Постанова

від 02.10.2017 по справі 826/1309/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

02 жовтня 2017 року 13:00 справа №826/1309/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Яцюти М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ТД РОСТОК" доГоловного управління ДФС у Київській області провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД РОСТОК" (далі по тексту - позивач, ТОВ "ТД РОСТОК") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС у Київській області), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11 січня 2017 року №0004742200 та №0004762200.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 березня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/1309/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 15 червня 2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позову заперечив; на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 11 січня 2017 року №0004742200 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, за порушення підпунктів 14.1.36, 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, пунктів 138.1, 138.2, підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України ТОВ "ТД РОСТОК" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 185 415,00 грн., в тому числі за основним платежем - 123 610,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 61 805,00 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 11 січня 2017 року №0004762200 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України ТОВ "ТД РОСТОК" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 680 712,00 грн., в тому числі за основним платежем - 453 808,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 226 904,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі акта від 14 листопада 2016 року №134/10-36-14-01-13/38183420 "Про результати документальної виїзної планової перевірки ТОВ "ТД РОСТОК" (код за ЄДРПОУ 38183420) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 30 червня 2016 року" (далі по тексту - акт перевірки), а також рішення ДФС України про результати розгляду скарги від 28 грудня 2016 року №28281/6/99-99-11-01-01-25.

Зокрема, враховуючи висновки рішення ДФС України про результати розгляду скарги від 28 грудня 2016 року №28281/6/99-99-11-01-01-25, за результатами перевірки встановлено порушення позивачем підпунктів 14.1.36, 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, пунктів 138.1, 138.2, підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств за 2014 рік на 123 610,00 грн.; пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у розмірі 453 808,00 грн., у тому числі за червень 2015 року у сумі 356 493,00 грн. та за жовтень 2015 року в сумі 97 315,00 грн.

Вказані в акті перевірки порушення мотивовані наступним:

1) неправомірним включенням до складу витрат вартості товарів/послуг по взаємовідносинам із ТОВ "ТД "КСК Груп", у зв'язку із не підтвердженням реальності господарських операцій із вказаним контрагентом, виходячи із відомостей, наявних у постанові слідчого першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві капітана податкової міліції Бовкун Є.А. від 10 листопада 2014 року та вироку Печерського районного суду м. Києва від 29 вересня 2014 року по справі №757/26898/14-к, щодо реєстрації за грошову винагороду ОСОБА_3 на своє ім'я ТОВ "ТД "КСК Груп" (код за ЄДРПОУ38389138) без наміру здійснювати господарську діяльність, передбачену статутом вказаного товариства;

2) безпідставним включенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ "Дені Груп", у зв'язку із не підтвердженням реальності господарських операцій із вказаним контрагентом, виходячи із того, що на підтвердження отримання агентських (посередницьких) послуг до перевірки не надано звіт з переліком укладених за сприянням вказаної особи договорів, укладених між ТОВ "ТД РОСТОК" та підприємствами-покупцями; на підтвердження надання рекламних послуг не надано звітів щодо змісту реклами, в якому виді вона надавалась, яким способом; на підтвердження фактичного супроводження товару працівниками ТОВ "Дені Груп" не надано товарно-транспортних накладних; відсутності у ТОВ "Дені Груп" достатніх можливостей для виконання спірних операцій; аналізом податкових накладних по ланцюгу постачання встановлено маніпулювання податковою звітністю внаслідок декларування нереальних поставок товарно-матеріальних цінностей.

Позивач вважає протиправними податкові повідомлення-рішення, оскільки господарські операції підтверджені первинними документами та податковими накладними, а ТОВ "ТД РОСТОК" дотримано передбачені Податковим кодексом України умови для формування податкових вигод.

Відповідач у письмовому запереченні проти позову повністю підтримав висновки акта перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Згідно усталеної позиції Верховного Суду України при розгляді справ даної категорії судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій ТОВ "ТД РОСТОК" з його контрагентами - ТОВ "ТД "КСК Груп" та ТОВ "Дені Груп"; мету придбання та обставини використання придбаних робіт/товарів/послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції.

На підставі наявних у справі доказів Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

01 квітня 2014 року між позивачем, як клієнтом, та ТОВ "ТД "КСК Груп", як експедитором, укладено договір транспортного експедирування №0104/1, умовами якого передбачено зобов'язання експедитора за плату і за рахунок позивача виконати послуги, пов'язані з перевезенням вантажу останнього або з організацією перевезення, а саме: оформлення та отримання вантажу, що прибуває, його приймання за кількістю та якістю; перевірка кількості і стану вантажу під час його перевезення, навантаження та розвантаження; розроблення маршруту перевезення, пошук перевізника, організація забезпечення відправлення та одержання вантажу, інші операції, пов'язані з перевезенням.

Також, цим договором передбачено, що на підтвердження надання експедитором клієнту послуг складаються відповідні акти; експедитор має право залучати до виконання своїх обов'язків інших осіб; клієнт повинен надати експедиторові документи та іншу інформацію про властивості вантажу, умови його перевезення, а також іншу інформацію, необхідну експедиторові для виконання передбачених договором обов'язків; вартість окремої послуги експедитора визначається у рахунках-фактурах.

На підтвердження факту надання послуг за вказаним договором позивачем надано суду копії актів надання експедиторських послуг за квітень - липень 2014 року, а саме: від 30 квітня 2014 року №105 на загальну суму 57 996,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 9 666,00 грн.; від 30 травня 2014 року №88 на загальну суму 58 998,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 9 833,00 грн.; від 30 червня 2014 року №120 на загальну суму 52 672,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 8 778,67 грн.; від 31 липня 2014 року №115 на загальну суму 59 015,28 грн., у том числі податок на додану вартість 9 835,88 грн.; рахунків на оплату та податкових накладних із аналогічними показниками.

01 квітня 2014 року між позивачем, як довірителем, та ТОВ "ТД "КСК Груп", як комерційним агентом, укладено агентський договір №0104/2, відповідно до якого контрагент, за агентську винагороду, зобов'язувався надати довірителю послуги з пошуку покупців на його продукцію та пошуку продавців продукції для нього, проведенню переговорів, сприянню укладенню договорів з покупцями та продавцями на території України.

За цим договором комерційний агент зобов'язувався вивчати ринки збуту/придбання продукції довірителя, інформувати його про необхідність проведення переговорів з потенційними покупцями/продавцями, вести переговори з тими клієнтами, у яких відсутні як договірні, так і переддоговірні відносини з позивачем, надавати клієнтам наявну у нього інформацію про позивача, отримати від клієнта однозначну відповідь про наявність у нього наміру почати переговори щодо укладення договорів, повідомляти про домовленості про проведення відповідних переговорів, надавати консультації щодо доцільності проведення рекламних компаній та інших заходів просування продукції довірителя на ринках України та досягнення ними найбільшої ефективності, в тому числі в мережі Інтернет, сприяти належному виконанню договорів, укладених довірителем внаслідок надання агентом послуг за договором.

Додатковими угодами №№1-7, складеними в період з квітня по липень 2014 року, визначено суми агентської винагороди ТОВ "ТД "КСК Груп" за відповідні місяці за пошук покупців і постачальників.

На підтвердження факту надання послуг за вказаним договором позивачем надано копії актів надання послуг, складені в період з квітня по липень 2014 року, в яких найменуванням послуги вказано як "агентська винагорода", а саме: від 30 квітня 2014 року №108 на загальну суму 58 321,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 9 720,17 грн.; від 30 квітня 2014 року №106 на загальну суму 58 037,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 9 672,83 грн.; від 30 травня 2014 року №90 на загальну суму 57 220,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 9 536,67 грн.; від 30 травня 2014 року №94 на загальну суму 57 222,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 9 537,00 грн.; від 30 червня 2014 року №98 на загальну суму 128 544,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 21 424,00 грн.; від 30 червня 2014 року №130 на загальну суму 50 518,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 8 419,67 грн.; від 31 липня 2014 року №105 на загальну суму 40 322,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 6 720,33 грн.; розшифровок до цих актів, складені ТОВ "ТД "КСК Груп", в яких зазначені назви суб'єктів господарювання - покупців та постачальників продукції позивача, яких було віднайдено комерційним агентом, та з якими позивачем укладено договори у відповідному місяці; рахунків на оплату та податкових накладних.

