Ухвала

від 17.10.2017 по справі 826/4830/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4830/17 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

17 жовтня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя : Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б., Чаку Є.В.

Секретар судового засідання: Хаврат О.О.

За участі представників:

Позивача: Ільченко Н.В.;

Відповідача-1: Петров А.Г.

розглянувши у режимі відеоконференції апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.05.17р. у справі №826/4830/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сотіс-Груп до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії

у с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.05.17р. адміністративний позов задоволено: визнано протиправними дії ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька (реорганізовано шляхом приєднання до Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області) з відмови у прийнятті податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2014 рік від 28.02.15р.; визнано податкову декларацію ТОВ Сотіс-Груп з податку на прибуток підприємств за 2014 рік від 28.02.15р. разом із додатками, такою що подана в день фактичного її отримання - 28.02.15р.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач-1 подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що декларація з ПДВ не відповідає вимогам Податкового кодексу України, оскільки у ній зазначено недостовірну інформації щодо податкової адреси Товариства.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги.

Представник позивача заперечив щодо вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача-1, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як установлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивачем 28.02.15р. направлено до ДПІ у Ворошилівському районі м. Донецька податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2014 рік, що підтверджується квитанцією №2.

У графі податкова адреса зазначено, що Товариство знаходиться за адресою: 83001, м. Донецьк, Ворошилівський район, вул. Артема, 97.

ГУ ДФС у Донецькій області листом від 07.12.16р. №780/10/05-99-12-03-13-3 повідомило позивача про те, що у прийнятті податкової декларації відмовлено, оскільки така декларація складена з порушенням норм п.48.3 ст.48 та п.49.8 ст.49 Податкового кодексу України, а саме Товариством зазначено недостовірний обов'язковий реквізит податкова адреса .

Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що згідно даних, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців адреса ТОВ Сотіс-Груп : Україна , 83001, м. Донецьк, Ворошилівський район, вул. Артема, 97, тоді як у податковій звітності вказано: 83001, м. Донецьк, Ворошилівський район, вул. Артема, 97.

Також вказаним листом позивача було повідомлено про те, що письмове повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації із зазначенням причин такої відмови №148/10/05-62-12-03 від 05.03.15р. спрямовано на юридичну адресу, однак згідно з Указом Президента України від 14.11.14р. №875/2014 та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.14р. №1085-р з 27.11.14р. припинено приймання поштових відправлень на/з територію(і) Донецької та Луганської областей до/з населених пунктів, на територію яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що податкова декларація подана у відповідності до вимог Податкового кодексу України, з зазначенням усіх необхідних реквізитів; адреса зазначена позивачем у поданій ним декларації з ПДВ відповідає адресі вказаній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних - осіб підприємців.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби регулюється статтею 49 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби.

Імперативний характер наведеної норми означає, що податковий орган не має права не прийняти фактично отриману податкову декларацію, подану платником податків в один із способів, передбачених пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України (особисто або через представника, поштою чи засобами електронного зв'язку).

Згідно з пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Отже, процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою податкового органу фактичних дій із: 1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 Податкового кодексу України; 2) реєстрації податкової декларації у день її отримання органом державної податкової служби.

При цьому, як встановлено пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється .

Водночас Податковим кодексом України передбачені спеціальні наслідки подання платником податків податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України. У такому разі на підставі пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

У даному випадку, обставини справи свідчать про те, що Декларація з податку на прибуток підприємств за 2014 рік містить усі необхідні реквізити, які передбачені п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України.

Позивачем у графі податкова адреса зазначено: 83001, м. Донецьк, Ворошилівський район, вул. Артема, 97.

Так, відповідно до п.45.2 ст.45 Податкового кодексу України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно статті 1 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон № 755), місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Вказана позивачем у декларації податкова адреса відповідає адресі вказаній у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 28.02.15р.

Не зазначення країни платника податку, не спростовує факту зазначення позивачем достовірних відомостей щодо його місцезнаходження на момент подання податкової звітності.

Отже, з врахуванням того, що зазначена позивачем адреса відповідає фактичному знаходженню Товариства на момент подання такої звітності, чого не спростовано апелянтом, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності рішення про відмову у прийнятті декларації з податку на прибуток підприємств за 2014 рік.

Згідно з пунктом 49.13 статті 49 Податкового кодексу України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Задоволення судом позовних вимог щодо визнання протиправною відмови прийняти податкову декларацію означає, що відповідне рішення не створило жодних правових наслідків, а податкова декларація є поданою вчасно на підставі пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України. Тому в такому разі обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином.

Таким чином, резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації має містити висновок про визнання протиправною відмову податкового органу прийняти податкову декларацію, а податкової декларації такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби (із зазначенням дати) .

При цьому, вимоги про зобов'язання податкового органу прийняти податкову декларацію, визнання протиправними рішення, дії, бездіяльності податкового органу, визнання поданої декларації податковою звітністю, визнання податкової декларації поданою слід розглядати як вимогу про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату.

Відповідні висновки суду можуть бути викладені в мотивувальній частині рішення з посиланням на абзац десятий частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, яка надає право суду прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав позивача. У резолютивній частині відображається власне протиправність відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату. Суди повинні розглянути питання щодо протиправності відмови у прийнятті податкової декларації, незважаючи на те, в якій словесній формі сформульовані позовні вимоги позивача, якщо зі змісту таких вимог вбачається, що вони спрямовані на відновлення прав платника податків, порушених внаслідок такої відмови.

Про зазначене йдеться у Інформаційному листі ВАСУ від 15.06.12р. №1503/12/13-12.

Отже, судом першої інстанції у спосіб передбачений законодавством захищено право платника податку шляхом зазначення у резолютивній частині рішення дату фактичного отримання контролюючим органом податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2014 рік.

Вищевикладеним спростовуються доводи апеляційної скарги відповідача-1.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 122-1, 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

у х в а л и в:

апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.05.17р. у справі №826/4830/17 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.05.17р. у справі №826/4830/17 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до вимог КАС України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Глущенко Я.Б.

Чаку Є.В.

Повний текст ухвали складений: 18.10.17р.

Головуючий суддя

Судді: