Постанова

від 12.10.2017 по справі 686/7178/17

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 686/7178/17

Головуючий у 1-й інстанції: Продан Б.Г.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

12 жовтня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Граб Л.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернівецької митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил,

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернівецької митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 травня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись при цьому на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

10 жовтня 2017 року до суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу (вх.№ 1985/17) від відповідача.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, повноважних представників в судове засідання не направили.

За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов'язковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Згідно з ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2015 ТОВ "ЕСФАХАН" (код ЄДПРОУ 39847957, адреса: м.Хмельницький, вул.Проскурівська, 45) в особі керівника - ОСОБА_2 укладено контракт №01/12/15 з фірмою "AKFIL TEKSTIL IC VE DIS TIC LTD STI" (Туреччина) на поставку товарів, вказаних згідно інвойсів.

На підставі вищезазначеного контракту 14.12.2015 ТОВ "ЕСФАХАН" до митного оформлення подано електронну митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ №408040001/2015/017964 та товаросупровідні документи, а саме: інвойс №10703 від 07.12.2015, СМR А №0767755 від 07.12.2015, Сarnet ТІR ХW 76393530 від 07.12.2015, сертифікат про походження товару С №0177787 від 07.12.2015, копію декларації країни підправлення товару №153413001ЕX713171 від 07.12.2015, згідно яких на адресу ТОВ "ЕСФАХАН" відповідно до контракту №01/12/15 від 01.12.2015, укладеного з турецькою фірмою "AKFIL TEKSTIL IC VE DIS TIC LTD STI" надійшов товар "Пряжа однониткова", вартістю 40 690,57 доларів США (970 880,83 гривень по курсу НБ України станом на 14.12.2015) та "Рекламні кольорові каталоги. Всього - 15 шт." вартістю 0,70 доларів США (1 444,73 гривень по курсу НБ України станом на 14.12.2015).

На підставі відомостей, зазначених у ЕМД та товаросупровідних документах, загальна вартість імпортованого товару становить 972 325,56 гривень, в зв'язку з чим митним органом нараховано, а суб'єктом сплачено 252 804,64 гривень необхідних податків, зборів та платежів.

Особою, якою подано дану ЕМД є ОСОБА_2

Листом ДФС України №1554/7/99-99-20-02-01-17 від 24.01.2017 на адресу Чернівецької митниці ДФС надіслано завірені належним чином копії комп'ютерної роздруківки експортної митної декларації Туреччини № 15341300ЕХ713171 від 07.12.2015 року, інвойс (FATURA) №10703 від 07.12. 2015, Сarnet ТІR ХW 76393530 від 07.12.2015 та СМR А №0767755 від 07.12.2015 щодо поставки товарів "Пряжа однониткова" та "Рекламні кольорові каталоги" на адресу ТОВ "ЕСФАХАН", за результатами вивчення яких встановлено, що в графі №22 копії експортної МД Республіки Туреччина № 15341300ЕХ713171 від 07.12.2015 та в інвойсі (FATURA) №10703 від 07.12. 2015 зазначено фактурну вартість товару саме: 41 791,01 доларів США (997 137,43 гривень по курсу НБ України станом на 14.12.2015)/

Вказані обставини слугували підставою для прийняття постанови про порушення митних правил від 24 березня 2017 року № 0314/408020018/17, відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, тобто 50 194,71 гривень.

Вважаючи, що відповідачем протиправно винесено постанову у справі про порушення митних правил, позивач звернувся до суду для її скасування.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем надано належні та допустимі докази на обґрунтування правомірності своїх дій, а відтак постанова у справі про порушення митних правил №0314/408020018/17 від 24 березня 2017 року винесена з дотриманням норм чинного законодавства.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Положеннями ст. 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У відповідності до ч. 1 ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для: нарахування митних платежів; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

За змістом ч. 8 ст. 52 МК України відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене, наводяться у декларації митної вартості.

За приписами ч. 3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення.

Відповідач при оформленні супровідних документів на експорт товару за деклараціями, які використовує як докази скоєння правопорушення, не звертався до позивача як службової особи з вимогою надати додаткові документи, які передбачені ч.3 ст.53 МК України.

Статтею 54 МК України визначені обов'язки посадових осіб митного органу в частині перевірки і контролю правильності визначення митної вартості товару.

Відповідно до ч. 3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визначає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до вимог ст. 55 цього Кодексу.

Згідно з ч. 5 ст. 255 МК України митне оформлення вважається закінченим після виконання всіх митних формальностей, визначених Митним кодексом до заявленого митного режиму що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень. Таким чином у випадку виконання особою дій, визначених законодавством України та надання митним органом дозволу на користування та/або вивозу товару митне оформлення вважається завершеним.

Нормами ст. 485 МК України визначено, що порушенням вважається заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

Даючи правову оцінку доводам апелянта стосовно протиправності винесення оскаржуваної постанови про порушення митних правил, колегія суддів виходить з наступного.

Позивачем як посадовою особою ТОВ "ЕСФАХАН" виконані всі дії передбачені ст.ст. 51-55 МК України, адже письмового рішення щодо коригування митної вартості товару посадовими особами митниці не було прийнято.

Відповідно до ч. 1 ст. 467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Проте, в даному випадку постанова митного органу складена 24 березня 2017 року, в той час як електронна митна декларація та товаросупровідні документи подавались до відповідача 14 грудня 2015 року, а тому рішення відповідача не відповідає митному законодавству щодо строку притягнення до відповідальності.

Аналогічні висновки викладені в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17 січня 2017 року по справі №К/800/25890/16.

Крім того, зі змісту оскаржуваної постанови від 24 березня 2017 року № 0314/408020018/17 вбачається, що висновки відповідача щодо порушення ОСОБА_2 митних правил, ґрунтуються на тому, що останнім при митному оформлені надано документи, які містять неправдиві відомості щодо вартості товару, у зв'язку із чим вчинено дії, спрямовані на неправомірне зменшення необхідних до сплати податків та зборів.

Між тим, в матеріалах справи відсутні будь-які належні докази або рішення компетентних органів, які б встановили саме факт підробки документів, які надано позивачем до митного оформлення.

За встановлених обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією апелянта, що за відсутності обґрунтованих доказів, які б свідчили саме про умисел декларанта на заниження митних платежів (шляхом повідомлення недостовірної інформації про вартість товару), сам факт наявності розбіжностей у документах, які надані позивачем та в документах, які надані зі сторони Республіки Туреччини, не є достатньою підставою для кваліфікації дій позивача як порушення митних правил відповідно до ст. 485 МК України.

Вказаний висновок апеляційного суду відповідає правовій позиції Вищого адміністративного суду України, викладеній в ухвалі від 31 травня 2017 року по справі №К/800/24305/16.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судова колегія вважає, що відповідач, з врахуванням положень ст. 71 КАС України, не надав достатньо доказів, які підтверджують правомірність винесення оскаржуваної постанови, зважаючи на те, що притягнення до відповідальності позивача відбулось з порушенням визначеного строку, а висновки митного органу щодо вчинення порушення митних правил переважно ґрунтуються на припущеннях.

За приписами ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно з пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а відтак прийнята постанова не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернівецької митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Чернівецької митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил задовольнити.

Скасувати постанову начальника Чернівецької митниці Салагора М. М. в справі про порушення митних правил №0314/408020018/17 від 24.03.2017.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі протягом трьох днів з дня закінчення розгляду справи.

Головуючий Біла Л.М. Судді Гонтарук В. М. Граб Л.С.