Постанова

від 04.10.2017 по справі 904/6446/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2017 Справа № 904/6446/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Паруснікова Ю.Б. - доповідач;

суддів: Верхогляд Т.А., Чередка А.Є.

при секретарі судового засідання: Саланжій Т.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність б/н від 01.04.2015;

від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність № 34 від 14.06.2016;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2017 по справі № 904/6446/17 (суддя Васильєв О.Ю.)

за позовом Публічного акціонерного товариства Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів , м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю ПІК Енерго-Інвест , м. Дніпро

про стягнення 1273057,88 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2017 по даній справі призначено судово-економічну експертизу, проведення якої доручено фахівцям Дніпропетровського НДІСЕ.

Зупинено провадження по справі № 904/6446/17 до вирішення експертом поставлених в ухвалі питань.

Ухвала мотивована наявністю підстав для призначення судово-економічної експертизи, оскільки суд не володіє спеціальними знаннями необхідними для визначення ряду питань, які на його думку є суттєвими та впливають на хід вирішення даного спору.

Не погодившись з ухвалою суду позивач оскаржив її Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Згідно вимог апеляційної скарги позивач просив суд поновити йому строк на подачу апеляційної скарги, скасувати оскаржувану ухвалу та винести нове рішення, в якому на вирішення судово-економічної експертизи поставити ряд запропонованих позивачем питань, витребувати у відповідача оригінали документів, які відсутні у справі, а також призначити судово-технічну експертизу документів та почеркознавчу експертизи по справі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на не врахування місцевим господарським судом пропозицій позивача при формуванні питань для призначення експертизи, а ухвала не містить обставин, за яких суд дійшов до висновку саме для призначення судово- економічної експертизи.

Апелянт вважає, що за змістом оскаржуваної ухвали взагалі відсутнє обґрунтування доцільності проведення експертизи, ухвала взагалі не містить обставин за яких суд дійшов до висновку про потребу в спеціальних знаннях.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.09.2017 відкладався розгляд питання щодо прийняття до розгляду чи повернення апеляційної скарги. Витребувано від Дніпропетровського НДІСЕ матеріали справи № 904/6446/17.

19.09.2017 на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду з експертної установи надійшли матеріали витребуваної справи.

На підставі розпорядження керівника апарату суду від 21.09.2017 № 1705/17 та протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 21.09.2017, у зв'язку з відпусткою судді Білецької Л.М., членом колегії суддів визначено суддю Чередка А.Є.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.09.2017 відновлено строк на подачу апеляційної скарги, прийнято її до провадження та призначено розгляд справи на 04.10.2017.

03.10.2017 відповідач надав суду свої заперечення на апеляційну скаргу, в яких посилається на не зазначення позивачем правових підстав та достатнього обґрунтування для скасування ухвали господарського суду по даній справі, а тому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі.

04.10.2017 у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Частиною 5 ст. 106 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлених обставин по справі та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала скасуванню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.06.2017 ПАТ Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів (позивач) звернувся з позовом до ТОВ ПІК Енерго-Інвест (відповідач) про стягнення 1273057,88 грн. заборгованості за договором від 17.06.2014 № 2067/20-220, з яких: 653044,57 грн. - основна заборгованість, 565533,29 грн. - інфляційні втрати та 54480,02 грн. - 3 % річних. Позовні вимоги обґрунтовані неповним (частковим) виконанням відповідачем умов договору в частині попередньої та остаточної оплати вартості поставленого позивачем товару.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на часткове погашення суми боргу за поставлений товар у сумі 1641776,12 грн.

Щодо залишку суми боргу в розмірі 653044,57 грн. відповідач посилається на наявність укладеної між сторонами угоди про розрахунки від 01.08.2014 за договором від 17.06.2014 № 2067/20-220 (на суму боргу 653044,57 грн.) та договором від 01.08.2013 № 01-08/13-У про відступлення права вимоги (сума боргу 857313,25 грн.), за якими сторони в порядку ст. 601 ЦК України здійснили залік зустрічних однорідних вимог на суму 653044,57 грн., а тому заборгованість за договором від 17.06.2014 № 2067/20-220 становить 0,00 грн.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції, позивач заперечував реальність укладення з відповідачем вказаних правочинів та припинення заборгованості відповідача перед позивачем.

З метою встановлення фактичних обставин та перевірки тверджень позивача стосовно не укладання ним вищенаведених правочинів, судом першої інстанції двічі витребовувалася від районних підрозділів та ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформація щодо відображення ПАТ Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів та ТОВ ПІК Енерго-Інвест в податковому обліку операцій за угодою про розрахунки від 01.08.2014 та договором про відступлення права вимоги від 01.08.2013 № 01-08/13-У.

