Постанова

від 05.10.2017 по справі 808/775/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 жовтня 2017 рокусправа № 808/775/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Панченко О.М. Чередниченка В.Є.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2017 року у справі № 808/775/17 за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Підприємство з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому просило, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог визнати протиправними та скасувати:

припис № 2 від 27.02.2017 року;

постанову № 4/1008-23.2/660 від 10.03.2017 року про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 28 800 грн.;

припис № 3 від 27.02.2017 року;

постанову № 3/1008-23.2/659 від 10.03.2017 року про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 144 000 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Підприємство з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" звернулось з апеляційної скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що порушення, викладене у приписі № 3 від 27.02.2017 року щодо припинення експлуатації об'єкта без введення в експлуатацію, не відповідає дійсності, оскільки на час реконструкції спірний об'єкт був введений в експлуатацію, а тому підприємство не може бути притягнуто до відповідальності за вказане порушення. Відносно припису № 2 від 27.02.2017 року зазначено, що судом першої інстанції взагалі не досліджувалось вказане питання, при цьому зазначено, що актом перевірки від 24.02.2017 року встановлено, що акти прихованих робіт надавались до перевірки, але до журналу не вписані. Разом з тим, відповідач виніс штраф позивачу за порушення ведення виконавчої документації, в той час, як відповідне визначення такому терміну надано лише в ДБН А.3.1-5.2016 Організація будівельного виробництва , який набрав чинності з 01.01.2017 року, коли реконструкція вже була закінчена.

Представники позивача в судовому засіданні просили задовольнити вимоги апеляційної скарги на підставах, що в ній зазначені, та скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає розгляду справи без участі останнього.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, у період з 13.02.2017 по 24.02.2017, на підставі направлення № 2 від 10.02.2017, відповідачем проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил об'єкту будівництва - реконструкції приміщень адміністративно-побутового корпусу цеху закладки виробленого простору (корегування) за адресою: 71674, Запорізька область, Василівський район, с. Мала Білозерка, Веселівське шосе, 7 км (категорія складності ІІІ).

За результатами проведеної перевірки складено Акт від 24.02.2017 (а.с.10-12), яким встановлено наступні порушення:

В загальному журналі будівельних робіт ЦКТР ділянка № 3 відсутня таблиця з переліком актів проміжного прийняття відповідальних конструкцій і актів на закриття прихованих робіт. Відповідно до запису на титульному листі будівлі, роботи розпочато 02.07.2016, закінчено - 29.09.2016. За вказаний період відповідно записів виконано такі будівельні роботи: влаштування штукатурних маяків, штукатурка стін цементне - піщаним розчином, влаштування вирівнюю чого шару підлог бетоном - М200, h-120 мм, монтаж кабелів освітлення, монтаж мереж електропостачання (підключення електрощитів, монтаж світильників та калориферів), влаштування системи каналізації та водопостачання, влаштування перегородок з керамічної цегли, влаштування цементно-піщаної стяжки підлоги, шпаклівка стін та стель, влаштування склахолста мінеральних плит покрівлі в три шар., пошарове влаштування руберойду «Техноніколь» , монтаж мінеральних плит утеплення фасаду «Техноніколь» h-80.

Відповідно до ч. 8 Проекту виконання робіт «Контроль якості будівельно-монтажних робіт» , шифр 16/09-04-1-ПОС, лист 8, зазначено перелік робіт, які оформлюються актами на закриття прихованих робіт. На зазначені приховані роботи, які виконувались на об'єкті, акти на закриття прихованих робіт не складалися, що підтверджується відсутність відповідного переліку в загальному журналі робіт.

Так, виконавча документація на об'єкті: «Реконструкції приміщень адміністративно-побутового корпусу цеху закладки виробленого простору (корегування)» ведеться з порушенням вимог п. 1.17 ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва» та п. 4.8 ДБН А.3.1-5-2016 «Організація будівельного виробництва» . Під час проведення перевірки об'єкт експлуатувався без прийняття його до експлуатації, що є порушенням ч. 8, 10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 № 461.

27.02.2017 відповідачем винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 2, яким встановлено строк до 27.03.2017 усунути порушення шляхом приведення виробничої документації до вимог чинного законодавства (а.с.18-19).

10.03.2017 відповідачем винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 4/1008-23.2/660, якою за порушення п. 1.17 ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва» та п. 4.8 ДБН А.3.1-5-2016 «Організація будівельного виробництва» на позивача накладено штраф у розмірі 28 800 грн. (а.с. 20-21).

27.02.2017 відповідачем винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 3, яким встановлено з 27.02.2017 не експлуатувати об'єкт «Реконструкція приміщень адміністративно-побутового корпусу цеху закладки виробленого простору (корегування)» за адресою: 71674, Запорізька область, Василівський район, с. Мала Білозерка, Веселівське шосе, 7 км. до прийняття в експлуатацію (а.с.24).

10.03.2017 відповідачем винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 3/1008-23.2/659, якою за порушення ч. 8, 10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 № 461 на позивача накладено штраф у розмірі 144 000 грн. (а.с.25).

Визнання протиправними та скасування вказаних приписів та постанов і було предметом судового розгляду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем здійснювалася експлуатація реконструйованого (перевіряємого) об'єкту будівництв до прийняття його до експлуатації та без зареєстрованої декларації про готовність об'єкту до експлуатації, що свідчить про порушення позивачем вимог ч. 8, 10 ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 року № 461. Відносно припису № 2 від 27.02.2017 року та постанови № 4/1008-23.2/660 від 10.03.2017 року, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не заперечується той факт що позивачем ведеться журнал загальних робіт за формою згідно з додатком В, однак на момент проведення перевірки у зазначеному журналі була відсутня таблиця з переліком актів проміжного прийняття відповідальних конструкцій і актів на закриття прихованих робіт, що є порушенням вимог ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва» та ДБН А.3.1-5-2016 «Організація будівельного виробництва» .

Однак, колегія суддів апеляційного суду не погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Правовідносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Законами України «Про основи містобудування» , «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 № 687-XIV, «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI, «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудування» від 14.10.1994 № 208/94-ВР та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання положень вказаних законів.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом, зокрема, контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Частиною першою статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із абзацом 2 пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , здійснюється, зокрема, Державною архітектурною будівельною інспекцією.

Пунктом 2 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням, зокрема, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Відповідно до пунктів 5, 6, 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 26.12.2016 № 1012 затверджено план перевірок об'єктів будівництва на 2017 рік. Так, відповідно до п. 76 Додатку № 1 до зазначеного наказу до Плану перевірок об'єктів будівництва увійшов об'єкт будівництва: «Реконструкція приміщень адміністративно-побутового корпусу цеху закладки виробленого простору (корегування)» за адресою: 71674, Запорізька область, Василівський район, с. Мала Білозерка, Веселівське шосе, 7 км., замовником якого є позивач, генеральним підрядником - ТОВ «СК ПРОМСТРОЙСЕРВІС» (Запорізька область, Василівський район, с. Мала Білозерка, Веселівське шосе, 7 км., код ЄДРПОУ 34654772), генеральним проектувальником - ТОВ «ПБК» (71630, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 35924990). Термін перевірки вищезазначеного об'єкті визначено з 13.02.2017 по 24.02.2017 (а.с.194).

За приписами частин другої, четвертої та п'ятої статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

У оскаржуваному приписі № 3 від 27.02.2017 та постанові № 3/1008-23.2/659 від 10.03.2017 зазначено, що позивачем порушено ч. 8, 10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 № 461.

Так, за приписами ч. 8, 10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється. Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Зазначена норма кореспондується з п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 № 461, за змістом якого експлуатація об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачене законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Позивач в поданій апеляційні скарзі зазначає, що згідно проектної документації на реконструкцію об'єкта будівництва, яка пройшла експертизу та отримала позитивний висновок ДП Укрдержбудекспертизи , та надавалася ДАБІ під час отримання дозволу на виконання робіт, передбачено виконання робіт з реконструкції частини адміністративно-побутового комплексу цеху закладки виробленого простору без повної зупинки його використання за функціональним призначенням (лист 32 Пояснювальної записки № 16/09-04-1-ПЗ), а тому вважає, що реконструкція не виключала експлуатацію об'єкту.

