Рішення

від 10.10.2017 по справі 720/2036/15-ц

НОВОСЕЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

10.10.2017

Справа № 720/2036/15-ц

Провадження № 2/720/118/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2017 року Новоселицький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Ляху Г.О.

з участю секретаря Факащук А.П..

представників позивачки ОСОБА_1, ОСОБА_2

представників відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Новоселиця цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, Боянської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області та головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про скасування рішення сільської ради, зобов'язання відновлення та облаштування водовідвідної канави та за зустрічними позовами ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та знесення самовільно побудованої водовідвідної канави, ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та знесення самовільно побудованої водовідвідної канави,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до відповідачів про скасування рішення сільської ради, зобов'язання відновлення та облаштування водовідвідної канави посилаючись на те, що вона відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане виконавчим комітетом Боянської сільської ради Новоселицького району від 19 квітня 2006 року є власником житлового будинку по вул. Довбуша, № 22 в с. Бояни Новоселицького району. В липні 2008 року внаслідок тривалих дощів та підняття рівня ґрунтових вод відбулося підтоплення вул. Довбуша в с. Бояни Новоселицького району та земельних ділянок разом з будинками. Після паводка вона разом з сусідами побудували дренажний рівчак, по якому здійснювався відвід стічних вод із її домоволодіння та домоволодінь і присадибних ділянок інших мешканців вул. Довбуша. Однак відповідачі зруйнували вказаний рівчак, пояснюючи свої дії тим, що він знаходиться на земельних ділянках, яких вони приватизували. Внаслідок таких дій відповідачів вона та сусідні землекористувачі не можуть належним чином користуватися своїми земельними ділянками, оскільки у весняну та дощову пору піднімається рівень ґрунтових вод та утворюються калюжі та їх господарства підтоплюються. Крім цього, рішенням сільської ради від 15 березня 1994 року відповідачці ОСОБА_8 Віор.Д. надано дозвіл на приватизацію земельної ділянки для будівництва без встановлення меж земельної ділянки та без врахування того, що на дорозі загального користування знаходиться дренажний рівчак. В послідуючому рішенням сільської ради № 3/1-2 від 14 квітня 2015 року затверджена технічна документація щодо передачі вказаної земельної ділянки у власність. Оскільки, відповідачі зруйнували дренажний рівчак, просила зобов'язати їх відновити та облаштувати водовідвідну канаву та скасувати рішення сільської ради щодо надання у власність відповідачам земельних ділянок.

В ході судового розгляду справи відповідачі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 звернулися до суду із зустрічними позовами до позивача ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та знесення самовільно побудованої водовідвідної канави, посилаючись на те, що ОСОБА_5 скориставшись тим, що вони залишилися без батька, а мати була змушена поїхати за кордон, самовільно захопила частину їх земельних ділянок та самовільно забетонувала канаву, не маючи дозвільних документів на спорудження канави на належних їм земельних ділянках. Крім цього, на належних їм земельних ділянках, ОСОБА_5 облаштувала собі місце для в'їзду-виїзду автомобіля у господарство. Рішенням сесії сільської ради с. Бояни Новоселицького району була затверджена технічна документації на земельні ділянки, після чого їм було присвоєно кадастровий номер земельної ділянки № 1) 7323080800:01:021:0159 та кадастровий номер земельної ділянки № 2) 7323080800:01:021:0158 та видані державні акти на право власності на землю, після чого їм був виданий витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 36916855 та 36822376. Таким чином були виконані вимоги ст. 125 ЗК України та вони стали власниками земельних ділянок. Враховуючи, що бетонуванням ОСОБА_5 канави протяжності через їх земельні ділянки порушує їх право власності, просили усунути перешкоди у користуванні земельними ділянками шляхом зобов'язання ОСОБА_5 повернути самовільно захоплені ділянки та знесення забетонованої водовідвідної канави.

В судовому засіданні представники позивачки первісний позов підтримали та просили задовольнити позовні вимоги, зустрічні позови не визнали та просили відмовити у їх задоволенні за безпідставністю.

Представник відповідачів ОСОБА_8 Віор.Д. та ОСОБА_8 ОСОБА_10 первісний позов не визнав, зустрічні позовні заяви підтримав та просив їх задовольнити.

Представник Боянської сільської ради Новоселицького району первісний позов не визнав та пояснив, що позивачка ОСОБА_5 самовільно захопила частину земельних ділянок відповідачок ОСОБА_8 та ОСОБА_8 на якій побудувала забетонований водовідвідний рівчак. При встановленні землевпорядною організацією межи було встановлено, що частина канави проходить через земельні ділянки відповідачок, яких позивачка у добровільному порядку відмовилась звільнити. Питання щодо конфліктної ситуації між сторонами та будівництва водовідвідної канави було обговорено сільською радою. Однак, із-за наявності спору та його не вирішення мирним шляхом, будівництво канави було відкладено до вирішення конфлікту між сторонами. Позивачці ОСОБА_5 було запропоновано побудувати канаву в обхід земельних ділянок відповідачок для недопущення конфлікту та порушення права власності останніх, однак позивачка проігнорувала пропозицію сільської ради. Просив відмовити у первісному позові, зустрічні позови підтримав.

Представник головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області в судове засідання не з'явився та просив розглянути справу у його відсутності.

Свідок ОСОБА_11 показав суду, що він працює інженером у землевпорядній організації Глобус КО , яка займалася виготовленням технічної документації стосовно приватизації відповідачками спірних земельних ділянок. Після завершення процедури приватизації, відповідачкам були встановлені межі земельних ділянок та передані на зберігання межові знаки. В послідуючому, відповідачки запросили його показати на місці лінію проходження земельної ділянки, що було викликано будівництвом ними огорожі та оспорюванням позивачкою меж приватизованих відповідачками земельних ділянок. ОСОБА_10 показав на місці межи спірних ділянок, з якими позивачка не була згідна та заперечувала проти будівництва огорожі та руйнування забетонованої канави, яка проходила через земельні ділянки відповідачок.

Свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 показали суду, що внаслідок повені в 2008 році по вулиці Довбуша в с. Бояни Новоселицького району перебувала вода, після чого позивачка ОСОБА_5 та її чоловік організували будівництво бетонної канави на дорозі уздовж земельних ділянок відповідачок ОСОБА_8 Віор.Д. та ОСОБА_8 ОСОБА_10 для відведення поверхових стічних вод.

Суд, вислухавши пояснення сторін, покази свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши у сукупності досліджені докази, вважає, що в задоволенні первісного позову слід відмовити, а зустрічні позовні заяви необхідно задовольнити з наступних правових підстав.

Так, нормами статті 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до положень ст.ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень окрім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у ст.16 ЦК України.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ч.3 ст.16 ЦК України).

Земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК, статті 2, 5 Земельного кодексу України; далі - ЗК). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК.

За змістом ч.1 та 2 ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно із ч.3 ст.152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності від 20 грудня 2006 року є власницею житлового будинку, який розташований по вул. Довбуша, № 22 в с. Бояни Новоселицького району Чернівецької області.

Рішенням 19 сесії 21 скликання Боянської сільської ради Новоселицького району від 15 березня 1994 року ОСОБА_7 Віор.Д. надано дозвіл на приватизацію земельної ділянки площею 0,37 га.

Рішенням 30 сесії 6 скликання Боянської сільської ради Новоселицького району № 3/1-2 від 14 квітня 2015 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості та надано безоплатно у власність ОСОБА_7 Віор.Д. земельну ділянку площею 0,3711га, в тому числі для будівництва і обслуговування житлового будинку площею 0,2392 га під кадастровим номером 7323080800:01:021:0159, яка розташована по вул. Головна, № 35 в с. Бояни Новоселицького району.

Відповідно до свідоцтва про право власності від 28 квітня 2015 року ідентифікаційний номер 36918569 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28 квітня 2015 року індексний номер 36916855, ОСОБА_7 Віор.Д. є власником земельної ділянки з кадастровим номером 7323080800:01:021:0159, площею 0,2392 га та яка розташована по вул. Головна, № 35 в с. Бояни Новоселицького району Чернівецької області.

Відповідно до свідоцтва про право власності від 27 квітня 2015 року ідентифікаційний номер 36820809 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28 квітня 2015 року індексний номер 36822376, ОСОБА_7 ОСОБА_10 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 7323080800:01:021:0158, площею 0,2317 га та яка розташована по вул. Головна, № 33 в с. Бояни Новоселицького району Чернівецької області.

27 січня 2015 року та 28 січня 2015 року були складені акти приймання-передачі межових знаків на зберігання, відповідно до яких межі земельних ділянок, які належать ОСОБА_8 Віор.Д. та ОСОБА_8 ОСОБА_10 закріплені в натурі межовими знаками встановленого зразка, які передані відповідачкам та додатками до даних актів є схема прив'язки межових знаків до об'єктів і контурів місцевості.

Позивачкою ОСОБА_5 по вул. Довбуша в с. Бояни Новоселицького району напроти свого господарства уздовж земельних ділянок відповідачок ОСОБА_8 Віор.Д. та ОСОБА_8 ОСОБА_10 самовільно, без наявності законних підстав та дозволу або рішення органу місцевого самоврядування, побудувано бетонну водовідвідну канаву, будівництво якої вона мотивує необхідністю зливу дощової води.

При цьому, будівництвом канави було самовільно захоплено частину земельних ділянок ОСОБА_8 Віор.Д. та ОСОБА_8 ОСОБА_10.

Так, факт самовільного зайняття позивачкою частини земельних ділянок, які належать відповідачкам на праві власності підтверджується висновком судової земельно-технічної експертизи № 358 від 21 квітня 2017 року, з якого вбачається, що порушень з боку ОСОБА_8 Віор.Д. та ОСОБА_8 ОСОБА_10 умов землекористування, в тому числі меж суміжних земельних ділянок або фактів самовільного зайняття земельних ділянок, не встановлено. В той же час, при вимірах встановлена невідповідність між координатами земельних ділянок ОСОБА_7 Віор.Д. та ОСОБА_7 Віри.Д. згідно правовстановлюючих документів з фактичним розташуванням огорож ОСОБА_7 Віор.Д. та ОСОБА_7 Віри.Д.. На земельній ділянці, яка перебуває у власності ОСОБА_8 Віор.Д. згідно правовстановлюючих документів виявлено накладення водовідвідної канави по вул. Довбуша в с. Бояни Новоселицького району Чернівецької області площею 0,0007 га, а на земельній ділянці, яка перебуває у власності ОСОБА_8 ОСОБА_10 згідно правовстановлюючих документів виявлено накладення водовідвідної канави по вул. Довбуша в с. Бояни Новоселицького району Чернівецької області площею 0,0008 га. В наявності є частково зруйновані водовідвідні лотки довжиною 13.07 м.

Факт захоплення позивачкою частини земельних ділянок відповідачок не заперечували в судовому засіданні і її представники, посилаючись на те, що вказане захоплення було обумовлено суспільною потребою у будівництві канави для зливу води.

Факт будівництва та накладання водовідвідної канави по вул. Довбуша в с. Бояни Новоселицького району Чернівецької області на земельні ділянки, які перебувають у власності відповідачок ОСОБА_7 Віор.Д. та ОСОБА_7 Віри.Д. також було підтверджено висновком судової будівельно-технічної експертизи № 16015 від 12 липня 2016 року, яка досліджувала технічну необхідність та параметри дренажної споруди.

Разом з тим, конкретна площа накладання (захоплення) канави на земельні ділянки було предметом дослідження саме судової земельно-технічної експертизи № 358 від 21 квітня 2017 року.

Посилання представника позивачки про те, що накладання канави на земельні ділянки відповідачок сталось по причині зміни контору та невідповідності координат земельних ділянок, суд вважає безпідставним, оскільки з ситуативного плану доданого до висновку, на якій посилається судовий експерт у самому висновку вбачається накладання канави на лінійні проміри земельних ділянок відповідачок згідно правовстановлюючих документів.

В п. 4 вказаного експертного висновку, судовий експерт посилається на розділ 6 Державних і будівельних норм (ДБН в.2.3-5-2001. Споруди транспорту. Вулиці та дороги населених пунктів. Видання офіційне), відповідно до якого водовідведення систем і споруд вулиць доріг підлягає проектуванню виходячи з місцевих природних, архітектурно-планових і санітарно-гігієнічних умов у комплексному взаємозв'язку з рішенням інженерної підготовки, благоустрою та інфраструктури населеного пункту.

В той же час, сторона позивачки не надала суду будь-яких належних та допустимих доказів того, що будівництво водовідвідної канави проводилась відповідно до норм чинного законодавства згідно проектної документації із урахуванням інтересів власників та користувачів суміжних земельних ділянок та місцевих природних, архітектурно-планових і санітарно-гігієнічних умов у комплексному взаємозв'язку з рішенням інженерної підготовки, благоустрою та інфраструктури населеного пункту.

Посилання позивачки на технічну необхідність дренажної споруди, яка визначена висновком судової земельно-технічної експертизи № 358 від 21 квітня 2017 року, на думку суду не може виправдати захоплення частини земельних ділянок відповідачок та обмеження їх у здійсненні права власності на землю.

Відповідно до пунктів 4,5,11,62,67,76 ч.4 та ч.6 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій , затвердженого Указом Президента №20/2013 від 16 січня 2013 року, виключно до повноважень цієї служби та її територіальних підрозділів, в районах тощо, належить здійснення заходів щодо створення та утримання захисних споруд цивільного захисту, надання вихідних даних щодо їх розроблення, видача експертних висновків про рівень надзвичайної ситуації, прийняття рішень щодо погодження будівництва інженерних споруд цивільного захисту, здійснення контроль за наявністю потенційно небезпечних об'єктів та видачу на них паспортів.

Таким чином, єдиним належним доказом віднесення земельної ділянки до небезпечної внаслідок паводків та спорудження на ній водовідвідної канави з метою їх запобігання є висновок і рішення вказаного органу, що в матеріалах справи відсутнє.

Наявний у справі лист т.в.о. начальника Новоселицького РВ УДСНС за № 188 від 03 липня 2015 року про те, що заблокування канави може призвести до повторного підтоплення, в даному випадку не є належним доказом (висновком, рішенням відповідного органу), який свідчить про законність побудови канави.

Крім цього, позивачкою не доведено необхідність будівництва канави шляхом перетинання земельних ділянок відповідачок та неможливість їх обходу, що на думку суду є наслідком недотримання чинних правових норм при будівництві таких об'єктів.

У відповідності до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно ст. 41 Конституції України та ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Закону України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до вимог ст.ст. 116, 125 ЗК України громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності на підставі рішень сільських, селищних, міських рад шляхом відведення їх в натурі та здійснення державної реєстрації цих прав.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачки ОСОБА_7 Віор.Д. та ОСОБА_7 Віри.Д. правомірно набули право власності на спірні земельні ділянки, будь-яких порушень прав та інтересів інших осіб стороною позивачки належними та допустимими доказами не доведено, а тому підстав для скасування рішення Боянської сільської ради № 3/1-2 від 14 квітня 2015 року судом не вбачається.

Крім цього, відповідачкою ОСОБА_7 Віор.Д. було реалізовано право на земельну ділянку надану їй у власність вказаним рішенням сільської ради шляхом отримання свідоцтва про право власності на землю із послідуючою реєстрацією права власності, що стороною позивачки не оспорюються.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Як передбачено ст.126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст.158 Земельного кодексу України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

Статтею 211 Земельного кодексу України самовільне зайняття земельних ділянок віднесено до порушень земельного законодавства, за яке громадяни та юридичні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

Згідно ст. 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно із ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Посилання позивачки щодо необхідності побудови спірної канави через земельні ділянки відповідачок з метою запобігання паводку або загрози такому в разі її знесення саме на ділянці, яка перетинає земельні ділянки відповідачок є припущенням, тобто має місце самовільне будівництво та облаштування позивачкою споруд на земельний ділянці, яка їй не належить та не була для цього відведена, оскільки перебуває у власності відповідачок.

Також, з вищенаведених підстав необґрунтованими є позовні вимоги щодо зобов'язання сільської ради облаштувати водовідвідний рівчак (канаву) на земельних ділянках відповідачок довжиною 13,07 метрів, привівши його у попередній стан, без вилучення земельних ділянок у останніх у передбачений законом спосіб, порядок якого визначений ст. 149 ЗК України.

Слід зазначити, що головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області у даній справі є неналежним відповідачем, оскільки будь-яких позовних вимог позивачкою до нього не заявлено, а тому його залучення позивачкою по справі як відповідача є безпідставним.

За таких обставин, суд вважає, що дії ОСОБА_5 щодо захоплення та використання земельних ділянок ОСОБА_7 Віор.Д. та ОСОБА_7. є неправомірними і нею було створено перешкоди відповідачкам в користуванні своєю власністю, у зв'язку із чим, у задоволенні первісного позову слід відмовити за його безпідставністю.

В той же час, відповідачки скористалися своїм правом на усунення їм перешкод в користуванні власними земельними ділянками, подавши до суду зустрічні позови до позивачки, яких суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення, оскільки вони належними доказами довели втручання ОСОБА_5 в право приватної власності ОСОБА_7 Віор.Д. та ОСОБА_7 ОСОБА_10 шляхом самовільного захоплення та облаштування позивачкою бетонної споруди (канави) за межами власної земельної ділянки на землях, які належать їм на праві власності.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з позивачки на користь відповідачок слід стягнути судові витрати по справі у виді сплаченого судового збору та оплати проведеної судової земельно-технічної експертизи № 358 від 21 квітня 2017 року в сумі 6287 гривень.

На підставі ст. 41 Конституції України, ст.ст. 16, 316, 319, 321, 328, 391 ЦК України, ст.ст. 2, 5, 16, 21, 116, 125, 126, 149, 152, 158, 211, 212, 393 ЗК України, ст. 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , суд керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 60, 61, 88, 208-218 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, Боянської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області та головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про визнання недійсним та скасування рішення сільської ради № 3/1-2 від 14 квітня 2015 року, зобов'язання відновлення та облаштування водовідвідної канави по вул. Довбуша в с. Бояни Новоселицького району Чернівецької області, відмовити.

Зустрічні позови задовольнити.

Усунути перешкоди ОСОБА_6 у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 7323080800:01:021:0159, яка належить їй на праві приватної власності відповідно до свідоцтва про право власності від 28 квітня 2015 року ідентифікаційний номер 36918569, площею 0,2392 га та яка розташована по вул. Головна, № 35 в с. Бояни Новоселицького району Чернівецької області, шляхом зобов'язання ОСОБА_5 повернути самовільно захоплену частину вказаної ділянки на ділянці накладення водовідвідної канави по вул. Довбуша в с. Бояни Новоселицького району Чернівецької області площею 0,0007 га та знесення забетонованої водовідвідної канави на даній ділянці накладання канави із земельною ділянкою ОСОБА_6.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 судові витрати по справі у виді сплаченого судового збору в сумі 551 гривні 20 копійок та витрат на проведення судової земельно-технічної експертизи в сумі 6287 гривень.

Усунути перешкоди ОСОБА_7 у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 7323080800:01:021:0158, яка належить їй на праві приватної власності відповідно до свідоцтва про право власності від 27 квітня 2015 року ідентифікаційний номер 36820809, площею 0,2317 га та яка розташована по вул. Головна, № 33 в с. Бояни Новоселицького району Чернівецької області, шляхом зобов'язання ОСОБА_5 повернути самовільно захоплену частину вказаної ділянки на ділянці накладення водовідвідної канави по вул. Довбуша в с. Бояни Новоселицького району Чернівецької області площею 0,0008 га та знесення забетонованої водовідвідної канави на даній ділянці накладання канави із земельною ділянкою ОСОБА_7.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 судові витрати по справі у виді сплаченого судового збору в сумі 551 гривні 20 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Новоселицький райсуд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: