Рішення

від 06.10.2017 по справі 445/1230/17

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 445/1230/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( з а о ч н е )

06 жовтня 2017 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кіпчарського О.М.

секретаря судового засідання Притули І.В.

з участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області цивільну справу за позовом ТзОВ Автоклуб до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

ТзОВ Автоклуб звернулось до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в обґрунтування якого зазначає, що 24.05.2006 року між ТзОВ Автоклуб та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір №12390 про надання послуг та договір комісії №12390/1. Відповідно до умов вказаних договорів, позивач зобов'язувався надати відповідачу послуги по отриманню автомобіля марки ВАЗ-21043 (купівля автомобіля в групах), на умовах 100 місячної поетапної відсоткової оплати його вартості та вартості послуг позивача, а ОСОБА_2 зобов'язувався сплачувати на розрахунковий рахунок ТзОВ Автоклуб грошові внески, направлені на погашення ціни автомобіля та витрати компанії, у строки та на умовах, що передбачені вказаними договорами. Внески відповідач зобов'язаний був сплачувати щомісячно, до 10-го календарного числа, виходячи із ціни автомобіля обумовленої на день платежу кожного місяця, згідно наданих цін офіційними дилерами. Вказує, що свої зобов'язання ТзОВ Автоклуб виконало у повному обсязі, 15.02.2007 року відповідач отримав автомобіль, змінивши попередньо його марку на ВАЗ-2107. Після отримання автомобіля відповідачем, сторони погодили кінцевий повний розрахунок провести в термін 90 місяців, що сплив 10 вересня 2014 року. ОСОБА_2 своїх зобов'язань належним чином не виконує, з грудня 2010 року припинив здійснювати будь-які проплати на виконання умов вищевказаних договорів. Станом на 17.07.2017 року у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 15 096,59 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача в примусовому порядку. Окрім цього, позивачем на суму боргу нараховано пеню у розмірі 4 410,00 грн., яку він теж бажає стягнути з відповідача, судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав надав пояснення аналогічні доводам позову. Звернув увагу, що позивачем неодноразово вживались заходи щодо позасудового врегулювання спору, однак усі претензій та телефонні дзвінки відповідачем проігноровано.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. При цьому, від представника відповідача на адресу суду надійшли письмові заперечення проти позову, в яких останній вказує на безпідставність позовних вимог, вважає, що свої зобов'язання ОСОБА_2 перед позивачем виконав та сплатив повну вартість придбаного ним автомобіля. Звертає увагу, що позивач здійснює нечесну підприємницьку діяльність по відношенню до ОСОБА_2, оскільки розмір щомісячних платежів залежав від ринкової ціни автомобіля на момент безпосереднього здійснення цього платежу, яка не підтверджена належними доказами, що може призвести до омани відповідача щодо розмірів платежів. Окрім цього, представником відповідача подано письмову заяву про застосування строків позовної давності, яку мотивовано тим, що розрахунок за договором мав проводитись відповідачем шляхом внесення щомісячних платежів, а тому позовна давність обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.

Водночас, у поданих суду запереченнях представником відповідача не вказано про розгляд справи у відсутності відповідача та/або його представника, причини неявки в судове засідання не повідомлені.

За вказаних обставин, суд вважає за необхідне проводити заочний розгляд справи, на підставі наявних у ній доказів, проти чого представник позивача не заперечив.

Заслухавши пояснення представника позивача, ознайомившись із документами, що подані представником відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, з огляду на таке.

Судом встановлено, що 24 травня 2006 року між ТзОВ Автоклуб та ОСОБА_2 було укладено договір про надання послуг № 12390 та договір комісії № 12390/1.

Відповідно до умов вказаних договорів, ТзОВ Автоклуб зобов'язувалось надати ОСОБА_2 послуги по отриманню автомобіля марки ВАЗ-21043 (купівля автомобіля в групах), на умовах 100 місячної поетапної відсоткової оплати його вартості та його послуг, а ОСОБА_2 зобов'язувався сплачувати на розрахунковий рахунок ТзОВ Автоклуб грошові внески, направлені на погашення ціни автомобіля та витрати компанії, у строки та на умовах, що передбачені вказаними договорами.

Згідно акту прийому-передачі від 15.02.2007 року, ОСОБА_2 отримав у власність автомобіль марки ВАЗ-21073.

Відповідно до додатку № 2 від 15.02.2007 року до договору комісії № 12390/1 від 26.05.2006 року, сторони визначили та підтвердили, що борг ОСОБА_2 перед позивачем за договором комісії, станом на 15.02.2007 року, становить 29 115,00 грн., що еквівалентно 90 чистим внескам. При цьому, сторони домовились, що внески будуть сплачуватись частинами на період, що складає 90 місяців.

Відповідно до додатку № 3 від 15.02.2007 року до договору про надання послуг № 12390 від 26.05.2006 року, сторони визначили та підтвердили, що борг ОСОБА_2 перед позивачем за договором про надання послуг, станом на 15.02.2007 року, становить 5 823,00 грн., що еквівалентно 90 адміністративним внескам. При цьому, сторони домовились, що внески будуть сплачуватись частинами на період, що складає 90 місяців.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку, станом на 17.07.2017 року заборгованість відповідача по сплаті внесків становить 15 096,59 грн., при цьому, остання проплата відповідачем здійснена 22.11.2010 року. Внески за період з грудня 2010 року і по даний час, розмір яких визначено - 599,40 грн. щомісячно, відповідачем не сплачувались. Останній внесок відповідач повинен був внести за серпень місяць 2014 року.

Згідно п. 6.4. договору про надання послуг № 12390 від 24.05.2006 року, внески сплачуються протягом перших 10 календарних днів кожного місяця.

Виходячи із змісту даного пункту договору, внесок за кожен календарний місяць сплачується до 10 числа цього ж місяця, оскільки в договорі не вказано, що оплата внеску здійснюється до 10 числа місяця, що слідує за місяцем за який цей внесок сплачується.

Таким чином, останній внесок за серпень 2014 року у розмірі 599,40 грн., відповідач повинен був сплатити до 10 серпня 2014 року.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 525, 527, 530, 625 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Сторонами було погоджено розмір та умови платежів за договорами комісії та договором про надання послуг, визначено порядок та строк їх сплати. Однак, відповідач грошових зобов'язань перед позивачем у повному обсязі не виконав та припинив сплату внесків в листопаді 2010 року. 4

Як наслідок, ним залишаються не сплачені внески за період з грудня 2010 року по серпень 2014 року, при цьому, як вже було встановлено судом, внесок за серпень 2014 року мав бути сплачений ОСОБА_2 в строк до 10 серпня 2014 року.

Водночас, при винесенні рішення, судом враховується наступне.

Згідно ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За приписами ст. 260 ЦК України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 261, 266 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Згідно ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

За спільною згодою, сторони визначили, що борг буде сплачуватись відповідачем на користь позивача частинами - протягом 90 календарних місяців, починаючи з лютого 2007 року і до серпня 2014 року.

Водночас, наслідки порушення цього обов'язку, сторони передбачили п. 13.3. договору про надання послуг № 12390 від 24.05.2006 року.

Згідно вимог цього пункту, якщо клієнт, який отримав автомобіль не сплатив 2 повних внески підряд або вибірково, втрачає право на сплату внесків щомісячно та зобов'язаний сплатити усі повні внески потягом 10 календарних днів з дня отримання відповідного рахунку від ТзОВ Автоклуб .

За усталеною практикою та правовими позиціями Верховного суду України, що прийняті внаслідок перегляду судових рішень через неоднакове застосування норм матеріального права (постанова від 05.04.2017 року у справі №6-522цс17), перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини від дня, коли відбулося це порушення. Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо за кожним простроченим платежем.

Відступати від правової позиції Верховного суду України, суд підстав не вбачає.

Згідно відтисків поштового штампу на конверті, ТзОВ Автоклуб надіслано на адресу суду позовну заяву 24.07.2017 року, тобто з пропуском трьох річного строку позовної давності щодо усіх прострочених платежів відповідача, окрім платежу за серпень 2014 року.

Таким чином, з відповідача слід стягнути на користь позивача лише заборгованість у розмірі платежу за серпень 2014 року, тобто 599,40 грн.

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити з огляду на сплив строку позовної давності.

В силу вимог ст. 88 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тобто у розмірі 49,16 грн.

Керуючись ст. 15, 16, 256, 257, 261,267 ЦК України, ст. 3, 10, 60, 88, 197, 209, 212-215, 224-226, 233 ЦПК України,-

в и р і ш и в:

позовні вимоги ТзОВ Автоклуб до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Автоклуб , код ЄДРПОУ 25278446, заборгованість у розмірі 599, 40 грн. (п'ятсот дев'яносто дев'ять гривень 40 копійок)

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Автоклуб , код ЄДРПОУ 25278446, 49,16 грн. (сорок дев'ять гривень 16 копійок) витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Копію даного рішення направити відповідачеві та роз'яснити йому, що дане заочне рішення може бути переглянуте Золочівським районним судом Львівської області за його письмовою заявою, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене вiдповiдачем в апеляційному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого Цивільним процесуальним кодексом України.

Суддя ОСОБА_3