Також, позивачем надано суду угоди, укладені ним з суб'єктами господарювання, та первинні документи, що підтверджують фактичні відносини за цими угодами. Позивач пояснив, що ці угоди укладені завдяки виконанню ТОВ "ТД "КСК Груп" договірних агентських зобов'язань.

01 квітня 2014 року між позивачем, як покупцем, та ТОВ "ТД "КСК Груп", як постачальником, укладено договір поставки №0104/3. Предметом цієї угоди є обов'язок постачальника поставити та передати у власність покупця, а покупця - прийняти і оплатити, нафтопродукти, а саме: дизпаливо.

Договором передбачено, що кількість, найменування та ціна продукції вказується в рахунку-фактурі та видатковій накладній, які видаються постачальником покупцю на підставі усної заявки останнього; якість продукції, що поставляється - відповідно до паспорту якості заводу-виробника та сертифікату якості, виданого уповноваженим органом. Згідно умов та порядку поставки, визначених договором, нафтопродукти постачаються шляхом заправки автомобілів покупця на АЗС після пред'явлення відпускного бланку-дозволу, який видається покупцю постачальником на підставі довіреності встановленого зразка.

На підтвердження факту поставки товару за цим договором позивачем надано копії видаткової та податкової накладних від 30 квітня 2014 року на загальну суму 145 200,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 24 200,00 грн., з яких слідує, що предметом поставки було дизпаливо у кількості 11 000 літрів. До матеріалів справи також залучено сертифікати відповідності на дизельне паливо.

Як установлено під час податкової перевірки, розрахунки між позивачем та ТОВ "ТД "КСК Груп" за вищевказаними договорами здійснювались у безготівковій формі та підтверджуються банківськими виписками.

Окрім того, судом встановлено, що 01 червня 2015 року між позивачем, як замовником, та ТОВ "Дені Груп", як виконавцем, укладено договір про надання послуг №РК-06/01, за умовами якого передбачено зобов'язання виконавця за завданням замовника надати послуги, перелік та вартість яких наведено у додатках до цього договору.

Згідно додатків від 01 червня 2015 року №№1-4 до цього договору виконавець зобов'язувався надати рекламні послуги з просування продажу ПММ у соціальних мережах, з просування міндобрив у соціальних мережах, з просування продажу ПММ у пошукових системах, з просування продажу міндобрив у пошукових системах.

На підтвердження факту надання послуг за вказаним договором позивачем надано копії актів надання рекламних послуг із просування ПММ і міндобрив, складених 30 червня 2015 року, а саме №13 на загальну суму 470 000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 78 333,33 грн.; №14 на загальну суму 400 000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 66 666,67 грн.; №16 на загальну суму 370 000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 61 666,67 грн.; №15 на загальну суму 360 000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 60 000,00 грн.

Також позивачем залучено до матеріалів справи копії скрін-шотів з мережі інтернет, що підтверджують розміщення рекламної інформації стосовно ТОВ "ТД РОСТОК" на виконання умов вказаного договору.

01 квітня 2015 року між позивачем, як клієнтом, та ТОВ "Дені Груп", як експедитором, укладено договір про надання послуг №30-1/04-2015, умовами якого передбачено зобов'язання експедитора за плату і за рахунок позивача виконати послуги, пов'язані з перевезенням вантажу останнього або з організацією перевезення, а саме: розроблення маршруту перевезення, пошук перевізника, організація забезпечення відправлення та одержання вантажу, інші операцій, пов'язані з одержанням вантажу; оформлення та отримання вантажу, що прибуває, його приймання за кількістю та якістю; перевірка кількості і стану вантажу під час його перевезення, навантаження та розвантаження.

Цим договором також передбачено, що експедитор має право залучати до виконання своїх обов'язків інших осіб.

На підтвердження факту надання послуг за вказаним договором позивачем надано суду копії актів надання експедиторських послуг за червень 2015 року, а саме: від 17 червня 2015 року №7 на загальну суму 229 630,00 грн., у том числі податок на додану вартість 38 271,67 грн.; від 30 червня 2015 року №18 на загальну суму 106 038,00 грн., у том числі податок на додану вартість 17 673,00 грн.; від 31 липня 2015 року №8 на загальну суму 249 670,06 грн., у том числі податок на додану вартість 41 611,68 грн.; розшифровки до актів надання послуг, у яких зазначені назви суб'єктів господарювання, з якими здійснювалися відносини позивача по перевезенню вантажу за участю ТОВ "Дені Груп", як експедитора; рахунків на оплату. На підтвердження здійснення перевезення вантажів до матеріалів справи також залучено копії товарно-транспортних накладних.

01 квітня 2015 року між позивачем, як довірителем, та ТОВ "Дені Груп", як комерційним агентом, укладено договір про надання посередницьких послуг №30-2/04-2015, відповідно до якого контрагент, за агентську винагороду, зобов'язувався надати довірителю послуги з пошуку покупців на його продукцію та пошуку продавців продукції для нього, проведенню переговорів, сприянню укладенню договорів з покупцями та продавцями на території України.

За цим договором комерційний агент зобов'язувався вивчати ринки збуту/придбання продукції довірителя, інформувати його про необхідність проведення переговорів з потенційними покупцями/продавцями, вести переговори з тими клієнтами, у яких відсутні як договірні, так і переддоговірні відносини з позивачем, надавати клієнтам наявну у нього інформацію про позивача, отримати від клієнта однозначну відповідь про наявність у нього наміру почати переговори щодо укладення договорів, повідомляти про домовленості про проведення відповідних переговорів, надавати консультації щодо доцільності проведення рекламних компаній та інших заходів просування продукції довірителя на ринках України та досягнення ними найбільшої ефективності, в тому числі в мережі Інтернет, сприяти належному виконанню договорів, укладених довірителем внаслідок надання агентом послуг за договором.

Додатковими угодами №1 від 17 червня 2015 року та №2 від 30 червня 2015 року визначено суми агентської винагороди ТОВ "Дені Груп" за відповідні місяці за пошук покупців і постачальників.

На підтвердження факту надання послуг за вказаним договором позивачем надано суду копії актів виконаних робіт, а саме: від 17 червня 2015 року №8; від 31 липня 2015 року №6; від 31 липня 2015 року №7, від 30 червня 2015 року №17, в яких зазначені назви суб'єктів господарювання - покупців та постачальників продукції позивача, яких було віднайдено комерційним агентом, та з якими позивачем укладено договори у відповідному місяці; податкові накладні; банківські виписки.

Також, позивачем надано суду угоди, укладені ним з суб'єктами господарювання, та первинні документи, що підтверджують фактичні відносини за цими угодами. Позивач пояснив, що ці угоди укладені завдяки виконанню ТОВ "ТД "КСК Груп" договірних агентських зобов'язань.

Як зазначено у акті перевірки, суми податку на додану вартість за виписаними ТОВ "Дені Груп" включені позивачем до складу податкового кредиту, зокрема, у червні 2015 року у розмірі 356 492,8 грн., у липні 2015 року у розмірі 97 314,68 грн.

Так, підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За правилами пунктів 138.4 та 138.5 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг; інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 138.6 статті 138 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Разом з тим, згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Наведені правові норми вказують, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту з податку на додану вартість є: придбання товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; підтвердження придбання відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

За визначенням статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналізуючи складені між позивачем та контрагентами первинні документи щодо надання зазначених послуг та поставки товару, суд зазначає, що складені між ними первинні документи (акти надання послуг/виконання робіт, видаткова накладна) відповідають положенням законодавства та містять всі обов'язкові реквізити первинного документу, які передбачені статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема, в складених актах наданих послуг/виконаних робіт цілком детально визначено зміст наданих послуг/виконаних робіт, що в цілому дає зрозуміти зміст та суть господарської операції, її обсяг. При цьому суд зазначає, що більш детальне визначення змісту наданих послуг/виконаних робіт зазначено у договорах та в розшифровках до актів наданих послуг/виконаних робіт.

