Постанова

від 06.10.2017 по справі 5004/1683/12

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2017 р. Справа № 5004/1683/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Василишин А.Р.

судді Бучинська Г.Б. ,

судді Петухов М.Г.

при секретарі Першко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "А-сігма" на рішення господарського суду Волинської області від 14 грудня 2015 року у справі № 5004/1683/12

за позовом публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Луцьку

до відповідачів: 1) фірма "НПП Каскад" товариства з обмеженою відповідальністю; 2)товариства з обмеженою відповідальністю "А-сігма"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідачів: 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Ксібоне";

2) товариства з обмеженою відповідальністю "Оксіджен"

про стягнення 2 449 358,12 дол. США та 44 775 776 грн 94 коп. шляхом звернення на предмет іпотеки та застави

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, представник згідно довіреності №01001/6116 від 24 липня 2012 року;

відповідача 1 - ОСОБА_2, представник згідно довіреності №54 від 19 серпня 2017 року;

відповідача 2 - не з'явився;

третьої особи 1 - не з'явився;

третьої особи 2 - не з'явився.

Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу та заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Державний експортно-імпортний банк України (надалі - Позивач) звернулося в господарський суд Волинської області із позовною заявою (том 1, а.с. 3-13) до Фірми НПП Каскад Товариство з обмеженою відповідальністю (надалі - Відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю А-сігма (надалі - Відповідач 2) про стягнення з Відповідача 1 на користь Позивача заборгованість за генеральною угодою № 8607N2 від 21 серпня 2007 року в сумі 1 993 215,08 дол. США та 1 258 964 грн 44 коп., що в гривневому еквіваленті згідно курсу НБУ станом на 27 грудня 2012 року - 17 190 732 грн 59 коп. (з них заборгованість за Кредитним договором № 8607К4 від 21 серпня 2007 року в розмірі 488 315,86 дол. США (3 903108 грн 67 коп. згідно офіційного курсу НБУ станом на 27 грудня 2012 року) та 297 164 грн 64 коп.; за Кредитним договором № 8608К12 від 27 серпня 2008 року в розмірі 889 791,29 доларів США (7112 101 грн 79 коп. згідно офіційного курсу НБУ станом на 27 грудня 2012 року ) та 545 866 грн 71 коп. за кредитним договором № 8609К13 від 1 вересня 2009 року в розмірі 31 765 грн 38 коп. за кредитним договором № 86909К3 від 1 вересня 2009 року в розмірі 15 237 грн 07 коп) шляхом звернення стягнення на:

* предмети іпотеки згідно іпотечного договору № 8608Z6 від 13 травня 2008 року (що знаходиться за адресою: м.Луцьк, вул.Рівненська,157 та належить на праві власності Відповідачу 1) а саме: кафе з побутово-оздоровчим комплексом загальною площею 1068,8 кв.м. шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною реалізації 10 260 000 грн.;

* предмети застави згідно договору застави № 8608Z7 від 13 травня 2008 року (що знаходиться за адресою: м.Луцьк, вул.Рівненська,157 та належить на праві власності Відповідачу 1), а саме: вентиляція, телефонна станція, трансформатор, обладнання в сауну, меблі, пожежний щит, пожежне обладнання, система вентиляції, система опалення, установка підготовки води, станція очистки води, система відео нагляду, акустика, зіркове небо, обладнання в ресторан, посуд, кавомолка, обладнання станції техобслуговування, роздягальня, обладнання магазину шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною реалізації 603 925 грн;

* предмети іпотеки згідно іпотечного договору №8608Z16 від 27 серпня 2008 року (що знаходиться за адресою:Волинська область, Ківерцівський район, с. Дерно, вул. Жовтнева. 14 та належить на праві власності Відповідачу 1), а саме: навіс для напилу масел з очисними спорудами С-1 загальною площею 49,5 кв.м., водонапірна башта Н-1 загальною площею 2,3 кв.м., вбиральня з огорожею М-1 загальною площею 1,8 кв.м., пожежне водоймище К-1 загальною площею 45 кв.м., артезіанська свердловина Д-1 загальною площею 6 кв.м., трансформаторна підстанція Г-1 загальною площею 3,6 кв.м., адміністративний будинок А-1 загальною площею 29,9 кв.м., навіс наливної естакади Т-1 загальною площею 135,1 кв.м., операторна зі складом інструментів П-2 загальною площею 109,1 кв.м., продуктова насосна станція з резервуарами та зливною естакадою Р-1 загальною площею 104,7 кв.м., зі всіма інженерними спорудами та комунікаціями (бетонна площадка, резервуари: ємність 75м.куб. (34од.), ємність 50м.куб. (5 од.), ємність 25 м.куб. (4 од.), ємність 10 м.куб (4 од.), наливна естакада для світлих нафтопродуктів, наливна естакада для темних нафтопродуктів, огорожа бетонна, огорожа металева шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною реалізації 2 827 100 грн;

* предмети застави згідно договору застави № 8608Z17 від 27 серпня 2008 року (що знаходиться за адресою: Волинська область, Ківерцівський район, с.Дерно. вул.Жовтнева, 14 та належить на праві власності Відповідачу 1), а саме: засувки стальні ДУ 100 (120 шт.), засувки стальні ДУ 150 (10 шт.), насос КМ 100-80-170 з ел.дв. 112/1500 об/хв. ВЗГ (2 шт.), насос Ш-80 з ел.дв. 11/1000 об/хв ВЗГ, насос НМШ 32/10 з ел.дв. 5,5/1000 об/хв. ВГЗ, насос НМШ 5/25 з ел.дв. 2,2/1500 об/хв ВЗГ, насос Ш-40 з ел.дв. 7,5/1000 об/хв. ВГЗ, насос АСЦЛ (4 шт.), трубопровід ДУ100 - 1350м, трубопровід ДУ150, щитова, пульт управління, пожежна сигналізація, опора електрична з світильником (14 шт.), лічильник нафтопродуктів ЛНШ80 (3 шт.), лічильник нафтопродуктовий ЛНТ25 (3 шт.), місток перехідний, грозозахист, система рекуперації, система водовідводу, пристрій для зливу нафтопродуктів, фільтр зливний ДУ 100 (3 шт.), фільтр зливний ДУ 150 (3 шт.), фільтр зливний ДУ80 (6 шт.), зварювальний апарат GІМІ 18 (1 шт.), мотонасосна установка, насос ЕВ5-580, насосний агрегат для перекачування н/п (ДУ 30 мм) шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною реалізації 485 600 грн.;

Також Позивач просив стягнути з Відповідача 2 заборгованість за генеральною угодою №8607N2 від 21 серпня 2007 року в сумі 1 993 215,08 дол. США та 1 258 964 грн 44 коп. шляхом звернення стягнення на:

* предмет застави згідно договору застави №8608Z18 від 27 серпня 2008 року (що знаходиться за адресою: Волинська область, Ківерцівський район, с. Дерно, та належить на праві власності Відповідачу 1), а саме: під'їздну залізничну колію довжиною 565 метрів з стрілочним переводом шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною реалізації 13300 грн.

Позивачем була подана заява про збільшення позовних вимог з розрахунком від 31 серпня 2015 року (том 3, а.с. 50-52), в котрій з підстав, висвітленій у даній заяві, Позивач зазначив, що сума заборгованості за генеральною угодою № 8607N2 від 21 серпня 2007 року складає 2 449 358,12 дол. США та 44 775 776 грн 94 коп., що разом в гривневому еквіваленті згідно офіційного курсу НБУ станом на 28 серпня 2015 року становить 96 988 988 грн 91 коп.

Зазначену в заяві суму заборгованості Позивач просить стягнути шляхом звернення на:

* предмет іпотеки згідно Іпотечного договору № 8608Z6 від 13 травня 2008 року (що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Рівненська, 157 та належить на праві власності Відповідачу 1), а саме: кафе з побутово-оздоровчим комплексом /літер-БЗ/ загальною площею 1068,8 кв.м. шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною реалізації 18 049 000 грн;

* предмети застави згідно Договору застави № 8608Z7 від 13 травня 2008 року (що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Рівненська, 157 та належить на праві власності Відповідачу 1), а саме: вентиляція, телефонна станція, трансформатор, обладнання в сауну, меблі, пожежний щит, пожежне обладнання, система вентиляції, система опалення, установка підготовки води, станція очистки води, система відео нагляду, акустика, зіркове небо, обладнання в ресторан, посуд, кавомолка, обладнання станції техобслуговування, роздягальня, обладнання магазину шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною реалізації 603 925 грн;

* предмети іпотеки згідно Іпотечного договору № 8608Z16 від 27 серпня 2008 року (що знаходиться за адресою: Волинська область, Ківерцівський район, с. Дерно, вул. Жовтнева, 14 та належить на праві власності Відповідачу 1), а саме: навіс для наливу масел з очисними спорудами С-1 загальною площею 49,5 кв.м., водонапірна башта Н-1 загальною площею 2,3 кв.м., вбиральня з огорожею М-1 загальною площею 1,8 кв.м., пожежне водоймище К-1 загальною площею 45 кв.м., артезіанська свердловина Д-1 загальною площею 6 кв.м., трансформаторна підстанція Г-1 загальною площею 3,6 кв.м., адміністративний будинок А-1 загальною площею 29,9 кв.м., навіс наливної естакади Т-1 загальною площею 135,1 кв.м., операторна зі складом інструментів П-2 загальною площею 109,1 кв.м., продуктова насосна станція з резервуарами та зливною естакадою Р-1 загальною площею 104,7 кв.м., зі всіма інженерними спорудами та комунікаціями (бетонна площадка, резервуари: ємність 75 м.куб (34 од.), ємність 50 м.куб (5 од.), ємність 25 м.куб (4 од.), ємність 10 м.куб (4 од.), наливна естакада для світлих нафтопродуктів, наливна естакада для темних нафтопродуктів, огорожа бетонна, огорожа металева шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною реалізації 6 776 000 грн;

* предмети застави згідно Договору застави № 608Z17 від 27 серпня 2008 року (що знаходиться за адресою: Волинська обл., Ківерцівський район, с.Дерно, вул.Жовтнева, 14 та належить на праві власності Відповідачу 1), а саме: засувки стальні ДУ 100 (120шт.), засувки стальні ДУ 150 (10шт.), Насос КМ 100-80-170 з ел.дв. 112/1500 об/хв ВЗГ (2шт.) , ОСОБА_3 Ш-80 з ел.дв. 11/1000 об/хв ВЗГ , ОСОБА_3 НМШ 32/10 з ел.дв. 5,5/1000 об/хв ВЗГ, ОСОБА_3 НМШ 5/25 з ел.дв. 2,2/1500 об/хв ВЗГ, ОСОБА_3 Ш-40 з ел.дв. 7,5/1000 об/хв ВЗГ, насос АСЦЛ (4 шт.), трубопровід ДУ100 - 1350м, трубопровід ДУ150, щитова, пульт управління, пожежна сигналізація, опора електрична з світильником (14 шт.), лічильник нафтопродуктовий ЛНШ80 (3 шт.), лічильник нафтопродуктовий ЛНТ25 (3 шт.), місток перехідний, грозозахист, система рекуперації, система водовідводу, пристрій для зливу нафтопродуктів, фільтр зливний ДУ 100 (3 шт.), фільтр зливний ДУ 150 ( 3 шт.), Фільтр зливний ДУ 80 ( 6 шт.), зварювальний апарат ШМІ 18 (1 шт.), мотонасосна установка, насос ЕВ 5-5-80, насосний агрегат для перекачування н/п (ДУ ЗО мм) шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною реалізації 485 600 грн.

Також Позивач просив стягнути з Відповідача 2 заборгованість за Генеральною угодою № 8607142 від 21 серпня 2007 року в розмірі 2 449 358,12 дол.США та 44 775 776 грн 94 коп. шляхом звернення стягнення на:

* предмет застави згідно договору застави № 8608Z18 від 27 серпня 2008 року (що знаходиться за адресою: Волинська область, Ківерцівський район, с. Дерно, та належить на праві власності Відповідачу 2), а саме: під'їздну залізничну колію довжиною 565 метрів з стрілочним переводом шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною реалізації 13 300 грн.

Дана заява була прийнята судом першої інстанції до розгляду відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 18 листопада 2015 року, з підстав, висвітлених у даній ухвалі, було залучено до участі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідачів - товариство з обмеженою відповідальністю Ксібоне (надалі - Третя особа; том 3, а.с. 166-168).

Рішенням господарського суду Волинської області в справі № 5004/1683/12 від 14 грудня 2015 року (том 3, а.с. 228-235), з підстав, наведених в даному рішенні, позов задоволено частково.

Даним судови рішення вирішено стягнути з Відповідача 1 на користь Позивача за генеральною угодою № 8607N2 від 21 серпня 2007 року 2 449 358,12 дол. США та 165 107 грн 52 коп. шляхом звернення стягнення на:

* предмет іпотеки згідно Іпотечного договору № 8608Z6 від 13 травня 2008 року (що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Рівненська, 157 та належить на праві власності Відповідачу 1), а саме: кафе з побутово-оздоровчим комплексом /літер-БЗ/ загальною площею 1068,8 кв.м. шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною реалізації 18 049 000 грн;

* предмети застави згідно Договору застави № 8608Z7 від 13 травня 2008 року (що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул .Рівненська, 157 та належить на праві власності Відповідачу 1), а саме:вентиляція, телефонна станція, трансформатор, обладнання в сауну, меблі, пожежний щит, пожежне обладнання, система вентиляції, система опалення, установка підготовки води, станція очистки води, система відео нагляду, акустика, зіркове небо, обладнання в ресторан, посуд, кавомолка, обладнання станції техобслуговування, роздягальня, обладнання магазину шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною реалізації 603 925 грн;

