Ухвала

від 12.10.2017 по справі 2-3049/10

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-3049/10 Провадження № 22-ц/772/1988/2017Головуючий в суді першої інстанції Зайцев А.Ю. Категорія 19Доповідач Матківська М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Матківської М.В.

Суддів: Берегового О.Ю., Денишенко Т.О.

При секретарі: Сніжко О.А.

За участю: представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 18 серпня 2010 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку Укргазбанк до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, в особі законного представника ОСОБА_5, за участю Служби у справах дітей Вінницької міської ради, про стягнення заборгованості за кредитним договором і звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства акціонерний банк Укргазбанк про зобов'язання переукласти кредитний договір і зобов'язання реструктуризувати заборгованість за кредитним договором,

В с т а н о в и л а:

У листопаді 2009 року ПАТ АК Укргазбанк звернулось в суд з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, в особі законного представника ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором і звернення стягнення на предмет іпотеки, яким являється квартира АДРЕСА_1, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в загальній сумі 54 219,38 доларів США.

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 2 лютого 2010 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на користь ПАТ АК Укргазбанк заборгованість за кредитним договором в розмірі 54 219,38 доларів США та 951грн. 77 коп., а також витрати понесені при сплаті судового збору в розмірі 1 700 грн. і 120 грн. при сплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в суді.

Звернуто стягнення на предмет застави в межах заборгованості за кредитним договором на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 75,9 кв.м., житловою площею 41,5 кв.м., яка належить ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 30.03.2000 року виконкомом Вінницької міської ради згідно з рішенням від 30.03.2000 року та зареєстрованого в КП ВООБТІ 13.02.2008 року в реєстровій книзі № 760 за реєстровим № 1786/76388.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 31 березня 2010 року рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 2 лютого 2010 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

У травні 2010 року ОСОБА_4 звернувся в суд із зустрічним позовом до ПАТ АБ Укргазбанк про незаконну вимогу повернення частини кредиту, стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог банку, а також зобов'язати сторін переукласти кредитний договір та зобов'язати банк реструктуризувати заборгованість з урахуванням особливостей умов їх виконання.

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 18 серпня 2010 року позовні вимоги ПАТ АБ Укргазбанк задоволені.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на користь ПАТ АБ Укргазбанк заборгованість за кредитним договором в сумі 54 219,38 доларів США та 951,77 грн.

Звернено стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 54 219,38 доларів США та 951,77 грн., з яких 51 096,00 доларів США частина кредиту, що залишилася до погашення, 983,73 долари США - прострочений кредит, 2 139,65 доларів США прострочені проценти за користування кредитом, 346,54 грн. пеня за несвоєчасну сплату кредиту, 606,23 грн. пеня за несвоєчасну сплату процентів.

Звернено стягнення на предмет іпотеки на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 75,9 кв. м., житловою площею 41,5 кв. м., яка належить ОСОБА_4, ОСОБА_3 і ОСОБА_5

Встановлено спосіб реалізації квартири шляхом проведення прилюдних торгів.

Встановлено початкову ціну продажу в розмірі 90 відсотків вартості квартири, визначеної шляхом проведення оцінки.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_3 і ОСОБА_5 витрати у вигляді судового збору в сумі 1 700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ПАТ АБ Укргазбанк про зобов'язання переукласти кредитний договір, зобов'язання реструктуризувати заборгованість за кредитним договором, відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 10 листопада 2010 року апеляційна скарга ОСОБА_4 відхилена. Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 18 серпня 2010 року залишено без змін.

25 травня 2017 року відповідач ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу на рішення суду, якою просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 54 219,38 доларів США, відмовити.

Зазначила, що рішення суду вважає незаконним у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме, суд невірно застосував положення частини 4 статті 559 ЦК України, згідно якої порука припиняється після закінчення строку встановленого в договорі поруки.

Відповідач ОСОБА_5 рішення суду не оскаржила.

В судовому засіданні представник позивача заперечила проти задоволення апеляційної скарги, просить її відхилити і залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_3 і ОСОБА_5, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилася. ОСОБА_4 і ОСОБА_5 не надали письмових заперечень на апеляційну скаргу, а ОСОБА_3 подала заяву, якою просила розглянути справу згідно із законом.

Представник Служби у справах дітей Вінницької міської ради надала заяву про розгляд справи у її відсутності.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.

Судом встановлено, що 28 лютого 2008 року Відкрите акціонерне товариство акціонерний банк Укргазбанк , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство акціонерний банк Укргазбанк уклав із ОСОБА_4 кредитний договір № 43-Ф/087, згідно якого відповідач ОСОБА_4 отримав кредит в сумі 57 000,00 доларів США на споживчі потреби на строк з 28 лютого 2008 року по 26 серпня 2022 року зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 12,9 % річних (том 1 а. с. 7-9).

Факт надання банком відповідачу ОСОБА_4 та отримання ним кредиту в розмірі 57 000,00 доларів США (еквівалент 287850,00 грн.) підтверджується меморіальним валютним ордером № ТR. 1619.1.107 від 28 лютого 2008 року, заявою на видачу готівки № 83_19 від 28 лютого 2008 року та випискою по рахунку № 26201012343.84 з 28.02.2008 року (том 1 а. с. 13, 14, 15-35).

Відповідно до пунктів 3.3.1 і 3.3.3 позичальник ОСОБА_4 взяв на себе зобов'язання здійснювати повернення кредиту, сплачувати проценти за його використання та всі комісійні платежі у передбачені цим договором строки. Повернення суми кредиту здійснювати на рахунок №220356012343.840, відкритий у Вінницькій філії банку, щомісячно з 1-ого по 10-е число кожного місяця, починаючи з місяця наступного за місяцем отримання кредиту, в розмірі не менше 1/174 від суми отриманого кредиту, що становить 328,00 доларів США. Дострокове повне або часткове повернення кредиту дозволяється у будь-який робочий день.

У п. 3.3.4 кредитного договору позичальник зобов'язався щомісячно, один раз на місяць, не пізніше 10-го числа наступного місяця та в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.1. цього договору, а також в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору, з врахуванням п. 4.1. цього договору, сплачувати проценти за користування кредитом, виходячи з процентної ставки зазначеної в п. 1.1 цього договору.

Пунктами 4.1. і 5.1 кредитного договору передбачено право банку, у випадку порушення позичальником зобов'язань, відмовитися від виконання своїх зобов'язань та/або розірвати цей договір, при цьому позичальник зобов'язаний відшкодувати банку збитки в розмірі неповерненої суми кредиту, процентів за користування кредитом та витрат, понесених банком за цим договором, а також повернути банку заборгованість по кредиту, сплатити проценти за користування кредитом неустойку та інші видатки, понесені банком за цим договором.

За порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 0,1 % від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості, але в межах строків позовної давності. Сплата неустойки (штрафу, пені) за цим договором не звільняє позичальника від відшкодування збитків, завданих банку в повному обсязі (пункт 5.3).

Свої зобов'язання за кредитним договором позичальник ОСОБА_4 належним чином не виконував, в зв'язку з чим виникла заборгованість.

Згідно розрахунку суми боргу по кредитному договору, наданого позивачем, заборгованість ОСОБА_4 за кредитним договором станом на 23 вересня 2009 року становила 54 219,38 доларів США і 951,77 грн., з яких: 51 096,00 доларів США - частина кредиту, що залишилася непогашеною, 983,73 долари США - заборгована частина кредиту, 2 139,65 доларів США - заборгованість по сплаті процентів, 346,54 грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредиту, 605,23 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України (параграф 1 глава 71) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2).

Пунктом ІІ кредитного договору визначені умови забезпечення кредиту. Згідно з договором іпотеки від 28 лютого 2008 року в забезпечення зобов'язань за дійсним договором банком прийнято в іпотеку трикімнатну квартиру за № 15 по вулиці Келецькій, 134 у м. Вінниці, житловою площею 41,5 кв. м., загальною площею 75,9 кв. м. (предмет іпотеки), поруку згідно договору поруки № 43 від 28.02.2008 року, укладеного між банком та ОСОБА_5, які є невід'ємними частинами даного договору (пункт 2.1.).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №43-Ф/08 від 28 лютого 2008 року між ВАТ АБ Укргазбанк , ОСОБА_5 і ОСОБА_4 укладено 28 лютого 2008 року договір поруки № 43, за умовами якого поручитель ОСОБА_5 поручається перед кредитором ВАТ АБ Укргазбанк за виконання позичальником ОСОБА_4 зобов'язань по кредитному договору № 43-Ф/08 від 28 лютого 2008 року, з врахуванням змін та доповнень, якщо такі будуть прийняті сторонами кредитного договору, укладеного кредитором з позичальником, згідно з яким позичальник зобов'язався повернути кредит в сумі 57 000,00 доларів США, не пізніше 26 серпня 2022 року зі сплатою процентів за користування кредитом із розрахунку 12,9 % річних, згідно з умовами п.3.3.3 кредитного договору. Поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за порушення виконання зобов'язань по кредитному договору (пункт 1.2 договору поруки). Поручитель відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором в тому ж об'ємі, що і позичальник - за сплату кредиту, процентів за користування кредитом, неустойки (штрафи, пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язань - в повному об'ємі (пункт 1.3 договору поруки) (том 1 а. с. 36-37).

Пунктом 2.1 договору поруки передбачено, що у випадку невиконання позичальником зобов'язань по кредитному договору кредитор звертається з письмовою вимогою про виконання зобов'язань по кредитному договору до позичальника та/або поручителя. У разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це позичальника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення позичальника до участі у справі (пункт 2.1. договору поруки).

Пунктом 2.2 договору поруки передбачено, що поручитель зобов'язаний не пізніше 2-х днів з дати письмової вимоги перерахувати суму заборгованості позичальника за кредитним договором на рахунки, на яких враховується заборгованість позичальника у Вінницькій філії ВАТ АБ Укргазбанк . Номери рахунків зазначаються в письмовій вимозі кредитора.

У пункті 3 договору поруки зазначена відповідальність сторін договору. Зокрема, за невиконання або неналежне виконання умов п.2.2. договору поручитель сплачує на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочки виконання зобов'язання, обчислену від суми простроченого зобов'язання за кожен день прострочки виконання зобов'язань (пункт 3.1. договору поруки).

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно вимог статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

ВАТ АБ Укргазбанк (іпотекодержатель) 28 лютого 2008 року уклав із іпотекодавцями: ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 договір іпотеки (без оформлення заставної), який забезпечує всі вимоги іпотекодержателя, які випливають з кредитного договору № 43-Ф/08 від 28 лютого 2008 року, укладеного між іпотекодавцем та позичальником ОСОБА_4 (том 1 а. с. 38-40).

За цим договором предметом іпотеки є майно: трикімнатна квартира, житловою площею 41,5 кв. м., загальною площею 75,9 кв. м., що знаходиться у АДРЕСА_1, яка належить іпотекодавцям на підставі свідоцтва про право власності на житло від 30 березня 2000 року № 340 (том 1 а. с. 38-40).

Пунктами 4.1., 4.2., 4.3. договору іпотеки передбачено що в разі невиконання чи неналежного виконання зобов'язань, передбачених дійсним договором, винна сторона відшкодовує іншій стороні усі завдані у зв'язку з цим збитки. За невиконання чи неналежне (в тому числі, невчасне) виконання п.п. 3.3.1 - 3.3.13 даного договору іпотекодавці сплачують на користь іпотекодержателя штраф у розмірі 5 % від заставної вартості предмета іпотеки згідно п. 2.2. дійсного договору. У разі порушення іпотекодавцями обов'язків, встановлених цим договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання кредитного договору, а в разі невиконання кредитного договору - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Пунктом 6.1 договору іпотеки визначено, що іпотекодержатель набуває права звернути стягнення та реалізувати предмет іпотеки у наступних випадках: якщо у момент настання строку виконання зобов'язання за кредитним договором воно не буде виконано належним чином, в саме: при повному чи частковому неповерненні кредиту (чергового платежу за кредитом) та/або при несплаті або частковій несплаті процентів та/або при несплаті або частковій несплаті штрафних санкцій у встановлені кредитним договором строки; порушення іпотекодавцями та/або позичальником обов'язків за цим та/або кредитним договором та невиконання вимоги іпотекодержателя про дострокове виконання зобов'язання за кредитним договором (том 1 а. с. 38-40).

У пункті 6.3 договору іпотеки закріплено положення про звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію, що здійснюється або за рішенням суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса, або згідно з домовленістю сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Закону України Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

З урахуванням того, що боржник не виконує умови кредитного договору, у зв'язку з чим допустив заборгованість; поручитель також не виконує взятих на себе зобов'язань по договору поруки по погашенню заборгованості за договором кредиту, суд першої інстанції прийняв вірне рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором із боржника і його поручителя у солідарному порядку та про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_3 полягають у тому, що суд першої інстанції при ухваленні рішення, неправильно застосував норми матеріального права, а саме - положення частини 4 ст. 559 ЦК України, згідно якої порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Такі доводи апеляційної скарги є безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами справи, виходячи із того, що по даній справі договір поруки укладено банком, з однієї сторони, із боржником ОСОБА_4 та поручителем ОСОБА_5, з другої сторони.

Саме боржник ОСОБА_4 і поручитель ОСОБА_5 відповідають перед банком у солідарному порядку за допущене боржником порушення виконання зобов'язань по кредитному договору.

Відповідач ОСОБА_3 не являється стороною договору поруки і не несе такої солідарної відповідальності, а тому вона немає відповідних повноважень, визначених законом, на оскарження рішення суду в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішення суду в частині солідарного стягнення боргу жодним чином не порушує прав, свобод чи законних інтересів відповідача ОСОБА_3

В іншій частині рішення суду відповідач ОСОБА_3 не оскаржила і у своїй апеляційній скарзі не зазначила в чому, на її думку, полягає незаконність чи необгрунтованість рішення суду в тій частині, що стосується її як майнового поручителя, яким вона є згідно договору іпотеки.

Відповідно до статті 303 ЦПК України апеляційний суд під час розгляду справи в апеляційному порядку перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, проте не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Колегія суддів, розглянувши справу в апеляційному порядку, прийшла до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги та відсутність обов'язкових підстав для скасування рішення суду.

Відповідно до статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення позовних вимог, відповідає нормам матеріального і процесуального права, а отже, є законним і обґрунтованим, у зв'язку із чим відсутні підстави для його скасування та для задоволення апеляційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

У х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 18 серпня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: М.В. Матківська

Судді: О.Ю. Береговий

Т.О. Денишенко

Згідно з оригіналом

Суддя М.В. Матківська