Постанова

від 20.02.2018 по справі 910/13441/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2018 р. Справа№ 910/13441/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Отрюха Б.В.

секретар судового засідання: Ніконенко Ю.А.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 20.02.2018.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю С.П.І. Сервіс

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2017 (повний текст складено 18.10.2017)

у справі №910/13441/17 (суддя Отрош І.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал

до Товариства з обмеженою відповідальністю С.П.І. Сервіс

про стягнення 86 869, 46 грн.

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал (далі, позивач або ПрАТ АК Київводоканал ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю С.П.І. Сервіс (далі, відповідач або ТОВ С.П.І. Сервіс ) про стягнення 86 869, 46 грн., з яких 54 625 грн. 20 коп. основного боргу, 17 739 грн. 35 коп. пені, 2 731 грн. 26 коп. штрафу, 1 744 грн. 28 коп. 3% річних та 10 029 грн. 38 коп. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та укладеного між сторонами Договору №07453/5-08 від 05.06.2007 не у повному обсязі здійснив оплату за поставлену позивачем воду та надані послуги з водовідведення за загальний період з 01.07.2016 по 30.06.2017, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 54 625 грн. 20 коп. Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати за надані позивачем послуги, останнім було заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 2731 грн. 26 коп., пеню у розмірі 17739 грн. 35 коп.,3% річних у розмірі 1744 грн. 28 коп. та інфляційні втрати у розмірі 10029 грн. 38 коп. за загальний період нарахування з 02.08.2016 по 30.06.2017.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.10.2017 у справі №910/13441/17 позов задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю С.П.І. Сервіс на користь Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал суму основного боргу у розмірі 54 625 (п'ятдесят чотири тисячі шістсот двадцять п'ять) грн. 20 коп., пеню у розмірі 15 971 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят одна) грн. 82 коп., штраф у розмірі 2 731 (дві тисячі сімсот тридцять одна) грн. 26 коп., 3% річних у розмірі 1 744 (одна тисяча сімсот сорок чотири) грн. 28 коп., інфляційні втрати у розмірі 9 988 (дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім) грн. 75 коп. та судовий збір у розмірі 1 566 (одна тисяча п'ятсот шістдесят шість) грн. 70 коп.

В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем у заявленому останнім розмірі належним чином доведено, документально підтверджено, і в той же час відповідачем жодними доказами не спростовано.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2017 у справі №910/13441/17 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до того наступного:

- суд першої інстанції, приймаючи оскаржене рішення, не з'ясував ту обставину, що житловий будинок по вул. Львівська, 22А обладнано одним лічильником, який обліковує весь обсяг питної води, яка постачається до будинку та не вказав в описовій частині рішення, яким чином позивач здійснював облік поставленої води про трьом кодам.

Так, у рішенні суду, як зазначає скаржник, не вказується, яким чином до договору були введені коди абонента: 8-1185, 8-51185, 10-1660 та яким чином дані коди узгоджуються між собою; за якою методикою проводилось нарахування обсягів води по вказаним кодам.

- суд першої інстанції не вказав у рішенні, які саме розрахункові документи постачальник направляв до банківської установи, на підставі яких абонент (відповідач) повинен був проводити оплату послуг; яким чином постачальник здійснював зарахування оплат абонента у спірний період часу при наявності заборгованості у попередні періоди.

- судом першої інстанції безпідставно стягнуто з відповідача інфляційні втрати, 3% річних, пеню, штраф, не наведено їх розрахунку.

- Товариство з обмеженою відповідальністю С.П.І. Сервіс не отримувало ні копії позовної заяви у даній справі, ні ухвали суду про порушення провадження у справі, а дізналось про судове рішення випадково.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу відповідача було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2017 апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 25.01.2018.

15.12.2017 набрав чинності Закон України №2147-VIII від 03.10.2017 Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів .

Відповідно до пункту 9 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відтак, подальший розгляд справи здійснюється за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017.

02.01.2018 та 19.01.2018 від позивача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшло два ідентичних відзиви на апеляційну скаргу, у яких позивач просить суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскаржене рішення суду залишити без змін. За твердженнями позивача, відповідач не надав жодних належних та допустимих доказів на спростування наявної у нього заборгованості за договором, яка була присуджена до стягнення з нього судом першої інстанції. Позивач зазначив, що нарахування за спожиті відповідачем послуги здійснювалось за трьома кодами відповідно до кожного відкритого особового рахунку абонента: код 8-1185 для здійснення розрахунків за послуги з постачання питної холодної води та відведення її стоків; код 8-51185 для здійснення розрахунків за послуги з постачання питної холодної води для підігріву та відповідний об'єм стоків; код 10-1660 для здійснення розрахунків за послуги з постачання питної холодної води та відведення її стоків. При цьому, позивач зауважив, що тепловий пункт (бойлер) знаходиться на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю С.П.І. Сервіс , що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

24.01.2018 відповідач подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду пояснення до апеляційної скарги, у яких наголосив додатково на тому, що позивач у розрахунку позовних вимог невірно зарахував кошти у борг попереднього періоду по коду абонента 8-1185 у сумі 25 137,06 грн.; по коду абонента 8-51185 у сумі 8 398,31 грн.; по коду абонента 10-1660 у сумі 1 839,85 грн. Також, відповідач зазначив, що відповідно до розгорнутого розрахунку позовних вимог, у зв'язку з проведенням перерахунку у вересні 2016 року, він не мав заборгованості у розмірі 10 885,32 грн., а мав переплату у сумі 29 151,38 грн.