* предмети іпотеки згідно Іпотечного договору № 8608Z16 від 27 серпня 2008 року (що знаходиться за адресою: Волинська область, Ківерцівський район, с. Дерно, вул. Жовтнева, 14 та належить на праві власності Відповідачу 1), а саме: навіс для наливу масел з очисними спорудами С-1 загальною площею 49,5 кв.м., водонапірна башта Н-1 загальною площею 2,3 кв.м., вбиральня з огорожею М-1 загальною площею 1,8 кв.м., пожежне водоймище К-1 загальною площею 45 кв.м., артезіанська свердловина Д-1 загальною площею 6 кв.м., трансформаторна підстанція Г-1 загальною площею 3,6 кв.м., адміністративний будинок А-1 загальною площею 29,9 кв.м., навіс наливної естакади Т-1 загальною площею 135,1 кв.м., операторна зі складом інструментів П-2 загальною площею 109,1 кв.м., продуктова насосна станція з резервуарами та зливною естакадою Р-1 загальною площею 104,7 кв.м., зі всіма інженерними спорудами та комунікаціями (бетонна площадка, резервуари: ємність 75 м.куб (34 од.), ємність 50 м.куб (5 од.), ємність 25 м.куб (4 од.), ємність 10 м.куб (4 од.), наливна естакада для світлих нафтопродуктів, наливна естакада для темних нафтопродуктів, огорожа бетонна, огорожа металева шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною реалізації 6 776 000 грн; * предмети застави згідно Договору застави № 608Z17 від 27 серпня 2008 року (що знаходиться за адресою: Волинська область, Ківерцівський район, с. Дерно, вул. Жовтнева, 14 та належить на праві власності Відповідачу 1), а саме: засувки стальні ДУ 100 (120шт.), засувки стальні ДУ 150 (10шт.), Насос КМ 100-80-170 з ел.дв. 112/1500 об/хв ВЗГ (2шт.) , ОСОБА_3 Ш-80 з ел.дв. 11/1000 об/хв ВЗГ, ОСОБА_3 НМШ 32/10 з ел.дв. 5,5/1000 об/хв ВЗГ, ОСОБА_3 НМШ 5/25 з ел.дв. 2,2/1500 об/хв ВЗГ, ОСОБА_3 Ш-40 з ел.дв. 7,5/1000 об/хв ВЗГ, насос АСЦЛ (4 шт.), трубопровід ДУ100 - 1350м, трубопровід ДУ150, щитова, пульт управління, пожежна сигналізація, опора електрична з світильником (14 шт.), лічильник нафтопродуктовий ЛНШ80 (3 шт.), лічильник нафтопродуктовий ЛНТ25 (3 шт.), місток перехідний, грозозахист, система рекуперації, система водовідводу, пристрій для зливу нафтопродуктів, фільтр зливний ДУ 100 (3 шт.), фільтр зливний ДУ 150 ( 3 шт.), Фільтр зливний ДУ 80 ( 6 шт.), зварювальний апарат ШМІ 18 (1 шт.), мотонасосна установка, насос ЕВ 5-5-80, насосний агрегат для перекачування н/п (ДУ ЗО мм) шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною реалізації 485 600 грн.

Також даним судовим рішенням стягнуто з Відповідача 2 на користь Позивача заборгованість за Генеральною угодою № 8607142 від 21 серпня 2007 року в розмірі 2 449 358,12 дол. США та 165 107 грн. 52 коп. шляхом звернення стягнення на:

* предмет застави згідно договору застави № 8608Z18 від 27 серпня 2008 року (що знаходиться за адресою: Волинська область, Ківерцівський район, с. Дерно, та належить на праві власності Відповідачу 2), а саме: під'їздну залізничну колію довжиною 565 метрів з стрілочним переводом шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною реалізації 13 300 грн.

Водночас, як вказано в оспорюваному судовому рішенні, в частині стягнення пені на заборгованість по тілу кредиту та процентах в сумі 44 610 669 грн 42 коп. позов залишено без розгляду.

Також, даним судовим рішення покладено на Відповідача 1 та Відповідача 2 витрати по сплаті судового збору в розмірі по 36 540 грн. на кожного.

Не погоджуючись із винесеним рішенням господарського суду Відповідач 2, звернувся з апеляційною скаргою (том 4, а.с. 35-39) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій, з підстав, вказаних у цій апеляційній скарзі, просить: скасувати рішення господарського суду Волинської області від 14 грудня 2015 року в частині стягнення з Відповідача 2 заборгованості за Генеральною угодою № 8607142 від 21 серпня 2007 року в розмірі 2 449 358,12 дол. США та 4 565 932 грн.65 коп. шляхом звернення стягнення на предмет застави згідно договору застави № 8608Z18 від 27 серпня 2008 року (що знаходиться за адресою: Волинська область, Ківерцівський район, с. Дерно, та належить на праві власності Відповідачу 2), а саме: під'їздну залізничну колію довжиною 565 метрів з стрілочним переводом шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною реалізації 13 300 грн; прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні поовних вимог в цій частині.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 5 січня 2016 року апеляційну скаргу було повернено в порядку пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, оскільки апелянтом не було додано до апеляційної скарги доказів сплати судового збору.

Постановою Вищого господарського суду України від 9 березня 2016 року в справі № 5004/1683/12, касаційну скаргу Відповідача 2 залишено без задоволення, ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 5 січня 2016 року без змін.

13 квітня 2016 року на адресу Рівненського апеляційного господарського суду повторно надійшла апеляційна скарга Відповідача 2 до котрої було долучено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою суду від 14 квітня 2016 року (том 4, а.с. 33-34), апеляційну скаргу було прийнято до провадження, скаржнику відстрочено сплату судового збору, розгляд скарги призначено на 8 червня 2016 року на 14 годині 50 хвилин.

На виконання вимог ухвали Позивач подав відзив на апеляційну скаргу (том 4, а.с. 67-68) в якому, з підстав вказаних у даному відзиві, просять залишити апеляційну скаргу Відповідача 2 без задоволення, а рішення суду без змін.

08 червня 2016 року від Відповідача 2 надійшло клопотання про призначення судової еспертизи визначення вартості предмету застави (том 4, а.с. 63-64) та клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідачів - товариство з обмеженою відповідальністю Оксіджен .

Ухвалою суду від 8 червня 2016 року було відкладено розгляд справи на 14 червня 2016 року та залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідачів - товариство з обмеженою відповідальністю Оксіджен (надалі - Третя особа 2; том 4, а.с. 75).

14 серпня 2016 року від Позивача надійшов відзив на клопотання Відповідача 2 про призначення судової експертизи (том 4, а.с. 80-81), який долучений судом до матеріалів справи.

На електронну адресу суду 14 червня 2016 року від Відповідача 2 надійшли письмові пояснення (том 4, а.с. 82-84), в яких з підстав, висвітлених в них, Відповідач 2 підтримав заявлене клопотання про призначення судвовї ескпертизи.

Ухвалою суду від 14 червня 2016 року (том 4, а.с.87-88), з підстав, висвітлених в ній, клопотання Відповідача 2 про призначення судової експертизи задоволено, призначено судову будівельну-технічну еспертизу,проведення якої доручено Волинському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових еспертиз.

Водночас, ухвалою суду від 14 червня 2016 року (том 4. а.с. 89), апеляційне провадження по даній справі було зупинено.

21 липня 2012 року на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшло клопотання судового експерта № 633 від 8 липня 2016 року (том 4, а.с. 93), в якому було зазначено, що у зв`язку з надмірною завантаженістю експертів провести експертизу за ухвалою суду від 14 червня 2016 року у визначений законом строк є неможливим та просить суд про погодження більш розумного строку для проведення будівельно-технічної експертизи по справі № 5004/1683/12 (початок виконання орієнтовно перша половина листопада 2016 року).

Ухвалою суду від 27 липня 2016 року (том 4, а.с. 95) було задоволено клопотання експерта та погоджено встановлення строку виконання судової будівельно-технічної експертизи більшого, порівняно із загальним, у строк понад три місяці, але у межах розумного строку та з використанням можливості прискорення термінів виконання експертизи.

На адресу Рівненського апеляційного господарського суду 21 лютого 2017 року від Відповідача 2 надійшло клопотання про відкладення огляду об'єкта дослідження на іншу дату та про надання дозволу на повторний огляд об'єкта, який є предметом оцінки судової оціночно-будівельної експертизи за метріалами справи №504/1683/12.

Листом від 27 лютого 2017 року (том 4, а.с. 108) Рівненський апеляційний господарський суд просив Волинське відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз повідомити суд про те, чи можливе повторне проведення огляду об'єкта та просив Відповідача 2 повідомити про можливість забезпечення такого огляду.

В свою чергу, 06 березня 2017 року на електронну адресу суду від Відповідача 2 надійшла відповідь на вищевказаний лист (том 4, а.с.109-110), в якому зазначено, що уповноважені особи останнього готові забезпечити огляд об'єкта у будь-який зручний для експерта час.

28 березня 2017 року від Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання №7642, в якому експерт ОСОБА_3, керуючись статтею 31 ГПК України та пунктами 2.1. 2.2., 3.9. Інструкції "Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень", затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5 повідомила сторони у справі про необхідність бути присутніми під час обстеження об'єкта дослідження, яке відбудеться 03 звітня 2017 року з 10-ї години, забезпечити безперешкодний доступ до об'єкту дослідження та належні умови праці.

Листом від 29 березня 2017 року (том 4, а.с. 114), Рівненський апеляційний господарський суд просив забезпечити прибуття експерта, безперешкодний доступу до об'єкту дослідження, належні умови роботи та присутність представників сторін по справі для проведення повторного огляду об'єкту дослідження 03 квітня 2017 року з 10-ї години.

31 серпня 2017 року на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшов висновок експерта №7642 від 29 червня 2017 року за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи у справі № 5004/1683/12 (том 4, а.с. 121-192), згідно якого залишкова вартість під'їздної залізничної колії з стрілочним переводом становить 207 900 грн..

У зв'язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення апеляційного провадження у справі № 5004/1683/12, дане апеляційне провадження ухвалою суду від 08 вересня 2017 року було поновлено; зобов'язано сторони надати письмові пояснення з урахуванням висновку судової будівельно-технічної експертизи №7642 від 29 червня 2017 року, а Відповідача 2 зобов'язано надати докази сплати судового збору у розмірі 79 048 грн 20 коп.. При цьому, розгляд справи було призначено на 20 вересня 2017 року (том 4, а.с. 143).

19 вересня 2017 року від товариства з обмеженою відповідальністю "Стардуко" надійшла заява про вступ у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів. Дана заява аргументована тим, що Відповідач 1 як іпотекодавець, не мав нібито права на набуття в майбутньому у власність всього об'єкта будівництва, що був переданий в іпотеку Позивачу, адже одним із співвласників об'єкту будівництва (40/100 частини) було товариство з обмеженою відповідальністю "Стардуко", яке повністю виконало договірні зобов'язання за договором про пайову участь в будівництві від 17 січня 2015 року, що необхідні для отримання частки в праві спільної власності на це майно, а також майнового права на частку в натурі після закінчення об'єкту будівництва (том 4, 150-157).

20 вересня 2017 року від Позивача надійшли додаткові пояснення (том 4, а.с. 158-159), в яких з підстав, висвітлених в них, Позивач просить апеляційну скаргу Відповідача 2 залишити без задоволенння, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвалою суду від 20 вересня 2017 року (том 4, а.с. 176) продовжено строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів та у зв'язку із відсутністю будь-яких належних та допустмих доказів у справі на підтвердження обставин, що викладені в заяві ТзОВ "Стардуко" та з метою самостійної подачі таких доказів відкладено розгляд справи на 02 жовтня 2017 року на 16:00 год..

02 жовтня 2017 року від ТзОВ "Стардуко" надійшли додаткові письмові пояснення (том 4, а.с. 182-184), в яких ТзОВ "Стардуко" вказав, що своїх зобо'язань Відповідач 1 по переданню у власність частки 40% від загальної площі об'єкту будівництва ТзОВ "Стардуко" станом на сьогоднійшній день не виконав.

02 жовтня 2017 року від Позивача (том 4, а.с. 199-200) надійшли пояснення, в яких, з підстав, виствілених в них, Позивач просить залишити заяву ТзОВ "Стардуко" про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідачів без задовлення.

Розглянувши заяву ТзОВ "Стардуко" про вступ у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідачів, колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що в її задоволенні слід відмовити з огляду на наступне.

Рівненський апеляційний господарський суд констатує, що відповідно до положень статті 27 Господарського процесуального кодексу України, якщо господарський суд під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Окрім того, постановою Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування розділу ГПК України судами першої інстанції" роз'яснено, що: процесуальний закон не обмежує можливості допущення особи до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на підставі її заяви про вступ у справу в процесі повторного розгляду останньої в апеляційному порядку, а також залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі за клопотанням сторони, прокурора або з ініціативи апеляційного господарського суду; відповідні дії можуть мати місце до прийняття апеляційною інстанцією судового рішення зі справи.

Суд констатує, що в обгрунтування порушених прав, ТзОВ "Стардуко" посилалося на укладення з Відповідачем 1 договору про пайову участь в будівництві об'єкту нерухомості, згідно якого ТзОВ "Стардуко" мало отримати у власність 40% частки від Відповідача 1.

Рівненський апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити те, що з метою встановлення порушених прав ТзОВ "Стардуко", ухвалою суду від 20 вересня 2017 року (том 4, а.с. 176) з метою самостійної подачі таких доказів ТзОВ "Стардуко" було відкладено розгляд справи, однак ТзОВ "Стардуко" належних та допустимих доказів наявності зареєстрованого у нього права суду надано не було. Сам же ж по собі наданий договір, що натаріально не завірений, на переконання суду не може бути належним і допустимим доказом (в розумінні статей 33-34 ГПК України), без встановлення відповідних обставин в судовому рішенні (з позовом про що сторони звернулись до суду лише зараз). При цьому суду не проводить більш детальну оцінку даним доказам, з огляду на те, що така оцінка має бути надана йому саме в справі №903/754/17.

Враховуючи вищевикладене, колегія апеляційного господарського суду відмовляє у задоволенні даного клопотання, у зв'язку із його безпідставністю.

В судовому засіданні від 02 жовтня 2017 року з метою подачі письмових доводів та з метою витребування у Позивача обгрунтованого розрахунку пені, оголошено переву до 06 жовтня 2017 року до 11:00 год..

Суд констатує, що Позивач вимог суду щодо подачі обгрунтованого розрахунку пені не виконав.

В свою чергу, 06 жовтня 2017 року від Відповідача 1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

Дане клопотання вмотивоване тим, що 17 січня 2005 року між Відповідачем 1 та ТзОВ "Стардуко" було укладено договір про пайову участь в будівництві, згідно якого Відповідач 1 приймає ТзОВ "Стардуко" у пайове будівництво об'єкту нерухомості приміщення: кафе в складі автозаправної станції (що розташоване за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Рівненська, 157).

Як вказує Відповідач 1, станом на сьогоднішній день, ТзОВ "Стардуко" звернулось до господарського суду Волинської області з позовом про визнання недійсним іпотечного договору №8608Z6 від 13 травня 2008 року, укладеного між Позивачем та Відповідачем 1. Ухвалою господарського суду Волинської області від 04 жовтня 2017 року було відкрито провадження у справі №903/754/17, розгляд якої призначено на 21 листопада 2017 року на 10:00 год..

На переконання Відповідача 1, вирішення справи №903/754/17 про недійсність чи дійсність іпотечного договору №8608Z6 від 13 травня 2008 року буде сприяти повному, об'єктивному та всебічному розгляду справи №5004/1683/12 та вплине на законність і обгрунтованість судового рішення, що прийматиметься Рівненським апеляційним господарським судом.

Розглянувши заявлене Відповідачем 1 клопотання про зупинення провадження у справі до прийняття рішення у справі №903/754/17, Рівненський апеляційний господарський суд приходить до висновку про відмову в його задоволенні, враховуючи наступне.

Статтею 79 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зокрема, відповідно до частини 1 статті 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі. Ці обставини мають бути такими, що мають значення для даної справи.

Згідно частин 1-3 пункту 3.16 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", статтею 79 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним. Відповідно до частини 1 статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

При цьому, пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини 2-4 статті 35 ГПК).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Водночас, дослідивши подані Відповідачем 1 суду матеріали (том 4, а.с. 211-214), суд констатує, що з огляду на зміст позовної заяви у вищеописаній справі господарського суду Волинської області, дана справа №903/754/17 хоч і є пов'язаною з господарською справою, що розглядається та не такою, без вирішення котрої неможливо вирішити господарський спір.

Водночас, апеляційний господарський суд наголошує на тому, що переглядаючи оскаржуване судове рішення, апеляційний господарський суд переглядає його законність і обгрунтованість на момент прийняття такого рішення. При цьому, є апріорі неправильним скасування рішення в апеляційному порядку на основі судових рішень, що не існували в правовій природі на момент прийняття місцевим господарським судом рішення, адже суд. виносячи своє рішення, ніяк не міг знати про появу такого судового рішення у майбутньому, а обставини, встановлені в цій справі існували і раніше (до винесення даних рішень).

Саме тому, на переконання колегії апеляційного господарського суду, законодавець для таких випадків (наприклад у випадку задоволення в майбутньому позову у справі №903/754/17) передбачив можливість подачі заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови господарського суду за нововиявленими обставинами (в порядку, визначеному розділом XIII ГПК України).

Разом з тим, апеляційний господарський суд констатує, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод": кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.

Крім того, частиною 1 статті 102 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Водночас, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, поведінка відповідних органів державної влади для дотримання "розумності" строків судового розгляду оцінюється значно жорсткіше. Так, у пункті 18 рішення у справі "Міласі проти Італії, суд підкреслив, що: Конвенція наклала на договірні сторони зобов'язання організувати свої правові системи таким чином, що б дати можливість судам реалізувати пункт 1 статті 6 Конвенції. Відповідно держава не може виправдати затримку в судовому розгляді справ, посилаючись на процедурні та інші недоліки судової системи.

Так, у справі "Гінчо проти Італії", Європейський суд з прав людини визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції розгляд справи окружним судом ОСОБА_4 де Хіра протягом 3 років 10 місяців та 18 днів, оскільки заява залишалася без руху двічі: понад 6 місяців, коли очікували виконання направленого до Лісабону доручення про вручення позовної заяви відповідачу, та більш як 1,5 року, що знадобилося для надання позивачам заперечень відповідачів.

У справі "ОСОБА_5 Рибемон проти ОСОБА_4", розгляд якої здійснювався приблизно 11 років і 8 місяців, Європейський суд з прав людини знайшов порушення вимоги "розумного строку судового розгляду", у тому, що судові органи неодноразово відмовляли заявнику задовольнити прохання надання йому доказу, який для нього був суттєво важливим, що вело до затримки судового розгляду більш ніж на 8 років.

У справі "Лещенко і Толюпа проти України", розгляд цивільного позову про відшкодування шкоди розпочався в листопаді 1993 року, а закінчився винесенням ухвали ВСУ 04 грудня 2003 року. Отже, загальна тривалість провадження у справі становила понад 10 років, основною причиною чого було затягування розгляду через неодноразове відправлення справи на новий розгляд, що було кваліфіковано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

При цьому суд констатує, що у даній справі внаслідок експертиз, їх довгого проведення і навіть майже двомісячного напрвлення висновків експертизи, вирішення справи в апеляційному суді вже затягнулося на півтора року з моменту прийняття судом апеляційної інстанції апеляційної скарги (14 квітня 2016 року).

Водночас суд констатує і те, що сторони не можуть отримати остаточне рішення (що набрало законної сили) по справі (внаслідок вищевказаних обставин) з 02 січня 2013 року, що на переконання колегії апеляційного господарського суду аж ніяк не є розумними строками. Нове ж зупинення апеляційного провадження по даній справі внаслідок утворення між датою проведення експертизи, її наравленням до апеляційного суду та прийняттям судами нових справ, на переконання судової колегії ще більше затягне розгляд справи, що є неприпустимим з огляду на все вищеописане.

Враховуючи усе вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні даного клопотання.

В судових засіданнях від 08 червня 2016 року та від 14 червня 2016 року представник Відповідача 2 підтримав доводи, виствітлені в апеляційній скарзі, та з підстав, вказаних в ній, просив суд скасувати рішення господарського суду Волинської області від 14 грудня 2015 року в частині стягнення з Відповідача 2 заборгованості за Генеральною угодою № 8607142 від 21 серпня 2007 року в розмірі 2 449 358,12 дол. США та 165 107 грн 52 коп. шляхом звернення стягнення на предмет застави згідно договору застави № 8608Z18 від 27 серпня 2008 року (що знаходиться за адресою: Волинська область, Ківерцівський район, с. Дерно, та належить на праві власності Відповідачу 2), а саме: під'їздну залізничну колію довжиною 565 метрів з стрілочним переводом шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною реалізації 13 300 грн та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині.

В судових засіданнях від 08 червня 2016 року, від 14 червня 2016 року, від 20 вересня 2017 року, від 02 жовтня 2017 року та від 06 жовтня 2017 року представник Відповідача 1 підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі Відповідача 2, просить її задоволити, рішення суду першої інстанції скасувати частково в тій частині, в якій вказав Відповідач 2 та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині. Разом з тим, представник Відповідача 1 підтримав подане клопотання про зупинення провадження у даній справі.

В судових засіданнях від 08 червня 2016 року, від 14 червня 2016 року, від 20 вересня 2017 року, від 02 жовтня 2017 року та від 06 жовтня 2017 року представник Позивача заперечив щодо доводів, висвітлених в апеляційній скарзі Відповідача 2, вважає її безпідставною та необгрунтованою. а тому просить відмовити в її задовленні, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Водночас, представник Позивача заперечив щодо клопотання Відповідача 1 про зупинення провадження у даній справі, у зв'язку з його безпідставністю та необгрунтованістю.

В судові засідання від 20 вересня 2017 року, від 02 жовтня 2017 року та від 06 жовтня 2017 року представник Відповідача 2 не прибув, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги Відповідач 2 повідомлений у встановленому законом порядку.

В судові засідання від 08 червня 2016 року, від 14 червня 2016 року, від 20 вересня 2017 року, від 02 жовтня 2017 року та від 06 жовтня 2017 року представник Третьої особи 1 не прибув, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги Третя особа 1 повідомлена у встановленому законом порядку.

В судові засідання від 14 червня 2016 року, від 20 вересня 2017 року, від 02 жовтня 2017 року та від 06 жовтня 2017 року представник Третьої особи 2 не прибув, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги Третя особа 2 повідомлена у встановленому законом порядку.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що її слід задоволити частково, а оскаржуване рішення скасувати в частині залишення без розгляду вимоги про стягнення пені. При цьому колегія виходила з наступного.

Як встановлено апеляційним судом, 21 серпня 2007 року між Позивачем, Відповідачем 1 та Третьою особою 1, було укладено Генеральну угоду №8607N2 (далі - Генеральна угода) з загальним лімітом заборгованості 1 100 000,00 дол. США (один мільйон сто тисяч доларів США 00 центів) з кінцевим терміном погашення до 20 серпня 2012 року.

27 серпня 2008 року до Генеральної угоди були внесені зміни, а саме змінено ліміт заборгованості на 1 700 000,00 доларів США (Один мільйон сімсот тисяч доларів США 00 центів), про що між Сторонами було укладено додаткова угоду №8607№-2.

01 вересня 2009 року Сторонами підписано додаткову угоду №8607И2-3 до Генеральної угоди, відповідно до якої загальний розмір заборгованості за Генеральною угодою не може перевищувати 11 800 000 грн.

За згодою сторін термін користування кредитом за Генеральною угодою продовжено до 20 серпня 2015 року, про що була укладена додаткова угода №8607Ш-4 від 31 грудня 2010 року.

Відповідно до положень та умов цієї Генеральної угоди Позивач проводить кредитні операції в межах лімітів, визначених Генеральною угодою на підставі та з урахуванням умов Кредитного договору, укладеного в рамках Генеральної угоди.

Кредитний договір укладається Сторонами відповідно до конкретних потреб Позичальника/Позичальників у фінансуванні та інших домовленостей між Сторонами і повинен визначати валюту та суму Кредиту чи ліміт кредитної лінії, термін користування кредитними коштами, розмір процентів за користування Кредитом та плат за Кредитним договором, рахунки для обслуговування Кредиту, Графік надання і погашення Кредиту та інші умови.

В рамках Генеральної угоди було укладено кредитні договори, що є додатками до цієї Генеральної угоди, а саме:

* кредитний договір №8607К4 від 21 серпня 2007 року, а також додаткові угоди/договори до нього (далі - Кредитний договір 1), згідно якого Позивач відкрив Відповідачу 1 відновлювану відкличну кредитну лінію з лімітом 350 000,00 доларів США (Триста п'ятдесят тисяч доларів США 00 центів) до 20 серпня 2015 року;

* кредитний договір №86908К2 від 14 травня 2008 року, а також додаткові угоди/договори до нього (далі - Кредитний договір 2), згідно якого Позивач відкрив Третій особі 1 відновлювану відкличну кредитну лінію з лімітом 435 000,00 доларів США до 20 серпня 2015 року.

* кредитний договір №8608К12 від 27 серпня 2008 року, а також додаткові угоди/договори до нього (далі - Кредитний договір 3), згідно якого Позивач відкрив Третій особі 1 відновлювану відкличну кредитну лінію з лімітом 650 000,00 доларів США до 20 серпня 2015 року.

* кредитний договір №8609К13 від 01 вересня 2009 року, а також додаткові угоди/договори до нього (Кредитний договір 4), згідно якого Позивач відкрив Третій особі 1 невідновлювану кредитну лінію з лімітом 266 015 грн 74 коп. до 20 серпня 2015 року.

* кредитний договір №86909КЗ від 01 вересня 2009 року, а також додаткові угоди/договори до нього (далі - Кредитний договір 5), згідно якого Позивач відкрив Відповідачу 1 невідновлювану кредитну лінію з лімітом 67 671 грн 92 коп. до 31 липня 2013 року.

Суд констатує, що відповідно до пунтів 3.4.1, 3.5.1, 4.1.1, 4.1.2 Кредитних договорів 1, 2, 3, 4 та 5 Відповідач 1 та Третя особа 1 зобов'язалися погашати кредит у валюті кредиту та в строки згідно з Графіком, а також сплачувати Позивачу проценти за користування Кредитом у розмірі, визначеному Договором, у валюті кредиту та плату (комісії) за управління кредитом. Розмір процентів за користування кредитом та строки сплати в подальшому визначались додатковими угодами до кредитних договорів.

Крім основного боргу та процентів Відповідач 1 та Третя особа 1 зобов'язалися відповідно до умов Кредитних договорів 1, 2, 3, 4 та 5 сплачувати Позивачу плату (комісію) за управління кредитом, що нараховується за період нарахування плати (комісії) за управління кредитом у національній валюті за курсом Національного банку України на дату нарахування і підлягає сплаті щомісяця.

Так, пунктом 3.2.6 Кредитного договору 2 та Кредитного договору 1, обумовлено розмір плати за управління кредитом: 0,01 % від суми ліміту кредитної лінії в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату нарахування.

Пунктом 3.2.6 Кредитного договору 3 визначено розмір комісії за управління кредитною лінією, а саме: 0,01% від ліміту кредитної лінії в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату нарахування.

Пунктом 3.2.5.1 Кредитного договору 4 встановлено розмір комісії за управління кредитною лінією: 0,024% від ліміту кредитної лінії.

Пунктом 3.2.6 Кредитного договору 5 обумовлено управління кредитом: 0,1% від суми ліміту кредитної лінії.

Суд констатує, що 31 березня 2011 року було укладено додаткову угоду №8607Ш-5 до Генеральної угоди, згідно якої Генеральну угоду доповнено новими абзацами пункт 6.7.2 Договору , а саме:

* Відповідач 1 сплачує Позивачу комісію за внесення змін до умов кредитного договору та комісію за реструктуризацію кредитної заборгованості в загальній сумі 3 500 грн. наступним чином: рівними частинами, починаючи з березня місяця 2011 року до кінця дії кредитного договору по 64 грн 82 коп. щомісячно, останній місяць - 64 грн 54 коп.;

* Третя особа 1 сплачує Позивачу комісію за внесення змін до умов кредитного договору та комісію за реструктуризацію кредитної заборгованості в загальній сумі 8 514 грн 80 коп.. наступним чином: рівними частинами, починаючи з березня місяця 2011 року до кінця дії кредитних договорів по 157 грн 68 коп. щомісячно, останній місяць - 157 грн 76 коп.; Третя особа 1 сплачує Позивачу комісію за внесення змін до Генеральної угоди в загальній сумі 2 400 грн, в т.ч. ПДВ наступним чином: рівними частинами, починаючи з березня місяця 2011 року до кінця дії Генеральної угоди по 44 грн 44 коп. щомісячно, останній місяць - 44 грн 68 коп..

Рівненський апеляціний господарський суд констатує, що відповідно до приписів статті 193 ГК України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно статті 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Статтею 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахуванням грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до умов Генеральної угоди та укладених до неї кредитних договорів Позивач прийняті на себе зобов'язання виконав, в рамках встановленого ліміту кредитування, кредитні кошти Відповідачу 1 та Третій особі 1 надав, що підтверджується виписками по рахунках та меморіальними ордерами сума наданих кредитних коштів та не заперечується Відповідачами.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В силу дії статті 546 Цивільного кодексу України: виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення статті 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2 Кредитних договорів передбачено: у разі невиконання зобов'язань Відповідач 1 та Третя особа 1 сплачує Позивачу пеню; пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів; розмір пені за прострочення позичальником платежів за кредитними договорами складає подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З метою забезпечення виконання виконання зобов'язань Відповідачем 1 та Третьою особаю 1, за Генеральною угодою Позивачу передано в іпотеку/заставу майно згідно:

* іпотечного договору №860826 від 13 травня 2008 року на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м.Луцьк, вул.Рівненська, 157 та належить на праві власності Відповідачу 1: кафе з побутово-оздоровчим комплексом /літер-БЗ/ загальною площею 1068,8 кв.м.;

* договору застави №860827 від 13 травня 2008 року на рухоме майно (що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Рівненська, 157 та належить на праві власності Відповідачу 1): вентиляція, телефонна станція, трансформатор, обладнання в сауну, меблі, пожежний щит, пожежне обладнання, система вентиляції, система опалення, установка підготовки води, станція очистки води, система відео нагляду, акустика, зіркове небо, обладнання в ресторан, посуд, кавомолка, обладнання станції техобслуговування, роздягальня, обладнання магазину;

* іпотечного договору №8608216 від 27 серпня 2008 року на нерухоме майно (що знаходиться за адресою: Волинська область, Ківерцівський район, с. Дерно. вул. Жовтнева, 14 та належить на праві власності Відповідачу 1) - навіс для наливу масел з очисними спорудами С-1 загальною площею 49,5 кв.м., водонапірна башта Н-1 . загальною площею 2,3 кв.м., вбиральня з огорожею М-1 загальною площею 1.8 кв.м., пожежне/ водоймище К-1 загальною площею 45 кв.м., артезіанська свердловина Д-1 загальною площею 6 кв.м., трансформаторна підстанція Г-1 загальною площею 3,6 кв.м., адміністративний будинок А-1 загальною площею 29,9 кв.м., навіс наливної естакади Т-1 загальною площею 135,1 кв.м., операторна зі складом інструментів П-2 загальною площею 109.1 кв.м., продуктова насосна інженерними спорудами та комунікаціями нафтобази (бетонна площадка, резервуари: ємність 75 м.куб (34 од.), ємність 50 м.куб (5 од.), ємність 25 м.куб (4 од.), ємність 10 м.куб (4 од.), наливна естакада для світлих нафтопродуктів, наливна естакада для темних нафтопродуктів, огорожа бетонна, огорожа металева);

* договору застави №8608217 від 27 серпня 2008 року на рухоме майно (що знаходиться за адресою: Волинська область, Ківерцівський район, с. Дерно. вул. Жовтнева, 14 та належить на праві власності Відповідачу 1) - засувки стальні ДУ 100 ; (120шт.), засувки стальні ДУ 150 (10шт.), Насос КМ 100-80-170 з ел.дв. 112/1500 об/хв ВЗГ (2шт.), ОСОБА_3 Ш-80 з ел.дв. 11/1000 об/хв ВЗГ , ОСОБА_3 НМШ 32/10 з ел.дв. 5,5/1000 об/хв ВЗГ, ОСОБА_3 НМШ 5/25 з ел.дв. 2,2/1500 об/хв ВЗГ , ОСОБА_3 Ш-40 з ел.дв. 7,5/1000 об/хв ВЗГ, насос АСЦЛ (4 шт.), трубопровід ДУ100 - 1350м , трубопровід ДУ150, щитова, пульт управління , пожежна сигналізація, опора електрична з світильником (14 шт.), лічильник нафтопродуктовий ЛНШ80 (3 шт.), лічильник нафтопродуктовий ЛНТ25 (3 шт.), місток перехідний, грозозахист, система рекуперації, система водовідводу, пристрій для зливу нафтопродуктів, фільтр зливний ДУ 100 (3 шт.), фільтр зливний ДУ 150 ( 3 шт.), Фільтр зливний ДУ 80 ( 6 шт.), зварювальний апарат ОІМІ 18 (1 шт.), мотонасосна установка, насос ЕВ 5-5-80, насосний агрегат для перекачування н/п (ДУ 30 мм);

* договору застави №8608218 від 27 серпня 2008 року на рухоме майно (що знаходиться за адресою: Волинська область, Ківерцівський район, с. Дерно та належить на праві власності Відповідачу 2) - під'їздна залізнична колія довжиною 565 метрів з стрілочним переводом.

Суд констатує, що відповідно до пункту 1.3 в редакції, укладеній згідно договору про внесення змін №860826-2 від 30 вересня 2009 року до іпотечного договору №8608Z6 від 13 травня 2008 року, загальна заставна вартість предмета іпотеки визначена сторонами у розмірі 10 260 000 грн. Згідно експертного висновку ринкова вартість майна становить 18 049 000 грн.

Пунктом 1.2 Договору застави №8608Z7 від 13 травня 2008 року визначено, що загальна заставна вартість предмета застави визначена сторонами складає 603 925 грн.

Згідно пункту 1.3 іпотечного договору №8608Z16 від 27 серпня 2008 року, загальна заставна вартість предмета іпотеки визначена сторонами у розмірі 2 827 100 грн. Водночас, згідно експертного висновку ринкова вартість становить 6 776 000 грн.

Приписами пункту 1.2 Договору застави №8608Z17 від 27 серпня 2008 року, загальна заставна вартість предмета застави визначена сторонами в сумі 485 600 грн.

В силу дії пункту 1.2 Договору застави №8608Z18 від 27 серпня 2008 року, загальна заставна вартість предмета застави визначена сторонами в розмірі 13 300 грн. В той же час, згідно висновку експерта №7642 від 29 червня 2017 року (том 4, а.с. 121-126), ринкова вартість під'їздної залізничної колії з стрілочним переводом становить 207 900 грн.

Як вбачається з статті 1 Закону України Про іпотеку : іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

В силу дії частини 5 статті 3 Закону України Про іпотеку (в редакції станом на дату укладення Договору): в разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки; якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Приписами статті 572 ЦК України всатновлено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно статті 574 ЦК України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Частиною 1 статті 20 Закону України "Про заставу" передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Водночас суд констатує, що відповідно до пункту 5.1 іпотечних договорів, у разі невиконання або неналежного виконання Відповідачем 1 та Третьою особою 1 умов Кредитного договору та/або порушення Іпотекодавцем обов'язків, встановлених цих Договором, Іпотекодержатель має право вимагати дострокового викон ання зобов'язання Боржником, а грн в разі невиконання - звернути стягнення на Предмет іпотеки. коп.;

Пунктом 2.1.3 Договорів застави визначено право заставодержателя звернути стягнення на предмет застави згідно з чинним законодавством України у випадку: якщо в момент настання терміну виконання Позичальником 1 та Позичальником 2 зобов'язання (в тому числі по сплаті будь-яких платежів, які повинні бути здійснені відповідно до Кредитного договору), забезпеченого заставою згідно з цим Договором, воно не буде виконане або виникнення у нього права вимагати дострокового погашення боргу та/або дострокового виконання Боржником зобов'язань за Кредитним договором.

Водночас суд наголошує на тому, що в порушення умов Кредитних договорів 1, 2 та 3, Відповідач 1 та Третя особа 1 не виконали взяті на себе зобов'язання перед Позивачем щодо погашення процентів за користування кредитом (доказів протилежного апеляційного господарському суду не надано).

Суд констатує, що відповідно до пункту 7.1 Генеральної угоди, у випадку несплати Позичальником/Позичальниками Позивачу у строк, визначений Кредитним договором, будь-якої суми, належної до сплати - це тлумачиться як подія невиконання зобов'язань.

В силу дії пункту 7.2 Генеральної угоди, якщо виникла і триває подія невиконання зобов'язань, у Позивача виникає право вимоги дострокового виконання Позичальником/Позичальниками зобов'язань за Генеральною угодою.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 11 січня 2012 року №086-05/120 у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем 1 та Третьою особою 1 умов кредитних договорів, Позивач направив вимогу про дострокове погашення заборгованості.

Однак, в порушення умов Генеральної угоди та Кредитних договорів, укладених в рамках Генеральної угоди, заборгованість не погашена.

В той же час суд констатує, що однією з вимог Позивача є вимога в частині стягнення пені на заборгованість по тілу кредиту та процентах в сумі 44 629 995 грн 22 коп. (а не 44 610 669 грн 42 коп. - котрі місцевим господарським судом залишені без розгляду), а саме: пені за несплату основного боргу - 29 224 144 грн 24 коп.; пені за несплату процентів - 15 362 877 грн 39 коп.; пені за несплату комісії (плати) за управління - 40 597 грн 62 коп.; пені за несплату комісії за зміну умов договору - 2 375 грн 97 коп.. Дослідивши її підставність, колегія апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня; іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частинами 1 та 3 статті 533 ЦК України передбачено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Статтею 5 Декрету передбачено, що: операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ; операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральної ліцензії) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 цього Декрету.

Отже, вирішуючи спір про стягнення боргу за кредитним договором в іноземній валюті, суд повинен установити наявність у банку ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, а встановивши вказану обставину, - стягнути грошову суму в іноземній валюті.

Відповідно до частини 2 статті 533 ЦК України, якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

За положеннями статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу дії пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки .

Статтею 549 цього Кодексу встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Формами неустойки є штраф і пеня.

Частиною 3 статті 549 передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання .

Судом встановлено, що на підставі кредитних договорів від 7 березня 2007 року Відповідач 1 та Третя особа 2 отримали кредити в іноземній валюті - доларах США.

Пунктом 7.2 Кредитних договорів передбачено, що: у разі невиконання зобов'язань Відповідач 1 та Третя особа 1 сплачує Позивачу пеню; пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів; розмір пені за прострочення позичальником платежів за кредитними договорами складає подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд констатує, що пеня є особливим видом відповідальності за неналежне виконання зобов'язання, яка, крім відшкодування збитків після вчиненого порушення щодо виконання зобов'язання, передбачає додаткову стимулюючу функцію для добросовісного виконання зобов'язання.

Оскільки виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, умовами договору про надання кредиту в іноземній валюті передбачено сплату пені в установленому розмірі від суми простроченого платежу, то разом зі стягненням заборгованості в іноземній валюті суд має право стягнути й пеню в іноземній валюті.

При цьому суд констатує, що відповідна правова позиція висвітлена в постанові ВСУ від 15 травня 2017 року за позовом публічного акціонерного товариства ОСОБА_6 Аваль про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Суд, дослідивши розрахунки пені, що є в матеріалах справи та з огляду на правову позицію ВСУ, погоджується з вірністю даного розрахунку. Дане, в свою чергу, спростовує протилежні доводи Відповідачів, які висвітлені під час розгляду позовної заяви та апеляційної скарги.

Враховуючи усе вищевикладене, суд апеляційної інстанції задовільняє позовні вимоги Позивача в частині стягнення 44 629 995 грн 22 коп., а саме: пені за несплату основного боргу - 29 224 144 грн 24 коп.; пені за несплату процентів - 15 362 877 грн 39 коп.; пені за несплату комісії (плати) за управління - 40 597 грн 62 коп.; пені за несплату комісії за зміну умов договору - 2 375 грн 97 коп..

Відтак, суд констатує підставність вимог Позивача щодо стягнення 2 449 358, 12 дол. США та 44 775 776 грн. 94 коп., з яких: прострочений основний борг - 1 415 000 дол. США та 35 009 грн 29 коп.; прострочені проценти - 1 034 358, 12 дол. США та 25 655 грн 37 коп.; прострочена комісія (плата) за управління - 73 371 грн 66 коп.; прострочена комісія за зміну умов договору - 11 745 грн 40 коп.; пеня за несплату основного боргу - 29 224 144 грн 24 коп.; пеня за несплату процентів - 15 362 877 грн 39 коп.; пеня за несплату комісії (плати) за управління - 40 597 грн 62 коп.; пеня за несплату комісії за зміну умов договору - 2 375 грн 97 коп..

Враховуючи усе вищевикладене в даній судовій постанові, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача щодо стягнення 2 449 358, 12 дол. США та 44 775 776 грн 94 коп. (шляхом звернення стягнення на описане вище в цій постанові майно) є підставними, обгрунтованими, підтверджуються усім вищеописаним в даній судовій постанові належними та допустимими доказами, а тому підлягають до задоволення.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає за Відповідачем 2 (оскільки спір по розгляду апеляційної скарги виник з його вини, внаслідок його бездії в першій інстанції з приводу поставлення перед експертом питання і щодо ринкової вартості заставленого ним майна, що в свою чергу призвело до значного затягування строку розгляду даної справи).

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "А-сігма" на рішення господарського суду Волинської області від 14 грудня 2015 року у справі №5004/1683/12 - задоволити частково.

2. Рішення господарського суду Волинської області від 14 грудня 2015 року у справі №5004/1683/12 - скасувати частково в частині залишення без розгляду пені на заборгованість по тілу кредиту та процентах в сумі 44 610 669 грн 42 коп.

3. Викласти пункти 2 та 3 резолютивної частини рішення від 14 грудня 2015 року в справі №5004/1683/12 в наступній редакції: