Рішення

від 12.10.2017 по справі 902/601/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 жовтня 2017 р. Справа № 902/601/17

Господарський суд Вінницької області у складі у складі головуючого судді Банаська О.О. , суддів Матвійчука В.В., Тісецького С.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : ОСОБА_1, с. Дашківці, Літинський район, Вінницька область

до : Приватного підприємства "Агромі", м. Вінниця

про визнання рішення недійсним та визнання недійсним змін до установчих документів

За участю секретаря судового засідання Василишеної Н.В.

За участю представників:

позивача: ОСОБА_2, довіреність № 576 від 18.05.2017 р., довіреність дійсна до 18.05.2020 р.; посвідчення водія НОМЕР_1 від 28.01.2016 р.

ОСОБА_3, довіреність № 576 від 18.05.2017 р., довіреність дійсна до 18.05.2020 р.; посвідчення водія НОМЕР_2 від 24.02.2010 р.

відповідача: Якименко Олексій Олексійович, довіреність № б/н від 10.07.2017 р., довіреність видана строком на один рік; посвідчення адвоката №1 від 10.10.2017 р.

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 подано позов до Приватного підприємства "Агромі" про визнання рішення недійсним та визнання недійсним змін до установчих документів.

Ухвалою суду від 19.06.2017 р. порушено провадження у справі № 902/601/17 та призначено до розгляду на 13.07.2017 р.

Крім того, ухвалою суду від цієї ж дати відхилено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача.

26.06.2017 р. на адресу суду від Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради надійшов супровідний лист вих. № 04-00-011-27652 від 26.06.2017 р. з доданим до нього копіями документів реєстраційної справи Приватного підприємства "Агромі".

12.07.2017 р. представником відповідача до суду подано заяву б/н від 12.07.2017 р., якою долучено до матеріалів справи ряд документів, серед яких, відзив на позовну заяву б/н від 11.07.2017 р. та заяву про застосування спливу строку позовної давності б/н від 11.07.2017 р.

Крім того, в якості додатків останнім додано заяву про залишення позову без розгляду б/н від 12.07.2017 р., мотивовану відсутністю у представника позивача повноважень на представництво позивача у зв'язку із недоліками довіреності.

Відповідно до ухвали суду від 13.07.2017 р. розгляд справи відкладено до 26.07.2017 р.

25.07.2017 р. до суду від Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради надійшов супровідний лист вих. № 04-00-011-31267 від 25.07.2017 р. з долученими до нього копіями документів реєстраційної справи Іноземного підприємства "Агромі".

З огляду на необхідність витребування додаткових доказів в судовому засіданні 26.07.2017 р. на підставі ч.3 ст.77 ГПК України оголошувалась перерва до 28.07.2017 р. Крім того, відхилено заяву позивача про залишення позову без розгляду б/н від 12.07.2017 р. у зв'язку із її безпідставністю.

28.07.2017 р. позивачем до суду подано додаткові пояснення по справі б/н від 26.07.2017 р., які за своєю правовою природою розцінені судом як заява про конкретизацію прохальної частини позовної заяви.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Вінницької області від 28.07.2017 р. для розгляду справи № 902/601/17 створено колегію у складі трьох суддів: головуючого судді Банаська О.О., суддів Матвійчука В.В., Нешик О.С.

Ухвалою суду від 28.07.2017 р. колегією суддів справу № 902/601/17 прийнято до свого провадження та призначено до розгляду на 08.09.2017 р.

06.09.2017 р. до суду відповідачем подано додаткову заяву про застосування строку позовної давності б/н від 05.09.2017 р. та відзив на позовну заяву б/н від 06.09.2017 р.

08.09.2017 р. до представником позивача подано заяву про зміну предмету позову.

На підставі службової записки головуючого судді від 07.09.2017 р. з огляду на перебування судді Нешик О.С. у відпустці до складу колегії введено суддю Тісецького С.С.

Ухвалою від 08.09.2017 р. справу прийнято до провадження новим складом суду.

08.09.2017 р. позивачем до суд подано заяву про зміну предмету позову б/н від 08.09.2017 р.

Згідно змісту вказаної заяви позивач просить суд захистити права ОСОБА_1, як власника частки у статутному капіталі іноземного підприємства "Агромі (код ЄДРПОУ - 37085163) шляхом: визнання недійсним рішення Загальних зборів засновників про виключення ОСОБА_1 із складу засновників, викладеного в протоколі № 4 від 28.08.2010 р.; визнання недійним зміни до Статуту Іноземного підприємства "Агромі" в частині виключення із засновників юридичної особи ОСОБА_1, затвердженого протоколом Загальних зборів засновників № 4 від 28.08.2010 р.; поновлення в ОСОБА_1, як власника частки у статутному капіталі Іноземного підприємства "Агромі" (код ЄДРПОУ 37085163) числі засновників; визнання недійсним рішення Загальних зборів засновників про включення до складу засновників ОСОБА_6 Іноземного підприємства "Агромі" в протоколі № 4 від 28.08.2010 р.; визнання недійсним рішення Загальних зборів засновників про включення до складу засновників ОСОБА_7 Іноземного підприємства "Агромі" в протоколі № 5 від 18.12.2010 р.; визнання недійсним рішення Загальних зборів засновників про припинення Іноземного підприємства "Агромі" шляхом перетворення у приватне підприємство "Агромі" в протоколі від 27.12.2010 р.; скасування рішення Державного реєстратора про припинення (ліквідацію) іноземного підприємства "Агромі" шляхом перетворення у Приватне підприємство "Агромі".

Відповідно до ухвали суду 08.09.2017 р. слухання справи відкладено до 12.10.2017 р. Цією ж ухвалою суду прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову, як таку, що не суперечить та узгоджується із приписам ст.22 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

В судовому засіданні представником позивача до суду подано супровідний лист б/н від 12.10.2017 р. з долученим до нього медичними довідками та клопотання б/н від 12.10.2017 р. про залучення до участі у справі в якості співвідповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

Також, останнім заявлено усне клопотання про залучення до участі у справі перекладача турецької мови, оскільки позивач має намір особисто з'явитися у наступне судове засідання.

Розглянувши клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості співвідповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_7, судом відхилено останнє як необґрунтоване, оскільки відповідачем у спорах про визнання недійсним рішення загальних зборів та інших керівних органів юридичної особи виступає сама юридична особа.

Аналогічного змісту позицію викладеного Вищим господарським судом України у п. 2.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 р. № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин".

Крім того, судом відхилено клопотання представника позивача про залучення до участі у справі перекладача турецької мови, мотивоване наміром позивача особисто з'явитися у наступне судове засідання, оскільки згідно довіреності від 18.05.2017 р. гр. ОСОБА_1 уповноважено на представництво його інтересів в суді безпосередньо п'яти особам, троє з яких брали участь у представництві його інтересів в ході розгляду справи. При цьому безпосереднього гр. ОСОБА_1 з моменту порушення провадження у даній справі жодного разу участі в судовому засіданні не приймав та клопотань зазначеного змісту (про залучення до участі у справі перекладача) не заявляв. В той же час провадження у справі згідно поданої останнім позовної заяви порушено ухвалою 19.06.2017 р.

При цьому суд враховує, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

За вказаних обставини підстави для задоволення клопотання представника позивача про залучення до участі у справі перекладача турецької мови.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Як вбачається із позовної заяви, додаткових пояснень б/н від 26.07.2017 р., заяви про зміну предмету позову б/н від 08.09.2017 р. позивач в якості підстави позовних вимог посилається на неправомірне виключення його, як власника частки у статутному капіталі іноземного підприємства "Агромі", зі складу засновників зазначеного підприємства.

На підтвердження своїх доводів зазначає, що його, як засновника підприємства, не було повідомлено про проведення 28.08.2010 р. загальних зборів засновників іноземного підприємства у встановленому законом порядку, чим порушено його право, як засновника, на участь у зборах та на особисте голосування у вирішенні питань щодо діяльності підприємства, в тому числі щодо зміни складу засновників підприємства та припинення його діяльності.

Внаслідок зазначеного, до складу засновників іноземного підприємства "Агромі" було введено гр. ОСОБА_6 та після виходу якої зі складу засновників введено гр. ОСОБА_7 за участю якого на загальних зборах засновників прийнято рішення про припинення іноземного підприємства "Агромі" шляхом його перетворення у приватне підприємство "Агромі".

Вказаним, на думку позивача, порушено його корпоративні права, як власника, позаяк вищевказані рішення прийнято без участі останнього.

При цьому, за твердженням позивача, після проведення державної реєстрації Іноземного підприємства "Агромі" на підставі протоколу № 1 Загальних зборів власників від 14.05.2010 р., він виїхав до Туреччини на досить тривалий час. На протязі 2011 р. - 2016 р.р. він досить часто перебував за межами свого постійного місця проживання - Туреччини. При цьому факт перебування ОСОБА_1 у даний період в Україні не підтверджує його перебування у Вінниці, де знаходиться і зареєстровано підприємство.

В той же час позивач вказує, що він є громадянином Туреччини та в повній мірі не розуміє українську та російську мови та враховуючи, що назва підприємств однакова, а їх різниця тільки полягає у різній організаційні формі та зміни однієї букви на іншу у скороченій назві, він вважав, що ПП "Агромі" є підприємством, Засновником якого він був.

Лише, 30.03.2017 р., після приїзду до України, за твердженням позивача, йому стало відомо про те, що Іноземне підприємство "Агромі" та Приватне підприємство "Агромі", є різними юридичними особами та його з невідомих причин було виключено зі складу засновників, з огляду на що він звернувся до ТОВ "Провідна юридична компанія "Гарант" за юридичною консультацією.

31.03.2017 р. ТОВ "Провідна юридична компанія "Гарант", надала ОСОБА_1 роздруківку офіційного сайту Міністерства юстиції України, в якій зазначено інформацію, що обох підприємств. Згідно роздруківки значиться, що датою коли було зроблено є запит є 31.03.2017 р.

Таким чином, згідно тверджень позивача, датою коли він дізнався про порушення своїх корпоративних прав є 31.032017 р.

Посилаючись на вищевикладене, позивач, з урахуванням заяви про зміну предмету позову б/н від 08.09.2017 р. просить суд захистити його права, як власника частки у статутному капіталі іноземного підприємства "Агромі (код ЄДРПОУ - 37085163) шляхом: визнання недійсним рішення Загальних зборів засновників про виключення ОСОБА_1 із складу засновників, викладеного в протоколі № 4 від 28.08.2010 р.; визнання недійним зміни до Статуту Іноземного підприємства "Агромі" в частині виключення із засновників юридичної особи ОСОБА_1, затвердженого протоколом Загальних зборів засновників № 4 від 28.08.2010 р.; поновлення в ОСОБА_1, як власника частки у статутному капіталі Іноземного підприємства "Агромі" (код ЄДРПОУ 37085163) числі засновників; визнання недійсним рішення Загальних зборів засновників про включення до складу засновників ОСОБА_6 Іноземного підприємства "Агромі" в протоколі № 4 від 28.08.2010 р.; визнання недійсним рішення Загальних зборів засновників про включення до складу засновників ОСОБА_7 Іноземного підприємства "Агромі" в протоколі № 5 від 18.12.2010 р.; визнання недійсним рішення Загальних зборів засновників про припинення Іноземного підприємства "Агромі" шляхом перетворення у приватне підприємство "Агромі" в протоколі від 27.12.2010 р.; скасування рішення Державного реєстратора про припинення (ліквідацію) іноземного підприємства "Агромі" шляхом перетворення у Приватне підприємство "Агромі".

Відповідач у поданих до суду відзиві на позовну заяву б/н від 11.07.2017 р., заяві про застосування позовної давності б/н від 11.07.2017 р., заяві про застосування спливу строку позовної давності б/н від 05.09.2017 р. та відзиві на позовну заяву б/н від 06.09.2017 р. заявлений ОСОБА_1 позов не визнає та просить суд відмовити в його задоволенні, посилаючись на наступні обставини:

- позивачем не надано доказів щодо своєї участі в діяльності підприємства. При цьому підписавши усі установчі документи, позивач в подальшому фактично відмовився в діяльності підприємства, а тому і було прийнято рішення про юридичне оформлення фактичного стану справ - виключення позивача зі складу засновників підприємства;

- про рішення щодо його виключення зі складу засновників позивач знав за фактом його прийняття ще у 2010 р.. Посилання позивача на ті факти, що після установчих зборів засновників підприємства він виїхав до Туреччини та повернувся в Україні 31.03.2017 р. і тоді дізнався із інформації, що знаходиться у вільному доступі на офіційному сайті Міністерства юстиції України про оспорювань рішення спростовується тим, що він неодноразово пересікав кордон України, що підтверджується відмітками у закордонному паспорті. Крім того, позивач має посвідку на тимчасове проживання в Україні, видану 10.12.2015 р. (місце постійного проживання - с. Дашківці, ЛІтинського району);

- позивач з 2010 р. по даний час систематично перебував на території України, а тому був обізнаний щодо прийняття спірного рішення або міг довідатися про зазначене, з огляду на що до вимог останнього слід застосувати позовну давність;

- ОСОБА_1 знав про проведення 28.08.2010 р, загальних зборів засновників, це було погоджено із ним по телефону, що узгоджується зі Статутом Іноземного підприємства "Агромі" та підтверджується самим позивачем та записами в протоколі. Крім того, довіреність позивач підписав українською мовою - "Агромі";

- згідно посвідчувального напису на довіреності - відсутні будь-які записи щодо того, що позивач не володіє українською мовою чи користується послугами перекладача;

- порядок повідомлення засновників про проведення зборів не був затверджений;

- інформація про підприємство міститься у відкритому доступі на офіційному сайті Міністерства юстиції України;

- рішення ніяким чином не зачіпає майнових прав позивача, оскільки він не виконував статутні обов'язки щодо внесення вкладу в статутний капітал підприємства;

- позивач посилається лише на положення статуту щодо внесення до складу статутного капіталу обладнання, однак не наводить жодного факту та підтверджуючих доказів відносно виконання вказаного пункту;

- статутні положення лише виконав ОСОБА_9, який передав у статутний капітал підприємства лінію для приготування кормових сумішей та парогенеруючий водяний котел.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 14.05.2010 р. громадянами Республіки Туреччина: ОСОБА_9 та ОСОБА_1 (Засновники) прийнято рішення, зокрема, про створення Іноземного підприємства "Агромі" (ІП "Агромі"), затвердження Статуту ІП "Агромі", призначення директора ІП "Агромі". Вказане рішення оформлено протоколом зборів засновників Іноземного підприємства "Агромі" від 14.05.2010 р. (а.с. 131-139, т. 1).

20.05.2010 р. державним реєстратором Виконавчого комітету Вінницької міської ради проведено державну реєстрацію Іноземного підприємства "Агромі" як юридичної особи, про що здійснено запис № 11741020000008583 (а.с. 127-130, т. 1).

01.07.2010 р. зборами засновників ІП "Агромі" прийнято рішення, оформлене протоколом № 2, про затвердження Статуту ІП "Агромі" у новій редакції, зміну директора ІП "Агромі", затвердження положення про проведення зборів методом опитування, подання документів державному реєстратору (а.с. 145-146, т. 1).

05.07.2010 р. державним реєстратором Виконавчого комітету Вінницької міської ради проведено державну реєстрацію внесення змін до Статуту Іноземного підприємства "Агромі", про що здійснено запис № 11741050001008583 (а.с. 142-144, т. 1).

Відповідно до п.п 1.1. Статуту ІП "Агромі" (нова редакція зі змінами, внесеними зборами засновників від 01.07.2010 р.) Іноземне підприємство "Агромі", що іменується в подальшому "Підприємство", створено на підставі підприємницької ініціативи громадян Турецької республіки: ОСОБА_9 , паспорт Турецької Республіки № НОМЕР_3, виданий Органом влади м. Чорум 04.06.2013 р.; ОСОБА_1 , паспорт Турецької республіки № 31/977930/2008, виданий Органом влади м. Стамбул 23.12.2008 р., в подальшому "Засновники", на основі їх загальної часткової власності шляхом об'єднання часток та підприємницької діяльності (Статут в редакції від 01.07.2010 р.) (а.с. 147-158, т. 1).

Підприємство є юридичною особою за законодавством України; права юридичної особи набуває з моменту його державної реєстрації. У своїй діяльності Підприємство керується Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншим чинним законодавством України та положеннями статуту (п.п. 1.2., 1.6. Статуту в редакції від 01.07.2010 р.).

Згідно із п. 4.1. Статуту в редакції від 01.07.2010 р. засновниками підприємства є фізичні особи, вказані у п. 1.1. Статуту.

За змістом п. 4.2. Статуту в редакції від 01.07.2010 р. засновники підприємства, серед іншого, мають право: брати участь в управлінні справами підприємства; брати участь у розподілі прибутку підприємства та одержувати його частку (дивіденди) відповідно до спільно прийнятих рішень; одержувати інформацію про діяльність підприємства, вийти в установленому порядку з підприємства. Засновники підприємства можуть мати інші права, що передбачені статутом.

Засновник підприємства, наряду з іншим, зобов'язані: додержуватись положень статуту; робити вклади у розмірі та порядку передбаченому статутом; виконувати прийняті на себе обов'язки по відношенню до підприємства та сприяти в здійсненні підприємством своєї діяльності (п. 4.3. Статут в редакції від 01.07.2010 р.).

Відповідно до п. 5.3. Статуту в редакції від 01.07.2010 р. підприємство має статутний капітал у розмірі 4 000 000 грн, або 500 000 доларів США (по офіційному курсу НБУ на момент формування статутного капіталу), що складається з вартості вкладів його засновників:

ОСОБА_9 - 3 200 000 грн, або 400 000 доларів США (по офіційному курсу НБУ на момент формування статутного капіталу) - 80 % статутного капіталу;

ОСОБА_1 - 800 000 грн, або 100 000 доларів США (по офіційному курсу НБУ на момент формування статутного капіталу) - 20 % статутного капіталу.

Згідно із п. 8.1. Статуту в редакції від 01.07.2010 р. управління підприємством здійснюється на основі поєднання прав Засновників по господарському використанню свого майна та самоуправління трудового колективу. Засновники здійснюють свої права щодо управління підприємством безпосередньо або шляхом делегування частини своїх повноважень директору підприємства.

Органами управління підприємства є: вищий орган - загальні збори Засновників; виконавчий орган - директор. Контролюючим органом є ревізор (ревізійна комісія) (п. 8..2. Статуту в редакції від 01.07.2010 р.).

Відповідно до п.п. "б", "г", "о" п. 8.4. Статуту в редакції від 01.07.2010 р. до виключної компетенції Засновників належать: внесення змін та доповнень до Статуту підприємства; прийом нових засновників та прийняття рішення про вихід засновників з підприємства на підставі поданої заяви або виключення засновників; прийняття рішення про припинення діяльності підприємства, призначення ліквідаційної комісії та затвердження ліквідаційного балансу.

Згідно із п. 8.5.1. Статуту в редакції від 01.07.2010 р. засновник повідомляються про проведення зборів персонально із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за тридцять днів до скликання зборів засновників. Порядок повідомлення Засновників затверджується рішенням загальних зборів, яке є невід'ємною частиною цього Статуту.

Будь-хто із засновників підприємства вправі вимагати розгляду питання на зборах засновників за умови, що воно було ним поставлено не пізніше як за 25 днів до початку зборів. Не пізніше як за 7 днів до скликання зборів, засновникам повинна бути надана можливість ознайомитися документами з питань, внесених до порядку денного (п. 8.5.2. Статуту в редакції від 01.07.2010 р.).

Відповідно до п. 8.5.3. Статуту в редакції від 01.07.2010 р. засновники, які беруть участь в зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний засновник на момент проведення загальних зборів. При цьому кількість голосів рахується відповідно до відомостей державного реєстру. Голова зборів повинен не пізніше ніж за сім днів до початку зборів отримати відповідні відомості. Перелік (реєстр) засновників, що беруть участь у загальних зборах, підписується головою та секретарем зборів і є невід'ємним додатком протоколу загальних зборів.

Умови та порядок ліквідації та реорганізації підприємства визначаються рішенням засновників і чинним законодавством. Реорганізація підприємства проводиться по рішенню засновників, що спричиняє за собою перехід його прав та обов'язків до правонаступника. Припинення діяльності підприємства проводиться, зокрема, за рішенням засновників (п..п. 11.1., 11.2, 11.3. Статуту в редакції від 01.07.2010 р.).

20.07.2010 р. зборами засновників ІП "Агромі" прийнято рішення, оформлене протоколом № 3, про затвердження змін до Статуту ІП "Агромі", пов'язаних з уточненням розміру статутного капіталу внаслідок чого п. 5.3. Статуту викладено в новій редакції: "Підприємство має статутний капітал у розмірі 4 000 000 грн, або 504 674 доларів США за курсом НБУ (1 долар США еквівалентний 7,9259 грн станом на дату прийняття рішення про створення підприємства.

Статутний капітал складається з вартості вкладів його засновників:

ОСОБА_9 - 3 200 000 грн, що є еквівалентом 403 739 000 доларів США за курсом НБУ (1 долар США еквівалентний 7,9259 грн станом на дату прийняття рішення про створення підприємства.

ОСОБА_1 - 800 000 грн, або 100 935 доларів США за курсом НБУ (1 долар США еквівалентний 7,9259 грн станом на дату прийняття рішення про створення підприємства.

Засновники володіють обладнанням відповідно до наступних часток:

ОСОБА_9 - 72 000 доларів США - 80 %;

ОСОБА_1 - 18 000 доларів США - 20 %." (а.с. 169-170, т. 1).

20.07.2010 р. державним реєстратором Виконавчого комітету Вінницької міської ради проведено державну реєстрацію внесення змін до Статуту Іноземного підприємства "Агромі" (а.с. 166-168, т. 1).

28.08.2010 р. загальними зборами засновників ІП "Агромі" прийнято рішення, оформлене протоколом № 4, про затвердження положення про проведення загальних зборів ІП "Агромі" шляхом опитування; зміну складу засновників ІП "Агромі". Про виключення засновника ОСОБА_1 із складу засновників та уведення до складу засновників громадянки України ОСОБА_6. Про затвердження змін до статуту ІП "Агромі", пов'язаних із зміною складу засновників ; зміну повного найменування підприємства. Про припинення іноземного підприємства "Агромі" шляхом його перетворення на приватне підприємство "Агромі" ; подання документів до державного реєстратора Вінницької міської ради (а.с. 181-185, т. 1).

Згідно протоколу № 4 загальних зборів засновників ІП "Агромі" на зборах був присутній засновник ОСОБА_9 - 80 % голосів . Засновник ОСОБА_1 (20 % голосів) відсутній. Засновник ОСОБА_1 був запрошений до участі у загальних зборах, однак на загальні збори іноземного підприємства "Агромі" не з'явився.

При цьому у відповідності до зазначеного протоколу ухвалено, наряду з іншим, виключити ОСОБА_1 зі складу засновників ІП "Агромі" в порядку ст.64 ЗУ "Про господарські товариства" та оформити питання виключення засновника окремим протоколом.

Протоколом № 4-1 загальних зборів засновників ІП "Агромі" від 28.08.2010 р. оформлено питання виключення ОСОБА_1 зі складу засновників ІП "Агромі" (а.с. 189-190, т. 1).

Протоколом № 4-2 загальних зборів засновників ІП "Агромі" від 28.08.2010 р. оформлено питання припинення ІП "Агромі" шляхом його перетворення на ПП "Агромі" (а.с. 193-194, т. 1).

17.12.2010 р. загальними зборами засновників ІП "Агромі" (засновники: ОСОБА_9- 99% голосів та ОСОБА_6 - 1 % голосів) прийнято рішення, оформлене протоколом № 4-4, про відміну рішення щодо припинення шляхом перетворення ІП "Агромі" у ПП "Агромі" (а.с. 197-198, т. 1).

18.12.2010 р. загальними зборами засновників ІП "Агромі" (засновники: ОСОБА_9- 99% голосів та ОСОБА_6 - 1 % голосів) прийнято рішення, оформлене протоколом № 5, зокрема, про розгляд заяви засновника ОСОБА_6 щодо її виходу із складу засновників ІП "Агромі", зміну складу засновників ІП "Агромі", ввівши до складу засновників ІП "Агромі" замість ОСОБА_6 громадянина України ОСОБА_7 (а.с.208-212, т. 1).

27.12.2010 р. загальними зборами засновників ІП "Агромі" (засновники: ОСОБА_9- 99,5 % голосів та ОСОБА_6 - 0,5 % голосів) прийнято рішення, оформлене протоколом № 5, зокрема, про прийняття рішення щодо припинення ІП "Агромі" шляхом перетворення у ПП "Агромі", створення комісії з припинення ІП "Агромі" (а.с. 238-239, т. 1).

28.02.2011 р. установчими зборами засновників ПП "Агромі" прийнято рішення, оформлене протоколом № 01-11, зокрема, про створення приватного підприємства "Агромі" шляхом перетворення з іноземного підприємства "Агромі", підписання передавального балансу, затвердження статуту ПП "Агромі", обрання директора ПП "Агромі" (а.с. 57-60, т. 1).

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам та наявним в справі доказам, суд виходить із наступного.

Згідно із ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 статті 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пунктом 4 частини 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

За змістом статті 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації , що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Згідно зі ст. 79 ГК України господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.

Як визначено ч. 1 ст. 1 Закону України "Про господарські товариства" та статтею 113 ЦК України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Частиною 1 ст. 117 ГК України встановлено, що іноземним підприємством є унітарне або корпоративне підприємство, створене за законодавством України, що діє виключно на основі власності іноземців або іноземних юридичних осіб, або діюче підприємство, придбане повністю у власність цих осіб.

Відповідно до положень ст. 4 Закону України "Про господарські товариства", ст.ст. 87, 88 ЦК України, ст.ст. 57,82 ГК України документом, який визначає правовий статус юридичної особи, є статут.

Згідно із ч. 2 ст. 4 Закону України "Про господарські товариства" до установчих документів включаються відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

Враховуючи, що Іноземне підприємство "Агромі" створено за участі двох засновників, а його статутний фонд розподілений на частки між вказаними засновниками, то за всіма ознаками, ІП "Агромі" відноситься до господарських товариств, а тому, при вирішенні даного спору застосовуються норми, що регулюють діяльність господарських товариств.

Підтвердженням вказаного висновку є також абзац 5 частини 3.1 рішення Конституційного Суду України від 05.02.2013 р. №1-рп/2013, відповідно до якого "…статутний (складений) капітал є однією з юридичних ознак господарського товариства".

Згідно із ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право: брати участь в управлінні товариством в порядку, визначеному установчими зборами; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства; здійснити відчуження часток у статутному капіталі або цінних паперів. Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Відповідно до ч. 5 ст. 61 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь - хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

П. 8.2. Статуту ІП "Агромі" в редакції від 01.07.2010 р. визначено, що органами управління підприємства є: вищий орган - загальні збори Засновників .

Відповідно до п.п. "б", "г", "о" п. 8.4. Статуту в редакції від 01.07.2010 р. до виключної компетенції Засновників належать: внесення змін та доповнень до Статуту підприємства; прийом нових засновників та прийняття рішення про вихід засновників з підприємства на підставі поданої заяви або виключення засновників; прийняття рішення про припинення діяльності підприємства, призначення ліквідаційної комісії та затвердження ліквідаційного балансу.

Згідно із п. 8.5.1. Статуту в редакції від 01.07.2010 р. засновник повідомляються про проведення зборів персонально із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за тридцять днів до скликання зборів засновників. Порядок повідомлення Засновників затверджується рішенням загальних зборів, яке є невід'ємною частиною цього Статуту.

Будь-хто із засновників підприємства вправі вимагати розгляду питання на зборах засновників за умови, що воно було ним поставлено не пізніше як за 25 днів до початку зборів. Не пізніше як за 7 днів до скликання зборів, засновникам повинна бути надана можливість ознайомитися документами з питань, внесених до порядку денного (п. 8.5.2. Статуту в редакції від 01.07.2010 р.).

Відповідно до п. 8.5.3. Статуту в редакції від 01.07.2010 р. засновники, які беруть участь в зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний засновник на момент проведення загальних зборів. При цьому кількість голосів рахується відповідно до відомостей державного реєстру. Голова зборів повинен не пізніше ніж за сім днів до початку зборів отримати відповідні відомості. Перелік (реєстр) засновників, що беруть участь у загальних зборах, підписується головою та секретарем зборів і є невід'ємним додатком протоколу загальних зборів.

У п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" роз'яснено, що рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої ст.ст. 43, 61 Закону України "Про господарські товариства". Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Системний аналіз наведених норм матеріального права дають підстави для висновку, що одним із гарантованих прав учасника товариства є його участь в управлінні товариством через діяльність у вищому органі товариства - загальних зборах. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому статутом порядку є грубим порушенням його прав, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02.09.2014 р. у справі № 5017/1221/2012 , яка згідно з ст. 111 28 ГПК України має враховуватися судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Як встановлено господарським судом, всупереч вимогам ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" та положень Статуту позивача, як засновника ІП "Агромі" не було повідомлено про проведення 28.08.2010 р. загальних зборів засновників ІП "Агромі", а також не надіслано порядок денний таких зборів, чим порушено право позивача на участь в загальних зборах, що є самостійною підставою для визнання недійсним рішення, прийнятого на зборах засновників, проведених без участі засновника, не повідомленого у визначений Законом спосіб про дату, час, місце проведення таких зборів і порядок денний.

Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач посилається на те, що такі повідомлення у ПП "Агромі" відсутні, оскільки про загальні збори повідомлялося у телефонному режимі, що в свою чергу заперечується позивачем.

З урахуванням змісту положень ст.ст.33, 34 ГПК України суд приходить до висновку, що при взаємосуперечливих процесуальних позиціях сторін щодо факту повідомлення позивача про проведення загальних зборів та порядок денний належними та допустимими доказами цього являються листи з описами вкладення, поштові квитанції, телеграми тощо, які в матеріалах справи відсутні і відсутність яких визнається відповідачем.

Таким чином, неповідомлення позивача про час та місце проведення загальних зборів призвело до порушення його прав, що є безумовною підставою для визнання їх недійсними у зв'язку з прямою вказівкою закону.

Разом з тим відповідачем, в ході розгляду справи до суд подано заяви про застосування позовної давності б/н від 11.07.2017 р., заяві про застосування спливу строку позовної давності б/н від 05.09.2017 р.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

До позовних вимог позивача про визнання недійсним рішення загальних зборів, відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України встановлено позовну давність тривалістю у три роки.

За загальним правилом частини 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до частини 1 ст. 268 Цивільного кодексу України позовна давність не поширюється на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 ст. 100 Цивільного кодексу України право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може передаватися іншій особі. Види особистих немайнових прав визначені статтею 270 цього Кодексу.

Стаття 269 Цивільного кодексу України передбачає, що особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом. Особисті немайнові права фізичної особи не мають економічного змісту. Особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитися від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав, вона володіє ними довічно.

Водночас, у частині 1 ст. 100 Цивільного кодексу України йдеться про загальне право фізичної особи брати участь у товариствах. Наслідком реалізації свого права участі фізичної особи у товаристві є набуття відповідних корпоративних прав. Частиною 1 ст. 167 Господарського кодексу України передбачено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні товариством, отримання певної частки прибутку (дивідендів).

Таким чином, право, про захист якого позивачами пред'явлено позовну вимогу, не є немайновим в розумінні ст. 269 Цивільного кодексу України та ст. 167 Господарського кодексу України.

Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд у п. 2.37. постанови Пленуму від 25.02.2016 р. № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" в якому роз'яснено, що права учасника товариства, які випливають з права його участі у цьому товаристві, не є особистими немайновими правами у розумінні статті 100 ЦК України. Отже, під час вирішення питання про застосування позовної давності до вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників господарського товариства немає підстав для застосування частини першої статті 100 ЦК України у поєднанні з пунктом 1 частини першої статті 268 ЦК України. До таких вимог необхідно застосовувати загальну позовну давність.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Підстави для зупинення перебігу позовної давності визначені ст. 263 ЦК України, підстави для переривання перебігу позовної давності - ст. 264 ЦК України.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч. 5 ст. 267 ЦК України).

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. Щодо фізичної особи (громадянина) останніми можуть бути документально підтверджені тяжке захворювання, тривале перебування поза місцем свого постійного проживання (наприклад, за кордоном) тощо (п.п. 2.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").

З матеріалів справи вбачається, що із вищевказаними позовними вимогами до суду позивач звернувся 16.06.2017 року - зі спливом 7-ми років, тобто з пропуском строку позовної давності.

Проте, позивач вважає, що позовна давність у спірних правовідносинах ним не пропущено.

Доводи, наведені позивачем в обґрунтування його позиції щодо звернення з позовом до суду в межах позовної давності, суд вбачає за можливе врахувати при дослідженні питання поважності причин пропущення позовної давності.

Відповідно, в обґрунтування поважності причин пропуску позовної давності позивач посилається на ті обставини, що його не було повідомлено про скликання і проведення загальних зборів та про прийняті цими зборами рішення, посилаючись на своє перебування за межа території свого постійного місця проживання, перебування на протязі 2011 р. - 2016 р.р. досить часто за межами свого постійного місця проживання - Туреччини, той факт, що він є громадянином Туреччини та в повній мірі не розуміє українську та російську мови та враховуючи, що назва підприємств однакова, а їх різниця тільки полягає у різній організаційні формі та зміни однієї букви на іншу у скороченій назві, він вважав, що ПП"Агромі" є підприємством, Засновником якого він був, та те, що лише, 30.03.2017 р., після приїзду до України, за твердженням позивача, йому стало відомо про те, що Іноземне підприємство "Агромі" та Приватне підприємство "Агромі", є різними юридичними особами та його з невідомих причин було виключено зі складу засновників, з огляду на що він звернувся до ТОВ "Провідна юридична компанія "Гарант" за юридичною консультацією, яким 31.03.2017 р. надано ОСОБА_1 роздруківку офіційного сайту Міністерства юстиції України, в якій зазначено інформацію, що обох підприємств. Згідно роздруківки значиться, що датою коли було зроблено є запит є 31.03.2017 р.

Проте, суд не вбачає підстав вважати, що обставини, на які посилається позивач, є поважними причинами спливу позовної давності та, відповідно, не вбачає підстав дійти висновку, що порушене право позивача підлягає захисту.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з відміток паспорт позивача останній неодноразово перетинав кордон території України. Крім того, зі змісту позовної заяви слідує, що позивач постійно підтримував зв'язок із засновниками ІП "Агромі", у телефонному режимі.

До того ж виходячи зі змісту ст. 41 Конституції власність зобов'язує . Тобто власник має не лише певні права щодо об'єкту власності, а й обов'язки щодо користування нею. Разом з тим, позивач мав певні права, але не користувався ними, тоді як мав можливість дізнатися (довідатися) про порушення свого права у межах трирічного строку позовної давності , зокрема мав змогу отримати інформацію щодо складу учасників господарства за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, доступ до якого є вільним, а тому, доводи позивача про обізнаність щодо порушення його корпоративних прав у зв'язку з виключенням з підприємства лише з 31.03.2017 р. суд відхиляє.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", яка набрала чинності для України 11.09.1997, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, у п. 1 статті 32 Конвенції, наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: 1) забезпечувати юридичну визначеність і остаточність , захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та 2) запобігати несправедливості , яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Високий суд, також вважає, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: 1) забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, 2) захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі "Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства" (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень (п.137 рішення від 09.01.2013 року за заявою № 21722/11 у справі "Волков проти України").

З огляду на те, що відповідачем до прийняття рішення у справі було подано заяву про застосування позовної давності, суд вважає наявними підстави для відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 про захист його права, як власника частки у статутному капіталі іноземного підприємства "Агромі (код ЄДРПОУ - 37085163) шляхом: визнання недійсним рішення Загальних зборів засновників про виключення ОСОБА_1 із складу засновників, викладеного в протоколі № 4 від 28.08.2010 р. у зв'язку із пропуском строку позовної давності наданого для звернення до суду за захистом свого права.

Оскільки решта позовних вимог має похідний характер від вимоги про визнання недійсним рішення Загальних зборів засновників про виключення ОСОБА_1 із складу засновників, викладеного в протоколі № 4 від 28.08.2010 р., суд також відмовляє в задоволенні позову в цих частинах у зв'язку із пропуском строку позовної давності.

Наведене не позбавляє права позивача захисти своє право шляхом звернення до суд з позовом про відшкодування йому вартості належної частки у іноземному підприємстві "Агромі", за умови підтвердження її внесення до статутного фонду зазначеного підприємства.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст.33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

За вказаних вище обставин в їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У зв'язку з відмовою в задоволенні позову витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на позивача відповідно до ст.49 ГПК України.

12.10.2017 р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 87, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ :

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Агромі" про: визнання недійсним рішення Загальних зборів засновників про виключення ОСОБА_1 із складу засновників, викладеного в протоколі № 4 від 28.08.2010 р.; визнання недійним зміни до Статуту Іноземного підприємства "Агромі" в частині виключення із засновників юридичної особи ОСОБА_1, затвердженого протоколом Загальних зборів засновників № 4 від 28.08.2010 р.; поновлення в ОСОБА_1, як власника частки у статутному капіталі Іноземного підприємства "Агромі" (код ЄДРПОУ 37085163) числі засновників; визнання недійсним рішення Загальних зборів засновників про включення до складу засновників ОСОБА_6 Іноземного підприємства "Агромі" в протоколі № 4 від 28.08.2010 р.; визнання недійсним рішення Загальних зборів засновників про включення до складу засновників ОСОБА_7 Іноземного підприємства "Агромі" в протоколі № 5 від 18.12.2010 р.; визнання недійсним рішення Загальних зборів засновників про припинення Іноземного підприємства "Агромі" шляхом перетворення у приватне підприємство "Агромі" в протоколі від 27.12.2010 р.; скасування рішення Державного реєстратора про припинення (ліквідацію) іноземного підприємства "Агромі" шляхом перетворення у Приватне підприємство "Агромі" відмовити повністю.

Повне рішення складено 17 жовтня 2017 р.

Головуючий суддя О.О. Банасько

Судді В.В. Матвійчук

С.С. Тісецький

віддрук. 1 прим.:

1 - до справи.