Щодо висновків акта перевірки про підтвердження реальності вчинення господарських операцій позивача із ТОВ "Дені Груп" у зв'язку із не наданням до перевірки звітів з переліком укладених за сприянням вказаної особи договорів, укладених між ТОВ "ТД РОСТОК" та підприємствами-покупцями, звітів щодо змісту реклами, виду та способу її надання, а також товарно-транспортних накладних, суд зазначає, що податкове законодавство не ставить право платника на формування податкових вигод у залежність від наявності у платника таких документів, а тому відсутність такої документації сама по собі не може свідчити про вчинення позивачем порушення та позбавляти його права формування відповідних вигод. Суд також враховує, що під час розгляду справи з боку податкового органу не надано доказів того, що в ході перевірки вимагалися такі документи, але позивач відмовився їх надати, а саме відповідного акта відмови у наданні документів, що передбачено пунктом 85.6 статті 85 Податкового кодексу України.

Натомість, як вже зазначено вище, до матеріалів справи позивачем залучено копії скрін-шотів з мережі інтернет, що підтверджують розміщення ТОВ "Дені Груп" рекламної інформації стосовно ТОВ "ТД РОСТОК" на виконання умов вищевказаного договору, а також копії товарно-транспортних накладних на підтвердження отримання експедиторських послуг від ТОВ "ТД "КСК Груп" та ТОВ "Дені Груп". При цьому, як зазначив позивач, ТОВ "Дені Груп" здійснювало лише організаційні функції, сприяючи позивачеві в максимальній організації перевезень численних вантажів, що виключало необхідність у залученні останнього для підписання таких товарно-транспортних накладних. Доказів, які б спростовували наведене, матеріали справи не містять.

Досліджуючи питання пов'язаності придбаних позивачем робіт/товарів/послуг з його господарською діяльністю та реальність господарських операцій, суд зазначає про наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Суд встановив, що основним видом діяльності ТОВ "ТД РОСТОК" є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

При цьому з наявних в матеріалах справи документів вбачається та не заперечується відповідачем в акті перевірки, що ТОВ "ТД РОСТОК" на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 01 червня 2013 року №01/06/13/2 орендує у ТОВ "Чайки" нежитлове приміщення загальною площею 37,6 кв. м. за адресою: 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вул. Леніна, 1-Б.

Матеріалами справи підтверджується, що у позивача станом на квітень 2015 року чисельність працюючих осіб склала 8 чоловік, що свідчить про наявність ресурсів для ведення господарської діяльності.

Зібрані у справі докази підтверджують, що придбаний у ТОВ "ТД "КСК Груп" та ТОВ "Дені Груп" комплекс послуг (агентські, експедиторські) та товарів (дизпаливо) замовлялись позивачем з метою пошуку потенційних постачальників та покупців продукції позивача (палива), перевізників такого палива, організації його перевезення тощо, а дизпаливо придбавалося з метою його подальшої реалізації.

На підтвердження реальності господарських операцій та використання придбаних робіт/товарів/послуг у власній господарській діяльності позивач надав суду копії наступних документів: договори з поставки нафтопродуктів, укладені позивачем із ТОВ "Альянс Ойл Трейдинг", ТОВ "Вантаж Бі.Ем.Джі", ТОВ "Восток", ТОВ "Енран-КМ", ТОВ "Запорізька холдингова компанія", ТОВ "Хай-Тек Оіл", ПП "Оскар", ФОП ОСОБА_6, ТОВ "Автопас-К", ТОВ "Брова Моторс" та іншими; договір на послуги з приймання, зберігання та видачі авіапалива, укладений позивачем із ТОВ "Мастер-Авіа"; видаткові накладні; податкові накладні; довіреності на отримання матеріальних цінностей; товарно-транспортні накладні; акти виконаних робіт/надання послуг; сертифікати відповідності на продукцію (палива); технічні паспорти на продукцію; звіти про дебетові та кредитні операції; договір оренди нежитлового приміщення тощо.

Співставлення первинних, податкових та платіжних документів по спірним господарським операція із документами, які підтверджують реальність таких господарських операцій, вказує, що позивач придбавав у ТОВ "ТД "КСК Груп" та ТОВ "Дені Груп" роботи/товари/послуги з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем до суду не надано.

При цьому суд враховує, що в акті перевірки відповідачем не встановлено завищення задекларованих позивачем сум доходу від реалізації робіт/товарів/послуг, отриманих від вищевказаних контрагентів та сум зобов'язань з податку на додану вартість, нарахованого в ціні цих робіт/товарів/послуг, чим по суті визнається їх постачання.

При вирішенні даного спору суд враховує вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ "ТД "КСК Груп" та ТОВ "Дені Груп" були зареєстровані як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що не заперечується відповідачем.

У свою чергу відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено недостатності кількості трудових та інших ресурсів, які були необхідні контрагентам для виконання спірних операцій, але були відсутні.

В акті перевірки не наведено жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов'язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Помилковими є також твердження відповідача про відсутність здійснення господарських операцій з огляду на не встановлення походження товарів по ланцюгу постачання, виходячи з того, що зазначені обставини не підтверджується належними доказами, а ймовірні порушення постачальниками та їхніми контрагентами податкового чи іншого законодавства не створюють юридичних наслідків для добросовісного покупця. При цьому акт перевірки не містить як аналізу дотримання податкової дисципліни позивачем та його контрагентами, так і доказів порушення фіскальних інтересів держави внаслідок таких взаємовідносин, зокрема, не вбачається відхилень між сумами задекларованих податкових зобов'язань та податкового кредиту між позивачем та ТОВ "ТД "КСК Груп" та ТОВ "Дені Груп".

У матеріалах справи відсутні докази обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності підприємств у ланцюгах постачання, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди, а відтак правовідносини учасників попередніх поставок не можуть впливати на оцінку реальності операції, вчиненої останнім у ланцюгу постачання платником (позивачем у справі) та його безпосередніми постачальниками.

В цілому, як вбачається з акта перевірки, висновки контролюючого органу про порушення позивачем податкового законодавства по взаємовідносинам із ТОВ "ТД "КСК Груп" по суті зводяться лише до наявності вироку Печерського районного суду міста Києва від 29 вересня 2014 року по справі №757/26898/14-к, копії якого в порядку виконання обов'язку, передбаченого частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем суду не надано, а відтак не доведено обґрунтованості своїх посилань на нього.

Натомість, згідно інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень, вироком Печерського районного суду міста Києва від 29 вересня 2014 року по справі №757/26898/14-к затверджено угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та ОСОБА_3; визнано ОСОБА_3 винною у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 358 Кримінального кодексу України (підроблення офіційного документа, який видається підприємством та надає права, з метою використання його іншою особою).

Зокрема, у вказаному вироку встановлено, що реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3, діючи з корисливих мотивів, в денний час доби, 03 жовтня 2012 року, перебуваючи в офісному приміщенні приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Піддубної С.П. за адресою: м. Київ, вул. Еспланадна, 28, офіс 1, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, не маючи наміру створювати підприємство та формувати статутний капітал ТОВ "ТД "КСК Груп", в присутності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Піддубної С.П., засвідчила своїм підписом офіційний документ, який видається підприємством та надає права на державну реєстрацію юридичної особи та ведення господарської діяльності, а саме статут ТОВ "ТД "КСК Груп", затверджений протоколом №1 загальних зборів учасників ТОВ "ТД "КСК Груп" від 03 жовтня 2012 року, до якого внесено завідомо неправдиві відомості.