Також суд викликав до судового засідання 15.08.2017 для дачі пояснень щодо обставин укладання договору про відступлення права вимоги від 01.08.2013 № 1-08/13-У та угоди про розрахунки від 01.08.2014 посадових осіб (фінансового директора, директора по безпеці, юрисконсульта) ПАТ Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів , які засвідчили своїми підписами договір відступлення права вимоги № 1-08/13-У від 01.08.2013; та витребував від позивача журнал реєстрації договорів на підприємстві за період з 01.08.2013 по 01.08.2014 рр. Позивач витребувані судом докази не надав, явку до судового засідання для дачі пояснень посадових осіб товариства не забезпечив, пославшись на неможливість здійснення таких дій. Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформацію, витребувану судом, також не надало.

Призначаючи по справі судово-економічну експертизу місцевий господарський суд виходив з того, що за наявними у справі матеріалами суд не в змозі визначити:

- чи підтверджується документально за даними бухгалтерського та податкового обліку заборгованість ТОВ ПІК Енерго-Інвест перед ПАТ Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів за договором від 17.06.2014 № 2067/20-220 станом на 01.06.2017?

- чи відображено в бухгалтерському та податковому обліку ТОВ ПІК Енерго-Інвест та ПАТ Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів операції за угодою про розрахунки від 01.08.2014 та договором про відступлення права вимоги від 01.08.2013 № 01-08/13-У?

- чи підтверджується документально за даними бухгалтерського та податкового обліку заборгованість ТОВ НПП Транс-Технологія (49024, м. Дніпро, вул. Універсальна, 10, код ЄДРПОУ 33858057) перед ТОВ ПІК Енерго-Інвест за договором відступлення права вимоги від 09.07.2010 № 0907/10-У та договором від 10.06.2008 № 01/10/06-ТТ в загальному розмірі 857313,25 грн. станом на 01.08.2013, тощо.

Для роз'яснення перелічених вище питань, що виникли при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, місцевий господарський суд призначив судово-економічну експертизу, з чим категорично не погоджується позивач по справі, що і є причиною оскарження вказаної ухвали місцевого господарського суду.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, вважає незаконною ухвалу про призначення судом першої інстанції судово-економічної експертизи, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Згідно з ч. 1 ст. 41 ГПК експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань.

Відповідно до ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі, зокрема за своєю ініціативою, у випадках призначення судової експертизи. Про зупинення провадження у справі та його поновлення виноситься ухвала. Ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.

При цьому ГПК України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов'язкове, передбачене в процесуальному законі, за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі (ч. 1 ст. 79 ГПК України); і факультативне, необов'язкове для господарського суду, яке застосовується на його розсуд, зокрема, у випадку призначення господарським судом судової експертизи (ч. 2 ст. 79 ГПК України).

За змістом ч. 2 ст. 79 ГПК України необхідною передумовою для застосування такого необов'язкового виду зупинення провадження у справі мають бути обставини, що перешкоджають її розгляду по суті заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч. 5 ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими ст. 43 цього Кодексу.

Статтею 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом . Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду , зокрема, про правову оцінку дій сторін тощо.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування (п. 2 постанови Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи ).

Відповідно до ст. ст. 43, 3, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування .

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення .

Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу, що призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Як зазначено вище та вбачається з оскаржуваної ухвали місцевого суду, на вирішення судовому експерту поставлено наступні питання:

1) чи підтверджується документально за даними бухгалтерського та податкового обліку заборгованість відповідача - ТОВ ПІК Енерго-Інвест перед позивачем - ПАТ Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів за договором № 2067/20-220 від 17.06.14р. станом на 01.06.17р. в розмірі 653044,57 грн.? Якщо не підтверджується, то чи наявна взагалі станом на 01.06.17р. за даними бухгалтерського та податкового обліку заборгованість відповідача перед позивачем за цим договором та в якому саме розмірі?

2) чи відображено в бухгалтерському та податковому обліку ТОВ ПІК Енерго-Інвест та ПАТ Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів операції за угодою про розрахунки від 01.08.14р. та договором про відступлення права вимоги від 01.08.13р. №01-08/13-У?

3) чи підтверджується документально за даними бухгалтерського та податкового обліку заборгованість ТОВ НПП Транс-Технологія (49024,

м. Дніпро, вул. Універсальна, 10, код ЄДРПОУ 33858057) перед ТОВ ПІК Енерго-Інвест за договором відступлення права вимоги № 0907/10-У від 09.07.2010 та договором № 01/10/06-ТТ від 10.06.2008 в загальному розмірі 857313,25 грн. станом на 01.08.13р.? Якщо не підтверджується, то чи була наявна взагалі станом 01.08.13р. за даними бухгалтерського та податкового обліку товариств заборгованість за цими договорами та в якому саме розмірі?

