ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову у відстроченні сплати судового збору та залишення апеляційної скарги без руху
"12" жовтня 2017 р.справа № 804/7693/16
Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Чумак С.Ю., перевіривши відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 червня 2017 року в адміністративній справі № 804/7693/16(суддя І інстанції Гончарова І.А.) за позовом Приватного підприємства "СЕЛЬХОЗМАШПРОЕКТ" до Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправим та скасування податкового повідомлення рішення від 18.04.2016 року № НОМЕР_1,
в с т а н о в и в:
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 червня 2017 року адміністративний позов задоволений.
Не погодившись із рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, яка підлягає залишенню без руху за наступними підставами.
Згідно з ч. 2 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України, отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам статті 187 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.
Вивченням апеляційної скарги встановлено, що апелянтом в порушення вимог частини 6 статті 187 КАС України не додано документ про сплату судового збору.
Одночасно з апеляційною скаргою позивач подав клопотання про відстрочення сплати судового збору посилаючись на скрутне матеріальне становище. При цьому належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів апелянт не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
За змістом статті 8 Закону України «Про судовий збір» , враховуючи майновий стан сторони, суд може відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до у ухвалення судового рішення у справі.
При цьому, заявник відповідного клопотання повинен навести доводи і подати докази на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Відповідно до роз'яснень, викладених в постанові пленуму Вищого адміністративного суду № 2 від 05.02.2016 року «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674 VI «Про судовий збір» , обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати. Вносячи зміни до Закону України «Про судовий збір» та виключаючи органи доходів і зборів, які звільняються від сплати судового збору, законодавець висловив певну волю, яка полягає в тому що вказані органи повинні сплачувати судовий збір без будь-яких виключень.
Вказані зміни до Закону України «Про судовий збір» кореспондуються з положеннями статті 10 КАС України, якими розкривається зміст однієї із засад адміністративного судочинства, а саме, рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Так, згідно приписів вказаної статті усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Таким чином, всі учасники процесу є рівними при здійсненні своїх прав та обов'язків, в тому числі у питанні необхідності сплати судового збору, незалежно від того є вони платниками податків чи суб'єктами владних повноважень. Неналежне фінансування державного органу з Державного бюджету України не є підставою для відстрочення такому органу сплату судового збору. Вказане питання апелянтом повинно вирішуватись шляхом відповідного коригування свого бюджетного запиту та кошторису, а не шляхом подання клопотання до суду про відстрочення сплати судового збору.
До того ж, відстрочення сплати судового збору є безпосереднім правом, а не обов'язком суду.
Сплата ж судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 187 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Виходячи з цього, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами сплачується 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Отже, для обчислення сплати судового збору за подання апеляційної скарги необхідно встановити, яка сума судового збору підлягала сплаті за подання адміністративного позову.
Відповідно до роз'яснень викладених в постанові пленуму Вищого адміністративного суду № 2 від 05.02.2016 року Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір оскарження податкових повідомлень-рішень є вимогами майнового характеру, оскільки дані вимоги підлягають вартісній оцінці, а відтак впливають на майновий стан особи, яка звертається до суду.
Згідно з пп. 1) п. 3 частини другої ст. 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову, майнового характеру, який подано, зокрема юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» , розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2016 року становить 1378 гривень.
З урахуванням наведених норм Закону України «Про судовий збір» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» , ставка при поданні заяви та розгляді справи в суді першої інстанції становила 2079,81 грн.( 138654 *1,5%=2079,81 грн.). Як вже зазначалося, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в новій редакції), за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Враховуючи викладене, за подання апеляційної скарги на рішення суду сплаті підлягає 2287,79 грн. (2079,81*110%=2287,79 грн.) за вимогу майнового характеру.
Щодо посилання апелянта на рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі , суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до висновків вказаного рішення сума зборів, призначена у світлі конкретних обставин справи, включаючи спроможність заявника її сплатити та стадію, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження було накладено, є важливими чинниками при визначенні того, скористалася ця особа своїм правом доступу до суду чи ні та чи мала "розгляд судом". Враховуючи ці чинники, далі суд має визначити, чи становила вимога сплати збору, зокрема за обставин цієї конкретної справи, обмеження, яке завдало шкоди самій суті права заявника на доступ до суду. (п. 60, 61).
Також, суд у пунктах 62, 66 та 67 вказаного рішення дійшов висновку, що судовий збір у розмірі середнього річного заробітку в країні є значним та надмірним, що становить непропорційне обмеження права доступу до суду.
Вказані висновки Європейського суду з прав людини кореспондуються з положеннями статті 10 КАС України, якими розкривається зміст однієї із засад адміністративного судочинства в Україні, а саме, рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Так, згідно приписів вказаної статті усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Застосовуючи вказані положення КАС України та висновки Європейського суду з прав людини до конкретних обставин справи, суд зазначає, що сума судового збору, яка підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги склала 2287,79 грн., що не перевищує двох розміру мінімальної заробітної плати встановлених на 2016 рік, а отже не є значним та надмірним, та не становить непропорційного обмеження права доступу до суду.
Реквізити для справляння судового збору : отримувач: УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, Рахунок отримувача: 31217206781004; КБКД 220300101; Код з ЄРДПОУ: 37989274; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська; Код банку отримувача (МФО): 805012; Призначення платежу - *;101; ххх (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за апеляційною скаргою ххх (ПІБ особи чи назва організації, яка подає апеляційну скаргу), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до ч. 3 ст. 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху.
За таких обставин, апеляційну скаргу апелянта необхідно залишити без руху та встановити йому десятиденний строк для усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, шляхом подання оригіналу документу про сплату судового збору.
На підставі викладеного, керуючись статтями 108, 187, 189 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
В задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 червня 2017 року у справі №804/7693/16 залишити без руху та надати десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищезазначених недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого адміністративного суду України.
Суддя : С.Ю. Чумак
Суд | Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.10.2017 |
Оприлюднено | 14.10.2017 |
Номер документу | 69517035 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Чумак С.Ю.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Гончарова Ірина Анатоліївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Гончарова Ірина Анатоліївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Гончарова Ірина Анатоліївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Гончарова Ірина Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні