Ухвала

від 23.11.2017 по справі 720/2036/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2017 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Одинака О. О.

суддів: Кулянди М.І.,Лисака І.Н.

секретар Чебуришкіна Н.Ю.

за участю: ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2, ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, представника Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області Шпак К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6, ОСОБА_4, Боянської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області та Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про скасування рішення сільської ради, зобов'язання відновлення водовідвідної канави та за зустрічними позовами ОСОБА_6, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками за апеляційною скаргою ОСОБА_7, ОСОБА_2, які діють в інтересах ОСОБА_1, на рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 3 жовтня 2017 року,

встановила:

У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом.

Просила:

- визнати недійсним та скасувати рішення сесії Боянівської сільської ради №3/1-2 від 14 квітня 2015 року про затвердження ОСОБА_6 технічної документації, щодо передачі земельної ділянки, площею 0,23 га, яка розташована в селі Бояни Новоселицького району Чернівецької області у власність;

- зобов'язати ОСОБА_6, ОСОБА_4, Боянівську сільську раду Новоселицького району Чернівецької області відновити водовідвідний рівчак, який пролягає по АДРЕСА_1, привівши його у стан, який існував, зокрема шляхом викопування канави та її бетонування в місці його попереднього розташування.

Посилалася на те, що вона є власником житлового будинку АДРЕСА_1.

Після підтоплення АДРЕСА_1 в селі Бояни позивачка з сусідами з метою відводу стічних вод побудували дренажний рівчак.

ОСОБА_6, ОСОБА_4 вказаний рівчак зруйнували, мотивуючи свої дії тим, що таких рівчак знаходився на їх земельній ділянці.

Вважала дії відповідачів незаконними.

Зазначала, що Боянська сільська рада Новоселицького району Чернівецької області та відділ Держкомзему у Новоселицькому районі виготовили та погодили документацію на земельну ділянку ОСОБА_6 без встановлення меж земельної ділянки та без врахування знаходження на дорозі загального користування встановленого позивачем рівчака.

ОСОБА_6, ОСОБА_4 звернулися до суду з зустрічними позовами.

Просили повернути їм самовільно захоплені частини земельних ділянок, які належать їм на праві власності, знести забетоновану канаву та не створювати перешкод у користуванні позивачами за зустрічними позовами таких земельних ділянок.

Посилалася на те, що ОСОБА_1 самовільно захопила частину земельних ділянок, які належать позивачам за зустрічними позовами на праві приватної власності та без дозвільних документів самочинно здійснила будівництво канави на вказаних ділянках.

Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 3 жовтня 2017 року в позові ОСОБА_1 відмовлено.

Зустрічні позови задоволено.

Усунуто перешкоди ОСОБА_6 у користуванні земельною ділянкою, яка належить їй на праві власності, площею 0,2392 га та розташована по АДРЕСА_2, шляхом зобов'язання ОСОБА_1 повернути самовільно захоплену частину вказаної ділянки на ділянці накладення водовідвідної канави по АДРЕСА_1, площею 0,0007 га та знесення забетонованої водовідвідної канави на даній ділянці накладення канави із земельною ділянкою ОСОБА_6.

Усунуто перешкоди ОСОБА_4 у користуванні земельною ділянкою, яка належить їй на праві приватної власності, площею 0,2317 га та розташована по АДРЕСА_2 шляхом зобов'язання ОСОБА_1 повернути самовільно захоплену частину вказаної ділянки на ділянці накладення водовідвідної канави по АДРЕСА_1, площею 0,0008 га та знесення забетонованої водовідвідної канави на даній ділянці накладення канави із земельною ділянкою ОСОБА_4.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7, ОСОБА_2, які діють в інтересах ОСОБА_1, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення вимог первісного позову та відмову у задоволенні зустрічних позовів.

Посилається на те, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 навпроти свого господарства уздовж земельних ділянок відповідачів самовільно, без наявності законних підстав та дозволу органу місцевого самоврядування побудувала бетонну водовідвідну канаву. Вказаним будівництвом самовільно захоплено частину земельних ділянок відповідачів.

Позивачка не надала доказів про те, що будівництво водовідвідної канави проводилась відповідно до норм чинного законодавства згідно проектної документації із урахуванням інтересів власників та користувачів суміжних земельних ділянок та місцевих природних, архітектурно-планових і санітарно-гігієнічних умов у комплексному взаємозв'язку з рішенням інженерної підготовки, благоустрою та інфраструктури населеного пункту.

Єдиним належним доказом віднесення земельної ділянки до небезпечної внаслідок паводків та спорудження на ній водовідвідної канави з метою їх запобігання є висновок і рішення Державної служби з надзвичайних ситуацій, однак таке рішення в матеріалах справи відсутнє.

ОСОБА_6, ОСОБА_4 правомірно набули земельні ділянки, без порушень прав та інтересів інших осіб.

Зобов'язання сільської ради облаштувати водовідвідний рівчак на земельних ділянках відповідачок довжиною 13,07 м, привівши його у попередній стан, без вилучення земельних ділянок у власників у передбачений законом спосіб є протиправним.

Такі висновки суду першої інстанції є правильними.

Так, згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

В частині 1 статті 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до частини 1 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 116 ЗК України визначено підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності.

Статтею 118 ЗК України встановлено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Відповідно до статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно частини 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Частиною 10 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21 травня 1997 року, № 280/97-ВР встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно частини 1 статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Статтею 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року, № 3038-VI визначено правила забудови територій.

Відповідно до підпункту г пункту 1.2.1 Порядку проведення ремонту та утримання об'єктів благоустрою населених пунктів, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України, 23 вересня 2003 року № 154 (далі - Порядку), території загального користування вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки, майданчики для паркування транспортних засобів.

Пунктом 2.1, 2.2 Порядку визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів об'єктів благоустрою державної та комунальної форм власності. Конкурс проводиться згідно з Положенням про порядок конкурсного відбору підприємств з утримання об'єктів благоустрою населених пунктів, затвердженим наказом Держжитлокомунгоспу України 11.11.2005 № 160 та зареєстрованим в Мін'юсті України 6 грудня 2005 року за № 1460/11740.

Балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати до цього інші підприємства, організації.

Згідно пунктів 5.5.1 - 5.5.3 ДСТУ-Н Б В.2.5-61:2012 Настанова з улаштування систем поверхневого водовідведення виконання робіт з улаштування систем поверхневого водовідведення має задовольняти вимоги стандартів з безпеки праці, з організації будівництва, правил техніки безпеки на будівництві та пожежної безпеки під час виконання будівельно-монтажних робіт, Водного кодексу, природоохоронних нормативних документів, а також вимоги цього стандарту.

Усі споруди та конструкції систем поверхневого водовідведення будують за затвердженими проектами, виконаними із дотриманням вимог ДБН А.2.2-1. Такі проекти мають передбачати створення безпечних умов праці, максимальну автоматизацію і механізацію трудових процесів, а також забезпечення санітарно-гігієнічних і побутових умов для обслуговуючого персоналу.

Улаштування систем поверхневого водовідведення здійснюється спеціалізованими будівельними організаціями із дотриманням загальних вимог до організації і технології будівельних робіт відповідно до затвердженого проекту виконання робіт.

Пунктом 5.6.1 ДСТУ-Н Б В.2.5-61:2012 Настанова з улаштування систем поверхневого водовідведення передбачено, що приймання в експлуатацію систем поверхневого водовідведення виконують робочі та державні комісії згідно з вимогами Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

При прийманні в експлуатацію систем поверхневого водовідведення у складі дозвільної документації повинен бути висновок державної екологічної експертизи.

Відповідно до пункту 6.1 ДБН В.2.3-5-2001 Споруди транспорту. Вулиці та дороги населених пунктів проектування водовідвідних систем і споруд вулиць і доріг слід проводити виходячи з місцевих природних, архітектурно-планувальних і санітарно-гігієнічних умов у комплексному взаємозв'язку з рішеннями інженерної підготовки, благоустрою та інфраструктури населеного пункту. При цьому загальні умови трасування та прокладання трубопроводів, гідравлічні їх розрахунки, параметри та вимоги до споруд водовідведення (оглядові та перехідні колодязі, дощеприймальники, переходи через дороги, дюкери, зливоводи, зливоспуски), а також відстані від зовнішньої поверхні труб самопливної каналізації (побутова та дощова) та дренажів до підземних мереж і споруд визначаються СНіП 2.04.03, СНіП 11-89, ДБН 360, внесеними до них змінами та доповненнями, цими нормами.

Відповідно до вимог ст.ст. 213, 215 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим, а за змістом має містити встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини. При встановленні фактів суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 214 ЦПК України суд ухвалюючи рішення повинен вирішити такі питання:

- чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

- які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

- яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 є власником житлового будинкуАДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 20 грудня 2006 року та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №13181934 від 11 січня 2007 року (а.с.9,10 т.1).

Рішенням сесії Боянівської сільської ради №3/1-2 від 14 квітня 2015 року затверджено ОСОБА_6 технічну документацію щодо передачі земельної ділянки, площею 0,2392 га, яка розташована в селі Бояни Новоселицького району Чернівецької області та надано вказану ділянку у власність відповідачки (а.с.67 т.1).

ОСОБА_6 є власником земельної ділянки, площею 0,2392 га, яка знаходиться по АДРЕСА_2, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 28 квітня 2015 року НОМЕР_1 (а.с.82 т.1).

ОСОБА_4 є власником земельної ділянки, площею 0,2317 га, яка знаходиться по АДРЕСА_2, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 24 квітня 2015 року НОМЕР_2 (а.с.90 т.1).

Згідно висновку судової земельно-технічної експертизи №358 від 21 квітня 2017 року вбачається, що в ході проведення експертизи не встановлено порушення меж земельних ділянок ОСОБА_6, ОСОБА_4 та самовільно зайнятих земельних ділянок, які межують з даними земельними ділянками в селі Бояни Новоселицького району.

На виготовленому ситуаційному платі розташування земельних ділянок в селі Бояни Новселицького району Чернівецької області в умовних позначення відображено накладення водовідвідного рівчака, площею 0,0008 га на земельну ділянку ОСОБА_4 і накладення водовідвідного рівчака, площею 0,0007 га на земельну ділянку ОСОБА_6 (а.с.32-39 т.2).

З вказаного висновку експертизи також вбачається, що для водовідведення стічних вод від атмосферних опадів було виконано водовідведення у вигляді водоприймальних та водовідвідних жолобів вздовж дороги по АДРЕСА_1.

Водовідведення виконане шляхом влаштування із монолітного залізобетону водоприймальних та водовідвідних жолобів вздовж дороги по АДРЕСА_1, дощоприймальників з решітками в поперечному напрямку через договору по АДРЕСА_1, водовідвідної каналізації змішаного типу по земельній ділянці землевласника ОСОБА_1 з послідуючим водовідведенням в річку.

Відповідний лоток для приймання дощової та талої води та водовідведення, що прокладений вздовж дороги по АДРЕСА_1 виконаний з залізобетону прямокутної форми, розміром поверху лотка 77 см, внутрішнім розміром лотка 30 см, глибиною лотка 25 см з відтоком в бетонний колодязь.

В наявності є частково зруйновані водовідвідні лотки довжиною 13,07 м. (а.с.36 т.2).

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 самочинно, без дозволу та затвердженого проекту побудувала систему поверхневого водовідведення.

В результаті вказаного будівництва самовільно захоплено частину земельних ділянок відповідачів.

В матеріалах справи відсутні докази про те, що рішення сесії Боянівської сільської ради №3/1-2 від 14 квітня 2015 року про надання ОСОБА_6 у власність земельної ділянки, площею 0,23 га, яка розташована в селі Бояни Новоселицького району Чернівецької області є незаконним.

Враховуючи обставини наведені вище, суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Зокрема, помилковими є доводи скарги про те, що ОСОБА_6 незаконно набула право власності на земельну ділянку площею 0,2392 га, яка розташована по АДРЕСА_2.

Рішення сесії Боянівської сільської ради №3/1-2 від 14 квітня 2015 року, яким затверджено ОСОБА_6 технічну документацію щодо передачі земельної ділянки, площею 0,2392 га, яка розташована в селі Бояни Новоселицького району Чернівецької області та надано вказану ділянку у власність відповідачки є законним та підстави для визнання його недійсним відсутні (а.с.67 т.1).

ОСОБА_1 не надала суду доказів того, що в результаті прийняття вищевказаного рішення були порушені законні права чи інтереси позивачки.

Колегія суддів також вважає помилковими доводи скарги про те, що поверхнева водовідвідна споруда в селі Бояни Новиоселицького району по АДРЕСА_1 була законно побудована на земельних ділянках відповідачів.

Статтею 149 ЗК України встановлено порядок вилучення земельних ділянок для суспільних та інших потреб.

Вищевказане будівництво на земельних ділянках, які належать ОСОБА_6, ОСОБА_4 було можливо лише у разі вилучення вказаних ділянок в порядку статті 149 ЗК України або згоди самих відповідачів.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні позовних вимог про зобов'язання ОСОБА_6, ОСОБА_4, Боянівської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області відновити водовідвідний рівчак, який пролягав по АДРЕСА_1, привівши його у стан, який існував.

Як вбачається з матеріалів справи поверхнева водовідвідна система по АДРЕСА_1 побудована самочинно без належного дозволу , без затвердженого проекту, без дотримання будівельних та екологічних норм та правил.

Вказані обставини в ході судового розгляду справи сторони визнали та не оспорювали.

Помилковими є доводи скарги про те, що суд першої інстанції ухвалюючи рішення вийшов за межі позовних вимог за зустрічним позовом.

Згідно статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6, ОСОБА_4 просили звільнити самовільно захоплені частини їхніх земельних ділянок, знести самочинне будівництво.

Аналіз позовних вимог за зустрічними позовами та ухваленого судового рішення не дає підстави дійти висновку про, те що суд першої інстанції порушив принцип диспозитивності судочинства та вийшов за межі позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7, ОСОБА_2, які діють в інтересах ОСОБА_1, відхилити.

Рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 3 жовтня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її вступу в законну силу.

Головуючий О.О. Одинак

Судді: М.І. Кулянда

І.Н. Лисак