Постанова
від 10.10.2017 по справі 816/892/17
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/892/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Бурнаховської Ю.Р.,

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представників відповідача - Захаренка О.О., Стрюк І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій,-

В С Т А Н О В И В:

02 червня 2017 року фізична особа-підприємець ОСОБА_5 /надалі - позивач, ФОП ОСОБА_5/ звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області /надалі - відповідач/, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 квітня 2017 року № 0002541304, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатам річного декларування" на загальну суму 24795 грн. 76 коп. (за податковим зобов'язаннями - 19836 грн. 61 коп., за штрафними санкціями - 4959 грн. 15 коп.); визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 квітня 2017 року № 0002531304, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "військовий збір" на загальну суму 1018 грн. 13 коп. (за податковим зобов'язанням - 814 грн. 50 коп., за штрафними санкціями - 203 грн. 63 коп.); визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10 квітня 2017 року № Ф-0002511304 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 54620 грн. 99 коп.; визнання протиправним та скасування рішення від 10 квітня 2017 року № 0002501304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 застосовано штрафні санкції в розмірі 10023 грн. 28 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що підставою для прийняття оскаржуваних рішень є акт від 20.02.2017 № 151/16-31-13-03-29/НОМЕР_4 про результати документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2015 року. Вказує, що висновки про встановлені порушення, викладені у акті перевірки від 20.02.2017 № 151/16-31-13-03-29/НОМЕР_4 є помилковими, оскільки господарські операції з контрагентом ТОВ "Світком - торг" носили реальний характер та повністю відображені в бухгалтерському та податковому обліку на підставі первинних документів, оформлених у відповідності до чинного законодавства. Зазначає, що зобов'язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та військового збору нараховані позивачем відповідно до норм законодавства України, відтак відсутні підстави для донарахування контролюючим органом єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та відповідно застосування до позивача штрафних санкцій.

27 липня 2017 року до суду надійшли письмові заперечення проти позову, в яких на підтвердження правомірності оскаржуваних рішень відповідач посилається на висновки документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2015 року, оформленої актом від 20.02.2017 № 151/16-31-13-03-29/НОМЕР_4. Зазначає, що позивачем занижено податок на доходи фізичних осіб за 2013 рік на суму 3000 грн. та за 2014 рік на суму 11412 грн. 59 коп., оскільки господарській операції з ТОВ "Світком - торг" носили безтоварний характер та не спричиняють реального настання правових наслідків. Також зазначає, що позивачем було занижено чистий оподатковуваний дохід за грудень 2015 року в сумі 54300 грн., оскільки до складу витрат включено витрати на оплату вартості послуг по спорядженню зарядів, дохід від реалізації яких на час включення вказаної суми до складу витрат не отримано, що є порушенням вимог п.п. 177.4.1 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України. Пояснює, що платником отримано чистий дохід у восьми місяцях, що не відповідає даним, відображеним у Книзі обліку доходів і витрат та у податковій декларації про майновий стан і доходи, так як позивачем було відображено дохід у чотирьох місяцях, а за результатами перевірки контролюючим органом встановлено, що позивачем отримано чистий дохід не тільки у січні, березні, квітні та червні 2015 року, а й у липні, вересні, жовтні та грудні 2015 року. Зазначає, що рішення про застосування штрафних санкцій з єдиного соціального внеску винесено у зв'язку з встановленням перевіркою заниження єдиного внеску в загальній сумі 54621 грн., у тому числі: за 2013 рік у сумі 5031 грн. 15 коп., за 2014 рік у сумі 18018 грн. 40 коп., за 2015 рік у сумі 31571 грн. 44 коп. Крім того, перевіркою встановлено заниження позивачем суми військового збору внаслідок заниження бази оподаткування на суму 54300 грн. за 2015 рік /том 1 а.с. 125-130/.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували, просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 (ідентифікаційний код НОМЕР_4) зареєстрований як фізична особа-підприємець 04.10.2002 та станом на 05.06.2013 мав право на здійснення такого виду діяльності - 46.74. Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдя до нього, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 05.06.2013 /том 1 а.с. 251-253/.

Згідно свідоцтва № 76887640 серії НБ № 211605, виданого 11.10.2002, копія якого наявна у матеріалах справи, ОСОБА_5 зареєстрований платником податку на додану вартість з 11.10.2002 /том 1 а.с. 86, 20/.

У період з 24.01.2017 по 13.02.2017 посадовими особами Головного управління ДФС у Полтавській області та Державної податкової інспекції у м. Полтаві особами Головного управління ДФС у Полтавській області проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2015 року, за результатами якої складено акт від 20.02.2017 № 151/16-31-13-03-29/2038610999 /том 1 а.с. 19-65, 135-182/.

У акті перевірки від 20.02.2017 № 151/16-31-13-03-29/НОМЕР_4 зафіксовано наступні порушення:

- п. 44.1 ст. 44, п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб у сумі 22836 грн. 61 коп., у тому числі: за 2013 рік у сумі 3000 грн., за 2014 рік у сумі 11412 грн. 59 коп. та за 2015 рік у сумі 8424 грн. 02 коп.;

- п. 2 ч. 1 ст. 7 та ч. 11 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в результаті чого занижено єдиний внесок у сумі 54621 грн., а саме: за 2013 рік у сумі 5031 грн. 15 коп., за 2014 рік у сумі 18018 грн. 40 коп. та за 2015 рік у сумі 31571 грн. 44 коп.;

- ст. 44, ст. 185, ст. 188, п. 198. 1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 18000 грн., а саме: за червень 2013 року у сумі 6000 грн. та за жовтень 2013 року у сумі 12000 грн.;

- пп. 1.1, п.п. 1.2, п.п. 1.4, пп. 1.5 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Інші перехідні положення Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податкове зобов'язання по військовому збору у сумі 814 грн. 50 коп., у тому числі по періодам: за 2015 рік у сумі 814 грн. 50 коп.;

- пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України, п.6 ст. 128 Господарського кодексу України, а саме включення до декларацій про майновий стан та доходи за 2013-2015 рр. неправдивих даних.

Головним управлінням ДФС у Полтавській області на підставі акту від 20.02.2017 № 151/16-31-13-03-29/НОМЕР_4 винесено:

- податкове повідомлення - рішення від 10.04.2017 № 0002541304, яким ОСОБА_5 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування" на загальну суму 24795 грн. 76 коп., з них: за основним платежем на суму 19836 грн. 61 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 4959 грн. 15 коп. /том 1 а.с. 15/;

- податкове повідомлення - рішення від 10.04.2017 № 0002531304, яким ОСОБА_5 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "військовий збір", на загальну суму 1018 грн. 13 коп., з них: за основним платежем на суму 814 грн. 50 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 203 грн. 63 коп. /том 1 а.с. 16/;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.04.2017 № Ф-0002511304, якою ОСОБА_5 визначено заборгованість зі сплати єдиного внеску в суму 54620 грн. 99 коп. /том 1 а.с. 17/;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0002501304 від 10.04.2017, яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 застосовано штрафні санкції в розмірі 10023 грн. 28 коп. /том 1 а.с. 18/.

Позивач не погодився з зазначеними вище рішеннями Головного управління ДФС у Полтавській області, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковому повідомленню-рішенню від 10.04.2017 № 0002541304, податковому повідомленню-рішенню від 10.04.2017 № 0002531304, вимозі про сплату боргу (недоїмки) від 10.04.2017 № Ф-0002511304 та рішенню про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0002501304 від 10.04.2017, суд дійшов наступних висновків.

У акті перевірки від 20.02.2017 № 151/16-31-13-03-29/2038610999 /том 1 а.с. 159-160/ зазначено, що перевіркою відображених показників у рядку 4 усього колонок 4, 5, 6 розділу ІІІ додатка 5 до податкових декларацій та колонок 5, 6, 7 додатку Ф4 до податкової декларації про майновий стан та доходи за період з 01.01.2013 по 31.12.2015 вартість документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю у загальній сумі 5891121 грн. 66 коп. на підставі таких документів: податкові декларації про майновий стан і доходи за 2013-2015 роки (з додатками), книги обліку доходів і витрат, банківські виписки, податкові накладні, видаткові накладні, вантажно-митні декларації, акти виконаних робіт та ін., встановлено їх завищення у сумі 144300 грн., а саме: за 2013 рік у сумі 20000 грн., за 2014 рік у сумі 70000 грн. та за 2015 рік у сумі 54300 грн., а саме:

-за рахунок включення до їх складу витрат у розмірі 90000 грн. на придбання фіксаторів у ТОВ Світком-торг (код ЄДРПОУ 38650855), які були включені ФОП ОСОБА_5 до складу витрат у листопаді 2013 року у сумі 20000 грн. та у січні, лютому, червні, серпні та жовтні 2014 року у сумі 70000 грн. та відображені у податкових деклараціях про майновий стан та доходи, у Книзі обліку доходів та витрат за 2013-2014 роки, операції з яким не спричиняють реального настання правових наслідків та здійснення яких не підтверджено у ході перевірки, чим порушено п. 44.1 ст. 44, п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України;

-за рахунок включення до їх складу витрат у розмірі 54300 грн. на придбання послуг спорядження зарядів ЗП2 у ІЕЗ ім. Патона Матеріалообробка вибухом (код ЄДРПОУ 05540215), які реалізовані на адресу покупця ДГП Укргеофізика Полтавська ЕГДС (код ЄДРПОУ 21044912) та дохід від реалізації яких не отримано, чим порушено п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, оскільки витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, визначаються витратами того звітного періоду, у якому визнано доходи від реалізації таких товарів.

Як вбачається з акту перевірки від 20.02.2017 № 151/16-31-13-03-29/2038610999 /том 1 а.с. 161/, внаслідок встановлення зазначених вище порушень, контролюючим органом встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб у сумі 22836 грн. 61 коп., у тому числі: за 2013 рік у сумі 3000 грн., за 2014 рік у сумі 11412 грн. 59 коп. та за 2015 рік у сумі 8424 грн. 02 коп.

За змістом письмового розрахунку відповідача до податкового повідомлення - рішення від 10.04.2017 № 0002541304 /том 1 а.с. 219/, оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням від 10.04.2017 № 0002541304 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування" за основним платежем в сумі 11412 грн. 59 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 2853 грн. 15 коп. у зв'язку з встановленням перевіркою порушення п. 44.1 ст. 44, п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, яке полягає у тому, що ФОП ОСОБА_5 у 2014 році придбавалися фіксатори у ТОВ Світком-торг , операції з яким не спричиняють реального настання правових наслідків та здійснення яких не підтверджено у ході перевірки, а також збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування" за основним платежем в сумі 8424 грн. 02 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 2106 грн. у зв'язку із встановленням за результатами перевірки порушення п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України внаслідок включення позивачем у 2015 році до складу витрат вартість придбання послуг спорядження зарядів ЗП2, які реалізовані на адресу покупця ДГП Укргеофізика , оплату за які не отримано.

Як вбачається з акту перевірки, перевіркою встановлено заниження єдиного внеску у загальній сумі 54621 грн., а саме: за 2013 рік у сумі 5031 грн., за 2014 рік у сумі 18018 грн. 40 коп. та за 2015 рік у розмірі 31571 грн. 44 коп. по причині заниження чистого оподатковуваного доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 157409 грн. 26 коп. /том 1 а.с. 168/.

З письмових пояснень представника відповідача встановлено /том 2 а.с. 198-201/, що донарахування єдиного внеску за 2013 рік та 2014 рік у загальній сумі 23049 грн. 55 коп. контролюючим органом здійснено також у зв'язку з донарахуванням суми додатково визначеного чистого доходу по господарським операціям з ТОВ Світком-торг на загальну суму 90000 грн.

Відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України платниками податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно приписами п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є:

загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід /п.п. 163.1.1/;

доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання) /п.п. 163.1.2/;

іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України /п.п. 163.1.3/.

Пунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Згідно п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України /у редакції, що діяла до 01.01.2015/ ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Ставка податку, визначена абзацом першим цього пункту, застосовується до доходів у вигляді:

процентів, нарахованих на суму поточного або вкладного (депозитного) банківського рахунку;

процентного або дисконтного доходу за ощадними (депозитними) сертифікатами;

процентів на вклад (депозит) члена кредитної спілки у кредитній спілці;

плати (відсотка), що розподіляється на пайові членські внески членів кредитної спілки;

доходу, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону;

доходу за іпотечними цінними паперами (іпотечними облігаціями та сертифікатами) відповідно до закону;

доходу у вигляді відсотків (дисконту), отриманого власником облігацій від їх емітента відповідно до закону;

доходу за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно із статтями 177 і 178 цього розділу, застосовують ставку податку 17 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування.

Встановлені в абзацах першому та одинадцятому цього пункту ставки податків не застосовуються до доходів, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті.

Згідно п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України /у редакції чинній з 01.01.2015/ ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті мінімальна заробітна плата).

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.

Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно із статтями 177 і 178 цього розділу, застосовують ставку 20 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування.

Відповідно до пунктів 177.1-177.4 ст. 177 Податкового кодексу України /у редакції, що діяла до 01.01.2015/ доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З огляду на вимоги наведених правових норм, підставою для зменшення платником податків об'єкту оподаткування на суму витрат з придбання (виготовлення) товарів (послуг) є будь-які витрати платника податку, визначені на підставі первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та здійснені для провадження господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пунктів 177.1-177.4 статті 177 Податкового кодексу України /у редакції чинній з 01.01.2015/ доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать:

витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;

витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством;

суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;

інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464 /в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин/ визначено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Частиною 11 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Матеріалами справи підтверджено, що 05.06.2013 між позивачем (покупець) та ТОВ "Світком-торг" (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 04/06 /том 2 а.с. 90/, за умовами розділу 1 якого продавець зобов'язується продати на умовах даного договору покупцю належний продавцю товар: корпус, фіксатор. Покупець зобов'язується оплатити та прийняти товар на умовах даного договору. Загальна кількість товару, що підлягає поставці визначаються за згодою сторін і відображаються в рахунку продавця. Оплата за товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця згідно виставленого рахунку.

Згідно з пунктами 2.1, 2.2 цього договору доставка товару покупцю відбувається самовивозом транспортом покупця на умовах DDР (до місця узгодженого сторонами) офіційних правил тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати в редакції 2011 р. (ІНКОТЕРМС 2011). Право власності на поставлений товар переходить до покупця в момент отримання його за видатковою накладною. У момент приймання товару покупець повинен надати продавцю довіреність на отримання ТМЦ.

Пунктом 4.1 договору визначено, що покупець оплачує товар, що поставляється, за цінами зазначеними в розрахунку продавця.

Згідно пункту 8.1 договору даний договір набуває силу з моменту його підписання сторонами і діє до 05 червня 2014 року.

Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджено, що ТОВ "Світком-торг" на 05.06.2013 було зареєстроване як юридична особа 26.03.2013 та мало право на здійснення таких видів діяльності: 18.12 Друкування іншої продукції, 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами, 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, 46.17 Оптова торгівля хімічними продуктами, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 69.10 Діяльність у сфері права, 69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування, 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування, 73.11 Рекламні агентства, 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації, 73.20 Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки /том 1 а.с. 247-250/.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" /у редакції чинній на час здійснення господарських операцій/ первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Факт здійснення господарських операцій з ТОВ "Світком-торг" згідно укладеного договору купівлі-продажу № 04/06 від 05.06.2013 підтверджується видатковими накладними: № 0625/01 від 25.06.2013 на фіксатори у кількості 3000 шт. на загальну суму 36000 грн., у тому числі ПДВ - 6000 грн.; № 1001/01 від 01.10.2013 на фіксатори у кількості 4000 шт. на загальну суму 48000 грн., у тому числі ПДВ - 8000 грн.; № 1008/01 від 08.10.2017 на фіксатори у кількості 2000 шт. на загальну суму 24000 грн., у тому числі ПДВ - 4000 грн., копії яких наявні у матеріалах справи /том 1 а.с. 87, 88, 89/.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ "Світком-торг" згідно укладеного договору купівлі-продажу № 04/06 від 05.06.2013 позивачем також надано копії податкових накладних /том 1 а.с. 90-92/ та копії рахунків на оплату /том 2 а.с. 94, 143/.

Розрахунки за товар здійснювалися позивачем у безготівковій формі та підтверджуються платіжними дорученнями /том 2 а.с. 114-116/.

Із письмових пояснень представника позивача від 14.09.2017 /том 2 а.с. 137-139/ встановлено, що товар згідно видаткової накладної № 0625/01 від 25.06.2013 перевезено ТОВ Нова Пошта за товарно-транспортною накладною № 59998002924511 від 26.06.2013, товар згідно видаткової накладної № 1001/01 від 01.10.2013 позивач отримав у м. Київ, а товар згідно видаткової накладної № 1008/01 від 08.10.2013 перевезено ТОВ Нова Пошта за товарно-транспортною накладною № 59000033581435 від 15.11.2013, на підтвердження чого до суду надано копії товарно-транспортних накладних ТОВ Нова Пошта /том 1 а.с. 87, 89/, а також копію посвідчення про відрядження ОСОБА_5 /том 1 зворот а.с. 88/.

Представник позивача у письмових поясненнях від 14.09.2017 /том 2 а.с. 137-139/, серед іншого, також зазначив, що тільки 14.11.2013 ОСОБА_7 зміг відправити товар згідно видаткової накладної № 1008/01 від 08.10.2013 на адресу позивача через ТОВ Нова Пошта . На той час у позивача був відсутній бухгалтер і позивач не звернув увагу на дату виписки видаткової накладної № 1008/01 від 08.10.2013.

Із пояснень представника позивача /том 2 а.с. 137-139/ також встановлено, що придбаний у ТОВ "Світком-торг" товар позивачем відвантажено як давальницьку сировину на НІЦ МВ ІЄЗ ім. Є.О. Патона НАНУ згідно договорів № 17/12 від 27.12.2012 та № 07/14 від 02.06.2014 /том 2 а.с. 69, 71/, що підтверджується копіями накладних та довіреностей /том 2 а.с. 93, 95, 98/, та у подальшому, після виготовлення кумулятивних зарядів ЗП2-67-150, поставлено ПАТ Карпатське УГР та ДГП Укргеофізика Івано-Франківська ЕГДС. Копії актів прийому - передачі наявні у матеріалах справи /том 1 а.с. 100, 102, 105, 108, 110/.

Відповідачем не спростовано надані позивачем докази реальності господарських операцій: факту перевезення товару, його отримання позивачем, проведеного розрахунку за товар та факт використання придбаного товару у власній господарській діяльності позивача.

Суд зазначає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Відтак, суд не бере до уваги доводи відповідача про безтоварний характер господарських операцій з посиланням на те, що дата транспортування товару не відповідає датам, зазначеним у видаткових накладних, зокрема, що товар по видатковій накладній № 0625/01 від 25.06.2013 транспортувався 26.06.2013 згідно товарно-транспортної накладної № 59998002924511, а товар по видатковій накладній № 1008/01 від 08.10.2013 транспортувався 14.11.2013 згідно товарно-транспортної накладної № 59000033581435.

Суд також відхиляє доводи позивача про безтоварний характер господарських операцій з посиланням на акт Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 29.04.2014 № 1235/26-55-22-08/38650855 Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Світком-торг" (код ЄДРПОУ 38650855) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 26.03.2013 по 31.12.2013 , оскільки будь-які можливі порушення порядку здійснення господарської діяльності ТОВ "Світком-торг" не впливають на результати діяльності позивача і не можуть бути підставою для притягнення позивача до відповідальності, адже у відповідності до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Аналізуючи зміст акту Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 29.04.2014 № 1235/26-55-22-08/38650855 Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Світком-торг" (код ЄДРПОУ 38650855) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 26.03.2013 по 31.12.2013 /том 1 а.с. 220-232/, суд вважає за необхідне зазначити, що дослідження первинних та інших бухгалтерських документів, якими оформлено господарські операції позивача із ТОВ "Світком-торг" в ході наведеної звірки не здійснювалося, а тому такий акт не може бути належним та достовірним доказом безтоварного характеру господарських операцій.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про не встановлення фактичного місцезнаходження ТОВ "Світком-торг" з посиланням на акт від 29.04.2014 № 1235/26-55-22-08/38650855, оскільки вказаний акт Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Світком-торг" (код ЄДРПОУ 38650855) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 26.03.2013 по 31.12.2013 було складено 29.04.2014, тоді як господарські операції згідно укладеного з ФОП ОСОБА_5 договору купівлі-продажу № 04/06 від 05.06.2013 здійснювалися у 2013 році.

Відповідачем не доведено, що договір, укладений між позивачем та ТОВ "Світком-торг" був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, не надано доказів про наявність умислу сторін, тобто, що вони усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного правочину і суперечність його мети інтересам держави та суспільства, прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Відповідно до частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Разом з тим, вироками судів ознаки узгоджених кримінально-карних дій в діях позивача та посадових осіб ТОВ "Світком-торг" не встановлені.

Суд також зазначає, що відсутність основних фондів, транспортних засобів та чисельність працюючих у ТОВ "Світком-торг" у кількості однієї особи не може свідчити про безтоварний характер вказаних вище господарських операцій згідно укладеного договору купівлі-продажу № 04/06 від 05.06.2013, оскільки вказані операції не потребували наявності більшої кількості працюючих, основних фондів або транспортних засобів.

Згідно пункту 1.1 договору про спорядження зарядів № 17/12 від 27.12.2012 /том 2 а.с. 69/ замовник (позивач) доручає, а виконавець (Науково-інженерного центру Матеріалообробка вибухом ІЕЗ ім. Є.О. Патона) бере на себе роботи щодо спорядження зарядів кумулятивних типу ЗП2 в обсязі 100.0 тис. зарядів у 2013 році.

Згідно пункту 1.1 договору про спорядження зарядів № 07/14 від 02.06.2014 /том 2 а.с. 71/ замовник (позивач) доручає, а виконавець (Науково-інженерного центру Матеріалообробка вибухом ІЕЗ ім. Є.О. Патона) бере на себе роботи щодо спорядження зарядів кумулятивних типу ЗП2 в обсязі 100.0 тис. зарядів у 2014 році.

Відповідно до пунктів 1.3 вказаних договорів про спорядження зарядів № 17/12 від 27.12.2012 та № 07/14 від 02.06.2014 /том 2 а.с. 69, 71/ корпуса, кришки та фіксатори до кумулятивних зарядів є давальницькою сировиною замовника (позивач), їх вартість не входить у вартість робіт по договору.

Відтак, суд не бере до уваги доводи відповідача про здійснення позивачем господарської діяльності щодо постачання фіксаторів на адресу Науково-інженерного центру Матеріалообробка вибухом ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАНУ за ціною їх придбання у ТОВ "Світком-торг" без отримання доходу, оскільки за умовами договорів про спорядження зарядів № 17/12 від 27.12.2012 та № 07/14 від 02.06.2014 /том 2 а.с. 69, 71/ вказані фіксатори є давальницькою сировиною замовника та їх вартість не входить у вартість робіт по договору.

Таким чином, з огляду на частину 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України по господарським операціям з ТОВ "Світком-торг" згідно договору купівлі-продажу № 04/06 від 05.06.2013, що полягає у заниженні податку на доходи з фізичних осіб у періоді, що перевірявся на загальну суму 11412 грн. 59 коп ., та відповідно не доведено факту порушення позивачем пункту 2 частини 1 статті 7, частини 11 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та заниження єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у загальній сумі 23049 грн 55 коп ., у тому числі за 2013 рік на суму 5031 грн. 15 коп. та за 2014 рік на суму 18018 грн. 40 коп.

Матеріалами справи підтверджено, що 14.01.2014 між позивачем (постачальник) та Державним геофізичним підприємством Укргеофізика Івано-Франківська ЕГДС (замовник) укладено договір на поставку № 2/01, за умовами якого постачальник бере на себе зобов'язання поставити комплектуючі до заряду ЗП2-67-150, заряду ЗП2-57-150 у кількості 60000 штук і передати їх виконавцю для подальшого виготовлення зарядів /том 2 а.с. 87/.

Згідно протоколу узгодження договірної ціни, який є додатком № 2 до договору № 2/01 від 14.01.2014 ціна за заряд ЗП2-67-150 складає 122 грн. 40 коп., у тому числі ПДВ - 20 грн. 40 коп. /том 2 а.с. 88/.

ІФЕГДС м. Івано-Франківськ перераховано позивачу кошти в сумі 244800 грн. платіжним дорученням № 794 від 17.12.2015 із призначенням платежу: за заряди ЗП2-67-150 зг. рах. 7/11 від 28.11.2015, дог. № 2/01 від 14.01.2014, у т.ч. ПДВ 40800 грн. /том 2 а.с. 117/.

Таким чином позивач отримав оплату від Державного геофізичного підприємства Укргеофізика Івано-Франківська ЕГДС за заряди ЗП2-67-150 у кількості 2000 штуки (244800 грн. / 122 грн. 40 коп.).

17.12.2015 позивачем відображено суму 204000 грн. у Книзі обліку доходів і витрат ОСОБА_5 /том 2 зворот а.с. 60, том 1 а.с. 84/.

Водночас, позивачем 17.12.2015 включено до складу інших витрат, пов'язаних з одержанням доходу (графа 8 Книги обліку доходів і витрат) витрати в сумі 108600 грн. на придбання послуг спорядження зарядів ЗП2-67-150 у кількості 4000 штук у Науково-інженерного центру Матеріалообробка вибухом Інституту електрозварювання ім. Патона НАНУ згідно акту № 204 здачі-прийняття робіт по договору № 1/15 від 05.02.2015 від 24.12.2015 /том 1 зворот а.с. 70/ та платіжного доручення № 170 від 28.12.2015, копія якого наявна у матеріалах справи /том 1 а.с. 72/.

Відповідно до пунктів 177.1-177.4 ст. 177 Податкового кодексу України /у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин/ доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.