Рішення

від 10.10.2017 по справі 665/807/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 665/807/16-ц Головуючий в І інстанції Кузьменко А.Д.

Номер провадження 22-ц/791/1414/17 Доповідач Орловська Н.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого Орловської Н.В.

суддів: Кутурланової О.В.

ОСОБА_1

секретар Цулукіані І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, діючого від імені ОСОБА_3, на рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 26 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: Чаплинська селищна рада Херсонської області, державний нотаріус Бершадської державної нотаріальної контори Вінницької області, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, скасування запису про право власності та зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_3, Чаплинської селищної ради, третя особа державний нотаріус Чаплинської державної нотаріальної контори, про визнання заповітів недійсними

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2016 року ОСОБА_3 звернулась з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: Чаплинська селищна рада Херсонської області, державний нотаріус Бершадської державної нотаріальної контори Вінницької області, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 6,3966 га, яка належала на праві власності ОСОБА_6, померлому 10.07.2011р., та земельну ділянку площею 6,3355 га, яка належала на праві власності ОСОБА_7, померлому 22.10.2012р., та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_4 на зазначені земельні ділянки.

В обґрунтування заявлених вимог посилалась на те, що за життя ОСОБА_6 та ОСОБА_7, склали заповіти за якими вище вказані земельні ділянки заповіли ОСОБА_8, який помер 01.06.2013р.

Після смерті ОСОБА_8 спадкоємцем за законом є позивач, як дружина померлого.

Рішенням суду від 24.12.2014р. позивачу визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлих спадкодавців: ОСОБА_7 і ОСОБА_6.

Постановою від 26.02.2016р. державним нотаріусом відмовлено ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на цілу частку спадкового майна, а саме на земельну ділянку що належала ОСОБА_6, який помер 10.07.2011р., оскільки іншим спадкоємцем який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_6 є ОСОБА_5, яка була прописана та проживала з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно заяви від 26.03.2013р., поданої до Чаплинської державної нотаріальної контори, ОСОБА_5 відмовилась від спадкового майна після смерті її сина ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4, а отже втратила право на обов'язкову частку у спадковому майні.

Також вважає, що державна реєстрація права власності за ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 6,3355 га, що належала на праві власності ОСОБА_7, підлягає скасуванню, оскільки рішення суду від 01.07.2013р., на підставі якого внесено запис про право власності, скасовано та рішенням суду від 24.12.2014р. відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну ділянку площею 6,3355 га в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6.

В ході розгляду справи ОСОБА_4 і ОСОБА_5 звернулись з зустрічним позовом до ОСОБА_3, Чаплинської селищної ради, третя особа державний нотаріус Чаплинської державної нотаріальної контори, про визнання недійсним заповіту ОСОБА_7, складеного 21.04.2004р., яким заповів належну йому на праві власності земельну ділянку площею 6,3355 га ОСОБА_8 та визнати недійсним заповіт ОСОБА_6, складеного 21.04.2004р., яким заповів належну йому земельну ділянку площею 6,3966 га ОСОБА_8, оскільки вважають, що вказані правочини є недійсними з підстав невідповідності волі спадкодавців, оскільки були складені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за винагороду в розмірі 2000 грн. за кожну земельну ділянку, отриману від ОСОБА_8, а тому ці правочини суперечать змісту заповіту, як безвідплатного одностороннього правочину.

Рішенням Чаплинського районного суду Херсонської області від 26 травня 2017 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, скасування запису про право власності відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання заповітів недійсними задоволено, визнано недійсним заповіт ОСОБА_7, складений 21.04.2004р., посвідчений в нотаріальному порядку за реєстраційним номером 831, яким належну йому на праві власності земельну ділянку площею 6,3355 га заповів ОСОБА_8.

Визнано недійсним заповіт ОСОБА_6, складений 21.04.2004р., посвідчений в нотаріальному порядку за реєстраційним номером 835, яким належну йому на праві власності земельну ділянку площею 6,3966 га заповів ОСОБА_8.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, діючи від імені ОСОБА_3, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3 в повному обсязі, та відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегією суддів встановлено такі обставини.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що ОСОБА_6 помер 10 липня 2011р. в с. Тернівка Бершадського району Вінницької області у зв'язку із чим відкрилась спадщина, до складу якої входить земельна ділянка , призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,3966 га , що розміщена на території с. Світанок Чаплинського району Херсонської області, належна спадкодавцеві на підставі державного акту І-ХС № 005121, виданого Чаплинською селищною радою від 16.02.2001р. кадастровий номер 6525455100:04:001:0166.

Спадкоємцями першої черги за законом на день смерті були його непрацездатні за віком батьки: ОСОБА_7 та ОСОБА_5, які на день смерті проживали і були зареєстровані за місцем відкриття спадщини, а тому в силу ч.3 ст. 1268 ЦК України вважаються такими, що прийняли спадщину. У встановлений шестимісячний строк жодний із спадкоємців не відмовились від права на спадкування у порядку, встановленому ч.1 ст.1273 ЦК України.

Вказаний факт прийняття спадщини сторони не заперечили.

На випадок своєї смерті 21.04.2004р. спадкодавець, ОСОБА_6 склав заповіт, яким заповів ОСОБА_8 належну йому на праві власності земельну ділянку. (а.с.13 т.1)

ОСОБА_8 помер 01.06.2013р. Його спадкоємцем за законом, щодо спадщини на яку мав право останній є ОСОБА_3

Рішенням Чаплинського районного суду Херсонської області від 24.12.2014р. відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про визнання за ним права на спадкування за законом щодо спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_6, оскільки встановлено, що спадщина відкрилась за місцем проживання останнього в с. Тернівка Бершадського району Вінницької області, тоді як позивач, на час відкриття спадщини із спадкодавцем не проживав та у встановлений законодавством шестимісячний строк заяву про прийняття спадщини не подав.

Цим же судовим рішенням встановлено, що ОСОБА_3 є спадкоємцем першої черги, яка після смерті ОСОБА_8 у встановленому законом порядку та строк прийняла спадщину до складу якої належить право спадкування за заповітами ОСОБА_6, який помер 10.07.2011р. та ОСОБА_7, який помер 22.10.2012р. Суд визнав поважними причини пропуску строку, згідно ст. 1270 ЦК, для подання спадкоємцем за заповітом заяви про прийняття спадщини, а тому надав ОСОБА_3 додатковий строк для прийняття спадщини, на яку на час смерті мав ОСОБА_8 ( а.с.16-27 т.1)

За інформацією, наданою нотаріусом Бершадської державної нотаріальної контори, за місцем відкриття спадщини, ОСОБА_3 у встановлений судом додатковий строк подала відповідну заяву про її прийняття.

Постановами нотаріуса від 26.02.2016р. ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадкування на спадщину у цілому за заповітами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від 21.04.2004р., які складені на користь ОСОБА_8, із тих підстав, що між спадкоємцями виник спір з приводу розподілу спадкового майна, оскільки заявник не визнає право на обов'язкову частку у спадковому майні за ОСОБА_5, яка є спадкоємцем першої черги за законом, що прийняла спадщину після обох спадкодавців. ( а.с.11 т.1 та а.с.11 т.2).

Згідно положень ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, чи визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від спадкування за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом мають особи, визначені у ст. 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 1241 ЦК України, за наявності заповіту, непрацездатні батьки померлого набувають право на обов'язкову частку у спадковому майні, визначеного у заповіті, розмір якої становить половину частки, яка б належала кожному із них у випадку спадкування за законом.

Отже, обов'язкова частка ОСОБА_7 та ОСОБА_5 за законом складає по 1/4 зазначеної земельної ділянки кожному із них. Право на спадкування за заповітом становить на 1/2 цієї ж земельної ділянки.

Крім того, за змістом постанови нотаріуса Бершадської державної нотаріальної контори Вінницької області від 26.02.2016р. вбачається, що після смерті сина ОСОБА_6 спадкоємцем за законом є ОСОБА_5, яка прийняла спадщину, а тому набула право на обов'язкову частку в розмірі 1/4 спадкового майна незалежно від змісту заповіту.

Та обставина, що ОСОБА_5 не отримала свідоцтво про право на спадщину не спростовує її права на спадкування, оскільки в силу ч.3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про спадщину у спадкоємця за законом, який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав, не позбавляє його права на спадкування.

Положеннями ст. 1298 ЦК України кінцевий строк на отримання свідоцтва про право на спадкування не визначений.

Крім того, судом встановлено і вбачається із матеріалів справи, що 22.10.2012р. відкрилась спадщина після смерті ОСОБА_7, який помер в с. Тернівка Бершадського району Вінницької області, щодо спадкового майна, яке складається із обов'язкової частки 1/4 частини земельної ділянки площею 6,3966 га, яку він успадкував після смерті ОСОБА_6, але не оформив спадкових прав.

А також до спадкового майна належить земельна ділянка, що розміщена на території с. Світанок Чаплинського району Херсонської області, площею 6,3355 га, яка згідно державного акту І-ХС № 005119, виданого Чаплинською селищною радою 16.02.2001р. належала ОСОБА_7 кадастровий номер 6525455100:04:001:0165.

Спадкоємцями за законом щодо цієї спадщини є непрацездатна дружина спадкодавця, ОСОБА_5, яка постійно проживала із ним на час відкриття спадщини, а тому вважається такою, що прийняла спадщину, хоча і не оформила своїх спадкових прав. Крім того, спадкоємцем першої черги за законом є ОСОБА_4

Рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 29.04.2014р. відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 , заявлених до Чаплинської селищної ради Херсонської області про визнання за ним права на спадкування за законом після смерті його батька ОСОБА_7, оскільки встановлено, що ОСОБА_4 спадщину у встановлений законом строк та порядку не прийняв, а тому права спадкування за законом не має.

Крім того, цим рішенням встановлено, що від ОСОБА_5, яка є спадкоємцем за законом першої черги, заява про відмову від своєї частки у спадкуванні після чоловіка ОСОБА_7, на користь ОСОБА_4 до нотаріальної контори не надходила. (т.2 а.с.28-32).

На випадок своєї смерті ОСОБА_7, 21.04.2004р. склав заповіт, яким заповів належну йому земельну ділянку ОСОБА_8

Враховуючи, що на час відкриття спадщини непрацездатна ОСОБА_5, належить до спадкоємців першої черги, та незалежно від змісту заповіту набуває право на обов'язкову частку в розмірі 1/4 земельної ділянки площею 6,3355 га, що належала ОСОБА_7

Крім того, предметом спадкування є 1/16 частина земельної ділянки площею 6,3966 га, яку він прийняв після ОСОБА_6, але не оформив спадкових прав, а тому вказане спадкове майно не охоплюється заповітом та не може бути успадковане ОСОБА_3, як таке, що не охоплене заповітом. Цю частину спадкового майна успадковує спадкоємець за законом, яка прийняла спадщину, ОСОБА_5

За виключенням наведеної вище частини спадщини, ОСОБА_3 набула право на спадкування решти спадкового майна після ОСОБА_7, а саме: 3/4 частини земельної ділянки площею 6,3355 га, а також 3/16 земельної ділянки площею 6,3966 га, право на яку останній набув в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6, але не оформив спадкових прав.

Суд першої інстанції ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про визнання за нею права на спадкування спірних земельних ділянок, що належали спадкодавцям ОСОБА_6О та ОСОБА_7, на підставі складених кожним із них заповіту від 21.04.2004р. на користь ОСОБА_8 та задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_9 та ОСОБА_4, виходив із того, що вказані заповіти складені на користь сторонньої особи під умовою, за отриману спадкодавцями винагороду в розмірі 2000грн.

Такі дії, на розсуд суду першої інстанції, суперечать змісту правочину та ст. 1247 ЦК України, оскільки волевиявлення спадкодавців при складанні заповітів оплачені, а тому не було вільним.

Однак із таким висновком погодитись не можна.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання у момент його вчинення стороною (сторонами) вимог ч.1-3,5,6 ст.203 цього Кодексу.

За змістом ч.2 ст. 1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Наведені судом першої інстанції доводи недійсності складених 21.04.2004р. заповіту ОСОБА_6 та заповіту ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8, в наслідок отримання кожним із них по 2000 грн. на думку суду суперечить змісту заповіту, як безвідплатного одностороннього правочину і вказує на відсутність волі заповідачів на їх вчинення.

Однак, поза увагою суду залишились фактичні обставини справи, які визнані ОСОБА_5 та ОСОБА_4, про те, що спадкодавці починаючи із 2002 року, передали у користування ОСОБА_10 належні їм земельні ділянки, однак договірні відносини з приводу оренди цих ділянок оформлені ними лише у 2007 році.

Крім того, ОСОБА_5 пояснила, що у 2004 році вона та спадкодавці, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, переїздили на постійне проживання у ІНФОРМАЦІЯ_1 та склали заповіт на користь ОСОБА_8 Належні їм земельні ділянки на той час перебували у постійному відплатному користуванні ОСОБА_10, який в якості оплати надавав їм зерно, а у 2004р. сплатив 6000 грн.

При цьому доказів про те, що кошти сплачував спадкоємець за заповітом в ході розгляду справи надані не були, тоді як ОСОБА_3 та її представник такі обставини заперечували.

У разі невизнання факту оплати при укладанні правочину, який в силу закону має вчинятись у письмовій формі, а така форма правочину передбачена як у орендних правовідносинах, так і при складанні заповіту, тому за відсутності письмових доказів отримання ОСОБА_7 та ОСОБА_6 коштів у якості плати на зазначені цілі, рішення суду не може ґрунтуватись на свідченнях свідків.

Отже, за відсутності належних та допустимих доказів, висновок суду про отримання спадкодавцями коштів від ОСОБА_10 у якості оплати при складанні заповіту на користь ОСОБА_8, ґрунтується на припущенні, що в силу ч.4 ст.60 ЦПК України, забороняється.

Враховуючи викладене, а також те, що за життя спадкодавці не реалізували свої права на скасування чи зміну змісту складених ними у 2004 р. заповітів, та за відсутності інших доказів про те, що волевиявлення спадкодавців при складанні заповіту на користь ОСОБА_8 не було вільним і не відповідало їх волі, висновок суду про визнання недійсними заповітів із наведених позивачами підстав суперечить нормам законодавства та фактичним обставинам справи, а тому такий висновок не можна вважати правильним.

Крім того, суд не звернув увагу на те, що ОСОБА_4 наведеними вище рішеннями судів, які набули чинності, визнаний таким що не має право спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_7, та брата - ОСОБА_6, а тому не є зацікавленою особою у спорі щодо недійсності оскаржуваних заповітів.

Враховуючи, що ОСОБА_3 набула право спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_8 до складу спадщини після якого входить:

1/2 частини земельної ділянки площею 6,3966 га, яка належала ОСОБА_6, та 3/16 частин цієї ж ділянки, які успадкував ОСОБА_7, але не оформив своїх спадкових прав (загальний розмір успадкованої частки становить 11/16), а також 3/4 частини земельної ділянки площею 6,3355 га, яка належала ОСОБА_7

Позовні вимоги, щодо спадкування ОСОБА_3 решти спадкового майна задоволенню не підлягають, оскільки ОСОБА_5 набула право на обов'язкову частку у розмірі 5/16 (1/4+1/16) земельної ділянки площею 6,3966 га, що належала ОСОБА_6, а тому ця частина не може бути успадкована спадкоємцем за заповітом.

Крім того, ОСОБА_5 набула право на спадкування обов'язкової частки у розмірі 1/4 частини земельної ділянки площею 6,3355 на, належної ОСОБА_7, яка не може бути успадкована спадкоємцем за заповітом.

Враховуючи, що ОСОБА_5 і ОСОБА_4 заперечували право ОСОБА_3 на спадкування за заповітом, та за наявності спору між спадкоємцями останній відмовлено у видачі свідоцтва в нотаріальному порядку, тому судового захисту потребують спадкові права ОСОБА_3 шляхом їх визнання.

Крім того, для обрання належного способу захисту порушеного права суд враховує ту обставину, що в Реєстрі речових прав на нерухоме майно, станом на час розгляду спору, право власності на предмет спору зареєстровано за ОСОБА_4, тоді як рішенням Чаплинського районного суду Херсонської області від 24.12.2014р. та рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 29.04.2014р. відмовлено у задоволенні його вимог про визнання права на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6О та ОСОБА_7

За викладених обставин запис у реєстрі речових прав на спірне майно за ОСОБА_4, який права власності на нього не має, а тому перешкоджає ОСОБА_3 у реалізації її права власності на предмет спадкування з приводу якого вирішено спір, а тому підлягає задоволенню і вимога власника про скасування реєстрації речового права ОСОБА_4, який права на належне їй спадкове майно не має.

Висновок суду про те, що позивачка пропустила строк для оскарження запису у реєстрі, що встановлений для звернення із відповідною вимогою у публічно-правовому спорі із суб'єктом владних повноважень за правилами адміністративного судочинства, суперечить характеру спірних правовідносин, що є предметом у справі, яка розглядається, оскільки у даному випадку має місце цивільно - правових спір про право позивачки на спадкування, яке решта учасників спору заперечують.

У випадку визнання судом такого права за позивачкою, це право має бути поновлено не тільки шляхом визнання права, але й шляхом усунення інших перешкод для подальшої реєстрації власником свого речового права на нерухоме майно у встановленому законом порядку, що не суперечить змісту ст. 16 ЦК України.

Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції не можна визнати законним і обґрунтованим, що є підставою для його скасування та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3 та відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 та ОСОБА_5

На підставі викладеного, ст.ст. 16, 1233, 1234, 1241, 1257 ЦК України, керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, діючого від імені ОСОБА_3, задовольнити частково.

Рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 26 травня 2017 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_3 право на спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_8, померлого 01.06.2013р., який набув але не оформив спадкових прав за заповітом від 21 квітня 2004р. після ОСОБА_7, померлого 22 жовтня 2012р. в с. Тернівка Бершадського району Вінницької області на спадкове майно, яке складається із:

3/4 земельної ділянки кадастровий номер 6525455100:04:001:0165, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,3355 га, що розміщена на території с. Світанок Чаплинського району Херсонської області, яка на підставі державного акту І-ХС № 005119, виданого Чаплинською селищною радою 16.02.2001р. ОСОБА_7, померлому 22.10.2012р.

Визнати за ОСОБА_3 право на спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_8, померлого 01.06.2013р., який набув але не оформив спадкових прав за заповітом від 21 квітня 2004р. ОСОБА_6, померлого 10 липня 2011р. в с. Тернівка Бершадського району Вінницької області за заповітом, складеним 21 квітня 2004р. на користь ОСОБА_8, який набув право на спадкування за заповітом, але не оформив своїх спадкових прав на спадкове майно, яке складається із:

1/2 частини земельної ділянки кадастровий номер 6525455100:04:001:0166 призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,3966 га, що розміщена на території с. Світанок Чаплинського району Херсонської області, яка на підставі державного акту І-ХС № 005121, виданого Чаплинською селищною радою від 16.02.2001р. ОСОБА_6,

3/16 ділянки кадастровий номер 6525455100:04:001:0166 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,3966 га, розміщену на території с. Світанок Чаплинського району Херсонської області, належну ОСОБА_6, померлому 10 липня 2011р., на підставі державного акту І-ХС № 005121, виданого Чаплинською селищною радою від 16.02.2001р., право на спадкування якої, як обов'язкової частки у спадщині за законом набув ОСОБА_7, але не оформив спадкових прав.

Скасувати Державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку кадастровий номер 6525455100:04:001:0166 площею 6,3966 га призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміщену на території с. Світанок Чаплинського району Херсонської області, яка належала спадкодавцеві ОСОБА_6 на підставі державного акту І-ХС № 005121, виданого Чаплинською селищною радою від 16.02.2001р.

Скасувати Державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку кадастровий номер 6525455100:04:001:0165, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,3355 га, що розміщена на території с. Світанок Чаплинського району Херсонської області, яка на підставі державного акту І-ХС № 005119, виданого Чаплинською селищною радою 16.02.2001р. спадкодавцеві ОСОБА_7, померлому 22.10.2012р.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_3, Чаплинської селищної ради, третя особа державний нотаріус Чаплинської державної нотаріальної контори, про визнання заповітів недійсними відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий

---

Н.В.Орловська

Судді:

---

О.В.Кутурланова

---

ОСОБА_1