Так, відповідно до п. 1 Розділу Розрахунок класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єкту будівництва вказано, що даним проектом передбачається реконструкція приміщень частини АБК цеху закладки виробленого простору без повного призупинення його використання за функціональним призначенням (а.с.59).

При цьому реконструкція об'єкту була завершена 30.11.2016 та 15.12.2016 відповідача було повідомлено про готовність реконструйованого об'єкту до експлуатації та вперше подано декларацію про готовність об'єкту до експлуатації, однак листами № ЗП 153163503462 від 28.12.2016, № ЗП 153170161067 від 27.01.2017 декларація про готовність об'єкту до експлуатації повернута на доопрацювання (а.с.101-110).

Декларація про готовність об'єкту до експлуатації, який належить до І-ІІІ категорії складності зареєстрована 23.02.2017 року за № ЗП 143170420071 (а.с.111-118).

В той же час, оскаржуваний припис № 3, і на що не звернув уваги суд першої інстанції, було винесено 27.02.2017 року, більш того, перевірка позивача проводилась відповідачем 24.02.2017 року, таким чином, станом на день проведення перевірки висновки контролюючого органу є такими, що не ґрунтуються на приписах закону.

З огляду на те, що відповідачем не було доведено у відповідності до приписів ст. 71 КАС України факт експлуатації об'єкта без прийняття його до експлуатації в період до 23.02.2017 року, колегія суддів апеляційного суду вважає оскаржувані припис № 3 від 27.02.2017 року та постанову № 3/1008-23.2/659 від 10.03.2017 року протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

В оскаржуваному приписі № 2 від 27.02.2017 року та постанові № 4/1008-23.2/660 від 10.03.2017 року зазначено, що позивачем порушено вимоги п. 1.17 ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва» та п. 4.8 ДБН А.3.1-5-2016 «Організація будівельного виробництва» .

Так, відповідно ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва» :

п. 1.17 на кожному об'єкті будівництва належить вести загальний журнал робіт за формою згідно з додатком В, складати акти на закриття прихованих робіт за формою наведеною у додатку К, акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій за формою згідно з додатком;

п.1 вказівок щодо ведення загального журналу робіт Додатку В, загальний журнал робіт є основним первинним виробничим документом, який відтворює послідовність, строки, якість і умови виконання будівельно-монтажних робіт;

п.9.8 під час приймального контролю проводиться перевірка якості закінчених будівельно-монтажних робіт та відповідальних конструкцій. В усіх випадках забороняється виконання наступних робіт до підтвердження відповідної якості виконання попередніх прихованих робіт, та відповідальних конструкцій.

Відповідно ч. 8 Проекту виконання робіт «Контроль якості будівельно-монтажних робіт» , шифр 16/09-04- 1-ПОС, лист 8, зазначено перелік робіт, які оформлюються актами на закриття прихованих робіт.

В акті перевірки зазначено, що на приховані роботи, які виконувались на об'єкті, акти на закриття прихованих робіт не складалися, що підтверджується відсутністю відповідного переліку в загальному журналі робіт.

Згідно п.9 вказівок щодо ведення загального журналу робіт Додатку В, регулярні відомості про виконання робіт (з початку і до їх завершення), що включаються в табл. 5, є основною частиною журналу. Ця частина журналу містить відомості про початок і закінчення роботи і відображає перебіг її виконання, опис робіт повинен проводитись по конструктивних елементах будівлі або споруди з означенням осей, позначок, поверхів, ярусів, секцій приміщень, де роботи виконуються.

Фактично під час ведення загального журналу робіт зазначена норма була порушена, що свідчить про те, що виконавча документація на перевіряємому об'єкті велась з порушеннями вимог ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва» та ДБН А.3.1-5- 2016 «Організація будівельного виробництва» .

При цьому колегія суддів апеляційного суду зазначає, що відповідачем не заперечується той факт, що позивачем ведеться журнал загальних робіт за формою згідно з додатком В, однак останній зауважує, що на момент проведення перевірки у зазначеному журналі була відсутня таблиця з переліком актів проміжного прийняття відповідальних конструкцій і актів на закриття прихованих робіт, що є порушенням вимог ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва» та ДБН А.3.1-5-2016 «Організація будівельного виробництва» .

