Ухвала

від 11.10.2017 по справі 552/6884/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/6884/16-ц Номер провадження 22-ц/786/1926/17Головуючий у 1-й інстанції Самсонова О. А. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого Пікуля В.П.,

суддів : Бутенко С.Б., Панченка О.О.,

при секретарі Зеленській О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 24 травня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до кредитної спілки Турбота при міжнародній організації Жіноча громада про визнання кредитних договорів недійсними,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до кредитної спілки Турбота при міжнародній організації Жіноча громада (далі - КС Турбота ) про визнання кредитних договорів недійсними посилаючись на те, що 25 вересня 2007 року між нею та КС Турбота укладено кредитний договір №1146 Б, відповідно до якого кредитна спілка надала ОСОБА_2 кредит в розмірі 10000 грн. строком на 18 місяців. Під час оскарження заочного рішення Котелевського районного суду Полтавської області у справі №353/459/14-ц їй стало відомо, що існує ще один кредитний договір №78 БРЖ від 19 серпня 2011 року, сторонами у якому є Полтавська філія КС Турбота та ОСОБА_2, та відповідно до якого кредитна спілка зобов'язана надати ОСОБА_2 кредит в розмірі 3530 грн. строком на 18 місяців, а ОСОБА_2 зобов'язана у встановлений строк повернути кредитні кошти та відсотки за їх користування.

Вказані вище кредитні договори позивач вважає недійсними, оскільки на час їх укладення вона не була членом кредитної спілки, та не мала права користуватись фінансовими послугами кредитної спілки. Крім того, розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 338 від 09 червня 2011 року КС Турбота було позбавлено статусу фінансової установи, відповідно при укладенні кредитного договору №78БРЖ від 19 серпня 2011 року відповідач не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Просила кредитні договори від 25 вересня 2007 року №1146Б та від 19 серпня 2011 року №78БРЖ визнати недійсними та застосувати наслідки недійсності правочину.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 24 травня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до КС Турбота про визнання кредитних договорів недійсними відмовлено.

З рішенням суду не погодилася ОСОБА_2, яка його оскаржила, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування усіх фактичних обставин справи, просила рішення суду скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_2 та її представника, представника відповідача, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 25 вересня 2007 року між позивачем ОСОБА_2 та Полтавською філією КС Турбота укладено договір кредиту №1146 Б, за умовами якого відповідач надав позивачу кредит в розмірі 10000 грн. на розвиток бізнесу терміном на 18 місяців, тобто з 25 вересня 2007 року по 25 березня 2009 року зі сплатою 0,09863% щоденно від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом (а.с.6).

Крім того, 19 серпня 2011 року між позивачем ОСОБА_2 та КС Турбота при Міжнародній організації Жіноча Громада укладено договір кредиту №78 БРЖ, за умовами якого відповідач надав позивачу кредит в розмірі 3230 грн. на ремонт житла терміном на 24 місяці, тобто з 19 серпня 2011 року по 19 серпня 2013 року зі сплатою 0,1% від несплаченої суми кредиту за кожен день його використання (а.с.7).

Суд першої інстанції вірно не взяв до уваги пояснення представника позивача, що про існування цього договору позивач дізналася лише під час оскарження заочного рішення Котелевського районного суду у справі №353/459/14-ц, оскільки жодного доказу на підтвердження тієї обставини, що даний договір підписаний не позивачем, а іншою особою, сторони суду не надали.

Також судом встановлено, що на час укладення вказаних договорів ОСОБА_2 була членом кредитної спілки, про що прямо зазначено у вказаних договорах.

Відповідно до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 338 від 09 червня 2011 року схвалено рішення члена комісії в.о. директора департаменту тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ від 06 червня 2011 року №64-КС щодо виключення інформації про кредитну спілку Турбота при Міжнародній організації Жіноча громада з Державного реєстру фінансових установ та анулювання свідоцтва про реєстрацію фінансової установи у зв'язку з систематичним невиконанням кредитною спілкою заходів впливу, застосованих Держфінпослуг (а.с.8-15).

Згідно ст. 1 Закону України Про кредитні спілки , кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про кредитні спілки , кредитна спілка є юридичною особою, має самостійний баланс, банківські рахунки, які відкриває і використовує згідно із законодавством у самостійно обраних банківських установах, а також печатку, штамп та бланки із своїм найменуванням, власну символіку. Кредитна спілка набуває статусу юридичної особи з моменту її державної реєстрації.

Тобто, суд першої інстанції вірно звернув увагу, що кредитна спілка має статус фінансової установи за законом та набуває його з моменту її державної реєстрації.

Як вбачається з довідки від 20 лютого 2017 року №10, виданої ПФ КС Турбота , кредит в сумі 3530,00 грн. згідно кредитного договору від 19 серпня 2011 року №78-БРЖ ОСОБА_2 виданий за рахунок коштів пайового капіталу (а.с.73).

Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України Про кредитні спілки ліцензуванню в кредитних спілках підлягає діяльність по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також інші види діяльності відповідно до закону.

Згідно з п. 1.2 Ліцензійних умов провадження діяльності кредитних спілок з надання фінансових послуг, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 02 грудня 2003 року № 146 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2003 року за № 1225/8546, (в редакції станом на момент укладення спірних договорів) для залучення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, використання таких коштів для надання їм кредитів кредитна спілка зобов'язана отримати ліцензію на здійснення діяльності по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки. Для надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів (кредитів банків, коштів інших установ та організацій) кредитна спілка зобов'язана отримати ліцензію на здійснення діяльності кредитної спілки з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів, крім внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки. Діяльність кредитної спілки з надання фінансових кредитів за рахунок капіталу кредитної спілки, а також коштів об'єднаних кредитних спілок, залучених кредитною спілкою, що є їх членом, та коштів спільних фінансових фондів асоціацій кредитних спілок, утворених їх членами, не потребує отримання ліцензії .

Отже, кредитна спілка вправі використовувати кошти пайового капіталу для надання членам кредитної спілки кредитів без отримання ліцензії.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання договорів недійсними.

Також суд першої інстанції вірно звернув увагу, що позивачем позов подано до суду з пропуском строку позовної давності. Доказів на підтвердження поважності причин пропуску вказаного строку позивач або її представник суду не надали.

Доводи наведені в апеляційній скарзі щодо недоведеності факту членства ОСОБА_2 в КС Турбота є безпідставними виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи зазначені договори підписані ОСОБА_2 власноручно, тобто вона погодилася з їх змістом, в тому числі з тим, що кредит надавався їй як члену КС Турбота за членським квитком № НОМЕР_1.

При цьому, доказів на підтвердження того факту, що вона не є членом КС Турбота ОСОБА_2 не надала, під час розгляду справи клопотання про витребування необхідних документів, які б доводили зазначений факт ні нею, ні її представником не заявлялося.

Посилання ОСОБА_2 на те, що бухгалтерська довідка на яку посилався суд першої інстанції не може бути доказом видачі їй кредиту саме з коштів пайового капіталу так як дана довідка не є первинним бухгалтерським документом не є підставою для скасування рішення суду, оскільки зазначена довідка не є підтвердженням самої господарської операції, а лише вказує на джерело надходження коштів з яких видавався кредит.

При цьому, доказів на підтвердження того, що кошти за кредитним договором видавалися не з пайового капіталу позивачем не надано.

Доводи наведені в апеляційній скарзі стосовно того, що позов до суду поданий без пропуску строку позовної давності, так як вона була юридично не обізнана, щодо підстав на які посилається як на підставу визнання договорів недійсними, а також дізналася про те, що КС Турбота не є фінансовою установою лише 19 вересня 2016 року з Liga Zakon є безпідставними зважаючи на таке.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 укладаючи договори кредиту 25 вересня 2007 року та 19 серпня 2011 року була ознайомлена з їх змістом, про що свідчить її підпис на даних договорах.

При цьому, юридична необізнаність, щодо положень договору не може бути поважною причиною пропуску строку позовної давності.

Також не може вважатися поважною причиною той факт, що ОСОБА_2 дізналася про те, що КС Турбота не є фінансовою установою лише 19 вересня 2016 року з Liga Zakon оскільки дана інформаціє є публічною та знаходиться в вільному доступі.

Тобто, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо пропуску позивачем строку позовної давності.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні позову за безпідставністю, а не у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Крім того, при розгляді апеляційної скарги представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 заявила клопотання про зупинення провадження у справі до моменту проведення почеркознавчої експертизи в межах кримінального провадження № 12016170210000446.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 11 жовтня 2017 року у задоволенні клопотання про зупинення провадження було відмовлено враховуючи, що експертиза, на момент проведення якої представник позивача просить зупинити провадження по справі, проводиться по кримінальному провадженню, яке перебуває на стадії досудового розслідування тоді як чинним законодавством передбачено, що підставою для зупинення провадження у цивільній справі може бути лише наявність кримінальної справи на розгляді в суді.

При цьому, посилання представника позивача в судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги, на недійсність підписів ОСОБА_2 на оскаржуваних договорах, як на підставу скасування рішення суду та задоволення позову не можуть братися до уваги виходячи із того, що в судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги представник позивача заявив про те, що оскаржувані договори підписані не ОСОБА_2 , а іншою особою. При цьому, як підстава позову (обставини якими позивача обґрунтовує свої вимоги) в суді першої інстанції дана обставина у порядку визначеному нормами цивільно-процесуального законодавства, зокрема ст. 31 ЦПК України не зазначалася, клопотань про проведення відповідної експертизи не заявлялося.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Таким чином, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави брати до уваги зазначені доводи представника позивача.

На підставі викладеного та враховуючи, що доводи апеляційної скарги не ставлять під сумнів правильність рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до переконання, що підстави для зміни чи скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 314, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 24 травня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий В.П. Пікуль

Судді: С.Б. Бутенко

О.О. Панченко