Рішення

від 05.10.2017 по справі 914/527/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2017р. Справа № 914/527/17

За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю Перлини Галичини , м. Львів-Винники до відповідача-1:Підберізцівської сільської ради, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Підберізці до відповідача-2:Відділу Держгеокадастру у Пустомитівському районі Львівської області, Львівська обл., м. Пустомити до відповідача-3:Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, м. Львів до відповідача-4:Реєстраційна служба Жовківського районного управління юстиції Львівської області, м. Жовква до відповідача-5:Реєстраційна служба Пустомитівського районного управління юстиції у Львівській області, м. Пустомити за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_1, м. Львів ОСОБА_2, м. Винники ОСОБА_3, м. Винники ОСОБА_4, Львівська обл., Перемишлянський р-н, с. Ганачівка про:приведення земельної ділянки до попереднього стану, скасування наказів ГУ Держгеокадастру у Львівській області, визнання недійсним свідоцтв про право власності на земельні ділянки, скасування реєстраційних записів у Державному реєстрі речових прав Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Гелеш Г.М. Представники сторін: від позивача:Ломага Ю.Т. - представник (договір про надання правової допомоги від 15.03.2017р.); від відповідача-1,2:не з'явився; від відповідача-3: від відповідача-4:не з'явився; від відповідача-5:не з'явився; від третьої особи-1:ОСОБА_1; від третьої особи -2,3 :ОСОБА_6 представник (договір про надання правової допомоги №02/06-17Ю); від третьої особи-4:не з'явився.

Учасникам судового розгляду роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не надходило. За клопотанням третьої особи здійснювалася технічна фіксація судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу Оберіг .

СУТЬ СПОРУ:

15.03.2017р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява ТОВ Перлини Галичини (надалі - Позивач) до Підберізцівської сільської ради (надалі - Відповідач-1), Відділу Держгеокадастру у Пустомитівському районі Львівської області (надалі - Відповідач-2), Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (надалі - Відповідач-3) про приведення земельної ділянки до попереднього стану, скасування наказів ГУ Держгеокадастру у Львівській області, визнання недійсним свідоцтв про право власності на земельні ділянки, скасування реєстраційних записів у Державному реєстрі речових прав.

Ухвалою суду від 06.03.2017р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 27.03.2017р. Ухвалою від 27.03.2017р. суд відклав розгляд справи на 06.04.2017р. Ухвалою від 06.04.2017р. розгляд справи було відкладено на 20.04.2017р., залучено до участі у справі участі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів. Ухвалою від 20.04.2017р. суд відклав розгляд справи на 26.04.2017р.

Ухвалою суду від 26.04.2017р. в даній справі призначено судову експертизу та зупинено провадження.

09.08.2017р. провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 22.08.2017р.

Ухвалою суду від 22.08.2017р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів, відкладено її розгляд на 04.09.2017р. та викликано у судове засідання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - судових експертів Науково-дослідного Інституту судових експертиз та права для надання пояснень щодо висновку комісійної судової інженерно-технічної експертизи №285/17 від 31.03.2017р. у справі №914/527/17.

Ухвалою від 04.09.2017р. суд відклав розгляд справи на 20.09.2017р., повторно викликав у судове засідання експертів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та залучив до участі у справі відповідачів - 4 та -5 Реєстраційну службу Жовківського районного управління юстиції Львівської області та Реєстраційну службу Пустомитівського районного управління юстиції у Львівській області.

20.09.2017р. суд відклав розгляд справи на 05.10.2017р.

Представник позивача в судове засідання 05.10.2017р. з'явився, позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити повністю.

В засіданні зазначив, що 16.06.2009р. між позивачем та Пустомитівською РДА було укладено договір оренди землі, відповідно до якого у строкове, платне користування позивача передано земельну ділянку площею 1,400 га на території Підберізцівської сільської ради, кадастровий НОМЕР_7. Звернувшись у Відділ містобудування та архітектури Пустомитівської РДА за видачею містобудівних умов та обмежень забудови на території Підберізцівської сільської ради на орендовану земельну ділянку, позивачем одержано відмову у зв'язку з відсутністю витягу з земельного кадастру. В подальшому, звернувшись за одержанням витягу з Державного земельного кадастру на земельну ділянку позивачу було відмовлено, оскільки в межах орендованої ТОВ Перлини Львова земельної ділянки, громадянам (які являються третіми особами у справі) надані у приватну власність земельні ділянки (з присвоєними кадастровими номерами) з їх накладенням на орендовану позивачем земельну ділянку.

На думку позивача та його представника, накази Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про затвердження технічної документації із землеустрою на земельні ділянки та передача цих ділянок у власність третім особам, а також свідоцтва про право власності третіх осіб на вказані ділянки є недійсними, оскільки відповідачем-3 порушено положення ч. 5 ст. 116 ЗК України (надання земельних ділянок у власність третіх осіб, без попереднього їх вилучення з користування позивача), так як земельні ділянки кадастровий НОМЕР_5 (власник - ОСОБА_2.), НОМЕР_9 (власник - ОСОБА_4.), НОМЕР_6 (власник - ОСОБА_2.), НОМЕР_8 (власник - ОСОБА_1.) накладаються на земельну ділянку кадастровий НОМЕР_7 (орендар - ТОВ Перлини Галичини ).

Відповідач-1 явки повноважного представника в судове засідання 05.10.2017р. не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце судового розгляду.

Представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився 05.10.2017р., хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце судового розгляду.

Представник відповідача-3 в судове засідання з'явився, проти позову заперечив, просив суд у задоволенні позову відмовити повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

В засіданні зазначив, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, оскільки положеннями ч.7 ст.118 ЗК України передбачено вичерпний перелік підстав за наявності яких орган до котрого звернувся заявник із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність вправі відмовити у видачі такого дозволу. Як вбачається із проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка розташована на території Підберізцівської сільської ради, для будівництва салону з сервісним центром, у ТОВ Перлини Галичини відсутній акт передачі довгострокових межових знаків на зберігання, тобто межі земельної ділянки позивача не винесені в натуру та фактичне її місцезнаходження не встановлено. Також у Державному земельному кадастрі відсутні відомості про земельну ділянку позивача з кадастровим НОМЕР_7. Зважаючи на відсутність у Державному земельному кадастрі інформації про знаходження в межах земельних ділянок, які передбачалося передати у власність третім особам іншої земельної ділянки (позивача), в діях відповідача-3 є відсутньою протиправність.

Відповідач-4 та відповідач-5 явки повноважних представників в судове засідання 05.10.2017р. не забезпечили, вимог ухвал суду не виконали, хоча належним чином були повідомлені про час, дату та місце судового розгляду.

Третя особа-1 (ОСОБА_1.) в судове засідання 05.10.2017р. з'явилася, проти позовних вимог заперечила, просила відмовити в їх задоволенні повністю, з підстав зазначених у запереченні на позовну заяву.

Представник третіх осіб-2, -3 в судове засідання 05.10.2017р. з'явився, проти позову заперечив, оскільки земельна ділянка була одержана третіми особами у встановленому законом порядку, відтак просить суд у задоволенні позову відмовити.

В засіданні зазначив, що позивач не вчинив всіх необхідних дій для проведення належної реєстрації земельної ділянки, яку він отримав по договору оренди. Зважаючи на відсутність відомостей у Державному земельному кадастрі про земельну ділянку з кадастровим НОМЕР_7, а також неможливість встановити її фактичне місце розташування, оскільки відсутній акт передачі довгострокових межових знаків на зберігання, посилання позивача у своїй позовній заяві на накладення меж земельної ділянки є безпідставним, необгрунтованим та не підтверджується жодними доказами. Також представник третіх осіб заявив клопотання про припинення провадження у справі, оскільки даний спір, на його думку, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Третя особа-4 (ОСОБА_4.) в судове засідання 05.10.2017р. та у всі попередні судові засідання не з'явився, вимог ухвал суду не виконав. Поштовий конверт, яким третій особі-4 надсилалася ухала суду від 06.04.2017р. повернувся до суду з відміткою відділення зв'язку Адресат в с. Ганачівка не зареєстрований і не проживає .

Суд зазначає, що кореспонденція суду направлялася ОСОБА_4 за адресою: Львівська обл., Перемишлянський р-н., с. Ганачівка. Вказана адреса зазначена в паспорті третьої особи-4 (Т.1 а.с.54 на звороті) як місце реєстрації його проживання. Крім цього, в заяві про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки (Т.1 а.с.55), ОСОБА_4 також зазначав дану адресу як адресу свого місця проживання. Будь-які дані про зміну останнім свого місця проживання в матеріалах справи відсутні і суду невідомі.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011р. № 18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата , відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Отже, третя особа-4 вважається таким, що належним чином повідомлений судом про час, дату та місце судового розгляду.

