Постанова

від 11.10.2017 по справі 909/469/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2017 р. Справа № 909/469/17

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Дубник О.П.

суддів Костів Т.С.

ОСОБА_1

при секретарі Мокрій А.В.

розглянув апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства (далі - ПрАТ) "Лукор" № 26/1-17 від 17.07.2017р. (вх. № 01-05/3492/17 від 24.07.2017р.)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 04.07.2017р.

у справі № 909/469/17 (суддя Неверовська Л.М.)

за позовом: Першого заступника керівника Калуської місцевої прокуратури, м. Калуш в інтересах держави в особі Калуської міської ради, м. Калуш

до відповідача : ПрАТ "Лукор", м. Калуш

про стягнення збитків, завданих користуванням земельною ділянкою комунальної власності територіальної громади м. Калуша без правовстановлюючих документі, у розмірі 306980,10 грн.

за участю представників:

від прокуратури: ОСОБА_2 - прокурор відділу прокуратури Львівської області (посвідчення № 020325 від 06.09.2013р.);

від позивача: ОСОБА_3 - представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача: не з`явився (належно повідомлений).

Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 28, 29 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України).

Відводів складу суду в порядку ст.20 ГПК України не заявлялось. Заяв про технічну фіксацію судового процесу від учасників судового процесу не надходило, у зв'язку з чим хід судового засідання фіксується у протоколі.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27.07.2017р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 18.09.2017 року.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 року (з урахуванням ухвали від 20.09.2017р.) продовжено строк розгляду справи на 15 днів та відкладено розгляд апеляційної скарги на 11.10.2017р.

Відповідач у судове засідання участі уповноваженого представника не забезпечив, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується наявним у матеріалах справи списком згрупованих рекомендованих відправлень від 20.09.2017р.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 04.07.2017р. у справі № 909/469/17 (суддя Неверовська Л.М.) позов першого заступника керівника Калуської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Калуської міської ради до відповідача: ПАТ "Лукор" задоволено. Стягнуто з ПрАТ "Лукор" на користь Калуської міської ради 306 980,10 грн. збитків, завданих користуванням земельною ділянкою без правовстановлюючих документів. Стягнуто з ПАТ "Лукор" на користь на користь прокуратури Івано-Франківської області 4 604,70 грн. судового збору.

Судове рішення у справі мотивоване ст. 13 Конституції України, ст.ст. 12, 123, ч. 1 ст. 124, 125, 126, 156, 157, 206 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України), ст. 614 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), ст. 225 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19 червня 2003 року №963-IV (надалі - Закон № 963-IV), і зроблено висновок, що з 11.07.2014 р. по 31.08.16 р. відповідач використовував земельну ділянку площею 1,7409 га кадастровий номер 2610400000:02:001:0064, яка заходиться в м.Калуші по вул. Промисловій, без правовстановлюючих документів, які надають право користування землею, що є порушенням вимог ст.ст. 125, 126 Земельного Кодексу України, у діях відповідача наявний повний склад цивільного правопорушення, що є підставою для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків.

ПрАТ "Лукор" не погоджується з ухваленим рішенням суду, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що листом №220 від 29.04.2014р. позивача було повідомлено про те, що термін дії договору закінчується і відповідач не має наміру продовжувати його дію у зв'язку з прийняттям загальними зборами акціонерів рішення від 17.01.2014р. про ліквідацію товариства. Також зазначає, в період з 25.12.2014р. по 17.12.2015р. між сторонами у справі існував спір щодо визнання протиправним та скасування рішення позивача від 14.07.2014р. № 2577 "Про нормативну грошову оцінку земель міста Калуш", а відтак, вирішити питання стосовно даного договору оренди до вирішення адміністративного спору у справі №345/5414/14-а не було можливості. З моменту отримання ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2015р. у справі №345/5414/14-а відповідачем вчинялись усі дії, передбачені вимогами законодавства, для належного оформлення із позивачем договірних відносин щодо користування земельною ділянкою. Стверджує, що сплачував земельний податок у період з 11.07.2014р. по 31.08.2016р. до врегулювання питан, пов'язаних з укладенням договору оренди землі. Окрім того, зазначає про те, що позивачем не доведено у встановленому законом порядку наявності в діях відповідача повного складу цивільного правопорушення, що виключає настання відповідальності у вигляді стягнення збитків. Апелянт просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 04.07.2017р. у справі № 909/469/17 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Прокурор та позивач не скористались своїм правом та не надали відзивів на апеляційну скаргу.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, керуючись нормами ст. 101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції, вважає, що є можливим прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги постанову в даному судовому засіданні.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, оцінивши зібрані по справі докази, та дослідивши фактичні обставини у справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, при цьому, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду встановила наступні обставини та керувалася такими мотивами.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.07.2008 р. між Калуською міською радою (орендодавець) та ПрАТ "Лукор" (орендар) укладено договір оренди землі загальною площею 1,7409 га (нормативна грошова оцінка 2743299,93 грн.), за умовами якого орендодавець надав орендарю зазначену земельну ділянку в строкове платне користування для обслуговування виробничої бази, яка заходиться в м. Калуші по вул. Промисловій (а.с. 18-19). На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна (п. 4).

Відповідно до п. 8 договору, його укладено до 09.07.2013 р. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно додаткової угоди від 21.09.2013 р. до договору оренди землі від 22 серпня 2008 року викладено п. 8 договору оренди землі від 22.08.2008 р. у новій редакції, а саме договір поновлено з 10.07.2013 р. до 10.07.2014 р. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право на продовження його на новий строк у відповідності до ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (а.с. 20).

Після закінчення строку договору, Калуська міська рада листами від 01.07.2014 р. №303/02-09/38, від 24.09.2014 р. № 532/02-09/38, від 17.03.2015 р. № 166/02-09/38, від 29.07.2015 р. № 620/02-15/38, зверталася до відповідача щодо необхідності продовження терміну дії договору та направляла проекти додаткових угод для підписання (а.с. 23, 24, 27,29). Проте, вказані проекти угод повернуті міській раді без підписання.

Листами №220 від 29.04.2014р., №66 від 14.04.2015 р., відповідач повідомляв позивача, про те, що не має наміру продовжувати дію договору та повертав проекти додаткових угод без підписання.

Тільки 22.08.2016 р. відповідач звернувся до позивача з заявою про прийняття рішення про затвердження технічної документації та надання в оренду земельної ділянки (а.с. 45).

Рішенням Калуської міської ради від 31.08.2016 р. №488 "Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та надання в оренду земельних ділянок ПрАТ "Лукор", відповідачу затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та надано в оренду терміном на 5 років, зокрема, земельну ділянку на вул. Промислова,9, для обслуговування виробничої бази (корпус,434,434б), площею 1,7409 га. (а.с. 46).

06.09.2016 р. між Калуською міською радою (орендодавець) та ПрАТ "Лукор" (орендар) укладено договір оренди землі щодо вказаної земельної ділянки (а.с. 47-48).

Листом № 854/02-15/38 від 25.10.2016р. позивач повідомив відповідачу про те, що 31.10.2016р. відбудеться засідання комісії з відшкодування Калуській міській раді збитків, завданих користуванням земельними ділянками без правовстановлюючих документів, зокрема земельною ділянкою площею 1,7409 га на вул. Промисловій (а.с.39).

За результатами роботи комісії складено акт № 9 від 31.10.2016р., в якому зазначено, що в період з 11.07.2014р. по 30.08.2016р. ПрАТ «Лукор» нанесло збитки територіальній громаді м. Калуша внаслідок використання землі без правовстановлюючих документів. За вказаний період Товариство повинно було сплатити за земельну ділянку площею 1,7409 - 451726,99 грн. (а.с. 40). Згідно інформації, наданої фінансовим Управлінням міської ради та інформації Калуської ОСОБА_4 в Івано-Франківській області ПрАТ «Лукор» сплачено 144746,89 грн. (земельний податок). Отже, сума неодержаних коштів територіальною громадою м.Калуша становить 306980,10 грн.

Рішенням виконавчого комітету Калуської міської ради № 264 від 20.12.2016р. затверджено акт про визначення та відшкодування ПрАТ «Лукор» збитків, завданих користуванням земельною ділянкою площею 1,7409 га без правовстановлюючих документів (а.с.41-42).

Позивач надіслав відповідачу письмове повідомлення за № 19/02-15/38 від 04.01.2017р. про добровільне відшкодування збитків завданих використанням без правовстановлюючих документів земельної ділянки по вул. Промисловій, 9 в м. Калуші, площею 1,7409 га (кадастровий номер 2610400000:02:001:0064) для обслуговування виробничої бази (а.с.43).

Відповідач не здійснив сплати заподіяних збитків у добровільному порядку.

Предметом спору у даній справі є вимога прокурора в інтересах Калуської міської ради про стягнення збитків, завданих користуванням земельною ділянкою комунальної власності територіальної громади м. Калуша без правовстановлюючих документів у розмірі 306980,10 грн.

Згідно ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЗК України передбачено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно ст. 12 ЗК України вказано, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до ст. 80 ЗК України суб'єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

За змістом статей 122, 124 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно ст.206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати заземлю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

До обов'язків землекористувачів згідно зі ст. 96 ЗК України віднесено своєчасну сплату земельного податку або орендної плати.

В ході розгляду апеляційної скарги суд встановив, що строк дії укладеного між сторонами договору оренди землі від 28.07.2008р. (з урахуванням додаткової угоди від 21.09.2013р.) закінчився 10.07.2014р.

Рішенням Калуської міської ради №488 від 31.08.2016р. надано в оренду терміном на 5 років ПрАТ "Лукор" земельну ділянку загальною площею 1,7409 га кадастровий номер 2610400000:02:001:0064 для обслуговування виробничої бази (корпуси 434, 434б), яка знаходиться в м. Калуші по вул.Промисловій, 9.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з 11.07.2014 р. по 31.08.16 р. відповідач використовував земельну ділянку площею 1,7409 га кадастровий номер 2610400000:02:001:0064, яка заходиться в м.Калуші по вул. Промисловій, без правовстановлюючих документів, які надають право користування землею.

Заподіяні збитки полягають у неотриманні доходів до бюджету міської ради, які могли бути отримані у вигляді орендної плати при укладенні договору оренди і відсутності обмежень прав власника землі.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення майнової шкоди (збитків), потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини. При цьому для стягнення збитків у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди) також необхідним є встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 152 ЗК України землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відшкодування заподіяних збитків.

Згідно ст. 156 ЗК України землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні, зокрема, внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно з п. 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 284 від 19.04.1993р., зі змінами, (далі-Порядок) власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Відшкодуванню, згідно з п. 3 Порядку підлягають, зокрема, збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаним доходом є дохід, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Розміри збитків, у т.ч. неодержані доходи землекористувачів згідно п.2 Порядку, визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконкомами міських (міст обласного значення) рад.

Відповідно до п. 5 Порядку збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій, а при вилученні (викупі) земельних ділянок - після прийняття відповідною радою рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок у період до видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку підприємства, установи, організації або громадянина.

Відповідно до акту комісії № 9 від 31.10.2016р., зазначено, що в період з 11.07.2014р. по 30.08.2016р. ПрАТ «Лукор» нанесло збитки територіальній громаді м. Калуша внаслідок використання без правовстановлюючих документів земельної ділянки по вул. Промисловій, 9 в м. Калуші, площею 1,7409 га (кадастровий номер 2610400000:02:001:0064) для обслуговування виробничої бази. За вказаний період Товариство повинно було сплатити за земельну ділянку площею 1,7409 - 451726,99 грн. (а.с. 40). Згідно інформації, наданої фінансовим Управлінням міської ради та інформації Калуської ОСОБА_4 в Івано-Франківській області ПрАТ «Лукор» сплачено 144746,89 грн. (земельний податок). Отже, сума неодержаних коштів територіальною громадою м.Калуша становить 306980,10 грн.

Рішенням виконавчого комітету Калуської міської ради № 264 від 20.12.2016р. затверджено акт про визначення та відшкодування ПрАТ «Лукор» збитків, завданих користуванням земельною ділянкою площею 1,7409 га без правовстановлюючих документів (а.с.41-42).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не проведено сплату заподіяних збитків в сумі 306 980,10 грн.

Розмір збитків при використанні земель без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування) земельної ділянки, дорівнює сумі, яка могла б надійти до місцевого бюджету у разі, якщо б зазначений договір був укладений між орендарем та орендодавцем, або у разі, якщо був би здійснений розрахунок земельного податку. Розмір збитків нараховується на підставі даних нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Перевіривши вказаний розрахунок суд зазначає, що його розраховано методологічно та арифметично правильно у відповідності до формули визначеної Порядком, з урахуванням конкретної нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Таким чином, враховуючи доведеність протиправної поведінки відповідача, наявність збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з ПрАТ "Лукор" на користь Калуської міської ради 306 980,10 грн. збитків завданих користуванням земельною ділянкою без правовстановлюючих документів за період з 11.07.2014р. по 30.08.2016р.

Аналогічну правову позицію займає Верховний суд України згідно постанови Судової палати з господарських справ Верховного суду України від 17.02.2016р. у справі №904/5857/14.

Доводи скаржника про те, що листом №220 від 29.04.2014р. позивача було повідомлено про те, що термін дії договору закінчується і відповідач не має наміру продовжувати його дію у зв'язку з прийняттям загальними зборами акціонерів рішення від 17.01.2014р. про ліквідацію товариства, а також те, що між сторонами у справі існував спір щодо визнання протиправним та скасування рішення позивача від 14.07.2014р. № 2577 "Про нормативну грошову оцінку земель міста Калуш" не спростовують факту використання відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Щодо доводів скаржника, що він сплачував земельний податок у період з 11.07.2014р. по 31.08.2016р. до врегулювання питань пов'язаних з укладенням договору оренди землі то такі доводи є обгрунтованими, а сума збитків під час розрахунку була зменшена на суму сплаченого земельного податку.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведені вище норми матеріального права та встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, у зв'язку із чим згідно із ст. 49 ГПК України судові витрати за розгляд справи в апеляційному порядку слід покласти на ПрАТ "Лукор".

Керуючись ст. ст. 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 04.07.2017р. у цій справі без змін.

2. Судові витрати покласти на ПрАТ "Лукор".

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-І Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 17.10.2017р.

Головуючий суддя Дубник О.П.

Суддя Костів Т.С.

Суддя Якімець Г.Г.