Ухвала

від 14.11.2017 по справі 909/469/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

14 листопада 2017 р. Справа № 909/469/17 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М., секретар судового засідання Войцеховська Х.В., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Лукор" вих. №26/1-37 від 02.11.17 (вх. №11686/17 від 02.11.17) про відстрочку виконання рішення по справі

за позовом : Першого заступника керівника Калуської місцевої прокуратури, просп.Л.Українки, 16-б, м. Калуш, 77300, в інтересах держави в особі Калуської міської ради, вул. І. Франка, 1, м. Калуш,77300;

до відповідача : Приватного акціонерного товариства "Лукор", вул. Промислова, 4, м. Калуш, 77300;

про стягнення збитків завданих користуванням земельною ділянкою комунальної власності територіальної громади м. Калуша без правовстановлюючих документів у розмірі 306980 грн. 10 коп.;

за участю:

від прокуратури: ОСОБА_1 - прокурор відділу прокуратури Івано-Франківської області, службове посвідчення (№ 044477 від 05.10.16);

від Калуської міської ради: ОСОБА_2 - начальник юридичного відділу - юрист виконавчого комітету Калуської міської ради, довіреність (№ 189/02-29/01 від 31.03.17);

від відповідача (заявника): ОСОБА_3 - представник, довіреність (№ 26/1-20 від 24.01.14).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 04.07.17 у справі №909/469/17 позов першого заступника керівника Калуської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Калуської міської ради до відповідача: ПАТ "Лукор" задоволено. Стягнуто з ПрАТ "Лукор" на користь Калуської міської ради 306 980,10 грн. збитків, завданих користуванням земельною ділянкою без правовстановлюючих документів. Стягнуто з ПАТ "Лукор" на користь на користь прокуратури Івано-Франківської області 4 604,70 грн. судового збору. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.10.17 вказане рішення залишено без змін.

На виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 04.07.17 видано накази №708 від 18.07.17 та №709 від 18.07.17.

02.11.17 до суду надійшла заява Приватного акціонерного товариства "Лукор" вих. №26/1-37 від 02.11.17 (вх. №11686/17 від 02.11.17) про відстрочку виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 04.07.17 у справі №909/469/17.

Ухвалою суду від 06.11.17 вказану заяву призначено до розгляду на 14.11.17.

Дана заява мотивована тим, що відповідач перебуває в скрутному фінансовому становищі і наявні у підприємства обігові кошти дозволяють йому проводити тільки невідкладні платежі. Вважає вказаний борг значним, стягнення якого в примусовому порядку поставить під загрозу подальшу діяльність підприємства та призведе до його банкрутства. Посилається на те, що підприємство гарантує виконання зобов'язання в майбутньому і просить відстрочити виконання рішення на 12 місяців. На підтвердження скрутного фінансового становища відповідач подав звіт про фінансові результати за 2016 рік, баланс станом на 31.12.16, виписку з поточного рахунку станом на 01.11.17.

В судовому засіданні представник відповідача подану заяву підтримав.

Прокурор та представник позивача щодо задоволення заяви заперечували.

Розглянувши вказану заяву, вислухавши представників сторін та прокурора, дослідивши та оцінивши зібрані докази в їх сукупності відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються вимоги заяви, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як зазначено у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" при вирішенні заяв сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 121 ГПК, їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи .

Аналіз наведеного вище свідчить про те, що можливість відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку будь-якому випадку пов"язується з об"єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Наведені заявником підстави для відстрочки виконання судового рішення, а саме важке матеріальне становище не є тими винятковими (виключними) в розумінні приписів ст. 121 ГПК України обставинами, які б давали підстави для відстрочки виконання судового рішення, адже їх наявність або відсутність прямо залежить від власної діяльності субєкта господарювання (боржника), а тому суд не приймає їх до уваги, оскільки вони не були утворені з обєктивних та незалежних від боржника обставин.

Рішення про відстрочку виконання рішення суду має грунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника. Отже, відстрочка не може надаватися виключно в інтересах боржника, із посиланням на необхідність поліпшення фінансового стану боржника. Така відстрочка, надана за відсутності виняткових обставин, негативно впливає на охоронюваний законом інтерес стягувача.

Водночас, згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Однак, право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок рішення Європейського суду з прав людини у справі "Савіцький проти України" від 26.07.2012, заява №38773/05).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 р. у справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) вказано, що для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невідємна частина судового розгляду .

У висновку №13 (2010) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету ОСОБА_2 Європи щодо ролі суддів у виконанні судових рішень (м. Страсбург, 19 листопада 2010 року) зазначається про те, що "відтермінування процедури виконання рішення не повинно мати місце, окрім підстав, передбачених законом. Суддя має проаналізувати будь-яке відтермінування".

Надання відстрочки виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", заява №22774/93, п. 74, ЄСПЛ 1999-V).

Суд звертає увагу, що відповідно до ст.42 та абз. 5 ст. 44 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, а принципами підприємницької діяльності є комерційний розрахунок та власний комерційний ризик.

Суд вважає, що заявником не наведено обставин, які свідчать про ускладнення або неможливість виконання рішення суду та наявності виняткового випадку. Виписка з рахунку підприємства в АТ «ОСОБА_4 Аваль» станом на 01.11.17 не свідчить про неможливість погашення заборгованості. Відповідач може здійснити погашення заборгованості за рахунок інших актів. При цьому посилання на збитковість підприємства згідно звіту про фінансові результати за 2016 рік не доводить того, що надання відстрочки зробить можливим виконання рішення суду. Доказів вжиття відповідачем заходів, які найближчим часом покращать його фінансовий стан і нададуть можливість погасити заборгованість, не подано. Навпаки, внаслідок того, що підприємство є збитковим, відстрочка може зробити неможливим таке виконання. Крім того, оцінка відповідачем вказаного боргу як значного не може бути визнана судом обґрунтованою.

Враховуючи наведене та дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, суд вважає, що наявні в матеріалах докази не підтверджують конкретних обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом, тому в задоволенні заяви ПрАТ "Лукор" вих. №26/1-37 від 02.11.17 (вх. №11686/17 від 02.11.17) про відстрочку виконання рішення слід відмовити.

Керуючись ст.86, ч. 3 ст. 121-2, Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ПрАТ "Лукор" вих. №26/1-37 від 02.11.17 (вх. №11686/17 від 02.11.17) про відстрочку виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 04.07.17 у справі №909/469/17 відмовити.

Суддя Неверовська Л.М.