Вказані відзиви та пояснення до апеляційної скарги, враховуючи те, що провадження у даній справі було порушено за нормами Господарського процесуального кодексу України у попередній редакції, були долучені судом до матеріалів справи з огляду на норми статті 207 Господарського процесуального кодексу України у редакції, яка набрала чинності 15.12.2017.

У судовому засіданні 25.01.2018 судом було оголошено перерву до 20.02.2018.

02.02.2018 позивач подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду заперечення на пояснення до апеляційної скарги позивача від 24.01.2018, у яких зазначив, що судом вірно обраховано розмір присудженої до стягнення з відповідача заборгованості, які були долучені судом до матеріалів справи.

Згідно з частиною 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог частини 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, просив у її задоволенні відмовити, оскаржене рішення суду залишити без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримував доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржене рішення суду скасувати, у позові відмовити.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, пояснень до неї, відзиву та заперечень на неї, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як підтверджується матеріалами справи, 05.06.2007 між Відкритим акціонерним товариством Акціонерна компанія Київводоканал (яке у майбутньому було перейменоване на Приватне акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал ) (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю С.П.І. Сервіс (абонент) укладено Договір №07453/5-08 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі (далі, Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва приймати від нього стічні води у систему каналізації м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва, а абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Згідно з пунктом 2.1.1. Договору облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показанням лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об'єктів водопостачання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом. Обсяг наданої води для поливу визначається за показаннями лічильника. В разі технічної неможливості встановлення лічильника кількість поставленої для поливу води може визначатися за узгодженням з постачальником розрахунком на підставі наданих абонентом офіційних документів, якими визначена площа поливу.

Пунктом 2.1.2. Договору визначено, що зняття показань з лічильника здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника.

Згідно з пунктом 2.1.4. Договору кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показаннями лічильників стічних вод або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до розділу 2 Правил користування та місцевих правил приймання.

Відповідно до пункту 2.2.1. Договору постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водо постання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору постачальник доводить абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів.

Згідно з пунктом 2.2.2. Договору у розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента. За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу, оплата за надані послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу.

Відповідно до пункту 2.2.3. Договору в разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документу абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-го числа наступного місяця платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

Відповідно до частини 2 статті 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлене договором або не випливає із суті змішаного договору.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку про його змішану правову природу, а саме, про те, що договір містить елементи договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу (постачання води) та елементи договору про надання послуг (відведення води).

Відповідно до частин 1, 2 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Закон України Про питну воду та питне водопостачання визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров'я людини питною водою.

У статті 1 вказаного Закону визначено, що централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води; централізоване водовідведення - господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об'єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов'язаних єдиним технологічним процесом.

Відповідно до статті 19 Закону України Про питну воду та питне водопостачання послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності.

Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Тобто, стаття 19 Закону України Про питну воду та питне водопостачання передбачає надання послуг з питного водопостачання на підставі договору з підприємством питного водопостачання.

Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначається Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 (далі, Правила), які є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Пунктом 1.4. Правил визначено, що приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002 N 37, зареєстрованих у Мін'юсті 26.04.2002 за №403/6691 (далі, Правила приймання №37), а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.

Згідно з пунктом 1.2. Правил №37, останні поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - підприємства).

Відповідно до пункту 1.4. Правил №37 стічні води підприємств - усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території Підприємства (з урахуванням субабонентів).

Згідно з пунктом 2.4. Правил №37 підприємства зобов'язані виконувати в повному обсязі вимоги цих правил, місцевих правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки водоканалу за надані послуги.

Отже, надання послуг із приймання стічних вод регулюється умовами укладеного сторонами договору, а вартість таких послуг підлягає оплаті абонентом (яким є відповідач) на користь водоканалу.

Таким чином, оплаті підлягають послуги з водовідведення стічних вод, що утворились після використання холодної води та води, що підігрівається тепловими пунктами відповідача.

Згідно з пунктом 3.7. Правил розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем були присвоєні відповідачу наступні коди: код 8-1185 для здійснення розрахунків за послуги з постачання питної холодної води та відведення її стоків; код 8-51185 для здійснення розрахунків за холодну воду на підігрів та відповідний об'єм стоків та код 10-1660 для здійснення розрахунків за послуги з постачання питної холодної води та відведення її стоків, що вбачається з сукупності наявних в матеріалах справи доказів, а саме з актів про зняття показань з приладу обліку, розшифровок рахунків абонента та розпоряджень на реєстрацію чи підтвердження даних щодо водолічильника та відкриття особового рахунку.

Скаржник у апеляційній скарзі наголошує на тому, що місцевим господарським судоми не встановлено у рішенні, яким чином до Договору були введені коди абонента: 8-1185, 8-51185, 10-1660 та яким чином дані коди узгоджуються між собою; за якою методикою проводилось нарахування обсягів води по вказаним кодам.

Вказані твердження не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на наступне.

Так, із матеріалів справи вбачається, а у рішенні місцевого господарського суду відображено, що 05.10.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення у справі, в яких позивач зазначив, що розрахунковим департаментом ПрАТ АК Київводоканал для здійснення розрахунків за питну воду та приймання стічних вод через приєднані мережі ТОВ С.П.І. Сервіс було відкрито особові рахунки та присвоєно коди абонента.

Так, нарахування за спожиті ТОВ С.П.І. Сервіс послуги з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі в позовний період з 01.07.2016 по 30.06.2017 здійснювались на три коди абонента та відповідно до кожного відкритого коду по особовим рахункам абонента (о/р): код 8-1185 для здійснення розрахунків за послуги з постачання питної холодної води та відведення її стоків(особові рахунки: 8-736-68, 8-736-69, 8-736-72, 8-736-85, 8-736-88, 8-736-89); код 8-51185 для здійснення розрахунків за послуги з постачання питної холодної води для підігріву та відповідний об'єм стоків (особові рахунки: 8-736-70, 8-736-71); код 10-1660 для здійснення розрахунків за послуги з постачання питної холодної води та відведення її стоків (особові рахунки: 10-930-65,10-930-66).

Із наявних у матеріалах справи доказів та пояснень позивача із цього приводу суд дійшов висновку, що відповідачу позивачем відкривалися особові рахунки на кожен об'єкт, по якому здійснювалося водокористування. Особові рахунки присвоювалися з огляду на кількість лічильників води (на один об'єкт водоспоживання), а коди абонентів - на групу об'єктів. Отже, облік наданих послуг здійснювався за об'єктами, що належать абоненту, яким присвоювалися особові рахунки (на кожен лічильник), які, в свою чергу, групувалися в коди абонента. Дана система обліку була запроваджена для правильного відображення бухгалтерського і податкового обліку наданих послуг, складання актів звірки. Відкриття особових рахунків є особливістю ведення бухгалтерського обліку і норми чинного законодавства не передбачають узгодження його з абонентами.

На підтвердження вищевикладеного, в матеріалах справи містяться копії актів про зняття показань з приладів обліку ТОВ С.П.І. Сервіс по коду абонента 8-1185 (о/р 8-736-68, 8-736-69, 8-736-72, 8-736-85, 8-736-88, 8-736-89), по коду абонента 8-51185 (о/р 8-736-70, 8-736-71), по коду абонента 10-1660 (о/р 10-930-65, 10-930-66), в яких вказані вищезазначені особові рахунки та коди абонента, які погоджені та підписані представником відповідача, що підтверджують обсяг наданих послуг; розшифровки рахунків відповідача, в яких вказані об'єми спожитих послуг, тарифи, за якими проводилися нарахування та вартість наданих послуг; копії розпоряджень на реєстрацію та підтвердження даних щодо водолічильників та відкриття особових рахунків по водолічильниках, що підтверджують реєстрацію водолічильників у позивача; акти обстеження водопостачання та водовідведення, які підписані представником відповідача.

У матеріалах справи також наявні пояснення позивача щодо методики нарахування обсягів води, що йде на підігрів та відповідний об'єм стоків (том 1, а.с. 143-144).

Судом встановлено, що нарахування обсягів питної холодної води та відведення її стоків за період з 01.07.2016 по 30.06.2017 код абонента 8-1185 проводилося згідно показників працюючих, повірених, опломбованих приладів обліку, які встановлені по вул. Львівська, 22-А (особові рахунки: 8-736-68, 8-736-69, 8-736-72, 8-736-85, 8-736-88, 8-736-89), що підтверджується наявними в матеріалах справи розпорядженнями на реєстрацію водолічильників та відкриття особових рахунків, актами обстеження та актами про знаття показань з приладів обліку, які підписані представником ТОВ С.П.І. Сервіс (супровідні листи №998/12 від 22.09.2017 і №1061/12 від 05.10.2017).

Нарахування обсягів питної холодної води для підігріву та відповідний об'єм стоків за період з 01.11.2016 по 30.06.2017 код абонента 8-51185 проводилося згідно показників працюючих, повірених, опломбованих приладів обліку, які встановлені по вул. Львівська, 22-А (особові рахунки: 8-736-70, 8-736-71), що підтверджується наявними в

матеріалах справи розпорядженнями на реєстрацію водолічильників та відкриття особових рахунків, актами обстеження та актами про знаття показань з приладів обліку, які підписано представником ТОВ С.П.І. Сервіс (супровідний лист №998/12 від 22.09.2017).

Нарахування обсягів питної холодної води та відведення її стоків за період з 01.06.2017 по 30.06.2017 код абонента 10-1660 проводилося згідно показників працюючих, повірених, опломбованих приладів обліку, які встановлені по пров. Шишкінський, 6-8 (особові рахунки: 10-930-65, 10-930-66), що підтверджуються актами про знаття показань з приладів обліку, які підписані представником ТОВ С.П.І. Сервіс (супровідний лист №998/12 від 22.09.2017).

Відповідач у свої апеляційній скарзі зазначає, що обсяг поставленої води повинен обліковуватися одним лічильником, який встановлено в житловому будинку по вул. Львівська, 22-А.

Дане твердження відповідача є помилковим та спростовується матеріалами справи.

Так, у позовний період з 01.07.2016 по 30.06.2017 позивачем нараховувалися об'єми водоспоживання та водовідведення ТОВ С.П.І.Сервіс по десятьом лічильникам, які

зареєстровані позивачем, що підтверджується матеріалами справи (супровідні листи №998/12 від 22.09.2017 та №1051/12 від 04.10.2017), а саме:

- копія розпорядження на реєстрацію даних щодо водолічильника чи підтвердження даних щодо водолічильника та відкриття о/р 736-68 від 23.01.2007;

- копії розпоряджень на реєстрацію даних щодо водолічильника чи підтвердження даних щодо водолічильника та відкриття о/р 736-69 від 23.01.2007 та 16.12.2014;

- копія розпорядження на реєстрацію даних щодо водолічильника чи підтвердження даних щодо водолічильника та відкриття о/р 736-70 від 23.01.2007;

- копія розпорядження на реєстрацію даних щодо водолічильника чи підтвердження даних щодо водолічильника та відкриття о/р 736-71 від 23.01.2007;

- копія розпорядження на реєстрацію даних щодо водолічильника чи підтвердження даних щодо водолічильника та відкриття о/р 736-72 від 11.11.2010;

- копія розпорядження на реєстрацію даних щодо водолічильника чи підтвердження даних щодо водолічильника та відкриття о/р 736-85 від 26.11.2010;

- копія розпорядження на реєстрацію даних щодо водолічильника чи підтвердження даних щодо водолічильника та відкриття о/р 736-88 від 26.11.2010;

- копія розпорядження на реєстрацію даних щодо водолічильника чи підтвердження даних щодо водолічильника та відкриття о/р 736-89 від 24.01.2013;

- копія розпорядження на реєстрацію даних щодо водолічильника чи підтвердження даних щодо водолічильника та відкриття о/р 930-65 від 10.02.2014;

- копія розпорядження на реєстрацію даних щодо водолічильника чи підтвердження даних щодо водолічильника та відкриття о/р 930-66 від 10.02.2014.

Адреси встановлення водолічильників та відповідні особові рахунки по кожному лічильнику вказані в актах про зняття показань з приладу обліку, які, як уже зазначалось вище, погоджені та підписані представником відповідача, і які містяться в матеріалах справи.

Також, слід зазначити, що відповідно до Розпорядження Шевченківської районної ради в місті Києві державної адміністрації від 19.07.2013 №433 ТОВ С.П.І. Сервіс визначено балансоутримувачем новозбудованого житлового будинку по провулку Шишкінський №6-8, а актом приймання-передачі житлового комплексу або його частини, житловий будинок по провулку Шишкінський, 6-8 від 23.08.2013 передано з балансу ТОВ С.П.І. на баланс ТОВ С.П.І. Сервіс .

Як вірно встановлено судом першої інстанції, за період з 01.07.2016 по 30.06.2017 позивач здійснив постачання відповідачу холодної води та надав послуги водовідведення на суму 163 407 грн. 13 коп., що підтверджується долученими позивачем 22.09.2017 та 05.10.2017 до матеріалів справи копіями актів про зняття показань з приладів обліку (вказані акти підписані відповідачем) та розшифровками рахунків абонента за спірний період, а також розгорнутим розрахунком заборгованості, який долучено позивачем до позовної заяви (за кодом 8-1185).

Зокрема, судом встановлено, що у липні 2016 року позивач здійснив постачання відповідачу холодної води та надав послуги водовідведення на суму 17 953 грн. 38 коп., у серпні 2016 року - на суму 22 499 грн. 51 коп., у вересні 2016 року - на суму 14 637 грн. 67 коп., у жовтні 2016 року - на суму 14 410 грн. 12 коп., у листопаді 2016 року - на суму 8 816 грн. 47 коп., у грудні 2016 року - на суму 12 508 грн. 52 коп., у січні 2017 року - на суму 10 458 грн. 76 коп., у лютому 2017 року - на суму 11 261 грн. 38 коп., у березні 2017 року - 10 915 грн. 63 коп., у квітні 2017 року - 12 533 грн. 22 коп., у травні 2017 року - на суму 10 773 грн. 92 коп., у червні 2017 року - 16 638 грн. 55 коп.

Крім того, судом встановлено, що за період з 01.06.2017 по 30.06.2017 позивач здійснив постачання відповідачу холодної води та надав послуги водовідведення на суму 2539 грн. 57 коп., що підтверджується долученими позивачем через канцелярію суду 22.09.2017 копіями актів про зняття показань з приладів обліку (підписаний відповідачем) та розшифровкою рахунків абонента за спірний період, а також розгорнутим розрахунком заборгованості, який долучено позивачем до позовної заяви (за кодом 10-1660).

Враховуючи вищевикладене, позивачем належними, допустимими та достатніми доказами доведено обсяг поставленої питної холодної води та питної холодної води, яка була використана для потреб гарячого водопостачання і відповідно було доведено обсяг прийнятих стічних вод, які утворилися від використання цієї води.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з пунктом 2.2.2. Договору у розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг зі відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента. За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу, оплата за надані послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу.

22.09.2017 позивачем було долучено до матеріалів справи довідку ПАТ Банк Кредит Дніпро вих. №51/12-401 від 30.08.2017 про інформацію щодо дебетових повідомлень, що надсилались на адресу відповідача (із зазначенням дати надходження та суми) за спірний період.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був здійснювати розрахунки за Договором у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента.

При цьому, відповідачем не було висловлено заперечень щодо неотримання ним надісланих позивачем вказаних розрахункових документів за спірний період.

Водночас, в будь-якому випадку, враховуючи положення пункту 2.2.3. Договору, відповідач повинен був здійснювати оплату за поставлену позивачем холодну воду та надані послуги з відведення холодної води не пізніше 5-го числа наступного місяця.

Судом встановлено, що за поставлену позивачем холодну воду та надані послуги з відведення холодної води за період з липня 2016 року по червень 2017 року за кодом 8-1185 (на суму 163 407 грн. 13 коп.) відповідачем були сплачені грошові кошти у загальному розмірі 136 768 грн. 59 коп. (сплачено відповідачем 114 887 грн. 01 коп. та здійснено перерахунок на суму 21 881 грн. 58 коп.), що підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи 22.09.2017 копіями банківських виписок з рахунку відповідача (із зазначенням коду 8-1185 у призначенні платежу) та реєстром надходження грошових коштів від відповідача, а також відображено у розрахунку заборгованості, долученому позивачем до позовної заяви.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що позивач невірно зарахував кошти у борг попереднього періоду по коду абонента 8-1185 у сумі 25 137,06 грн., не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Так, відповідачем була сплачена сума 25 137,06 грн. з призначенням платежу сплата за воду код-8-1185 за червень 2016 , і дана оплата, відповідно, була зарахована за червень 2016 року. Червень 2016 року не входить в позовний період. Аналогічно, позивачем були зараховані кошти, сплачені відповідачем по коду абонента 8-51185 у сумі 8 398,06 грн. та по коду абонента 10-1660 у сумі 1 839,85 грн.

Відповідні копії банківських виписок були надані до суду першої інстанції супровідним листом №998/12 від 22.09.2017.

Також, відповідач безпідставно наголошує, що відповідно до розгорнутого розрахунку позовних вимог у зв'язку з проведенням перерахунку у вересні 2016 року, він не мав заборгованості у розмірі 10 885,32 грн., а мав переплату у сумі 29 151,38 грн.

Так, із розгорнутого розрахунку позовних вимог до ТОВ С.П.І. Сервіс вбачається, що по коду 8-1185 борг відповідача станом на серпень 2016 року складає 40 036, 72 грн., у вересні 2016 року відповідачу було виставлено суму до сплати 14 637,67 грн., оплачено відповідачем суму в розмірі 21 907,49 грн. У цьому ж місяці відповідачу було зроблено перерахунок на суму - (мінус) 21 881,58 грн. Отже, (40 036,72 грн. сума боргу станом на серпень 2016 + 14 637,67 грн. виставлено до сплати за вересень 2016 ) - 21 907,49 грн. сплачено відповідачем за вересень 2016 року - 21 881,58 грн. перерахунок = 10 885,32 грн. сума боргу станом на вересень 2016 року

Отже, сума заборгованості відповідача за Договором у вересні 2016 року відображена позивачем вірно і складала 10 885,32 грн.

Крім того, у своїх запереченнях на додаткові пояснення до апеляційної скарги позивач зазначив, що в розгорнутому розрахунку позовних вимог до ТОВ С.П.І. Сервіс , зокрема, в колонці Заборгованість суми боргу вказані з врахуванням заборгованості попереднього місяця за позовний період. Наприклад, по коду 8-1185 сума боргу за жовтень 2016 року складає 19 410,12 грн., додано виставлену за листопад 2016 року (8 816,47 грн.), мінус проведена оплату за листопад 2016 року (7 961,25 грн.) дорівнює сума боргу відповідача станом на листопад 2016 року (20 265,34 грн.)

Відповідачем на спростування вищевстановлених обставин не надано суду жодних обґрунтованих пояснень або належних доказів на спростування правильності порядку здійснення позивачем зарахування сплачених відповідачем грошових коштів, будь-якого контррозрахунку щодо такого зарахування суду не надано.

Таким чином, враховуючи загальну вартість поставленої позивачем холодної води та наданих послуг з відведення холодної води за кодом 8-1185 за період з 01.07.2016 по 30.06.2017 на суму 163407 грн. 13 коп., та розмір сплачених відповідачем грошових коштів (з урахуванням проведеного перерахунку) у сумі 136 768 грн. 59 коп., суд дійшов обґрунтованого висновку, що у відповідача виникла заборгованість у розмірі 26 638 грн. 54 коп. (за кодом 8-1185 за період з 01.07.2016 по 30.06.2017).

Доказів сплати грошових коштів у розмірі 26 638 грн. 54 коп. (за кодом 8-1185) станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

Крім того, судом встановлено, що за поставлену позивачем холодну воду та надані послуги з відведення холодної води у червні 2017 року (з 01.06.2017 по 30.06.2017) за кодом 10-1660 (на суму 2539 грн. 57 коп.) відповідачем не було здійснено оплати, що не було спростовано відповідачем належними та допустимими доказами, зокрема, відповідачем не надано суду доказів сплати грошових коштів у сумі 2 539 грн. 57 коп. (за кодом 10-1660 за червень 2017 року) - копій банківських виписок, платіжних доручень, тощо.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у відповідача виникла заборгованість з оплати за поставлену позивачем холодну воду та надані послуги з відведення холодної води у червні 2017 року на суму 2 539 грн. 57 коп. (за кодом 10-1660).

Доказів сплати грошових коштів у розмірі 2 539 грн. 57 коп. (за кодом 10-1660) станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

Також, судом встановлено, що за період з 01.11.2016 по 30.06.2017 позивач здійснив постачання відповідачу холодної води на підігрів та надав послуги водовідведення на суму 45 715 грн. 57 коп., що підтверджується долученими позивачем копіями актів про зняття показань з приладів обліку (вказані акти підписані відповідачем) та розшифровками рахунків абонента за спірний період, а також розгорнутим розрахунком заборгованості, який долучено позивачем до позовної заяви (за кодом 8-51185).

Зокрема, судом встановлено, що у листопаді 2016 року позивач здійснив постачання відповідачу холодної води на підігрів та надав послуги водовідведення на суму 4642 грн. 85 коп., у грудні 2016 року - на суму 6803 грн. 75 коп., у січні 2017 року - на суму 6433 грн. 31 коп., у лютому 2017 року - на суму 5605 грн. 99 коп., у березні 2017 року - на суму 5680 грн. 08 коп., у квітні 2017 року - на суму 6285 грн. 13 коп., у травні 2017 року - 5817 грн. 36 коп., у червні 2017 року - на суму 4447 грн. 10 коп.

Обсяг та вартість поставленої позивачем холодної води на підігрів та наданих послуг з водовідведення за вказаний період у розмірі 45 715 грн. 57 коп. відповідачем належними доказами не спростована.

Відповідно до пункту 3.13. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008, суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення. Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності. Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

У матеріалах справи наявні письмові пояснення позивача від 26.09.2017, в яких останній зазначив, що нарахування обсягів питної води, що йде на підігрів, та стоків проводиться згідно з показниками лічильників (приладів) обліку, встановлених на водопровідному вводі до водопідігрівача у вбудованому індивідуальному тепловому пункті.

05.10.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення по справі, в яких позивач зазначив, що тепловий пункт (бойлер) знаходиться на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю С.П.І. Сервіс , що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Судом встановлено, що відповідно до дислокацій житлового фонду, копії яких долучено позивачем до позовної заяви, та які підписані уповноваженим представником відповідача і скріплені печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю С.П.І. Сервіс , тепловий пункт (бойлер) перебуває на балансі відповідача.

Крім того, у долучених позивачем до матеріалів справи підтверджень на реєстрацію чи підтверджень даних щодо лічильника та відкриття особового рахунку, зазначено, що бойлер перебуває у власності абонента (Товариства з обмеженою відповідальністю С.П.І. Сервіс ).

Таким чином, зважаючи на те, що індивідуальний тепловий пункт, від якого здійснюється підігрів води, яка постачається відповідачу, перебуває на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю С.П.І. Сервіс , суд дійшов висновку, що відповідач повинен сплачувати позивачу грошові кошти за холодну воду, яка використана на потреби гарячого водопостачання.

Перебування бойлеру (теплового пункту) на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю С.П.І. Сервіс відповідачем не заперечувалось.

Судом встановлено, що за поставлену позивачем холодну воду, яка використовується для підігріву, та надані послуги з відведення води за період з 01.11.2016 по 30.06.2017 за кодом 8-51185 (на суму 45715 грн. 57 коп.) відповідачем були сплачені грошові кошти у загальному розмірі 20 268 грн. 48 коп., що підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи 22.09.2017 копіями банківських виписок з рахунку відповідача (із зазначенням коду 8-51185 у призначенні платежу) та реєстром надходження грошових коштів від відповідача, а також відображено у розрахунку заборгованості, долученому позивачем до позовної заяви.

Порядок здійснення позивачем зарахування сплачених відповідачем грошових коштів відповідачем не спростовано.

Таким чином, враховуючи загальну вартість поставленої позивачем холодної води, яка використовується для підігріву, та наданих послуг з відведення води за кодом 8-51185 за період з 01.11.2016 по 30.06.2017 на суму 45 715 грн. 57 коп., та розмір сплачених відповідачем грошових коштів у сумі 20 268 грн. 48 коп., суд дійшов висновку, що у відповідача виникла заборгованість у розмірі 25 447 грн. 09 коп. (за кодом 8-51185 за період з 01.11.2016 по 30.06.2017).

Доказів сплати грошових коштів у розмірі 25 447 грн. 09 коп. (за кодом 8-51185) станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

Отже, наявність та обсяг заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю С.П.І. Сервіс за Договором № 07453/5-08 від 05.06.2007 у загальному розмірі 54 625 грн. 20 коп. (за кодом 8-1185 у розмірі 26638 грн. 54 коп.; за кодом 10-1660 у розмірі 2 539 грн. 57 коп. та за кодом 8-51185 у розмірі 25 447 грн. 09 коп.) підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не спростований, у зв'язку з чим позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю С.П.І. Сервіс суми основного боргу у розмірі 54 625 грн. 20 коп. правомірно були задоволені судом першої інстанції.

Щодо вимог про стягнення з відповідача пені, штрафу, інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих за прострочення виконання грошового зобов'язання, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стосовно заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача пені у загальному розмірі 17 739 грн. 35 коп. колегія суддів зазначає наступне.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 4.2. Договору у разі порушення строків виконання зобов'язання по оплаті за надані послуги абонент сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, сторони умовами пункту 4.2. Договору встановили інший період нарахування пені, ніж той, що визначений у частині 6 статті 232 Господарського кодексу України, зазначивши, що нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, суд дійшов висновку в їх обґрунтованості в частині періоду нарахування.

Водночас, як вірно вказав суд першої інстанції в оскарженому рішенні, надані позивачем розрахунки пені є необґрунтованими в частині визначення розміру пені, так як позивачем при здійсненні розрахунку не було враховано зміну подвійної облікової ставки НБУ у періоді, за який нараховується пеня.

Колегія суддів, перевіривши правильність здійсненого судом перерахунку пені (за кодами 8-1185 та 8-51185) в межах заявленого позивачем періоду нарахування, вважає, що обґрунтованим розміром пені за прострочення оплати відповідачем поставленої позивачем холодної води та наданих послуг з відведення холодної води за кодом 8-1185 є пеня у загальному розмірі 13291 грн. 60 коп. (4543 грн. 96 коп. пені за липень 2016 року, 5056 грн. 11 коп. пені за серпень 2016 року, 1497 грн. 05 коп. пені за жовтень 2016 року, 16 грн. 36 коп. пені за листопад 2016 року, 969 грн. 88 коп. пені за грудень 2016 року, 90 грн. 41 коп. пені за січень 2017 року, 413 грн. 25 коп. пені за лютий 2017 року, 704 грн. 58 коп. пені за березень 2017 року).

Крім того, за розрахунком суду обґрунтованим розміром пені за прострочення оплати відповідачем поставленої позивачем холодної води, що використовується для підігріву, та наданих послуг з відведення води за кодом 8-51185 є пеня у загальному розмірі 2680 грн. 22 коп. (719 грн. 43 коп. пені за листопад 2016 року, 903 грн. 69 коп. пені за грудень 2016 року, 532 грн. 28 коп. пені за січень 2017 року, 99 грн. 98 коп. пені за лютий 2017 року, 366 грн. 64 корп. пені за березень 2017 року, 58 грн. 20 коп. пені за квітень 2017 року.).

Таким чином, обґрунтованим розміром пені, що підлягає стягненню з відповідача за Договором, є пеня у сумі 15 971 грн. 82 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю С.П.І. Сервіс пені у розмірі 17 739 грн. 35 коп. підлягають частковому задоволенню у розмірі 15 971 грн. 82 коп., про що вірно зазначено місцевим господарським судом в оскарженому рішенні.

Також, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 2 731 грн. 26 коп.

Відповідно до частини 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з пунктом 4.6. Договору за безпідставну відмову оплатити направлений рахунок або вимогу щодо оплати абонент сплачує постачальнику штраф у розмірі 5% від суми, яку відмовився сплатити.

Колегія суддів зазначає, що вказана умова договору, по суті, передбачає сплату відповідачем штрафу за невиконання грошового зобов'язання, а саме за несплату вартості поставленої води та наданих послуг з відведення води за кожним місяцем.

При цьому, право на стягнення з відповідача штрафу виникає у позивача відразу з виникненням прострочення оплати вартості поставленої води та наданих послуг з відведення води (незалежно від кількості днів прострочення) та обраховується від простроченої суми.

Таким чином, по суті, позивач має право на нарахування штрафу у розмірі 5% від всієї вартості поставленої води та наданих послуг з водовідведення у кожному місяці у випадку виникнення прострочення з оплати такої вартості.

Колегія суддів, перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, дійшла висновку про його обґрунтованість, у зв'язку з чим позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю С.П.І. Сервіс штрафу у розмірі 2 731 грн. 26 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у загальному розмірі 1 744 грн. 28 коп. (1 443 грн. 94 коп. 3% річних за прострочення оплати вартості поставленої холодної води та наданих послуг з відведення холодної води за кодом 8-1185 за загальний період з 02.08.2016 по 30.06.2017; 300 грн. 33 коп. 3% річних за прострочення оплати вартості поставленої холодної води, що використовується для підігріву, та наданих послуг з відведення води за кодом 8-51185 за загальний період з 04.12.2016 по 30.06.2017).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних, суд дійшов висновку в їх обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю С.П.І. Сервіс 3% річних у розмірі 1 744 грн. 28 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у загальному розмірі 10 029 грн. 38 коп. (8 388 грн. 89 коп. інфляційних втрат за прострочення оплати вартості поставленої холодної води та наданих послуг з відведення холодної води за кодом 8-1185 за загальний період нарахування з 02.08.2016 по 30.06.2017; 1 599 грн. 85 коп. інфляційних втрат за прострочення оплати вартості поставленої холодної води, що використовується для підігріву, та наданих послуг з відведення води за кодом 8-51185 за загальний період нарахування з 04.12.2016 по 30.06.2017; 40 грн. 63 коп. інфляційних втрат за прострочення оплати вартості поставленої холодної води та наданих послуг з відведення холодної води за кодом 10-1660 за червень 2017 року).

Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат за кодами 8-1185 та 8-51185, суд дійшов висновку в їх обґрунтованості.

Водночас, перевіривши розрахунок інфляційних втрат за кодом 10-1660, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом, у червні 2017 року позивачем було поставлено відповідачу холодну воду та надані послуги з відведення холодної води на суму 2539 грн. 57 коп.

Відповідач повинен був сплатити позивачу грошові кошти у розмірі 2 539 грн. 57 коп. (за поставлену холодну воду та надані послуги з відведення холодної води у червні 2017 року за кодом 10-1660) у десятиденний термін з дня направлення позивачем платіжного документу до банку (пункт 2.2.2. Договору), однак у будь-якому випадку не пізніше 5-го числа наступного місяця (пункт 2.2.3. Договору).

Судом встановлено, що платіжна вимога про оплату грошових коштів у сумі 2 539 грн. 57 коп. (за кодом 10-1660 за червень 2017 року) була надіслана банку 22.06.2017 (відповідно до реєстру дебетових повідомлень, які надсилались на адресу відповідача, наданого ПАТ Банк Кредит Дніпро ).

Таким чином, зважаючи на те, що десятиденний термін для сплати відповідачем грошових коштів настав 03.07.2017, суд дійшов висновку, що підстави для нарахування інфляційних втрат за червень 2017 року відсутні, так як відсутнє прострочення виконання грошового зобов'язання (оплата за поставлену холодну воду та надані послуги з відведення холодної води у червні 2017 року за кодом 10-1660) у червні 2017 року.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у позові Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю С.П.І. Сервіс інфляційних втрат у розмірі 40 грн. 63 коп., нарахованих за прострочення оплати холодної води та наданих послуг з відведення холодної води у червні 2017 року за кодом 10-1660.

Таким чином, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю С.П.І. Сервіс інфляційних втрат у розмірі 10 029 грн. 38 коп. підлягають частковому задоволенню у розмірі 9 988 грн. 75 коп.

Контррозрахунку заявлених позивачем до стягнення штрафних санкцій, інфляційних та 3% річних відповідачем суду не надано, жодного посилання на будь-який нормативно-правовий акт, який би спростовував нарахування позивача не наведено, а тому його посилання в апеляційній скарзі на неправильність їх розрахунку є безпідставними та спростовуються вищевстановленими висновками суду, зробленими за результатами здійснення арифметичного перерахунку заявлених до стягнення сум із урахуванням визначених позивачем періодів, положень пунктів 4.2., 4.6. Договору та норм статей 230, 232 Господарського кодексу України та статей 549, 625 Цивільного кодексу України.

Таким чином, факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, у зв'язку з чим колегія суддів вважає висновки Господарського суду міста Києва щодо стягнення з відповідача визначеної грошової суми обґрунтованими.

Сплату вказаної суми заборгованості боржником не здійснено, доказів перерахування коштів на користь позивача суду не надано, документів, які б підтверджували безпідставність нарахування заборгованості, а також матеріалів, які б спростовували твердження позивача, суду також не надано.

Посилання відповідача на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки відповідач не отримував копії позовної заяви не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Так, позивачем до позовної заяви була додана квитанція з описом вкладення у цінний лист, якою підтверджується факт направлення ПрАТ АК Київводоканал на адресу відповідача, зазначену у ЄДРПОУ (03115, м. Київ, вул. Львівська, 22-А), копії позовної заяви з доданими до неї документами.

Водночас, Господарський процесуальний кодекс України (у редакції, чинній станом на дату подання позовної заяви) не містить вимоги до осіб, які звертаються з позовами до господарського суду, надавати докази отримання відповідачами копії позовної заяви з доданими документами, а містить обов'язок лише про направлення копії позовної заяви з доданими документами. Відсутність доказів отримання відповідачем копії позовної заяви з доданими документами не є підставою для повернення позовної заяви позивачу в розумінні статті 63 Господарського процесуального кодексу України у відповідній редакції.

Доводи скаржника щодо неотримання ухвали суду першої інстанції про порушення провадження у справі також є безпідставними, оскільки відповідач у передбаченому законом порядку повідомлявся судом першої інстанції про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень (том 1, а.с. 4; 152). Розгляд справи відкладався для надання можливості відповідачу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень. Однак, відповідач у судові засідання двічі не з'являвся, вимоги ухвал суду не виконував, письмового відзиву на позов та контррозрахунку ціни позову не надавав.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах. Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України судом апеляційної інстанції не виявлено.

Відповідно до частини 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки останні не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Позивачем доведено порушення його прав та законних інтересів зі сторони відповідача.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю С.П.І. Сервіс є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю С.П.І. Сервіс на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2017 у справі №910/13441/17 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2017 у справі №910/13441/17 залишити без змін.

Матеріали справи №910/13441/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено та підписано 28.02.2018.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

Б.В. Отрюх