Поставлені судом першої інстанції на вирішення експерта питання стосуються визначення вартості поставленого товару за накладними, які наявні в матеріалах справи (а. с. 19, 23, 25, 27, 29, 31, 33, 36, 38, 40) та заборгованості відповідача перед позивачем за договором від 17.06.2014 № 2067/20-220, яка на думку колегії суддів повинна бути з'ясованою шляхом дослідження наявних у справі та додатково поданих сторонами доказів.

Щодо визначення правомірності заявлених вимог суд першої інстанції повинен самостійно надати оцінку первинним документам, які є доказом поставки товару і саме це відноситься до компетенції суду, який розглядає справу і не може бути об'єктом експертного дослідження.

При оцінці правомірності зупинення провадження у справі дослідженню підлягає і факт обґрунтованості підстав такого зупинення.

Згідно з приписами ст. 86 ГПК України якщо господарський спір не вирішується по суті, зокрема у разі зупинення провадження у справі, господарський суд виносить ухвалу. Ухвала господарського суду повинна обов'язково містити в собі такі реквізити, як мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство (п. 3 ч. 2 ст. 86 ГПК України).

Виходячи з наведеного, ухвала про зупинення провадження у справі повинна відповідати вимогам, встановленим у ст. 86 ГПК України, а також містити викладення обставин, що зумовлюють зупинення провадження у справі.

Таким чином, враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням експертизи, господарський суд зобов'язаний навести мотиви необхідності вчинення такої процесуальної дії з викладенням обставин, які входять до предмету доказування у справі та не можуть бути встановлені судом, оскільки потребують спеціальних знань, а тому можуть бути встановлені виключно судовими експертами.

При цьому колегія суддів зауважує, що зупинення провадження по справі є наслідком призначення судом експертизи, а отже ухвала в частині призначення судової експертизи та в частині зупинення провадження у справі перебувають у нерозривному зв'язку одна з одною.

Таким чином, призначення судової експертизи з одночасним зупиненням у зв'язку з цим провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розцінюватись як два самостійних акта - окремо щодо призначення судової експертизи і щодо зупинення провадження у справі. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною, зокрема, у постанові від 20.01.2009 по справі № 24/489 щодо одноактної (нерозривної) процесуальної дії.

У зв'язку з наведеним, скасування ухвали лише в частині зупинення провадження у справі не призведе до усунення обставин, що зумовили неможливість здійснення судом процесуальних дій - проведення експертною установою судової експертизи.

Враховуючи викладене, а також те, що обґрунтовані доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі фактично зводяться до недоцільності та безпідставності призначення судової експертизи, що зумовило зупинення провадження у справі, зважаючи на те, що однією з основних засад судочинства є законність (п. 1 ч. 3 ст. 129 Конституції України), а завданням суду, який здійснює правосуддя на засадах верховенства права, - забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів ), беручи до уваги повноваження апеляційної інстанції стосовно перевірки правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, діючи з метою забезпечення дієвого судового захисту усіх учасників судового процесу, дійшов висновку про необхідність скасування ухвали як в частині зупинення провадження у справі, так і в частині призначення судової експертизи.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України (постанови від 06.09.2016 № 912/15/16 та від 30.08.2016 № 904/9244/15).

Таким чином колегія суддів вважає, що з урахуванням заявлених позовних вимог суд мав розглянути справу по суті шляхом надання правової оцінки правовідносинам сторін та дослідження й аналізу наданих до матеріалів справи документів, чого зроблено не було.

За таких умов, колегія суддів, діючи в межах повноважень передбачених ст. ст. 103, 104 ГПК України, вважає, що ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2017, якою призначено експертизу та зупинено провадження по справі, слід скасувати та направити справу на розгляд до місцевого господарського суду.

Вимоги апелянта щодо призначення апеляційним господарським судом судово-технічної експертизи документів та почеркознавчої експертизи по справі колегія суддів відхиляє, оскільки відповідно до усталеної практики повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою суд першої інстанції.

Згідно п. 4.8. Постанови пленуму ВГСУ від 21.02.2013 р. № 7 Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України , якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у ч. 7 ст. 106 ГПК з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 49 ГПК.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2017 по справі № 904/6446/17 скасувати, а справу передати на розгляд господарського суду Дніпропетровської області.

В іншій частині апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови виготовлено 09.10.2017.

Головуючий Ю.Б. Парусніков

Судді: Т.А. Верхогляд

ОСОБА_3