Пунктом 1.17 ДБН (Державні будівельні норми) А.3.1-5-2009 Організація будівельного виробництва встановлено, що на кожному об'єкті будівництва належить, зокрема:

- вести загальний журнал робіт за формою згідно з додатком В, спеціальні журнали з окремих видів робіт, перелік яких встановлює генпідрядник, виходячи з вимог нормативних документів щодо ведення виконавчої документації за формами, зразки яких наведено в додатку Г, журнал авторського нагляду відповідно до ДБН А.2.2-4;

- складати акти на закриття прихованих робіт за формою, наведеною у додатку К, акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій за формою, наведеною у додатку М;

- складати акти індивідуального та комплексного випробування устаткування, інженерних систем, мереж і обладнання;

- оформляти виконавчу документацію комплект робочих креслень із написами, зробленими особами, відповідальними за виконання будівельно-монтажних робіт, про відповідність виконаних у натурі робіт цим кресленням або змінам у них, внесеним за погодженням із замовником та проектувальником.

При цьому абз. 1, 2 пп. 9.8.1 п. 9.8 ДБН А.3.1-5-2009 передбачено, що приймання прихованих робіт здійснюється безпосередньо перед виконанням наступних робіт, які їх закривають, про що складається акт за формою, наведеною у додатку К.

Відповідно до Додатку В (рекомендований) Форма Загальний журнал робіт у Вказівках щодо ведення загального журналу робіт вказано, що загальний журнал робіт є основним первинним виробничим документом, який відтворює технологічну послідовність, строки, якість і умови виконання будівельно-монтажних робіт.

Загальний журнал робіт ведеться на будівництві окремих або групи однотипних будівель, споруд, які розміщені в межах одного будівельного майданчика і споруджуються одночасно.

Загальний журнал робіт веде особа, відповідальна за будівництво будівлі або споруди (виконавець робіт, старший виконавець робіт) і заповнює його з першого дня роботи на об'єкті особисто або доручає керівникам змін. Спеціалізовані будівельно-монтажні організації ведуть спеціалізовані журнали робіт, що знаходяться у відповідальних осіб, які виконують ці роботи. Після закінчення робіт спеціальний журнал передається генеральній будівельній організації.

У табл. 2 наводиться перелік всіх актів, що підлягають оформленню на даному об'єкті будівництва, в календарному порядку.

Отже, наведені положення ДБН А.3.1-5-2009 свідчать, що загальний журнал робіт і акти на закриття прихованих робіт є саме робочою документацією, яка ведеться на будівництві, що є відмінною від виконавчої документації, яка за визначенням у п.1.7 ДБН А.3.1-5-2009 являє собою певний набір ескізів (робочих креслень) з написами про відповідність виконаних у натурі робіт цим кресленням або змінам у них.

Таким чином, положення ДБН А.3.1-5-2009 підтверджують помилковість позиції відповідача та висновків суду першої інстанції, що акти на закриття прихованих робіт в загальному журналі робіт є частиною виконавчої документації, порушення порядку ведення якої є підставою для притягнення підприємства до відповідальності.

Також колегія суддів апеляційного суду критично ставиться до посилань відповідача щодо порушень позивачем ДБН А.3.1-5-2016 Організація будівельного виробництва , оскільки останній набрав чинності з 01.01.2017 року, коли роботи з реконструкції, як зазначено в декларації про готовність об'єкту до експлуатації, а саме 30.11.2016 року, вже були закінчені.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 202; 205; 206; 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" - задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2017 року у справі № 808/775/17 - скасувати та прийняти нову.

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" - задовольнити.

Визнати протиправними і скасувати припис № 2 від 27.02.2017 року та постанову № 4/1008-23.2/660 від 10.03.2017 року про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 28 800 грн.;

Визнати протиправними і скасувати припис № 3 від 27.02.2017 року та постанову № 3/1008-23.2/659 від 10.03.2017 року про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 144 000 грн.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області суму сплаченого судового збору у розмірі 9571 грн. (дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят одну гривню).

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко