ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ 29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
УХВАЛА "18" жовтня 2017 р.Справа № 924/1876/15 Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., розглянувши матеріали за заявою ТОВ „Білогір'ямолокопродукт” про надання відстрочки виконання рішення суду по справі за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001", смт. Теофіполь, Хмельницька область до
1) товариства з обмеженою відповідальністою "Білогір'я молокопродукт", м. Гадяч, Полтавська область 2) фермерського господарства "Михнівка", с. Михнівка, Теофіпольський р-н, Хмельницька область про стягнення 4 292 165, 93 грн. за участю представників: не з'явились встановив: Рішенням господарського суду області від 19.01.16 у даній справі позов задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю „Білогір'я молокопродукт” (Полтавська область, м. Гадяч, вул. Героїв Майдану, 82, оф. 23, код 33707592) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Україна 2001” (Хмельницька область, смт. Теофіполь, вул. Леніна, 27В, код 35080933) 3 228 112, 18 грн. (три мільйони двісті двадцять вісім тисяч сто дванадцять грн. 18 коп.) заборгованості за поставлений товар, 1 006 786, 61 грн. (один мільйон шість тисяч сімсот вісімдесят шість грн. 61 коп.) пені, 56 267, 14 грн. (п'ятдесят шість тисяч двісті шістдесят сім грн. 14 коп.) 3% річних, 64 367, 49 грн. (шістдесят чотири тисячі триста шістдесят сім грн. 49 коп.) судового збору. Стягнуто з фермерського господарства „Михнівка” (Хмельницька область, с. Михнівка, вул. Молодіжна, 6, код 22778898) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Україна 2001” (Хмельницька область, смт. Теофіполь, вул. Леніна, 27В, код 35080933) 1 000 грн. (одна тисяча грн. 00 коп.) заборгованості, 15 грн. (п'ятнадцять грн. 0 коп.) судового збору". За результатами апеляційного та касаційного переглядів дане рішення залишено без змін. 9 жовтня 2017 року на адресу суду надійшла заява ТОВ "Білогір'я молокопродукт" про відстрочку виконання рішення в цій справі. Дана заява призначена до розгляду у судовому засіданні на 18.10.17. Обгрунтовуючи заяву заявник відмічає нищенаведене. 26.07.16 держвиконавцем відкрито виконавче провадження відносно стягнення з заявника заборгованості за рішенням суду в цій справі. Відповідно накладено арешт на майно боржника (заявника). Причиною звернення з цією заявою стало те, що протягом останніх 10 років боржник реалізовував 90% власної продукції в Російській Федерації. Проте, з 2014 року РФ повністю закрила свій ринок для продуктів (які виробляються заявником) Українського виробництва, заборонила транзит української молочної продукції через митну територію РФ. Продукція заявника на внутрішньому ринку представлена у вкрай малому об'ємі, а з 2014 року взагалі не реалізовувалась в нашій державі. Дані обставини позбавили можливості заявника здійснити розрахунки з контрагентами. До того ж, товариство заявника має заборгованість по заробітній платі перед своїми працівниками на суму, близьку до 2 млн. Виконання рішення у даній справі призведе до ще більшої заборгованості з заробітної плати та приблизить заявника до банкрутства. Також, зазначає, що в 2016 році, внаслідок протиправних дій невідомих осіб щодо товариства боржника, діяльність останнього на певний строк була фактично зупинена. Дане підтверджується актом про простій. Зокрема, через блокування товариства на територію останнього не ввозилась сировина. Для здійснення господарської діяльності товариство залучало зовнішні інвестиції в вигляді кредитів, на забезпечення яких укладено договори застави усього майна. Станом на даний час заборгованість за кредитом дорівнює майже 50 000 000 грн. Ситуація ускладнюється також арештом майна, що паралізувало роботу товариства – позбавляє можливості погашення кредиту та штовхає до подальшого погіршення становища. Арешт коштів впливає також на те, що партнери заявника відмовляються поставляти сировину на умовах відстрочки, що також унеможливлює нормальне функціонування товариства. Арешт майна призвів в цілому до таких наслідків: неможливість погашення заборгованості по зарплаті; неможливість погашення відсотків за кредитом; неможливість виконання інших рішень суду; неможливість виплати податків, неможливість розрахунків з постачальниками. Заявник стверджує, що ним вживаються заходи для покращення роботи підприємства та отримання додаткових коштів на забезпечення оплати боргу. Проте, такі дії боржника матимуть результат лише у 2019 році. Зокрема, такими діями є укладення контрактів, економічний ефект від яких очікується на 2019 рік. Вказуючи дані обставини, заявник просить відстрочити виконання рішення суду по цій справі на 18 місяців; зняти арешт з майна і коштів, що перебувають на рахунку заявника на час відстрочення виконання рішення. На підтвердження заяви заявник подає: постанову уряду РФ № 778 про заходи по реалізації указу президента РФ від 6 серпня 2014 року та акти про внесення змін до нього; довідка про рахунки боржника; довідка про залишок коштів; постанова про визнання потерпілим та залучення представника потерпілого; наказ від 11 вересня 2016 року про затвердження акту № 1 про простій підприємства; звіт незалежного аудитора; акт про простій підприємства № 1; довідка про заборгованість № 70-1-1/265; звіт про фінансові результати; договір поставки від 03.06.17. Представник заявника до суду не з'явився, надіслав клопотання про відкладення розгляду заяви у зв'язку з зайнятістю в іншому засіданні. Дане клопотання судом відхиляється з огляду на обмеженість вирішення заяви 10 – ти денним терміном. Представники стягувача та другого відповідача до суду не з'явилися. За результатами вирішення заяви судом враховується таке. За ст. 121 ГПК за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. Відповідно п. 7.1.1. постанови Пленуму ВГС України від 17 жовтня 2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п. 7.2. постанови). На підтвердження заяви, заявником наводяться обставини важкого матеріального становища, зокрема перешкоджання господарської діяльності, наявність заборгованості по кредитах та втрата ринку збуту. Судом відмічається, що скрутне матеріальне становище не може бути оцінено судом як виняткові обставини, а оцінюються як звичайні обставини, які носять господарський характер. Тобто, наявність боргу по кредиту та втрата ринку, понад усе російського, стосуються не виключно заявника, а й інших суб'єктів господарювання, дії яких пов'язані з сплатою процентів за кредит та забороною на ввіз товарів у РФ. Стосовно доводів заявника щодо відсутності коштів, судом відмічається, що надані довідки про стан рахунку не є вичерпними та не відображають повної інформації стосовно всіх наявних рахунків. Судом також враховується і те, що відстрочення виконання рішення суду фактично відстрочує момент поновлення порушеного права, за захистом якого позивач і звертався до суду. Тому обставини, з якими пов'язується можливість відстрочення виконання судового рішення повинні бути дійсно винятковими. Вказані ж в заяві обставини не можуть бути підставою для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду, оскільки самі по собі не підтверджують наявності виняткових обставин, які б ускладнювали виконання рішення у визначений строк. Судом враховується і те, що з моменту набрання рішенням законної сили пройшло півтора роки, а тому подальше відстрочення виконання рішенне призведе до непропорційного порушення прав стягувача. Таким чином судом під час розгляду заяви не встановлено виняткових обставин з наявністю яких Законом пов'язується можливість надання відстрочки, а тому підстав для задоволення заяви немає. Доводи заявника з приводу зняття арешту на кошти і майно товариства судом не приймаються, оскільки в силу наявності відкритого виконавчого провадження у цій справі, держвиконавець вправі здійснювати відповідні дії. Оскарження ж дій виконавця можливе у порядку ст. 121 – 2 ГПК та не може вирішуватись в рамках ст. 121 ГПК, оскільки потребує окремого викладу обставин, які вказують на неправомірність дії виконавця. В даному випадку такі обставини не відмічені. Отже, дані обставини заяви судом залишаються без розгляду. Керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд ухвалив: В наданні відстрочки відмовити. Суддя Ю.В. Гладюк Віддрук 4 прим: 1 - до справи 2 - ТОВ "Україна 2001" (30600, Хмельницька область, смт. Теофіполь, вул. Небесної Сотні, 37В. 3 - ФГ "Михнівка" (30641, Хмельницька область, Теофіпольський район, с. Михнівка, вул. Молодіжна, 6) 4 - ТОВ "Білогір'я молокопродукт" (37300, Полтавська обл., м. Гадяч, вул. Героїв Майдану, 82, оф. 23)