В судовому засіданні 05.10.2017р. в режимі відеоконференції брав участь ОСОБА_7 - судовий експерт Науково-дослідного Інституту судових експертиз та права. В засіданні він повторно підтвердив висновок комісійної судової інженерно-технічної експертизи №285/17 від 31.03.2017р. у справі №914/527/17 та надав відповіді на поставлені питання судом та іншими учасниками судового спору.

Також в судовому засіданні 05.10.2017р. розглянуто клопотання представника третіх осіб -2, -3, про проведення додаткової земельно-технічної експертизи, подане через канцелярію суду 20.09.2017р. Раніше подане клопотання про проведення рецензування Висновку експерта №285/17 від 31.07.2017р. представник третіх осіб-2, -3 відкликав, а тому суд його не розглядав.

В своєму клопотанні про проведення додаткової експертизи, представник просить суд доручити Київському НДІ судових експертиз провести додаткову земельну-технічну експертизу, на вирішення котрої поставити уточнюючі та додаткові питання. На думку представника, вказану експертизу слід провести, оскільки Висновок №285/17 від 31.07.2017р. не є достатньо ясним та містить ряд неточностей. Зокрема, не зрозуміло, якими даними керувався експерт та згідно котрої методики проводив співставлення накладення земельних ділянок, оскільки позивач не встановлював межі своєї ділянки внатурі і в матеріалах технічної документації відсутній акт передачі довгострокових межових знаків на зберігання. Крім цього експерти у своєму висновку використали нормативно-правові акти, які втратили чинність станом на момент складення висновку та не надали відповіді на кожне з поставлених питань по суті.

Розглянувши подане клопотання, заслухавши думку сторін, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.42 ГПК України висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обгрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам. У випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта господарський суд може призначити додаткову судову експертизу. При необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту.

Як роз'яснив Пленум ВГСУ в п.15.1 Постанови Про деякі питання практики призначення судової експертизи №4 від 23.03.2012р. додаткова експертиза призначається судом після розгляду ним висновку первинної експертизи, якщо виявиться, що усунути неповноту або неясність висновку в судовому засіданні шляхом заслуховування експерта неможливо. Висновок експерта визнається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об'єкти або не дано вичерпних відповідей на всі поставлені перед експертом питання. Висновок експерта визнається неясним, якщо він викладений нечітко або носить непевний, неконкретний характер . В ухвалі про призначення додаткової експертизи необхідно чітко зазначити, які саме висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Така судова експертиза може призначатись як з ініціативи суду, так і за клопотанням учасників судового процесу, а її проведення може бути доручено тому ж або іншому експерту.

На думку суду, підстави для призначення додаткової експертизи відсутні, оскільки, як вбачається з Висновку експерта №285/17 від 31.07.2017р. експертами було досліджено всі земельні ділянки, які виступають предметом розгляду та надано вичерпні відповіді на поставлені перед ними питання. Ті питання на котрі експертом не було надано відповідей, як пояснив експерт та вбачається із висновку, не відносяться до компетенції експерта, так як носять правовий характер та можуть бути вирішені судом самостійно шляхом дослідження технічних та правовстановлюючих документів та черговості відведення досліджуваних земельних ділянок.

Крім цього, як пояснив в судовому засіданні експерт ОСОБА_7 про всі методики, які використовувалися експертами при складенні висновку зазначено у вступній частині висновку. З приводу нечинності, станом на момент складення висновку, деяких нормативно-правових актів, якими користувалися експерти, то як пояснив експерт, ними використовувалися всі акти, які були чинні станом на момент отримання позивачем в оренду земельної ділянки, а також отримання третіми особами у власність земельних ділянок.

