Ухвала

від 05.10.2017 по справі 910/5794/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

05.10.2017Справа № 910/5794/17

За заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг Руно"

про розстрочку виконання рішення

у справі № 910/5794/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АГ-БАГ-Україна";

до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг Руно";

про стягнення 130 933,57 грн.

Суддя Привалов А.І.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача (заявника): Гайдамаченко В.Г., довіреність від 15.08.17.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "АГ-БАГ-Україна" (надалі - позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг Руно" (надалі - відповідач) про стягнення 130 933,57 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.05.2017р. у справі №910/5794/17, повний текст рішення підписано 30.05.2017р., позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг Руно" (03055, м. Київ, вул. Шулявська, 7; код ЄДРПОУ 32736177) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АГ-БАГ-Україна" (07700, Київська обл., м. Яготин, вул. Київська, 4; код ЄДРПОУ 34233561) основний борг у сумі 37 000 грн., 13 788 грн. 87 коп. - пені, 9920,25 грн. - 20% річних, 5667 грн. 92 коп. - інфляційних втрат та витрати по сплаті судового збору в сумі 1595 грн. 66 коп.; припинено провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 40 000,00 грн. та відмовлено в іншій частині позовних вимог.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2017р. рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2017р. залишено без змін.

25.09.2017р. на виконання зазначеного рішення суду видано відповідний наказ.

На адресу Господарського суду міста Києва від товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг Руно" надійшла заява про рострочку виконання рішення суду строком на 6 місяців.

Обґрунтовуючи дану заяву, заявник посилається на те, що у зв'язку із відсутністю бюджетної підтримки тваринництва та сільського господарства, а також різким збільшенням податкового навантаження з 01 січня 2017р., сільськогосподарський товаровиробник, яким є підприємство "Агрохолдинг Руно", потрапив у надзвичайно скрутне фінансове становище.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2017р. прийнято до провадження заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг Руно" про розстрочку виконання рішення та призначено розгляд заяви на 05.10.2017р.

Представник заявника у судовому засіданні 05.10.2017р. заяву про розстрочку виконання рішення суду строком на 6 місяців по справі підтримав повністю, з підстав викладених у заяві.

Представник позивача не з'явися, про причини неявки суд не повідомив, письмові пояснення суду не надав.

Розглянувши заяву про розстрочку виконання рішення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, Господарський суд міста Києва вважає, що заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Вказаними нормами визначено процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних з проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Водночас, Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 43 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Як вбачається з п. 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України , підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Суд відзначає, що особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, тобто тягар доказування покладається саме на особу, яка подала заяву про розстрочку виконання рішення. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України .

Так, за змістом статті 32 Господарського процесуального кодексу України, наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів - фактичних даних.

Докази, у відповідності зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, повинні відповідати, зокрема, вимогам належності та допустимості.

Заявник зазначає, що обставиною, яка ускладнює та унеможливлює виконання рішення суду є скрутне матеріальне становище товариства.

Між тим, всупереч положенням статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, заявник під час вирішення питання про можливість розстрочки виконання рішення суду не надав жодних належних та допустимих доказів, які підтверджують відсутність коштів та скрутне матеріальне становище товариства.

Також суд приймає до уваги, що згідно приписів статті 9 Конституції України, статті 19 Закону України Про міжнародні договори України і статті 4 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами міжнародних договорів, ратифікованих законами України.

Згідно з вимогами статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У зв'язку з ратифікацією Конвенції, протоколів до неї та прийняттям Верховною Радою України Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , господарським судам у здійсненні судочинства зі справ, віднесених до їх підвідомчості, слід застосовувати судові рішення та ухвали Суду з будь-якої справи, що перебувала в його провадженні (абз. 3 п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003р. Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини ).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не може прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність як виняткові обставини (див. § 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі Півень проти України від 29.06.2004).

При цьому, Європейський суд з прав людини допускає, що затримки у виконанні рішення можуть бути обґрунтовані за окремих обставин, проте державні органи не можуть довільно посилатись на відсутність коштів як на вибачення за невиплату боргу за рішенням, а затримки не можуть бути такими, що зводять нанівець право, що захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції (див. § 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бакай та інші проти України від 09.11.2004).

Тобто, в будь-якому випадку відсутність коштів, тяжкий фінансовий стан боржника не є винятковими обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим та не є підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення .

Згідно з п. 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України , вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Суд враховує ту обставину, що саме з вини відповідача позивач був вимушений звертатись до суду для захисту своїх прав, наявність порушення яких встановлено судом.

У відповідності до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, не вважаються обставинами, які звільняють боржника від відповідальності, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.

Крім того, згідно ст. 124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Розстрочка виконання рішення суду допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що причини, з яких відповідач не має можливості виконати рішення суду, належним чином не підтверджені та не є поважними, а відтак, заява товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг Руно" про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2017р. у справі № 910/5794/17 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг Руно" про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2017р. у справі №910/5794/17 строком на 6 місяців відмовити повністю.

Суддя А.І. Привалов