Постанова

від 10.10.2017 по справі 910/22289/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2017 року Справа № 910/22289/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Катеринчук Л.Й.

Куровського С.В.

За участю представників: ТОВ "Укрфарба" - адвоката Бондика В.А., ТОВ з іноземними інвестиціями "Атолл Пеінт Україна" - адвоката Бобиля В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфарба"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2017 по справі № 910/22289/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Атолл Пеінт Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфарба" про стягнення 436 590,50 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2016 ТОВ з іноземними інвестиціями "Атолл Пеінт Україна" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом, з урахуванням уточнень до позову , про стягнення з ТОВ "Укрфарба" 299 000 грн. заборгованості за товар, поставлений на умовах договору № 25-ТПС від 02.07.2012, 121 901,41 грн. інфляційних втрат, 15 689,09 грн. 3 % річних та 10 000 грн. витрат на послуги адвоката.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.01.2017 по справі № 910/22289/16 позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 299 000 грн. боргу, 44 156,47 грн. втрат внаслідок інфляції, 15 686,70 грн. 3% річних та 8 219,22 грн. витрати на послуги адвоката. В решті позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2017 по справі № 910/22289/16 рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2017 залишено без змін.

Доповідач - суддя Ткаченко Н.Г.

У касаційній скарзі ТОВ "Укрфарба" просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2017 посилаючись на те, що вони постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, між сторонами було укладено договір про торгове представництво (договір купівлі-продажу) №25-ТПС від 02.07.2012 та додаткові угоди до нього, за умовами якого ТОВ з іноземними інвестиціями "Атолл Пеінт Україна" (продавець) зобов'язалось передавати у власність ТОВ "Укрфарба" (покупець) належний продавцю товар, а останній прийняти цей товар, оплатити його, просувати товар на ринку, збільшувати об'єми реалізації.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що приймання-передача товару здійснюється уповноваженими представниками покупця та продавця.

Відповідно до п.3.5 та п.3.6 цього договору, датою передання вважається дата відвантаження товару зі складу продавця (дата оформлення товарної накладної). Право власності на товар переходить до покупця з моменту передачі товару.

Згідно п. 4.2, п. 4.3 зазначеного договору, оплата товару покупцем здійснюється за договірною ціною (за діючим прайс-листом для торгових представників, а у випадку подання покупцем заявки на конкретне відвантаження товару до 500 кг ціна товару, що відвантажується за цією заявкою, збільшується на 2 % від ціни за діючим прайс-листом для торгових представників) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця. Оплата товару покупцем здійснюється з відстрочкою платежу в наступному порядку: за товар, що відвантажується у січні поточного року, - 15 березня поточного року; за товар, що відвантажується у лютому поточного року, - 30 березня поточного року; за товар, що відвантажується з 01 березня по 31 жовтня поточного року, - через 30 календарних днів з дати передачі товару; за товар, що відвантажується з 01 листопада по 31 грудня поточного року, - через 60 календарних днів з дати передачі товару.

Перевіряючи дотримання кожною із сторін своїх зобов'язань судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на виконання умов договору, за товарно-транспортною накладною № 62 від 10.03.2015, яка скріплена печатками сторін та є належним доказом враховуючи положення ст.ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", позивач - ТОВ з іноземними інвестиціями "Атолл Пеінт Україна" поставив, а відповідача - ТОВ "Укрфарба", прийняв без будь-яких зауважень обумовлений товар на загальну суму 652 426,32 грн., проте останній лише частково розрахувався за поставлений товар і залишок заборгованості на час розгляду спору судом складає 299 000 грн., це підтверджується належними та допустимими доказами.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97.

Враховуючи наведене вище, суд першої інстанції дійшов правильного висновку проте те, що оскільки відповідач в порушення умов договору № 25-ТПС від 02.07.2012 в повному обсязі не оплатив вартість поставленого йому товару, а належних доказі щодо недоотримання певної кількості товару матеріали не містять та відповідачем не доведено, позивач має право вимагати сплати боргу, з урахуванням відповідальності відповідача за порушення грошових зобов'язань передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України в примусовому порядку, за таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано постановив про часткове задоволення позову стягнувши з ТОВ "Укрфарба" на користь ТОВ з іноземними інвестиціями "Атолл Пеінт Україна" заборгованості на загальну суму 299 000 грн., 44 156,47 грн. втрат внаслідок інфляції нарахованих за травень 2015, за період за червень 2015 по жовтень 2016 та 3 % річних на суму 15 686,70 грн. за період з 10.04.2015 по 30.11.2016, врахувавши при цьому часткову оплату за товар.

Статтею 44 ГПК України до судових витрат віднесено, зокрема, витрати на оплату послуг адвоката. При цьому згідно з нормами ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В розумінні наведених статей судовими витратами є лише оплата тих послуг, які надаються адвокатами, що відповідають вимогам ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та здійснюють свою діяльність у організаційних формах, зазначених у ст. 4 цього Закону.

Так, судом першої інстанції було встановлено, що між позивачем та Адвокатським об'єднанням "Фінекс" було укладено договір про надання правової допомоги №5/12/16 від 05.12.2016, надано на підтвердження свідоцтва про реєстрацію адвокатського об'єднання №613 від 03.07.2009, свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю №1009 від 14.06.2001 на ім'я Бобиль В.В. та ордеру серії ДП №148/000029 від 12.12.2016, на уповноваження адвоката Бобиль В.В. представляти інтереси позивача в господарських судах всіх інстанцій та встановлено наявність доказів фактичного перерахування позивачем - ТОВ з іноземними інвестиціями "Атолл Пеінт Україна" 10 000 грн. за адвокатські послуги Адвокатському об'єднанню "Фінекс" за платіжним дорученням №8475 від 15.12.2016 на підставі договору про надання правової допомоги №5/12/16 від 05.12.2016.

Таким чином, судом правомірно стягнено з відповідача 8 219,22 грн.- витрат на оплату послуг адвоката пропорційно задоволених позовних вимог, з урахуванням вимог ст. 49 ГПК України.

Київський апеляційний господарський суд, переглядаючи справу в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст.ст.99-101 ГПК України, належним чином дослідивши фактичні обставини справи, давши належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін, господарський суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку про те, що суд першої інстанції враховуючи вимоги чинного законодавства, правильно задовольнив позов частково стягнувши з відповідача на користь позивача 299 000 грн. боргу, 44 156,47 грн. втрат внаслідок інфляції, 15 686,70 грн. 3% річних та 8 219,22 грн. витрати на послуги адвоката.

Відповідно до ст.111 7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2017 по справі № 910/22289/16 постановлені у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваних судових рішеннях по справі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 -111 9 , 111 10 -111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфарба" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2017 по справі № 910/22289/16 залишити без змін.

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Катеринчук Л.Й.

Куровський С.В.