Ухвала

від 11.10.2017 по справі 815/4468/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/4468/16

Категорія: 5.2 Головуючий в 1 інстанції: Гусев О. Г. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Вербицької Н.В., Джабурія О.В.,

за участю секретаря Апексімова І.С.,

представника позивача Кравченка І.В., представника відповідача Моргун Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Алокозай Ті до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

02.09.2016р. товариство з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) Алокозай Ті звернулося до суду з позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби (надалі - Одеська митниця) про визнання протиправними та скасування рішень: про коригування митної вартості товарів №500060001/2016/610011/2 від 03.03.2016; №500060001/2016/610014/2 від 09.03.2016; №500060001/2016/610017/2 від 19.03.2016; №500060001/2016/610018/2 від 19.03.2016; №500060001/2016/610026/2 від 06.04.2016; №500060001/2016/610027/2 від 07.04.2016; №500060001/2016/610028/2 від 08.04.2016; №500060001/2016/610030/2 від 15.04.2016; карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2016/00042 від 09.03.2016; №500060001/2016/00039 від 03.03.2016; №500060001/2016/00051 від 19.03.2016; №500060001/2016/00050 від 19.03.2016; №500060001/2016/00066 від 06.04.2016; №500060001/2016/00068 від 07.04.2016; №500060001/2016/00069 від 08.04.2016; №500060001/2016/00074 від 15.04.2016.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що Одеська митниця безпідставно визначила іншу митну вартість імпортованих товарів і відмовила у їх митному оформленні, незважаючи на те, що товариством надано відповідачу всі документи, які підтверджують складову задекларованої ним митної вартості та не містять суттєвих розбіжностей.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01.02.2017р. позов задоволений.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, просить постанову суду скасувати і ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 01.07.2011 року між ТОВ Алокозай Ті та компанією ALOKOZAY TEA INTERNATIONAL , О.А.Е. укладено зовнішньоекономічний контракт №20110701 придбання чаю в асортименті, іменований надалі товар . Загальна кількість товару, що поставляється становить 1000тонн. Продавець, за погодженням сторін, відправляє покупцю продукцію (сувенірну), призначену для просування товару, що постачається продавцем відповідно до контракту, на безоплатній основі. Кількість і номенклатура продукції (сувенірної), зазначається на окремих інвойсах, які не несуть за собою зобов'язань щодо її сплати (п.1 Контракту).

Контрактом визначено, що ціни на товар встановлюються в доларах США і розуміються CIF Іллічівськ, CIF Одеса (згідно ІНКОТЕРМС -2000), включаючи вартість тари, упаковки і маркування. Загальна сума цього контракту становить 2000000 доларів США. Поставка товару здійснюється на умовах CIF Одеса, як це передбачено правилами ІНКОТЕРМС - 2000 у викладі МТП 2000р., за передбаченими даним контрактом винятками. Ціни товару узгоджуються сторонами на щомісячній основі і в строки, зазначені контрактом. Узгоджені ціни зазначаються в інвойсах, кожний з яких повинен мати свій номер. /т.2 а.с.33-40/

В специфікаціях до контракту визначений перелік товарів, які поставлялись згідно цього контракту із зазначенням кількості та ціни, а саме згідно цих cпецифікацій серед іншого (чай чорний, листовий, пакетований) поставлялись набори (чай та кухлі скляні, упаковані в картонні коробки по 12шт., виробник ALOKOZAY TEA INTERNATIONAL , Дубаї, Об'єднані Арабські Емірати). /т.2 а.с.41,45,48,53,58,63,68,71/

На виконання умов зазначеного контракту компанією ALOKOZAY TEA INTERNATIONAL поставлено TOB Алокозай Ті товар згідно інвойсів для кожної партії товарів.

З метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару декларантом TOB Алокозай Ті було складено та подано до Одеської митниці ДФС митні декларації з додатками: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 01.07.2011 №20110701 та доповнення до нього, рахунки-фактури (інвойси), копії митних декларацій країни відправлення від 25.01.2016р., 08.02.2016р., 15.02.2016р., 23.02.2016р., 29.02.2016р., 14.03.2016р., та інші документи.

Митна вартість товару відповідно до ст.266 Митного кодексу України визначена за першим методом: за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

На етапі перевірки митної вартості товару відповідач відмовив позивачу у визнанні митної вартості товарів за першим (основним) методом із посиланням на те, що подані декларантом документи містять розбіжності та неточності, а саме: у поданих до митного оформлення копіях митних декларацій країни відправлення відсутні будь-які відомості про документи, які подані до митного оформлення, що унеможливило ідентифікацію експортної операції з конкретною поставкою; містяться різні відомості про код товару згідно товарної номенклатури, та у правому нижньому куті вказаного документа міститься загальна вартість товарів, яка є відмінною від вартості, яка зазначена в інвойсі, відсутні дані про торгівельну марку, яка зазначена у графі 31 опису товару, наявного у митній декларації, відсутнє прізвище посадової особи підприємства, що підписувала інвойс; якість товару підтверджується відповідним сертифікатом якості, який відсутній у пакеті документів, поданому до митного оформлення; поставка за митною декларацією здійснюється за умовами поставки СIF за Інкотермс 2010, але в поданих до митного оформлення документах відсутні страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В зв'язку з розбіжностями та неточностями у поданих декларантом документах, відповідно до ч.ч.3,5 ст.54 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VI (надалі - МК України) відповідач витребував у позивача додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: виписки з бухгалтерської документації, каталогів, специфікацій, прейскурантів (прас-листів) виробника товару; копії митної декларації країни відправлення (з перекладом на українську мову). Крім того, декларанту повідомлено, що згідно з положеннями ч.6 ст.53 Митного кодексу України за власним бажанням може подано інші документи для підтвердження заявленої ними митної вартості.

Записом у ДМВ декларант повідомив відповідача про неможливість надання додаткових документів та про свою незгоду із невизначенням митної вартості за ціною контракту.

Одеською митницею за результатами опрацювання поданих декларацій та доданих документів були прийняті оскаржені рішення про коригування митної вартості товарів.

На підставі вказаних рішень, Одеською митницею були видані ТОВ Алокозай Ті картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2016/00042 від 09.03.2016р., №500060001/2016/00039 від 03.03.2016р., №500060001/2016/00051 від 19.03.2016р., №500060001/2016/00050 від 19.03.2016р., №500060001/2016/00066 від 06.04.2016р., №500060001/2016/00068 від 07.04.2016р., №500060001/2016/00069 від 08.04.2016р., №500060001/2016/00074 від 15.04.2016р. у зв'язку із прийняттям рішень про коригування митної вартості товару, з зазначенням, що митне оформлення може бути здійснене за умови подання нових митних декларацій.

У зв'язку з потребою використання товару у виробництві, позивач сплатив митні платежі згідно із митною вартістю товарів, визначеною декларантом самостійно, та сплатив різницю між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, після чого товар було випущено у вільній обіг під гарантійні зобов'язання.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відмова Одеської митниці у митному оформленні товару та подальше коригування його вартості за допомогою другорядного методу носять протиправний характер, оскільки позивачем було надано всі необхідні документи для визначення ціни за основним методом.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Так, за визначенням, наведеним в п.24 ч.1 ст.4 Митного кодексу України, митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.318 названого Кодексу, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Згідно з ст.49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 ст.51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту визначені в ст. 57 Митного кодексу України.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та главою 9.

Стаття 53 Митного кодексу України визначає, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частина друга названої вище статті містить перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Такими, зокрема, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 1 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.5 ст.58 Митного кодексу України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

З матеріалів справи вбачається, що приймаючи оскаржені картки відмови в прийнятті митних декларацій та не застосовуючи основний метод визначення митної вартості, відповідач виходив з того, що подані ТОВ Алокозай Ті документи, не містять всіх даних, щоб підтверджували числові значення складових митної вартості.

Разом з тим, судом встановлено, що декларантом були надані всі необхідні документи, які давали митному органу змогу визначити митну вартість товару, відповідач витребував додаткові документи, навівши підстави їх витребування, що не свідчить про неможливість перевірки числових значень заявленої вартості товару. Одеською митницею не було ні в рішеннях, ні у картках відмови обґрунтовано, в чому полягали об'єктивні сумніви у митній вартості, заявленій позивачем, неточності у визначеній митній вартості.

Вказане також підтверджується листом Державної фіскальної служби України від 18.08.2015 за вих. № 17591/6/99-99-25-01-04-15, відповідно до якого позивача було повідомлено про те, що ДФС вважає за можливе здійснення митного оформлення товарів, випущених у вільний обіг згідно з вказаними у скарзі рішеннями, за заявленою декларантом митною вартість товарів. При цьому вказаний лист ДФС України від 18.08.2015 року був також адресований Одеської митниці ДФС, однак не прийнятий останньою до уваги. /т.1 а.с.45/

Щодо неможливості ідентифікації експортної операції з конкретною поставкою, слід зазначити, що в графі 45 митних декларацій країни відправлення вказані номера морських контейнерів, в яких розміщений вантаж для наступного відправлення на адресу ТОВ Алокозай Ті , серед яких зазначені номери контейнерів, в яких містяться товари, які заявлені до митного оформлення. Крім того, у вказаних деклараціях наведені класифікація, загальні дані щодо ваги та кількості товару (графи 32-37). При митному оформлені товарів декларантом, серед іншого, також надавалися митному органу комерційні інвойси та специфікації на відповідну партію товару, які є невід'ємною частиною зовнішньоекономічного контракту. Зазначені документи дозволяють ідентифікувати експортну операцію з конкретною поставкою товару, у зв'язку з чим доводи інспектора митного посту про неможливість ідентифікації експортної операції з конкретною поставкою є безпідставними.

В графі 48 декларації (правий нижній кут) зазначена загальна вартість товару в грошовій одиниці країни відправлення (дірхам О.А.Е.). В графі 28 вказаної декларації наведена вартість кожного товару окремо в грошовій одиниці О.А.Е., а графа 25 митної декларації країни містить інформацію про вартість товару в доларах США, яка визначена з урахуванням встановленого курсу дірхам О.А.Е. щодо долару США, зазначеного в графі 27. В свою чергу, при переведенні загальної вартості товару, яка зазначена в графі 48 декларації - країни відправлення та відображена в грошовій одиниці О.А.Е., за відповідним курсом долара США, загальна вартість імпортованого товару в доларах США повністю збігається з вартістю товару, яка відображена в інвойсі та специфікації до контракту, укладеного між Alokozay Tea International Ltd та ТОВ Алокозай Ті . Тобто, твердження митного органу про те, що у правому нижньому куті експортної декларації міститься загальна вартість товару, яка є відміною від інвойсної вартості товару, не відповідають дійсності.

Стосовно відсутності в інвойсі даних про торгівельну марку, яка зазначена у графі 31 (опис товару) декларації, в інвойсі зазначене повне найменування товару, яке містить назву торгівельної марки - Alokozay . До митного оформлення товару подано, серед іншого, специфікацію, яка є невід'ємною частиною зовнішньоекономічного контракту, в якій зазначена інформація про торгівельну марку товару - ТМ Alokozay .

Щодо коду товару, зазначеного ТОВ Алокозай Ті у митній декларації, який відрізняється від коду товару, зазначеного у копії експортної декларації, слід зазначити, що ТОВ Алокозай Ті є самостійним суб'єктом господарювання та не несе юридичної відповідальності за достовірність відомостей, зазначених його контрагентом в товаросупровідних документах, у зв'язку з чим вказана обставина не є однозначною підставою для коригування митної вартості товару.

Посилання митного органу на відсутність в поданих до митного оформлення документах страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, як підставу для коригування митної вартості також є необґрунтованим з огляду на наступне.

За умовами зовнішньоекономічного контракту від 01.07.2011 поставка здійснюється на умовах CIF Іллічівськ, CIF Одеса (згідно Інкотермс-2000), згідно офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати означає, що продавець сплачує всі витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, ризик втрати чи пошкодження товару, як і будь-які додаткові витрати переходять від продавця до покупця після відвантаження товару. У зв'язку з цим, при здійснені позивачем розрахунку митної вартості витрати на транспортування, страхові витрати не включались до митної вартості, оскільки такі витрати за умовами контракту включені у вартість товару, що відповідає приписам статті 53 Митного кодексу України.

Отже, надані позивачем до Одеської митниці для митного оформлення товару документи, відповідають вимогам частини 2 статті 53 Митного кодексу України, ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товару та підтверджують ціну товару, яка сплачена позивачем за ціною, вказаною в контракті.

При цьому, у ВМД, так і в оскаржуваних рішеннях товаром, щодо якого скориговано митну вартість, є кухлі для пиття із зміцненого скла (як частина набору), та зазначено, що цей товар не для продажу, для проведення рекламної акції , що кореспондується з умовами контракту позивача, який укладався на предмет поставки, чаю в асортименті а не кухлів скляних.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є офіційним дилером компанії ALOKOZAY TEA INTERNATIONAL , що не оспорюється відповідачем, та має сталі відносини з компанією з придбання товару та його просування на українському ринку. Кухлі скляні задекларовані та розмитнювались як частину набору, що не підлягав продажу ТОВ Алокозай Ті та мав розповсюджуватись в рекламних цілях.

Проте, вказані обставини не були враховані митницею при перевірці правильності визначення митної вартості товару та при застосуванні шостого (резервного) методу визначення митної вартості за основу визначення митної вартості відповідачем взято відомості з баз даних щодо митної вартості товарів кухлі для пиття , які постачались на митну територію України не у складі (як частина) наборів у рекламних цілях, а як окремий товар, що підтверджується роздруківками Департаменту митних інформаційних технологій та статистики, доданих відповідачем до заперечень на позовну заяву.

Викладене свідчить, що коригування митної вартості за оскаржуваними рішеннями не можна вважати обґрунтованим.

Одеською митницею ДФС України не надано доказів в підтвердження неможливості застосування усіх попередніх методів визначення митної вартості згідно з вимогами ст.57 МК України, у зв'язку з чим суд дійшов до висновку, що відповідачем необґрунтовано застосовано резервний метод визначення митної вартості товару.

Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст.200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Крусян

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: О.В. Джабурія