З огляду на викладене, суд вважає, що неясності, які виникали в учасників судового розгляду з приводу складеного висновку були усунуті в судовому засіданні шляхом заслуховування експерта. Відтак, підстав для призначення додаткової експертизи не має. При цьому, суд бере до уваги те, що безпідставне призначення та проведення додаткової судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

12.06.2009р. головою Пустомитівської районної державної адміністрації прийнято Розпорядження №429 Про передачу земельної ділянки в оренду ТОВ Перлини Галичини для будівництва автосалону з сервісним центром на території Підберізцівської сільської ради за межами населеного пункту , відповідно до котрого вирішено передати в оренду ТОВ Перлини Галичини земельну ділянку площею 1,40 га. для будівництва автосалону з сервісним центром на території Підберізцівської сільської ради за межами населеного пункту в довгострокову оренду терміном на 30 років (Т.1 а.с.168).

16.06.2009р. на підставі вказаного Розпорядження між позивачем та Пустомитівською РДА укладено Договір оренди землі (надалі - Договір), який посвідчено ОСОБА_9, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за №849. Крім цього, вказаний Договір зареєстровано в Пустомитівському РВ УДЗК про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.06.2009р. за №040945800012 (Т.1 а.с.21-23).

Відповідно до п.2.1 Договору, в оренду передається земельна ділянка площею 1,4000 га, кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_10.

Договір укладено на 30 років. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п.3.1 Договору).

Відповідно до п.5.1 та п.5.2 Договору земельна ділянка передається в оренду для будівництва автосалону з сервісним центром. Цільове призначення земельної ділянки - землі комерційного призначення.

З матеріалів справи також вбачається, що протягом лютого-липня 2015 року відповідачем-3 - Головним управлінням Держземагенства у Львівській області було прийнято наступні накази:

- наказ №13-747/16-15-СГ від 03.02.2015р., котрим надано ОСОБА_4 дозвіл на розроблення, з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,06 га, розташованої на території Підберізцівської сільської ради (за межами населених пунктів) Пустомитівського району, у власність для індивідуального садівництва (Т.1 а.с.206) ;

- наказ №13-2827/16-15-СГ від 25.03.2015р., котрим надано ОСОБА_3 дозвіл на розроблення, з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,06 га, розташованої на території Підберізцівської сільської ради (за межами населених пунктів) Пустомитівського району, у власність для індивідуального садівництва (Т.1 а.с.202) ;

- наказ №13-2828/16-15-СГ від 25.03.2015р., котрим надано ОСОБА_2 дозвіл на розроблення, з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,06 га, розташованої на території Підберізцівської сільської ради (за межами населених пунктів) Пустомитівського району, у власність для індивідуального садівництва (Т.1 а.с.215) ;

- наказ №13-6593/28-15-СГ від 03.07.2015р., котрим надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення, з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,06 га, розташованої на території Підберізцівської сільської ради (за межами населених пунктів) Пустомитівського району, у власність для індивідуального садівництва (Т.1 а.с.210).

Матеріалами справи підтверджується той факт, що в 2015 році вказані особи розробили та подали на затвердження проекти землеустрою щодо відведення їм у власність земельних ділянок (Т.1 а.с.48-113; Т.2 а.с.118-154).

Як встановлено судом, за результатами розгляду поданих проектів землеустрою відповідачем-3 - Головним управлінням Держземагенства у Львівській області було прийнято наступні накази:

- наказ №13-1879/16-15-СГ від 10.03.2015р. про передачу ОСОБА_4 земельної ділянки, загальною площею 0,0672 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності (кадастровий номер НОМЕР_1), розташовану на території Підберізцівської сільської ради (за межами населених пунктів) Пустомитівського району, у власність для індивідуального садівництва (Т.2 а.с.28) ;

- наказ №13-4636/16-15-СГ від 07.05.2015р. про передачу ОСОБА_2 земельної ділянки, загальною площею 0,0600 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності (кадастровий номер НОМЕР_2), розташовану на території Підберізцівської сільської ради (за межами населених пунктів) Пустомитівського району, у власність для індивідуального садівництва (Т.2 а.с.31) ;

- наказ №13-4637/16-15-СГ від 07.05.2015р. про передачу ОСОБА_3 земельної ділянки, загальною площею 0,0672 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності (кадастровий номер НОМЕР_4), розташовану на території Підберізцівської сільської ради (за межами населених пунктів) Пустомитівського району, у власність для індивідуального садівництва (Т.2 а.с.34) ;

- наказ №8169/28-15 від 18.08.2015р. про передачу ОСОБА_1 земельної ділянки, загальною площею 0,0600 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності (кадастровий номер НОМЕР_3), розташовану на території Підберізцівської сільської ради (за межами населених пунктів) Пустомитівського району, у власність для індивідуального садівництва (Т.2 а.с.37) .

З матеріалів справи, зокрема, Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що на підставі вказаних наказів третім особам було видано свідоцтва про право власності на земельні ділянки і їх право власності було зареєстровано в єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (Т.1 а.с.192-199).

Як прослідковується з матеріалів справи, накази відповідача-3 про передачу третім особам у власність земельних ділянок та свідоцтва про право власності на ці земельні ділянки, позивач оскаржив до суду, оскільки вважає, що відповідачем-3 порушено положення ч.5 ст.116 ЗК України (надання земельних ділянок у власність третіх осіб, без попереднього їх вилучення з користування позивача), так як земельні ділянки кадастровий НОМЕР_5 (власник - ОСОБА_2.), НОМЕР_9 (власник - ОСОБА_4.), НОМЕР_6 (власник - ОСОБА_2.), НОМЕР_8 (власник - ОСОБА_1.) накладаються на земельну ділянку кадастровий НОМЕР_7 (орендар - ТОВ Перлини Галичини ).

В процесі розгляду справи, з метою з'ясування факту накладання земельних ділянок, а також обставин того, чи фактичне місцезнаходження земельної ділянки позивача відповідає її місцезнаходженню, яке зазначене в технічній документації судом призначалася судова експертиза, за результатами котрої на адресу суду надійшов Висновок експерта №285/17 від 31.07.2017р. комісійної судової інженерно-технічної експертизи у справі №914/527/17 (Т.2 а.с.172-186).

З даного висновку вбачається наступне:

- площа та межі земельної ділянки, площею 1,4000 га, кадастровий НОМЕР_7, розташованої на території Підберізцівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області за межами населеного пункту, яка перебуває в оренді ТОВ Перлини Галичини на підставі договору оренди землі від 16.06.2009р., відповідає площі та межам, зазначеним в Проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ Перлини Галичини та Договору оренди;

- існує накладення земельних ділянок ОСОБА_3 (кадастровий НОМЕР_5), ОСОБА_4 (кадастровий НОМЕР_9), ОСОБА_2 (кадастровий НОМЕР_6), ОСОБА_1 (кадастровий НОМЕР_8), ТОВ Перлини Галичини (кадастровий НОМЕР_7). Площі накладання складають відповідно: 672 кв.м., 588 кв.м., 205 кв.м., 79 кв.м. Питання в частині яка земельна ділянка на яку накладається, виходить за межі компетенції судового експерта, визначається юридичним шляхом, ймовірно черговістю складання технічних, правовстановлюючих документів на надані земельні ділянки.

Встановивши наведені обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Згідно ст.78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст.93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

За змістом ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом .

Відповідно до ст.ст. 125, 126 ЗК України (в редакції станом на момент укладення позивачем договору оренди землі) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Натомість редакція ст.ст. 125, 126 ЗК України станом на момент набуття третіми особами права власності на земельні ділянки була наступною: право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Як встановлено судом, позивач являється орендарем земельної ділянки на території Підберізцівської сільської ради за межами населеного пункту площею 1,4000 га, кадастровий номер: НОМЕР_10 на підставі Договору оренди землі від 16.06.2009р., укладеного строком на 30 років. Вказаний Договір зареєстровано в Пустомитівському РВ УДЗК про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.06.2009р. за №040945800012 (Т.1 а.с.21-23). Вказаний договір на момент розгляду справи є чинним та в судовому порядку недійсним не визнавався.

Судом також встановлено, що в 2015 році, тобто через 6 років після отримання позивачем в оренду земельної ділянки, треті особи у справі, на підставі оскаржуваних наказів Головного управління Держземагенства у Львівській області (правонаступником якого виступає відповідач-3) отримали у власність земельні ділянки на території Підберізцівської сільської ради за межами населеного пункту площами 0,0672га, 0,0672га, 0,0600га та 0,0600га.

Як вбачається з матеріалів справи, існує накладення земельних ділянок ОСОБА_3 (кадастровий НОМЕР_5), ОСОБА_4 (кадастровий НОМЕР_9), ОСОБА_2 (кадастровий НОМЕР_6), ОСОБА_1 (кадастровий НОМЕР_8), ТОВ Перлини Галичини (кадастровий НОМЕР_7). Площі накладання складають відповідно: 672 кв.м., 588 кв.м., 205 кв.м., 79 кв.м.

Враховуючи той факт, що позивач отримав в оренду земельну ділянку задовго до отримання третіми особами своїх ділянок у власність, суд приходить до висновку, що саме ділянки третіх осіб накладаються на земельну ділянку позивача і ці ділянки частково було сформовано із земельної ділянки останнього.

Беручи до уваги те, що позивач згоди на часткове вилучення своєї земельної ділянки не надавав і в матеріалах справи відсутні докази припинення його права оренди на землю, яка згодом відійшла у власність третіх осіб, суд погоджується із доводами позивача, що оскаржувані розпорядження Головного управління Держземагенства у Львівській області суперечать вимогам ч.5 ст.116 ЗК України (надання земельних ділянок у власність третіх осіб, без попереднього їх вилучення з користування позивача).

Згідно ст.152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

З огляду на викладене, враховуючи факт суперечності оскаржуваних наказів положенням ч.5 ст.116 ЗК України, суд приходить до висновку, що ці накази підлягають скасуванню як незаконні.

При цьому, судом відхиляються доводи відповідача-3 та представника третіх осіб про законність дій відповідача-3 при прийнятті оскаржуваних наказів, оскільки у Державному земельному кадастрі відсутні відомості про земельну ділянку з кадастровим НОМЕР_7, яку орендує позивач.

Так, відповідно до ст.1 ЗУ Про державний земельний кадастр (в редакції станом на момент прийняття оскаржуваних розпоряджень) державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Державна реєстрація земельної ділянки - це внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Державний земельний кадастр ведеться на електронних та паперових носіях. У разі виявлення розбіжностей між відомостями на електронних та паперових носіях пріоритет мають відомості на паперових носіях (ч.2 ст.5 ЗУ Про державний земельний кадастр ).

Аналогічне за змістом положення міститься в п.3 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012р. №1051.

Ведення Державного земельного кадастру здійснює Держземагентство та його територіальні органи. Держателем Державного земельного кадастру є Держземагентство. Функції адміністратора Державного земельного кадастру виконує визначене Держземагентством за погодженням з Мінагрополітики державне підприємство, яке належить до сфери управління Держземагентства (п.4 Порядку ведення Державного земельного кадастру (в редакції, станом на момент прийняття оскаржуваних розпоряджень)).

Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ Про державний земельний кадастр у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення .

З огляду на викладене, беручи до уваги те, що Договір оренди землі, укладений між позивачем та Пустомитівською РДА було зареєстровано в Пустомитівському РВ УДЗК про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.06.2009р. за №040945800012 (Т.1 а.с.21-23), тобто інформацію про земельну ділянку площею 1,4000 га, кадастровий номер: НОМЕР_10 було зареєстровано в Державному реєстрі земель ще до моменту набрання чинності ЗУ Про Державний земельний кадастр (01.01.2013р.), відтак відомості про цю земельну ділянку мали бути перенесені до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку без подання про це позивачем заяви. Разом з тим, відповідач-3, в порушення наведених положень законодавства, не здійснив перенесення цих відомостей.

Таким чином, враховуючи розбіжності, які містяться на електронних та паперових носіях, пріоритет маються відомості на паперових носіях. А тому, враховуючи наявність у позивача Договору оренди землі, зареєстрованого в Державному реєстрі земель за №040945800012 та Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва автосалону з сервісним центром, не заслуговують на увагу покликання відповідача-3 про відсутність в його діях порушень ч.5 ст.116 ЗК України, оскільки земельна ділянка позивача не була зареєстрована в Державному земельному кадастрі.

Суд також критично оцінює доводи відповідача-3 про правомірність його дій, оскільки згідно отриманих відомостей, право оренди позивача не було зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно.

Так, статтею182 ЦК України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості урегульовано Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень зі змінами і доповненнями.

В ст.2 вказаного Закону наведено визначення поняття державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , згідно з яким, державна реєстрація це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, державна реєстрація - це не підстава набуття права користування, а засвідчення державою вже набутого особою права користування і ототожнювати факт набуття речових прав з фактом їх державної реєстрації не видається за можливе. Факт реєстрації права користування є елементом юридичного складу, який тягне виникнення права користування. Сама по собі реєстрація права не є підставою виникнення права користування, оскільки такої підстави закон не передбачає.

Вказаної правової позиції притримується ВГСУ в постанові №923/1562/15 від 30.08.2017р.

В даному випадку суд зазначає, що з моменту укладення позивачем Договору оренди землі та реєстрації цього договору в Пустомитівському РВ УДЗК в позивача належним чином виникло право оренди земельною ділянкою площею 1,4000 га., кадастровий номер: НОМЕР_10, так як це передбачалося чинними на той час положеннями ст.ст.125, 126 ЗК України і відсутність в подальшому зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права оренди цієї земельної ділянки не може слугувати підставою для висновку про відсутність в позивача такого права і про існування у відповідача-3 права вільно розпоряджатися вказаною земельною ділянкою шляхом її передачі у власність третім особам.

Не заслуговують на увагу також доводи відповідача-3 та представника третіх осіб про неможливість встановити місцезнаходження земельної ділянки позивача, так як її межі не винесені в натуру. Зокрема, такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме: кадастровим планом земельної ділянки (Т.1 а.с.153), каталогом координат кутів зовнішніх меж земельної ділянки позивача (Т.1 а.с.154) та Висновком експерта №285/17 комісійної судової інженерно-технічної експертизи в даній справі (Т.2 а.с.172-186).

Враховуючи факт скасування оскаржуваних розпоряджень відповідача-3 про затвердження технічної документації щодо відведення земельних ділянок та надання їх у власність третіх осіб, до задоволення підлягають також позовні вимоги позивача про визнання недійсними свідоцтв про право власності на вказані земельні ділянки, котрі видавалися на підставі цих розпоряджень та скасування державної реєстрації права власності за третіми особами.

При цьому, не зважаючи на те, що земельні ділянки третіх осіб частково накладаються на земельну ділянку позивача (672 кв.м., 588 кв.м., 205 кв.м. та 79 кв.м.), оскаржувані накази та свідоцтва підлягають скасуванню та визнанню недійсними в повному обсязі, оскільки вони посвідчують право власності на сформовані земельні ділянки, як об'єкт цивільних прав, з присвоєними їм кадастровими номерами. Враховуючи те, що без спірних площ земельні ділянки третіх осіб, як окремі об'єкти цивільних прав (до їх повторного формування) не можуть існувати, відтак відсутні правові підстави для існування вказаних правовстановлюючих документів.

З приводу позовної вимоги позивача про відновлення стану належної йому земельної ділянки, який існував до порушення прав, то така задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не було зазначено в чому конкретно має полягати таке відновлення. На думку суду, задовільнивши позовні вимоги позивача про скасування оскаржуваних наказів, визнання недійсними свідоцтво про право власності та скасування державної реєстрації права власності, суд в повному обсязі захистив його порушене право.

Крім цього, суд зазначає, що при поданні позовної заяви, позивачем було зазначено відповідачами осіб до котрих ним не пред'являлося позовних вимог, а саме Підберізцівську сільську раду Пустомитівського району Львівської області та Відділ Держгеокадастру у Пустомитівському районі Львівської області. Про відсутність вимог до вказаних відповідачів наголошувалося позивачем в заявах про уточнення позовних вимог. Враховуючи зазначену обставину, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог позивача до Підберізцівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області та Відділу Держгеокадастру у Пустомитівському районі Львівської області слід відмовити повністю, оскільки вони є неналежними відповідачами в даній справі.

З приводу розгляду даної справи, в порядку господарського судочинства, то суд зазначає наступне.

За ст. 122 ЗК України, питання щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, через які також згідно зі статтями 83, 84 ЗК України набувається та реалізується право комунальної власності на землю та право державної власності на землю. Комунальною власністю є землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, в державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Статтею 80 ЗК України установлено, що самостійними суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності, а також держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання.

З урахуванням такого висновку Конституційного Суду України та з огляду на положення статті 11 ЦК України, статей 78, 116, 122 ЗК України, в зв'язку з прийняттям суб'єктом владних повноважень ненормативного акта виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, зокрема, в сфері земельних правовідносин відповідний ненормативний акт слугує підставою виникнення, зміни або припинення конкретних прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб приватного права .

За таких обставин рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер . У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК України та пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (зокрема й права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.

Вказану правову позицію, яка є обов'язковою для застосування, Верховний Суд України неодноразово викладав в постановах №6-2510ц15 від 16.12.2015р., №3/406-3/265А від 29.11.2016р., №815/13/16 від 29.11.2016р. та №1716/3939/2012 від 26.10.2016р.

В даній справі суд зазначає, що у зв'язку із прийняттям оскаржуваних розпоряджень, на підставі котрих третім особам було видано свідоцтва про право власності та зареєстроване це право у відповідному реєстрі, у третіх осіб виникло право цивільне, а тому спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер і повинні розглядатися в порядку господарського судочинства.

Покликання представника третіх осіб на постанову Верховного Суду України №820/3507/15 від 07.06.2016р. не заслуговують на увагу, оскільки як вбачається з вказаної постанови предметом розгляду в даній справі було визнання незаконним та скасування розпорядження про надання дозволу на складення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, отримання якого ще не означає позитивного рішення про надання їх у користування (оренду). Оскільки отримання дозволу на складення проекту відведення не породжує цивільного права, тому вказаний спір має розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Натомість в справі, що розглядається предметом спору виступає скасування розпоряджень про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, у зв'язку з прийняттям котрих виникає право цивільне.

З огляду на викладене, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, у відповідності до ст.49 ГПК України, на користь позивача має бути стягнуто судовий збір пропорційно задоволеним вимогам.

Відповідно до ч.2 ст.49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

В даному випадку суд зазначає, що вказаний спір виник внаслідок неправильних дій відповідача-3, які полягали в тому, що останній всупереч п.4 Порядку ведення Державного земельного кадастру та п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ Про державний земельний кадастр в автоматизованому порядку не переніс відомості про орендовану позивачем земельну ділянку до Державного земельного кадастру, а також видав незаконні розпорядження про затвердження технічної документації, котрі слугували підставою для подальшої видачі свідоцтв про право власності та реєстрації цього права. Відтак суд покладає сплату судового збору на Головне управління Держгеокадастру у Львівській області.

Керуючись ст.ст. 4-3, 12, 22, 27, 28 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов у частині позовних вимог ТОВ Перлини Галичини до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Реєстраційної служби Жовківського районного управління юстиції Львівської області та Реєстраційної служби Пустомитівського районного управління юстиції у Львівській області - задоволити частково.

2. Скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 10.03.2015р. №13-1879/16-15-СГ Про затвердження документації із землеустрою та передачі у власність земельної ділянки .

3. Скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 07.05.2015р. №13-4636/16-15-СГ Про затвердження документації із землеустрою та передачі у власність земельної ділянки .

4. Скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 07.05.2015р. №13-4637/16-15-СГ Про затвердження документації із землеустрою та передачі у власність земельної ділянки .

5. Скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 18.08.2015р. №8169/28-15 Про затвердження документації із землеустрою та передачі у власність земельної ділянки .

6. Визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно індексний №37855000 від 21.05.2015р., видане ОСОБА_3 на земельну ділянку кадастровий НОМЕР_5 та скасувати реєстраційний запис у Державному реєстрі речових прав за №640977046236.

7. Визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно індексний №36727209 від 24.04.2015р., видане ОСОБА_4 на земельну ділянку кадастровий НОМЕР_9 та скасувати реєстраційний запис у Державному реєстрі речових прав за №624639046236.

8. Визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно індексний №37845657 від 21.05.2015р., видане ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий НОМЕР_6 та скасувати реєстраційний запис у Державному реєстрі речових прав за №640849246236.

9. Визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно індексний №46245298 від 24.10.2015р., видане ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий НОМЕР_8 та скасувати реєстраційний запис у Державному реєстрі речових прав за №758020046236.

10. У задоволенні решти позовних вимог ТОВ Перлини Галичини до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Реєстраційної служби Жовківського районного управління юстиції Львівської області та Реєстраційної служби Пустомитівського районного управління юстиції у Львівській області - відмовити.

11. У задоволенні позову в частині позовних вимог ТОВ Перлини Галичини до Підберізцівської сільської ради та Відділу Держгеокадастру у Пустомитівському районі - відмовити.

12. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (79019, м. Львів, пр. Чорновола, 4; код ЄДРПОУ 39769942) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Перлини Галичини (79495, м. Львів, м. Винники, вул. Замкова, 2; код ЄДРПОУ 35620519) 12800,00 грн. судового збору.

13. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

14. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 10.10.2017р.

Суддя Крупник Р.В.