Рішення

від 09.10.2017 по справі 918/543/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2017 р. Справа № 918/543/17

Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Політики Н.А. , при секретарі судового засідання Фаєвській Л.Ю. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Зарічненського району ,

Зарічненської районної ради

про відшкодування майнової шкоди в сумі 168 883 грн. 07 коп.,

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність № 106 від 04.02.2017р.,

ОСОБА_3І, договір № 22 від 15.08.2017 р.;

від відповідача-1 - ОСОБА_4, договір № 07/09/17 від 07.09.2017 р.;

від відповідача-2 - не з'явився.

В судовому засіданні 9 жовтня 2017 року, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

4 серпня 2017 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - Підприємець) звернулася до Господарського суду Рівненської області з даним позовом, посилаючись на те, що 9 січня 2017 року на 2-му поверсі адміністративної будівлі, розташованої по вул. Лесі Українки, 9 у смт. Зарічне Рівненської області, де позивач орендує приміщення для проведення підприємницької діяльності, виникла пожежа, осередок якої знаходився у кімнаті Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Зарічненського району (далі - Центр). Оскільки внаслідок вказаної пожежі було пошкоджено майно Підприємця та завдано останньому збитків на загальну суму 154 283 грн. 07 коп., а також враховуючи те, що позивачем було додатково сплачено 14 600 грн. 00 коп. вартості замовленого останнім експертного пожежно-технічного дослідження для встановлення точної причини пожежі та фіксування її наслідків, Підприємець, посилаючись на статті 22, 780, 1166, 1190 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), просив суд стягнути з Центру 84 441 грн. 53 коп. майнової шкоди, завданої внаслідок знищення майна позивача, а також стягнути з Зарічненської районної ради (далі - Рада) 84 441 грн. 53 коп. майнової шкоди як з власника адміністративної будівлі, розташованої по вул. Лесі Українки, 9 смт. Зарічне Рівненської області. Крім того, позивач просив суд за відсутності підстав для визначення відповідальності відповідачів у частці, стягнути солідарно з останніх майнову шкоду у вищенаведеному загальному розмірі.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 8 серпня 2017 року позовну заяву Підприємця від 2 серпня 2017 року прийнято до розгляду суддею Політикою Н.А., порушено провадження у справі № 918/543/17 та призначено її до розгляду на 28 серпня 2017 року.

Ухвалою суду від 28 серпня 2017 року розгляд справи відкладено на 11 вересня 2017 року.

До початку призначеного судового засідання через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшов відзив Ради на позовну заяву від 8 вересня 2017 року № 01-31/224 (т. 2, а.с. 18-22), в якому остання заперечила проти задоволення вимог Підприємця з огляду на відсутність доказів протиправності поведінки даного відповідача, оскільки адміністративна будівля, де виникла пожежа, була передана (делегована) Радою в управління Зарічненській районній державній адміністрації та закріплена на праві оперативного управління за Центром. Крім того, у вказаному відзиві Рада просила суд залучити до участі у справі Зарічненську районну державну адміністрацію як іншого відповідача, залучити до участі у справі в якості третьої особи на стороні Ради, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області, а також витребувати у Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області та Зарічненького відділення поліції Варашського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області ряд документів.

Ухвалою суду від 11 вересня 2017 року розгляд справи відкладено на 25 вересня 2017 року.

До початку призначеного судового засідання через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшов відзив Центру на позовну заяву (т. 2, а.с. 46-47), в якому останній заперечив проти задоволення вимог Підприємця з огляду на те, що даним відповідачем були дотримані всі вимоги протипожежної безпеки у приміщенні, де виникла пожежа, що виключає вину і протиправність дій Центру та можливість стягнення з останнього заявленої позивачем суми збитків.

Також до початку цього судового засідання через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява Підприємця (т. 2, а.с. 74), в якій останній просив зупинити провадження у даній справі до закриття провадження або до встановлення винних осіб у кримінальному провадженні № 12017180120000006, відкритому по факту пожежі у вищенаведеній адміністративній будівлі.

Ухвалою суду від 25 вересня 2017 року розгляд справи, з урахуванням положень частини 3 статті 51 ГПК України, відкладено на 9 жовтня 2017 року, а у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі - відмовлено у зв'язку з його безпідставністю.

Водночас 5 жовтня 2017 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання Ради від 5 жовтня 2017 року № 01-31/271 (т. 2, а.с. 83), в якому остання у зв'язку з втратою актуальності клопотань цього відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву від 8 вересня 2017 року № 01-31/224, відкликала вказані клопотання (про залучення до участі у справі Зарічненської районної державної адміністрації як іншого відповідача, залучення до участі у справі в якості третьої особи на стороні Ради, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області, а також витребування у Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області та Зарічненького відділення поліції Варашського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області ряду документів) та просила суд не розглядати їх по суті.

Також 5 жовтня 2017 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшли додаткові пояснення Ради від 5 жовтня 2017 року № 01-31/270 (т. 2, а.с. 84), в яких даний орган місцевого самоврядування зазначив, зокрема, про те, що об'єкти нерухомості за адресою: Рівненська область, смт. Зарічне, вул. Лесі Українки, 9 та Рівненська область, смт. Зарічне, вул. Лесі Українки, 9а є одним і тим же адміністративним приміщенням, де 9 січня 2017 року сталася пожежа, якою пошкоджено майно позивача, так як рішенням виконавчого комітету Зарічненської селищної ради від 24 червня 2015 року № 117 адмінприміщенню Центру було присвоєно поштову адресу: смт. Зарічне, вул. Лесі Українки, 9а.

У судовому засіданні 9 жовтня 2017 року представники позивача підтримали вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягали на їх задоволенні.

Представник Центру проти задоволення вимог Підприємця заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Рада явку свого уповноваженого представника у призначене судове засідання не забезпечила, проте надіслала клопотання про розгляд справи без її участі.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність наявних у матеріалах справи копій документів поданим учасниками процесу оригіналам цих документів, заслухавши пояснення представників позивача та Центру, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

1 вересня 2015 року між Підприємцем та комунальним підприємством "Сніжинка" Зарічненської районної ради був укладений договір оренди нерухомого майна, яке належить до спільної власності територіальної громади сіл та селища Зарічненського району Рівненської області № 16, за умовами якого останнє передало позивачу в строкове платне користування, зокрема, кімнату 2-го поверху будинку побуту, що є об'єктом спільної власності територіальної громади сіл та селища Зарічненського району площею 98,3 м 2 , розташованого за адресою: Рівненська область, смт. Зарічне, вул. Л. Українки, 9 і перебуває на балансі орендодавця, а Підприємець, у свою чергу, - зобов'язався прийняти вказане майно в оренду та сплачувати за нього відповідну орендну плату (т. 1, а.с. 72-74).

Зазначена угода підписана уповноваженим представником комунального підприємства "Сніжинка" Зарічненської районної ради та Підприємцем, а також скріплена печатками наведених суб'єктів господарювання.

На виконання згаданого правочину 1 вересня 2015 року між його сторонами був підписаний відповідний акт приймання-передачі, за яким кімнату 2-го поверху площею 98,3 м 2 будинку за адресою: Рівненська область, смт. Зарічне, вул. Л. Українки, 9, було передано в оренду позивачу (т. 1, а.с. 75).

За змістом пункту 9.1 вищезазначеного договору останній вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 1 вересня 2015 року до 31 серпня 2020 року включно.

У матеріалах справи відсутні докази розірвання вказаного правочину, або визнання його судом недійсним у встановленому законом порядку.

Слід також зазначити, що зі змісту наявних у матеріалах справи документів вбачається, що об'єкти нерухомості за адресою: Рівненська область, смт. Зарічне, вул. Лесі Українки, 9 та Рівненська область, смт. Зарічне, вул. Лесі Українки, 9а є одним і тим же адміністративним приміщенням, оскільки рішенням виконавчого комітету Зарічненської селищної ради від 24 червня 2015 року № 117 адмінприміщенню Центру було присвоєно поштову адресу: смт. Зарічне, вул. Лесі Українки, 9а (т. 2, а.с. 85).

Судом встановлено, що 9 січня 2017 року на 2-му поверсі адміністративної будівлі, розташованої по вул. Лесі Українки, 9 (поштова адреса - 9а) у смт. Зарічне Рівненської області, де позивач орендує приміщення для проведення підприємницької діяльності, виникла пожежа.

Згідно наявних у матеріалах справи документів осередок пожежі знаходився у приміщенні Центру, який експлуатував цей об'єкт як адміністративне приміщення. Наведений факт підтверджується копією акту про пожежу від 9 січня 2017 року (т. 1, а.с. 23-24), копією висновку експертного пожежно-технічного дослідження судового експерта від 15 березня 2017 року № 2-15/03 (т. 1, а.с. 25-36), а також копією висновку експерта Волинського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 7 червня 2017 року № 22 (т. 1, а.с. 52-71).

Зі змісту вищенаведених доказів також вбачається, що пожежа, яка виникла у кімнаті Центру, розповсюдилася на інші приміщення будівлі, у тому числі на приміщення магазину Підприємця, чим пошкодила наведену орендовану ним нерухомість.

Також судом встановлено, що цією пожежею було пошкоджено також і належне позивачу майно, зокрема, взуття, що підлягало реалізації, а також торговельне обладнання на загальну суму 82 557 грн. 38 коп., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями експертних висновків Рівненського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 30 червня 2017 року № 3.2-523/17 (т. 1, а.с. 100-107), від 30 червня 2017 року № 3.2-522/17 (т. 1, а.с. 133-138), від 30 червня 2017 року № 3.2-521/17 (т. 1, а.с. 154-161), від 30 червня 2017 року № 3.2-520/17 (т. 1, а.с. 181-188), від 30 червня 2017 року № 3.2-519/17 (т. 1, а.с. 206-209), а також копіями протоколів допиту свідків у кримінальному провадженні № 12017180120000006 і копіями книги надходження товарів Підприємця (т. 1, а.с. 89-97).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що Підприємцем для відновлення пошкодженого орендованого ним приміщення, обладнаного під магазин, було придбано відповідні будівельні матеріали та обладнання, а також проведено роботи по ремонту та відновленню цього приміщення для влаштування необхідних умов для провадження торгівельної діяльності на загальну суму 71 725 грн. 69 коп., що підтверджується, зокрема, відповідними видатковими накладними та товарними чеками, а також розписками фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 (т. 1, а.с. 76-88).

Відтак, судом встановлено, що внаслідок вищенаведеної пожежі Підприємцю було завдано збитків на загальну суму 154 283 грн. 07 коп., що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Крім того, позивачем з метою встановлення точної причини пожежі, документального фіксування її наслідків та підготовки матеріалів для звернення до суду було замовлено та оплачено вартість проведення експертного пожежно-технічного дослідження судового експерта, оформленого висновком судового експерта від 15 березня 2017 року № 2-15/03 (т. 1, а.с. 25-36), в сумі 14 600 грн. 00 коп. Наведені обставини підтверджуються, зокрема, укладеним між Підприємцем та товариством з обмеженою відповідальністю "Український центр судових експертиз" відповідним договором на проведення експертного дослідження від 14 лютого 2017 року № 1-14/02 та квитанцією на оплату наданих послуг експерта (т. 1, а.с. 216-217).

Суд зазначає, що згідно наявних у матеріалах справи доказів, зокрема, висновку експерта від 15 березня 2017 року № 2-15/03, причиною виникнення пожежі на 2-му поверсі адміністративної будівлі, розташованої по вул. Лесі Українки, 9 (поштова адреса - 9а) у смт. Зарічне Рівненської області, де позивач орендує приміщення для проведення підприємницької діяльності, стало теплове самозаймання дерев'яних конструкцій перекриття. Водночас вказане самозаймання згідно наявних у матеріалах справи документів виникло в результаті порушення правил пожежної безпеки при влаштуванні, експлуатації та обслуговуванні печі, яка знаходилася в осередку пожежі та розташована у північній крайній кімнаті Центру.

Обґрунтовуючи свої вимоги, Підприємець посилався на те, що внаслідок виникнення вищевказаної пожежі було пошкоджено його майно та завдано збитків на загальну суму 154 283 грн. 07 коп., а також враховуючи те, що позивачем було додатково сплачено 14 600 грн. 00 коп. вартості замовленого останнім експертного пожежно-технічного дослідження для встановлення точної причини пожежі та фіксування її наслідків. З огляду на наведене останній просив суд стягнути з Центру 84 441 грн. 53 коп. майнової шкоди, завданої внаслідок знищення майна позивача, а також стягнути з Ради 84 441 грн. 53 коп. майнової шкоди як з власника адміністративної будівлі, розташованої по вул. Лесі Українки, 9 смт. Зарічне Рівненської області.

У той же час суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову Підприємця в частині вимог, пред'явлених до Ради, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки), наявність та розмір понесених збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Терміном "збитки" позначаються наслідки правопорушення, які виражаються у зменшенні майнової сфери потерпілого у результаті порушення належного йому права або блага. Протиправною поведінкою (дією або бездіяльністю) є будь-яка поведінка, яка суперечить правовим нормам. Причинний зв'язок - це відповідний об'єктивно існуючий зв'язок між явищами, при якому одне явище, яке передує, при відповідних умовах породжує, викликає інше явище - наступне. Відповідальність за заподіяні протиправною поведінкою збитки виникає при наявності вини особи, що заподіяла збитки.

Обов'язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому розмір збитків повинен бути реальним та доведеним позивачем.

Так, Підприємець в обґрунтування своїх вимог до Ради посилався на статтю 322 ЦК України, за умовами якої власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

У той же час позивачем у встановленому законом порядку не було доведено наявності в діях Ради всіх елементів цивільного правопорушення, зокрема, причинно-наслідкового зв'язку між діями цього відповідача та наявними збитками, а також протиправності дій Ради.

Крім того, суд зазначає, що Рада є колегіальним представницьким органом місцевого самоврядування, який не є власником комунального майна, а лише діє в інтересах та від імені власника - відповідної територіальної громади.

Також слід зауважити, що рішенням Ради від 14 грудня 2015 року № 12 "Про делегування повноважень районної ради районній державній адміністрації" повноваження вказаного відповідача щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селища району, до яких відноситься і нерухомість, розташована за адресою: Рівненська область, смт. Зарічне, вул. Л. Українки, 9а, були делеговані Зарічненській районній державній адміністрації.

Відтак, на час виникнення пожежі та завдання позивачу збитків повноваження щодо управління наведеним приміщенням здійснювала не Рада, а Зарічненська районна державна адміністрація.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що вказані факти виключають можливість покладення на вищенаведеного відповідача обов'язку по відшкодуванню вартості заявлених позивачем до стягнення збитків.

Щодо вимог Підприємця, пред'явлених до Центру, суд зазначає наступне.

Як було наведено вище, для застосування до особи міри відповідальності у вигляді стягнення збитків необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки), наявність та розмір понесених збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина особи, яка заподіяла шкоду.

Обов'язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому розмір збитків повинен бути реальним та доведеним позивачем.

З матеріалів справи вбачається, що протиправна поведінка Центру полягала у порушенні останнім правил пожежної безпеки при влаштуванні, експлуатації та обслуговуванні печі, яка знаходилася в осередку пожежі, що у свою чергу призвело до теплового самозаймання дерев'яних конструкцій перекриття. Даний факт підтверджується наявними у матеріалах справи документами, зокрема, висновком експерта від 15 березня 2017 року № 2-15/03.

Шкідливий результат вищенаведеної поведінки Центру (збитки), а також їх фактична наявність та розмір, також підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, зокрема, копіями експертних висновків Рівненського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 30 червня 2017 року № 3.2-523/17 (т. 1, а.с. 100-107), від 30 червня 2017 року № 3.2-522/17 (т. 1, а.с. 133-138), від 30 червня 2017 року № 3.2-521/17 (т. 1, а.с. 154-161), від 30 червня 2017 року № 3.2-520/17 (т. 1, а.с. 181-188), від 30 червня 2017 року № 3.2-519/17 (т. 1, а.с. 206-209), копіями протоколів допиту свідків у кримінальному провадженні № 12017180120000006, копіями книги надходження товарів Підприємця (т. 1, а.с. 89-97), а також видатковими накладними, товарними чеками та розписками фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 (т. 1, а.с. 76-88).

Причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою Центру, що полягала у порушенні останнім правил пожежної безпеки, та завданими позивачу збитками, також підтверджується, зокрема, висновком експерта від 15 березня 2017 року № 2-15/03, де прямо зазначено, що причиною виникнення пожежі 9 січня 2017 року на 2-му поверсі вищезазначеної адміністративної будівлі стало теплове самозаймання дерев'яних конструкцій перекриття. Водночас вказане самозаймання згідно наявних у матеріалах справи документів, виникло в результаті порушення правил пожежної безпеки при влаштуванні, експлуатації та обслуговуванні печі, яка знаходилася в осередку пожежі та розташована у північній крайній кімнаті Центру, що потягло за собою пошкодження належного позивачу майна та завдання останньому збитків.

Водночас за частинами 1, 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Наведеною нормою права встановлено презумпцію вини заподіювача шкоди, яка означає, що особа, якою завдано шкоди, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв'язку із наявністю вини іншої особи або у зв'язку із впливом об'єктивних обставин).

Проте Центром у встановленому законом порядку не було доведено відсутності його вини у завданні шкоди позивачу й не спростовано належними та допустимими доказами доводів Підприємця.

Посилання Центру в його відзиві на позовну заяву на те, що даним відповідачем були дотримані всі вимоги протипожежної безпеки у приміщенні, де 9 січня 2017 року виникла пожежа, що виключає протиправність дій і вину Центру та можливість стягнення з останнього заявленої позивачем суми збитків, не беруться судом до уваги, оскільки проведення інспектором Зарічненського РС ГУ ДСНС України в Рівненській області планових перевірок пічного опалення Центру та визначення технічного стану такого опалення як задовільного не спростовує висновків наявних у матеріалах справи проведених експертних досліджень причин виникнення 9 січня 2017 року пожежі у приміщенні Центру.

За таких обставин, враховуючи доведеність наявності усіх елементів складу вчиненого Центром правопорушення, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Підприємця про стягнення з даного відповідача на користь позивача 84 441 грн. 53 коп. майнової шкоди.

Суд також звертає увагу на наступне.

У прохальній частині свого позову Підприємець, крім іншого, просив суд за відсутності підстав для визначення відповідальності відповідачів у частці, стягнути солідарно з останніх майнову шкоду у наведеному ним загальному розмірі.

Проте при дослідженні матеріалів справи суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення такої вимоги позивача з огляду на таке.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 54 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог; якщо позов подано до кількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

За пунктом 4 частини 1 статті 84 ГПК України рішення господарського суду ухвалюється іменем України і складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин, при цьому резолютивна частина має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог. Висновок не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення).

За змістом вищенаведених нормативних приписів чинного законодавства, а також враховуючи положення частини 2 статті 19 Конституції України і приписи частини 4 статті 22 та пункту 2 статті 83 ГПК України, суд вправі задовольнити ті вимоги, які викладені позивачем у прохальній частині його позовної заяви.

Відтак, такі вимоги повинні бути викладені чітко та безальтернативно, оскільки резолютивна частина рішення суду ні за яких умов не повинна викладатись альтернативно (наприклад: стягнути з відповідача певну суму або в разі відсутності коштів на його рахунку звернути стягнення на належне йому майно).

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 6 "Про судове рішення".

У той же час задоволення вищенаведеної вимоги Підприємця фактично спричинило б до альтернативного викладення мотивувальної та резолютивної частин рішення у даній справі, що суперечить вищенаведеним законодавчим вимогам.

Слід також зазначити, що відповідно до пункту 2 частини 1 статті 83 ГПК України приймаючи рішення, господарський суд має право, зокрема, виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Частина 4 статті 22 ГПК України визначає зміну підстави або предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог виключно як право, а не обов'язок позивача.

Отже, враховуючи вищезазначені приписи чинного законодавства, пунктом 2 частини 1 статті 83 ГПК України передбачено право господарського суду щодо виходу за межі позовних вимог (за наявності передбачених цією нормою умов та відповідного клопотання заінтересованої сторони), але не зміни таких вимог на власний розсуд чи спонукання до їх уточнення.

Враховуючи той факт, що позивачем не було подано відповідної заяви про зміну позовної вимоги щодо стягнення спірних сум матеріальної шкоди, зокрема, щодо стягнення усієї суми завданої Підприємцю шкоди з Центру, суд позбавлений можливості вийти за межі вимог позивача.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (стаття 43 ГПК України).

Зважаючи на все вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову Підприємця.

Судові витрати згідно статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 1, 12, 22, 32-34, 43, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Зарічненського району (34000, Рівненська область, Зарічненський район, селище міського типу Зарічне, вулиця Лесі Українки, 9, ідентифікаційний код: 24175951) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (34000, Рівненська область, Зарічненський район, селище міського типу Зарічне, вулиця Гвардійська, 18, ідентифікаційний код: НОМЕР_1) майнову шкоду в розмірі 84 441 (вісімдесят чотири тисячі чотириста сорок одну) грн. 53 коп. та 1 266 (одну тисячу двісті шістдесят шість) грн. 63 коп. витрат по оплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Зарічненської районної ради - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 13.10.2017 р.

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 4 примірники:

1- до справи;

2- позивачу рекомендованим (34000, Рівненська обл., смт. Зарічне, вул. Гвардійська, 18);

3- відповідачу-1 рекомендованим (34000, Рівненська обл., смт. Зарічне, вул. Лесі Українки, 9);

4- відповідачу-2 рекомендованим (34000, Рівненська обл., смт. Зарічне, вул. Центральна, 11).