підстав знаходження на лікарняному головуючого судді у справі- Погребняка В.Я., про що було складено відповідну довідку.

10. Ухвалою Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/13814/17 повідомлено учасників страви, що розгляд касаційної скарги ПАТ "Укртрансгаз" відбудеться 01.03.2018 о 16 год. 00 хв.; доведено до відома учасників справи, що нез'явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги.

11. У судовому засіданні 01.03.2018, в порядку ст. 216 ГПК України, оголошено перерву до 06.03.2018 о 10 год. 30хв., про що представники учасників даного провадження були повідомлені під розписку.

12. На підставі Розпорядження Заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 05.03.2018 № 497, у зв'язку з відрядженням судді Катеринчук Л.Й., за Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, заяви) між суддями від 05.03.2018, для розгляду справи №910/13814/17 визначено склад колегії суддів: Погребняк В.Я. (головуючий), Білоус В.В., Пєсков В.Г.

13. Представник ПАТ "Укртрансгаз", в засіданні суду касаційної інстанції, повністю підтримав вимоги касаційної скарги, з підстав наведених у ній; просив Касаційний господарський суд скасувати рішення господарського суду міста Києва 05.10.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2017 у справі №910/13814/17; прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник третьої особи, ПАТ "НАК "Нафтогаз України", в судовому засіданні, повністю підтримав вимоги та доводи скаржника; просив повністю задовольнити касаційну скаргу.

14. В судове засідання 06.03.2018 відповідач, ВАТ "Вакула Плюс" повноважних представників не направило. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги сторони були повідомлені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов'язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників відповідача.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника (Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" )

15. В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального права: ст.ст. 526, 530, 536, 901, 1212-1214 ЦК України, ст. 193 ГК України, та процесуального права: ст.ст. 4 2 , 32, 33, 43 ГПК України.

16. Скаржник доводив, що відносини між сторонами, у зв'язку із закінченням строку дії спірного Договору, трансформувались із зобов'язальних (договірних) правовідносин у відносини охоронні (позадоговірні, деліктні), які за своєю природою спрямовані на відновлення порушеного права, в тому числі, шляхом повернення майна, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ст. 1212 ЦК України).

17. На переконання скаржника, внаслідок припинення дії Договору та зобов'язань за ним, які не були виконані відповідачем, у останнього відпала підстава отримання здійснених позивачем авансових платежів.

18. Скаржник доводив, що господарськими судами попередніх інстанцій, під час прийняття оскаржених судових актів, не було надано належної правової оцінки доказам позивача, щодо закінчення строку дії спірного договору та неповернення відповідачем безпідставно набутого за цим договором майна - грошових коштів на загальну суму 775 932, 48 грн.

19. Додатково скаржник послався на постанову Верховного Суду України у справі № 753/23725/15-ц, в якій встановлено, що зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виникають також у зв'язку з договірними правовідносинами, що існували раніше, як результат їх трансформації.

Доводи інших учасників справи

20. Відповідач та третя особа відзиву на касаційну скаргу не надали.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

21. Конституція України

Стаття 129 встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 цієї статті).

Стаття 124 регламентує, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.

22. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, стаття 6

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

23. Господарський процесуальний кодекс України (далі -ГПК України), в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991.

За приписами ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст. 43 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 47 ГПК України, судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а ч. 1 ст. 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

24. Цивільний кодекс України (далі - ЦК України)

Відповідно до ст. 11 ЦК України, підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Вказана норма кореспондується, також зі ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Часиною 1 ст. 611 ЦК України унормовано, що, у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Статтею 837 ЦК України унормовано, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ст. 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Відповідно до ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

25. З огляду на те, що відповідно до ст. 300 ГПК України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Верховного Суду зазначає про неприйнятність доводів скаржника про неналежну оцінку доказів позивача, щодо закінчення строку дії спірного договору та неповернення відповідачем безпідставно набутого за цим договором майна - грошових коштів на загальну суму 775 932, 48 грн.

А.2. Щодо суті касаційної скарги

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 11.07.2012 між ДП "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" (Замовник) та ТОВ "НВП "Горизонт" (Виконавець), перейменований в подальшому у ТОВ "Вакула Плюс", було укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти № 1207000324, який за своєю правовою природою є договором підряду.

При цьому, умови спірного Договору (п.п. 4.1., 4.2.) передбачають етапність виконання робіт за Договором від 11.07.2012 та відповідну оплату виконаних робіт.

Так, господарськими судами встановлено, що позивачем, відповідно до платіжних доручень (перелік яких наведений вище), були оплачені надані відповідачем послуги на загальну суму 775 932,48 грн., надання яких відповідачем та прийняття їх позивачем без будь-яких зауважень та заперечень підтверджується підписаними представниками сторін та скріпленими печатками сторін актами здачі-приймання послуг (перелік яких наведений вище).

Тобто, матеріалами справи підтверджено оплату позивачем за виконану роботу відповідача, відповідно до умов Договору від 11.07.2012.

Водночас, позивач, посилаючись на невиконання відповідачем, в порушення норм чинного законодавства України та умов укладеного сторонами договору протягом строку його дії, взятих на себе зобов'язань щодо надання послуг, та враховуючи, що Договір № 1207000324 від 11.07.2012 припинив свою дію 30.06.2017, що призвело до припинення зобов'язань відповідача по наданню послуг, звернувся до господарського суду з вимогою стягнути сплачені відповідачу грошові кошти, в порядку ст. 1212 ЦК України, а також проценти за користування чужими грошовими коштами, в порядку ст. 1214 ЦК України.

З цього приводу, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).

За змістом ч.1 ст. 1212 ЦК України, безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Таким чином, Касаційний господарський суд вважає необхідним зауважити, що застосування ст. 1212 ЦК України має відбуватись за наявності певних умов та відповідних підстав, що мають бути встановлені судом під час розгляду справи на підставі належних та допустимих доказів у справі.

Частина 3 ст. 1212 ЦК України поширює дію положень про безпідставне збагачення на відносини, що регулюються іншими положеннями Цивільного кодексу України, зокрема, на випадки виконання зобов'язання однією із сторін:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Таким чином, у випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Або ж коли набуття відбулось у зв'язку з договором, але не на виконання договірних умов. Чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання коштів). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 02.10.2013 у справі №6-88цс13, від 02.09.2014 у справі №910/1620/13, від 14.10.2014 у справі №922/1136/13 та від 25.02.2015 у справі №910/1913/14, від 02.02.2016 р. у справі №6-3090цс15.

Поряд з цим, господарськими судами встановлено, що спірний договір не розірвано, не визнано недійсним у встановленому законодавством або умовами Договору порядку.

Посилання позивача на те, що відповідачем у визначений строк не оформлено та не передано позивачу правовстановлюючі документи на земельні ділянки (акти на право постійного користування земельними ділянками) як на підставу повернення коштів, є необґрунтованим, оскільки у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

При цьому, суд апеляційної інстанції вірно вказав на те, що позивач не позбавлений права вимагати від відповідача сплати штрафних санкцій за порушення строків виконання робіт за договором, довівши належними та допустимими доказами свої вимоги.

Крім того, колегія суддів вважає необхідним зауважити на тому, що, оскільки між сторонами у справі, яка переглядається, було укладено договір про оплатне виконання послуг з розробки землевпорядної документації та оформлення документів, що посвідчуютьсь право постійного користування земельними ділянками ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України", а кошти які просить стягнути позивач, отримані як оплата за виконані роботи (етапу робіт) за договором, то такі кошти набуто за наявності правової підстави, а тому не можуть бути витребувані відповідно до ст. 1212 ЦК України як безпідставне збагачення. Така ж правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 22.01.2013 у справі N 5006/18/13/2012, від 14.10.2014 у справі № 922/1136/13.

Посилання позивача на припинення дії Договору № 1207000324 від 11.07.2012, у зв'язку з його закінченням, колегія суддів вважає необґрунтованим, з огляду на приписи ст. 599 ЦК України. Зважаючи на положення ст.ст. 599 - 601, 604 - 609 ЦК України, закон не передбачає такої підстави для припинення зобов'язання, що залишилося невиконаним, як закінчення строку дії договору.

Отже, сам факт закінчення строку дії двостороннього правочину, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов'язку (правові позиція Верховного Суду України викладена у постановах від 24.06.2015 у справі N 904/5381/14, від 21.12.2016 у справі № 905/2187/13).

Стосовно посилань скаржника на постанову Верховного Суду України у справі № 753/23725/15-ц, в якій встановлено, що зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виникають також у зв'язку з договірними правовідносинами, що існували раніше, як результат їх трансформації, слід вказати наступне.

Із постанови Верховного Суду України (судова палата у цивільних справах) від 04.10.2017 у справі № 753/23725/15-ц вбачається, що предметом позову є повернення страхового відшкодування, яке було сплачено безпідставно, без врахування судового рішення, яким встановлено відсутність в діях відповідача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В цьому випадку, Верховний Суд України вказав на те, що зобов'язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виникають, також, у зв'язку з договірними правовідносинами, що існували раніше, як результат їх трансформації.

Поряд з цим, враховуючи дійсність спірного правочину, в даному випадку трансформації правовідносин не відбулось, а наявне лише порушення стороною правочину взятих на себе зобов'язань.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами, з огляду на похідну природу зазначених вимог від вимоги про стягнення грошових коштів на підставі ст.1212 ЦК України, яка не підлягає задоволенню.

Поряд з цим, доводи скаржника про порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального права: ст.ст. 526, 530, 536, 901, 1212-1214 ЦК України, ст. 193 ГК України, та процесуального права: ст.ст. 4 2 , 32, 33, 43 ГПК України, не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до п.1) ч.1 ст. 308 ГПК У країни (в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017), суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань(ст. 309 ГПК України).

Враховуючи наведене вище, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав задоволення касаційної скарги та необхідність залишення рішення господарського суду міста Києва 05.10.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2017 у справі №910/13814/17 без змін, як таких, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

В. Судові витрати

У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги ПАТ "Укртрансгаз" та залишенням без змін оскаржених судових рішень господарських судів першої та апеляційної інстанцій, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладається на заявника касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4 2 , 43 ГПК України (в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991), ст.ст. 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва 05.10.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2017 у справі №910/13814/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

В.Г. Пєсков