Постанова

від 09.10.2017 по справі 908/300/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2017 справа № 908/300/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: ОСОБА_4, за довіреністю; не з'явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПУМА", м. Запоріжжя на рішення Господарського суду Запорізької області від 03.05.2017 (підписано 10.05.2017) у справі№ 908/300/17 (суддя Топчій О.А.) за позовомКонцерну "Міські теплові мережі", м. Запоріжжя доТовариства з обмеженою відповідальністю "ПУМА", м. Запоріжжя простягнення 14 659,54 грн.

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2017 року до господарського суду звернувся Концерн "Міські теплові мережі", м. Запоріжжя (далі - Позивач) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПУМА", м. Запоріжжя (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за договором № 501262 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.09.2006 в сумі 16 355,01 грн.

В процесі розгляду справи, Позивачем у суді першої інстанції в порядку ст. 22 ГПК України було зменшено суму позовних вимог та остаточно він просив стягнути з відповідача 14 659,54 грн., з яких: 13 492,24 грн. - основного боргу, 294,53 грн. - 3% річних та 872,77грн. - інфляційних. Зазначені вимоги прийняті господарським судом до розгляду.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.05.2017 позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з Відповідача на користь Позивача заборгованість в сумі 9 936,03 грн., 3% річних в сумі 294,38 грн., інфляційні в сумі 872,77 грн. та судовий збір в сумі 1 599,97 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на те, що теплопостачання у вигляді опалення на спірне приміщення не здійснювалось та не охоплювалось Договором від 01.09.2016, оскільки ще з 1997 року воно було повністю відключено від централізованої системи теплопостачання, а отже й заборгованість відсутня.

Ухвалами Донецького апеляційного господарського суду від 03.07.2017 та від 21.08.2017 розгляд справи відкладався на 21.08.2017 та 09.10.2017 відповідно.

Представник Позивача в судовому засіданні вважав рішення суду законним та обґрунтованим, тому просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи належним чином, правом участі в судовому засіданні апеляційної інстанції не скористався, про причини неявки судову колегію не повідомив, у зв'язку з чим судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника Відповідача за наявними матеріалами справи.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів аудіофіксації.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2006 між сторонами був укладений Договір № 501262 про купівлю-продаж теплової енергії в гарячій воді (далі - Договір), відповідно до умов п. 1.1 якого Позивач взяв на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді Відповідачу, а Відповідач - прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно п. 5.4 Договору, межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін вказана у Додатку № 2 та Додатку № 4 до Договору та не може бути змінена в односторонньому порядку.

Вимогами п. 6.9 Договору сторони передбачили встановлення в Додатку 1 приєднаного максимального теплового навантаження за кожним видом і параметром теплоносія, середньогодинного і середньодобового гарячого водопостачання, а також місячне, квартальне і річне постачання теплової енергії.

Так, Додатком № 1 до Договору встановлені загальні обсяги та порядок постачання теплової енергії Відповідачу (т.1, а.с. 28), без зазначення об'єкту постачання.

Додатком № 2 визначена схема межі поділу теплової мережі ТОВ "ПУМА" по вул. Ситова, 11 (т. 1, а.с. 29), аналогійна схема за адресою: м. Запоріжжя, вул. Юності, 59 а - відсутня.

Предметом спору в межах даної справи є наявність зобов'язання відповідача оплачувати вартість теплової енергії, що розрахована Позивачем за період з жовтня 2015 року по грудень 2016 року за об'єктом Відповідача за адресою: м. Запоріжжя, вул. Юності, 59 а.

Вважаючи послуги з теплопостачання за спірною адресою наданими, Позивачем були виставлені Відповідачу до оплати акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки, які долучені до матеріалів справи.

У зв'язку з неоплатою Відповідачем вартості послуг з теплопостачання за об'єктом в м. Запоріжжі по вул. Юності, 59 а, Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Відповідача боргу за спожиту теплову енергію в розмірі 13 492,24 грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обґрунтованості.

Проте, судова колегія не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, за наступних підстав.

Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законом України "Про теплопостачання" від 02.06.2005 № 2633-1У (далі - Закон № 2633), "Правилами користування тепловою енергією", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 за № 1198.

Статтею 1 Закону України № 2633 визначено поняття теплової енергії - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Відповідно до п.2 ст.275 Господарського кодексу України, ст.1, п.4 ст.19 Закону України "Про теплопостачання", споживання теплової енергії допускається тільки на підставі договору, укладеного між Теплопостачальною організацією та Споживачем.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є зокрема договори та інші правочини.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Встановлено, що Договір на гаряче водопостачання було укладено на два об'єкта, розташованих за адресами: м. Запоріжжя, вул. Юності, 59 а та вул. Ситова, 11, проте умови цього Договору щодо надання послуг з опалення сторони узгодили саме за об'єктом по вул. Ситова, 11, оскільки схема розмежування тепломереж є лише за вказаною адресою, що підтверджується змістом Додатка № 2 Договору.

Постачання гарячої види сторони узгодили на обидва об'єкти, встановивши відповідні розрахункові прилади.

На підтвердження доводів щодо повного відключення системи опалення від міських теплових мереж з демонтажем усіх батарей нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Юності, 59 а ще у 1997 році, тобто ще до укладання спірного Договору, Відповідачем надані докази узгодження такого відключення з теплопостачальником та житлово-експлуатаційною організацією на той період.

Позивачем зазначене твердження не спростовано.

ОСОБА_5 обстеження системи споживання від 01.04.2014 представниками сторін був проведений технічний огляд системи теплоспоживання Відповідача за адресою: вул. Юності, 59 а, в ході якого встановлено, що прилади опалення у всіх приміщеннях демонтовані (а.с. 231, т. 1), на трубах гарячого водопостачання встановлений водомір.

В матеріалах справи наявні ОСОБА_5 на закриття прихованих робіт від 16.10.2014, що складені за участю представника житлово-комунального підприємства, відповідно до яких здійснені наступні роботи: обладнання теплової ізоляції транзитних труб опалення дому розташованих в з/б лотках у підвальній частині дому по вул. Юності, 59а, теплова ізоляція стояків опалення дома по вул. Юності, 59 а .

Також встановлено, що Відповідач неодноразово звертався до Позивача з листами щодо повідомлення про відсутність тепла в приміщенні, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Юності, 59 а та направлення представника для огляду ізольованих транзитних труб та стояків (листи № 24 від 01.09.2014, № 45 від 20.10.2014).

Крім того, згідно ОСОБА_5 від 17.11.2014 на відключення ГВП від 17.11.2014 уповноваженим представником Позивача було проведено відключення гарячого водопостачання на об'єкті за адресою: м. Запоріжжя, вул. Юності, 59 а. В акті зазначено, що засувки по ГВП закриті та опломбовані. Пломби № 14169413 у кількості 1 одинця. Відповідальність за збереження пломб внутрішньої системи опалення та ГВП несе Відповідач, зафіксовані покази водоміру.

Таким чином, починаючи з опалювального сезону 1997 року, належне Відповідачу нежитлове підвальне приміщення за адресою: вул. Юності 59 а у м. Запоріжжя,було відключено від централізованої системи теплопостачання, а починаючи з 17.11.2014 у вказаному приміщенні ще було відключено й гаряче водопостачання, доказів його підключення до централізованої системи теплопостачання або відновлення постачання гарячої води у спірний період Позивачем не надано.

Судова колегія вважає безпідставними твердження Позивача, що спірним Договором охоплювалось і постачання теплової енергії за адресою: м. Запоріжжя, вул. Юності, 59 а, оскільки таких умов Договір не містить, а інших доказів позивачем не надано.

Висновок суду першої інстанції, що Додатками до Договору №№ 1 та 1а передбачено централізоване теплопостачання на обидві адреси є безпідставним, оскільки в Додатку № 1 таке зазначення взагалі відсутнє, а Додаток № 1а фактично є заявкою Відповідача до укладення Договору, містить посилання на ці адреси у якості визначення місцезнаходження самого Відповідача, але згідно до вимог п. 6 цього Додатку до нього не надано даних щодо підключення декількох об'єктів теплопостачання.

Крім того, за змістом Договору, жодний з його пунктів не визначає Додаток № 1а як такий, що містить певно визначені додаткові умови цього Договору.

Оскільки Додаток № 2 "Схема межи поділу теплової мережі" підписаний сторонами тільки до об'єкту за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ситова, 11, а за спірною адресою такої схеми не складено, твердження щодо охоплення теплопостачання за Договором на об'єкт Відповідача за адресою: м. Запоріжжя, вул. Юності, 59 а - є безпідставними.

Відповідно до п. 3 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 03.10.2007 № 1198 (далі - Правила):

система теплопостачання - сукупність джерел теплової енергії, магістральних та/або місцевих (розподільних) теплових мереж, засобів розподілення теплової енергії, які об'єднані спільним режимом виробництва, транспортування та постачання теплової енергії;

система теплоспоживання - комплекс теплоспоживчих установок, з'єднаний із системою теплопостачання, призначений для задоволення потреб споживача відповідно до договору.

Підвальне приміщення за адресою: вул. Юності 59 а у м. Запоріжжя, яке з 1997 року відключено від системи теплопостачання та не обладнано батареями (та/або іншими системами споживання теплової енергії), не має системи теплоспоживання, тобто комплексу теплоспоживчих установок, з'єднаних із системою теплопостачання, призначених для задоволення потреб Позивача відповідно до Договору.

Крім того, ухвалою судової колегії від 21.08.2017 Позивача зобов'язано надати докладний помісячний розрахунок позовних вимог в частині стягнення основного боргу за Договором.

Позивачем надані письмові пояснення щодо здійснення такого розрахунку за показами загальнобудинкового приладу обліку теплової енергії, проте самого розрахунку встановлених ним вихідних даних за кожний період останнім не надано. Оскільки наявні в матеріалах справи докази підтверджують відсутність будь-яких приладів опалення в спірному приміщенні, а наявність обладнання тепловою ізоляцією транзитних труб опалення дому розташованих в з/б лотках у підвальній частині дому та теплова ізоляція стояків унеможливлює здійснення такого розрахунку, що базується лише на показах загальнобудинкових приладів обліку, судова колегія вважає вимоги позивача такими, що не засновані на вимогах закону.

Також в матеріалах справи містяться листи Відповідача щодо незгоди з розрахунками Позивача згідно із ОСОБА_5 приймання-передачі теплової енергії.

У відповідях на листи Відповідача щодо незгоди з нарахованими сумами, Позивач зазначав про необхідність надати до теплової інспекції Концерну "МТМ" Комунарського району розрахунок теплових втрат від ізольованих трубопроводів у приміщенні по вул. Юності, 59а. Також Позивач наголошував, що втрати через ізольовані трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення надходять до належного Відповідачу приміщення, а отже він є споживачем теплової енергії.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що Позивачем постачалась Відповідачу теплова енергія за спірною адресою, судова колегія вважає безпідставними доводи Позивача про порушення його прав на отримання оплати за визначений ним обсяг теплової енергії.

Також жодних доказів обґрунтованості та правомірності розміру нарахованих до сплати сум за кожний розрахунковий період Позивачем не надано, матеріали справи не містять.

За таких підстав, судова колегія вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо покладення на Відповідача обов'язку з оплати опалення, оскільки доказів, що Позивачем здійснювалось теплопостачання на нежитлове підвальне приміщення за адресою: вул. Юності 59 а у м. Запоріжжя - матеріали справи не містять.

Щодо вимог Позивача про стягнення з Відповідача 3% річних та інфляційних, то оскільки вимоги щодо стягнення основного боргу задоволенню не підлягають, то й вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних також задоволенню не підлягають.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Запорізької області від 03.05.2017 у справі № 908/300/17 слід скасувати через невідповідність обставинам справи висновків, що викладені в рішенні суду, а також недоведеність належними доказами обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими.

По справі № 908/300/17 слід прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Концерну "Міські теплові мережі", м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПУМА", м. Запоріжжя про стягнення 14 659,54 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги слід покласти на Позивача, у зв'язку з чим з Позивача на користь Відповідача стягнути судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1 760,00 грн.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПУМА", м. Запоріжжя задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 03.05.2017 у справі № 908/300/17 - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Концерну "Міські теплові мережі", м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПУМА", м. Запоріжжя про стягнення 14 659,54 грн.

Стягнути з Концерну "Міські теплові мережі" (69091 м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, 69059, м. Запоріжжя, вул. Парамонова, 15а на п/р зі спеціальним режимом використання № 26039302042813 у Філії-Запорізьке обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПУМА" (69083, м. Запоріжжя, вул. Юності, 59 - а, р/р 26009304828001 в ЗРУ ПАТ "КБ "ПриватБанк", МФО 313399, код ЄДРПОУ 26012986) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 760,00 грн.

Зобов'язати господарський суд Запорізької області видати відповідний наказ.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.В. Стойка

Судді: О.А. Марченко

ОСОБА_3