Постанова

від 07.03.2018 по справі 910/5108/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2018 року

м. Київ

справа № 910/5108/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.,

за участі секретаря судового засідання Корпусенка А.О.

за участю представників:

позивача1 - не з'явився

позивача 2 - не з'явився

відповідача - Кляшторного О.М. (директор), Удовенка С.М. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2906/10), діє на підставі ордеру № 097965

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський бібліотечний колектор"

на рішення господарського суду міста Києва від 29.05.2017

(суддя - Мудрий С.М.)

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2017 (головуючий - Скрипка І.М., судді - Гончаров С.А., Тищенко А.І.)

у справі

за позовом :

1) Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації;

2) Комунального підприємства "Керуюча Компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський бібліотечний колектор"

про стягнення заборгованості та виселення з нежитлового приміщення

ВСТАНОВИВ:

1. 29.03.2017 до господарського суду міста Києва від Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації (далі в тексті - Позивач 1) та Комунального підприємства "Керуюча Компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" (далі в тексті - Позивач 2) надійшла позовна заява у якій Позивач 1 та Позивач 2 просять стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський бібліотечний колектор" (далі в тексті - Відповідач) заборгованість на суму 120 443,38 грн та виселити Відповідача з нежитлового приміщення.

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Позивачі обґрунтовують позовні вимоги тим, що на підставі розпорядження від 28.05.2001 № 715 та ордеру № 137-2001 від 05.06.2001 між Московською районною державною адміністрацією міста Києва та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київський бібліотечний колектор" 05.06.2001 укладено типовий договір оренди № 210-2001 нежитлового приміщення першого поверху площею 555,0 кв.м, яка є комунальною власністю Московського району м. Києва та знаходиться за адресою: м. Київ, пр.-т. 40-річння Жовтня, 100/2, для колектору та книжкового магазину, з терміном дії договору з 05.06.2001 по 30.12.2015. У зв'язку з тим, що договір припинив свою дію, а Відповідач не звільняє нежиле приміщення та продовжує його використовувати, Позивач звернувся до суду з вимогою про виселення товариства з обмеженою відповідальністю "Київський бібліотечний колектор" з нежилого приміщення та стягнення з нього заборгованості за фактичне використання приміщення в розмірі 120 443,38 грн з ПДВ за період з 01.03.2016 по 01.03.2017.

3. 12.05.2017 до господарського суду міста Києва від Позивачів надійшла заява про збільшення позовних вимог, у якій Позивач 1 та Позивач 2 просять суд стягнути з Відповідача заборгованість за фактичне використання приміщення на суму 148 242 , 20 грн з ПДВ за період з 01.03.2016 по 01.05.2017 та стягнути з Відповідача 3% річних від простроченої суми у розмірі 4 812, 79 грн.

4. Рішенням господарського суду міста Києва від 29.05.2017 у справі № 910/5108/17 позов задоволено повністю; вирішено виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський бібліотечний колектор" (03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, буд. 100/2, код ЄДРПОУ 30573574) з нежилого приміщення загальною площею 231,5 кв. м за адресою: м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 100/2; вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський бібліотечний колектор" (03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, буд. 100/2, код ЄДРПОУ 30573574) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" (03039, м. Київ, проспект Голосіївський, 17-б, код ЄДРПОУ 32375554) основний борг на суму 148 242 (сто сорок вісім тисяч двісті сорок дві) грн. 20 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 823 (три тисячі вісімсот двадцять три) грн. 63 коп.

5. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський бібліотечний колектор" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2017 у справі №910/5108/17 залишено без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2017 у справі №910/5108/17 залишено без змін.

6. У рішенні суду першої інстанції встановлені наступні фактичні обставини справи:

6.1. Згідно з п. 2.8. розпорядження Московської районної державної адміністрації міста Києва від 28.05.2001 №715 "Про надання в орендне користування нежилих приміщень" товариству з обмеженою відповідальністю "Київський бібліотечний колектор", надано в орендне користування нежитлове приміщення першого поверху площею 555,00 кв.м. за адресою: м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 100/2, для колектору та книжкового магазину та видано ордер №137-2001 від 05.06.2001 на право зайняття нежитлового приміщення.

6.2. На підставі розпорядження від 28.05.2001 № 715 та ордеру № 137-2001 від 05.06.2001 між Московською районною державною адміністрацією міста Києва та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київський бібліотечний колектор" 05.06.2001 укладено типовий договір оренди № 210-2001 (далі в тексті - Договір) нежитлового приміщення першого поверху площею 555,00 кв. м., яке є комунальною власністю Московського району м. Києва та знаходиться за адресою: м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 100/2 для колектору та книжкового магазину, з терміном дії договору з 05.06.2001 р. до 30.12.2015.

6.3. Рішенням Київської міської ради від 09.09.2010 №7/4819 "Про питання організації управління районами в м. Києві" було вирішено припинити з 31.10.2010 шляхом ліквідації районні в м. Києві ради та їх виконавчі органи.

6.4. Відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 30.09.2010 № 787 "Про організаційно правові заходи, пов'язані з виконанням рішення Київської міської ради від 09.09.2010 № 7/4819 "Про питання організації управління районами в м. Києві" утворено з 31.10.2010 у районах м. Києва районні в місті Києві державні адміністрації.

6.5. На підставі рішення Київської міської ради від 28.10.2010 № 183/4995 "Про окремі питання організації управління районами в місті Києві" та розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 10.12.2010 № 1112 "Про питання організації управління районами в місті Києві" майно комунальної власності міста Києва передано до сфери управління Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації.

6.6. Розпорядженням Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації від 06.04.2011 № 261 "Про забезпечення життєдіяльності Голосіївського району м. Києва у сферах управління, віднесених до повноважень Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації" комунальне підприємство Голосіївського району м. Києва "Розрахунковий центр "Голосіїво" визначено орендодавцем комунального майна, яке передано до сфери управління Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації.

6.7. На підставі рішення Київської міської ради від 02.12.2010 №284/5096 "Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва", розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.12.2010 №1112 "Про питання організації управління районами в місті Києві" та розпорядження Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації від 06.04.2011 №261 "Про забезпечення життєдіяльності Голосіївського району м. Києва у сферах управління, віднесених до повноважень Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації", між комунальним підприємством Голосіївського м. Києва "Розрахунковий центр "Голосіїво" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київський бібліотечний колектор" (орендар; Відповідач) укладено Додаткову угоду №1 від 01.06.2011 до Договору оренди №210-2001 від 05.06.2001 нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 100/2 (1 поверх 595,2 кв.м.).

6.8. На підставі рішення Київської міської ради від 22.09.2011 № 34/6250 "Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва", розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.01.2011 №121 "Про реалізацію районними у місті Києві державними адміністраціями окремих повноважень", відповідно до пунктів 1.1., 1.4.7. розпорядження Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації від 30.12.2011 №1030 "Про внесення змін до договорів оренди нежитлових приміщень територіальної громади міста Києва, що віднесені до сфери управління Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації та перерахунок орендної плати" та п.п. 2, 3 Розпорядження Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації від 12.01.2012р. №5 "Про питання врегулювання розрахунків витрат на утримання нерухомого майна", між Голосіївською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець), комунальним підприємством Голосіївського району м. Києва "Розрахунковий центр Голосіїво" (балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Київський бібліотечний колектор" (орендар) укладено Додаткову угоду №2 від 16.01.2012 до Договору оренди № 210-2001 від 05.06.2001 нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня. 100/2 (1 поверх 595,2кв.м.). Орендна плата сплачується на розрахунковий рахунок Позивача.

7. Суд першої інстанції зазначив, що з наданих суду доказів вбачається, що Відповідач взяті на себе зобов'язання з оплати орендних платежів, відшкодування земельного податку, витрат пов'язаних з утриманням нежитлового приміщення (експлуатаційні витрати) не виконує належним чином.

8. Приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у Відповідача перед Позивачем, який станом на 11.05.2017 за оренду, відшкодування земельного податку, витрат пов'язаних з утриманням нежитлового приміщення (експлуатаційні витрати) складає 148 22,20 грн за період з 01.03.2016 по 11.05.2017, належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, позовні вимоги в зазначеній частині судом першої інстанції задоволено.

9. Щодо позовних вимог про виселення, судом першої інстанції на підставі дослідження доказів у справі встановлено наступне:

9.1. Пунктом 5.1. договору встановлено, що термін дії договору встановлюється з 05.05.2001 по 30.12.2015.

9.2. Відповідно п. 5.2. договору, після закінчення терміну, зазначеного в п. 5.1. договір оренди припиняє свою дію. Орендар має право у встановленому порядку звернутись до орендодавця з проханням про укладення договору на наступний період. В разі відмови орендодавця продовжити термін оренди, орендар повинен звільнити приміщення згідно умов п. 2.15 цього договору.

9.3. Договір може бути розірвано на вимогу однієї з сторін в разі невиконання іншою стороною її обов'язків та вимог, зазначених у цьому договорі, а також на інших підставах, передбаченим чинним законодавством (п. 5.4.).

9.4. Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація, повідомленням від 09.12.2015 № 100-16130 повідомила Відповідача про закінчення терміну дії договору оренди № 210-2001 від 05.06.2011 дане повідомлення про закінчення строку договору оренди відповідач отримав 30.12.2015, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 10665963.

9.5. Будь-які докази щодо продовження дії договору та щодо фактичного передачі майна в матеріалах справи відсутні.

10. На підставі встановлених фактичних обставин справи, суд дійшов до висновку, що з припиненням договору оренди № 210-2001 від 05.06.2001Відповідач втрачає статус орендаря і, оскільки належних доказів щодо підтвердження права користування орендованим приміщенням Відповідачем не надано, то вимога Позивача про виселення Відповідача з нежилого приміщення загальною площею 231,5 кв.м за адресою: м. Київ, пр.-т. проспект 40-річчя Жовтня, 100/2, передавши по акту прийому-передачі зазначені приміщення позивачу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

11. У постанові Київського апеляційного господарського суду встановлено, що Розпорядженням Президента України від 15.09.2014 №1019/2014-рп Про тимчасове виконання обов'язків голови Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації було призначено Мельничука А.А. тимчасово виконуючим обов'язки голови Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації.

12. З вказаного судом апеляційної інстанції зроблено висновок, що повідомлення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації № 100-16130 від 09.12.2015, яким Відповідачу наголошено про закінчення терміну дії Договору оренди № 210-2001 від 05.06.2001 та обов'язок повернення майна підписано уповноваженою особою.

13. У зв'язку з наведеним, колегія суддів суду апеляційної інстанції погодилася з висновком суду першої інстанції про те, що з припиненням договору оренди № 210-2001 від 05.06.2001 Відповідач втрачає статус орендаря і, оскільки належних доказів щодо підтвердження права користування орендованим приміщенням Відповідачем не надано, вимога Позивача про виселення відповідача з нежилого приміщення загальною площею 231,5 кв.м. за адресою: м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 100/2, передавши по акту прийому-передачі зазначені приміщення Позивачу, є обґрунтованою.

14. Разом з тим, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла до висновку, що викладені Відповідачем (апелянтом) в додаткових поясненнях до апеляційної скарги вимоги про зобов'язання позивача здійснити перерахунок з орендної плати за спірний період, визнання спірного договору оренди продовженим з 31 грудня 2015 року та зобов'язання сторони внести до договору оренди зміни, привівши його у відповідність до рішення КМР від 21.04.2015 №415/1280, не підлягають розгляду апеляційною інстанцією, оскільки не були предметом розгляду в суді першої інстанції і не заявлялись Відповідачем у вигляді зустрічних позовних вимог.

15. Судові рішення судів першої та апеляційної інстанції обґрунтовані положеннями статей 16, 26, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування", статей 530, 627, 628, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, статей 283, 286 Господарського кодексу України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

16. Відповідач через Київський апеляційний господарський суд подав касаційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 29.05.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2017 у справі № 910/5108/17 у якій просить суд: скасувати вищезазначені судові рішення; у позовній вимозі про виселення ТОВ "Київський бібліотечний колектор" з нежитлового приміщення по проспекті Голосіївському 100/2 відмовити; змінити рішення першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, якою залишено в силі, в частині вимог щодо орендної плати за спірний період, зобов'язавши Позивачів здійснити перерахунок розміру заборгованості Відповідача з орендної плати за користування займаними приміщеннями відповідно до "Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва", затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280 "Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва".

17. В обґрунтування підстав для скасування в частині оскаржуваних судових рішень і внесення змін до оскаржуваних судових рішень, Відповідач наводить наступні доводи:

17.1. На думку Відповідача, приймаючи рішення на користь Позивачів, у разі наявних достатніх правових підстав, суд першої інстанції мав би зобов'язати Відповідача, як орендаря, звільнити займані ним нежитлові приміщення а не постановити рішення про виселення.

17.2. Суди попередніх інстанцій не застосували до спірних правовідносин положення частини другої статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

17.3. Приймаючи рішення про обґрунтованість розрахунку заборгованості з орендної плати, зробленого Позивачами, суди першої та апеляційної інстанції мали з'ясувати відповідність істотних умов Договору від 05.06.2001 № 210-2001 вимогам Типового договору, затвердженого Київською міською радою, чинним на момент існування спірних відносин, проте цього не зробили.

17.4. Суди попередніх інстанцій не взяли до уваги норми законодавства України, які забороняють виселення книго-розповсюджуючих підприємств, до яких належить ТОВ "Київський бібліотечний колектор".

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

18. До суду 14.02.2018 від Позивача 1 надійшов відзив на касаційну скаргу у якому Позивач 1 просить залишити рішення господарського суду міста Києва від 29.05.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2017 у справі № 910/5108/17 без змін, а касаційну скаргу Відповідача - без задоволення. Обґрунтовуючи необхідність залишити касаційну скаргу без задоволення, Позивач 1 у відзиві зазначає, що оскаржувані судові рішення не можуть бути скасовані через формальні міркування Скаржника.

19. Також до Верховного Суду 14.02.2018 від Позивача 2 надійшов відзив на касаційну скаргу у якому Позивач 2 1 просить залишити рішення господарського суду міста Києва від 29.05.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2017 у справі № 910/5108/17 без змін, а касаційну скаргу Відповідача - без задоволення. Обґрунтовуючи необхідність залишити касаційну скаргу без задоволення, Позивач 1 у відзиві зазначає, що оскаржувані судові рішення не можуть бути скасовані через формальні міркування Скаржника.

Позиція Верховного Суду

20. Ухвалою Верховного Суду від 25.01.2018 прийнято до провадження Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та відкрито касаційне провадження у справі №910/5108/17 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський бібліотечний колектор" на рішення господарського суду міста Києва від 29.05.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2017; призначено до розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський бібліотечний колектор" на 07 березня 2018 року.

21. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Верховного Суду вважає, що касаційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 29.05.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2017 у справі № 910/5108/17 залишити без змін виходячи з наступного.

22. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України (далі в тексті - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

23. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

24. Щодо доводу касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій не застосували до спірних правовідносин положення частини другої статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", колегія суддів зазначає наступне.

25. Судом апеляційної інстанції встановлено, що у пункті 5.1. Договору зазначено, що термін його дії встановлюється з 05.05.2001 по 30.12.2015.

26. Відповідно до п. 5.2. Договору, після закінчення терміну, зазначеного в п. 5.1. договір оренди припиняє свою дію. Орендар має право у встановленому порядку звернутись до орендодавця з проханням про укладення договору на наступний період. В разі відмови орендодавця продовжити термін оренди, орендар повинен звільнити приміщення згідно умов п. 2.15 цього договору (встановлена фактична обставина у постанові суду апеляційної інстанції від 25.09.2017).

27. Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України " Про оренду державного та комунального майна", у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

28. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація повідомленням від 09.12.2015 № 100-16130 повідомила Відповідача про закінчення терміну дії договору оренди № 210-2001 від 05.06.2011. Вказане повідомлення про закінчення строку договору оренди Відповідач отримав 30.12.2015, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103010665963.

29. Зміст вказаного повідомлення складається з того, що Позивач 1 зазначив, що у випадку, коли орендар не має наміру на продовження договору оренди на новий строк, Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація в порядку ст. 785 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна зобов'язує товариство з обмеженою відповідальністю Київський бібліотечний колектор згідно договору передати нежитлове приміщення по акту приймання-передачі підприємству-балансоутримувачу, сплатити орендні платежі та здійснити оплату комунальних послуг по день фактичної передачі приміщення по акту.

30. Як встановлено в оскаржуваній постанові, будь-які докази щодо продовження дії договору та щодо фактичного передачі майна в матеріалах справи відсутні.

31. Відповідач у касаційній скарзі зазначає, що повідомлення від 09.12.2015 № 100-16130, яке підписане тимчасово виконуючим обов'язки голови Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, Мельничуком А.А. підписано особою, яка взагалі не має повноважень вчиняти від імені Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації господарських правочинів.

32. Судом апеляційної інстанції встановлено, що Розпорядженням Президента України від 15.09.2014 №1019/2014-рп Про тимчасове виконання обов'язків голови Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації було призначено Мельничука А.А. тимчасово виконуючим обов'язки голови Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації.

33. На переконання колегії суддів, позиція Відповідача про те, що тимчасово виконуючий обов'язки голови місцевої державної адміністрації не має права з підстав ст. 39 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" повноважень на припинення від імені місцевої держаної адміністрації господарських угод є такою, що прямо суперечить ст. 8 вказаного закону.

34. Згідно ст. 39 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", у разі відсутності голови місцевої державної адміністрації його функції і повноваження виконує перший заступник голови, а у разі відсутності останнього - один із заступників голови місцевої державної адміністрації.

35. Відповідно до ст. 8 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України на строк повноважень Президента України.

36. Разом з тим, згідно Указу Президента України від 24 червня 2016 року № 273/2016, з метою забезпечення безперебійного функціонування та стабільного ефективного виконання місцевими державними адміністраціями покладених на них Конституцією та законами України повноважень, недопущення дестабілізації соціально-економічної ситуації на відповідних територіях, а також зважаючи на триваючий процес формування системи органів управління державною службою, Президентом України постановлено:

36.1. Установити, що у разі звільнення (відставки) голови місцевої державної адміністрації на строк до призначення в установленому Законом України "Про державну службу" порядку голови місцевої державної адміністрації тимчасове виконання обов'язків голови місцевої державної адміністрації покладається за пропозицією Кабінету Міністрів України рішенням Президента України на одного із заступників голови місцевої державної адміністрації або іншого державного службовця відповідної місцевої державної адміністрації.

37. За таких обставин, колегія суддів вважає, що твердження Відповідача про те, що тимчасово виконуючий обов'язки голови Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, Мельничук А.А. не мав права з підстав ст. 39 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" підписувати повідомлення від 09.12.2015 № 100-16130, на підставі ст. 39 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" є таким що ґрунтується виключно на власних тлумаченнях Відповідача положень Закону України "Про місцеві державні адміністрації" та прямо суперечить Указу Президента України від 24 червня 2016 року № 273/2016, який був прийнятий саме з метою забезпечення безперебійного функціонування та стабільного ефективного виконання місцевими державними адміністраціями покладених на них Конституцією та законами України повноважень, недопущення дестабілізації соціально-економічної ситуації на відповідних територіях.

38. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає необґрунтованим та таким, що містить власне тлумачення норм права аргумент касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій не застосували до спірних правовідносин положення частини другої статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

39. Колегія суддів на підставі викладеного, підтримує висновок суду апеляційної інстанції про те, що повідомлення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації № 100-16130 від 09.12.2015, яким Відповідачу наголошено про закінчення терміну дії Договору оренди № 210-2001 від 05.06.2001 та обов'язок повернення майна підписано уповноваженою особою.

40. Щодо доводу касаційної скарги про те, що приймаючи рішення на користь Позивачів, у разі наявних достатніх правових підстав, суд першої інстанції мав би зобов'язати Відповідача, як орендаря, звільнити займані ним нежитлові приміщення а не постановити рішення про виселення, колегія суддів зазначає наступне.

41. Згідно ст. 391 Цивільного кодексу України (далі в тексті - ЦК України), власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

42. Як встановлено судами попередніх інстанцій, орендодавцем нежилого приміщення загальною площею 231,5 кв. м за адресою: м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 100/2 є Позивач 1, а балансоутримувачем вказаного приміщення - Позивач 2.

43. Згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

44. Враховуючи встановлені обставини про те, що Позивач 1 повідомив Відповідача повідомленням від 09.12.2015 № 100-16130 про закінчення терміну дії договору оренди № 210-2001 від 05.06.2011, а також враховуючи ту обставину, що вказане повідомлення не суперечить положенням ч. 2 ст. 17 Закону України " Про оренду державного та комунального майна", а також є таким що підписано уповноваженою особою, то колегія суддів вважає обґрунтованими та такими, що узгоджуються з положеннями ст. ст. 391, 785 ЦК України, наступні висновки судів попередніх інстанцій:

44.1. Договір оренди № 210-2001 від 05.06.2001 є припиненим.

44.2. Оскільки належних доказів щодо підтвердження права користування орендованим приміщенням Відповідачем не надано, вимога Позивача про виселення Відповідача з нежилого приміщення загальною площею 231,5 кв.м за адресою: м. Київ, пр.-т. проспект 40-річчя Жовтня, 100/2, передавши по акту прийому-передачі зазначені приміщення Позивачу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

45. За таких обставин, аргумент касаційної скарги про те, що приймаючи рішення на користь Позивачів, у разі наявних достатніх правових підстав, суд першої інстанції мав би зобов'язати Відповідача, як орендаря, звільнити займані ним нежитлові приміщення а не постановити рішення про виселення є таким що спростовується положеннями ст. ст. 391, 785 ЦК України та фактичними обставинами справи.

46. Щодо аргументу касаційної скарги про те, що приймаючи рішення про обґрунтованість розрахунку заборгованості з орендної плати, зробленого Позивачами, суди першої та апеляційної інстанції мали з'ясувати відповідність істотних умов Договору від 05.06.2001 № 210-2001 вимогам Типового договору, затвердженого Київською міською радою, чинним на момент існування спірних відносин, проте цього не зробили, колегія суддів зазначає наступне.

47. У оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції зазначено, що вимоги Відповідача про зобов'язання Позивача здійснити перерахунок з орендної плати за спірний період, визнання спірного договору оренди продовженим з 31 грудня 2015 року та зобов'язання сторони внести до договору оренди зміни, привівши його у відповідність до рішення КМР від 21.04.2015 №415/1280, не підлягають розгляду апеляційною інстанцією, оскільки не були предметом розгляду в суді першої інстанції і не заявлялись Відповідачем у вигляді зустрічних позовних вимог.

48. Відповідно ч. 3 ст. 300 ГПК України, у суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

49. Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

50. Враховуючи встановлену обставину про те, що вимоги Відповідача про зобов'язання Позивача здійснити перерахунок з орендної плати за спірний період та зобов'язання сторони внести до договору оренди зміни, привівши його у відповідність до рішення КМР від 21.04.2015 №415/1280 не були предметом розгляду в суді першої інстанції, то колегія суддів касаційної інстанції на підставі ч. 3 ст. 300 ГПК України відхиляє довід касаційної скарги про те, що приймаючи рішення про обґрунтованість розрахунку заборгованості з орендної плати, зробленого Позивачами, суди першої та апеляційної інстанції мали з'ясувати відповідність істотних умов Договору від 05.06.2001 № 210-2001 вимогам Типового договору, затвердженого Київською міською радою, чинним на момент існування спірних відносин.

51. Щодо доводу касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій не взяли до уваги норми законодавства України, які забороняють виселення книго-розповсюджуючих підприємств, до яких належить ТОВ "Київський бібліотечний колектор", колегія суддів зазначає наступне.

52. Вказаний аргумент касаційної скарги обґрунтований положеннями Указів Президента України від 9 листопада 2000 року №1217/2000 " Про додаткові заходи щодо державної підтримки національного книговидання і книгорозповсюдження", від 21 березня 2006 року № 243/2006 "Про деякі заходи з розвитку книговидавничої справи в Україні", від 19 червня 2013 року № 336/2013 "Про деякі заходи щодо державної підтримки книговидавничої справи і популяризації читання в Україні".

53. Зазначивши положення вказаних указів Президента України, Відповідач висловлює позицію про те, що керівник Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації не мав права ухвалювати в грудні 2015 рішення про припинення оренди з Відповідачем, без його заміни договором укладеним на новий строк.

54. Колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з вказаною позицією Відповідача, яка зазначена у касаційній скарзі виходячи з наступного.

55. Як було зазначено, суди попередніх інстанцій встановили, що Позивач 1 у повідомленні про розірвання Договору оренди зазначив, що у випадку, коли орендар не має наміру на продовження договору оренди на новий строк, Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація в порядку ст. 785 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна зобов'язує товариство з обмеженою відповідальністю Київський бібліотечний колектор згідно договору передати нежитлове приміщення по акту приймання-передачі підприємству-балансоутримувачу, сплатити орендні платежі та здійснити оплату комунальних послуг по день фактичної передачі приміщення по акту.

56. Згідно вимог ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

57. Статтею 629 ЦК України встановлено, що, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

58. Статтею 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що за договором оренди орендаря може бути зобов'язано використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду, та виробляти продукцію в обсягах, необхідних для задоволення потреб регіону. Орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов Договору, запобігати його пошкодженню, псуванню. Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

59. Статтями 759, 762 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

60. Суд першої інстанції встановив, що Відповідно до п. 5.2. договору, після закінчення терміну, зазначеного в п. 5.1. договір оренди припиняє свою дію. Орендар має право у встановленому порядку звернутись до орендодавця з проханням про укладення договору на наступний період. В разі відмови орендодавця продовжити термін оренди, орендар повинен звільнити приміщення згідно умов п. 2.15 цього договору. Договір може бути розірвано на вимогу однієї з сторін в разі невиконання іншою стороною її обов'язків та вимог, зазначених у цьому договорі, а також на інших підставах, передбаченим чинним законодавством (п. 5.4.).

61. На переконання колегії суддів, повідомлення про розірвання Договору оренди у зв'язку з закінченням терміну вказаного договору з зазначенням того, що коли орендар не має наміру на продовження Договору оренди на новий строк, то у вказаному випадку орендодавець вимагає згідно Договору здійснити передачу нежитлового приміщення по акту приймання-передачі підприємству-балансоутримувачу, сплатити орендні платежі та здійснити оплату комунальних послуг по день фактичної передачі приміщення по акту є таким що не суперечить зазначеним у касаційній скарзі указам Президента України, також вказане повідомлення не порушує положення ст. ст. 628, 629 ЦК України та положення ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

62. За таких обставин, колегія суддів відхиляє довід касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій не взяли до уваги норми законодавства України, які забороняють виселення книго-розповсюджуючих підприємств, до яких належить ТОВ "Київський бібліотечний колектор.

63. Відповідно ст. 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

64. Враховуючи наведене, колегія суддів Верховного Суду дійшла до висновку про необхідність відмовити у задоволенні касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський бібліотечний колектор" на рішення господарського суду міста Києва від 29.05.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2017 у справі № 910/5108/17, а вказані судові рішення слід залишити без змін.

65. Оскільки підстав для скасування судових рішень та постановлення нового немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський бібліотечний колектор" на рішення господарського суду міста Києва від 29.05.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2017 у справі № 910/5108/17 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 29.05.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2017 у справі № 910/5108/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.В. Білоус

Н.Г. Ткаченко