Проте, оцінюючи вказаний вирок як доказ, суд керується приписами частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

В межах спірних правовідносин Окружним адміністративним судом міста Києва не розглядається справа про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалено вирок суду, тобто ОСОБА_3.

До того ж, у згаданому вироку не встановлено, що ТОВ "ТД "КСК Груп" не мало взаємовідносин з ТОВ "ТД РОСТОК", не досліджено обставин господарської діяльності ТОВ "ТД "КСК Груп" по взаємовідносинам із ТОВ "ТД РОСТОК" та не досліджено доказів на підтвердження таких обставин.

Згідно з частиною першою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Враховуючи вимоги процесуального закону, суд приходить до висновку, що вказаний вище вирок Печерського районного суду м. Києва не стосується предмету доказування даної адміністративної справи, а тому не береться судом до уваги.

Вирішуючи даний спір, суд також ознайомився із позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 01 грудня 2015 року у справі №826/15034/14, про те, що "…статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. При розгляді конкретної справи суди такі доводи органу влади мають перевіряти та оцінювати".

Разом з тим, вище судом спростовано висновки акту перевірки та доводи відповідача щодо відсутності реальних господарських операцій.

Враховуючи викладене, беручи до уваги наявність підтверджуючих розрахункових та інших документів, а також придбання робіт/товарів/послуг з метою провадження господарської діяльності, висновки акту перевірки про порушення позивачем Податкового кодексу України по взаємовідносинам із ТОВ "ТД "КСК Груп", а збільшення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на прибуток за даним епізодом порушення - протиправним.

Оцінюючи правомірність висновків акта перевірки про безпідставне включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість відповідних сум податку по відносинах із ТОВ "Дені Груп", суд керується наступним.

Судом встановлено вище, що придбання позивачем у ТОВ "Дені Груп" робіт/послуг безпосередньо пов'язано з його господарською діяльністю, а здійснені господарські операції є реальними та підтверджуються необхідними документами.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає лише такі випадки для не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), як не підтвердження податковими накладними та/або відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, та/або порушення порядку заповнення податкової накладної оформлення їх з порушенням вимог (пункт 198.6 статті 198, пункт 201.10 статті 201).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагент позивача - ТОВ "Дені Груп", був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку робіт/товарів/послуг; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України. При цьому суд враховує, що Податковий кодекс України не містить положень, які б визначали можливість нівелювання сум податкового кредиту, сформованих на підставі податкових накладних, виданих зареєстрованим платником податку, у разі подальшого анулювання реєстрації такого контрагента-постачальника платником податку.

Порушень з приводу реєстрації податкових накладних, виписаних підприємством-постачальникам, у Єдиному реєстрі податкових накладних в акті перевірки не встановлено.

Відповідно до приписів статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, в контексті спірних правовідносин належить відмітити рішення Європейського Суду з прав людини у справах "Інтерсплав" проти України (2007 рік, заява №803/02),"Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і "Бізнес Супорт Центр" проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), у яких, перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу №1, Європейський суд з прав людини застосовував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає додержання "справедливого балансу" між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

Провівши відповідну оцінку, Європейський Суд з прав людини визнав, що "справедливий баланс" не додержується, коли платника податку на додану вартість позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників.

Таким чином, за змістом норм Податкового кодексу України право покупця на податковий кредит з податку на додану вартість не ставиться в залежність від дотримання контрагентами вимог законодавства та вчинення ймовірних зловживань за ланцюгом постачання товару.

Враховуючи викладене, на думку суду, позивач правомірно відносив до складу податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість по відносинам із ТОВ "Дені Груп", тому, висновки акту перевірки про заниження податку на додану вартість є помилковими, а збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість протиправним.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 11 січня 2017 року №0004742200 та №0004762200 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "ТД РОСТОК" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД РОСТОК" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 11 січня 2017 року №0004742200 та №0004762200.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТД РОСТОК" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 12 991,91 грн. (дванадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто одна гривня дев'яносто одна копійка) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко