Постанова

від 25.09.2017 по справі 808/2544/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2017 року о 12 год. 33 хв.Справа № 808/2544/17 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н. В.,

за участю секретаря Батигіна О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Навігатор 2000

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Навігатор 2000 (надалі - позивач, ТОВ Навігатор 2000 або Товариство) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (надалі - відповідач або ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області №0006941412 від 30.05.2017 на суму 133 245,92 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем безпідставно класифіковано експортований ТОВ Навігатор 2000 товар - феросиліцій за митними деклараціями №110010000/2017/000497 та №110010000/2017/000500 від 24.01.2017 за кодом згідно з УКТ ЗЕД 7202 99 80 00, якому відповідає опис Феросплави: - інший:-- інші: --- інший , оскільки вміст вуглецю у цьому товарі складає 2,8 %. Позивач не погоджується із такою позицією контролюючого органу, адже, по-перше, вважає, що відповідач не мав жодних правових підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення після закінчення процедури митного оформлення експорту. По-друге, феросиліцій є бінарним сплавом заліза та кремнію за мінімальною частковою кремнію 8,0 % та максимальною - 95%. Визначальними ознаками для визначення коду експортованого позивачем товару є: відповідність феросплаву визначенню феросиліцій ; вміст кремнію у феросиліції з масовою часткою менш ніж 55%; та вміст магнію у феросиліції з масовою часткою менш ніж 4%. Товар, який був експортований позивачем, є феросплавом, який відноситься до підкатегорії феросиліцій , тобто відповідає першій ознаці. Масова частка кремнію в товарі складає 53,10%, тобто товар відповідає й другій ознаці. Також, товар відповідає й третій ознаці, оскільки магній в ньому відсутній. Тому, посилання ГУ ДФС у Запорізькій області на низький вміст вуглецю у феросиліції є безпідставним, адже вміст вуглецю понад наведені відповідачем межі - 0,1 - 0,2 % жодним чином не призводить до зміни ані фізичної природи сплаву заліза та кремнію, ані його назви феросиліцій . Окрім того, позивач вказує, що правильність класифікації товару позивачем також підтверджена експертним висновком Запорізької торгово-промислової палати. Також, позивач наголошує, що Додаткові пояснення до УКТ ЗЕД до товарної позиції 7202 99 80 00, взагалі не містять такий сплав як феросиліцій , що виключає можливість віднесення товару до цієї товарної категорії. З урахуванням викладеного просить задовольнити позовні вимоги, скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області та присудити на його користь понесені судові витрати.

Щодо розміру судових витрат позивач зазначає, що окрім оплати судового збору у розмірі 1 998,70 грн., Товариством понесені також й судові витрати на правову допомогу фахівця у галузі права у розмірі 2 200 грн., витрати на підготовку та отримання від Державного підприємства УкрНДІспецсталь висновку щодо дослідження та відповідності хімічного складу товару у розмірі 4 200 грн., та витрати, понесені Товариством з метою отримання експертного висновку Запорізької торгово-промислової палати, що складають 1 785,50 грн.

Окрім того, 14.09.2017 представником позивача надано до суду докази понесення Товариством витрат на участь свого представника у судовому засіданні, а саме: рахунок №04/09 від 12.09.2017, виставлений ФОП ОСОБА_1 в адресу ТОВ НАВІГАТОР 2000 на 500 грн. та платіжне доручення №676 від 12.09.2017 про сплату ТОВ НАВІГАТОР 2000 ФОП ОСОБА_1 коштів у сумі 500 грн. з призначенням платежу: оплата за юридичні послуги, рахунок №04/09 від 12.09.2017.

Також, 25.09.2017 представником позивача надано до суду докази понесення Товариством витрат на участь свого представника у судовому засіданні, а саме: рахунок №06/09 від 19.09.2017, виставлений ФОП ОСОБА_1 в адресу ТОВ НАВІГАТОР 2000 на 500 грн. та платіжне доручення №681 від 20.09.2017 про сплату ТОВ НАВІГАТОР 2000 ФОП ОСОБА_1 коштів у сумі 500 грн. з призначенням платежу: оплата за юридичні послуги, рахунок №06/09 від 19.09.2017.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити, виходячи з викладених в ньому підстав.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, наведених у поданих до суду письмових запереченнях проти адміністративного позову (вх. №25099 від 14.09.2017). Зокрема, зазначає, що враховуючи показники масової частки вуглецю, які наведені у сертифікаті якості від 29.08.2016 INVOICE №INVF1609В, заявлені до митного оформлення феросплави з комерційною назвою феросиліцій не відповідають вимогам ДСТУ 4127:2002 щодо феросиліцію в частині вмісту вуглецю. З урахуванням хімічного складу та фізичних властивостей товарів з комерційною назвою феросиліцій , експортовані позивачем товари відносяться до феросплавів у розумінні Примітки 1 (с) до групи 72 УКТ ЗЕД, але не відповідають додатковим поясненням до товарних категорій 7202 21 00 - 7202 29 90 УКТ ЗЕД. Вважає висновки Акту документальної невиїзної перевірки від 13.05.2017 №266/08-01-14-12/30241715, на підставі яких було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, стосовно класифікації вищевказаних феросплавів в товарній підкатегорії повними та обґрунтованими та просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно з п. 7 ч. 1 ст. 336, п. 3 ч. 3 ст. 345, п. 1 ч. 2 ст. 351 Митного кодексу України, наказом ГУ ДФС у Запорізькій області №997 від 18.04.2017, головним державним ревізором-інспектором відділу митного аудиту управління аудиту ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_2, радником податкової та митної справи ІІІ рангу, проведено документальну невиїзну перевірку дотримання ТОВ НАВІГАТОР 2000 вимог законодавства України з питань державної митної справи у частині правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів відносно товару Феросиліцій щодо якого проведено митне оформлення за митними деклараціями від 24.01.2017 №110010000/2017/000497 та №110010000/2017/000500, результати якої викладені в Акті перевірки №266/08-01-14-12/30241715 від 13.05.2017 (а.с.11-16).

За результатами перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог Основних правил інтерпретації класифікації товарів, зокрема №№1 та 6, затверджених Законом України Про Митний тариф України від 19.09.2013 №584-VII, Пояснень до товарної позиції 7202 УКТ ЗЕД, Додаткових пояснень до товарних категорій: 7202 21 00 - 7202 29 90, затверджених наказом Державної фіскальної служби України №401 від 09.06.2015 (у редакції чинній на час митного оформлення), в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті вивізного мита за МД №110010000/2017/000497 та №110010000/2017/000500 від 24.01.2017 на загальну суму 106 596,74 грн.

Як суд вбачає зі змісту Акту перевірки, підставою для даного висновку контролюючого органу слугувало те, що при перевірці правильності класифікації товарів відповідно до УКТЗЕД встановлено, що за митними деклараціями №110010000/2017/000497 та №110010000/2017/000500 від 24.01.2017 ТОВ НАВІГАТОР 2000 вивозився товар Ферросіліций - 25000 кг., у біг-бегах - 25 біг бегів. Хімічний склад: кремній - 53,10%, вуглець - 2,8%, алюміній 2,56%, фосфор - 0,026%, сіра - 0,037%. Фракційний склад 5 - 50 мм. Використовується для поліпшення якості сталі в металургійних процесах за кодом 7202 29 90 00 згідно з УКТ ЗЕД, з країною походження Китай. Фактурна вартість за вищезазначеними МД склала по 355 322,49 грн. у кожній (з урахуванням курсу долару США 27,332499).

Для підтвердження коду та опису товарів декларантом надавався сертифікат якості від 29.08.2016 INVOICE №INVF16009В, відповідно до якого хімічний склад товарів по МД №110010000/2017/000497 та №110010000/2017/000500 від 24.01.2017 наступний: - вміст: Si - 53,1%, Al - 2,56%, С - 2,8%, S - 0,04%, Р - 0,05%; розмір (size) 5-50 ММ 92,95%.

Отже, враховуючи хімічний склад та фізичні властивості товарів з комерційною назвою феросиліцій , які оформлювалися за МД№110010000/2017/000497 та №110010000/2017/000500 від 24.01.2017, дані товари відносяться до феросплавів у розумінні Примітки 1 (с) до групи 72 УКТ ЗЕД, але не відповідають додатковим поясненням до товарної категорії: 7202 21 00 - 7202 29 90 УКТ ЗЕД.

Таким чином, на підставі Основних правил інтерпретації класифікації, зокрема товарів №№ 1 та 6, Приміток до Групи 72 УКТ ЗЕД, затверджених Законом України Про митний тариф України від 19.09.2013 №584-VIІ, Пояснень до товарної позиції 7202 УКТЗЕД, Додаткових пояснень до товарних категорій 7202 21 00 - 7202 29 90, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.06.2015 №401 (у редакції, чинній на час митного оформлення), документів, наданих до митного оформлення та під час проведення перевірки, феросплави з комерційною назвою феросиліцій , які оформлені за митними деклараціями №110010000/2017/000497 та №110010000/2017/000500 від 24.01.2017, класифікується за кодом згідно з УКТ ЗЕД 7202 99 80 00, якому відповідає опис Феросплави:--інший:---інші:----інший .

На вказаний код товару відповідно до Закону України Про ставки вивізного (експортного) мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикати з їх використанням від 13.12.2006 № 441-V (iз змінами і доповненнями) встановлено вивізне мито.

Вищевикладене стало підставою для висновку контролюючого органу про заниження позивачем податкового зобов'язання.

На підставі Акту перевірки №266/08-01-14-12/30241715 від 13.05.2017 відповідачем 30.05.2017 було прийнято податкове повідомлення-рішення форми Р №0006941412, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем мито на товари, що вивозяться суб'єктами підприємницької діяльності, у сумі 133 245,92 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 106 596,74 грн., за штрафними санкціями у сумі 26 649,18 грн.

За результатом адміністративного оскарження вищевказаного податкового повідомлення-рішення рішенням ДФС України №15901/6/99-99-11-03-03-25 від 24.07.2017 скаргу ТОВ НАВІГАТОР 2000 №07.07.2017р.-НОМЕР_1 залишено без розгляду.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення протиправним позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд виходить із наступного.

Як передбачено пунктами, 23 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (із змінами та доповненнями) (надалі - МК України) митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Статтею 3 МК України визначено, що порядок переміщення через митний кордон товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов'язане з встановленням та справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил, спрямовані на реалізацію митної політики України, становлять митну справу.

Митна справа є складовою зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України. У митній справі Україна додержується визнаних у міжнародних відносинах систем класифікації та кодування товарів, єдиної форми декларування експорту та імпорту товарів, митної інформації, інших міжнародних норм і стандартів.

Митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи (пункт 29 частини першої статті 4 МК України).

Аналіз наведеного визначення дає підстави вважати, що митні процедури охоплюють митний контроль, митне оформлення та справляння податків і зборів. При цьому, виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і які мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів, є митним оформленням.

Відповідно до частини п'ятої статті 255 МК України, митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Згідно з частиною першою статті 266 МК України декларант зобов'язаний:

1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом;

2) на вимогу органу доходів і зборів пред'явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення;

3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей;

4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу;

5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.

Відповідно до статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

За приписами пункту 3 частини третьої статті 345 МК органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, зокрема, щодо правильності класифікації згідно з УКТЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.

Згідно зі статтею 351 МК України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств. Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органові документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності резидентів України.

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення лише за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Як свідчать матеріали справи, підставою для проведення документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ НАВІГАТОР 2000 законодавства України з питань державної митної справи став наказ ГУ ДФС у Запорізькій області №997 від 18.04.2017, винесений, в тому числі й, на підставі доповідної записки управління аудиту від 12.04.2017 №24/08-01-14-12-15.

При цьому, суд зауважує, що ні наказ про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи від №997 від 18.04.2017, ні доповідна записка управління аудиту від 12.04.2017 №24/08-01-14-12-15, ні Акт перевірки №266/08-01-14-12/30241715 від 13.05.2017, складений за наслідками проведення такої перевірки, не містять жодних посилань на наявність відповідних підозр та в чому саме вони полягають.

В акті перевірки відповідач посилається на невідповідність хімічного складу феросиліцію Поясненням до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, а саме додатковим поясненням до товарних категорій 7202 21 00 - 7202 29 90.

Взявши до уваги інформацію (наведений хімічний склад), зазначену у 31 графі митних декларацій позивача, товар, на думку контролюючого органу, мав бути віднесений при митному оформленні до товарної позиції 7202 і класифікуватись за кодом 7202 99 80 00.

Вищевикладене стало підставою для висновку контролюючого органу про заниження позивачем податкового зобов'язання.

Проте, суд не може погодитися з позицією контролюючого органу з наступних підстав.

Відповідно до Примітки 1 (с) Групи 72 УКТ ЗЕД, феросплави - сплави у формі чушок, болванок, кусків або інших первинних форм, одержані внаслідок безперервного лиття, а також у гранулах чи порошках, агломерованих або неагломерованих, що використовуються як добавки у виробництві інших сплавів або як розкислювачі, десульфуранти чи для аналогічних цілей у чорній металургії і, як правило, не придатні для кування, з масовою часткою заліза 4 % або більше та масовою часткою одного чи кількох елементів у таких пропорціях: хрому понад 10 %; марганцю понад 30 %; фосфору понад 3 %; кремнію понад 8 %; з масовою часткою інших елементів у цілому, за винятком вуглецю, понад 10 %, при цьому вміст міді не повинен перевищувати 10 %.

Примітка 2 до товарних підпозицій групи 72 УКТ ЗЕД визначає, що під час класифікації феросплавів у товарній позиції 7202 слід додержуватися такого правила: феросплав розглядається як бінарний сплав і включається до відповідної підкатегорії (коли вона існує), якщо тільки вміст за масою одного з легуючих елементів сплаву перевищує мінімальний вміст за масою, зазначений у примітці 1 (c) до цієї групи; аналогічно він вважається відповідно потрійним або четвертним, якщо вміст за масою двох або трьох легованих елементів сплаву більше ніж мінімальний вміст за масою, зазначений у згаданій вище примітці. У разі застосування цього правила до інших елементів , зазначених у примітці 1(c), вміст за масою кожного елемента повинен перевищувати 10 %.

Аналогічні норми містяться і в Поясненнях до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до Національного стандарту України - ДСТУ 4127:2002 (ISO 5445:1980, NEQ) визначено загальні технічні умови до феросиліцію, а саме: Si - 8,00-14,00; C - 2,0; S - 0,02; P - 0,15; Al - 0,2; Mn - 3,0; Cr - 0,8.

Стандарти поширюються на феросиліцій, який використовують в металургійній промисловості для розкислення і легування сталі, сплавів, модифікування чавуну та у силікотермічних процесах одержання феросплавів як відновлювача, а також в інших галузях промисловості.

Аналогічні вимоги до товару феросиліцій містяться і у ДСТУ інших країн (учасників всесвітньої гармонізованої системи) - ДСТУ 1415-93 (ІСО 5445-80).

Відповідно до сертифікату якості від 29.08.2016 INVOICE №INVF16009В, який надавався позивачем до митного оформлення для підтвердження коду та опису товару, хімічний склад товару наступний: кремній (Si) - від 53,10%, вуглець (С) - 2,80%, фосфор (Р) - 0,026%, алюміній (А1) - 2,56%, сірка (S) - 0,037%.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про відповідність характеристик товару, що оформлювався позивачем, характеристикам, встановленим Державними стандартами України. Підвищений вміст вуглецю не може бути безумовною та єдиною підставою для того, щоб цей товар не відносити до категорії феросиліцій.

Крім того, в Додаткових поясненнях до товарної категорії 7202 99 80 визначено, що ця товарна категорія включає феросилікокальцій, феромарганотитан, феросиліконікель, феросилікоалюмінокальцій, фероалюміній, феросилікоалюміній і феросилікомарганоалюміній, що вже виключає віднесення феросиліцію до товарної категорії 7202 99 80.

Також, суд вважає за можливе прийняти до уваги висновок ДП УкрНДІспецсталь щодо відповідності феросплаву до товарної групи Феросиліцій №260617, згідно з яким, хімічний склад сплаву, вказаний у сертифікаті якості від 29.08.2016 до інвойсу №INVF16009В, відповідає товарній позиції Феросиліцій , та за своїми хімічними показниками не може бути віднесений до будь-яких інших видів феросплавів тому, що основним елементом, за яким феросплав відносять до товарної позиції Феросиліцій , є саме кремній, а його вміст складає 53,10%. Це відповідає вмісту кремнію у феросплавах, які відносяться до групи Феросиліцій . Окрім того, вміст вказаних домішок (алюмінію, фосфору та сірки) є типовим для феросплавів групи Феросиліцій . Підвищений вміст вуглецю, а саме у розмірі 2,80%, не впливає на споживчі характеристики феросиліцію в металургійній промисловості (а.с.30).

Окрім того, суд звертає увагу на експертний висновок Запорізької торгово-промислової палати №Е-103 від 05.07.2017, згідно з яким, феросиліцій (хімічний склад: кремній - 53,10%, алюміній - 2,56%, вуглець - 2,8%, фосфор - 0,026%, сірка - 0,037%), який призначений для використання в якості шихтового матеріалу в металургійній та інших галузях промисловості, виготовлений Million Link (Tianjin) International Trade Co., LTD (Китай), відповідає наступному коду УКТ ЗЕД: 7202 29 90 00 - Чорні метали Феросплави: - феросиліцій: -- інший: --- інший (а.с.26).

При цьому, суд не приймає до уваги покликання представника відповідача про неможливість взяття до уваги вищенаведених висновків, оскільки вони складені вже після митного оформлення експорту зазначеного товару, що виключає можливість експертизи експортованого товару, та зазначає наступне.

Як свідчить зміст експертного висновку Запорізької торгово-промислової палати №Е-103 від 05.07.2017, під час експертизи були використані наступні документи: заява замовника (ТОВ НАВІГАТОР 2000 ) б/н від 30.06.2017; сертифікат якості і ваги від 29.08.2016 до інвойсу №INVF16009В; контракт №MLMЕ20161110 від 10.11.2016; ДСТУ 4127:2002 (ISО 5445:1980, NEQ) Феросиліцій. Загальні технічні умови ; висновок ДП УкрНДІспецсталь №260617 щодо відповідності феросплаву до товарної групи Феросиліцій від 26.06.2017; митна декларація №110010000/2016/7379 від 27.10.2016; Закон України Про Митний тариф України від 19.09.2013 №584-VII; Наказ ДФС України Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності №401 від 09.06.2015; митна декларація №110010000/2017/000497 від 24.01.2017; митна декларація №110010000/2017/000500 від 24.01.2017.

Водночас, для дослідження до ДП УкрНДІспецсталь замовником (ТОВ НАВІГАТОР 2000 ) було надано сертифікат якості від 29.08.2016 до інвойсу №INVF16009В.

Отже, як свідчить зміст вищенаведених висновків, предметом дослідження були товаросупровідні документи, а не зразки товару, за таких обставин суд відхиляє вищенаведені твердження представника відповідача.

Суд також враховує правову позицію Верховного суду України, згідно з якою, за змістом статті 313 Митного кодексу України класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, визначених в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), є виключною компетенцією митних органів.

Незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи. Такий контроль здійснюється на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує (стаття 69 Митного кодексу України).

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення (за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України та на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує).

Однак, зважаючи на обставини справи, суд, враховуючи зазначені вище норми законодавства, дійшов висновку про те, що якщо митні органи внесли товар до певного коду номенклатури та пропустили товар, то в подальшому вони не мали підстав для прийняття податкових повідомлень у зв'язку з виявленням помилки у класифікації товарів (постанови Верховного Суду України від 18 вересня 2012 року у справі № 21-203а12, від 6 листопада 2012 року у справі № 21-330а12).

Також приймається до уваги судом й правова позиція Верховного суду України, викладена у постанові від 28.04.2015 у справі №21-157а15, за якою, якщо митні органи, приймаючи ВМД, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мають правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки.

При цьому, суд не приймає до уваги покликання представника відповідача на неможливість урахування вищевказаної правової позиції Верховного Суду України через те, зо Митний кодекс України з часу ухвалення Верховним Судом України вищевказаного рішення зазнав змін, оскільки статті 69 та 345 МК України, на які посилається представник відповідача, з того часу змін не зазнавали.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що висновок про порушення позивачем митного законодавства, зроблений відповідачем в Акті перевірки, є необґрунтованим та недоведеним, у зв'язку з чим спірне податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем на підставі встановлених Актом перевірки порушень, є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Згідно з частиною першою статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як встановлено частинами першою, другою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, відповідно до статті 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведена правомірність прийнятого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

За визначенням частини першої статті 87 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною другою статті 87 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1 998,70 грн., що підтверджується платіжним дорученням №422 від 17.08.2017 (а.с.3).

Сплачена сума судового збору підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Запорізькій області.

Частиною третьою статті 87 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, віднесено:

1) витрати на правову допомогу;

2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;

3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз;

4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

По-перше, з матеріалів справи судом встановлено, що 10.08.2017 між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ НАВІГАТОР 2000 було укладено договір про надання правової допомоги №10/08-01, за умовами якого виконавець (ФОП ОСОБА_1В.) бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник (ТОВ НАВІГАТОР 2000 ) зобов'язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами.

21.08.2017 ФОП ОСОБА_1 надано ТОВ НАВІГАТОР 2000 рахунок №04/08 на наступні послуги: 1. юридичні послуги із дослідження податкового повідомлення-рішення №0006941412 від 30.05.2017 за ціною 550 грн.; 2. юридичні послуги із дослідження судової практики з аналогічних справ за ціною 550 грн.; 3. складання позовної заяви щодо оскарження податкового повідомлення-рішення №0006941412 від 30.05.2017 у судовому порядку за ціною 1100 грн.; на загальну суму 2 200 грн. (а.с.36).

22.08.2017 ФОП ОСОБА_1 та ТОВ НАВІГАТОР 2000 підписано Акт приймання-передачі наданих послуг згідно договору про надання правової допомоги №10/08-01 від 10.08.2017 щодо вищевикладеного переліку послуг (а.с.37).

Платіжним дорученням №664 від 22.08.2017 ТОВ НАВІГАТОР 2000 було сплачено на користь ФОП ОСОБА_1 2 200 грн. за надані послуги згідно з рахунком №04/08 від 21.08.2017 (а.с.38).

Окрім того, 14.09.2017 представником позивача надано до суду докази понесення Товариством витрат на участь свого представника у судовому засіданні, а саме: рахунок №04/09 від 12.09.2017, виставлений ФОП ОСОБА_1 в адресу ТОВ НАВІГАТОР 2000 на 500 грн. та платіжне доручення №676 від 12.09.2017 про сплату ТОВ НАВІГАТОР 2000 ФОП ОСОБА_1 коштів у сумі 500 грн. з призначенням платежу: оплата за юридичні послуги, рахунок №04/09 від 12.09.2017 (а.с. 79-80).

Також, 25.09.2017 представником позивача надано до суду докази понесення Товариством витрат на участь свого представника у судовому засіданні, а саме: рахунок №06/09 від 19.09.2017, виставлений ФОП ОСОБА_1 в адресу ТОВ НАВІГАТОР 2000 на 500 грн. та платіжне доручення №681 від 20.09.2017 про сплату ТОВ НАВІГАТОР 2000 ФОП ОСОБА_1 коштів у сумі 500 грн. з призначенням платежу: оплата за юридичні послуги, рахунок №06/09 від 19.09.2017.

Суд зазначає, що граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу під час розгляду судами цивільних та адміністративних справ встановлює Закон України Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах №4191-VI від 20.12.2011 (надалі - Закон №4191-VI).

За приписами статті 1 Закону №4191-VI, розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Отже, до витрат на правову допомогу Законом №4191-VI віднесено виключно оплату участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, в погодинному еквіваленті.

Зазначений перелік витрат, які включені законодавцем до складу витрат на правову допомогу для цілей КАС України та ЦПК України, є вичерпним та не містить витрат, пов'язаних з вивченням судової практики, проведенням консультацій, наданням/отриманням роз'яснень, складанням процесуальних документів.

Під час розгляду даної справи представник позивача - ОСОБА_1 приймав участь у судовому засіданні 14.09.2017 з 16 год. 16 хв. по 16 год. 46 хв., що підтверджується журналом судового засідання у справі №808/2544/17 від 14.09.2017, та 25.09.2017 з 12 год. 06 хв. до 12 год. 35 хв. Тобто, загальний час, проведений представником позивача у судовому засіданні становить 1 годину.

Представник позивача під час розгляду даної справи з матеріалами справи не ознайомлювався. Так само й окремих процесуальних дій поза судовим засіданням судом за участі представника позивача не вчинялося.

За таких обставин, присудженню на користь позивач підлягає 500 грн. витрат на правову допомогу.

По-друге, представником позивача не надано до суду доказів понесення позивачем чи ним самим витрат, що пов'язані із прибуттям до суду.

По-третє, за визначенням п.3 ч. 3 ст. 87 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, віднесено витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз.

Свідки, спеціалісти, перекладачі під час розгляду даної справи судом за ініціативи позивача не залучалися.

За визначенням статті першої Закону України Про судову експертизу №4038-XII, 25.02.1994, судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Згідно з ч. 1 ст. 81 КАС України, для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу.

Отже, вживання у тексті п.3 ч. 3 ст. 87 КАС України терміну судова експертиза позначає не будь-яку експертизу, а експертизу, призначену судом у межах конкретної судової справи.

В межах даного адміністративного процесу судом не призначалися судові експертизи.

Витрати, понесені позивачем для отримання висновку ДП УкрНДІспецсталь та експертного висновку Запорізької торгово-промислової палати не відносяться до витрат, пов'язаних з проведенням судових експертиз, адже дані експертизи проведені поза межами даного адміністративного процесу, ще до подання позивачем адміністративного позову.

По-четверте, під час розгляду даної справи судом не проводився огляд доказів на місці, а представником позивача до суду не надано доказів понесення витрат, зумовлених вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Таким чином, присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб'єкта владних повноважень підлягає сума судових витрат у розмірі 2 498,70 грн.

Керуючись статтями 2, 4, 7-12, 69-71, 94, 158, 160-164, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Запорізькій області №0006941412 від 30.05.2017 на суму 133245 грн. 92 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Навігатор 2000 судові витрати у розмірі 2498 грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.В. Стрельнікова