ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2017 року Справа № 907/301/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),
суддів: Гольцової Л.А.,
Козир Т.П.
за участю представників:
позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явився,
третьої особи - Янчука В.В., Камінського Р.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуд-Рівне"
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.05.2017
та на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 31.03.2017
у справі № 907/301/15
за позовом Березнівського "Райагробуду"
до Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуд-Рівне"
про визнання недійсним рішення Ради асоціації, оформленого постановою № 6 від 15.07.2004
ВСТАНОВИВ:
У березні 2015 року Березнівський "Райагробуд" звернувся до господарського суду Закарпатської області з позовом до Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуд-Рівне" про визнання недійсним рішення Ради асоціації, оформленого постановою № 6 від 15.07.2004.
Звертаючись до господарського суду з позовом, позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що:
- відповідне рішення було прийнято Радою асоціації, яка не наділена відповідною компетенцією щодо вирішення питань, які прийняті на Раді асоціації;
- рішення прийнято неповноважним складом Ради асоціації;
- не дотримано порядок скликання та проведення Ради асоціації від 15.07.2004.
Також у додаткових поясненнях до позовної заяви позивачем було зазначено про те, що про недійсність оскаржуваного рішення Ради асоціації також свідчить та обставина, що рішення Ради асоціації від 15.07.2004 не затверджено Конференцією асоціації "Рівнеагробуд".
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 31.03.2017 (суддя Кривка В.П.), залишеною без змін постаново Львівського апеляційного господарського суду від 25.05.2017 (колегія суддів у складі: суддя Кордюк Г.Т. - головуючий, судді Гриців В.М., Давид Л.Л.), зупинено провадження у справі № 907/301/15 до набрання законної сили судовим рішенням господарського суду Закарпатської області у справі № 907/986/15 за позовом Спільного підприємства "Степанський агробуд" до Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" про визнання недійсним з моменту прийняття рішення 14 обласної конференції Рівненської обласної виробничої кооперативно-державної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд", які прийняті 10.03.2005 по першому питанню порядку денного "Про затвердження постанов Ради Асоціації "Рівнеагробуд" та по четвертому питанню порядку денного "Організаційне питання", оформлені протоколом ХІV обласної конференції Рівненської обласної виробничої кооперативно-державної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" від 10.03.2005.
Приймаючи такі рішення, господарські суди виходили з того, що вирішення господарським судом справи № 907/986/15 має істотне значення для розгляду даної справи по суті, оскільки згідно з Статутом асоціації в редакції діючій на час виникнення спірних правовідносин та чинного законодавства, дійсність волевиявлення асоціації, правомірність та реалізація оскаржуваного рішення у даній справі, безпосередньо випливає та обумовлена відповідним рішенням Конференції асоціації та Ради (в т.ч. внаслідок затвердження (схвалення) Конференцією асоціації такого рішення Ради (розділ 2 п. 6, розділ 3 п. 6, розділ 5, п. 5.1., п. 10.7 Статуту асоціації)).
У касаційній скарзі ТОВ "Агробуд-Рівне" просить скасувати постанову апеляційного суду від 25.05.2017, ухвалу господарського суду першої інстанції від 31.03.2017, а справу передати на розгляд до господарського суду першої інстанції. В обґрунтування касаційної скарги касатор стверджує, що господарськими судами порушено вимоги ст.ст. 43, 69, 79 ГПК України. Так, на думку третьої особи, господарськими судами не вказано в чому полягає неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом, та не конкретизовано, які саме обставини мають преюдиціальне значення для даної справи. Зокрема, третя особа вважає, що безпідставне зупинення у справі призводить до затягування розгляду спору, що є порушенням ст. 69 ГПК України та частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При цьому, касатор зауважив на тому, що господарським судом Закарпатської області неодноразово зупинялось провадження у даній справі за заявами позивача для проведення судово-технічних експертиз, однак, зважаючи на ту обставину, що Березнівським "Райагробудом" не виконано вимог ухвал господарського суду, судова експертиза проведена не була. Однак, господарськими судами при винесенні оскаржуваних судових рішень не надано будь-якої оцінки щодо строків розгляду справи та щодо того чи добросовісно позивач користується своїми процесуальними правами, які передбачені ГПК України.
У запереченнях на касаційну скаргу відповідач просить постанову апеляційного суду від 25.05.2017 та ухвалу господарського суду першої інстанції від 31.03.2017 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. На думку відповідача, господарські суди правильно зупинили провадження у даній справі до вирішення пов'язаної з нею справи № 907/986/15, оскільки у справі № 907/986/15 оспорюється дійсність рішення Конференції асоціації "Рівнеагробуд" від 10.03.2005, яке є предметом розгляду у даній справі.
Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню виходячи з такого.
Частиною 1 ст. 79 ГПК України встановлено, що господарський суд зупиняє провадження у справі, зокрема, в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Пунктом 3.16 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 роз'яснено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта ст. 35 ГПК України). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.
Враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.
Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.
Отже, зупинення провадження у справі процесуальний закон пов'язує із неможливістю розгляду справи, що розглядається, до вирішення іншої справи.
При цьому пов'язаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на зібрання та оцінку доказів у даній справі, і ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Так, предметом спору в даній справі є оскарження рішення Ради асоціації, оформленого постановою № 6 від 15.07.2004, з підстав наявності порушень при скликанні і проведенні Ради асоціації, вирішення на Раді асоціації питань, які не входять до її компетенції, прийняття рішення неповноважним складом Ради асоціації, не затвердження рішення Ради асоціації Конференцією асоціації та порушення у зв'язку з цим корпоративного права позивача на участь в управлінні асоціацією.
Водночас у провадженні господарського суду Закарпатської області перебуває справа № 907/986/15 за позовом іншого учасника - Спільного підприємства "Степанський агробуд" про визнання недійсними з моменту прийняття рішень 14 обласної конференції Рівненської обласної виробничої кооперативно-державної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд", прийнятих 10.03.2005 по першому та четвертому питаннях порядку денного, оформлених протоколом від 10.03.2005. Позовні вимоги в зазначеній справі мотивовані посиланням на наявність порушень при скликанні і проведенні оскаржуваної Конференції асоціації, зокрема неповідомлення СП "Степанський агробуд" як учасника Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" про проведення Конференції, відсутність на цій Конференції кворуму, чим порушено права СП "Степанський агробуд" на участь в управлінні справами відповідача.
Зупиняючи провадження в даній справі до набрання законної сили рішенням у справі № 907/986/15, господарські суди взяли до уваги те, що до предмета доказування у даній справі, серед іншого, належить також вирішення питання про наявність чи відсутність рішення Конференції асоціації та, відповідно, погодження питання щодо вступу Асоціації "Рівнеагробуд" до складу ТОВ "Агробуд-Рівне", тобто під час розгляду вказаної справи буде встановлено обставини щодо її чинності, які будуть мати преюдиціальне значення щодо даної справи.
При цьому, якщо позивач стверджує про те, що рішення Ради асоціації від 15.07.2004 не затверджено Конференцією асоціації "Рівнеагробуд", то третя особа у своїх поясненнях вказує про погодження Конференцією асоціації "Рівнеагробуд" рішення Ради асоціації від 15.07.2004.
Отже, господарські суди правильно зауважили, що однією з підстав позову, зазначених позивачем, є та обставина, що рішення Ради асоціації від 15.07.2004 не затверджено Конференцією асоціації "Рівнеагробуд" як вищим органом управління відповідача, тоді як рішення Конференції від 10.03.2005 є предметом розгляду у справі № 907/986/15.
Враховуючи викладене, Вищий господарський суд України погоджується з висновками обох судових інстанцій про те, що в даному випадку у господарського суду не має процесуальної можливості встановити дійсність рішення Конференції асоціації "Рівнеагробуд" від 10.03.2005, оскільки дійсність цього рішення є предметом розгляду в іншій справі.
Викладені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновку господарських судів про наявність правових підстав для зупинення провадження у справі до розгляду господарським судом Закарпатської області справи № 907/986/15, рішення у якій може встановити обставини, які вплинуть на оцінку доказів у даній справі.
Щодо посилань касатора касаційної скарги на те, що тривалість розгляду позову є надмірною і не відповідає вимозі "розумного строку", що є порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції, Вищий господарський суд України зазначає, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумність тривалості провадження повинна оцінюватись в світлі обставин справи і з урахуванням таких встановлених практикою Суду критеріїв: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів" (див. серед багатьох інших джерел, рішення у справах "Пелісьє та Сассі проти Франції" [ВП], заява № 25444/94, п. 67, ECHR 1999-И, та "Луговий проти України", заява № 25821/02, п. 33, від 12 червня 2008 року). Судове провадження у цій справі триває з 20.03.2015. На момент винесення ухвали від 31.03.2017 про зупинення провадження до набрання законної сили судовим рішенням господарського суду Закарпатської області у справі № 907/986/15 провадження тривало два роки. По суті провадження ще досі триває. Основною причиною такої тривалості судового провадження є призначення 22.05.2015 судової технічної експертизи документів, на який міститься висновок експерта від 23.10.2015 та призначення додаткової судової технічної експертизи 21.01.2016 та її непроведення, про що є лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 21.09.2016 про неможливість дачі висновку судово-технічної експертизи документів.
Крім того, відповідно до пояснень відповідача, у справі № 907/986/15 вже було прийнято рішення по суті спору 16.05.2017, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.08.2017, однак у зв'язку з оскарженням третьою особою ухвали про зупинення провадження у справі від 31.03.2017 до суду апеляційної та касаційної інстанцій, це також спричинило затримку у розгляді справи (період з 18.04.2017 по даний час), проте ця затримка є наслідком використання заявником права, передбаченого національним законодавством.
Беручи до уваги предмет судового розгляду в цій справі, який може вважатися особливо складним, велику кількість документів, які необхідно дослідити, а також важливість встановлення обставини у справі № 907/986/15, які можуть вплинуть на оцінку доказів у даній справі, що безперечно має значення для обох сторін, суд касаційної інстанції вважає, що конкретно в цій справі не має місце необґрунтована затримка у розгляді справи у зв'язку з зупиненням провадження у справі до вирішення справи № 907/986/15.
З огляду на викладене, підстави для зміни або скасування постановлених у справі ухвали місцевого суду та постанови апеляційної інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуд-Рівне" залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.05.2017 та ухвалу господарського суду Закарпатської області від 31.03.2017 у справі № 907/301/15 залишити без змін.
Головуючий суддя: В. Картере Судді: Л. Гольцова Т. Козир
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 11.10.2017 |
Оприлюднено | 13.10.2017 |
Номер документу | 69504584 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Картере В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні