Постанова

від 25.09.2017 по справі 910/5108/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2017 р. Справа№ 910/5108/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Гончарова С.А.

Тищенко А.І.

за участю представників сторін

від позивача 1: Кметик-Класенко О.В. - дов. № 100-3097 від 20.02.2017р.

від позивача 2: Кметик-Класенко О.В. - дов. № 431-3310 від 11.08.2016р.

від відповідача: Кляшторний О.М. - керівник згідно витягу з ЄДРПОУ

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський бібліотечний колектор" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2017р.

у справі № 910/5108/17 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації (позивач-1)

Комунального підприємства "Керуюча Компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" (позивач-2)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський бібліотечний колектор"

про стягнення заборгованості та виселення з нежитлового приміщення

В судовому засіданні 25.09.2017р. відповідно до ст. ст. 85, 99 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017р. Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація, Комунальне підприємство "Керуюча Компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" звернулись до господарського суду м.Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський бібліотечний колектор" про стягнення 148 242, 20 грн. заборгованості з орендних платежів та виселення з нежитлового приміщення (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду лише в частині збільшення розміру заборгованості з орендних платежів).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі розпорядження від 28.05.2001р. № 715 та ордеру № 137-2001 від 05.06.2001р. між Московською районною державною адміністрацією міста Києва та товариством з обмеженою відповідальністю "Київський бібліотечний колектор" 05.06.2001р. укладено типовий договір оренди № 210-2001 нежитлового приміщення першого поверху площею 555,0 кв.м., яке є комунальною власністю Московського району м. Києва та знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т. 40-річчя Жовтня, 100/2, для колектору та книжкового магазину, з терміном дії договору з 05.06.2001р. по 30.12.2015р.

У зв'язку з тим, що договір припинив свою дію, а відповідач не звільняє нежиле приміщення та продовжує його використовувати, позивач звернувся до суду з вимогою про виселення товариства з обмеженою відповідальністю "Київський бібліотечний колектор" з нежилого приміщення та стягнення з нього заборгованості за фактичне використання приміщення в розмірі 148 242, 20 грн. з ПДВ за період з 01.03.2016р. по 11.05.2017р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.05.2017р. у справі №910/5108/17 позов задоволено.

Виселено Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський бібліотечний колектор" з нежилого приміщення загальною площею 231,5 кв.м за адресою: м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 100/2.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський бібліотечний колектор" на користь комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" 148 242,20 грн. боргу та 3 823,63 грн. судового збору.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову у виселенні та зобов'язання позивачів здійснити перерахунок заборгованості.

Апеляційна скарга вмотивована порушенням місцевим господарським судом норм законодавства та неналежним дослідженням поданих у справі письмових доказів.

На думку апелянта, судом безпідставно не застосовано ч.2 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна та прийнято як доказ лист Т.в.о. голови Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації А.А. Мельничука № 100-16130 від 09.12.2015р. про направлення відповідачу заяви щодо спірного договору.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу 05.07.2017р. передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Гончаров С.А, Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2017р. колегією суддів у визначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 05.09.2017р.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, згідно ст. 69 ГПК України строк розгляду спору продовжувався, у відповідності до ст. 77 ГПК України у справі оголошувалася перерва, останній раз на 25.09.2017р.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 25.09.2017р. підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняте нове про відмову в позові про виселення та зобов'язання позивачів здійснити перерахунок заборгованості.

Представник позивача 1 та позивача 2 в судовому засіданні апеляційної інстанції 25.09.2017р. заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у запереченнях на апеляційну скаргу, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно п. 2.8. розпорядження Московської районної державної адміністрації міста Києва №715 від 28.05.2001р. "Про надання в орендне користування нежилих приміщень" Товариству з обмеженою відповідальністю "Київський бібліотечний колектор" надано в орендне користування нежитлове приміщення першого поверху площею 555,00 кв.м. за адресою: м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 100/2, для колектору та книжкового магазину та видано ордер №137-2001 від 05.06.2001р. на право зайняття нежитлового приміщення.

На підставі розпорядження № 715 від 28.05.2001р. та ордеру № 137-2001 від 05.06.2001р. між Московською районною державною адміністрацією міста Києва та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київський бібліотечний колектор" 05.06.2001р. укладено типовий договір оренди № 210-2001 нежитлового приміщення першого поверху площею 555,00 кв.м., яке є комунальною власністю Московського району м. Києва та знаходиться за адресою: м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 100/2 для колектору та книжкового магазину, з терміном дії договору з 05.06.2001р. до 30.12.2015р.

Відповідно до розпорядження Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації №101 від 07.02.2002р. "Про надання в орендне користування нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади Голосіївського району м. Києва" було внесено зміни до п. 2.8. розпорядження Московської районної державної адміністрації міста Києва №715 від 28.05.2001р. в частині площі нежитлового приміщення на 595,2кв.м.

Згідно ч. 1 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно ст. 6 та 10-1 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста, яка безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради (у разі їх утворення) та їх виконавчі органи. Виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація, яка паралельно виконує функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" до відання Київської міської державної адміністрації у межах і формах, визначених конституцією і законами України, належить вирішення питання управління майном.

Згідно п. 31 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцеві державні адміністрації здійснюють функцію управління майном підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління.

Рішенням Київської міської ради №7/4819 від 09.09.2010р. "Про питання організації управління районами в м. Києві" було вирішено припинити з 31.10.2010р. шляхом ліквідації районні в м. Києві ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № 787 від 30.09.2010р. "Про організаційно правові заходи, пов'язані з виконанням рішення Київської міської ради № 7/4819 від 09.09.2010р. "Про питання організації управління районами в м. Києві" утворено з 31.10.2010р. у районах м. Києва районні в місті Києві державні адміністрації.

На підставі рішення Київської міської ради № 183/4995 від 28.10.2010р. "Про окремі питання організації управління районами в місті Києві" та розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № 1112 від 10.12.2010р. "Про питання організації управління районами в місті Києві" майно комунальної власності міста Києва передано до сфери управління Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації.

Розпорядженням Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації № 261 від 06.04.2011р. "Про забезпечення життєдіяльності Голосіївського району м. Києва у сферах управління, віднесених до повноважень Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації" комунальне підприємство Голосіївського району м. Києва "Розрахунковий центр "Голосіїво" визначено орендодавцем комунального майна, яке передано до сфери управління Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації.

На підставі рішення Київської міської ради №284/5096 від 02.12.2010р. "Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва", розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №1112 від 10.12.2010р. "Про питання організації управління районами в місті Києві" та розпорядження Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації №261 від 06.04.2011р. "Про забезпечення життєдіяльності Голосіївського району м. Києва у сферах управління, віднесених до повноважень Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації", між комунальним підприємством Голосіївського м. Києва "Розрахунковий центр "Голосіїво" (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Київський бібліотечний колектор" (орендар; відповідач) укладено Додаткову угоду №1 від 01.06.2011р. до Договору оренди №210-2001 від 05.06.2001р. нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 100/2 (1 поверх 595,2 кв.м.).

Згідно рішення Київської міської ради № 34/6250 від 22.09.2011р. "Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва" орендодавцем майна територіальної громади міста Києва визначено Голосіївську районну Києві державну адміністрацію.

На підставі вказаного рішення Київської міської ради, розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №121 від 31.01.2011р. "Про реалізацію районними у місті Києві державними адміністраціями окремих повноважень", відповідно до пунктів 1.1., 1.4.7. розпорядження Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації №1030 від 30.12.2011р. "Про внесення змін до договорів оренди нежитлових приміщень територіальної громади міста Києва, що віднесені до сфери управління Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації та перерахунок орендної плати" та п.п. 2, 3 Розпорядження Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації №5 від 12.01.2012р. "Про питання врегулювання розрахунків витрат на утримання нерухомого майна", між Голосіївською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець), комунальним підприємством Голосіївського району м. Києва "Розрахунковий центр Голосіїво" (балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Київський бібліотечний колектор" (орендар) укладено Додаткову угоду №2 від 16.01.2012р. до Договору оренди № 210-2001 від 05.06.2001р. нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня. 100/2 (1 поверх 595,2кв.м.). Орендна плата сплачується на розрахунковий рахунок Позивача.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового оборогу, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.

Статтею 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що за договором оренди орендаря може бути зобов'язано використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду, та виробляти продукцію в обсягах, необхідних для задоволення потреб регіону. Орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов Договору, запобігати його пошкодженню, псуванню. Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

На підставі акта приймання-передачі від 01.07.2014р., складеного після відмови відповідача від частини нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 100/2, і яка з 01.07.2014р. складає 356,1 кв.м., між сторонами підписано додаток до договору оренди №210-2001 від 05.06.2001р. з розрахунком орендних платежів, загальний розмір яких в місяць складає 5 349, 20 грн. з ПДВ, але без врахування індексу інфляції відповідно до 3.2. Договору оренди.

Як встановлено судом, спір у справі виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди в частині сплати орендних платежів, відшкодування земельного податку, витрат пов'язаних з утриманням нежитлового приміщення (експлуатаційні витрати).

Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Статтями 759, 762 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до частини 1 статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 1 статті 286 ГК України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що розмір місячної орендної плати визначається шляхом коригування орендної плати на індекс інфляції з моменту укладення договору оренди.

Згідно п. 3.3 договору оренди, орендна плата сплачується орендарем щомісячно до 15 числа поточного місяця.

При укладенні договору оренди застосовувалася орендна ставка 2 грн. 1 кв.м., згідно рішення Московської райради №23/05 від 31.05.2001р.

В 2003 році орендна ставка змінена відповідно до рішення Голосіївської районної в м. Києві ради № 11/11 від 30.01.2003р., згідно якого орендна ставка встановлена у розмірі 5 грн. 1кв.м., про що між сторонами договору оренди було підписано додаток від 01.02.2003р. до Договору оренди.

Відповідно до рішення Голосіївської районної в м. Києві ради № 4/11 від 24.04.2003р. "Про надання пільг з орендної плати за оренду нежитлових приміщень" відповідачу надано пільгу та встановлено на 2003р. орендну ставку 2 грн. 1кв.м., про що між сторонами договору оренди було підписано додаток від 01.11.2003р. до договору.

Згідно з рішенням Голосіївської районної в м. Києві ради №21/08 від 25.12.2003р. "Про зміни до Методики розрахунку орендної плати встановленої рішенням Голосіївської районної в м. Києві ради № 11/11 від 30.01.2003р." орендна ставка встановлена у розмірі 7 грн. 1 кв.м., про що між сторонами договору оренди було підписано додаткову угоду від 01.01.2004р. до Договору оренди.

Відповідно до рішення Голосіївської районної в м. Києві ради №24/07 від 25.03.2004р. "Про надання пільг з орендної плати за оренду нежитлових приміщень" відповідачу було надано пільгу та зменшено на 2004р. орендну ставку на 40%.

Згідно із рішенням Голосіївської районної в м. Києві ради №32/24 від 17.02.2005р. "Про надання пільг з орендної плати за оренду нежитлових приміщень" відповідачу було надано пільгу та встановлено на 2005р. орендну ставку 4 грн. 1кв.м., про що між сторонами договору оренди було підписано додаткову угоду від 2005р. до Договору оренди.

Після 2005 року пільги з орендної плати за оренду нежитлового приміщення відповідачу не надавалися, правомірним є застосовування орендної ставки по договору оренди в спірний період у розмірі 7 грн. 1кв.м. згідно рішення Голосіївської районної в м. Києві ради № 21/08 від 25.12.2003р. Про зміни до Методики розрахунку орендної плати", про що між сторонами договору оренди було підписано додаток від 01.01.2004р. до Договору оренди.

Додатками від 01.07.2014р. та від 31.10.2014р. до договору оренди №210-2001 від 05.06.2001р. орендна ставка встановлена та погоджена сторонами у розмірі 7 грн. 1 кв.м.

Відповідно до рішення Московської райради № 23/05 від 31.05.2001р. та в подальшому рішення Голосіївської районної в м. Києві ради №11/11 від 30.01.2003р. "Про затвердження Методики розрахунку орендної плати та типового Договору оренди нерухомого майна, що належить територіальній громаді Голосіївського району м. Києва", крім орендної плати орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю експлуатаційні витрати, пов'язані з утриманням приміщення та відшкодувати витрати, пов'язані зі сплатою податку на землю.

Відповідно до п. 6.5. ст. 6 рішення Київської міської ради № 34/6250 від 22.09.2011р. "Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва" крім орендної плати орендар сплачує: податки та збори у розмірах та порядку, визначених чинним законодавством України; компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди.

Згідно п. 3.6. договору, по закінченню терміну дії договору орендна плата та інші платежі (комунальні послуги, експлуатаційні витрати, відшкодування витрат пов'язаних з утримання земельної ділянки) сплачуються орендарем по день фактичного звільнення приміщення включно.

Пунктом 3.10 договору передбачено, що обов'язок орендаря щодо сплати витрат, пов'язаних з утриманням земельної ділянки, відповідає вимогам чинного законодавства.

Згідно п. 3.11. договору, розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін, або на вимогу однієї із сторін у разі зміни цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України. Всі зміни до договору оренди були погоджені між сторонами договору.

Орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцеві витрати, пов'язані з утриманням земельної ділянки, відповідно до Закону України "Про плату за землю", що згідно п. 3.10 Договору є істотною умовою договору (п. 3.12).

Пунктом 3.13 договору оренди передбачено, що орендар сплачує орендодавцю витрати, пов'язані з експлуатацією нежитлових приміщень.

Розмір витрат, пов'язаних з експлуатацією нежитлових приміщень, визначався позивачем відповідно до розпоряджень Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації №5 від 12.01.2012р. та №74 від 08.02.2013р. "Про питання врегулювання розрахунків витрат на утримання нерухомого майна".

Відповідно до наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 176 від 05.09.2001р. "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо участі суб'єктів підприємницької діяльності в утриманні будинків і прибудинкових територій", постанови Кабінету Міністрів України № 869 від 01.06.2011р. "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги", Наказом по підприємству № 24/05 від 05.05.2015р. "Про порядок розрахунків та відшкодування витрат за утримання та обслуговування нежитлових приміщень", визначено розмір витрат на утримання нерухомого майна (експлуатаційні витрати) на рівні попереднього розміру визначеного розпорядженням Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації № 74 від 08.02.2013р. "Про питання врегулювання розрахунків витрат на утримання нерухомого майна" у розмірі 4,02 за 1 кв.м. нежитлового приміщення першого поверху площею 231,5 кв.м, які розміщені в будинку за адресою: м. Київ, пр-т. 40-річння Жовтня, 100/2 та дорівнює 4,02 грн. * 231,5 кв.м. (площа приміщення) = 930,63 грн. з ПДВ

Рішенням Київської міської ради № 270/270 від 09.10.2014р. "Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва" комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району" перейменовано в комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" та віднесено до сфери управління Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації та реорганізовано комунальне підприємство Голосіївського району в м. Києві "Розрахунковий центр "Голосіїво" шляхом приєднання до комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва".

З метою вдосконалення роботи комунальних підприємств, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва та віднесені до сфер управління Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації та відповідно до рішення Київської міської ради № 270/270 від 09.10.2014р., Голосіївська районна в місті Києві державної адміністрація розпорядженням №95 від 19.02.2015р. "Про організаційно-правові заходи реорганізації комунального підприємства Голосіївського району в м. Києві "Розрахунковий центр "Голосіїво" утворила комісію з реорганізації підприємства та доручила їй передати комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" нерухоме та рухоме майно, яке знаходилось на балансі реорганізовуваного підприємства.

З акту прийому-передачі від 31.05.2015р. комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" вбачається, що передано нерухоме майно, яке знаходилось на балансі комунального підприємства Голосіївського району в м. Києві "Розрахунковий центр "Голосїїво", в тому числі нежилі приміщення першого поверху площею 231,5 кв.м. за адресою: м. Київ, пр-т. 40-річчя Жовтня, 100/2.

Листом № 434-8983 від 22.05.2015р. з трьома екземплярами додаткової угоди № 4 до договору оренди № 210-2001 від 05.06.2001р. ТОВ "Київський бібліотечний колектор" повідомлено про зміну володільця та балансоутримувача нежитлового приміщення першого поверху площею 231,5 кв.м. за адресою: м. Київ, пр-т. 40-річчя Жовтня, 100/2.

Позивач зазначив, що додаткову угоду № 4 орендодавцю не повернув, проте зміни умов щодо балансоутримувача у чинному законодавством порядку не оскаржував.

Чинним законодавством та договором оренди з усіма додатками та додатковими угодами визначено обов'язок відповідача відшкодовувати витрати пов'язані з утриманням нежитлового приміщення.

Повний розрахунок, з врахуванням індексу інфляції відповідно до п.3.2. договору наданий суду позивачем, відповідно до якого загальна заборгованість становить 148 242,20 грн. за період з 01.03.2016р. по 11.05.2017р., з яких орендна плата 121 529,95 грн. з ПДВ, експлуатаційні витрати в розмірі 13 959,45 грн., відшкодування витрат, пов'язаних з утримання земельної ділянки в розмірі 12 752,80 грн., визнається судом обґрунтованим.

Таким чином, позивачем вірно до складу орендних платежів, що зобов'язаний сплачувати відповідач по договору оренди нараховано відшкодування експлуатаційних витрат, пов'язаних з утриманням нежитлового приміщення та відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою податку на землю, що неодноразово погоджувалося сторонами договору оренди додатками та додатковими угодами договору.

Відповідач взяті на себе зобов'язання з оплати орендних платежів, відшкодування земельного податку, витрат пов'язаних з утриманням нежитлового приміщення (експлуатаційні витрати) не виконує належним чином.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем, який станом на 11.05.2017р. за оренду, відшкодування земельного податку, витрат пов'язаних з утриманням нежитлового приміщення (експлуатаційні витрати) складає 148 242,20 грн. за період з 01.03.2016р. по 11.05.2017р., належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, у зв'язку з чим місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про задоволення позову в цій частині.

Як вбачається з матеріалів справи та частково визнається відповідачем, останній свої зобов'язання за Договором щодо своєчасної сплати орендної плати, а також відшкодування витрат на утримання приміщень і земельного податку, не виконував.

На думку відповідача, позовні вимоги про стягнення орендної плати та пов'язаних з нею платежів за Договором оренди № 210-2001 від 05.06.2001р. задоволенню не підлягають, одночасно посилаючись на те, що рішенням Київської міської ради № 415/1280 від 21 квітня 2015р. "Про затвердження Положення оренду майна територіальної громади міста Києва" визначено, що ставка орендної плати для об'єктів з продажу книг, газет і журналів, виданих українською мовою, встановлюється у розмірі 5% від звичайної орендної плати.

Отже, орендна плата за спірний період, на думку відповідача ТОВ "Київський бібліотечний колектор", підлягає перерахунку за коефіцієнтом 5%.

Як вбачається з матеріалах даної справи, між сторонами не укладалось жодних додаткових угод про встановлення орендної плати у розмірі 5% від звичайної орендної плати. Будь-яких доказів звернення відповідача до суду з вимогами про укладення таких угод сторонами не надано, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування до фактичних зобов'язань, що залишились після закінчення терміну дії спірного договору оренди норм, затверджених рішенням Київської міської ради № 415/1280 від 21 квітня 2015р. "Про затвердження Положення оренду майна територіальної громади міста Києва".

Пунктом 5.1. договору встановлено, що термін його дії встановлюється з 05.05.2001р. по 30.12.2015р.

Відповідно до п. 5.2. договору, після закінчення терміну, зазначеного в п. 5.1. договір оренди припиняє свою дію. Орендар має право у встановленому порядку звернутись до орендодавця з проханням про укладення договору на наступний період. В разі відмови орендодавця продовжити термін оренди, орендар повинен звільнити приміщення згідно умов п. 2.15 цього договору.

Договір може бути розірвано на вимогу однієї з сторін в разі невиконання іншою стороною її обов'язків та вимог, зазначених у цьому договорі, а також на інших підставах, передбаченим чинним законодавством (п. 5.4 договору).

Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація повідомленням від 09.12.2015р. № 100-16130 повідомила відповідача про закінчення терміну дії договору оренди № 210-2001 від 05.06.2011р. Вказане повідомлення про закінчення строку договору оренди відповідач отримав 30.12.2015р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103010665963.

Позивач 1 зазначив, що у випадку, коли орендар не має наміру на продовження договору оренди на новий строк, Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація в порядку ст. 785 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна зобов'язує товариство з обмеженою відповідальністю Київський бібліотечний колектор згідно договору передати нежитлове приміщення по акту приймання-передачі підприємству-балансоутримувачу, сплатити орендні платежі та здійснити оплату комунальних послуг по день фактичної передачі приміщення по акту.

Будь-яких доказів щодо продовження дії договору та щодо фактичного передачі майна в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч. 1 статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Пунктом 2.21 договору передбачено, що підставою для припинення нарахування орендних платежів по цьому договору є акт передачі орендного приміщення орендодавцю. Орендна плата сплачується орендарем по день фактичної передачі приміщення по акту.

Щодо твердження апелянта про те, що суд першої інстанції не застосовано до спірних правовідносин статтю 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна . Колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вказаної статті, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Зокрема у частині 2 статті 17 Закону України Про оренду державного і комунального майна встановлено, що в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як встановлено судом, орендодавець Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація, заперечувала і, як встановлено законодавством не пізніше одного місяця направила відповідачу повідомлення №100-16130 від 09.12.2015р. про закінчення терміну дії Договору оренди № 210-2001 від 05.06.2001р. та повернення майна орендованого приміщення по акту приймання-передачі підприємству - балансоутримувачу.

Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу Украйни, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 12 Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна визначено, що зі змісту статей 759, 763 і 764 ЦК України, частини другої статті 291 ГК України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.

Зі змісту статті 759 Цивільного кодексу України випливає, що за договором найму наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно в користування за плату та на певний строк.

За цим договором набуває статусу титульного володільця на певний строк, тривалість якого визначається домовленістю сторін, законом (у тому випадку, коли законом установлені максимальні (граничні) строки, а орендодавець і орендар не встановили строк оренди чи встановили більший строк) та їх волею про розірвання договору.

Таким чином, умова про строк користування майном обумовлена суттю самих відносин оренди.

Зокрема у частині 2 статті 17 Закону України Про оренду державного і комунального майна встановлено, що в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Статтею 764 ЦК України визначено, що, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Строк один місяць обраховується з моменту закінчення строку договору .

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Положення окреслених вище норм права не передбачають порядку автоматичного поновлення договору оренди, а лише визначають, що в цьому разі договір підлягає поновленню (а не є поновленим).

Отже, жодною нормою чинного законодавства України не визначено автоматичне продовження договору оренди у випадку заперечень орендодавця.

Нарахування орендних платежів, які продовжуються відповідно до умов Договору оренди до дня фактичної передачі приміщення по акту та його звільнення, не є доказом автоматичного продовження договору на той самий термін, продовжуються тільки зобов'язання.

Відповідач після закінчення терміну дії Договору оренди приміщення не звільнив, орендодавцю по акту не передав, продовжує безпідставно ним користуватися, не сплачуючи за його фактичне використання.

Безпідставними є твердження відповідача про відсутність у тимчасово виконуючого обов'язки голови Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації Мельничука Андрія Анатолійовича повноважень на підписання повідомлення від 09.12.2015р. № 100-16130, яким орендодавець, Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація, повідомила Відповідача про закінчення терміну дії Договору оренди № 210- 2001 від 05.06.2001р. та повернення майна.

Президент України уповноважений призначити тимчасово виконуючим обов'язків голови місцевої державної адміністрації, відповідно до пункту 1 Указу Президента України Про тимчасове виконання обов'язків голів місцевих державних адміністрацій , іншу особу, у випадку, коли у штаті місцевої державної адміністрації є вакантними посади першого заступника та всіх інших заступників голови місцевої державної адміністрації і при цьому або відсутнє подання Кабінету Міністрів України, або Президент України обґрунтовано не може прийняти позитивне рішення відповідно до внесеного подання.

Під час призначення тимчасово виконуючим обов'язки голови місцевої державної адміністрації іншої особи, Президент України видає відповідний акт із врахуванням вимог Конституції та чинного законодавства.

Розпорядженням Президента України від 15.09.2014 №1019/2014-рп Про тимчасове виконання обов'язків голови Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації було призначено Мельничука А.А. тимчасово виконуючим обов'язки голови Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації.

Отже, повідомлення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації № 100-16130 від 09.12.2015р., яким Відповідачу наголошено про закінчення терміну дії Договору оренди № 210-2001 від 05.06.2001р. та обов'язок повернення майна підписано уповноваженою особою.

Доказом направлення та отримання вказаного повідомлення Відповідачем є поштова квитанція, опис вкладення у цінний лист, де чітко вказано вид направлення (повідомлення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації № 100-16130 від 09.12.2015р.) та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання відповідачем, оригінали яких оглянуті судом апеляційної інстанції.

Отже судом першої інстанції було зроблено вірний висновок про те, що Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація, повідомленням №100-16130 від 09.12.2015 р. повідомила відповідача про закінчення терміну дії договору оренди № 210-2001 від 05.06.2011р. дане повідомлення про закінчення строку договору оренди відповідач отримав 30.12.2015р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103010665963, а у випадку, коли орендар не має наміру на продовження договору оренди на новий строк, Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація в порядку ст. 785 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" зобов'язує товариство з обмеженою відповідальністю "Київський бібліотечний колектор" згідно договору передати нежитлове приміщення по акту приймання-передачі підприємству - балансоутримувачу, сплатити орендні платежі та здійснити оплату комунальних послуг по день фактичної передачі приміщення по акту.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що з припиненням договору оренди № 210-2001 від 05.06.2001р. відповідач втрачає статус орендаря і, оскільки належних доказів щодо підтвердження права користування орендованим приміщенням відповідачем не надано, вимога позивача про виселення відповідача з нежилого приміщення загальною площею 231,5 кв.м. за адресою: м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 100/2, передавши по акту прийому-передачі зазначені приміщення позивачу, є обґрунтованою.

Одночасно колегія суддів зазначає про те, що викладені відповідачем (апелянтом) в додаткових поясненнях до апеляційної скарги вимоги про зобов'язання позивача здійснити перерахунок з орендної плати за спірний період, визнання спірного договору оренди продовженим з 31 грудня 2015 року та зобов'язання сторони внести до договору оренди зміни, привівши його у відповідність до рішення КМР від 21.04.2015 №415/1280, не підлягають розгляду апеляційною інстанцією, оскільки не були предметом розгляду в суді першої інстанції і не заявлялись відповідачем у вигляді зустрічних позовних вимог.

Нормами статті 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст. ст. 32-34 ГПК України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального права та процесуального права, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції не встановлено порушення судом норм ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України.

Доводи відповідача, наведенні в апеляційній скарзі, не відповідають дійсним обставинам та спростовуються матеріалами справи.

Решту аргументів відповідача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський бібліотечний колектор" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2017р. у справі №910/5108/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2017р. у справі №910/5108/17 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/5108/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді С.А. Гончаров

А.І. Тищенко