Постанова

від 16.04.2018 по справі 908/300/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 908/300/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О.О. Мамалуй - головуючий, Л.В. Стратієнко, І.В. Ткач

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу концерну "Міські теплові мережі"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду

у складі суддів: О.В. Стойка - головуючий, О.А. Марченко, О.О. Радіонова

від 09.10.2017р.

за позовом концерну "Міські теплові мережі"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Пума"

про стягнення 14 659,54 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Концерн "Міські теплові мережі" (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пума" (далі - ТОВ "Пума", відповідач) про стягнення з відповідача заборгованості (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) за договором № 501262 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.09.2006р. в сумі 14 659,54 грн., з яких: 13 492,24 грн. - основного боргу, 294,53 грн. - 3% річних та 872,77грн. - інфляційних.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем договірних зобов'язань у частині оплати за спожиту теплову енергію.

2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.05.2017р. позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 9 936,03 грн., 3% річних - 294,38 грн., інфляційні - 872,77 грн. та судовий збір - 1 599,97 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення ґрунтується на невиконанні відповідачем зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати за отриману теплову енергію за Договором.

Суд першої інстанції наголошує на тому, що договір № 501262 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.09.2006р. на день розгляду справи є дійсним, та відповідно до якого відповідачеві виставлялися акти та рахунки.

Суд зазначає, що відповідач здійснював часткові оплати за Договором, як під час розгляду справи, так і до порушення провадження у справі № 908/300/17.

Крім того, суд вказує на те, що у позивача відсутні будь-які підстави для зменшення розміру теплового навантаження на об'єкт теплопостачання, у зв'язку з відсутністю внесення змін до Договору, а саме не підписання з боку відповідача додаткової угоди № 4, в частині розміру теплового навантаження чи будь-яких інших додаткових угод.

Також суд наголошує на тому, що при підрахунку поверхні опалювальних приладів необхідно враховувати тепловиділення в приміщенні від відкрито прокладених трубопроводів, що знаходяться в одному приміщенні з приладами обліку або без них, а отже, якщо у приміщенні відсутні опалювальні прилади, але є стояки, підводки до приладів, споживач сплачує за фактичне тепло, яке виділяється від відкрито прокладених трубопроводів (стояки, підводки до приладів тощо).

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.10.2017р. у справі № 908/300/17 скасовано рішення господарського суду Запорізької області від 03.05.2017р. Прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог концерну "Міські теплові мережі". Стягнуто з концерну "Міські теплові мережі" на користь ТОВ "Пума" судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 760,00 грн.

Постанова мотивована відсутністю доказів, що позивачем здійснювалось теплопостачання на нежитлове підвальне приміщення за адресою: вул. Юності 59-А у м. Запоріжжя.

Умовами договору сторонами узгоджено надання послуг з опалення саме за об'єктом по вул. Ситова, 11, оскільки схема розмежування тепломереж є лише за вказаною адресою, що підтверджується змістом Додатку № 2 до Договору. Постачання гарячої води сторони узгодили на обидва об'єкта, встановивши відповідні розрахункові прилади.

Суд апеляційної інстанції вказує на те, що на підтвердження доводів щодо повного відключення системи опалення від міських теплових мереж з демонтажем усіх батарей нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Юності, 59-А ще у 1997 році, тобто ще до укладання спірного Договору, відповідачем надані докази узгодження такого відключення з теплопостачальником та житлово-експлуатаційною організацією на той період.

Згідно з Актом обстеження системи споживання від 01.04.2014р. представниками сторін проведений технічний огляд системи теплоспоживання відповідача за адресою: вул. Юності, 59-А, в ході якого встановлено, що прилади опалення у всіх приміщеннях демонтовані, на трубах гарячого водопостачання встановлений водомір. В матеріалах справи наявні Акти на закриття прихованих робіт від 16.10.2014р., що складені за участю представника житлово-комунального підприємства, відповідно до яких здійснені наступні роботи: обладнання теплової ізоляції транзитних труб опалення дому розташованих в з/б лотках у підвальній частині дому по вул. Юності, 59-А, теплова ізоляція стояків опалення будинку по вул. Юності, 59-А.

Крім того, згідно з Актом від 17.11.2014р. на відключення ГВП, уповноваженим представником позивача було проведено відключення гарячого водопостачання на об'єкті за адресою: м. Запоріжжя, вул. Юності 59-А. В акті зазначено, що засувки по ГВП закриті та опломбовані. Пломби № 14169413 у кількості 1 одинця. Відповідальність за збереження пломб внутрішньої системи опалення та ГВП несе відповідач, зафіксовані покази водоміру.

Суд апеляційної інстанції вказує на те, що починаючи з опалювального сезону 1997 року, належне відповідачу нежитлове підвальне приміщення за адресою: вул. Юності 59-А у м. Запоріжжя, було відключено від централізованої системи теплопостачання, а починаючи з 17.11.2014р. у вказаному приміщенні було відключено й гаряче водопостачання, доказів його підключення до централізованої системи теплопостачання або відновлення постачання гарячої води у спірний період позивачем не надано.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

Концерн "Міські теплові мережі", не погоджуючись із вказаною постановою, звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.10.2017р. та залишити без змін рішення господарського суду Запорізької області від 03.05.2017р. у справі № 908/300/17.

Скарга мотивована тим, що правовідносини сторін врегульовані договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501262 від 01.09.2006р., який є чинним.

Позивач у скарзі посилається на те, що система опалення складається з джерела теплової енергії, вузла виготовлення теплоносія, розводящого трубопроводу, гілок, підводок та опалювальних приладів. При підрахунку поверхні опалювальних приладів необхідно враховувати тепловиділення в приміщенні від прокладених трубопроводів (стояків, підводок та інше), що знаходяться у одному приміщенні з приладами. Якщо у приміщенні відсутні опалювальні прилади, але є стояки, підводки до приладів, споживач сплачує за фактичне тепло, яке виділяється від прокладених трубопроводів (стояки, підводки до приладів та інше).

Також позивач наголошує на тому, що у відповідача відсутній окремий прилад обліку теплової енергії, нарахування за спірний період здійснювалися пропорційно до розміру теплового навантаження зазначеного у договорі.

4. Позиції інших учасників справи

Відзиви чи заперечення на касаційну скаргу учасниками справи не подані.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

01 вересня 2006р. між концерном "Міські теплові мережі" (Теплопостачальна організація) та ТОВ "Пума" (Споживач) укладено договір № 501262 про купівлю-продаж теплової енергії в гарячій воді (далі - Договір), відповідно до умов якого Теплопостачальна організація взяла на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов'язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до п. 2.1 Договору теплова енергія відпускається споживачу в Гкал згідно з Додатком 1 до цього Договору на такі потреби:

- опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону;

- підігрів води - протягом року;

- кондиціювання - по замовленню Споживача;

- інші технологічні потреби - по замовленню Споживча.

Згідно з п. 3.2.6 Договору Споживач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати теплової енергії в обсягах згідно рахунків за теплову енергію і в терміни, які передбачені Договором.

П. 3.2.7 Договору передбачено, що Споживач зобов'язується узгоджувати з Теплопостачальною організацією нові підключення та відключення і переобладнання тепловикористовуючих установок у встановленому порядку, які спричинили збільшення або зменшення споживання теплової енергії.

Розділом 6 Договору встановлений порядок та строк для проведення розрахунків за теплову енергію.

У п. 6.1 Договору зазначено, що розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій формі відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (Додаток № 5 до цього договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

Розрахунковим періодом є календарний місяць. (п. 6.2 Договору).

Відповідно до п. 6.3 Договору оплата за теплову енергію проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на поточний рахунок позивача (теплопостачальної організації). Остаточні розрахунки за відпущену у розрахунковому періоді теплову енергію здійснюються Споживачем на підставі акта приймання-передачі теплової енергії у термін до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Ч. 2 п. 6.4 Договору встановлено, що споживачам, що не мають приладів комерційного обліку, обсяги фактично спожитої теплової енергії визначаються згідно з договірними тепловими навантаженнями з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин (діб)роботи тепловикористовуючого обладнання споживача у розрахунковому періоді.

П. 6.6 Договору передбачено, що Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ); акт звіряння розрахунків (за вимогою споживача).

Згідно з п.п.6.6.1, 6.6.2 Договору отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. Датою отримання акта вважається: при отриманні нарочним - дата вручення представнику споживача; при направленні рекомендованим листом - дата зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів. В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в Акті, Споживач зобов'язаний надати теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного Акта з додаванням відповідних документів та погодити з теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений п. 6.6.1 Договору строк. У разі неотримання теплопостачальною організацією підписаного Акта приймання - передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову в його підписанні Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для здійснення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

При отриманні заперечень у підписанні Акта та доказів в обґрунтування заперечень до нього, теплопостачальна організація розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень. При прийнятті заперечень до акта вносяться відповідні коригування в акті наступного місяця. У разі відмови у прийнятті заперечень, теплопостачальна організація надає нормативно обґрунтовану відповідь (п. 6.6.3 Договору).

П. 10.1, п. 10.4 Договору визначено, що цей Договір набуває чинності після підписання його сторонами та діє з 01.09.2006 р. по 10.09.2007р. Договір вважається пролонгований на кожний наступний рік, окрім випадків, передбачених п. 10.2 Договору.

У зв'язку з неоплатою відповідачем вартості послуг з теплопостачання за об'єктом в м. Запоріжжі по вул. Юності, 59-А, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача боргу за спожиту теплову енергію.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить суд касаційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Закон України "Про теплопостачання" (далі - Закон) визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.

Згідно зі ст. 1 Закону постачання теплової енергії (теплопостачання) - це господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору. Теплопостачальною організацією є суб'єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.

Ч. 4, ч. 6 ст. 19 Закону передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до п. 3 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 03.10.2007р. № 1198: система теплопостачання - сукупність джерел теплової енергії, магістральних та/або місцевих (розподільних) теплових мереж, засобів розподілення теплової енергії, які об'єднані спільним режимом виробництва, транспортування та постачання теплової енергії; система теплоспоживання - комплекс теплоспоживчих установок, з'єднаний із системою теплопостачання, призначений для задоволення потреб споживача відповідно до договору.

Згідно з Актом обстеження системи споживання від 01.04.2014р. відповідальними особами позивача та відповідача було проведено технічний огляд системи теплоспоживання ТОВ "Пума" за адресою: вул. Юності, 59-А, в ході якого встановлено, що прилади опалення у всіх приміщеннях демонтовані.

Як встановлено судом апеляційної інстанції з 1997 року належне відповідачеві нежитлове підвальне приміщення за адресою: вул. Юності 59-А у м. Запоріжжя, було відключено від централізованої системи теплопостачання. Відповідачем надані докази узгодження такого відключення з теплопостачальником та житлово-експлуатаційною організацією на той період. Позивачем вказаного не спростовано.

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач неодноразово звертався до позивача з листами щодо повідомлення про відсутність тепла в приміщенні, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Юності, 59-А та направлення представника для огляду ізольованих транзитних труб та стояків.

В матеріалах справи наявні Акти на закриття прихованих робіт від 16.10.2014р., що складені за участю представника житлово-комунального підприємства, відповідно до яких здійснені наступні роботи: обладнання теплової ізоляції транзитних труб опалення будинку розташованих в з/б лотках у підвальній частині будинку по вул. Юності, 59-А, теплова ізоляція стояків опалення будинку по вул. Юності, 59-А .

Відповідно до Акта на відключення ГВП від 17.11.2014р. було проведено відключення ГВП на об'єкті за адресою: м. Запоріжжя, вул. Юності, 59-А. У цьому Акті зазначено, що задвижки по ГВП закриті та опломбовані. Пломби № 14169413 у кількості 1 одинця. Відповідальність за збереження пломб внутрішньої системи опалення та ГВП несе споживач. Покази водоміру: 00500 м куб.

Тобто, судом апеляційної інстанції встановлено, що з 1997 року, належне відповідачеві нежитлове підвальне приміщення за адресою: вул. Юності 59-А у м. Запоріжжя, було відключено від централізованої системи теплопостачання, а починаючи з 17.11.2014р. у вказаному приміщенні було відключено і гаряче водопостачання.

До матеріалів справи долучені мотивовані відмови ТОВ "Пума" від підписання актів приймання-передачі теплової енергії.

Апеляційним судом на підставі дослідження доказів по справі зроблені правильні висновки щодо відсутності будь-яких приладів опалення в спірному приміщенні по вул. Юності, 59-А в м. Запоріжжя. Суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначає про відсутність доказів здійснення позивачем теплопостачання на вищевказане нежитлове підвальне приміщення та про неможливість визнання правильними розрахунків теплової енергії, які базуються лише на даних загальнобудинкових приладів обліку.

Таким чином апеляційний господарський суд дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості за теплопостачання та штрафних санкцій.

Аргументи касаційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду апеляційної інстанції та відхиляються Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду з огляду на вищевказане.

Також, Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду відхиляються доводи скаржника щодо обов'язку оплати при відсутності опалювальних приладів за фактичне тепло, яке виділяється від прокладених трубопроводів (стояки, підводки до приладів та інше), оскільки, як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, транзитні труби опалення, розташовані в з/б лотках у підвальній частині будинку по вул. Юності, 59-А, а також стояки опалення обладнані тепловою ізоляцією.

7. Висновки суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її зміни чи скасування відсутні.

8. Судові витрати

З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу концерну "Міські теплові мережі" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.10.2017р. у справі № 908/300/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Суддя Л. В. Стратієнко

Суддя І. В. Ткач