Рішення

від 03.10.2017 по справі 310/46/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є.У. № 310/46/16-ц Головуючий у 1-й інстанції: Троценко Т.А.

Провадження № 22-ц/778/2796/17 Суддя-доповідач: Трофимова Д.А.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Трофимової Д.А.,

Суддів: Крилової О.В.,

Онищенка Е.А.,

За участю секретаря: Остащенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма Росія , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Щедрий лан про визнання договору оренди недійсним, витребування майна,

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з уточненим у подальшому позовом до ПСП Агрофірма Росія , ТОВ Агрофірма Щедрий лан про визнання договору оренди недійсним, витребування майна.

Посилалася на те, що вона отримала свідоцтво про право на спадщину за законом від 16.10.2015 року після смерті своєї матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Спадщина, на яку видане свідоцтво, складається з земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 7,4820 га, яка розташована: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_2.

З 2008 року вказаною земельною ділянкою користується ПСП Агрофірма Росія на підставі договору оренди землі від 31.03.2008 року.

Вказаний договір оренди землі, який був укладений за життя матері, остання не підписувала, договір був підписаний особисто позивачем, хоча мати не уповноважувала ОСОБА_3 вчиняти дії по розпорядженню земельною ділянкою.

Після смерті матері до 2012 року ПСП Агрофірма Росія здійснювало користування земельною ділянкою у відповідності до його умов.

У 2012 році ПСП Агрофірма Росія передала право користування вищевказаною земельною ділянкою ТОВ Агрофірма Щедрий лан на підставі договору суборенди землі від 14.03.2012 року.

16.10.2015 року позивач отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, і наявність договору оренди землі від 31.03.2008 року та договору суборенди землі від 14.03.2012 року перешкоджає їй у користуванні належною їй на праві власності земельною ділянкою.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_3, на підставі ст.ст. 203, 215, 216, 237, 241 ЦК України, ст. 8 ч. 4, ст. 15 Закону України Про оренду землі , просила суд:

- визнати недійсним договір оренди землі від 31.03.2008 року, зареєстрований у Бердянському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП Центр ДЗК при державному комітеті України по земельним ресурсам за № 940926500305 від 30.07.2009 року;

- витребувати з незаконного володіння ТОВ Агрофірма Щедрий лан на користь ОСОБА_3 земельну ділянку площею 7,4820 га, яка розташована: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_2.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16 травня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

На підставі п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, або змінити рішення.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Згідно ч. 2 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволення позову, суд виходив із того, що підстави для визнання договору оренди, укладеного 31.03.2008 року між ОСОБА_4 та ПСП Агрофірма Росія , недійсним відсутні. Так, наслідки, передбачені цим договором, реально настали, ОСОБА_4 до своєї смерті отримувала орендну плату, та не заперечувала проти того, щоб відповідач орендував її земельну ділянку. Вказаний правочин не суперечив волі сторін, законодавству України, інтересам держави та суспільства. Не має значення, що позивач підписала договір за відсутності нотаріально посвідченої довіреності від ОСОБА_5, це не дає підстав для визнання спадкоємцем недійсним договору, який був схвалений спадкодавцем за його життя. ОСОБА_3 не вказала, яким чином і ким саме були порушенні її права як власника земельної ділянки, яку вона отримала у спадщину, та у який спосіб це порушення відбулося, не довела, чому володіння ТОВ Агрофірма Щедрий лан спірною земельною ділянкою є незаконним при наявності договору суборенди між ним та ПСП Агрофірма Росія .

Проте, погодитися з такими висновками суду не можна.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3 ОСОБА_4 була власницею земельної ділянки площею 7,482 га у межах згідно з планом, яка розташована: АДРЕСА_1, та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 25).

31 березня 2008 року між ОСОБА_4 (орендодавець) та ПСП Агрофірма Росія (орендар) було укладено договір оренди землі, предмет договору - земельна ділянка площею 7,482 га, яка розташована: АДРЕСА_1. Договір укладено на 12 років (а.с. 12-14).

У графі орендодавець: ОСОБА_4 розписалася позивач ОСОБА_3 Вказана обставина визнана сторонами, підтверджена висновком експерта № 4-467 від 20.02.2017 року (а.с. 146-154).

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с. 23).

16.10.2015 року ОСОБА_3 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті своєї матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Спадщина, на яку видане свідоцтво, складається з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,4820 га у межах згідно з планом, яка розташована: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_2 (а.с. 10).

Право власності ОСОБА_3 на вказану земельну ділянку підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.05.2016 року та від 06.05.2016 року (а.с. 105-106, 125-126).

14.03.2012 року між ПСП Агрофірма Росія та ТОВ Агрофірма Росія плюс , правонаступником якого є ТОВ Агрофірма Щедрий лан , було укладено договір суборенди землі, предмет договору - земельна ділянка площею 7,4820 га, яка розташована: АДРЕСА_1 (а.с. 18-20).

Згідно з положеннями частини другої та третьої статті 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, а волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною першою статті 237 ЦК України передбачено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Згідно з частиною третьої цієї ж статті представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Як встановлено судом, договір оренди землі від 31 березня 2008 року було підписано від імені власника земельної ділянки ОСОБА_5 її донькою - ОСОБА_3, яка на момент підписання цього договору не мала на це жодних повноважень.

Статтею 241 ЦК України встановлено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Отже, стаття 241 ЦК України презюмує наявність у представника певного обсягу повноважень, належним чином та у встановленому порядку наданих йому особою, яку він представляє, а також встановлює випадки й умови набуття чинності правочином, вчиненим від імені довірителя його представником, коли останній перевищив обсяг наданих йому повноважень. За таких обставин ця норма ЦК України не може бути застосована до правовідносин, коли правочин укладений від імені особи іншою особою, яка взагалі не була уповноважена на таке представництво і не мала жодних повноважень діяти від імені свого довірителя, а отже, не могла їх і перевищити.

Колегія суддів вважає, що ОСОБА_3, підписуючи договір оренди землі від імені матері, не мала на те жодних повноважень, а тому такий договір є недійсним, а земельна ділянка на підставі положень статті 216 ЦК України підлягає поверненню позивачу.

Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

З огляду на зазначене, оскаржуване рішення суду на підставі ст.ст. 307, 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позовних вимог.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 88 ЦПК України на користь позивача підлягають стягненню з ПСП Агрофірма Росія , ТОВ Агрофірма Щедрий лан документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у суді першої та апеляційної інстанцій у загальному розмірі 2 521 грн. 47 коп. (551,20 грн. + 551,20 грн. + 1 419,07 грн.) (а.с. 1, 31, 181, 194).

Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено, отже, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню у рівних частках судовий збір по 1 260 грн. 74 коп. з кожного.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16 травня 2017 року у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту:

Позов ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі від 31.03.2008 року, зареєстрований у Бердянському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП Центр ДЗК при державному комітеті України по земельним ресурсам за № 940926500305 від 30.07.2009 року.

Витребувати з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Щедрий лан , ЄДРПОУ 38047202 (71160, Україна, Запорізька область, Бердянський район, с. Осипенко, вул. Центральна, буд. 58), на користь ОСОБА_3, ІПН НОМЕР_1 (71160, Україна, АДРЕСА_2), земельну ділянку площею 7,4820 га, яка розташована: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_2.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма Росія та Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Щедрий лан на користь ОСОБА_3 судовий збір по 1 260 (одна тисяча двісті шістдесят) грн. 74 коп. з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: