Ухвала

від 10.10.2017 по справі 823/1756/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/1756/16 Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилюк В.О. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

10 жовтня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.

за участю секретаря Цюпка Б.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Колос Чигиринщини" до державного реєстратора виконавчого комітету Чигиринської міської ради Черкаської області Грицаєнко Оксани Анатоліївни, Чигиринської міської ради, треті особи: ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2016 року позивач звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з позовом до державного реєстратора виконавчого комітету Чигиринської міської ради Черкаської області Грицаєнко Оксани Анатоліївни, Чигиринської міської ради, треті особи: ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" про визнання протиправним та скасування рішення.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2017 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора виконавчого комітету Чигиринської міської ради Черкаської області Грицаєнко Оксани Анатоліївни про проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки (номер запису про інше речове право 16305580) площею 1,7699 га, кадастровий номер НОМЕР_1, належної ОСОБА_3 за ТОВ СП "Нібулон" на підставі договору оренди землі, серія та номер б/н від 15 березня 2010 року та договору про внесення змін до договору оренди землі, серія та номер б/н від 01 червня 2016 року.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. На думку апелянта оскаржувана постанова винесена судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 1,7699 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована в адмінмежах Топилівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області (державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2, виданий 15.03.2010 відділом Держкомзему у Чигиринському районі Черкаської області) (а.с. 64).

25 травня 2011 року між ОСОБА_3 (Орендодавець) та приватним підприємством "Колос Чигиринщини" (Орендар) укладено договір оренди землі № 93, за умовами якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 1, 7699 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться в межах Топилівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області (за межами населеного пункту), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Договір укладено на 5 років. Договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Чигиринському районі Черкаської області 03.08.2011 за № 712548704000168 (а.с. 65-66).

За вказаним договором оренди землі спірна земельна ділянка була передана позивачу згідно акту приймання-передачі земельної ділянки від 03.08.2011 (а.с. 67).

Також, 26 травня 2016 року між ОСОБА_3 (Орендодавець) та приватним підприємством "Колос Чигиринщини" (Орендар) укладено Договір оренди землі № 090, за умовами якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 1, 7699 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться в межах Топилівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області (за межами населеного пункту), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Договір укладено на 10 років (а.с. 68-70).

25 жовтня 2016 року позивач звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса ОСОБА_4 Черкаського міського нотаріального округу з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Рішенням приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 26.10.2016 № 32046776 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, відмовлено у державній реєстрації іншого речового права - оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, що розташована в адмінмежах Топилівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області, за ПП "Колос Чигирищини". Підставою відмови стали наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, а саме: заявлене право вже зареєстроване за іншим орендарем та термін дії зареєстрованого договору ще не закінчився (а.с. 71).

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 31.10.2016 № 71863781, 16 березня 2016 року за ТОВ СП "Нібулон" зареєстровано право оренди на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1 (номер запису про інше речове право: 16305580); підстава внесення запису: рішення державного реєстратора виконавчого комітету Чигиринської міської ради Грицаєнко О.А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 31311016 від 09.09.2016; підстава виникнення іншого речового права: договір оренди землі від 15.03.2010 та договір про внесення змін до договору оренди землі від 01.06.2016, укладені між ТОВ СП "Нібулон" та ОСОБА_3 (а.с. 72).

Вважаючи, що його права та законні інтереси порушено, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку викладеним вище обставинам, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

У межах даної справи позивач оскаржує рішення державного реєстратора виконавчого комітету Чигиринської міської ради Черкаської області Грицаєнко Оксани Анатоліївни, яким здійснено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею за Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством Нібулон .

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб'єкт владних повноважень позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до ч. 1 та абз. 2 ч. 2 ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу освіту та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Міністерством юстиції України. У випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 і 3 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Колегія суддів звертає увагу на те, що право оренди спірної земельної ділянки у даній справі сторонами не оспорюється.

Так, у звернення позивача до суду направлене на встановлення відповідності вимогам чинного законодавства України дій державного реєстратора при здійсненні реєстрації права оренди земельної ділянки за Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством Нібулон .

Отже, даний спір по своїй суті є публічно-правовим та підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Колегія суддів звертає увагу на те, що спірна дія державного реєстратора вчинена на виконання рішення суду, що набрало законної сили - постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 червня 2011 року №2а-4126/11/1470.

Так, постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 червня 2011 року у справі № 2а-4126/11/1470 позов задоволено, у тому числі:

визнано протиправною бездіяльність відділу Держкомзему в Чигиринському районі Черкаської області, що полягає в не скасуванні державної реєстрації договорів оренди землі, зокрема, договору №78 від 23 серпня 2006 року щодо земельної ділянки з кадастровим НОМЕР_3;

зобов'язано відділ Держкомзему в Чигиринському районі Черкаської області скасувати державну реєстрацію договорів оренди землі, в т.ч.: договору №78 від 23 серпня 2006 року щодо земельної ділянки з кадастровим НОМЕР_3;

визнано протиправною бездіяльність відділу Держкомзему в Чигиринському районі Черкаської області, що полягає в нездійсненні державної реєстрації договорів оренди землі, в т.ч.: договір від 15 березня 2010 року щодо земельної ділянки з кадастровим НОМЕР_3, який уклали ТОВ СП НІБУЛОН і власник земельної ділянки - ОСОБА_5;

зобов'язано відділ Держкомзему в Чигиринському районі Черкаської області здійснити державну реєстрацію договорів оренди землі: в т.ч. договір від 15 березня 2010 року щодо земельної ділянки з кадастровим НОМЕР_3, який уклали ТОВ СП НІБУЛОН і власник земельної ділянки - ОСОБА_5

Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон № 1952) регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Відповідно до ст. 2 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав підлягають, зокрема: право власності; речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності; інші речові права відповідно до закону.

Стаття 18 вказаного вище Закону визначає, що державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації; 6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником; 8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Пунктом 1 частини 1 статті 27 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації.

Згідно з пп. 3 ч. 3 ст. 10 вказаного вище Закону державний реєстратор:

встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі;

під час проведення державної реєстрації прав на земельні ділянки використовує відомості Державного земельного кадастру шляхом безпосереднього доступу до нього у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 11.02.2010 № 1878-VI "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" встановлено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно в порядку, визначеному цим Законом, здійснюється з 1 січня 2013 року.

Згідно з вимогами п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Колегія суддів звертає увагу на те, що ч. 2 ст. 9 Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень зобов'язано державного реєстратора встановлювати відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Колегія суддів також враховує висновок Верховного Суду України, викладений у постанові № 21-760а15 від 22 вересня 2015 року, згідно якого державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Водночас, одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Така ж сама правова позиція викладена і в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 01 березня 2016 р. по справі № 802/1510/15-а та у постанові Верховного суду України від 30 березня 2016 року по справі № 814-3015-14.

Проте, у матеріалах справи відсутнє підтвердження того, що реєструючи право оренди на ту ж земельну ділянку за іншими юридичними особами, відповідач переконався у відсутності вже зареєстрованого речового права на спірну земельну ділянку.

Як вбачається з матеріалів справи, державний реєстратор при проведенні державної реєстрації права оренди земельної ділянки 16.03.2016 (номер запису про інше речове право 16305580) площею 1,7699 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_3, за ТОВ СП "Нібулон" не виконав свого обов'язку щодо встановлення суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно, внаслідок чого відповідачем здійснено повторну реєстрацію договору оренди однієї і тієї ж земельної ділянки.

Враховуючи вищевикладене, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте без урахування того, що існує договір позивача з ОСОБА_5 від 25 травня 2011 року №93 про оренду вищевказаної земельної ділянки терміном на 5 років, що був зареєстрований у відділі ДКЗ у Чигиринському районі Черкаської області 03.08.2011 за № 712548704000168 та є дійсним до 03.08.2016 (а.с. 65).

Приписами ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 17 жовтня 2017 року.

Головуючий суддя Н.В. Безименна

Судді В.О. Аліменко

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.