Рішення

від 10.10.2017 по справі 910/13441/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2017Справа №910/13441/17

За позовомПриватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал доТовариства з обмеженою відповідальністю С.П.І. Сервіс простягнення 86869 грн. 46 коп.

Суддя Отрош І.М.

Представники сторін:

від позивача : Шевченко О.М. - представник за довіреністю № 531 від 02.10.2017;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

10.08.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю С.П.І. Сервіс про стягнення 86869 грн. 46 коп., з яких 54625 грн. 20 коп. основного боргу, 17739 грн. 35 коп. пені, 2731 грн. 26 коп. штрафу, 1744 грн. 28 коп. 3% річних та 10029 грн. 38 коп. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та укладеного між сторонами Договору № 07453/5-08 від 05.06.2007, не у повному обсязі здійснив оплату за поставлену позивачем воду та надані послуги з водовідведення за загальний період з 01.07.2016 по 30.06.2017, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 54625 грн. 20 коп. Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати за надані позивачем послуги, останнім було заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 2731 грн. 26 коп., пеню у розмірі 17739 грн. 35 коп.,3% річних у розмірі 1744 грн. 28 коп. та інфляційні втрати у розмірі 10029 грн. 38 коп. за загальний період нарахування з 02.08.2016 по 30.06.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2017 порушено провадження у справі № 910/13441/17, розгляд справи призначено на 26.09.2017.

У судовому засіданні 26.09.2017 представник позивача подав письмові пояснення по справі, в яких зазначив, що нарахування обсягів питної води, що йде на підігрів, та стоків проводиться згідно з показниками лічильників (приладів) обліку, встановлених на водопровідному вводі до водопідігрівача у вбудованому індивідуальному тепловому пункті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2017, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 10.10.2017.

05.10.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення по справі, в яких позивач зазначив, що нарахування за спожиті відповідачем послуги здійснювалось за трьома кодами відповідно до кожного відкритого особового рахунку абонента: код 8-1185 для здійснення розрахунків за послуги з постачання питної холодної води та відведення її стоків; код 8-51185 для здійснення розрахунків за послуги з постачання питної холодної води для підігріву та відповідний об'єм стоків; код 10-1660 для здійснення розрахунків за послуги з постачання питної холодної води та відведення її стоків. При цьому, відповідач зауважив, що тепловий пункт (бойлер) знаходиться на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю С.П.І. Сервіс , що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Представник позивача у судовому засіданні 10.10.2017 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 10.10.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвал суду не виконав, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103039296709.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, беручи до уваги відсутність клопотань сторін про відкладення розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в матеріалах справи доказами.

У судовому засіданні 10.10.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

05.06.2007 між Відкритим акціонерним товариством Акціонерна компанія Київводоканал (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю С.П.І. Сервіс (абонент) укладено Договір № 07453/5-08 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва приймати від нього стічні води у систему каналізації м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва, а абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву від 20.07.2001 № 359 наказано перетворити Державне комунальне об'єднання Київводоканал у Відкрите акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал .

Відповідно до п. 1.2 Статуту Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал товариство створено шляхом перетворення державного комунального об'єднання водопровідно-каналізаційного господарства Київводоканал у відкрите акціонерне товариство відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву від 20.07.2001 № 359.

Відповідно до наказу № 159 від 28.04.2017 Публічне акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал перейменоване на Приватне акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал .

Згідно з п. 2.1.1 Договору № 07453/5-08 від 05.06.2007 облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показанням лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об'єктів водопостачання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом. Обсяг наданої води для поливу визначається за показаннями лічильника. В разі технічної неможливості встановлення лічильника кількість поставленої для поливу води може визначатися за узгодженням з постачальником розрахунком на підставі наданих абонентом офіційних документів, якими визначена площа поливу.

Згідно з п. 2.1.2 Договору № 07453/5-08 від 05.06.2007 зняття показань з лічильника здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника.

Згідно з п. 2.1.4 Договору № 07453/5-08 від 05.06.2007 кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показаннями лічильників стічних вод або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до розділу 2 Правил користування та місцевих правил приймання.

Відповідно до п. 2.2.1 Договору № 07453/5-08 від 05.06.2007 постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водо постання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору постачальник доводить абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів.

Згідно з п. 2.2.2 Договору № 07453/5-08 від 05.06.2007 у розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг зі відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента. За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу, оплата за надані послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу.

Згідно з п. 2.2.3 Договору № 07453/5-08 від 05.06.2007 в разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документу абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-го числа наступного місяця платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 2 статті 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлене договором або не випливає із суті змішаного договору.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку про його змішану правову природу, а саме, про те, що договір містить елементи договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу (постачання води) та елементи договору про надання послуг (відведення води).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Закон України "Про питну воду та питне водопостачання" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров'я людини питною водою.

В статті 1 цього Закону визначено, що централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води; централізоване водовідведення - господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об'єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов'язаних єдиним технологічним процесом.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності.

Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Тобто, стаття 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" передбачає надання послуг з питного водопостачання на підставі договору з підприємством питного водопостачання.

Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначається Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року № 190 (далі - Правила), які є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Пунктом 1.4 Правил визначено, що приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002 N 37, зареєстрованих у Мін'юсті 26.04.2002 за N 403/6691 (далі - Правила приймання №37), а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.

Згідно з пунктом 1.2 Правил № 37, останні поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - підприємства).

Відповідно до пункту 1.4 Правил № 37 стічні води підприємств - усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території Підприємства (з урахуванням субабонентів).

Згідно з пунктом п. 2.4 Правил № 37 підприємства зобов'язані виконувати в повному обсязі вимоги цих правил, місцевих правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки водоканалу за надані послуги.

Отже, надання послуг із приймання стічних вод регулюється умовами укладеного сторонами договору, а вартість таких послуг підлягає оплаті абонентом (яким є відповідач) на користь водоканалу.

Таким чином, оплаті підлягають послуги з водовідведення стічних вод, що утворились після використання холодної води та води, що підігрівається тепловими пунктами відповідача.

Згідно з пунктом 3.7 Правил розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Судом встановлено, що позивачем були присвоєні відповідачу наступні коди : код 8-1185 для здійснення розрахунків за послуги з постачання питної холодної води та відведення її стоків; код 8-51185 для здійснення розрахунків за холодну воду на підігрів та відповідний об'єм стоків та код 10-1660 для здійснення розрахунків за послуги з постачання питної холодної води та відведення її стоків, що вбачається з сукупності наявних в матеріалах справи доказів, а саме з актів про зняття показань з приладу обліку, розшифровок рахунків абонента та розпоряджень на реєстрацію чи підтвердження даних щодо водолічильника та відкриття особового рахунку.

Крім того, 05.10.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення по справі, в яких позивач зазначив, що нарахування за спожиті відповідачем послуги здійснювалось за трьома кодами відповідно до кожного відкритого особового рахунку абонента: код 8-1185 для здійснення розрахунків за послуги з постачання питної холодної води та відведення її стоків; код 8-51185 для здійснення розрахунків за послуги з постачання питної холодної води для підігріву та відповідний об'єм стоків; код 10-1660 для здійснення розрахунків за послуги з постачання питної холодної води та відведення її стоків.

Судом встановлено, що за період з 01.07.2016 по 30.06.2017 позивач здійснив постачання відповідачу холодної води та надав послуги водовідведення на суму 163407 грн. 13 коп., що підтверджується долученими позивачем через канцелярію суду 22.09.2017 та 05.10.2017 копіями актів про зняття показань з приладів обліку (вказані акти підписані відповідачем) та розшифровками рахунків абонента за спірний період, а також розгорнутим розрахунком заборгованості, який долучено позивачем до позовної заяви (за кодом 8-1185 ).

Зокрема, судом встановлено, що у липні 2016 року позивач здійснив постачання відповідачу холодної води та надав послуги водовідведення на суму 17953 грн. 38 коп., у серпні 2016 року - на суму 22499 грн. 51 коп., у вересні 2016 року - на суму 14637 грн. 67 коп., у жовтні 2016 року - на суму 14410 грн. 12 коп., у листопаді 2016 року - на суму 8816 грн. 47 коп., у грудні 2016 року - на суму 12508 грн. 52 коп., у січні 2017 року - на суму 10458 грн. 76 коп., у лютому 2017 року - на суму 11261 грн. 38 коп., у березні 2017 року - 10915 грн. 63 коп., у квітні 2017 року - 12533 грн. 22 коп., у травні 2017 року - на суму 10773 грн. 92 коп., у червні 2017 року - 16638 грн. 55 коп.

Обсяг та вартість поставленої позивачем холодної води та наданих послуг з водовідведення за вказаний період у розмірі 163407 грн. 13 коп. (за кодом 8-1185) відповідачем не заперечувався.

Крім того, судом встановлено, що за період з 01.06.2017 по 30.06.2017 позивач здійснив постачання відповідачу холодної води та надав послуги водовідведення на суму 2539 грн. 57 коп., що підтверджується долученими позивачем через канцелярію суду 22.09.2017 копіями актів про зняття показань з приладів обліку (підписаний відповідачем) та розшифровкою рахунків абонента за спірний період, а також розгорнутим розрахунком заборгованості, який долучено позивачем до позовної заяви (за кодом 10-1660 ).

Обсяг та вартість поставленої позивачем холодної води та наданих послуг з водовідведення у червні 2017 року у розмірі 2539 грн. 57 коп. (за кодом 10-1660) відповідачем не заперечувався.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 2.2.2 Договору № 07453/5-08 від 05.06.2007 у розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг зі відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента. За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу, оплата за надані послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу.

22.09.2017 позивачем через канцелярію суду долучено до матеріалів справи довідку ПАТ Банк Кредит Дніпро про інформацію щодо дебетових повідомлень, що надсилались на адресу відповідача (із зазначенням дати надходження та суми) за спірний період.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був здійснювати розрахунки за Договором № 07453/5-08 від 05.06.2007 у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента.

При цьому, відповідачем не було висловлено заперечень щодо неотримання ним надісланих позивачем вказаних розрахункових документів за спірний період.

Водночас, в будь-якому випадку, враховуючи положення п. 2.2.3 Договору № 07453/5-08 від 05.06.2007, відповідач повинен був здійснювати оплату за поставлену позивачем холодну воду та надані послуги з відведення холодної води не пізніше 5-го числа наступного місяця.

Судом встановлено, що за поставлену позивачем холодну воду та надані послуги з відведення холодної води за період з липня 2016 року по червень 2017 року за кодом 8-1185 (на суму 163407 грн. 13 коп.) відповідачем були сплачені грошові кошти у загальному розмірі 136768 грн. 59 коп . (сплачено відповідачем 114887 грн. 01 коп. та здійснено перерахунок на суму 21881 грн. 58 коп.), що підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи 22.09.2017 копіями банківських виписок з рахунку відповідача (із зазначенням коду 8-1185 у призначенні платежу) та реєстром надходження грошових коштів від відповідача, а також відображено у розрахунку заборгованості, долученому позивачем до позовної заяви.

Порядок здійснення позивачем зарахування сплачених відповідачем грошових коштів відповідачем не заперечувався.

Таким чином, враховуючи загальну вартість поставленої позивачем холодної води та наданих послуг з відведення холодної води за кодом 8-1185 за період з 01.07.2016 по 30.06.2017 на суму 163407 грн. 13 коп., та розмір сплачених відповідачем грошових коштів (з урахуванням проведеного перерахунку) у сумі 136768 грн. 59 коп., суд дійшов висновку, що у відповідача виникла заборгованість у розмірі 26638 грн. 54 коп . (за кодом 8-1185 за період з 01.07.2016 по 30.06.2017).

Доказів сплати грошових коштів у розмірі 26638 грн. 54 коп. (за кодом 8-1185) станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

Крім того, судом встановлено, що за поставлену позивачем холодну воду та надані послуги з відведення холодної води у червні 2017 року (з 01.06.2017 по 30.06.2017) за кодом 10-1660 (на суму 2539 грн. 57 коп.) відповідачем не було здійснено оплати, що не було спростовано відповідачем належними та допустимими доказами, зокрема, відповідачем не надано суду доказів сплати грошових коштів у сумі 2539 грн. 57 коп. (за кодом 10-1660 за червень 2017 року) - копій банківських виписок, платіжних доручень, тощо.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у відповідача виникла заборгованість з оплати за поставлену позивачем холодну воду та надані послуги з відведення холодної води у червні 2017 року на суму 2539 грн. 57 коп . (за кодом 10-1660).

Доказів сплати грошових коштів у розмірі 2539 грн. 57 коп. (за кодом 10-1660) станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

Також, судом встановлено, що за період з 01.11.2016 по 30.06.2017 позивач здійснив постачання відповідачу холодної води на підігрів та надав послуги водовідведення на суму 45715 грн. 57 коп., що підтверджується долученими позивачем через канцелярію суду 15.09.2016 копіями актів про зняття показань з приладів обліку (вказані акти підписані відповідачем) та розшифровками рахунків абонента за спірний період, а також розгорнутим розрахунком заборгованості, який долучено позивачем до позовної заяви (за кодом 8-51185).

Зокрема, судом встановлено, що у листопаді 2016 року позивач здійснив постачання відповідачу холодної води на підігрів та надав послуги водовідведення на суму 4642 грн. 85 коп., у грудні 2016 року - на суму 6803 грн. 75 коп., у січні 2017 року - на суму 6433 грн. 31 коп., у лютому 2017 року - на суму 5605 грн. 99 коп., у березні 2017 року - на суму 5680 грн. 08 коп., у квітні 2017 року - на суму 6285 грн. 13 коп., у травні 2017 року - 5817 грн. 36 коп., у червні 2017 року - на суму 4447 грн. 10 коп.

Обсяг та вартість поставленої позивачем холодної води на підігрів та наданих послуг з водовідведення за вказаний період у розмірі 45715 грн. 57 коп. відповідачем не заперечувався.

Відповідно до пункту 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008, суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення. Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності. Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

У судовому засіданні 26.09.2017 представник позивача подав письмові пояснення по справі, в яких зазначив, що нарахування обсягів питної води, що йде на підігрів, та стоків проводиться згідно з показниками лічильників (приладів) обліку, встановлених на водопровідному вводі до водопідігрівача у вбудованому індивідуальному тепловому пункті.

05.10.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення по справі, в яких позивач зазначив, що тепловий пункт (бойлер) знаходиться на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю С.П.І. Сервіс , що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Судом встановлено, що відповідно до дислокацій житлового фонду, копії яких долучено позивачем до позовної заяви, та які підписані уповноваженим представником відповідача і скріплені печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю С.П.І. Сервіс , тепловий пункт (бойлер) перебуває на балансі відповідача.

Крім того, у долучених позивачем до матеріалів справи підтверджень на реєстрацію чи підтверджень даних щодо лічильника та відкриття особового рахунку, зазначено, що бойлер перебуває у власності абонента (Товариства з обмеженою відповідальністю С.П.І. Сервіс ).

Таким чином, зважаючи на те, що індивідуальний тепловий пункт, від якого здійснюється підігрів води, яка постачається відповідачу, перебуває на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю С.П.І. Сервіс , суд дійшов висновку, що відповідач повинен сплачувати позивачу грошові кошти за холодну воду, яка використана на потреби гарячого водопостачання.

Перебування бойлеру (теплового пункту) на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю С.П.І. Сервіс відповідачем не заперечувалось.

Судом встановлено, що за поставлену позивачем холодну воду, яка використовується для підігріву, та надані послуги з відведення води за період з 01.11.2016 по 30.06.2017 за кодом 8-51185 (на суму 45715 грн. 57 коп.) відповідачем були сплачені грошові кошти у загальному розмірі 20268 грн. 48 коп ., що підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи 22.09.2017 копіями банківських виписок з рахунку відповідача (із зазначенням коду 8-51185 у призначенні платежу) та реєстром надходження грошових коштів від відповідача, а також відображено у розрахунку заборгованості, долученому позивачем до позовної заяви.

Порядок здійснення позивачем зарахування сплачених відповідачем грошових коштів відповідачем не заперечувався.

Таким чином, враховуючи загальну вартість поставленої позивачем холодної води, яка використовується для підігріву, та наданих послуг з відведення води за кодом 8-51185 за період з 01.11.2016 по 30.06.2017 на суму 45715 грн. 57 коп., та розмір сплачених відповідачем грошових коштів у сумі 20268 грн. 48 коп., суд дійшов висновку, що у відповідача виникла заборгованість у розмірі 25447 грн. 09 коп . (за кодом 8-51185 за період з 01.11.2016 по 30.06.2017).

Доказів сплати грошових коштів у розмірі 25447 грн. 09 коп. (за кодом 8-51185) станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Наявність та обсяг заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю С.П.І. Сервіс за Договором № 07453/5-08 від 05.06.2007 у загальному розмірі 54625 грн. 20 коп. (за кодом 8-1185 у розмірі 26638 грн. 54 коп.; за кодом 10-1660 у розмірі 2539 грн. 57 коп. та за кодом 8-51185 у розмірі 25447 грн. 09 коп.) підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв'язку з чим позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю С.П.І. Сервіс суми основного боргу у розмірі 54625 грн. 20 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню у загальному розмірі 17739 грн. 35 коп., а саме: 14940 грн. 71 коп . пені за прострочення оплати поставленої холодної води та наданих послуг з відведення холодної води за кодом 8-1185 (5333 грн. 44 коп. пені за період з 02.08.2016 по 30.06.2017 за липень 2016 року; 5640 грн. 71 коп. пені за період з 05.09.2016 по 30.06.2017 за серпень 2016 року; 1649 грн. 06 коп. пені за період з 07.11.2016 по 30.06.2017 за жовтень 2016 року; 16 грн. 36 коп. пені за період з 04.12.2016 по 28.12.2016 за листопад 2016 року; 1005 грн. 54 коп. пені за період з 02.01.2017 по 30.06.2017 за грудень 2016 року; 94 грн. 87 коп. пені за період з 05.02.2017 по 30.06.2017 за січень 2017 року; 438 грн. 74 коп. пені за період з 05.03.2017 по 30.06.2017 за лютий 2017 року та 762 грн. 00 коп. пені за період з 01.04.2017 по 30.06.2017 за березень 2017 року) та 2798 грн. 64 коп . пені за прострочення оплати поставленої холодної води, що використовується для підігріву, та наданих послуг з відведення води за кодом 8-51185 (742 грн. 35 коп. пені за період з 04.12.2016 по 30.06.2017 за листопад 2016 року; 936 грн. 91 коп. пені за період з 02.01.2017 по 30.06.2017 за грудень 2016 року; 558 грн. 51 коп. пені за період з 05.02.2017 по 30.06.2017 за січень 2017 року; 106 грн. 15 коп. пені за період з 05.03.2017 по 30.06.2017 лютий 2017 року; 396 грн. 52 коп. пені за період з 01.04.2017 по 30.06.2017 за березень 2017 року; 58 грн. 20 коп. пені за період з 06.05.2017 по 18.05.2017 за квітень 2017 року).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 4.2 Договору № 07453/5-08 від 05.06.2007 у разі порушення строків виконання зобов'язання по оплаті за надані послуги абонент сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, сторони умовами п. 4.2 Договору № 07453/5-08 від 05.06.2007 встановили інший період нарахування пені, ніж той, що визначений у ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, зазначивши, що нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, суд дійшов висновку в їх обґрунтованості в частині періоду нарахування.

Водночас, надані позивачем розрахунки пені є необгрунтованими в частині визначення розміру пені, так як позивачем при здійсненні розрахунку не було враховано зміну подвійної облікової ставки НБУ у періоді, за який нараховується пеня.

За таких обставин, суд здійснив власний розрахунок пені (за кодами 8-1185 та 8-51185) в межах заявленого позивачем періоду нарахування.

За розрахунком суду обґрунтованим розміром пені за прострочення оплати відповідачем поставленої позивачем холодної води та наданих послуг з відведення холодної води за кодом 8-1185 є пеня у загальному розмірі 13291 грн. 60 коп. (4543 грн. 96 коп. пені за липень 2016 року, 5056 грн. 11 коп. пені за серпень 2016 року, 1497 грн. 05 коп. пені за жовтень 2016 року, 16 грн. 36 коп. пені за листопад 2016 року, 969 грн. 88 коп. пені за грудень 2016 року, 90 грн. 41 коп. пені за січень 2017 року, 413 грн. 25 коп. пені за лютий 2017 року, 704 грн. 58 коп. пені за березень 2017 року).

Крім того, за розрахунком суду обґрунтованим розміром пені за прострочення оплати відповідачем поставленої позивачем холодної води, що використовується для підігріву, та наданих послуг з відведення води за кодом 8-51185 є пеня у загальному розмірі 2680 грн. 22 коп. (719 грн. 43 коп. пені за листопад 2016 року, 903 грн. 69 коп. пені за грудень 2016 року, 532 грн. 28 коп. пені за січень 2017 року, 99 грн. 98 коп. пені за лютий 2017 року, 366 грн. 64 корп. пені за березень 2017 року, 58 грн. 20 коп. пені за квітень 2017 року.).

Таким чином, обґрунтованим розміром пені, що підлягає стягненню з відповідача за Договором № 07453/5-08 від 05.06.2007, є пеня у сумі 15971 грн. 82 коп ., у зв'язку з чим позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю С.П.І. Сервіс пені у розмірі 17739 грн. 35 коп. підлягають частковому задоволенню у розмірі 15971 грн. 82 коп.

Також, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 2731 грн. 26 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з п. 4.6 Договору № 07453/5-08 від 05.06.2007 за безпідставну відмову оплатити направлений рахунок або вимогу щодо оплати абонент сплачує постачальнику штраф у розмірі 5% від суми, яку відмовився сплатити.

Суд зазначає, що вказана умова договору, по суті, передбачає сплату відповідачем штрафу за невиконання грошового зобов'язання, а саме за несплату вартості поставленої води та наданих послуг з відведення води за кожним місяцем.

При цьому, право на стягнення з відповідача штрафу виникає у позивача відразу з виникненням прострочення оплати вартості поставленої води та наданих послуг з відведення води (незалежно від кількості днів прострочення) та обраховується від простроченої суми.

Таким чином, по суті, позивач має право на нарахування штрафу у розмірі 5% від всієї вартості поставленої води на наданих послуг з водовідведення у кожному місяці у випадку виникнення прострочення з оплати такої вартості.

Судом встановлено, що заявлений до стягнення з відповідача розмір штрафу - 2731 грн. 26 коп., є 5% від суми загальної заборгованості у розмірі 54625 грн. 20 коп.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд дійшов висновку в його обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал в частин стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю С.П.І. Сервіс штрафу у розмірі 2731 грн. 26 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у загальному розмірі 1744 грн. 28 коп. (1443 грн. 94 коп. 3% річних за прострочення оплати вартості поставленої холодної води та наданих послуг з відведення холодної води за кодом 8-1185 за загальний період з 02.08.2016 по 30.06.2017; 300 грн. 33 коп. 3% річних за прострочення оплати вартості поставленої холодної води, що використовується для підігріву, та наданих послуг з відведення води за кодом 8-51185 за загальний період з 04.12.2016 по 30.06.2017).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних, суд дійшов висновку в їх обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю С.П.І. Сервіс 3% річних у розмірі 1744 грн. 28 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у загальному розмірі 10029 грн. 38 коп. (8388 грн. 89 коп. інфляційних втрат за прострочення оплати вартості поставленої холодної води та наданих послуг з відведення холодної води за кодом 8-1185 за загальний період нарахування з 02.08.2016 по 30.06.2017; 1599 грн. 85 коп. інфляційних втрат за прострочення оплати вартості поставленої холодної води, що використовується для підігріву, та наданих послуг з відведення води за кодом 8-51185 за загальний період нарахування з 04.21.2016 по 30.06.2017; 40 грн. 63 коп. інфляційних втрат за прострочення оплати вартості поставленої холодної води та наданих послуг з відведення холодної води за кодом 10-1660 за червень 2017 року).

Згідно з положеннями пунктів 3.1 та 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат за кодами 8-1185 та 8-51185, суд дійшов висновку в їх обґрунтованості.

Водночас, перевіривши розрахунок інфляційних втрат за кодом 10-1660, суд дійшов висновку в його необґрунтованості з огляду на таке.

Як встановлено судом, у червні 2017 року позивачем було поставлено відповідачу холодну воду та надані послуги з відведення холодної води на суму 2539 грн. 57 коп.

Як встановлено судом, відповідач повинен був сплатити позивачу грошові кошти у розмірі 2539 грн. 57 коп. (за поставлену холодну воду та надані послуги з відведення холодної води у червні 2017 року за кодом 10-1660) у десятиденний термін з дня направлення позивачем платіжного документу до банку (п. 2.2.2 договору), однак у будь-якому випадку не пізніше 5-го числа наступного місяця (п. 2.2.3 договору).

Судом встановлено, що платіжна вимога про оплату грошових коштів у сумі 2539 грн. 57 коп. (за кодом 10-1660 за червень 2017 року) була надіслана банку 22.06.2017 (відповідно до реєстру дебетових повідомлень, які надсилались на адресу відповідача, наданого ПАТ Банк Кредит Дніпро ).

Таким чином, зважаючи на те, що десятиденний термін для сплати відповідачем грошових коштів настав 03.07.2017, суд дійшов висновку, що підстави для нарахування інфляційних втрат за червень 2017 року відсутні, так як відсутнє прострочення виконання грошового зобов'язання (оплата за поставлену холодну воду та надані послуги з відведення холодної води у червні 2017 року за кодом 10-1660) у червні 2017 року.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у позові Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю С.П.І. Сервіс інфляційних втрат у розмірі 40 грн. 63 коп., нарахованих за прострочення оплати холодної води та наданих послуг з відведення холодної води у червні 2017 року за кодом 10-1660.

Таким чином, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю С.П.І. Сервіс інфляційних втрат у розмірі 10029 грн. 38 коп. підлягають частковому задоволенню у розмірі 9988 грн. 75 коп.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю С.П.І. Сервіс (03115, м. Київ, вул. Львівська, буд. 22-А; ідентифікаційний код: 34296286) на користь Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А; ідентифікаційний код: 03327664) суму основного боргу у розмірі 54625 (п'ятдесят чотири тисячі шістсот двадцять п'ять) грн. 20 коп., пеню у розмірі 15971 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят одна) грн. 82 коп., штраф у розмірі 2731 (дві тисячі сімсот тридцять одна) грн. 26 коп., 3% річних у розмірі 1744 (одна тисяча сімсот сорок чотири) грн. 28 коп., інфляційні втрати у розмірі 9988 (дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім) грн. 75 коп. та судовий збір у розмірі 1566 (одна тисяча п'ятсот шістдесят шість) грн. 70 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 18.10.2017

Суддя І.М. Отрош